Волков Василь Олексійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 26 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Волков}}
'''Василь Олексійович Волков''' ([[1840]]-[[1907]]) - російсько-український художник-передвижник. Закінчив Академію мистецтв у [[Петербург|Петербурзі]]. По закінчені академії перебрався до [[Полтава|Полтави]], де викладав малювання в [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Петровському кадетському корпусі]] та в Інституті шляхетних дівчат, мав власну художню студію.
{{Художник
|Ім'я = Волков Василь Олексійович
|Оригінал імені =
|Фото = VolkovVasiliy.jpg
|Ширина =
|Підпис =
|Ім'я при народженні =
|Дата народження = 2.4.1840 (21.3)
|Місце народження = [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]
|Дата смерті = 5.5.1907 (22.4)
|Місце смерті = [[Полтава]], [[Російська імперія]]
|Національність =
|Громадянство = {{RUSold}}
|Жанр =
|Навчання =
|Напрямок =
|Роки творчості =
|Покровитель =
|Вплив =
|Вплив на =
|Твори =
|Нагороди =
|Премії =
|Звання =
|Автограф =
|Сайт =
}}
'''Василь Олексійович Волков''' (* 21 березня ([[2 квітня]]) [[1840]] — 22 квітня ([[5 травня]]) [[1907]]) — російсько-український художник-передвижник. Закінчив Академію мистецтв у [[Петербург|Петербурзі]].


== З життєпису ==
[[Зображення:Polubotok Petro.jpg|thumb|200px|В.Волков «Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана Павла Полуботка в 1724 році»]]
По закінчені академії перебрався до [[Полтава|Полтави]], де викладав малювання в [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Петровському кадетському корпусі]] та в Інституті шляхетних дівчат, мав власну художню студію.
Працював в різних жанрах — портретному, побутовому, історичному. Це портрети Є.Прайс, царя Олександра ІІ, колег-передвижників М.Ярошенка і [[Позен Леонід Володимирович|Леоніда Позена]], картини «Українець», «Няня», «Гоголь слухає лірника», «Гоголь у Василівці», «Околиці Полтави» та ін. У співавторстві з Позеном розробив ескіз надгробка Івана Котляревського. Одна з загадковіших його картин - «Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана Павла Полуботка в 1724 році», в якій він зобразив момент, коли, за переданням, Полуботок кинув цареві фразу «Скоро, дуже скоро суд Божий розсудить Петра з Павлом!». Тривалий час ця картина була відома лише у копії Я.Вінглянського — 1911 року.

Працював в різних жанрах — портретному, побутовому, історичному. Це портрети Є.Прайс, царя Олександра ІІ, колег-передвижників М.Ярошенка і [[Позен Леонід Володимирович|Леоніда Позена]], картини «Українець», «Няня», «Гоголь слухає лірника», «Гоголь у Василівці», «Околиці Полтави» та ін. У співавторстві з Позеном розробив ескіз надгробка Івана Котляревського. Одна з загадковіших його картин — «Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана Павла Полуботка в 1724 році», в якій він зобразив момент, коли, за переданням, Полуботок кинув цареві фразу «Скоро, дуже скоро суд Божий розсудить Петра з Павлом!». Тривалий час ця картина була відома лише у копії Я.Вінглянського — 1911 року.

Похований на [[Монастирське кладовище (Полтава)|Монастирському кладовищі Полтавського Хрестоздвиженською монастиря]].

=== Галерея робіт ===

<center>
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Image:Volkov Petr.jpg|thumb|250px|Василь Волков, «Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана Павла Полуботка в 1724 році»
image:Volkov poltav.jpg|Сретенська церква в Полтаві

</gallery>
</center>


Похований на Монастирському кладовищі Полтавського Хрестоздвиженською монастиря.
== Література ==
== Література ==
* «[[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]]». Довідник. (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В.Кудрицького]].- К.: УЕ, 1992). Стор. 142-143 {{ref-uk}}
* «[[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]]». Довідник. (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького]].- К.: УЕ, 1992). Стор. 142—143 {{ref-uk}}
==Посилання==
[http://www.dt.ua/3000/3150/33281/ Ігор Малишевський. Детектив з гетьманським золотом найбільший у світі скарб з англійських печер алі-баби//газета «Дзеркало тижня»]


== Посилання ==
* [http://www.dt.ua/3000/3150/33281/ Ігор Малишевський. Детектив з гетьманським золотом найбільший у світі скарб з англійських печер алі-баби//газета «Дзеркало тижня»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?day=2&month=4&year=2010 Прес-центр]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Російські художники]]
[[Категорія:Російські художники]]
[[Категорія:Персоналії Во]]
[[Категорія:Персоналії:Полтава]]
[[Категорія:Народились 1840]]
[[Категорія:Поховані в Полтаві]]
[[Категорія:Померли 1907]]

Поточна версія на 11:44, 2 квітня 2024

Волков Василь Олексійович
Народження21 березня (2 квітня) 1840(1840-04-02)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть22 квітня (5 травня) 1907(1907-05-05) (67 років)
 Полтава, Російська імперія
(бронхіальна астма)
ПохованняМонастирське кладовище (Полтава)
Країна Російська імперія
Жанрпортрет
НавчанняПетербурзька академія мистецтв
Діяльністьхудожник
Відомі учніТрипільська Єлизавета Романівна

CMNS: Волков Василь Олексійович у Вікісховищі

Василь Олексійович Волков (* 21 березня (2 квітня) 1840 — 22 квітня (5 травня) 1907) — російсько-український художник-передвижник. Закінчив Академію мистецтв у Петербурзі.

З життєпису

[ред. | ред. код]

По закінчені академії перебрався до Полтави, де викладав малювання в Петровському кадетському корпусі та в Інституті шляхетних дівчат, мав власну художню студію.

Працював в різних жанрах — портретному, побутовому, історичному. Це портрети Є.Прайс, царя Олександра ІІ, колег-передвижників М.Ярошенка і Леоніда Позена, картини «Українець», «Няня», «Гоголь слухає лірника», «Гоголь у Василівці», «Околиці Полтави» та ін. У співавторстві з Позеном розробив ескіз надгробка Івана Котляревського. Одна з загадковіших його картин — «Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана Павла Полуботка в 1724 році», в якій він зобразив момент, коли, за переданням, Полуботок кинув цареві фразу «Скоро, дуже скоро суд Божий розсудить Петра з Павлом!». Тривалий час ця картина була відома лише у копії Я.Вінглянського — 1911 року.

Похований на Монастирському кладовищі Полтавського Хрестоздвиженською монастиря.

Галерея робіт

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]