D-Wave Systems: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Repakr (обговорення | внесок) Мітка: Редагування з мобільної програмки |
м →Прототип Orion: clean up, replaced: вірогідно → імовірно за допомогою AWB |
||
(Не показані 66 проміжних версій 18 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{переклад}} |
|||
{{Картка компанії |
{{Картка компанії |
||
| назва = D-Wave Systems Inc. |
| назва = D-Wave Systems Inc. |
||
| оригінальна_назва = |
| оригінальна_назва = |
||
| логотип = |
| логотип = logo dwave.png |
||
| лого розмір = 175px |
|||
| тип = [[приватне підприємство]] |
| тип = [[приватне підприємство]] |
||
| спеціалізація = [[апаратне забезпечення]] |
| спеціалізація = [[апаратне забезпечення]] |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
| примітки = |
| примітки = |
||
}} |
}} |
||
'''D-Wave Systems, Inc.''' |
'''D-Wave Systems, Inc.''' — компанія з виробництва [[Квантовий комп'ютер|квантових комп'ютерів]], чия штаб-квартира розташована в [[Бернабі]] ([[Британська Колумбія]], [[Канада]]). 11 травня 2011 року компанія оголосила про створення комп'ютера D-Wave One на [[чипсет]]і зі 128 [[кубіт]]ами, який описала як "найперший у світі квантовий комп'ютер на продаж"<ref>{{Cite web |url=http://www.nature.com/nature/journal/v473/n7346/full/nature10012.html |title=M. W. Johnson et al (2011), Quantum annealing with manufactured spins (Nature) |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=27 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110927230645/http://www.nature.com/nature/journal/v473/n7346/full/nature10012.html }}</ref>. Цей комп'ютер за допомогою [[Квантове випалювання|квантового випалювання]] (загальний метод пошуку [[Екстремум|глобального мінімуму]] функції, використовуючи ефект [[Квантова флуктуація|квантової флуктуації]])<ref name=qa2 /><ref name=qa1 /><ref name=qa4 /><ref name=qa3 /> покликаний розв'язувати [[Оптимізація (математика)|задачі оптимізації]]<ref name="збруч">{{Cite web |url=http://zbruc.eu/node/23838 |title=Критика квантового комп'ютера «D-Wave» |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518080830/http://zbruc.eu/node/23838 }}</ref>, які зводяться до пошуку основного стану для набору спінів <ref name="supercomputer">{{Cite web |url=http://supercomputer.com.ua/ua/204-virobnik-kvantovih-kompyuteriv-d-wave-systems-otrimav-milionni-investitciji.html |title=Виробник квантових комп'ютерів D-Wave Systems отримав мільйонні інвестиції |accessdate=8 травня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304083233/http://supercomputer.com.ua/ua/204-virobnik-kvantovih-kompyuteriv-d-wave-systems-otrimav-milionni-investitciji.html }}</ref>. У травні 2013 року було оголошено про започаткування спільного проекту між [[Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору|NASA]], [[Google]] і [[Universities Space Research Association|USRA]] під назвою [[Quantum Artificial Intelligence Lab]], що у своїй роботі мав використовувати комп'ютер D-Wave Two з 512 кубітами для [[Машинне навчання|навчання машин]] та інших галузей досліджень<ref name=MITreview>{{cite news|last=Choi|first=Charles|title=Google and NASA Launch Quantum Computing AI Lab|url=http://www.technologyreview.com/news/514846/google-and-nasa-launch-quantum-computing-ai-lab/|newspaper=MIT Technology Review|date=16 травня 2013|accessdate=7 травня 2015|archive-date=12 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201112021043/https://www.technologyreview.com/news/514846/google-and-nasa-launch-quantum-computing-ai-lab/}}</ref>. |
||
D-Wave One був побудований на попередніх прототипах, таких як D-Wave's Orion Quantum Computer. Прототип являв собою 16-кубітний процесор заснований на ефекті квантового випалювання. Компанія продемонструвала цей прототип 13 лютого 2007 року в [[Музей комп'ютерної історії|Музеї комп'ютерної історії]] в [[Маунтін-В'ю]] ([[Каліфорнія]])<ref name=announcement />. 28 листопада 2007 року D-Wave продемонструвала аналогічний процесор на 28 кубітах<ref> |
D-Wave One був побудований на попередніх прототипах, таких як D-Wave's Orion Quantum Computer. Прототип являв собою 16-кубітний процесор, заснований на ефекті квантового випалювання. Компанія продемонструвала цей прототип 13 лютого 2007 року в [[Музей комп'ютерної історії|Музеї комп'ютерної історії]] в [[Маунтін-В'ю]] ([[Каліфорнія]])<ref name=announcement />. 28 листопада 2007 року D-Wave продемонструвала аналогічний процесор на 28 кубітах<ref>{{Cite web |url=http://www.dwavesys.com/index.php?mact=News,cntnt01,detail,0&cntnt01articleid=9&cntnt01origid=15&cntnt01returnid=21 |title=D-Wave Systems: News<!-- Bot generated title --> |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=15 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210415161500/https://www.dwavesys.com/index.php?mact=News,cntnt01,detail,0&cntnt01articleid=9&cntnt01origid=15&cntnt01returnid=21 }}</ref>. Чип був виготовлений у [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторії реактивного руху]] NASA в [[Пасадена (Каліфорнія)|Пасадені]] (Каліфорнія)<ref>{{Cite web |url=http://dwave.wordpress.com/2007/11/09/a-picture-of-the-demo-chip/ |title=A picture of the demo chip « rose.blog<!-- Bot generated title --> |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=12 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181212090718/https://dwave.wordpress.com/2007/11/09/a-picture-of-the-demo-chip/ }}</ref>. |
||
== Опис технології == |
== Опис технології == |
||
[[File:DWave 128chip.jpg|thumb|Фотографія |
[[File:DWave 128chip.jpg|thumb|Фотографія чипа, що його сконструювала D-Wave Systems Inc., призначеного оперувати 128-[[кубіт]]ним процесором, який здійснює [[Надпровідність|надпровідникову]] [[Адіабатні квантові обчислення|адіабатну квантову]] [[Оптимізація (математика)|оптимізацію]], встановленого в спеціальному демонстраційному футлярі.]] |
||
В червні 2010 року група |
В червні 2010 року група дослідників описала процесор D-Wave як такий, що містить програмовану<ref>M. W. Johnson et al., "A scalable control system for a superconducting adiabatic quantum optimization processor," [http://iopscience.iop.org/0953-2048/23/6/065004/ Supercond. Sci. Technol. 23, 065004 (2010)]; preprint available: [http://arxiv.org/abs/0907.3757 arXiv:0907.3757] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602231002/http://arxiv.org/abs/0907.3757 |date=2 червня 2016 }}</ref> [[Надпровідність|надпровідникову]] [[Мікросхема|мікросхему]] зі 128 попарно об'єднаними<ref>R. Harris et al., "Compound Josephson-junction coupler for flux qubits with minimal crosstalk," [http://prb.aps.org/abstract/PRB/v80/i5/e052506 Phys. Rev. B 80, 052506 (2009)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927071802/http://prb.aps.org/abstract/PRB/v80/i5/e052506 |date=27 вересня 2011 }}; preprint available: [http://arxiv.org/abs/0904.3784 arXiv:0904.3784] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602230913/http://arxiv.org/abs/0904.3784 |date=2 червня 2016 }}</ref> надпровідниковими {{iw|Кубіт невгасального струму|кубітами невгасального струму||Flux qubit}}<ref>R. Harris et al., "Experimental demonstration of a robust and scalable flux qubit," [http://prb.aps.org/abstract/PRB/v81/i13/e134510 Phys. Rev. B 81, 134510 (2010)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927071821/http://prb.aps.org/abstract/PRB/v81/i13/e134510 |date=27 вересня 2011 }}; preprint available: [http://arxiv.org/abs/0909.4321 arXiv:0909.4321] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602230837/http://arxiv.org/abs/0909.4321 |date=2 червня 2016 }}</ref><ref>Next Big Future: Robust and Scalable Flux Qubit, [http://nextbigfuture.com/2009/09/robust-and-scalable-flux-qubit.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130816154634/http://nextbigfuture.com/2009/09/robust-and-scalable-flux-qubit.html|date=16 серпня 2013}}, September 23, 2009</ref><ref>Next Big Future: Dwave Systems Adiabatic Quantum Computer [http://nextbigfuture.com/2009/10/dwave-systems-adiabatic-quantum.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130819144757/http://nextbigfuture.com/2009/10/dwave-systems-adiabatic-quantum.html|date=19 серпня 2013}}, October 23, 2009</ref>. 2013 року 128-кубітний процесор поступився своїм місцем 512-кубітному<ref>D-Wave Systems: D-Wave Two Quantum Computer Selected for New Quantum Artificial Intelligence Initiative, System to be Installed at NASA's Ames Research Center, and Operational in Q3, [http://www.dwavesys.com/updates/d-wave-twotm-quantum-computer-selected-new-quantum-artificial-intelligence-initiative-system] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518102738/http://www.dwavesys.com/updates/d-wave-twotm-quantum-computer-selected-new-quantum-artificial-intelligence-initiative-system|date=18 травня 2015}}, May 16, 2013</ref>. Процесор розроблений так, щоб розв'язувати окремі спеціальні задачі за допомогою квантового випалювання<ref name=qa2>{{cite web|url=http://pre.aps.org/abstract/PRE/v58/i5/p5355_1/|title=T. Kadowaki and H. Nishimori, "Quantum annealing in the transverse Ising model", Phys. Rev. E 58, 5355 (1998)}}</ref><ref name=qa1>{{cite web|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0009261494001170/|title=A. B. Finilla, M. A. Gomez, C. Sebenik and D. J. Doll, "Quantum annealing: A new method for minimizing multidimensional functions", Chem. Phys. Lett. 219, 343 (1994)|accessdate=7 травня 2015|archive-date=24 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924125615/http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0009261494001170}}</ref><ref name=qa4>{{cite web|url=http://iopscience.iop.org/0305-4470/39/36/R01/|title=G. E. Santoro and E. Tosatti, "Optimization using quantum mechanics: quantum annealing through adiabatic evolution", J. Phys. A 39, R393 (2006)}}</ref><ref name=qa3>{{cite web|url=http://rmp.aps.org/abstract/RMP/v80/i3/p1061_1/|title=A. Das and B. K. Chakrabarti, "Colloquium: Quantum annealing and analog quantum computation" Rev. Mod. Phys. 80, 1061 (2008)|accessdate=7 травня 2015|archive-date=18 вересня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20100918094255/http://rmp.aps.org/abstract/RMP/v80/i3/p1061_1}}</ref>. Цим він відрізняється від універсального квантового комп'ютера, що працює за моделлю [[Квантовий вентиль|квантових вентилів]]. |
||
На своєму сайті D-Wave веде спеціальний список |
На своєму сайті D-Wave веде спеціальний список технічних публікацій своїх і сторонніх науковців<ref>{{Cite web |url=http://www.dwavesys.com/resources/publications |title=D-Wave Web site, list of technical publications |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=4 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211104073917/https://www.dwavesys.com/learn/publications/ }}</ref>. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Засновниками D-Wave були Гейґ Фарріс (колишній голова), Джорді Роуз (головний інженер і головний виконавчий директор), Боб Вінз (колишній фінансовий директор) і |
Засновниками D-Wave були Гейґ Фарріс (колишній голова), Джорді Роуз (головний інженер і головний виконавчий директор), Боб Вінз (колишній фінансовий директор) і Олександер Загоскін<ref>{{Cite web |url=http://www.lboro.ac.uk/departments/physics/staff/dr-alexandre-zagoskin.html |title=Alexandre Zagoskin |accessdate=7 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150423064002/http://www.lboro.ac.uk/departments/physics/staff/dr-alexandre-zagoskin.html |archivedate=23 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref> (колишній віце-президент з досліджень і головний науковець). Фарріс викладав підприємництво в [[Британо-колумбійський університет|Британо-колумбійському університеті]] (БКУ), де Роуз здобув ступінь [[Ph.D.]], а Загоскін був [[Постдокторантура|післядокторським дослідником]]. Компанія взяла назву від [[Високотемпературна надпровідність|високотемпературних надпровідників]], які по-іншому називаються D-Wave. Їх перші кубіти були зроблені з цих матеріалів. |
||
D-Wave працювала як відгалуження БКУ, працюючи в тісному зв'язку з Відділом фізики й астрономії<ref> |
D-Wave працювала як відгалуження БКУ, працюючи в тісному зв'язку з Відділом фізики й астрономії<ref>{{Cite web |url=http://www.physics.ubc.ca/ |title=Department of Physics and Astronomy |accessdate=5 травня 2022 |archive-date=23 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210923214314/https://phas.ubc.ca/ }}</ref>. Вона спонсорували академічні дослідження в галузі [[Квантовий комп'ютер|квантових комп'ютерів]], таким чином побудувавши мережу співробітництва дослідників. Компанія співробітничала з кількома університетами й інститутами, включаючи БКУ, [[IPHT Jena]], [[Шербрукський університет]], [[Торонтський університет]], [[Університет Твенте]], [[Технологічний університет Чалмерса]], [[Університет Ерлангена—Нюрнберга]] і [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторію реактивного руху]]. Про ці співробітництва йшлося на вебсайті D-Wave до 2005 року<ref name="WayBackMachine2002">{{cite web |url=http://dwavesys.com/ |title=D-Wave Systems at the Way Back Machine |date=2002-11-23 |accessdate=2007-02-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20021123181006/http://dwavesys.com/ |archivedate=2002-11-23 |deadurl=no }}</ref><ref name="WayBackMachine2005">{{cite web |url=http://dwavesys.com/ |title=D-Wave Systems at the Way Back Machine |date=2005-03-24 |accessdate=2007-02-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20050324003119/http://dwavesys.com/ |archivedate=2005-03-24 |deadurl=no }}</ref>. В червні 2014 D-Wave проголосила нову {{iw|Цифрова екосистема|цифрову екосистему||Digital ecosystem}} з Фінансово інжиніринговою компанією [[1QBit]] і групою з ракових досліджень DNA-SEQ, щоб об'єднати зусилля для розв'язання проблем реального світу за допомогою квантового заліза<ref name="Quantum Applications Ecosystem">{{cite web|url=http://dwavesys.com/press-releases/d-wave-systems-building-quantum-application-ecosystem-announces-partnerships-dna-seq|title=D-Wave Systems Building Quantum Application Ecosystem, Announces Partnerships with DNA-SEQ Alliance and 1QBit|accessdate=2014-06-09|archive-date=31 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191231185125/http://www.dwavesys.com/press-releases/d-wave-systems-building-quantum-application-ecosystem-announces-partnerships-dna-seq}}</ref>. |
||
Спочатку керівництво D-Wave розташовувалося в різних місцях у [[Ванкувер]]і ([[Канада]]) і на лабораторних місцях в [[Університет Британської Колумбії|UBC]], а потім переїхало до теперішнього розташування по сусідству з передмістям [[Барнабі]]. Також офіси D-Wave розташовані в [[Пало-Альто]] ([[Каліфорнія]]) і [[Вієнна]] ([[Вірджинія]]). |
Спочатку керівництво D-Wave розташовувалося в різних місцях у [[Ванкувер]]і ([[Канада]]) і на лабораторних місцях в [[Університет Британської Колумбії|UBC]], а потім переїхало до теперішнього розташування по сусідству з передмістям [[Барнабі]]. Також офіси D-Wave розташовані в [[Пало-Альто]] ([[Каліфорнія]]) і [[Вієнна]] ([[Вірджинія]]). |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
13 лютого 2007 року D-Wave показала систему Orion, на якій запускалися три різні програми у [[Музей комп'ютерної історії|музеї комп'ютерної історії]] ([[Маунтін-В'ю]], [[Каліфорнія]]). Ця подія означала перший публічний показ ймовірно квантового комп'ютера і пов'язаних сервісів. |
13 лютого 2007 року D-Wave показала систему Orion, на якій запускалися три різні програми у [[Музей комп'ютерної історії|музеї комп'ютерної історії]] ([[Маунтін-В'ю]], [[Каліфорнія]]). Ця подія означала перший публічний показ ймовірно квантового комп'ютера і пов'язаних сервісів. |
||
Перше застосування, приклад [[зіставлення зі зразком]], полягало в пошуку схожої складової частини до відомого лікарського засобу в базі даних [[Молекула|молекул]]. Наступне застосування полягало в |
Перше застосування, приклад [[зіставлення зі зразком]], полягало в пошуку схожої складової частини до відомого лікарського засобу в базі даних [[Молекула|молекул]]. Наступне застосування полягало в розташуванні гостей, ґрунтуючись на тому, як вони пасують чи не пасують один до одного. Останнє полягало в рішення головоломки [[судоку]]. |
||
Процесори в основі "квантовокомп'ютерної системи Orion" D-Wave розроблені, щоб використовувати їх як [[Апаратне прискорення|апаратні прискорювачі]], а не як [[мікропроцесор]]и в комп'ютері для загального використання. Система побудована таким чином, щоб вирішувати особливу [[NP-повна задача|NP-повну задачу]], яка має стосунок до двовимірної [[Модель Ізінга|моделі Ізінга]] в [[Магнітне поле|магнітному полі]].<ref name=announcement>{{cite web|url=http://dwave.wordpress.com/2007/01/19/quantum-computing-demo-announcement/|title=Quantum Computing Demo Announcement|date=2007-01-19|accessdate=2007-02-11}}</ref> За номенклатурою D-Wave пристрій має назву 16-[[кубіт]]ний [[Надпровідність|надпровідний]] [[Адіабатичне наближення|адіабатичний]] [[Квантовий комп'ютер|квантовокомп'ютерний]] процесор.<ref name=adiabatic>{{cite journal|format=PDF|title=Scalable Architecture for Adiabatic Quantum Computing of NP-Hard Problems|coauthors = William M. Kaminsky and Seth Lloyd|date=2002-11-23|author1=Kaminsky|journal=Quantum Computing & Quantum Bits in Mesoscopic Systems (Kluwer Academic)|arxiv=quant-ph/0211152}}</ref><ref>{{cite book | last = Meglicki | first = Zdzislaw | authorlink = Zdzislaw Meglicki | title = Quantum Computing Without Magic: Devices | publisher = [[MIT Press]] | year = 2008 | pages = |
Процесори в основі "квантовокомп'ютерної системи Orion" D-Wave розроблені, щоб використовувати їх як [[Апаратне прискорення|апаратні прискорювачі]], а не як [[мікропроцесор]]и в комп'ютері для загального використання. Система побудована таким чином, щоб вирішувати особливу [[NP-повна задача|NP-повну задачу]], яка має стосунок до двовимірної [[Модель Ізінга|моделі Ізінга]] в [[Магнітне поле|магнітному полі]].<ref name=announcement>{{cite web|url=http://dwave.wordpress.com/2007/01/19/quantum-computing-demo-announcement/|title=Quantum Computing Demo Announcement|date=2007-01-19|accessdate=2007-02-11|archive-date=4 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210404134835/https://dwave.wordpress.com/2007/01/19/quantum-computing-demo-announcement/}}</ref> За номенклатурою D-Wave пристрій має назву 16-[[кубіт]]ний [[Надпровідність|надпровідний]] [[Адіабатичне наближення|адіабатичний]] [[Квантовий комп'ютер|квантовокомп'ютерний]] процесор.<ref name=adiabatic>{{cite journal|format=PDF|title=Scalable Architecture for Adiabatic Quantum Computing of NP-Hard Problems|coauthors = William M. Kaminsky and Seth Lloyd|date=2002-11-23|author1=Kaminsky|journal=Quantum Computing & Quantum Bits in Mesoscopic Systems (Kluwer Academic)|arxiv=quant-ph/0211152}}</ref><ref>{{cite book | last = Meglicki | first = Zdzislaw | authorlink = Zdzislaw Meglicki | title = Quantum Computing Without Magic: Devices | url = https://archive.org/details/quantumcomputing00megl_361 | publisher = [[MIT Press]] | year = 2008 | pages = [https://archive.org/details/quantumcomputing00megl_361/page/n412 390]–391 | isbn = 0-262-13506-X}}</ref> |
||
За словами Джорді Роуза |
За словами Джорді Роуза, засновника і головного інженера D-Wave, NP-повна задача "імовірно не є строго вирішуваною, незалежно від величини, швидкості і просунутості комп'ютера"; адіабатичний квантовий комп'ютер в основі системи Orion призначений для швидкого пошуку наближеного рішення.<ref name="NP">{{cite web|url=http://dwave.wordpress.com/2006/08/27/yeah-but-how-fast-is-it-part-3-or-some-thoughts-about-adiabatic-qc/%7Ctitle=Yeah but how fast is it? Part 3. OR some thoughts about adiabatic QC|date=2006-08-27|accessdate=2007-02-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20061119143401/http://dwave.wordpress.com/2006/08/27/yeah-but-how-fast-is-it-part-3-or-some-thoughts-about-adiabatic-qc/--%3E|title=Архівована копія|archive-date=19 листопада 2006}}</ref> |
||
=== Показ Google у 2009 === |
=== Показ Google у 2009 === |
||
У вівторок, 9 грудня 2009 року на конференції Neural Information Processing Systems ([[Conference on Neural Information Processing Systems|NIPS]]), команда дослідників Google, керована [[Hartmut Neven]], використовувала процесори D-Wave |
У вівторок, 9 грудня 2009 року на конференції Neural Information Processing Systems ([[Conference on Neural Information Processing Systems|NIPS]]), команда дослідників Google, керована [[Hartmut Neven]], використовувала процесори D-Wave, щоб навчати бінарний класифікатор зображень.{{що?}} |
||
== Комп'ютерна система D-Wave One == |
== Комп'ютерна система D-Wave One == |
||
11 травня 2011 року D-Wave Systems анонсували D-Wave One, інтегровану комп'ютерну систему, яка запускається на 128-кубітному процесорі. Процесор, який використовувався у D-Wave One мав кодову назву "Rainier" і виконував одиночні математичні операції, [[дискретне програмування]]. "Rainier" використовував квантове випалювання, щоб |
11 травня 2011 року D-Wave Systems анонсували D-Wave One, інтегровану комп'ютерну систему, яка запускається на 128-кубітному процесорі. Процесор, який використовувався у D-Wave One мав кодову назву "Rainier" і виконував одиночні математичні операції, [[дискретне програмування]]. "Rainier" використовував квантове випалювання, щоб розв'язувати проблеми оптимізації. D-Wave One проголошений першим у світі комерційно доступним квантовим комп'ютером.<ref>{{cite web|title=Learning to program the D-Wave One|url=http://dwave.wordpress.com/2011/05/11/learning-to-program-the-d-wave-one/|accessdate=11 травня 2011|archive-date=17 травня 2016|archive-url=http://arquivo.pt/wayback/20160517125451/http://dwave.wordpress.com/2011/05/11/learning-to-program-the-d-wave-one/}}</ref> |
||
Його ціна була приблизно [[US$]]10,000,000.<ref>{{cite web|title=First Ever Commercial Quantum Computer Now Available for $10 Million|url=http://www.extremetech.com/article2/0,2845,2385665,00.asp|accessdate=25 |
Його ціна була приблизно [[US$]]10,000,000.<ref>{{cite web|title=First Ever Commercial Quantum Computer Now Available for $10 Million|url=http://www.extremetech.com/article2/0,2845,2385665,00.asp|accessdate=25 травня 2011|archive-date=3 лютого 2012|archive-url=https://www.webcitation.org/65BBVnexf?url=http://www.extremetech.com/computing/84228-first-ever-commercial-quantum-computer-now-available-for-10-million}}</ref> |
||
Дослідницька група, під керівництвом Маттіаса Троєра і [[Деніел Лідар|Деніела |
Дослідницька група, під керівництвом Маттіаса Троєра і [[Деніел Лідар|Деніела Лідара]] встановила, що попри наявність квантового випалювання в D-Wave One, він не дає збільшення швидкості, якщо порівняти зі звичайними комп'ютерами. Вони застосували оптимізований класичний алгоритм для вирішення тієї самої особливої задачі, що й D-Wave One.<ref name=aaronson-truth /><ref>{{cite paper |date={{date|2013-04-16}} |title=Quantum annealing with more than one hundred qubits |publisher=[[Cornell University Library]] |url=http://arxiv.org/abs/1304.4595 |accessdate=7 травня 2015 |archivedate=29 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141229072350/http://arxiv.org/abs/1304.4595 }}</ref> |
||
=== Співпраця Lockheed Martin і D-Wave === |
=== Співпраця Lockheed Martin і D-Wave === |
||
25 травня 2011 року, [[Lockheed Martin]] підписав багаторічний контракт із D-Wave Systems, щоб використати переваги, основані на процесорі з квантовим випалюванням, які потрібний для вирішення деяких Локгідових (Lockheed) найскладніших обчислювальних завдань. Контракт містив купівлю системи квантового комп'ютер ''D-Wave One'', його технічного обслуговування та пов'язаних професійних сервісів.<ref name="Lockheed Martin">{{cite web|title=Lockheed Martin Signs Contract with D-Wave Systems|url=http://www.nanotech-now.com/news.cgi?story_id=42543}}Retrieved 2011-05-25</ref> |
25 травня 2011 року, [[Lockheed Martin]] підписав багаторічний контракт із D-Wave Systems, щоб використати переваги, основані на процесорі з квантовим випалюванням, які потрібний для вирішення деяких Локгідових (Lockheed) найскладніших обчислювальних завдань. Контракт містив купівлю системи квантового комп'ютер ''D-Wave One'', його технічного обслуговування та пов'язаних професійних сервісів.<ref name="Lockheed Martin">{{cite web|title=Lockheed Martin Signs Contract with D-Wave Systems|url=http://www.nanotech-now.com/news.cgi?story_id=42543|accessdate=7 травня 2015|archive-date=22 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210122123239/http://www.nanotech-now.com/news.cgi?story_id=42543}}Retrieved 2011-05-25</ref> |
||
=== |
=== Розв'язання проблеми оптимізації в аналізі структури білка === |
||
У серпні 2012 року група дослідників з Гарвардського університету представила результати вирішення наймасштабнішої, на той момент, задачі про укладки білка, використовуючи квантовий комп'ютер. Дослідники розв'язали приклади моделі укладок [[ґратчатий білок|ґратчатого білка]], що відома під назвою модель Міядзави-Джернігана<ref> |
У серпні 2012 року група дослідників з Гарвардського університету представила результати вирішення наймасштабнішої, на той момент, задачі про укладки білка, використовуючи квантовий комп'ютер. Дослідники розв'язали приклади моделі укладок [[ґратчатий білок|ґратчатого білка]], що відома під назвою модель Міядзави-Джернігана<ref>{{Cite web |url=http://blogs.nature.com/news/2012/08/d-wave-quantum-computer-solves-protein-folding-problem.html |title=D-Wave quantum computer solves protein folding problem : Nature News Blog |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=17 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130617124616/http://blogs.nature.com/news/2012/08/d-wave-quantum-computer-solves-protein-folding-problem.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://phys.org/news/2012-08-d-wave-quantum-method-protein-problem.html |title=D-Wave uses quantum method to solve protein folding problem |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=9 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201209012349/https://phys.org/news/2012-08-d-wave-quantum-method-protein-problem.html }}</ref>. Комп'ютер D-Wave знайшов найстабільнішу структуру протеїну з певною послідовністю, що складалася з шести амінокислот. Мірою стабільності називають вільну енергію, глобальний мінімум якої комп'ютер і повинен був знайти<ref name="supercomputer"/>. |
||
== Комп'ютерна система D-Wave Two == |
== Комп'ютерна система D-Wave Two == |
||
{{Main|D-Wave Two}} |
{{Main|D-Wave Two}} |
||
На початку 2012 року D-Wave Systems представили 512-кубітний квантовий комп'ютер під кодовою назвою ''Vesuvius''<ref> |
На початку 2012 року D-Wave Systems представили 512-кубітний квантовий комп'ютер під кодовою назвою ''Vesuvius''<ref>{{Cite web |url=http://www.wired.com/wiredenterprise/2012/02/dwave-quantum-cloud/all/1 |title=D-Wave Defies World of Critics With 'First Quantum Cloud' {{!}} Wired Enterprise {{!}} Wired.com |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=27 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140327033942/http://www.wired.com/wiredenterprise/2012/02/dwave-quantum-cloud/all/1 }}</ref>, який компанія запустила у виробництво як робочий процесор у 2013 році<ref>{{Cite web |url=http://www.theglobeandmail.com/report-on-business/economy/canada-competes/the-black-box-that-could-change-the-world/article5327613/?page=1 |title=The black box that could change the world - The Globe and Mail |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=2 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150102001951/http://www.theglobeandmail.com/report-on-business/economy/canada-competes/the-black-box-that-could-change-the-world/article5327613/?page=1 }}</ref>. |
||
У травні 2013 року незалежний дослідник [[Кетрін Мак Джеок]] опублікувала перші результати порівняння роботи цієї технології зі звичайними суперкомп'ютерами при вирішенні задач з оптимізації. Використовуючи конфігурацію з 439 кубітів у деяких тестах квантовий комп'ютер давав відповіді у 3600 разів швидше<ref name="starodub"> |
У травні 2013 року незалежний дослідник [[Кетрін Мак Джеок]] опублікувала перші результати порівняння роботи цієї технології зі звичайними суперкомп'ютерами при вирішенні задач з оптимізації. Використовуючи конфігурацію з 439 кубітів у деяких тестах квантовий комп'ютер давав відповіді у 3600 разів швидше<ref name="starodub">{{Cite web |url=http://starodub.org.ua/2013/05/18/google-d-wave/ |title=Google купує квантовий комп’ютер D-Wave |accessdate=9 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518075930/http://starodub.org.ua/2013/05/18/google-d-wave/ |archivedate=18 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. При цьому звичайний комп'ютер використовував найкращий алгоритм [[CPLEX]] і витрачав на задачу зі ста й більше змінними півгодини, тоді як D-Wave Two витрачав на це півсекунди. Однак Мак Джеок додала, що змагання не є "повністю справедливим оскільки комп'ютери загального призначення завжди працюють гірше ніж пристрої, призначені для розв'язання специфічних задач"<ref>{{cite news|title=Commercial quantum computer leaves PC in the dust|first=Jacob|last=Aron|date=10 травня 2013|url=http://www.newscientist.com/article/dn23519|publisher=New Scientist|accessdate=14 травня 2013|archive-date=23 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130623022344/http://www.newscientist.com/article/dn23519}}</ref> Результати були представлені на конференції Computing Frontiers 2013<ref>{{cite web|title=Experimental Evaluation of an Adiabatic Quantum System for Combinatorial Optimization|first1=Catherine|last1=McGeoch|first2=Cong|last2=Wang|date=May 2013|url=http://www.computingfrontiers.org/2013/program.html|accessdate=7 травня 2015|archive-date=23 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210923232825/https://www.computingfrontiers.org/2013/program.html}}</ref>. |
||
{{cite news|title=Commercial quantum computer leaves PC in the dust|first=Jacob |last=Aron|date=10 May 2013|url=http://www.newscientist.com/article/dn23519|publisher=New Scientist |accessdate=14 May 2013}} |
|||
</ref> Результати були представлені на конференції Computing Frontiers 2013<ref> |
|||
{{cite web|title=Experimental Evaluation of an Adiabatic Quantum System for Combinatorial Optimization| first1=Catherine |last1=McGeoch|first2=Cong|last2=Wang|date=May 2013|url=http://www.computingfrontiers.org/2013/program.html}} |
|||
</ref>. |
|||
В березні 2013 року декілька груп дослідників секції Адіабатних квантових комп'ютерів [[Інститут фізики|Інституту фізики]] в Лондоні представили свідчення, хоча й опосередковані, що в |
В березні 2013 року декілька груп дослідників секції Адіабатних квантових комп'ютерів [[Інститут фізики|Інституту фізики]] в Лондоні представили свідчення, хоча й опосередковані, що в чипсеті D-Wave присутнє явище [[Сплутані квантові стани|квантової заплутаності]]<ref>{{cite news|title=Controversial quantum computer aces entanglement tests|first=Jacob|last=Aron|date=8 березня 2013|publisher=New Scientist|url=http://www.newscientist.com/article/dn23251-controversial-quantum-computer-aces-entanglement-tests.html|accessdate=14 травня 2013|archive-date=17 травня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130517224402/http://www.newscientist.com/article/dn23251-controversial-quantum-computer-aces-entanglement-tests.html}}</ref>. |
||
{{cite news|title=Controversial quantum computer aces entanglement tests|first=Jacob |last=Aron|date=8 March 2013 |publisher=New Scientist |url=http://www.newscientist.com/article/dn23251-controversial-quantum-computer-aces-entanglement-tests.html|accessdate=14 May 2013}} |
|||
</ref>. |
|||
У травні 2013 року було оголошено про започаткування спільного проекту між NASA, Google і USRA під назвою Quantum Artificial Intelligence Lab, розміщеного в [[Дослідницький центр Еймса|Дослідницькому центрі Еймса]] в Каліфорнії. У цьому проекті перед D-Wave Two постають такі задачі [[Машинне навчання|машинного навчання]]<ref name=MITreview /><ref name=Bits_GoogleBuysQuanum>{{cite web|last=Hardy|first=Quentin|title=Google Buys a Quantum Computer|url=http://bits.blogs.nytimes.com/2013/05/16/google-buys-a-quantum-computer/|work=Bits|publisher=The New York Times|accessdate=3 |
У травні 2013 року було оголошено про започаткування спільного проекту між NASA, Google і USRA під назвою Quantum Artificial Intelligence Lab, розміщеного в [[Дослідницький центр Еймса|Дослідницькому центрі Еймса]] в Каліфорнії. У цьому проекті перед D-Wave Two постають такі задачі [[Машинне навчання|машинного навчання]]<ref name=MITreview /><ref name=Bits_GoogleBuysQuanum>{{cite web|last=Hardy|first=Quentin|title=Google Buys a Quantum Computer|url=http://bits.blogs.nytimes.com/2013/05/16/google-buys-a-quantum-computer/|work=Bits|publisher=The New York Times|accessdate=3 червня 2013|date=16 травня 2013|archive-date=3 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130603004507/http://bits.blogs.nytimes.com/2013/05/16/google-buys-a-quantum-computer/}}</ref>, як, наприклад, персоналізований пошук або передбачення завантаженості трафіку за допомогою GPS даних. Також подібна система використовується в розпізнаванні голосу, осіб, поведінці й розв'язуванні складних багатопараметричних завдань<ref name="starodub"/>. |
||
== Комп'ютерна система D-Wave |
== Комп'ютерна система D-Wave 2X == |
||
D-Wave |
D-Wave 2X, випуск якої планується 2015-го року, буде представлена своїм 1,152-кубітовим процесором "Washington". Однак все ж це 2,048-кубітовий чип з половиною кубітів вимкнутих, але їх можуть увімкнути пізніше. |
||
<ref>https://www.youtube.com/watch?v=Zdd88aC0VwA&feature=youtu.be&t=10m43s</ref> |
<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=Zdd88aC0VwA&feature=youtu.be&t=10m43s|назва=The Future Of Quantum Computing: Vern Brownell, D-Wave CEO @ Compute Midwest|видавець=Compute Midwest|дата=4 грудня 2014|вебсайт=YouTube|мертвий-url=no|дата-доступу=4 травня 2021}}</ref> |
||
<ref>http://nextbigfuture.com/2014/10/dwave-systems-shows-off-quantum-chip.html</ref> |
<ref>{{Cite web |url=http://nextbigfuture.com/2014/10/dwave-systems-shows-off-quantum-chip.html |title=Архівована копія |accessdate=7 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150513044844/http://nextbigfuture.com/2014/10/dwave-systems-shows-off-quantum-chip.html |archivedate=13 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref> |
||
== |
== Сприйняття == |
||
Від самого початку D-Wave критикували деякі науковці в галузі квантових комп'ютерів. 16 травня 2013 року NASA, Google |
Від самого початку D-Wave критикували деякі науковці в галузі квантових комп'ютерів. 16 травня 2013 року NASA, Google та консорціум університетів оголосили про намір співпрацювати з D-Wave, щоб дослідити як комп'ютери D-Wave можна використати для створення штучного інтелекту. Перед тим як оголосити це партнерство, NASA, Google та Universities Space Research Association провела серію [[бенчмарк (інформатика)|бенчмарків]] та підтверджуваних тестів комп'ютера D-Wave, які він витримав<ref name=MITreview />. Незалежні експерти виявили, що комп'ютери D-Wave можуть розв'язувати деякі задачі в 3 600 разів швидше, ніж звичайні комп'ютери з встановленими на них спеціальними програмами<ref name=MITreview />. Інші незалежні дослідники виявили, що різні пакети програми запущені на одному ядрі процесора звичайного комп'ютера, можуть розв'язувати ті самі задачі так само швидко, або ж навіть швидше, ніж комп'ютери D-Wave (принаймні у 12 000 разів швидше для [[Квадратична задача про призначення|квадратичних задач про призначення]] та між 1 і 50 разів швидше для [[квадратичної невимушеної бінарної оптимізації]])<ref name=D-Wave-comment-on-comparison-with-classical-computers>{{cite web|url=http://www.archduke.org/stuff/d-wave-comment-on-comparison-with-classical-computers|title=D-Wave: comment on comparison with classical computers|date=2013-06-10|accessdate=2013-06-20|archive-date=29 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150429135040/http://www.archduke.org/stuff/d-wave-comment-on-comparison-with-classical-computers/}}</ref>. |
||
2007 року [[Umesh Vazirani]], який є професором [[Університет Каліфорнії|університету Каліфорнії]] в [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Берклі]] та одним з творців |
2007 року [[Umesh Vazirani]], який є професором [[Університет Каліфорнії|університету Каліфорнії]] в [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Берклі]] та одним з творців квантової теорії складності, висловив таку критику:<ref name=Aaronson-and-Vazirani-on-Orion>{{cite web|url=http://scottaaronson.com/blog/?p=225|title=Shtetl-Optimized: D-Wave Easter Spectacular|date=2007-04-07|accessdate=2007-05-17|archive-date=18 травня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150518150320/http://www.scottaaronson.com/blog/?p=225}}</ref> |
||
{{quote|Їхнє заявлене прискорення засноване на непорозумінні мого колеги за листуванням ван Дам, Моска. Я йому написав про «Силу адіабатних квантових обчислень». Це прискорення, на жаль, нема в налаштуваннях зараз і тому «квантові комп'ютери» D-Wave, навіть, якщо вони справді є квантовими і зможуть маштабуватися до тисячі кубітів, вони не будуть потужнішими ніж мобільні телефони. |
|||
{{ |
{{oq|en|Their claimed speedup over classical algorithms appears to be based on a misunderstanding of a paper my colleagues van Dam, [[Michele Mosca|Mosca]] and I wrote on "The power of adiabatic quantum computing." That speed up unfortunately does not hold in the setting at hand, and therefore D-Wave's "quantum computer" even if it turns out to be a true quantum computer, and even if it can be scaled to thousands of qubits, would likely not be more powerful than a cell phone.}}}} |
||
Він ван Дам, професор [[Каліфорнійський університет у Санта-Барбарі|Каліфорнійського університету у Санта-Барбарі]], підсумував спільну думку наукової спільноти станом на 2008 рік у журналі ''Nature Physics'':<ref name=van-Dam-Nature>{{cite web|url=http://www.nature.com/nphys/journal/v3/n4/full/nphys585.html|title=Quantum computing: In the 'death zone'?|date=2007-04-07|accessdate=2008-12-23}}</ref> |
Він ван Дам, професор [[Каліфорнійський університет у Санта-Барбарі|Каліфорнійського університету у Санта-Барбарі]], підсумував спільну думку наукової спільноти станом на 2008 рік у журналі ''Nature Physics'':<ref name=van-Dam-Nature>{{cite web|url=http://www.nature.com/nphys/journal/v3/n4/full/nphys585.html|title=Quantum computing: In the 'death zone'?|date=2007-04-07|accessdate=2008-12-23|archive-date=25 травня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110525151556/http://www.nature.com/nphys/journal/v3/n4/full/nphys585.html}}</ref> |
||
{{цитата| |
{{цитата| |
||
Зараз неможливо чи квантовий комп'ютер D-Wave насправді еквівалентний до класичного комп'ютера. |
Зараз неможливо сказати чи квантовий комп'ютер D-Wave насправді еквівалентний до класичного комп'ютера. Отже, до тих пір, поки не відомо більше про частоту його помилок, то єдине, що можна сказати, це {{iw|caveat emptor|якість на ризик покупця}}. {{oq|en|At the moment it is impossible to say if D-Wave's quantum computer is intrinsically equivalent to a classical computer or not. So until more is known about their error rates, {{iw|caveat emptor}} is the least one can say.}}|40|Він ван Дам|}} |
||
У статті журналу ''[[Nature (журнал)|Nature]]'' за 12 травня 2011 року подані деталі, які, на думку критично налаштованих науковців, доводять, що |
У статті журналу ''[[Nature (журнал)|Nature]]'' за 12 травня 2011 року подані деталі, які, на думку критично налаштованих науковців, доводять, що чипи мають деякі [[Квантова механіка|квантовомеханічні]] властивості необхідні для створення квантового комп'ютера<ref>[http://www.nature.com/nature/journal/v473/n7346/full/nature10012.html Quantum annealing with manufactured spins] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927230645/http://www.nature.com/nature/journal/v473/n7346/full/nature10012.html |date=27 вересня 2011 }} ''Nature'' 473, 194–198, 12 May 2011</ref><ref>[http://www.technologyreview.com/news/429429/the-cia-and-jeff-bezos-bet-on-quantum-computing/ The CIA and Jeff Bezos Bet on Quantum Computing] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150428010814/http://www.technologyreview.com/news/429429/the-cia-and-jeff-bezos-bet-on-quantum-computing/ |date=28 квітня 2015 }} ''Technology Review'' October 4, 2012 by Tom Simonite</ref>. Перед появою статті 2011 року в ''Nature'', багато хто критикував D-Wave за відсутність доказів, що їхній комп'ютер дійсно є квантовим. Проте, питання залишилися через відсутність остаточного наукового експериментального доказу квантової заплутаності всередині пристроїв D-Wave.<ref name="sandwich">{{Cite web |url=http://www.scottaaronson.com/blog/?p=954 |title=My visit to D-wave: Beyond the Roast Beef Sandwich 21 February 2012 |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518150123/http://www.scottaaronson.com/blog/?p=954 }}</ref> |
||
Професор [[Массачусетський технологічний інститут|МТІ]] |
Професор [[Массачусетський технологічний інститут|МТІ]] [[Скотт Ааронсон]], який називає себе "головним скептиком D-Wave", казав, що демонстрація D-Wave 2007 року не доводить нічого про роботу комп'ютера Orion, і що їхні маркетингові заяви вводять в оману.<ref name=Aaronson-Orion-Anti-Hype-FAQ>{{cite web|url=http://scottaaronson.com/blog/?p=198|title=Shtetl-Optimized: The Orion Quantum Computer Anti-Hype FAQ|date=2007-02-09|accessdate=2007-05-17|archive-date=13 травня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150513110918/http://www.scottaaronson.com/blog/?p=198}}</ref> У травні 2011 він стверджував, що "більше не є головним скептиком D-wave",<ref>{{Cite web |url=http://www.scottaaronson.com/blog/?p=639 |title=Quantum-Effect-Demonstrating Beef May 25 2011 |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=3 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150603115657/http://www.scottaaronson.com/blog/?p=639 }}</ref> і висловив своє "скептичне, але позитивне" бачення, яке ґрунтувалося на його відвідинах компанії D-Wave у лютому 2012 року. Ааронсон сказав, що однією з найбільш важливих причин його зміни ставлення до D-Wave була стаття 2011 року в журналі Nature.<ref name="sandwich" /><ref name=Latest-Criticisms-from-Aaronson-to-D-Wave>{{cite web|url=http://scottaaronson.com/blog/?p=291#comments|title=Shtetl-Optimized: Thanksgiving Special: D-Wave at MIT|date=2007-11-22|accessdate=2007-12-03|archive-date=18 травня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150518150125/http://www.scottaaronson.com/blog/?p=291#comments}}</ref><ref name=In-Defence-Of-D-Wave>{{cite web|url=http://scienceblogs.com/pontiff/2009/12/in_defense_of_d-wave.php|title=In Defence of D-Wave|accessdate=7 травня 2015|archive-date=8 лютого 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120208224644/http://scienceblogs.com/pontiff/2009/12/in_defense_of_d-wave.php}}</ref> 16 травня 2013 року він повернувся до своєї скептичної позиції. Він критикував D-Wave за роздування результатів у прес-релізах, які стверджують, що прискорення становить три порядки, тоді як у своїй статті науковці ETH Zurich стверджують, що комп'ютер D-Wave зі 128-ма кубітами поступається на 15 порядків звичайному цифровому комп'ютерові, який використовує класичні [[метаевристики]] (особливо [[алгоритм імітації відпалу]]) вирішуючи задачі, для вирішення яких комп'ютер D-Wave спеціально побудований.<ref name=aaronson-truth>{{cite web |author=Scott Aaronson |date={{date|2013-05-16}} |title=D-Wave: Truth finally starts to emerge |url=http://www.scottaaronson.com/blog/?p=1400 |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=23 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211223110209/https://scottaaronson.blog/?p=1400 }}</ref> |
||
У січні 2014 року дослідники UC Berkeley і [[IBM]] опублікували класичну модель, яка відтворює спостережувану поведінку комп'ютера D-Wave, з чого випливає, що можливо цей пристрій не є квантовим комп'ютером.<ref>{{Cite arXiv|last=Shin|first=Seung Woo|title=How 'Quantum' is the D-Wave Machine?|eprint=1401.7087|coauthors=Graeme Smith, John A. Smolin, Umesh Vazirani|date=28 |
У січні 2014 року дослідники UC Berkeley і [[IBM]] опублікували класичну модель, яка відтворює спостережувану поведінку комп'ютера D-Wave, з чого випливає, що можливо цей пристрій не є квантовим комп'ютером.<ref>{{Cite arXiv|last=Shin|first=Seung Woo|title=How 'Quantum' is the D-Wave Machine?|eprint=1401.7087|coauthors=Graeme Smith, John A. Smolin, Umesh Vazirani|date=28 січня 2014|class=quant-ph}}</ref> |
||
У березні 2014 року дослідники [[Університетський коледж Лондона|Університетського коледжу Лондона]] і [[Університет Південної Каліфорнії|Університету Південної Каліфорнії]] (USC) опублікували статтю, в якій порівняли дані обчислень D-Wave Two з трьома можливими поясненнями з погляду класичної фізики і одним поясненням на основі квантової моделі. Вони виявили, що їхня квантова модель краще підходить до експериментальних даних, ніж класична модель Shin-Smith-Smolin-Vazirani, і набагато перевершує дві інші класичні моделі. Автори прийшли до висновку, що "судячи з усього |
У березні 2014 року дослідники [[Університетський коледж Лондона|Університетського коледжу Лондона]] і [[Університет Південної Каліфорнії|Університету Південної Каліфорнії]] (USC) опублікували статтю, в якій порівняли дані обчислень D-Wave Two з трьома можливими поясненнями з погляду класичної фізики і одним поясненням на основі квантової моделі. Вони виявили, що їхня квантова модель краще підходить до експериментальних даних, ніж класична модель Shin-Smith-Smolin-Vazirani, і набагато перевершує дві інші класичні моделі. Автори прийшли до висновку, що "судячи з усього, відкрита система квантового динамічного опису пристрою D-Wave з високою вірогідністю підтверджується, навіть за наявності відносних теплових збуджень та швидких одно-кубітних [[Квантова декогеренція|декогерентностей]]." <ref>Walter Vinci, Tameem Albash, Anurag Mishra, Paul A. Warburton, Daniel A. Lidar "Distinguishing Classical and Quantum Models for the D-Wave Device" (17 Mar 2014) http://arxiv.org/abs/1403.4228 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229083926/http://arxiv.org/abs/1403.4228 |date=29 грудня 2014 }}</ref> |
||
У травні 2014 року дослідники D-Wave, Google, USC, [[Університет Саймона Фрезера|Університету Саймона Фрезера]], і Національного дослідницького [[Томський політехнічний університет|Томського політехнічного університету]] опублікували статтю з експериментальними результатами, які демонструють наявність |
У травні 2014 року дослідники D-Wave, Google, USC, [[Університет Саймона Фрезера|Університету Саймона Фрезера]], і Національного дослідницького [[Томський політехнічний університет|Томського політехнічного університету]] опублікували статтю з експериментальними результатами, які демонструють наявність заплутаності серед кубітів D-Wave. Використано «Кубітну тунельну спектроскопію», щоб виміряти енергію [[власний вектор#власні значення і спектр матриць|власного спектру]] дво- і восьмикубітних систем. Цей дослід показав їхню узгодженість під час основної частини процесу квантового випалу.<ref>{{Cite web |url=https://journals.aps.org/prx/pdf/10.1103/PhysRevX.4.021041 |title=Архівована копія |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=6 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210506204704/https://journals.aps.org/prx/pdf/10.1103/PhysRevX.4.021041 }}</ref> |
||
У червні 2014 року журнал [[Science (журнал)|Science]] опублікував дослідження, яке називають "ймовірно найакуратнішим і найточнішим дослідженням показників пристрою D-Wave"<ref> Helmut Katzgraber, quoted in {{Harv|Cho|2014}}.</ref> і "найчеснішим дотепер порівнянням". Згідно з цим дослідженням |
У червні 2014 року журнал [[Science (журнал)|Science]] опублікував дослідження, яке називають "ймовірно найакуратнішим і найточнішим дослідженням показників пристрою D-Wave"<ref> Helmut Katzgraber, quoted in {{Harv|Cho|2014}}.</ref> і "найчеснішим дотепер порівнянням". Згідно з цим дослідженням чип D-Wave "не дає жодного квантового прискорення".<ref>{{Citation |
||
|first1= Adrian |
|first1= Adrian |
||
|last1= Cho |
|||
|date= |
|date= 20 червня 2014 |
||
|title= Quantum or not, controversial computer yields no speedup |
|title= Quantum or not, controversial computer yields no speedup |
||
|journal= Science |
|journal= Science |
||
|volume= 344 |
|volume= 344 |
||
|issue= 6190 |
|||
|pages= 1330–1331 |
|||
|doi= 10.1126/science.344.6190.1330 |
|doi= 10.1126/science.344.6190.1330 |
||
|pmid= 24948715 |
|pmid= 24948715 |
||
|url= http://www.sciencemag.org/content/344/6190/1330.full |
|url= http://www.sciencemag.org/content/344/6190/1330.full |
||
|accessdate= 7 травня 2015 |
|||
⚫ | }}.</ref> Група дослідників Swiss Federal Institute of Technology на чолі з Матіасом Троєром не виявила "жодного свідчення квантових процесів" у жодному з їхніх різноманітних тестів. Запропоновано кілька можливих пояснень негативних результатів. 1) Можливо |
||
|archive-date= 4 березня 2015 |
|||
⚫ | |||
|archive-url= https://web.archive.org/web/20150304204450/http://www.sciencemag.org/content/344/6190/1330.full |
|||
⚫ | |||
⚫ | }}.</ref> Група дослідників Swiss Federal Institute of Technology на чолі з Матіасом Троєром не виявила "жодного свідчення квантових процесів" у жодному з їхніх різноманітних тестів. Запропоновано кілька можливих пояснень негативних результатів. 1) Можливо квантовий відпал (тип задачі, для рішення якої комп'ютер D-Wave побудований) не піддається прискоренню. 2) Можливо D-Wave 2 не може здійснити квантове прискорення. 3) Можливо прискорення існує, але його неможливо побачити через помилки внаслідок інших ефектів.<ref>{{Citation |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
|last1= Rønnow |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
|last2= Wang |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
|last3= Job |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
|last4= Boixo |
|||
⚫ | |||
|last5= Isakov |
|||
⚫ | |||
|last6= Wecker |
|||
⚫ | |||
|last7= Martinis |
|||
⚫ | |||
|last8= Lidar |
|||
⚫ | |||
|last9= Troyer |
|||
|title= Defining and detecting quantum speedup |
|title= Defining and detecting quantum speedup |
||
|journal= Science |
|journal= Science |
||
|date= 25 |
|date= 25 липня 2014 |
||
|volume= 345 |
|volume= 345 |
||
|issue= 6195 |
|||
|pages= 420–424 |
|||
|doi= 10.1126/science.1252319 |
|doi= 10.1126/science.1252319 |
||
|pmid= 25061205 |
|pmid= 25061205 |
||
|url= http://www.sciencemag.org/content/345/6195/420.full |
|url= http://www.sciencemag.org/content/345/6195/420.full |
||
|accessdate= 7 травня 2015 |
|||
|archive-date= 15 вересня 2015 |
|||
|archive-url= https://web.archive.org/web/20150915072629/http://www.sciencemag.org/content/345/6195/420.full |
|||
}}.</ref> |
}}.</ref> |
||
== Відомі випускники та |
== Відомі випускники та співробітники == |
||
D-Wave найняла на постійній або контрактній основі кілька ключових представників наукової спільноти, а також кілька помітних бізнесових консультантів. До цього списку належать: |
D-Wave найняла на постійній або контрактній основі кілька ключових представників наукової спільноти, а також кілька помітних бізнесових консультантів. До цього списку належать: |
||
* Джекоб Б'ямонт<ref>{{cite web|url=http://www.qubit.org/jacob-biamonte.html |title=Faculty | Dr Jacob Biamonte | Physics | University of Oxford |publisher=qubit.org |accessdate=2013-09-04}}</ref> (ISI Foundation) |
* Джекоб Б'ямонт<ref>{{cite web |url=http://www.qubit.org/jacob-biamonte.html |title=Faculty | Dr Jacob Biamonte | Physics | University of Oxford |publisher=qubit.org |accessdate=2013-09-04 |archive-date=24 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140224121822/http://www.qubit.org/jacob-biamonte.html }}</ref> (ISI Foundation) |
||
* Олександр Загоскін<ref>{{cite web|url=http://www.lboro.ac.uk/departments/physics/staff/dr-alexandre-zagoskin.html |title=Department staff | Dr Alexandre Zagoskin | Physics | Loughborough University |publisher=Lboro.ac.uk |accessdate=2013-05-16}}</ref> (Loughborough University) |
* Олександр Загоскін<ref>{{cite web |url=http://www.lboro.ac.uk/departments/physics/staff/dr-alexandre-zagoskin.html |title=Department staff | Dr Alexandre Zagoskin | Physics | Loughborough University |publisher=Lboro.ac.uk |accessdate=2013-05-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130625012528/http://www.lboro.ac.uk/departments/physics/staff/dr-alexandre-zagoskin.html |archivedate=2013-06-25 |deadurl=yes }}</ref> (Loughborough University) |
||
* Верн Браунелл<ref>{{cite web| title=CrunchBase | url=http://www.crunchbase.com/person/vern-brownell}}</ref> |
* Верн Браунелл<ref>{{cite web | title=CrunchBase | url=http://www.crunchbase.com/person/vern-brownell | accessdate=7 травня 2015 | archive-date=19 вересня 2014 | archive-url=https://web.archive.org/web/20140919042838/http://www.crunchbase.com/person/vern-brownell }}</ref> |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
*[[AQUA@home]] |
* [[AQUA@home]] |
||
* |
* {{нп|треба=Адіабатичне квантове обчислення|мова=en|є=Adiabatic quantum computation}} |
||
*[[Аналогова обчислювальна машина]] |
* [[Аналогова обчислювальна машина]] |
||
* |
* {{iw|Flux qubit}} |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 164: | Рядок 178: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*{{Official website|http://www.dwavesys.com/}} |
*{{Official website|http://www.dwavesys.com/}}{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} |
||
*[http://dwave.wordpress.com/2007/01/19/quantum-computing-demo-announcement/ Announcement of the 16-qubit quantum computer demonstration] |
*[http://dwave.wordpress.com/2007/01/19/quantum-computing-demo-announcement/ Announcement of the 16-qubit quantum computer demonstration] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210404134835/https://dwave.wordpress.com/2007/01/19/quantum-computing-demo-announcement/ |date=4 квітня 2021 }} |
||
*''Google Tech Talks'': [http://www.youtube.com/watch?v=I56UugZ_8DI Quantum Computing Day 2: Image Recognition with an Adiabatic Quantum Computer] |
*''Google Tech Talks'': [http://www.youtube.com/watch?v=I56UugZ_8DI Quantum Computing Day 2: Image Recognition with an Adiabatic Quantum Computer] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120705114827/http://www.youtube.com/watch?v=I56UugZ_8DI |date=5 липня 2012 }} |
||
* Theoretical performance of a D-Wave processor: [http://arxiv.org/abs/1006.4147 Investigating the Performance of an Adiabatic Quantum Optimization Processor] |
* Theoretical performance of a D-Wave processor: [http://arxiv.org/abs/1006.4147 Investigating the Performance of an Adiabatic Quantum Optimization Processor] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181211174704/http://arxiv.org/abs/1006.4147 |date=11 грудня 2018 }} |
||
* [http://arxiv.org/pdf/1310.1339.pdf Quantum Annealing and Computation: A Brief Documentary Note, A. Ghosh and S. Mukherjee] |
* [http://arxiv.org/pdf/1310.1339.pdf Quantum Annealing and Computation: A Brief Documentary Note, A. Ghosh and S. Mukherjee] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200613220047/https://arxiv.org/pdf/1310.1339.pdf |date=13 червня 2020 }} |
||
{{Vancouver Corporations}} |
{{Vancouver Corporations}} |
||
Рядок 175: | Рядок 189: | ||
[[Категорія:Технологічні компанії засновані 1999 року]] |
[[Категорія:Технологічні компанії засновані 1999 року]] |
||
[[Категорія:Виробники апаратного забезпечення]] |
[[Категорія:Виробники апаратного забезпечення]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Квантова інформатика]] |
||
[[Категорія:Технологічні компанії Канади]] |
[[Категорія:Технологічні компанії Канади]] |
||
[[Категорія:Засновані в Канаді 1999]] |
Версія за 17:02, 24 березня 2024
49°15′23″ пн. ш. 122°59′56″ зх. д. / 49.25661300002777665° пн. ш. 122.99904520002777986° зх. д.Координати: 49°15′23″ пн. ш. 122°59′56″ зх. д. / 49.25661300002777665° пн. ш. 122.99904520002777986° зх. д. | |
Тип | приватне підприємство |
---|---|
Галузь | квантові комп'ютери |
Спеціалізація | апаратне забезпечення |
Лістинг на біржі | NYSE: QBTS |
Засновано | 1999 |
Засновник(и) | Гейґ Фарріс, Джорді Роуз, Боб Вінз, Олександр Загоскін |
Штаб-квартира | Бернабі (Британська Колумбія, Канада) |
Ключові особи | Верн Бровнелл (головний виконавчий директор) Джорді Роуз (головний інженер) Ерік Ладижинський (секретар компанії) В. Пол Лі (голова) |
Продукція | D-Wave One, D-Wave Two |
Співробітники | більш ніж 100 |
Дочірні компанії | нема |
dwavesys.com | |
D-Wave Systems у Вікісховищі |
D-Wave Systems, Inc. — компанія з виробництва квантових комп'ютерів, чия штаб-квартира розташована в Бернабі (Британська Колумбія, Канада). 11 травня 2011 року компанія оголосила про створення комп'ютера D-Wave One на чипсеті зі 128 кубітами, який описала як "найперший у світі квантовий комп'ютер на продаж"[1]. Цей комп'ютер за допомогою квантового випалювання (загальний метод пошуку глобального мінімуму функції, використовуючи ефект квантової флуктуації)[2][3][4][5] покликаний розв'язувати задачі оптимізації[6], які зводяться до пошуку основного стану для набору спінів [7]. У травні 2013 року було оголошено про започаткування спільного проекту між NASA, Google і USRA під назвою Quantum Artificial Intelligence Lab, що у своїй роботі мав використовувати комп'ютер D-Wave Two з 512 кубітами для навчання машин та інших галузей досліджень[8].
D-Wave One був побудований на попередніх прототипах, таких як D-Wave's Orion Quantum Computer. Прототип являв собою 16-кубітний процесор, заснований на ефекті квантового випалювання. Компанія продемонструвала цей прототип 13 лютого 2007 року в Музеї комп'ютерної історії в Маунтін-В'ю (Каліфорнія)[9]. 28 листопада 2007 року D-Wave продемонструвала аналогічний процесор на 28 кубітах[10]. Чип був виготовлений у Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені (Каліфорнія)[11].
Опис технології
В червні 2010 року група дослідників описала процесор D-Wave як такий, що містить програмовану[12] надпровідникову мікросхему зі 128 попарно об'єднаними[13] надпровідниковими кубітами невгасального струму[en][14][15][16]. 2013 року 128-кубітний процесор поступився своїм місцем 512-кубітному[17]. Процесор розроблений так, щоб розв'язувати окремі спеціальні задачі за допомогою квантового випалювання[2][3][4][5]. Цим він відрізняється від універсального квантового комп'ютера, що працює за моделлю квантових вентилів.
На своєму сайті D-Wave веде спеціальний список технічних публікацій своїх і сторонніх науковців[18].
Історія
Засновниками D-Wave були Гейґ Фарріс (колишній голова), Джорді Роуз (головний інженер і головний виконавчий директор), Боб Вінз (колишній фінансовий директор) і Олександер Загоскін[19] (колишній віце-президент з досліджень і головний науковець). Фарріс викладав підприємництво в Британо-колумбійському університеті (БКУ), де Роуз здобув ступінь Ph.D., а Загоскін був післядокторським дослідником. Компанія взяла назву від високотемпературних надпровідників, які по-іншому називаються D-Wave. Їх перші кубіти були зроблені з цих матеріалів.
D-Wave працювала як відгалуження БКУ, працюючи в тісному зв'язку з Відділом фізики й астрономії[20]. Вона спонсорували академічні дослідження в галузі квантових комп'ютерів, таким чином побудувавши мережу співробітництва дослідників. Компанія співробітничала з кількома університетами й інститутами, включаючи БКУ, IPHT Jena, Шербрукський університет, Торонтський університет, Університет Твенте, Технологічний університет Чалмерса, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Лабораторію реактивного руху. Про ці співробітництва йшлося на вебсайті D-Wave до 2005 року[21][22]. В червні 2014 D-Wave проголосила нову цифрову екосистему[en] з Фінансово інжиніринговою компанією 1QBit і групою з ракових досліджень DNA-SEQ, щоб об'єднати зусилля для розв'язання проблем реального світу за допомогою квантового заліза[23].
Спочатку керівництво D-Wave розташовувалося в різних місцях у Ванкувері (Канада) і на лабораторних місцях в UBC, а потім переїхало до теперішнього розташування по сусідству з передмістям Барнабі. Також офіси D-Wave розташовані в Пало-Альто (Каліфорнія) і Вієнна (Вірджинія).
Прототип Orion
13 лютого 2007 року D-Wave показала систему Orion, на якій запускалися три різні програми у музеї комп'ютерної історії (Маунтін-В'ю, Каліфорнія). Ця подія означала перший публічний показ ймовірно квантового комп'ютера і пов'язаних сервісів.
Перше застосування, приклад зіставлення зі зразком, полягало в пошуку схожої складової частини до відомого лікарського засобу в базі даних молекул. Наступне застосування полягало в розташуванні гостей, ґрунтуючись на тому, як вони пасують чи не пасують один до одного. Останнє полягало в рішення головоломки судоку.
Процесори в основі "квантовокомп'ютерної системи Orion" D-Wave розроблені, щоб використовувати їх як апаратні прискорювачі, а не як мікропроцесори в комп'ютері для загального використання. Система побудована таким чином, щоб вирішувати особливу NP-повну задачу, яка має стосунок до двовимірної моделі Ізінга в магнітному полі.[9] За номенклатурою D-Wave пристрій має назву 16-кубітний надпровідний адіабатичний квантовокомп'ютерний процесор.[24][25]
За словами Джорді Роуза, засновника і головного інженера D-Wave, NP-повна задача "імовірно не є строго вирішуваною, незалежно від величини, швидкості і просунутості комп'ютера"; адіабатичний квантовий комп'ютер в основі системи Orion призначений для швидкого пошуку наближеного рішення.[26]
Показ Google у 2009
У вівторок, 9 грудня 2009 року на конференції Neural Information Processing Systems (NIPS), команда дослідників Google, керована Hartmut Neven, використовувала процесори D-Wave, щоб навчати бінарний класифікатор зображень.[що?]
Комп'ютерна система D-Wave One
11 травня 2011 року D-Wave Systems анонсували D-Wave One, інтегровану комп'ютерну систему, яка запускається на 128-кубітному процесорі. Процесор, який використовувався у D-Wave One мав кодову назву "Rainier" і виконував одиночні математичні операції, дискретне програмування. "Rainier" використовував квантове випалювання, щоб розв'язувати проблеми оптимізації. D-Wave One проголошений першим у світі комерційно доступним квантовим комп'ютером.[27] Його ціна була приблизно US$10,000,000.[28]
Дослідницька група, під керівництвом Маттіаса Троєра і Деніела Лідара встановила, що попри наявність квантового випалювання в D-Wave One, він не дає збільшення швидкості, якщо порівняти зі звичайними комп'ютерами. Вони застосували оптимізований класичний алгоритм для вирішення тієї самої особливої задачі, що й D-Wave One.[29][30]
Співпраця Lockheed Martin і D-Wave
25 травня 2011 року, Lockheed Martin підписав багаторічний контракт із D-Wave Systems, щоб використати переваги, основані на процесорі з квантовим випалюванням, які потрібний для вирішення деяких Локгідових (Lockheed) найскладніших обчислювальних завдань. Контракт містив купівлю системи квантового комп'ютер D-Wave One, його технічного обслуговування та пов'язаних професійних сервісів.[31]
Розв'язання проблеми оптимізації в аналізі структури білка
У серпні 2012 року група дослідників з Гарвардського університету представила результати вирішення наймасштабнішої, на той момент, задачі про укладки білка, використовуючи квантовий комп'ютер. Дослідники розв'язали приклади моделі укладок ґратчатого білка, що відома під назвою модель Міядзави-Джернігана[32][33]. Комп'ютер D-Wave знайшов найстабільнішу структуру протеїну з певною послідовністю, що складалася з шести амінокислот. Мірою стабільності називають вільну енергію, глобальний мінімум якої комп'ютер і повинен був знайти[7].
Комп'ютерна система D-Wave Two
На початку 2012 року D-Wave Systems представили 512-кубітний квантовий комп'ютер під кодовою назвою Vesuvius[34], який компанія запустила у виробництво як робочий процесор у 2013 році[35].
У травні 2013 року незалежний дослідник Кетрін Мак Джеок опублікувала перші результати порівняння роботи цієї технології зі звичайними суперкомп'ютерами при вирішенні задач з оптимізації. Використовуючи конфігурацію з 439 кубітів у деяких тестах квантовий комп'ютер давав відповіді у 3600 разів швидше[36]. При цьому звичайний комп'ютер використовував найкращий алгоритм CPLEX і витрачав на задачу зі ста й більше змінними півгодини, тоді як D-Wave Two витрачав на це півсекунди. Однак Мак Джеок додала, що змагання не є "повністю справедливим оскільки комп'ютери загального призначення завжди працюють гірше ніж пристрої, призначені для розв'язання специфічних задач"[37] Результати були представлені на конференції Computing Frontiers 2013[38].
В березні 2013 року декілька груп дослідників секції Адіабатних квантових комп'ютерів Інституту фізики в Лондоні представили свідчення, хоча й опосередковані, що в чипсеті D-Wave присутнє явище квантової заплутаності[39].
У травні 2013 року було оголошено про започаткування спільного проекту між NASA, Google і USRA під назвою Quantum Artificial Intelligence Lab, розміщеного в Дослідницькому центрі Еймса в Каліфорнії. У цьому проекті перед D-Wave Two постають такі задачі машинного навчання[8][40], як, наприклад, персоналізований пошук або передбачення завантаженості трафіку за допомогою GPS даних. Також подібна система використовується в розпізнаванні голосу, осіб, поведінці й розв'язуванні складних багатопараметричних завдань[36].
Комп'ютерна система D-Wave 2X
D-Wave 2X, випуск якої планується 2015-го року, буде представлена своїм 1,152-кубітовим процесором "Washington". Однак все ж це 2,048-кубітовий чип з половиною кубітів вимкнутих, але їх можуть увімкнути пізніше. [41] [42]
Сприйняття
Від самого початку D-Wave критикували деякі науковці в галузі квантових комп'ютерів. 16 травня 2013 року NASA, Google та консорціум університетів оголосили про намір співпрацювати з D-Wave, щоб дослідити як комп'ютери D-Wave можна використати для створення штучного інтелекту. Перед тим як оголосити це партнерство, NASA, Google та Universities Space Research Association провела серію бенчмарків та підтверджуваних тестів комп'ютера D-Wave, які він витримав[8]. Незалежні експерти виявили, що комп'ютери D-Wave можуть розв'язувати деякі задачі в 3 600 разів швидше, ніж звичайні комп'ютери з встановленими на них спеціальними програмами[8]. Інші незалежні дослідники виявили, що різні пакети програми запущені на одному ядрі процесора звичайного комп'ютера, можуть розв'язувати ті самі задачі так само швидко, або ж навіть швидше, ніж комп'ютери D-Wave (принаймні у 12 000 разів швидше для квадратичних задач про призначення та між 1 і 50 разів швидше для квадратичної невимушеної бінарної оптимізації)[43].
2007 року Umesh Vazirani, який є професором університету Каліфорнії в Берклі та одним з творців квантової теорії складності, висловив таку критику:[44]
Їхнє заявлене прискорення засноване на непорозумінні мого колеги за листуванням ван Дам, Моска. Я йому написав про «Силу адіабатних квантових обчислень». Це прискорення, на жаль, нема в налаштуваннях зараз і тому «квантові комп'ютери» D-Wave, навіть, якщо вони справді є квантовими і зможуть маштабуватися до тисячі кубітів, вони не будуть потужнішими ніж мобільні телефони.Оригінальний текст (англ.)Their claimed speedup over classical algorithms appears to be based on a misunderstanding of a paper my colleagues van Dam, Mosca and I wrote on "The power of adiabatic quantum computing." That speed up unfortunately does not hold in the setting at hand, and therefore D-Wave's "quantum computer" even if it turns out to be a true quantum computer, and even if it can be scaled to thousands of qubits, would likely not be more powerful than a cell phone.
Він ван Дам, професор Каліфорнійського університету у Санта-Барбарі, підсумував спільну думку наукової спільноти станом на 2008 рік у журналі Nature Physics:[45]
Зараз неможливо сказати чи квантовий комп'ютер D-Wave насправді еквівалентний до класичного комп'ютера. Отже, до тих пір, поки не відомо більше про частоту його помилок, то єдине, що можна сказати, це якість на ризик покупця[en]. Оригінальний текст (англ.) At the moment it is impossible to say if D-Wave's quantum computer is intrinsically equivalent to a classical computer or not. So until more is known about their error rates, caveat emptor[en] is the least one can say. |
||
— Він ван Дам |
У статті журналу Nature за 12 травня 2011 року подані деталі, які, на думку критично налаштованих науковців, доводять, що чипи мають деякі квантовомеханічні властивості необхідні для створення квантового комп'ютера[46][47]. Перед появою статті 2011 року в Nature, багато хто критикував D-Wave за відсутність доказів, що їхній комп'ютер дійсно є квантовим. Проте, питання залишилися через відсутність остаточного наукового експериментального доказу квантової заплутаності всередині пристроїв D-Wave.[48]
Професор МТІ Скотт Ааронсон, який називає себе "головним скептиком D-Wave", казав, що демонстрація D-Wave 2007 року не доводить нічого про роботу комп'ютера Orion, і що їхні маркетингові заяви вводять в оману.[49] У травні 2011 він стверджував, що "більше не є головним скептиком D-wave",[50] і висловив своє "скептичне, але позитивне" бачення, яке ґрунтувалося на його відвідинах компанії D-Wave у лютому 2012 року. Ааронсон сказав, що однією з найбільш важливих причин його зміни ставлення до D-Wave була стаття 2011 року в журналі Nature.[48][51][52] 16 травня 2013 року він повернувся до своєї скептичної позиції. Він критикував D-Wave за роздування результатів у прес-релізах, які стверджують, що прискорення становить три порядки, тоді як у своїй статті науковці ETH Zurich стверджують, що комп'ютер D-Wave зі 128-ма кубітами поступається на 15 порядків звичайному цифровому комп'ютерові, який використовує класичні метаевристики (особливо алгоритм імітації відпалу) вирішуючи задачі, для вирішення яких комп'ютер D-Wave спеціально побудований.[29]
У січні 2014 року дослідники UC Berkeley і IBM опублікували класичну модель, яка відтворює спостережувану поведінку комп'ютера D-Wave, з чого випливає, що можливо цей пристрій не є квантовим комп'ютером.[53]
У березні 2014 року дослідники Університетського коледжу Лондона і Університету Південної Каліфорнії (USC) опублікували статтю, в якій порівняли дані обчислень D-Wave Two з трьома можливими поясненнями з погляду класичної фізики і одним поясненням на основі квантової моделі. Вони виявили, що їхня квантова модель краще підходить до експериментальних даних, ніж класична модель Shin-Smith-Smolin-Vazirani, і набагато перевершує дві інші класичні моделі. Автори прийшли до висновку, що "судячи з усього, відкрита система квантового динамічного опису пристрою D-Wave з високою вірогідністю підтверджується, навіть за наявності відносних теплових збуджень та швидких одно-кубітних декогерентностей." [54]
У травні 2014 року дослідники D-Wave, Google, USC, Університету Саймона Фрезера, і Національного дослідницького Томського політехнічного університету опублікували статтю з експериментальними результатами, які демонструють наявність заплутаності серед кубітів D-Wave. Використано «Кубітну тунельну спектроскопію», щоб виміряти енергію власного спектру дво- і восьмикубітних систем. Цей дослід показав їхню узгодженість під час основної частини процесу квантового випалу.[55]
У червні 2014 року журнал Science опублікував дослідження, яке називають "ймовірно найакуратнішим і найточнішим дослідженням показників пристрою D-Wave"[56] і "найчеснішим дотепер порівнянням". Згідно з цим дослідженням чип D-Wave "не дає жодного квантового прискорення".[57] Група дослідників Swiss Federal Institute of Technology на чолі з Матіасом Троєром не виявила "жодного свідчення квантових процесів" у жодному з їхніх різноманітних тестів. Запропоновано кілька можливих пояснень негативних результатів. 1) Можливо квантовий відпал (тип задачі, для рішення якої комп'ютер D-Wave побудований) не піддається прискоренню. 2) Можливо D-Wave 2 не може здійснити квантове прискорення. 3) Можливо прискорення існує, але його неможливо побачити через помилки внаслідок інших ефектів.[58]
Відомі випускники та співробітники
D-Wave найняла на постійній або контрактній основі кілька ключових представників наукової спільноти, а також кілька помітних бізнесових консультантів. До цього списку належать:
- Джекоб Б'ямонт[59] (ISI Foundation)
- Олександр Загоскін[60] (Loughborough University)
- Верн Браунелл[61]
Див. також
Примітки
- ↑ M. W. Johnson et al (2011), Quantum annealing with manufactured spins (Nature). Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ а б T. Kadowaki and H. Nishimori, "Quantum annealing in the transverse Ising model", Phys. Rev. E 58, 5355 (1998).
- ↑ а б A. B. Finilla, M. A. Gomez, C. Sebenik and D. J. Doll, "Quantum annealing: A new method for minimizing multidimensional functions", Chem. Phys. Lett. 219, 343 (1994). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ а б G. E. Santoro and E. Tosatti, "Optimization using quantum mechanics: quantum annealing through adiabatic evolution", J. Phys. A 39, R393 (2006).
- ↑ а б A. Das and B. K. Chakrabarti, "Colloquium: Quantum annealing and analog quantum computation" Rev. Mod. Phys. 80, 1061 (2008). Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Критика квантового комп'ютера «D-Wave». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ а б Виробник квантових комп'ютерів D-Wave Systems отримав мільйонні інвестиції. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 травня 2015.
- ↑ а б в г Choi, Charles (16 травня 2013). Google and NASA Launch Quantum Computing AI Lab. MIT Technology Review. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ а б Quantum Computing Demo Announcement. 19 січня 2007. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2007.
- ↑ D-Wave Systems: News. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ A picture of the demo chip « rose.blog. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ M. W. Johnson et al., "A scalable control system for a superconducting adiabatic quantum optimization processor," Supercond. Sci. Technol. 23, 065004 (2010); preprint available: arXiv:0907.3757 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ R. Harris et al., "Compound Josephson-junction coupler for flux qubits with minimal crosstalk," Phys. Rev. B 80, 052506 (2009) [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]; preprint available: arXiv:0904.3784 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ R. Harris et al., "Experimental demonstration of a robust and scalable flux qubit," Phys. Rev. B 81, 134510 (2010) [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]; preprint available: arXiv:0909.4321 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Next Big Future: Robust and Scalable Flux Qubit, [1] [Архівовано 16 серпня 2013 у Wayback Machine.], September 23, 2009
- ↑ Next Big Future: Dwave Systems Adiabatic Quantum Computer [2] [Архівовано 19 серпня 2013 у Wayback Machine.], October 23, 2009
- ↑ D-Wave Systems: D-Wave Two Quantum Computer Selected for New Quantum Artificial Intelligence Initiative, System to be Installed at NASA's Ames Research Center, and Operational in Q3, [3] [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], May 16, 2013
- ↑ D-Wave Web site, list of technical publications. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Alexandre Zagoskin. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Department of Physics and Astronomy. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ D-Wave Systems at the Way Back Machine. 23 листопада 2002. Архів оригіналу за 23 листопада 2002. Процитовано 17 лютого 2007.
- ↑ D-Wave Systems at the Way Back Machine. 24 березня 2005. Архів оригіналу за 24 березня 2005. Процитовано 17 лютого 2007.
- ↑ D-Wave Systems Building Quantum Application Ecosystem, Announces Partnerships with DNA-SEQ Alliance and 1QBit. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 9 червня 2014.
- ↑ Kaminsky; William M. Kaminsky and Seth Lloyd (23 листопада 2002). Scalable Architecture for Adiabatic Quantum Computing of NP-Hard Problems. Quantum Computing & Quantum Bits in Mesoscopic Systems (Kluwer Academic) (PDF). arXiv:quant-ph/0211152.
{{cite journal}}
:|format=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Meglicki, Zdzislaw (2008). Quantum Computing Without Magic: Devices. MIT Press. с. 390–391. ISBN 0-262-13506-X.
- ↑ Архівована копія. 27 серпня 2006. Архів but how fast is it? Part 3. OR some thoughts about adiabatic QC оригіналу за 19 листопада 2006. Процитовано 11 лютого 2007.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Learning to program the D-Wave One. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 11 травня 2011.
- ↑ First Ever Commercial Quantum Computer Now Available for $10 Million. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 25 травня 2011.
- ↑ а б Scott Aaronson (2013-05-16.09.2024). D-Wave: Truth finally starts to emerge. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Quantum annealing with more than one hundred qubits. — Cornell University Library, . Архівовано з джерела 29 грудня 2014. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Lockheed Martin Signs Contract with D-Wave Systems. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 7 травня 2015.Retrieved 2011-05-25
- ↑ D-Wave quantum computer solves protein folding problem : Nature News Blog. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ D-Wave uses quantum method to solve protein folding problem. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ D-Wave Defies World of Critics With 'First Quantum Cloud' | Wired Enterprise | Wired.com. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ The black box that could change the world - The Globe and Mail. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ а б Google купує квантовий комп’ютер D-Wave. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Aron, Jacob (10 травня 2013). Commercial quantum computer leaves PC in the dust. New Scientist. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 14 травня 2013.
- ↑ McGeoch, Catherine; Wang, Cong (May 2013). Experimental Evaluation of an Adiabatic Quantum System for Combinatorial Optimization. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Aron, Jacob (8 березня 2013). Controversial quantum computer aces entanglement tests. New Scientist. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 14 травня 2013.
- ↑ Hardy, Quentin (16 травня 2013). Google Buys a Quantum Computer. Bits. The New York Times. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
- ↑ The Future Of Quantum Computing: Vern Brownell, D-Wave CEO @ Compute Midwest. YouTube. Compute Midwest. 4 грудня 2014. Процитовано 4 травня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ D-Wave: comment on comparison with classical computers. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 20 червня 2013.
- ↑ Shtetl-Optimized: D-Wave Easter Spectacular. 7 квітня 2007. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 17 травня 2007.
- ↑ Quantum computing: In the 'death zone'?. 7 квітня 2007. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 23 грудня 2008.
- ↑ Quantum annealing with manufactured spins [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] Nature 473, 194–198, 12 May 2011
- ↑ The CIA and Jeff Bezos Bet on Quantum Computing [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] Technology Review October 4, 2012 by Tom Simonite
- ↑ а б My visit to D-wave: Beyond the Roast Beef Sandwich 21 February 2012. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Shtetl-Optimized: The Orion Quantum Computer Anti-Hype FAQ. 9 лютого 2007. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 17 травня 2007.
- ↑ Quantum-Effect-Demonstrating Beef May 25 2011. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Shtetl-Optimized: Thanksgiving Special: D-Wave at MIT. 22 листопада 2007. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 3 грудня 2007.
- ↑ In Defence of D-Wave. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Shin, Seung Woo; Graeme Smith, John A. Smolin, Umesh Vazirani (28 січня 2014). How 'Quantum' is the D-Wave Machine?. arXiv:1401.7087 [quant-ph].
- ↑ Walter Vinci, Tameem Albash, Anurag Mishra, Paul A. Warburton, Daniel A. Lidar "Distinguishing Classical and Quantum Models for the D-Wave Device" (17 Mar 2014) http://arxiv.org/abs/1403.4228 [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 7 травня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Helmut Katzgraber, quoted in (Cho, 2014).
- ↑ Cho, Adrian (20 червня 2014), Quantum or not, controversial computer yields no speedup, Science, 344 (6190): 1330—1331, doi:10.1126/science.344.6190.1330, PMID 24948715, архів оригіналу за 4 березня 2015, процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Rønnow, Troels F.; Wang, Zhihui; Job, Joshua; Boixo, Sergio; Isakov, Sergei V.; Wecker, David; Martinis, John M.; Lidar, Daniel A.; Troyer, Matthias (25 липня 2014), Defining and detecting quantum speedup, Science, 345 (6195): 420—424, doi:10.1126/science.1252319, PMID 25061205, архів оригіналу за 15 вересня 2015, процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Faculty | Dr Jacob Biamonte | Physics | University of Oxford. qubit.org. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ Department staff | Dr Alexandre Zagoskin | Physics | Loughborough University. Lboro.ac.uk. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 16 травня 2013.
- ↑ CrunchBase. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 7 травня 2015.
Посилання
- Офіційний сайт[недоступне посилання з серпня 2019]
- Announcement of the 16-qubit quantum computer demonstration [Архівовано 4 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Google Tech Talks: Quantum Computing Day 2: Image Recognition with an Adiabatic Quantum Computer [Архівовано 5 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Theoretical performance of a D-Wave processor: Investigating the Performance of an Adiabatic Quantum Optimization Processor [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Quantum Annealing and Computation: A Brief Documentary Note, A. Ghosh and S. Mukherjee [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]