Тухманов Давид Федорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
"що" замість "что"
 
(Не показані 14 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
| підпис_зображення = фото 2007 р.
| підпис_зображення = фото 2007 р.
| ім'я_при_народженні = Тухманов Давид Фёдорович
| ім'я_при_народженні = Тухманов Давид Фёдорович
| дата_народження = 20.7.1940
| дата_народження =
| місце_народження = [[Москва]],
| місце_народження =
| дата_смерті =
| дата_смерті =
| місце_смерті =
| місце_смерті =
Рядок 37: Рядок 37:
| герб =
| герб =
}}
}}
''' Тухманов Давид Федорович ''' — російський [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв Росії]] ([[1983]]). Лауреат премії Ленінського комсомолу ([[1977]]).
''' Тухманов Давид Федорович ''' ({{ДН|20|7|1940}}, м. [[Москва]]) — радянський і російський [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв Росії]] ([[1983]]). Лауреат премії Ленінського комсомолу ([[1977]]).


== Життєпис ==
== Життєпис ==


=== Батьки ===
=== Батьки ===
Народ. [[20 липня]] [[1940]] р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — инженер, мати, Вера Карасьова — [[музикант]], [[композитор]]. Батько за походженням вірмен.
Народ. [[20 липня]] [[1940]] р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — інженер, мати, Віра Карасьова — [[музикант]], [[композитор]]. Батько за походженням вірмен.


=== Навчання ===
=== Навчання ===


Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних ([[1963]]), композиторське відділення(клас — Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олескандра Твардовского, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді [[Олександр Градський]]. По закінчаню институту Д. Тухманов служив у Ансамблі Песні и Танцю МВО, де керував [[оркестр]]ом.
Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних ([[1963]]), композиторське відділення (клас  Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олександра Твардовського, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді [[Олександр Градський]]. По закінченню інституту Д. Тухманов служив у Ансамблі пісні и танцю МВО, де керував [[оркестр]]ом.


=== Творчість ===
=== Творчість ===
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.


Він — автор пісень «Мой адрес — Советский Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-ролл для принцес» ([[1990]]).
Він — автор пісень «Моя адреса — Радянський Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-рол для принцес» ([[1990]]).


У [[1975]] р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких
У [[1975]] р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких:
* вірш Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
* Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
* ваганти 11-13 століть,
* ваганти 11-13 століть,
* Персі Біші Шеллі (1792–1722)
* Персі Біші Шеллі (1792–1822)
* Гете (171749-1832)
* Ґете (1749-1832)
* вірш Поля Верлена (1844–1896)
* Поль Верлен (1844–1896)
* Адам Міцкевич (1798–1855)
* Адама Міцкевича (1798–1854)
* Ніколаса Гільєна (1902–1989)
* Ніколас Ґільєн (1902–1989)
* вірш Анни Ахматової (1889–1966).
* Анна Ахматова (1889–1966).
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло й реабілітації в очах радянської публіки.
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло реабілітації в очах радянської публіки.


Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, Олександр Барикін, Мехрдат Бади, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, что альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.
Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, [[Барикін Олександр Олександрович|Олександр Барикін]], Мехрдад Баді, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, що альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.


Той же 1975 рік відомий і появою песні «День Победы» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова [[фокстрот]]ом, не відповідним патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.
Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Перемоги» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова як [[фокстрот]], що не відповідає патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.


У [[1989]] р. у співдружності з дитячим поетом Юриєм Энтіним був створений мюзікл «Багдадский вор», а у [[1990]] р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».
У [[1989]] р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадський злодій», а у [[1990]] р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».


Деякий час композитор працював у Німеччині, у [[1997]] р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У [[2000]] р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відход композитора від естради.
Деякий час композитор працював у Німеччині, у [[1997]] р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У [[2000]] р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради.


Восени [[2001]] р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якого Д. Тухманов написав заради [[Гурченко Людмила Марківна|Гурченко Людмили Марківни]]. В червні 2003 р. в московскому театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Слишком женатый таксист», музыка теж Д. Тухманова. У [[2002]] р. до урочистостей з нагоди Дня слав'янскої культури і писеменості у місті Новосибірськ Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмаке» для хору, солистів и оркестру.
Восени [[2001]] р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якої Д. Тухманов написав заради [[Гурченко Людмила Марківна|Гурченко Людмили Марківни]]. У червні 2003 р. в московському Театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Занадто одружений таксист» з музикою Д. Тухманова. У [[2002]] р. до урочистостей з нагоди Дня слов'янської культури і писемності у місті Новосибірську Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру.


У [[2009]] р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ прошла 22 и 23 липня на сцені Александринского театру Санкт-Петербургу. Режиссер-постановник Д. Бертман.
У [[2009]] р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник [[Бертман Дмитро Олександрович|Д. Бертман]].

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 84: Рядок 87:
* Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.768;
* Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.768;
* Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.558.
* Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.558.

{{Бібліоінформація}}


[[Категорія:Російські композитори]]
[[Категорія:Російські композитори]]

Поточна версія на 17:55, 18 березня 2024

Тухманов Давид Федорович
рос. Давид Фёдорович Тухманов
фото 2007 р.
Ім'я при народженніТухманов Давид Фёдорович
Народився20 липня 1940(1940-07-20)[1] (83 роки)
Москва, СРСР
ГромадянствоСРСР
Національністьвірменин
Діяльністькомпозитлр
Alma materРосійська академія музики імені Гнесіних
Знання мовросійська
Роки активності1961 — тепер. час
Жанрарт-рок, поп і опера
Magnum opusЦі очі навпротиd
НагородиЗаслужений діяч мистецтв Росії
Премія Ленінського комсомолу
Премія Ленінського комсомолу
IMDbID 0876292

Тухманов Давид Федорович (20 липня 1940(19400720), м. Москва) — радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1983). Лауреат премії Ленінського комсомолу (1977).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батьки

[ред. | ред. код]

Народ. 20 липня 1940 р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — інженер, мати, Віра Карасьова — музикант, композитор. Батько за походженням вірмен.

Навчання

[ред. | ред. код]

Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (1963), композиторське відділення (клас  Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олександра Твардовського, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді Олександр Градський. По закінченню інституту Д. Тухманов служив у Ансамблі пісні и танцю МВО, де керував оркестром.

Творчість

[ред. | ред. код]

Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.

Він — автор пісень «Моя адреса — Радянський Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-рол для принцес» (1990).

У 1975 р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких:

  • Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
  • ваганти 11-13 століть,
  • Персі Біші Шеллі (1792–1822)
  • Ґете (1749-1832)
  • Поль Верлен (1844–1896)
  • Адам Міцкевич (1798–1855)
  • Ніколас Ґільєн (1902–1989)
  • Анна Ахматова (1889–1966).

Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло реабілітації в очах радянської публіки.

Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, Олександр Барикін, Мехрдад Баді, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, що альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.

Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Перемоги» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова як фокстрот, що не відповідає патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.

У 1989 р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадський злодій», а у 1990 р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».

Деякий час композитор працював у Німеччині, у 1997 р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У 2000 р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради.

Восени 2001 р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якої Д. Тухманов написав заради Гурченко Людмили Марківни. У червні 2003 р. в московському Театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Занадто одружений таксист» з музикою Д. Тухманова. У 2002 р. до урочистостей з нагоди Дня слов'янської культури і писемності у місті Новосибірську Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру.

У 2009 р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник Д. Бертман.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ČSFD — 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Музикальний Энциклопедический словарь. М., 1990. — С.558;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.768;
  • Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.558.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тухманов_Давид_Федорович&oldid=42138464