Миколаївська мечеть: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
вікіфікація |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
}} |
}} |
||
'''Магометанська мечеть''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. Mıkolayiv Cami) — зруйнована [[мечеть]] у місті [[Миколаїв|Миколаєві]], що розташовувалась на розі вулиць Котельна та 3-я Воєнна. Споруду було збудовано 1871 року за ініціативи місцевої мусульманської громади. У [[1920-ті|1920-их]] роках мечеть була розібрана місцевими жителями, а на її місці залишився лише [[мінарет]], який був у запущеному стані<ref name="mkarchives" />. На даний час ведуться переговори про її відновлення<ref name="xenodocuments">{{cite web|url=http://www.xenodocuments.org.ua/factitem/801|title=Муфтій України вимагає повернути мусульманам територію колишньої мечеті в Миколаєві.|author= |date=2009-02-25|work=Xenodocuments|publisher=|accessdate=2009-02-25|archiveurl=http://www.xenodocuments.org.ua/factitem/801|archivedate=2013-03-26}}</ref><ref name="islam.in.ua">{{cite web|url=http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/5987/visibletype/1/index.html|title=Мер Миколаєва знову заговорив про мечеть|author= |date=2010-04-19|work=Islam.in.ua|publisher=|accessdate=2010-04-19|archiveurl=http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/5987/visibletype/1/index.html|archivedate=2013-03-26}}</ref> |
'''Магометанська мечеть''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. Mıkolayiv Cami) — зруйнована [[мечеть]] у місті [[Миколаїв|Миколаєві]], що розташовувалась на розі вулиць Котельна та 3-я Воєнна. Споруду було збудовано [[1871 у Миколаєві|1871]] року за ініціативи місцевої мусульманської громади. У [[1920-ті|1920-их]] роках мечеть була розібрана місцевими жителями, а на її місці залишився лише [[мінарет]], який був у запущеному стані<ref name="mkarchives" />. На даний час ведуться переговори про її відновлення<ref name="xenodocuments">{{cite web|url=http://www.xenodocuments.org.ua/factitem/801|title=Муфтій України вимагає повернути мусульманам територію колишньої мечеті в Миколаєві.|author= |date=2009-02-25|work=Xenodocuments|publisher=|accessdate=2009-02-25|archiveurl=http://www.xenodocuments.org.ua/factitem/801|archivedate=2013-03-26}}</ref><ref name="islam.in.ua">{{cite web|url=http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/5987/visibletype/1/index.html|title=Мер Миколаєва знову заговорив про мечеть|author= |date=2010-04-19|work=Islam.in.ua|publisher=|accessdate=2010-04-19|archiveurl=http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/5987/visibletype/1/index.html|archivedate=2013-03-26}}</ref> |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Перша мечеть в місті була побудована на кошти Морського Міністерства Російської імперії для «суспільства військових мусульман Миколаївського морського порту». У лютому 1862 року [[Миколаївський морський торговельний порт|Миколаївський морський порт]] передав спільноті територію напівзруйнованої колишньої жіночої лікарні під № 169 (номер ділянки, на якій знаходилась лікарня)<ref name="umma">{{cite web|url=http://umma.ua/uk/article/article/2012/03/15/16327|title=Миколаївська мечеть: історія байдужості|author= Вячеслав Нестеров, спеціально для ІА УММА|date=2012-03-15|work=UMMAinform|publisher=|accessdate=2012-03-15|archiveurl=http://umma.ua/uk/article/article/2012/03/15/16327|archivedate=2013-03-25}}</ref><ref name="mkarchives">{{cite web|url=http://mk.archives.gov.ua/pubonsite/106-pubmechet.html|title=Магометанская мечеть в г. Николаеве|author=Мельник Марина Александровна|date=|work=mk.archives.gov.ua|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140324060612/http://mk.archives.gov.ua/pubonsite/106-pubmechet.html|archivedate=2014-03-24|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>. Перед цим на території, що нині входить до складу Миколаєва, існувала ще одна мечеть. Вона була зведена у [[1796 у Миколаєві|1796]] році під керівництвом військового інженера Івана Князєва, при контролі ходу будівництва з боку його співробітника — архітектора [[Вунш Федір Іванович|Федора Вунша]]. Вона розташовувалась в [[Тернівка (Миколаїв)|Тернівці]], що тоді була окремим поселенням і де тоді мешкали з [[1792 у Миколаєві|1792]] року османи, які потрапили в полон під час [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни (1787—1792)]] і які забажали залишитися в [[Російська імперія|Російській імперії]]. Мечеть була кам'яна з двома мінаретами. Тернівка лищалася турецьким поселенням до 1802 року, коли її мешканці за дозволом [[Павло I|Павла I]] переселилися ближче до одновірців в місто Карасу-Базар (нині місто [[Білогірськ]] в [[Крим]]у), а в Тернівку того ж року прибули [[Болгари в Україні|болгарські]] переселенці. Через рік відбулося освячення мечеті, яка стала [[Православна церква|православною]] [[Церква (будівля)|церквою]] Успіння Пресвятої Богородиці<ref>{{cite web |
Перша мечеть в місті була побудована на кошти Морського Міністерства Російської імперії для «суспільства військових мусульман Миколаївського морського порту». У лютому [[1862 у Миколаєві|1862]] року [[Миколаївський морський торговельний порт|Миколаївський морський порт]] передав спільноті територію напівзруйнованої колишньої жіночої лікарні під № 169 (номер ділянки, на якій знаходилась лікарня)<ref name="umma">{{cite web|url=http://umma.ua/uk/article/article/2012/03/15/16327|title=Миколаївська мечеть: історія байдужості|author= Вячеслав Нестеров, спеціально для ІА УММА|date=2012-03-15|work=UMMAinform|publisher=|accessdate=2012-03-15|archiveurl=http://umma.ua/uk/article/article/2012/03/15/16327|archivedate=2013-03-25}}</ref><ref name="mkarchives">{{cite web|url=http://mk.archives.gov.ua/pubonsite/106-pubmechet.html|title=Магометанская мечеть в г. Николаеве|author=Мельник Марина Александровна|date=|work=mk.archives.gov.ua|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140324060612/http://mk.archives.gov.ua/pubonsite/106-pubmechet.html|archivedate=2014-03-24|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>. Перед цим на території, що нині входить до складу Миколаєва, існувала ще одна мечеть. Вона була зведена у [[1796 у Миколаєві|1796]] році під керівництвом військового інженера Івана Князєва, при контролі ходу будівництва з боку його співробітника — архітектора [[Вунш Федір Іванович|Федора Вунша]]. Вона розташовувалась в [[Тернівка (Миколаїв)|Тернівці]], що тоді була окремим поселенням і де тоді мешкали з [[1792 у Миколаєві|1792]] року османи, які потрапили в полон під час [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни (1787—1792)]] і які забажали залишитися в [[Російська імперія|Російській імперії]]. Мечеть була кам'яна з двома мінаретами. Тернівка лищалася турецьким поселенням до 1802 року, коли її мешканці за дозволом [[Павло I|Павла I]] переселилися ближче до одновірців в місто Карасу-Базар (нині місто [[Білогірськ]] в [[Крим]]у), а в Тернівку того ж року прибули [[Болгари в Україні|болгарські]] переселенці. Через рік відбулося освячення мечеті, яка стала [[Православна церква|православною]] [[Церква (будівля)|церквою]] Успіння Пресвятої Богородиці<ref>{{cite web |
||
|url = https://islam.in.ua/ru/istoriya/tureckaya-koloniya-v-nikolaeve-v-konce-xviii-veka-chto-otkuda-pochemu |
|url = https://islam.in.ua/ru/istoriya/tureckaya-koloniya-v-nikolaeve-v-konce-xviii-veka-chto-otkuda-pochemu |
||
|назва = «ТУРЕЦКАЯ КОЛОНИЯ» В НИКОЛАЕВЕ В КОНЦЕ XVIII ВЕКА. ЧТО? ОТКУДА? ПОЧЕМУ? |
|назва = «ТУРЕЦКАЯ КОЛОНИЯ» В НИКОЛАЕВЕ В КОНЦЕ XVIII ВЕКА. ЧТО? ОТКУДА? ПОЧЕМУ? |
||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
}} {{ref-ru}}</ref>. |
}} {{ref-ru}}</ref>. |
||
12 серпня 1862 року товариство миколаївських мусульман звернулося до головного командира Миколаївського порту, генерал-ад'ютанта [[Глазенап Богдан Олександрович|Глазенапа]] з клопотанням про виділення коштів на будівництво мечеті, яке, проте, було відхилене. А вже в липні [[1865]] року Керуючий Морським Міністерством повідомив Головному Командирові Миколаївського порту, що імператор дозволив виділити три тисячі рублів спільноті військових мусульман в Миколаєві для будівництва мечеті або молитовного будинку на місці під № 169<ref name="mkarchives" />. На ці гроші було зведено головний корпус мечеті і мінарет. Кошти закінчились коли будівля ще не була добудована, отримавши чергову відмову від Морського Міністерства про виділення коштів на добудову, місцева мусульманська спільнота вирішує збирати гроші серед вірян<ref name="mkarchives" /><ref name="umma" />. В результаті, у вересні [[1870 у Миколаєві|1870]] року керівництвом миколаївського порту було призначено інженерів Рульова та Ніконова для огляду мечеті і визначення необхідної суми на її добудову, а вже у грудні того ж року було виділено 1534 рублі на добудову мечеті. |
12 серпня 1862 року товариство миколаївських мусульман звернулося до головного командира Миколаївського порту, генерал-ад'ютанта [[Глазенап Богдан Олександрович|Глазенапа]] з клопотанням про виділення коштів на будівництво мечеті, яке, проте, було відхилене. А вже в липні [[1865 у Миколаєві|1865]] року Керуючий Морським Міністерством повідомив Головному Командирові Миколаївського порту, що імператор дозволив виділити три тисячі рублів спільноті військових мусульман в Миколаєві для будівництва мечеті або молитовного будинку на місці під № 169<ref name="mkarchives" />. На ці гроші було зведено головний корпус мечеті і мінарет. Кошти закінчились коли будівля ще не була добудована, отримавши чергову відмову від Морського Міністерства про виділення коштів на добудову, місцева мусульманська спільнота вирішує збирати гроші серед вірян<ref name="mkarchives" /><ref name="umma" />. В результаті, у вересні [[1870 у Миколаєві|1870]] року керівництвом миколаївського порту було призначено інженерів Рульова та Ніконова для огляду мечеті і визначення необхідної суми на її добудову, а вже у грудні того ж року було виділено 1534 рублі на добудову мечеті. |
||
Молитви в мечеті відправляв імам Мухаммед Закір Замалетдінов, який перебував у штаті Миколаївського порту. Командиром Чорноморського флотського екіпажу йому була дана наступна характеристика: «з усякого погляду хороша людина»<ref name="umma" />. З переведенням в [[1894]] році Чорноморського флоту у [[Севастополь]] посаду магометанського імама при Миколаївському порті було скасовано, а Замалетдінова перевели у Севастополь для виконання обов'язків імама. З того часу молитви в мечеті, за дорученням Замалетдінова, відправляв колишній сторож Абдрахім Ахметов. Кількість мусульман зростала, а записи в метричних книгах не велися з 1894 року, тому в грудні 1906 року більшістю вірян мечеті уповноваженим для виконання цих обов'язків був обраний міщанин Араф Ібрагімов Махмутов. |
Молитви в мечеті відправляв імам Мухаммед Закір Замалетдінов, який перебував у штаті Миколаївського порту. Командиром Чорноморського флотського екіпажу йому була дана наступна характеристика: «з усякого погляду хороша людина»<ref name="umma" />. З переведенням в [[1894 у Миколаєві|1894]] році Чорноморського флоту у [[Севастополь]] посаду магометанського імама при Миколаївському порті було скасовано, а Замалетдінова перевели у Севастополь для виконання обов'язків імама. З того часу молитви в мечеті, за дорученням Замалетдінова, відправляв колишній сторож Абдрахім Ахметов. Кількість мусульман зростала, а записи в метричних книгах не велися з 1894 року, тому в грудні 1906 року більшістю вірян мечеті уповноваженим для виконання цих обов'язків був обраний міщанин Араф Ібрагімов Махмутов. |
||
У доповідній і пояснювальній записках головного архітектора міста Гольштина, спрямованих в Управління у справах архітектури при РНК УРСР в 1945 році є відомості про те, що мечеть повністю знищена, залишився тільки [[мінарет]], «хоча в дуже занедбаному і ветхому стані», в якому знаходився тригонометричний пункт<ref name="mkarchives" />. Згідно з «Актом обстеження татарської мечеті архітектором-консультантом у справах архітектури при [[Рада Міністрів УРСР|Раді Міністрів УРСР]] Д. Криворучко», який було складено [[17 серпня]] [[1946]] року, мечеть була розібрана місцевими жителями в [[1920-ті|1920-их]] роках, а мінарет, що залишився, перебував у занедбаному вигляді. Згодом вежа мінарету була визнана пам'ятником культури місцевого значення. |
У доповідній і пояснювальній записках головного архітектора міста Гольштина, спрямованих в Управління у справах архітектури при РНК УРСР в 1945 році є відомості про те, що мечеть повністю знищена, залишився тільки [[мінарет]], «хоча в дуже занедбаному і ветхому стані», в якому знаходився тригонометричний пункт<ref name="mkarchives" />. Згідно з «Актом обстеження татарської мечеті архітектором-консультантом у справах архітектури при [[Рада Міністрів УРСР|Раді Міністрів УРСР]] Д. Криворучко», який було складено [[17 серпня]] [[1946 у Миколаєві|1946]] року, мечеть була розібрана місцевими жителями в [[1920-ті|1920-их]] роках, а мінарет, що залишився, перебував у занедбаному вигляді. Згодом вежа мінарету була визнана пам'ятником культури місцевого значення. |
||
== Сучасний стан == |
== Сучасний стан == |
||
Поточна версія на 20:27, 14 березня 2024
| Магометанська мечеть | |
|---|---|
.jpg) Магометанська мечеть в Миколаєві | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |  Україна, Миколаїв |
| Початок будівництва | 1862 |
| Кінець будівництва | 1871 |
| Зруйновано | 1920-ті |
| Стиль | Ісламська архітектура |
| Належність | іслам |
Магометанська мечеть (крим. Mıkolayiv Cami) — зруйнована мечеть у місті Миколаєві, що розташовувалась на розі вулиць Котельна та 3-я Воєнна. Споруду було збудовано 1871 року за ініціативи місцевої мусульманської громади. У 1920-их роках мечеть була розібрана місцевими жителями, а на її місці залишився лише мінарет, який був у запущеному стані[1]. На даний час ведуться переговори про її відновлення[2][3]
Перша мечеть в місті була побудована на кошти Морського Міністерства Російської імперії для «суспільства військових мусульман Миколаївського морського порту». У лютому 1862 року Миколаївський морський порт передав спільноті територію напівзруйнованої колишньої жіночої лікарні під № 169 (номер ділянки, на якій знаходилась лікарня)[4][1]. Перед цим на території, що нині входить до складу Миколаєва, існувала ще одна мечеть. Вона була зведена у 1796 році під керівництвом військового інженера Івана Князєва, при контролі ходу будівництва з боку його співробітника — архітектора Федора Вунша. Вона розташовувалась в Тернівці, що тоді була окремим поселенням і де тоді мешкали з 1792 року османи, які потрапили в полон під час російсько-турецької війни (1787—1792) і які забажали залишитися в Російській імперії. Мечеть була кам'яна з двома мінаретами. Тернівка лищалася турецьким поселенням до 1802 року, коли її мешканці за дозволом Павла I переселилися ближче до одновірців в місто Карасу-Базар (нині місто Білогірськ в Криму), а в Тернівку того ж року прибули болгарські переселенці. Через рік відбулося освячення мечеті, яка стала православною церквою Успіння Пресвятої Богородиці[5].
12 серпня 1862 року товариство миколаївських мусульман звернулося до головного командира Миколаївського порту, генерал-ад'ютанта Глазенапа з клопотанням про виділення коштів на будівництво мечеті, яке, проте, було відхилене. А вже в липні 1865 року Керуючий Морським Міністерством повідомив Головному Командирові Миколаївського порту, що імператор дозволив виділити три тисячі рублів спільноті військових мусульман в Миколаєві для будівництва мечеті або молитовного будинку на місці під № 169[1]. На ці гроші було зведено головний корпус мечеті і мінарет. Кошти закінчились коли будівля ще не була добудована, отримавши чергову відмову від Морського Міністерства про виділення коштів на добудову, місцева мусульманська спільнота вирішує збирати гроші серед вірян[1][4]. В результаті, у вересні 1870 року керівництвом миколаївського порту було призначено інженерів Рульова та Ніконова для огляду мечеті і визначення необхідної суми на її добудову, а вже у грудні того ж року було виділено 1534 рублі на добудову мечеті.
Молитви в мечеті відправляв імам Мухаммед Закір Замалетдінов, який перебував у штаті Миколаївського порту. Командиром Чорноморського флотського екіпажу йому була дана наступна характеристика: «з усякого погляду хороша людина»[4]. З переведенням в 1894 році Чорноморського флоту у Севастополь посаду магометанського імама при Миколаївському порті було скасовано, а Замалетдінова перевели у Севастополь для виконання обов'язків імама. З того часу молитви в мечеті, за дорученням Замалетдінова, відправляв колишній сторож Абдрахім Ахметов. Кількість мусульман зростала, а записи в метричних книгах не велися з 1894 року, тому в грудні 1906 року більшістю вірян мечеті уповноваженим для виконання цих обов'язків був обраний міщанин Араф Ібрагімов Махмутов.
У доповідній і пояснювальній записках головного архітектора міста Гольштина, спрямованих в Управління у справах архітектури при РНК УРСР в 1945 році є відомості про те, що мечеть повністю знищена, залишився тільки мінарет, «хоча в дуже занедбаному і ветхому стані», в якому знаходився тригонометричний пункт[1]. Згідно з «Актом обстеження татарської мечеті архітектором-консультантом у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР Д. Криворучко», який було складено 17 серпня 1946 року, мечеть була розібрана місцевими жителями в 1920-их роках, а мінарет, що залишився, перебував у занедбаному вигляді. Згодом вежа мінарету була визнана пам'ятником культури місцевого значення.
Станом на 2012 рік в Миколаєві, за різними даними, проживало від 15 000 до 20 000[2] мусульман. Питання про відбудову мечеті постало ще 1992 року, проте і зараз воно не вирішено. Колишній міський голова Миколаєва Володимир Чайка неодноразово виступав із заявами про будівництво нової мечеті в місті[3][6], адже в даний час ділянка старої мечеті знаходиться у приватній власності[7]. У 2009 році місто відвідав Муфтій України Шейх Ахмед Тамім, який підняв питання про будівництво мечеті[2]. 13 березня 2012 року мусульмани Миколаєва та Миколаївської області вийшли на мітинг перед міською адміністрацією з вимогою до влади надати їм земельну ділянку для будівництва мечеті[8].
- ↑ а б в г д Мельник Марина Александровна. Магометанская мечеть в г. Николаеве. mk.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 24 березня 2014. (рос.)
- ↑ а б в Муфтій України вимагає повернути мусульманам територію колишньої мечеті в Миколаєві. Xenodocuments. 25 лютого 2009. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 25 лютого 2009.
- ↑ а б Мер Миколаєва знову заговорив про мечеть. Islam.in.ua. 19 квітня 2010. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ а б в Вячеслав Нестеров, спеціально для ІА УММА (15 березня 2012). Миколаївська мечеть: історія байдужості. UMMAinform. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 15 березня 2012.
- ↑ «ТУРЕЦКАЯ КОЛОНИЯ» В НИКОЛАЕВЕ В КОНЦЕ XVIII ВЕКА. ЧТО? ОТКУДА? ПОЧЕМУ?. Ислам в Украине. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 30.09.2021. (рос.)
- ↑ Мер Миколаєва заявив, що в місті повинна бути мечеть. Xenodocuments. 28 січня 2010. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 28 січня 2010.
- ↑ Мер Миколаєва не віддасть мусульманам мечеть. Islam.in.ua. 15 березня 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 15 березня 2012.
- ↑ Мусульмани Миколаєва вимагають землю для будівництва мечеті. Xenodocuments. 14 березня 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 14 березня 2012.
- Миколаївська мечеть: історія байдужості[недоступне посилання з липня 2019]
- Мельник Марина. З історії мечеті у Миколаєві. Державний Архів Миколаївської області. Архів оригіналу за 30 вересня 2021.