Ворота пекла, Роден: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
 
(Не показані 15 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:


{{Витвір мистецтва
{{Витвір мистецтва
|вирівнювання = <!--звичаєво right-->
|вирівнювання = <!--звичаєво right-->
Рядок 7: Рядок 5:
|розміри =
|розміри =
|назва = « Ворота пекла, Роден»<br />
|назва = « Ворота пекла, Роден»<br />
|оригінал = {{lang-fr|}}
|оригінал = {{lang-fr|La Porte de l'enfer}}
|автор = [[Огюст Роден]]
|автор = [[Огюст Роден]]
|рік =
|рік =
Рядок 16: Рядок 14:
}}
}}


'''Ворота пекла, Роден'''( {{lang-fr|La Porte de l'enfer}}) — спроба скульптора Родена створити монументальний декоративний [[портал]] для нового Музея декоративного мистецтва, що не була доведена до логічного кінця, незважаючи на тридять сім років роботи.
'''Ворота пекла, Роден'''( {{lang-fr|La Porte de l'enfer}}) — спроба скульптора Родена створити монументальний декоративний [[портал]] для нового Музею декоративного мистецтва, яка, не зважаючи на тридцять сім років роботи, не була доведена до логічного кінця.


== Історія ==
== Історія ==


[[1880]] року вперше Роден отримав замову від уряду Франції. Це був декоративний [[портал]] для споруди нового Музея декоративного мистецтва в Парижі.
[[1880]] року вперше Роден отримав замовлення від уряду Франції. Це був декоративний [[портал]] для споруди нового Музею декоративного мистецтва в Парижі.


Традиція декоративно облаштовувати [[портал]] та самі двері іде від європейського [[середньовіччя]]. В середньовічній Франції було створено чимало пишно декорованих порталів при побудові міських [[собор]]ів. Традиція була підхоплена в добу [[відродження]] і в Італії, де створили декілька зразків воріт, що увійшли в скарбницю італійського і євпорейського мистецтва. Рис класичного зразка подібних творів набули [[Ворота рая Гіберті]] для Хрещальні в місті [[Флоренція]]. Темою воріт для сакральної споруди були сюжети [[Старий заповіт|Старого заповіту]], що логічно пов'язувалось з признченням споруди. Але акцент в декоруванні на відміну від французів, італійці перенесли не на [[портал]], а на [[рельєф]]и, що прикрашали самі двері. Це зменшувало термін праці над твором і яскаво висвітлювало рівень обдарованості автора від [[Гіберті]] до [[Джакомо Манцу]] і [[Аугусто Мурер]]а.
Традиція декоративно облаштовувати [[портал]] та самі двері іде від європейського [[середньовіччя]]. В середньовічній Франції було створено чимало пишно декорованих порталів при побудові міських [[собор]]ів. Традиція була підхоплена в добу [[відродження]] і в Італії, де створили декілька зразків воріт, що увійшли в скарбницю італійського і європейського мистецтва. Рис класичного зразка подібних творів набули [[Ворота раю Гіберті]] для Хрещальні в місті [[Флоренція]]. Темою воріт для сакральної споруди були сюжети [[Старий заповіт|Старого заповіту]], що логічно пов'язувалось з призначенням споруди. Але акцент в декоруванні, на відміну від французів, італійці перенесли не на [[портал]], а на [[рельєф]]и, що прикрашали самі двері. Це зменшувало термін праці над твором і яскраво висвітлювало рівень обдарованості автора від [[Гіберті]] до [[Джакомо Манцу]] і [[Аугусто Мурер]]а.


Роден посів проміжні позиції в спробі створити і декоративний портал, і рельєфи для дверей. Невідповідними були і монументальні розміри твору, що сягали більш ніж шести метрів заввишки. Адже це двері не для головного собору міста, а для міського музея. Роден відмовився від біблійних сюжетів. З біблією первісно були пов'язані фігури Адама та Єви, що мали облямовувати портал. Роден бачив їх велетенського розміру, хоча воне не герої, а перші грішники за біблією. Пізніше скульптор відмовився від цих фігур в композиції воріт. Але «Єва» (в сцені «Вигнання з раю») існує як окремий твір скульптора.
Роден посів проміжні позиції в спробі створити і декоративний портал, і рельєфи для дверей. Невідповідними були і монументальні розміри твору, що сягали більш ніж шести метрів заввишки. Адже це двері не для головного собору міста, а для міського музею. Роден відмовився від біблійних сюжетів. З біблією первісно були пов'язані фігури Адама та Єви, що мали облямовувати портал. Роден бачив їх велетенського розміру, хоча за біблією вони не герої, а лише перші грішники. Пізніше скульптор відмовився від цих фігур в композиції воріт. Але «Єва» (в сцені «Вигнання з раю») існує як окремий твір скульптора.


Головними темами воріт стануть події і персонажі «Божественої комедії » Данте, теми « Страшного суда » [[Мікеланджело Буонарроті]] в [[Ватикан]]і і навіть теми твору «Квіти зла» Шарля Бодлера. Неузгодженість таких різних джерел не могла негативно влинути на ясність задуму. До того ж неясна навіть для автора програма твору мала відіграти роль «нової» біблії.
Головними темами воріт стануть події і персонажі «Божественної комедії» Данте, теми «Страшного суду» [[Мікеланджело Буонарроті]] в [[Ватикан]]і і навіть теми твору «Квіти зла» Шарля Бодлера. Неузгодженість таких різних джерел для ідеї твору не могла не вплинути негативно на ясність задуму. До того ж, неясна навіть для автора програма твору мала відіграти в порталі роль «нової» біблії.


Огюст Роден не уклався в зазначений термін і твір не був готовий до [[1885]] року. Нове приміщення для декоративного музея не було створене, що стало для Родена рятівним моментом.
Огюст Роден не уклався в зазначений термін і твір не був готовий до [[1885]] року. Нове приміщення для декоративного музею не було створене, що стало для Родена рятівним моментом.


Творчий поштовх, що, однак, отримала свідомість митця, обумовила повільне продовження праці над порталом, котрий за церковними аналогіями отримав назву «Ворота пекла». Роден особисто не працював з [[Бронза|бронзою]]. Стихією мастра були [[глина]]<ref>сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975, с. 55</ref> і [[гіпс]]. Більшість скульптур Огюста Родена так і залишились в гіпсі навіть по смерті автора<ref>сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975, с. 55</ref>. Лише моделі Родена переводили в бронзу числені помічники скульптора.
Однак творчий поштовх, що його отримала свідомість митця, обумовив повільне продовження праці над порталом, котрий, за церковними аналогіями, отримав назву «Ворота пекла». Роден особисто не працював з [[Бронза|бронзою]]. Стихією мастра були [[глина]]<ref name=":0">сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975, с. 55</ref> і [[гіпс]]. Більшість скульптур Огюста Родена так і залишилась в гіпсі навіть по смерті автора<ref name=":0"/>. Лише помічники скульптора переводили в бронзу численні моделі Родена.


Так і «Ворота пекло» були вперше відтворені в бронзі лише по смерті Родена<ref>Vincent, Claire. Auguste Rodin (1840—1917). The Metropolitan Museum of Art (2004)[http://www.metmuseum.org/toah/hd/rodn/hd_rodn.htm]. </ref>
Так і «Ворота пекла» були вперше відтворені у бронзі лише по смерті Родена<ref>Vincent, Claire. Auguste Rodin (1840—1917). The Metropolitan Museum of Art (2004)[http://www.metmuseum.org/toah/hd/rodn/hd_rodn.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120508211805/http://www.metmuseum.org/toah/hd/rodn/hd_rodn.htm |date=2012-05-08 }}.</ref>.


В похилому віці Огюст Роден передав усі ескізи, малюнки, фрагменти «Воріт пекла» у власність державі і уряду.
В похилому віці Огюст Роден передав усі ескізи, малюнки і фрагменти «Воріт пекла» у власність держави і уряду.


== Галерея ==
== Галерея ==


<gallery>
<gallery>
Файл:Gates of paradise Florence small.jpg|Ворота рая Гіберті, що зберігли співвідношення у масштабі до реальної людини
Файл:Gates of paradise Florence small.jpg|Ворота раю Гіберті, що зберегли співвідношення у масштабі до реальної людини
Файл:P5130085.JPG|Велетенська гіпсова модель Родена, варіант, музей д'Орсе
Файл:Porte de l'enfer Musée d'Orsay 01.jpg|Велетенська гіпсова модель Родена, варіант, музей д'Орсе
File:El pensador-Rodin-Caixaforum-2.jpg|Мислитель, що став окремим твором. Первісно - уособлення поета Данте
Файл:El pensador-Rodin-Caixaforum-2.jpg|Мислитель, що став окремим твором. Первісно - уособлення поета Данте
File:Le penseur de la Porte de lEnfer (musée Rodin) (4528252054).jpg|Первісне розташування Мислителя на «Воротах пекла»
Файл:Le penseur de la Porte de lEnfer (musée Rodin) (4528252054).jpg|Первісне розташування Мислителя на «Воротах пекла»
Файл:Auguste Rodin, The three shades (Les Trois Ombres), for the top of The Gates of Hell, before 1886, plaster.jpg|«Три тіні пекла», [[1886]] рік, верхівка «Воріт пекла»
Файл:Auguste Rodin, The three shades (Les Trois Ombres), for the top of The Gates of Hell, before 1886, plaster.jpg|«Три тіні пекла», [[1886]] рік, верхівка «Воріт пекла»
File:Auguste Rodin, 1881-ca.1899, Éve, bronze, Jardin des Tuilleries, Paris. DSC09221.jpg|«Єва» в сцені «Вигнання з раю»
75 - Musée Rodin - Ève au rocher, grand modèle Auguste Rodin.jpg|«Єва» в сцені «Вигнання з раю»

</gallery>
</gallery>


Рядок 66: Рядок 63:
* [[Скульптура Франції 19 століття]]
* [[Скульптура Франції 19 століття]]


[[Категорія:Скульптура]]
[[en:The Gates of Hell]]
[[Категорія:Бронзові двері]]

Поточна версія на 13:35, 3 квітня 2024

« Ворота пекла, Роден»
фр. La Porte de l'enfer
Творець:Огюст Роден
Час створення:1880 і 1880[1]
Матеріал:глина, гіпс, патина
Техніка:ліплення
Зберігається:Париж, Франція
Музей:варіанти — Музей Родена Париж, Цюрих, Ментона, Музей д'Орсе
CMNS: « Ворота пекла, Роден»
у Вікісховищі

Ворота пекла, Роден( фр. La Porte de l'enfer) — спроба скульптора Родена створити монументальний декоративний портал для нового Музею декоративного мистецтва, яка, не зважаючи на тридцять сім років роботи, не була доведена до логічного кінця.

Історія

[ред. | ред. код]

1880 року вперше Роден отримав замовлення від уряду Франції. Це був декоративний портал для споруди нового Музею декоративного мистецтва в Парижі.

Традиція декоративно облаштовувати портал та самі двері іде від європейського середньовіччя. В середньовічній Франції було створено чимало пишно декорованих порталів при побудові міських соборів. Традиція була підхоплена в добу відродження і в Італії, де створили декілька зразків воріт, що увійшли в скарбницю італійського і європейського мистецтва. Рис класичного зразка подібних творів набули Ворота раю Гіберті для Хрещальні в місті Флоренція. Темою воріт для сакральної споруди були сюжети Старого заповіту, що логічно пов'язувалось з призначенням споруди. Але акцент в декоруванні, на відміну від французів, італійці перенесли не на портал, а на рельєфи, що прикрашали самі двері. Це зменшувало термін праці над твором і яскраво висвітлювало рівень обдарованості автора від Гіберті до Джакомо Манцу і Аугусто Мурера.

Роден посів проміжні позиції в спробі створити і декоративний портал, і рельєфи для дверей. Невідповідними були і монументальні розміри твору, що сягали більш ніж шести метрів заввишки. Адже це двері не для головного собору міста, а для міського музею. Роден відмовився від біблійних сюжетів. З біблією первісно були пов'язані фігури Адама та Єви, що мали облямовувати портал. Роден бачив їх велетенського розміру, хоча за біблією вони не герої, а лише перші грішники. Пізніше скульптор відмовився від цих фігур в композиції воріт. Але «Єва» (в сцені «Вигнання з раю») існує як окремий твір скульптора.

Головними темами воріт стануть події і персонажі «Божественної комедії» Данте, теми «Страшного суду» Мікеланджело Буонарроті в Ватикані і навіть теми твору «Квіти зла» Шарля Бодлера. Неузгодженість таких різних джерел для ідеї твору не могла не вплинути негативно на ясність задуму. До того ж, неясна навіть для автора програма твору мала відіграти в порталі роль «нової» біблії.

Огюст Роден не уклався в зазначений термін і твір не був готовий до 1885 року. Нове приміщення для декоративного музею не було створене, що стало для Родена рятівним моментом.

Однак творчий поштовх, що його отримала свідомість митця, обумовив повільне продовження праці над порталом, котрий, за церковними аналогіями, отримав назву «Ворота пекла». Роден особисто не працював з бронзою. Стихією мастра були глина[2] і гіпс. Більшість скульптур Огюста Родена так і залишилась в гіпсі навіть по смерті автора[2]. Лише помічники скульптора переводили в бронзу численні моделі Родена.

Так і «Ворота пекла» були вперше відтворені у бронзі лише по смерті Родена[3].

В похилому віці Огюст Роден передав усі ескізи, малюнки і фрагменти «Воріт пекла» у власність держави і уряду.

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Матвеева А. Б. Роден. — М.: Искусство, 1962. — 56, [38] с. — 20 000 экз. (обл.)
  • Вейс Д. Огюст Роден = Naked came I / Пер. с англ.. — М.: Искусство, 1969. — 579 с. — (Жизнь в искусстве).
  • Стародубова В. В. Огюст Роден: Жизнь и творчество. — М.: НИИ РАХ, 1998. — 151 с.
  • Огюст Роден. Мысли об искусстве. Воспоминания современников / Н. И. Рыбакова. — М.: Республика, 2000. — 358 с. — ISBN 5-250-02745-8
  • сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Make Lists, Not War — 2013.
  2. а б сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975, с. 55
  3. Vincent, Claire. Auguste Rodin (1840—1917). The Metropolitan Museum of Art (2004)[1] [Архівовано 2012-05-08 у Wayback Machine.].

Див. також

[ред. | ред. код]