Іван Раковський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Біографія: replaced: (1930-35) → (1930–1935)
 
(Не показано 34 проміжні версії 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Раковський Іван (священик)}}
{{othernames|Раковський}}
{{Науковець

| ім'я = Іван Раковський
'''Іва́н Рако́вський ''' (* [[1874]], [[Чагрів]] — [[1949]], [[Ньюарк]], [[США]]) — український [[антрополог]] і [[зоолог]], [[педагог]], [[громадський діяч]].
| ім'я_мовою_оригінала =
| зображення = Іван Раковський.png
| зображення_розмір = 220px
| зображення_підпис =
| резиденція =
| національність = [[Українці|українець]]
| галузь = [[антропологія]], [[зоологія]], [[астрономія]]
| громадянство =
| заклад =
| відомий завдяки = «[[Українська загальна енциклопедія]]»
| звання =
| ступінь =
| керівник =
| учні =
| нагороди =
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
'''Іва́н Рако́вський ''' ([[24 серпня]] [[1874]], [[Чагрів]] — [[1 березня]] [[1949]], [[Ньюарк]], [[США]]) — український [[антрополог]] і [[зоолог]], [[педагог]], [[громадський діяч]]. Голова НТШ.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився у родині священика в Чагрові (Рогатинщина). Під час навчання в [[Львівський Університет|Львівському Університеті]] брав жваву участь у студентському житті й був першим головою [[Академічна Громада|Академічної Громади]], по закінченні університету ([[1896]]) учителював у гімназіях в [[Коломия|Коломиї]] й [[Львів|Львові]] (до [[1928]]). У 1904-06 під керівництвом [[Вовк Федір Кіндратович|Ф. Вовка]] провадив антропологічні поміри в Карпатах і продовжував їх на Поділлі. У 1912 — 14 антропологічні студії поглибив у [[Петербург|Петербурзі]] (у Ф. Вовка) і в [[Париж]]і.
Народився в родині греко-католицького священника Альбіна Раковського (1844—1905)<ref>[https://uk.rodovid.org/wk/Запис:905724 Альбин Раковський. Сайт «Родовід»]</ref> в Чагрові (Рогатинщина). Мав сестру-близнючку Марію. Під час навчання в [[Львівський університет|Львівському університеті]] брав жваву участь у студентському житті й був першим головою [[Академічна Громада|Академічної Громади]]. Після закінчення університету (1896) учителював у гімназіях у [[Коломийська українська гімназія|Коломиї]] й [[Львів|Львові]] (до 1928). У 1904-06 під керівництвом [[Вовк Федір Кіндратович|Федора Вовка]] провадив антропологічні проміри в Карпатах і продовжував їх на Поділлі. У 1912&nbsp;— 14 антропологічні студії поглибив в [[Петербург|Петербурзі]] (у Федора Вовка) і в [[Париж]]і.


У 1914 — 17 працював у Відні у Дослідницькому інституті Сходу та Близького Сходу (''Forschungsinstitut für Osten und Orient''), у 1921-25 один з організаторів і професор зоології й антропології у [[Таємний український університет|Львівському (таємному) Університеті]]. Дійсний (з [[1903]]) і почесний член [[НТШ]], з 1935 до 1940 — його голова. Понад 20 наукових праць з ділянки [[зоологія|зоології]] (зокрема [[безхребетні|безхребетних]]) і [[антропологія|антропології]] (найважливіші — «Расовість слов'ян», 1919, «Погляди Хведора Вовка на расовість українського народу», «Погляд на антропологічні відносини українського народу» — разом з [[Руденко Сергій Іванович|Сергієм Руденком]], 1925).
У 1914 — 17 працював у Відні у Дослідницькому інституті Сходу та Близького Сходу (''Forschungsinstitut für Osten und Orient''), у 1921-25 один з організаторів і професор зоології й антропології у [[Таємний український університет|Львівському (таємному) університеті]]. Дійсний (з 1903) і почесний член [[НТШ]], з 1935 до 1940 — його голова. Понад 20 наукових праць з ділянки [[зоологія|зоології]] (зокрема [[безхребетні|безхребетних]]) і [[антропологія|антропології]] (найважливіші — «Расовість слов'ян», 1919, «Погляди Хведора Вовка на расовість українського народу», «Погляд на антропологічні відносини українського народу» — разом з [[Руденко Сергій Іванович|Сергієм Руденком]], 1925).


Популярно-наукові праці та шкільні підручники з природознавства, «Новий світогляд сьогочасної науки» (1947). Раковський поглибив теорію Вовка щодо расової будови України з тим, що разом з Руденком, замість досить одноманітного динарського типу Вовка, висунув теорію суміші найменш шістьох головних європейських типів не відкидаючи при тому переважної кількости динарського на всій території України. Раковський був головним редактором «[[Українська Загальна Енциклопедія|Української Загальної Енциклопедії]]» (1930–1935); діяльний у товариствах: «[[Рідна Школа]]», «[[Просвіта]]», [[Відродження (товариство у Львові)|«Відродження»]] (його перший голова) та ін.
Науково-популярні праці та шкільні підручники з природознавства, «Новий світогляд сьогочасної науки» (1947). Раковський поглибив теорію Вовка щодо расової структури України з тим, що разом з Руденком, замість досить одноманітного динарського типу Вовка, висунув теорію суміші найменш шістьох головних європейських типів не відкидаючи при тому переважної кількості динарського на всій території України. Іван Раковський головний редактор «[[Українська Загальна Енциклопедія|Української Загальної Енциклопедії]]» (1930—1933)<ref>{{Cite news|title=Іван Раковський – енциклопедист європейського рівня|url=http://evu.encyclopedia.kyiv.ua/article?id=81|work=Енциклопедичний вісник України = The Encyclopedia Herald of Ukraine|date=2020|accessdate=2022-12-22|issn=2707-000X|doi=10.37068/evu.12.2|pages=17–30|volume=12|language=uk|first=Nataliia|last=Chernysh}}</ref>; діяльний у товариствах: «[[Рідна Школа]]», «[[Просвіта]]», [[Відродження (товариство у Львові)|«Відродження»]] (його перший голова) та інші.
[[Файл:Rakovskyy.JPG|220px|міні|праворуч|Меморіальна дошка вченому антропологу Івану Раковському у Львові]]


== Родина ==
== Родина ==
Дружина Івана Раковського&nbsp;— донька українського [[педагог]]а та [[громадський діяч|громадського діяча]], активного учасника національно-культурного руху на [[Покуття|Покутті]] [[Теофіл Грушкевич|Теофіла Грушкевича]] Софія (1876—1955)<ref>[http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?lviv_pochatku_hh_stolittya_ochima_ukrayinskogo_inteligenta&objectId=1261006 Львів початку ХХ століття очима українського інтелігента // [[Zaxid.net]], 27 липня 2012]</ref><ref>[https://uk.rodovid.org/wk/Запис:707465 Софія Грушкевич (Раковська). Сайт «Родовід»]</ref>. Син Мирослав Раковський (1907—1998)<ref>[https://uk.rodovid.org/wk/Запис:707466 Мирослав Раковський. Сайт «Родовід»]</ref>.


== Роботи ==
Дружиною Івана Раковського була донька українського [[педагог]]а та [[громадський діяч|громадського діяча]], активного учасника національно-культурного руху на [[Покуття|Покутті]] [[Теофіл Грушкевич|Теофіла Грушкевича]] Софія.<ref>[http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?lviv_pochatku_hh_stolittya_ochima_ukrayinskogo_inteligenta&objectId=1261006 Львів початку ХХ століття очима українського інтелігента // [[Zaxid.net]], 27 липня 2012]</ref>

== Праці ==
* «Расовість слов'ян», 1919
* «Расовість слов'ян», 1919
* «Погляди Хведора Вовка на расовість українського народу»
* «Погляди Хведора Вовка на расовість українського народу»
* «[http://www.archive.org/details/vselennanacherka00rako Вселенна. Начерк астрономії. Ч. I]», 1922
* «[http://www.archive.org/details/vselennanacherka00rako Вселенна. Начерк астрономії. Ч. I]», 1922
* «Погляд на антропологічні відносини українського народу» — разом з С. Руденком, 1925
* «Погляд на антропологічні відносини українського народу» — разом з С. Руденком, 1925
* «[[s:Наш всесвіт і його будова|Наш Всесвіт (і його будова)]]», 1927
* «Новий світогляд сьогочасної науки», 1947
* «[[Українська загальна енциклопедія]]», 1930—1933 (головний редактор)
* [http://diasporiana.org.ua/ideologiya/rakovskyj-i-novyj-svitoglyad-sogochasnoyi-nauky/ «Новий світогляд сьогочасної науки»], 1947


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 27: Рядок 48:
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkPath=pages/R/A/RakovskyIvanA.htm Енциклопедія України в інтернеті]
* [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkPath=pages/R/A/RakovskyIvanA.htm Енциклопедія України в інтернеті]
* Головацький І. Іван Раковський. 1874—1949 : життєписно-бібліографічний нарис. — Львів: [б.в.], 2004. — 234 с. — (Визначні діячі НТШ / Наукове Товариство ім. Шевченка; число 9).


== Посилання ==
[[Категорія:Зоологи]]
* {{УМЕ12|частина=Раковськи Іван|сторінки=1555}}
[[Категорія:Українські антропологи]]
[[Категорія:Випускники Львівського університету]]
[[Категорія:Народились 1874]]
[[Категорія:Народились 24 серпня]]
[[Категорія:Уродженці Рогатинського району]]
[[Категорія:Померли 1949]]
[[Категорія:Померли 1 березня]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]


{{PD-письменник}}
{{бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Україна|Біографії}}
{{ukr-bio-stub}}
{{ukr-bio-stub}}
{{DEFAULTSORT:Раковський Іван}}

[[Категорія:Голови НТШ]]
[[Категорія:Українські антропологи]]
[[Категорія:Українські зоологи]]
[[Категорія:Сенатори Українського таємного університету]]
[[Категорія:Українці США]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Енциклопедисти України]]

Поточна версія на 13:41, 29 березня 2024

Іван Раковський
Народився24 серпня 1874(1874-08-24)
Чагрів
Помер1 березня 1949(1949-03-01) (74 роки)
Ньюарк, Нью-Джерсі, США
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
Національністьукраїнець
Діяльністьзоолог
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Галузьантропологія, зоологія, астрономія
ЗакладТаємний український університет
Науковий ступіньдоктор філософії
ВчителіВовк Федір Кіндратович
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Відомий завдяки:«Українська загальна енциклопедія»

Іва́н Рако́вський (24 серпня 1874, Чагрів — 1 березня 1949, Ньюарк, США) — український антрополог і зоолог, педагог, громадський діяч. Голова НТШ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині греко-католицького священника Альбіна Раковського (1844—1905)[1] в Чагрові (Рогатинщина). Мав сестру-близнючку Марію. Під час навчання в Львівському університеті брав жваву участь у студентському житті й був першим головою Академічної Громади. Після закінчення університету (1896) учителював у гімназіях у Коломиї й Львові (до 1928). У 1904-06 під керівництвом Федора Вовка провадив антропологічні проміри в Карпатах і продовжував їх на Поділлі. У 1912 — 14 антропологічні студії поглибив в Петербурзі (у Федора Вовка) і в Парижі.

У 1914 — 17 працював у Відні у Дослідницькому інституті Сходу та Близького Сходу (Forschungsinstitut für Osten und Orient), у 1921-25 один з організаторів і професор зоології й антропології у Львівському (таємному) університеті. Дійсний (з 1903) і почесний член НТШ, з 1935 до 1940 — його голова. Понад 20 наукових праць з ділянки зоології (зокрема безхребетних) і антропології (найважливіші — «Расовість слов'ян», 1919, «Погляди Хведора Вовка на расовість українського народу», «Погляд на антропологічні відносини українського народу» — разом з Сергієм Руденком, 1925).

Науково-популярні праці та шкільні підручники з природознавства, «Новий світогляд сьогочасної науки» (1947). Раковський поглибив теорію Вовка щодо расової структури України з тим, що разом з Руденком, замість досить одноманітного динарського типу Вовка, висунув теорію суміші найменш шістьох головних європейських типів не відкидаючи при тому переважної кількості динарського на всій території України. Іван Раковський головний редактор «Української Загальної Енциклопедії» (1930—1933)[2]; діяльний у товариствах: «Рідна Школа», «Просвіта», «Відродження» (його перший голова) та інші.

Меморіальна дошка вченому антропологу Івану Раковському у Львові

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Івана Раковського — донька українського педагога та громадського діяча, активного учасника національно-культурного руху на Покутті Теофіла Грушкевича Софія (1876—1955)[3][4]. Син Мирослав Раковський (1907—1998)[5].

Роботи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Альбин Раковський. Сайт «Родовід»
  2. Chernysh, Nataliia (2020). Іван Раковський – енциклопедист європейського рівня. Енциклопедичний вісник України = The Encyclopedia Herald of Ukraine (укр.). Т. 12. с. 17—30. doi:10.37068/evu.12.2. ISSN 2707-000X. Процитовано 22 грудня 2022.
  3. Львів початку ХХ століття очима українського інтелігента // Zaxid.net, 27 липня 2012
  4. Софія Грушкевич (Раковська). Сайт «Родовід»
  5. Мирослав Раковський. Сайт «Родовід»

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]