Бертіл Ліндблад: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
(Не показані 9 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Ліндблад}}
'''Бертіл Ліндблад''' ({{lang-sv|Bertil Lindblad}}; [[26 листопада]] [[1895]], [[Еребру]] - [[26 червня]] [[1965]]) — шведський астроном, член Шведської королівської АН (з 1928 року), її президент у 1938—1939 і 1960—1961 роках.
{{Науковець
|ім'я =
|галузь =
|відомий завдяки = [[резонанс Ліндблада]]
}}
'''Бертіл Ліндблад''' ({{lang-sv|Bertil Lindblad}}; [[26 листопада]] [[1895]], [[Еребру]] — [[26 червня]] [[1965]]) — шведський астроном, член Шведської королівської АН (з 1928 року), її президент у 1938—1939 і 1960—1961 роках.


1920 року закінчив університет в [[Упсала|Упсалі]], у 1920-1921 роках проходив стажування в обсерваторії [[Маунт-Вілсон]], [[Гарвардська обсерваторія|Гарвардській]] і [[Лікська обсерваторія|Лікській]] обсерваторіях у [[США]]. У 1921-1927 працював в Упсальскій обсерваторії. З 1927 — [[професор]] астрономії Шведської королівської АН та директор [[Стокгольмська обсерваторія|Стокгольмської обсерваторії]], створеної під його керівництвом у 1927-1931 рр.
1920 року закінчив університет в [[Уппсала|Уппсалі]], у 1920—1921 роках проходив стажування в обсерваторії [[Обсерваторія Маунт-Вілсон|Маунт-Вілсон]], [[Гарвардська обсерваторія|Гарвардській]] і [[Лікська обсерваторія|Лікській]] обсерваторіях у [[Сполучені Штати Америки|США]]. У 1921—1927 роках працював в Уппсальскій обсерваторії. З 1927 року — [[професор]] астрономії Шведської королівської АН та директор [[Стокгольмська обсерваторія|Стокгольмської обсерваторії]], створеної під його керівництвом у 1927—1931 рр. У 1948—1952 рр. — президент [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародного астрономічного союзу]]; у 1952—1855 рр. — президент Міжнародної ради наукових союзів.
У 1948-1952 рр. — президент [[Міжнародного астрономічного союзу]]; у 1952-1855 рр. — президент Міжнародної ради наукових союзів.


Основні наукові праці присвячені дослідженню будови і динаміки [[галактика|галактик]] і [[зоряне скупчення|зоряних скупчень]]. 1926 року для пояснення асиметрії в розподілі швидкостей зірок у [[Чумацький шлях|нашій Галактиці]] Ліндблад вперше сформулював концепцію обертання Галактики. Згідно з його теорією, всі тіла у Галактиці належать до різних взаємопроникних підсистем, які обертаються з різними швидкостями і характеризуються різним ступенем сплюснутості. Оцінив період обертання і масу Галактики. 1927 року обертання Галактики було підтверджено [[Ян Гендрик Оорт|Я.Г.Оортом]] на основі статистичного вивчення [[променева швидкість|променевих швидкостей]] і [[власний рух|власних рухів]] зір. Низка робіт Ліндблада присвячена вивченню спіральної структури і обертанню [[спіральна галактика|спіральних галактик]]. Розглядаючи рух зірок у великих скупченнях (галактиках), знайшов, що зірки концентруються в спіральних рукавах і що спіралі лідирують в обертанні галактики (в даний час вважають, що вони «волочаться»).
Основні наукові праці присвячені дослідженню будови і динаміки [[галактика|галактик]] і [[зоряне скупчення|зоряних скупчень]]. 1926 року для пояснення асиметрії в розподілі швидкостей зірок у [[Чумацький Шлях|нашій Галактиці]] Ліндблад вперше сформулював концепцію обертання Галактики. Згідно з його теорією, всі тіла у Галактиці належать до різних взаємопроникних підсистем, які обертаються з різними швидкостями і характеризуються різним ступенем сплюснутості. Оцінив період обертання і масу Галактики. 1927 року обертання Галактики було підтверджено [[Ян Гендрик Оорт|Яном Оортом]] на основі статистичного вивчення [[променева швидкість|променевих швидкостей]] і [[власний рух|власних рухів]] зір. Низка робіт Ліндблада присвячена вивченню спіральної структури і обертанню [[Спіральні галактики|спіральних галактик]]. Розглядаючи рух зірок у великих скупченнях (галактиках), знайшов, що зірки концентруються в спіральних рукавах і що спіралі лідирують в обертанні галактики (нині вважають, що вони «волочаться»).


Виявив залежність величини поглинання в [[ультрафіолет]]овій частині [[спектр]]у зір пізніх [[спектральний клас|спектральних класів]] від їхньої [[світність|світності]] і правильно ототожнив джерело поглинання з молекулою [[ціан (речовина)|ціану]] (CN)<sub>2</sub>; розробив на основі цього ефекту метод визначення світності слабких холодних зірок за спектрами з низькою дисперсією (1922).
Виявив залежність величини поглинання в [[ультрафіолет]]овій частині [[спектр]]у зір пізніх [[Спектральна класифікація зір|спектральних класів]] від їхньої [[світність|світності]] і правильно ототожнив джерело поглинання з молекулою [[Ціан|ціану]] (CN)<sub>2</sub>; розробив на основі цього ефекту метод визначення світності слабких холодних зірок за спектрами з низькою дисперсією (1922).


Також вивчав теорією променистої рівноваги і її застосування до поверхневих шарів Сонця, зокрема до явища потемніння диска до краю (1920).
Також вивчав теорією променистої рівноваги і її застосування до поверхневих шарів Сонця, зокрема до явища потемніння диска до краю (1920).


1934 року вперше довів, що малі частинки міжзоряного пилу можуть утворюватися і зростати шляхом [[Акреція (геологія)|акреції]] і що цей процес може відігравати велику роль у [[зореутворення|утворенні]] та [[еволюція зір|еволюції зір]].
1934 року вперше довів, що малі частинки міжзоряного пилу можуть утворюватися і зростати шляхом [[Акреція (геологія)|акреції]] і що цей процес може відігравати велику роль у [[зореутворення|утворенні]] та [[еволюція зір|еволюції зір]].


== Відзнаки і нагороди ==
== Відзнаки і нагороди ==
* Член багатьох наукових товариств і академій.
* Член багатьох наукових товариств і академій.
* Медаль Жансен [[Паризька академія наук|Паризької АН]] (1938);
* Медаль Жансен [[Паризька академія наук|Паризької АН]] (1938);
* Золота медаль [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Лондонського королівського астрономічного товариства]] (1948);
* Золота медаль [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Лондонського королівського астрономічного товариства]] (1948);
* [[медаль Кетрін Брюс]] Тихоокеанського астрономічного товариства (1953).
* [[медаль Кетрін Брюс]] Тихоокеанського астрономічного товариства (1953).


На честь нього названі:
На честь нього названі:
* Кратер Ліндблад на Місяці
* Кратер [[Ліндблад (місячний кратер)|Ліндблад]] на Місяці
* Астероїд [[1448 Ліндбладія]]
* Астероїд [[1448 Ліндбладія]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}


== Література ==
== Література ==
* {{Астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1219602|Линдблад Бертиль}}
* {{Астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1219602|Линдблад Бертиль}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Ліндблад, Бертіл}}
{{DEFAULTSORT:Ліндблад, Бертіл}}

[[Категорія:Уродженці Еребру]]
[[Категорія:Уродженці Еребру]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
Рядок 36: Рядок 43:
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]

[[Категорія:Президенти Міжнародного астрономічного союзу]]
[[de:Bertil Lindblad]]
[[el:Μπερτίλ Λίντμπλαντ]]
[[en:Bertil Lindblad]]
[[es:Bertil Lindblad]]
[[fr:Bertil Lindblad]]
[[it:Bertil Lindblad]]
[[ja:ベルティル・リンドブラッド]]
[[ko:베르틸 린드블라드]]
[[nl:Bertil Lindblad]]
[[pl:Bertil Lindblad]]
[[pt:Bertil Lindblad]]
[[ru:Линдблад, Бертил]]
[[sk:Bertil Lindblad]]
[[sl:Bertil Lindblad]]
[[sv:Bertil Lindblad]]
[[zh:贝蒂尔·林德布拉德]]

Поточна версія на 13:02, 26 березня 2024

Бертіл Ліндблад
Народився26 листопада 1895(1895-11-26)[1][2][…]
Еребру, Швеція[4]
Помер25 червня 1965(1965-06-25)[4][1][…] (69 років)
Saltsjöbadend, лен Стокгольм, Швеція
Країна Швеція
Діяльністьастроном
Alma materУніверситет Уппсала[5]
Галузьастрономія[6]
ЗакладУппсальська астрономічна обсерваторіяd
Університет Уппсала
Науковий керівникÖsten Bergstrandd[5]
ЧленствоШведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
МАС[7]
Національна академія наук США
Польська академія наук
Відомий завдяки:резонанс Ліндблада
БатькоBirger Lindbladd
ДітиPer Olof Lindbladd
Нагороди

Бертіл Ліндблад (швед. Bertil Lindblad; 26 листопада 1895, Еребру — 26 червня 1965) — шведський астроном, член Шведської королівської АН (з 1928 року), її президент у 1938—1939 і 1960—1961 роках.

1920 року закінчив університет в Уппсалі, у 1920—1921 роках проходив стажування в обсерваторії Маунт-Вілсон, Гарвардській і Лікській обсерваторіях у США. У 1921—1927 роках працював в Уппсальскій обсерваторії. З 1927 року — професор астрономії Шведської королівської АН та директор Стокгольмської обсерваторії, створеної під його керівництвом у 1927—1931 рр. У 1948—1952 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу; у 1952—1855 рр. — президент Міжнародної ради наукових союзів.

Основні наукові праці присвячені дослідженню будови і динаміки галактик і зоряних скупчень. 1926 року для пояснення асиметрії в розподілі швидкостей зірок у нашій Галактиці Ліндблад вперше сформулював концепцію обертання Галактики. Згідно з його теорією, всі тіла у Галактиці належать до різних взаємопроникних підсистем, які обертаються з різними швидкостями і характеризуються різним ступенем сплюснутості. Оцінив період обертання і масу Галактики. 1927 року обертання Галактики було підтверджено Яном Оортом на основі статистичного вивчення променевих швидкостей і власних рухів зір. Низка робіт Ліндблада присвячена вивченню спіральної структури і обертанню спіральних галактик. Розглядаючи рух зірок у великих скупченнях (галактиках), знайшов, що зірки концентруються в спіральних рукавах і що спіралі лідирують в обертанні галактики (нині вважають, що вони «волочаться»).

Виявив залежність величини поглинання в ультрафіолетовій частині спектру зір пізніх спектральних класів від їхньої світності і правильно ототожнив джерело поглинання з молекулою ціану (CN)2; розробив на основі цього ефекту метод визначення світності слабких холодних зірок за спектрами з низькою дисперсією (1922).

Також вивчав теорією променистої рівноваги і її застосування до поверхневих шарів Сонця, зокрема до явища потемніння диска до краю (1920).

1934 року вперше довів, що малі частинки міжзоряного пилу можуть утворюватися і зростати шляхом акреції і що цей процес може відігравати велику роль у утворенні та еволюції зір.

Відзнаки і нагороди

[ред. | ред. код]

На честь нього названі:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bertil Lindblad — 1917.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Nationalencyklopedin — 1999.
  4. а б Линдблад Бертиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Czech National Authority Database
  7. NNDB — 2002.

Література

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Линдблад Бертиль. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)