Вільям Гарвей: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
→Погляди: Уточнення Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
Alessot (обговорення | внесок) м додано Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці за допомогою HotCat |
||
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|нагороди = |
|нагороди = |
||
|примітки = |
|примітки = |
||
}}'''Ві́льям Гарвей''' ({{lang-en|William Harvey}}; [[1 квітня]] [[1578]], [[Фолкстон]], [[Кент|графство Кент]] — [[3 червня]] [[1657]], [[Лондон]]) — [[Англія|англійський]] [[лікар]], [[анатом]] і природознавець, засновник [[фізіологія|фізіології]] та [[ембріологія|ембріології]]. |
|||
Освіту здобув у [[Кембриджський університет|Кембриджі]] ([[1597]]) та університеті [[Італія|італійського]] міста [[Падуя]] ([[1602]]). Працював у |
Освіту здобув у [[Кембриджський університет|Кембриджі]] ([[1597]]) та університеті [[Італія|італійського]] міста [[Падуя]] ([[1602]]). Працював у Лондоні. |
||
[[Файл:William Harvey.jpg|міні|150px|ліворуч|''Вільям Гарвей'']] |
[[Файл:William Harvey.jpg|міні|150px|ліворуч|''Вільям Гарвей'']] |
||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
Гарвей створив вчення про [[кровообіг]], зокрема довів, що [[серце]] є активним [[м'яз]]овим осередком кровообігу і те, що кров рухається в одному напрямку по замкненій системі кровоносних судин. Описав [[Мале коло кровообігу|мале]] і [[Велике коло кровообігу|велике]] кола кровообігу. |
Гарвей створив вчення про [[кровообіг]], зокрема довів, що [[серце]] є активним [[м'яз]]овим осередком кровообігу і те, що кров рухається в одному напрямку по замкненій системі кровоносних судин. Описав [[Мале коло кровообігу|мале]] і [[Велике коло кровообігу|велике]] кола кровообігу. |
||
Найбільш помітним внеском Гарвея в науку було відкриття кровообігу. До роботи Гарвея вважалося, що кров постійно виробляється і споживається організмом. Експерименти та спостереження Гарвея, однак, привели його до висновку, що кров постійно циркулює тілом, |
Найбільш помітним внеском Гарвея в науку було відкриття кровообігу. До роботи Гарвея вважалося, що кров постійно виробляється і споживається організмом. Експерименти та спостереження Гарвея, однак, привели його до висновку, що кров постійно циркулює тілом, а серце його проштовхує. Він продемонстрував це за допомогою серії експериментів, включаючи розтин тварин і використання [[Лігатура (медицина)|лігатур]] для перекриття кровотоку. Його висновки були опубліковані в книзі «Анатомічне дослідження руху серця і крові у тварин» у 1628 році, яка заклала основу для розуміння кровообігу та серцево-судинної фізіології. |
||
== Бібліографія == |
== Бібліографія == |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
* «Вправи з породження тварин» (1651) |
* «Вправи з породження тварин» (1651) |
||
* «Про рух серця і крові у тварин» (1628) |
* «Про рух серця і крові у тварин» (1628) |
||
У [[1628]] році у своїй книзі «''Про рух крові''» він заявив, що артерії та вени мають протилежне призначення, що до органів кров тече тільки по артеріях, а по венах повертається назад до серця. Іншими словами, |
У [[1628]] році у своїй книзі «''Про рух крові''» він заявив, що [[Артерія|артерії]] та [[Вена|вени]] мають протилежне призначення, що до органів кров тече тільки по артеріях, а по венах повертається назад до серця. Іншими словами, Гарвей відкрив, що одна і та ж кількість крові здійснює в організмі круговий рух. У ті часи це було революцією в науці, бо йшло врозріз зі вченнями авторитетів древності. Гарвей заявив: «Я вважаю, що анатоми повинні вчитися і вчити не по книгах, а в майстерні природи». Відкриття Гарвея було вороже сприйняте [[Католицтво|католицькою]] церквою. |
||
== Погляди == |
== Погляди == |
||
Рядок 47: | Рядок 44: | ||
== Експерименти == |
== Експерименти == |
||
Гарвей також вивчав зародковий розвиток [[Тварини|тварин]]. Сутність своїх дослідів він хибно підсумував у вислові: «Усе живе — із яйця» |
|||
<!--{{мовні помилки}} |
<!--{{мовні помилки}} |
||
Рядок 162: | Рядок 159: | ||
{{бібліоінформація}} |
{{бібліоінформація}} |
||
{{Med-bio-stub}} |
{{Med-bio-stub}} |
||
{{DEFAULTSORT:Гарвей |
{{DEFAULTSORT:Гарвей Вільям}} |
||
[[Категорія:Британські медики]] |
[[Категорія:Британські медики]] |
||
[[Категорія:Природознавці]] |
[[Категорія:Природознавці]] |
||
Рядок 169: | Рядок 166: | ||
[[Категорія:Випускники Ґонвілл-енд-Кіз-Коледжу (Кембридж)]] |
[[Категорія:Випускники Ґонвілл-енд-Кіз-Коледжу (Кембридж)]] |
||
[[Категорія:Випускники Падуанського університету]] |
[[Категорія:Випускники Падуанського університету]] |
||
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]] |
Поточна версія на 14:22, 26 березня 2024
Ві́льям Гарвей | |
---|---|
англ. William Harvey[1] | |
Народився | 1 квітня 1578 Фолкстон, Королівство Англія[2][3] |
Помер | 3 червня 1657 (79 років) Рогемптон, Королівство Англія |
Країна | Королівство Англія |
Національність | англієць |
Діяльність | біолог, лікар, анатом, фізіолог |
Alma mater | Кембриджський університет |
Галузь | медицина фізіологія |
Заклад | Університет Оксфорда |
Вчителі | Cesare Cremoninid і Hieronymus Fabriciusd |
Відомі учні | Francis Glissond[4] |
Відомий завдяки: | кровообіг |
Батько | Thomas Harveyd[5][3] |
Мати | Joan Halked[5] |
У шлюбі з | Elizabeth Browned |
Автограф | |
Вільям Гарвей у Вікісховищі |
Ві́льям Гарвей (англ. William Harvey; 1 квітня 1578, Фолкстон, графство Кент — 3 червня 1657, Лондон) — англійський лікар, анатом і природознавець, засновник фізіології та ембріології.
Освіту здобув у Кембриджі (1597) та університеті італійського міста Падуя (1602). Працював у Лондоні.
Гарвей створив вчення про кровообіг, зокрема довів, що серце є активним м'язовим осередком кровообігу і те, що кров рухається в одному напрямку по замкненій системі кровоносних судин. Описав мале і велике кола кровообігу.
Найбільш помітним внеском Гарвея в науку було відкриття кровообігу. До роботи Гарвея вважалося, що кров постійно виробляється і споживається організмом. Експерименти та спостереження Гарвея, однак, привели його до висновку, що кров постійно циркулює тілом, а серце його проштовхує. Він продемонстрував це за допомогою серії експериментів, включаючи розтин тварин і використання лігатур для перекриття кровотоку. Його висновки були опубліковані в книзі «Анатомічне дослідження руху серця і крові у тварин» у 1628 році, яка заклала основу для розуміння кровообігу та серцево-судинної фізіології.
«Про м'язи» (1667)
- «Вправи з породження тварин» (1651)
- «Про рух серця і крові у тварин» (1628)
У 1628 році у своїй книзі «Про рух крові» він заявив, що артерії та вени мають протилежне призначення, що до органів кров тече тільки по артеріях, а по венах повертається назад до серця. Іншими словами, Гарвей відкрив, що одна і та ж кількість крові здійснює в організмі круговий рух. У ті часи це було революцією в науці, бо йшло врозріз зі вченнями авторитетів древності. Гарвей заявив: «Я вважаю, що анатоми повинні вчитися і вчити не по книгах, а в майстерні природи». Відкриття Гарвея було вороже сприйняте католицькою церквою.
Гарвей закликав до ретельного дослідження організму і представив стільки незаперечних фактів на захист свого вчення, що не тільки переміг супротивників, але і ввів у науку експеримент, досвід для вивчення роботи людського тіла.
Був прихильником наукового методу і вірив у важливість спостережень і експериментів у вивченні медицини. Він також був рішучим прихильником використання розтину в медичній освіті, оскільки це дозволяло краще зрозуміти структуру та функції тіла.
Гарвей також вивчав зародковий розвиток тварин. Сутність своїх дослідів він хибно підсумував у вислові: «Усе живе — із яйця»
- ↑ https://www.oxforddnb.com/view/10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-12531
- ↑ Гарвей Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б https://history.rcplondon.ac.uk/inspiring-physicians/william-harvey
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 2., К., 1978, стор. 482
- Біографія Вільяма Харві (англ.)
- Життя і праця Вільяма Харві (англ.)
Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |