Магдебурзькі ворота: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
категоризація
 
(Не показані 25 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{універсальна картка}}
[[Файл:Saint Sophia Cathedral in Novgorod-gates 99.jpg|міні|праворуч|200пкс| Магдебурзькі ворота (або Сігтунські)]]
[[Файл:Saint Sophia Cathedral in Novgorod-gates 99.jpg|міні|праворуч|200пкс| Магдебурзькі ворота (або Сігтунські)]]


''' Магдебурзькі ворота ''' — бронзові двері з рельєфними зображеннями, відома пам'ятка мистецтва [[середньовіччя]] 12 століття, тісно пов'язана з історією Західної Європи та Руси.
'''Магдебурзькі ворота''' — бронзові двері з рельєфними зображеннями, відома пам'ятка в західному порталі [[Софійський собор (Новгород)|Софійського собору в Новгороді]], пам'ятка мистецтва [[середньовіччя]] 12 століття, тісно пов'язана з історією [[Західна Європа|Західної Європи]] та Руси.

За іншою версією це '''Корсунські ворота''' — [[Несторіанство|несторіанські]] бронзові двері. Також їх протягом певного часу називали '''[[Сигтуна|Сигтунськими]]'''.

== Історичні дані ==
== Історичні дані ==
Згадку про бронзові двері Софійського собору спочатку знайшли в опису майна собору, датованого 18 ст., де їх назвали Сігтунськими. За цією назвою їх іменували майже два століття. Але вже в опису [[1803]] р. їх називали " німецькими ". Розпочалися дослідження.
Згадку про бронзові двері [[Софійський собор (Новгород)|Софійського собору]] спочатку знайшли в опису майна собору, датованого 18 ст., де їх назвали [[Сигтуна|Сигтунськими]]. Так їх називали майже два століття. Але вже в описі [[1803]] р. їх називали «німецькими». Розпочали дослідження.

== Версії ==
== Версії ==
За першою — легендарною версією ( поширеною з середини 15 ст.) двері привіз на Русь Великий князь Володимир з Візантії. Тому їх довго називали Корсунськими. Але дослідження самої пам'ятки цю версію не підтвердили.
{{джерело|За першою — легендарною версією (поширеною із середини 15 ст.) двері привіз на Русь Великий князь [[Володимир Святославич|Володимир]] з [[Візантія|Візантії]]. Тому їх довго називали Корсунськими. Але дослідження самої пам'ятки цю версію не підтвердили.}}

За другою — у [[1153]] р. бронзові пластини для дверей створені в місті [[Магдебург]] для [[латинський собор (Плоцьк)|собору]] в місті [[Плоцьк (Польща)|Плоцьк]] (Польща). У Великому Новгороді двері з'явилися {{джерело|лише в першій половині 15 ст., тому їх викрали московські військовики з Плоцька}}.


{{джерело|Це — ворота корсуньські, несторіанські, є на старих [[хромографія]]х. Вони не є сигтунськими (на сигтунських 6 несторіанських хрестів на ліліях). Встановлено замість тих, які [[Іван Грозний]] вивіз і які стоять в [[Олександрова Слобода|Олександрівській слободі]]. Проріз дверей напівкруглий, ворота квадратні, як у [[Каракорум (місто)|Каракорумі]] — ставці [[Чингізхан]]а. Там є ворота, на яких такі самі ручки-леви, яєчко-держава та хрест колесо на ліліях з трьома ягодами на променях (традиція РПЦ).}}
За другою — у [[1153]] р. бронзові пластини для дверей створені в місті Магдебург для собору в місті Плоцьк (Польща). В Великому Новгороді двері з'явилися лише в першій половині 15 ст тому що вони були викрадені російською армією з Плоцька.


== Результати досліджень ==
== Результати досліджень ==
[[Файл:Сигтунские ворота 2.jpg|міні|праворуч|150пкс|Мандорла з Христом, янголами і знаками євангелістів]]
[[Файл:Сигтунские ворота 2.jpg|міні|праворуч|150пкс|Мандорла з Христом, янголами та знаками євангелістів]]
[[Файл:Płock Door06.jpg|міні|праворуч|150пкс|Створення Єви з ребра Адама, рельєф]]
[[Файл:Płock Door06.jpg|міні|праворуч|150пкс|Створення Єви з ребра Адама, рельєф]]
Рельєфи мають сцени з біблійними сюжетами, зображеннями тварин та архітектурних споруд як на іконах. Є й зображення міфічні — наприклад, [[кентавр]]. Кетоврас Серед фігур — магдебурзький [[єпископ]] Віхман ([[1152]]—[[1192]]) та плоцький єпископ Олександр ([[1129]]—[[1156]]). Дещо з історії бронзових пластин вдалося встановити після прочитання написів середньовічною латиною, що створені на воротах. Дослідників зацікавили ще три схематичні фігури — майстрів Реквіна та Вайхмана. Між ними віднайдена фігура давньоруського майстра Авраама. Написи над фігурами Реквіна та Вайхмана — латиною, над Авраамом — давньоруською мовою. За припущеннями, пластини здерли з дверей церкви (в Плоцьку ?) і як військовий трофей переправили до [[Великий Новгород|Новгорода]]. Там пластини розмістили на дерев'яних дверях приділу Різдва Богородиці. Пізніше їх перенесли в західний [[портал]] собору. Пристосуванням бронзових пластин на новому місті і займався майстер Авраам, додавши власну фігуру до фігур попередніх майстрів, на кшталт власного підпису. Двері мають металеві руків'я, вставлені в пащі левів — найбільш рельєфні деталі воріт. Господь [[Саваоф]] показує два перста ([[несторіанство]] (єресь — 431 рік, анафема — 451) — релігія Золотої орди, як і [[тенгріанство]]).


Під час військового захоплення Новгороду в 17 ст. була спроба зняти ворота на замовлення короля та переправити їх у [[Швеція|Швецію]], адже тоді їх вважали [[Сигтуна|Сигтунськими]] за походженням (Сигтуна — місто у Швеції). Але острах перед народним заворушенням в Новгороді примусив шведів залишити ворота на місці.


У Софійському соборі Великого Новгороду ворота вважали головними і відчиняли лише у великі свята.
Рельєфи мають сцени з біблійними сюжетами, зображеннями тварин та архітектурних споруд як на іконах. Є й зображення міфічні — наприклад, [[кентавр]]. Серед фігур — магдебурзький [[єпископ]] Віхман ([[1152]]—[[1192]]) та плоцький єпископ Александр ([[1129]]—[[1156]]). Дещо з історії бронзових пластин вдалося встановити після прочитання написів середньовічною латиною, що створені на воротах. Дослідників зацікавили ще три схематичні фігури — майстрів Реквіна та Вайхмана. Між ними віднайдена фігура давньоруського майстра Авраама. Написи над фігурами Реквіна та Вайхмана — латиною, над Авраамом — давньоруською мовою. За припущеннями, пластини здерли з дверей церкви (в Плоцьку ?) і як військовий трофей переправили у Великий Новгород. Там пластини розмістили на дерев'яних дверях приділу Різдва Богородиці. Пізніше їх перенесли в західний [[портал]] собору. Пристосуванням бронзових пластин на новому місті і займався майстер Авраам, додавши власну фігуру до фігур попередніх майстрів, на кшталт власного підпису. Двері мають металеві рукояті, вставлені у пащі левів — найбільш рельєфні деталі воріт.

Під час військового захоплення Новгороду у 17 ст. була спроба зняти ворота по замові короля і переправити їх у [[Швеція|Швецію]], адже тоді їх вважали Сігтунськими за походженням (Сігтуна — місто в Швеції). Але острах перед народним заворушенням в Новгороді примусив шведів залишити ворота на місті.

В Софійському соборі Великого Новгороду ворота вважалися головними і відчинялися лише в великі свята.


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 30: Рядок 35:
Файл:St. Sophia main gate.JPG|
Файл:St. Sophia main gate.JPG|
Файл:Сигтунские ворота 1.jpg|
Файл:Сигтунские ворота 1.jpg|

</gallery>
</gallery>


== Джерела ==
* ''Альмгрен О.'' К легенде о Сигтунских вратах в новгородском Софийском соборе // Сборник Новгородского общества любителей древности, вып. 6. — Новгород, 1912. С. 23—24.
* Богусевич, Владимир Андреевич, Магдебургские врата XII в. // Новгородский исторический сборник. Вып. 6. — Новгород., 1939.
* ''Никитина Ю. И.'' Софийский Собор // Туристу о Новгороде. — Л.: Лениздат, 1972.
* ''Поппе А. В.'' К истории романских дверей Софии Новгородской // Средневековая Русь. — М., 1976.
* ''Беляев С. А.'' Корсунские двери новгородского Софийского собора // Древняя Русь и славяне. — М., 1978.
* [http://www.bibliotekar.ru/rusNovgorod/37.htm ''Трифонова А. Н.'' Бронзовые двери Софийского собора в Новгороде] // Новгород и Новгородская земля. История и археология. Материалы научной конференции, 1995.
* ''Коваленко Г. М.'' Кандидат на престол: из истории политических и культурных связей России и Швеции XI—XX веков. — СПб.: Блиц, 1999. 207 с. — ISBN 5-86789-085-6.
== Посилання ==
{{commonscat|Płock Door}}
== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Гнєзненські ворота]]
* [[Гнєзненські ворота]]
* [[Середньовіччя]]
* [[Карбування]] або чеканка
* [[Карбування]] або чеканка
* [[Епіграфіка]]
* [[Епіграфіка]]
Рядок 52: Рядок 45:
* [[Троїцький розкоп]]
* [[Троїцький розкоп]]


== Джерела ==
[[Категорія:Середньовіччя]]
* ''Альмгрен О.'' К легенде о Сигтунских вратах в новгородском Софийском соборе // Сборник Новгородского общества любителей древности, вып. 6. — Новгород, 1912. — С. 23—24. {{ref-ru}}
* ''[[Богусевич Володимир Андрійович|Богусевич В.]]'' Магдебургские врата XII в. // Новгородский исторический сборник. — Новгород., 1939. — Вып. 6. {{ref-ru}}
* ''Никитина Ю. И.'' Софийский Собор // Туристу о Новгороде.&nbsp;— Л. : Лениздат, 1972. {{ref-ru}}
* ''Поппе А. В.'' К истории романских дверей Софии Новгородской // Средневековая Русь. — М., 1976. {{ref-ru}}
* ''Беляев С. А.'' Корсунские двери новгородского Софийского собора // Древняя Русь и славяне. — М., 1978. {{ref-ru}}
* ''Трифонова А. Н.'' [http://www.bibliotekar.ru/rusNovgorod/37.htm Бронзовые двери Софийского собора в Новгороде] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110516160323/http://www.bibliotekar.ru/rusNovgorod/37.htm |date=16 травня 2011 }} // Новгород и Новгородская земля. История и археология. Материалы научной конференции, 1995. {{ref-ru}}
* ''Коваленко Г. М.'' Кандидат на престол: из истории политических и культурных связей России и Швеции XI—XX веков.&nbsp;— СПб. : Блиц, 1999.&nbsp;— 207 с.&nbsp;— ISBN 5-86789-085-6. {{ref-ru}}

== Посилання ==
{{external media
||video1={{YouTube|guWpBCjzf44|Такого не може бути ! Магдебурзька брама Софійського собору Новгорода.}} // Председатель СНТ. — 2021. — 29 серп. {{ref-ru}}}}
{{commonscat|Płock Door}}

[[Категорія:Архітектура Великого Новгороду]]
[[Категорія:Романське мистецтво]]
[[Категорія:Твори декоративно-ужиткового мистецтва]]
[[Категорія:Вироби з бронзи]]
[[Категорія:З'явилися у XII столітті]]
[[Категорія:Історія Магдебургу]]
[[Категорія:Плоцьк]]
[[Категорія:Бронзові двері]]

Поточна версія на 13:36, 3 квітня 2024

Магдебурзькі ворота
Зображення
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Великий Новгород
Плоцьк
З матеріалу бронза
Мапа
CMNS: Магдебурзькі ворота у Вікісховищі

Координати: 58°31′18″ пн. ш. 31°16′33″ сх. д. / 58.52166667002777700° пн. ш. 31.27611111002777733° сх. д. / 58.52166667002777700; 31.27611111002777733

Магдебурзькі ворота (або Сігтунські)

Магдебурзькі ворота — бронзові двері з рельєфними зображеннями, відома пам'ятка в західному порталі Софійського собору в Новгороді, пам'ятка мистецтва середньовіччя 12 століття, тісно пов'язана з історією Західної Європи та Руси.

За іншою версією це Корсунські ворота — несторіанські бронзові двері. Також їх протягом певного часу називали Сигтунськими.

Історичні дані

[ред. | ред. код]

Згадку про бронзові двері Софійського собору спочатку знайшли в опису майна собору, датованого 18 ст., де їх назвали Сигтунськими. Так їх називали майже два століття. Але вже в описі 1803 р. їх називали «німецькими». Розпочали дослідження.

Версії

[ред. | ред. код]

За першою — легендарною версією (поширеною із середини 15 ст.) двері привіз на Русь Великий князь Володимир з Візантії. Тому їх довго називали Корсунськими. Але дослідження самої пам'ятки цю версію не підтвердили.[джерело?]

За другою — у 1153 р. бронзові пластини для дверей створені в місті Магдебург для собору в місті Плоцьк (Польща). У Великому Новгороді двері з'явилися лише в першій половині 15 ст., тому їх викрали московські військовики з Плоцька[джерело?].

Це — ворота корсуньські, несторіанські, є на старих хромографіях. Вони не є сигтунськими (на сигтунських 6 несторіанських хрестів на ліліях). Встановлено замість тих, які Іван Грозний вивіз і які стоять в Олександрівській слободі. Проріз дверей напівкруглий, ворота квадратні, як у Каракорумі — ставці Чингізхана. Там є ворота, на яких такі самі ручки-леви, яєчко-держава та хрест колесо на ліліях з трьома ягодами на променях (традиція РПЦ).[джерело?]

Результати досліджень

[ред. | ред. код]
Мандорла з Христом, янголами та знаками євангелістів
Створення Єви з ребра Адама, рельєф

Рельєфи мають сцени з біблійними сюжетами, зображеннями тварин та архітектурних споруд як на іконах. Є й зображення міфічні — наприклад, кентавр. Кетоврас Серед фігур — магдебурзький єпископ Віхман (11521192) та плоцький єпископ Олександр (11291156). Дещо з історії бронзових пластин вдалося встановити після прочитання написів середньовічною латиною, що створені на воротах. Дослідників зацікавили ще три схематичні фігури — майстрів Реквіна та Вайхмана. Між ними віднайдена фігура давньоруського майстра Авраама. Написи над фігурами Реквіна та Вайхмана — латиною, над Авраамом — давньоруською мовою. За припущеннями, пластини здерли з дверей церкви (в Плоцьку ?) і як військовий трофей переправили до Новгорода. Там пластини розмістили на дерев'яних дверях приділу Різдва Богородиці. Пізніше їх перенесли в західний портал собору. Пристосуванням бронзових пластин на новому місті і займався майстер Авраам, додавши власну фігуру до фігур попередніх майстрів, на кшталт власного підпису. Двері мають металеві руків'я, вставлені в пащі левів — найбільш рельєфні деталі воріт. Господь Саваоф показує два перста (несторіанство (єресь — 431 рік, анафема — 451) — релігія Золотої орди, як і тенгріанство).

Під час військового захоплення Новгороду в 17 ст. була спроба зняти ворота на замовлення короля та переправити їх у Швецію, адже тоді їх вважали Сигтунськими за походженням (Сигтуна — місто у Швеції). Але острах перед народним заворушенням в Новгороді примусив шведів залишити ворота на місці.

У Софійському соборі Великого Новгороду ворота вважали головними і відчиняли лише у великі свята.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Альмгрен О. К легенде о Сигтунских вратах в новгородском Софийском соборе // Сборник Новгородского общества любителей древности, вып. 6. — Новгород, 1912. — С. 23—24. (рос.)
  • Богусевич В. Магдебургские врата XII в. // Новгородский исторический сборник. — Новгород., 1939. — Вып. 6. (рос.)
  • Никитина Ю. И. Софийский Собор // Туристу о Новгороде. — Л. : Лениздат, 1972. (рос.)
  • Поппе А. В. К истории романских дверей Софии Новгородской // Средневековая Русь. — М., 1976. (рос.)
  • Беляев С. А. Корсунские двери новгородского Софийского собора // Древняя Русь и славяне. — М., 1978. (рос.)
  • Трифонова А. Н. Бронзовые двери Софийского собора в Новгороде [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.] // Новгород и Новгородская земля. История и археология. Материалы научной конференции, 1995. (рос.)
  • Коваленко Г. М. Кандидат на престол: из истории политических и культурных связей России и Швеции XI—XX веков. — СПб. : Блиц, 1999. — 207 с. — ISBN 5-86789-085-6. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Такого не може бути ! Магдебурзька брама Софійського собору Новгорода. на YouTube // Председатель СНТ. — 2021. — 29 серп. (рос.)