Білоруська арабська абетка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
 
(Не показані 16 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Мерадж (кітаб).jpg|300px|thumb|[[Кітаби]].]]
[[Файл:Мерадж (кітаб).jpg|300px|thumb|[[Кітаби]].]]
'''Білоруська арабська абетка''' ({{lang-be|беларускі арабскі альфабэт}}, ''арабіца'') — алфавіт, що його було створено в [[XVI]] столітті (можливо, в [[XV]]) для запису [[староукраїнська мова|старобілоруської мови]] арабським письмом. Вона складається з 28 графем з певними відмінностями від [[Арабська абетка|звичайної арабської абетки]].
'''Білоруська арабська абетка''' ({{lang-be|Беларускі арабскі алфавіт}}'', арабіца'') це алфавіт, створений у [[XVI]] столітті (можливо, у [[XV]]) для запису [[староукраїнська мова|старобілоруської мови]] [[Арабське письмо|арабським письмом]]. Вона складається з 28-ми графем з певними відмінностями від [[Арабська абетка|звичайної арабської абетки]].


Білоруську арабицю використовували [[татари-липки]], які мешкали на території [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Протягом [[XIV]]–[[XVI]] століть вони припинили користуватися своєю мовою і перейшли на [[староукраїнська мова|старобілоруську]], але записану арабськими літерами. Відома спадщина цієї традиції писання — [[кітаби|книги-кітаби]]. Існували також польські тексти, записані арабським письмом. Прийнято вважати, що вони з'явилися не раніше [[XVII століття]].
Білоруську арабицю використовували [[татари-липки]], які мешкали на території [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Протягом [[XIV]]–[[XVI]] століть вони припинили користуватися своєю мовою і перейшли на [[староукраїнська мова|старобілоруську]], але записану арабськими літерами. Відома спадщина цієї традиції писання — [[кітаби|книги-кітаби]]. Існували також польські тексти, записані арабським письмом. Прийнято вважати, що вони з'явилися не раніше [[XVII століття]].


Серед слов'янських мов арабицю [[Боснійська арабська абетка|також використовували]] для [[боснійська мова|сербохорватської в Боснії]].
Серед слов'янських мов арабицю [[Боснійська арабська абетка|також використовували]] для [[боснійська мова|сербохорватської в Боснії]].


== Особливості ==
== Особливості ==
{{Достовірність розділу}}
[[Файл:Літары_беларускай_арабіцы.svg|thumb|450px|Структура і становлення білоруської арабиці — роз'яснювальна інфографіка]]
<!--[[Файл:Літары_беларускай_арабіцы.svg|thumb|450px|Структура і становлення білоруської арабиці&nbsp;— роз'яснювальна інфографіка.{{Перевірити}]]-->
Для звуків [[IPA|/ʒ/]] (ж), [[IPA|/tʃ/]] (ч) і [[IPA|/p/]] (п), яких немає в арабській мові, використовують [[Перське письмо|тюрко-перські]] графеми.
Для звуків [[IPA|/ʒ/]] (ж), [[IPA|/tʃ/]] (ч) і [[IPA|/p/]] (п), яких немає в арабській мові, використовують [[Перське письмо|тюрко-перські]] графеми.
::<div style="font-size:50px">پ چ ژ</div>
::<div style="font-size:50px">پ چ ژ</div>
Рядок 18: Рядок 19:
::<div style="font-size:50px">و</div><div style="clear:left;">&nbsp;</div>
::<div style="font-size:50px">و</div><div style="clear:left;">&nbsp;</div>


== Таблиця відповідності ==
== Таблиця відповідности ==
=== Голосні ===
=== Голосні ===
Голосні, як і у класичній арабиці, передають [[харакат|оголосами]] над та під приголосними. На початку слова голосний писався з аліфом. Іноді за голосним слідував відповідний йому напівприголосний (після А, Е, Э — [[аліф]], після І, Ы — [[аліф максура]], після У та О — [[Вав (арабська літера)|вав]]).
Голосні, як і у класичній арабиці, передають [[харакат|оголосами]] над та під приголосними. На початку слова голосний писався з аліфом. Іноді за голосним слідував відповідний йому напівприголосний (після А, Е, Э — [[аліф]], після І, Ы — [[аліф максура]], після У та О — [[Вав (арабська літера)|вав]]).
Рядок 26: Рядок 27:
File:00-Damma.png|thumb|200px|Голосні У та О (на початку слова {{ar2|اُ}})
File:00-Damma.png|thumb|200px|Голосні У та О (на початку слова {{ar2|اُ}})
File:00-Sukun.png|thumb|200px|Відсутність голосного
File:00-Sukun.png|thumb|200px|Відсутність голосного
File:00-Taschdid.png|thumb|200px|Подвоєння
File:00-Taschdid.svg|thumb|200px|Подвоєння
</gallery>
</gallery>


Рядок 74: Рядок 75:
| style="line-height:150%;padding:10px;font-size:200%;" colspan="2" | {{ar2|د}}
| style="line-height:150%;padding:10px;font-size:200%;" colspan="2" | {{ar2|د}}
|-
|-
| Дж дж
| Дж дж<ref>У деяких кітабах [[IPA|/ʤ/]] (дж) і [[IPA|/tʃ/]] (ч) позначає одна літера — перська [[Че (перська літера)|Че]] (چ). Наприклад, [[:Файл:Мерадж (кітаб).jpg|тут]]</ref>
| Dž dž
| Dž dž
| style="line-height:150%;padding:10px;font-size:200%;" | {{ar2|ـج}}
| style="line-height:150%;padding:10px;font-size:200%;" | {{ar2|ـج}}
Рядок 269: Рядок 270:
{|
{|
| Білоруська (арабиця):
| Білоруська (арабиця):
| style="direction:rtl" | {{big|{{ar2|اُسَ لُوࢮِ نٰارٰاجٰاژُوࢯّٰا صْوَبَودنِمِ اِ رَووْنِمِ اوُ صْوَيَويْ هَودنٰاصْࢯِ اِ پرٰاوٰاحْ. يٰانِ نٰاࢮَلَنِ رَوزُومٰامْ اِ صُومْلَنَّمْ اِ پٰاوِنِّ صْتٰاوِࢯّٰا آࢮِنْ دٰا آدْنٰاهَو اوُ دُوحُو بْرٰاࢯْتْوٰا.}}}}
| style="direction:rtl" | {{big|{{ar2|اُسَا لُوࢮ نَرَچَاىُࢯَّ صْوَبُودْنِمِْ اِرُووْنِمِْ وْصْوَىُوىْ هُودْنَثْࢯِ اِپْرَوَحْ. ىَنِى نَࢮَالَنِ رُوضُمَمْ اِصُمْلَانَّمْ اِپَوِىنِّ صْطَاوِࢯَّ اَࢮِىن دَا اَدْنَهُو وْدُوحُ بْرَاࢯْطْوَ.}}}}
|-
|-
| Білоруська (кирилиця):
| Білоруська (кирилиця):
| ''Усе людзi нараджаюцца свабоднымi i роўнымi ў сваёй годнасцi i правах. Яны надзелены розумам i сумленнем i павiнны ставiцца адзiн да аднаго ў духу брацтва.''
| ''Усе людзі нараджаюцца свабоднымі i роўнымі ў сваёй годнасці i правах. Яны надзелены розумам i сумленнем i павінны ставіцца адзін да аднаго ў духу брацтва.''
|-
|-
| Українська:
| Українська:
| ''Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.''
| ''Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідности та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.''
|}
|}


Примітка: В прикладі наголошені голосні підкреслено відповідними напівприголосними, що не завжди траплялося в оригінальних кітабах. Короткі слова на кшталт ''ў'' та ''і'' написано разом із наступним словом.
Примітка: У прикладі наголошені голосні підкреслено відповідними напівприголосними, що не завжди траплялося в оригінальних кітабах. Короткі слова на кшталт ''ў'' та ''і'' написано разом із наступним словом.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 292: Рядок 293:
== Посилання і література ==
== Посилання і література ==
* {{Commons category-inline|Belarusian Arabic alphabet}}
* {{Commons category-inline|Belarusian Arabic alphabet}}
* [http://www.pravapis.org/art_kitab1.asp Кітаби&nbsp;— унікальне явище в білоруській мові]{{ref-bl}}
* [http://www.pravapis.org/art_kitab1.asp Кітаби&nbsp;— унікальне явище в білоруській мові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130226065257/http://www.pravapis.org/art_kitab1.asp |date=26 лютого 2013 }}{{ref-bl}}
* [https://omniglot.com/writing/belarusian.htm Belarusian (Беларуская мова/Bielaruskaja mova)] {{ref-en}}
* [https://omniglot.com/writing/belarusian.htm Belarusian (Беларуская мова/Bielaruskaja mova)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200814153806/https://omniglot.com/writing/belarusian.htm |date=14 серпня 2020 }} {{ref-en}}
* [https://arabica.fias.fr/indexbe Сайт, присвячений білоруській арабиці та кітабам]
* [https://arabica.fias.fr/indexbe Сайт, присвячений білоруській арабиці та кітабам] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210116144954/https://arabica.fias.fr/indexbe |date=16 січня 2021 }}
* [https://knihi.com/Anton_Antanovic/Bielaruskija_teksty,_pisanyja_arabskim_pismom.html Антон Антановіч, Беларускія тэксты, пісаныя арабскім пісьмом]{{ref-ru}}
* [https://knihi.com/Anton_Antanovic/Bielaruskija_teksty,_pisanyja_arabskim_pismom.html Антон Антановіч, Беларускія тэксты, пісаныя арабскім пісьмом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210820083349/https://knihi.com/Anton_Antanovic/Bielaruskija_teksty,_pisanyja_arabskim_pismom.html |date=20 серпня 2021 }}{{ref-ru}}
* Д-р Ян Станкевіч. Беларускія мусульмане і беларуская літаратура арабскім пісьмом. [Адбітка з гадавіка Беларускага Навуковага Таварыства, кн. I.] — Вільня: Друкарня Я. Левіна, 1933 ; Менск: Беларускае коопэрацыйна-выдавецкае таварыства «Адраджэньне», 1991 [факсімільн.]. — 3-е выд.
* Д-р Ян Станкевіч. Беларускія мусульмане і беларуская літаратура арабскім пісьмом. [Адбітка з гадавіка Беларускага Навуковага Таварыства, кн. I.] — Вільня: Друкарня Я. Левіна, 1933 ; Менск: Беларускае коопэрацыйна-выдавецкае таварыства «Адраджэньне», 1991 [факсімільн.]. — 3-е выд.



Поточна версія на 20:09, 3 квітня 2024

Кітаби.

Білоруська арабська абетка (біл. Беларускі арабскі алфавіт, арабіца) — це алфавіт, створений у XVI столітті (можливо, у XV) для запису старобілоруської мови арабським письмом. Вона складається з 28-ми графем з певними відмінностями від звичайної арабської абетки.

Білоруську арабицю використовували татари-липки, які мешкали на території Великого князівства Литовського. Протягом XIVXVI століть вони припинили користуватися своєю мовою і перейшли на старобілоруську, але записану арабськими літерами. Відома спадщина цієї традиції писання — книги-кітаби. Існували також польські тексти, записані арабським письмом. Прийнято вважати, що вони з'явилися не раніше XVII століття.

Серед слов'янських мов арабицю також використовували для сербохорватської в Боснії.

Особливості

[ред. | ред. код]

Для звуків /ʒ/ (ж), /tʃ/ (ч) і /p/ (п), яких немає в арабській мові, використовують тюрко-перські графеми.

پ چ ژ

Для позначення м'яких звуків /dz/(дз) і /ts/ (ц) було створено нові графеми

ࢯ ࢮ

Для звуків /w/ (ў) та /v/ (в) не було створено окремої графеми, їх записували так само, як і «у»:

و
 

Таблиця відповідности

[ред. | ред. код]

Голосні

[ред. | ред. код]

Голосні, як і у класичній арабиці, передають оголосами над та під приголосними. На початку слова голосний писався з аліфом. Іноді за голосним слідував відповідний йому напівприголосний (після А, Е, Э — аліф, після І, Ы — аліф максура, після У та О — вав).

Приголосні

[ред. | ред. код]
Кирилиця Латиниця Арабиця
Контекстуальні форми Ізольована
Кінцева Середня Початкова
Б б B b ـب ـبـ بـ ب
В в V v ـو و
Г г H h ـه ـهـ هـ ه
Ґ ґ G g ـغ ـغـ غـ غ
Д д D d ـد د
Дж дж Dž dž ـج ـجـ جـ ج
Дзь дзь Dź dź ـࢮ ()
Ж ж Ž ž ـژ ژ
З з Z z ض ـضـ ضـ ض
Зь зь Ź ź ـز ز
Й й J j ـى ـىـ ىـ ى
К к K k ـق ـقـ قـ ق
Кь кь Kj kj ـك ـكـ كـ ك
Л л, Ль ль Ł ł, L l ـل ـلـ لـ ل
М м M m ـم ـمـ مـ م
Н н, Нь нь N n, Ń ń ـن ـنـ نـ ن
П п P p ـپ ـپـ پـ پ
Р р R r ـر ر
С с S s ـص ـصـ صـ ص
Сь сь Ś ś ـث ـثـ ثـ ث
Т т T t ـط ـطـ طـ ط
Ть ть Tj tj ـت ـتـ تـ ت
Ў ў Ŭ ŭ ـو و
Ф ф F f ـف ـفـ فـ ف
Х х Ch ch ـح ـحـ حـ ح
Ц ц C c ـࢯ ـࢯـ ࢯـ ()
Ць ць Ć ć ـس ـسـ سـ س
Ч ч Č č ـچ ـچـ چـ چ
Ш ш Š š ـش ـشـ شـ ش
' ـعـ
ь

Лігатура

[ред. | ред. код]
Кирилиця Латиниця Арабиця
Контекстуальні форми Ізольована
Кінцева Середня Початкова
Ла ла, Ля ля Ła ła, La la ـلا لا

Приклад

[ред. | ред. код]

Загальна декларація прав людини, Стаття 1

Білоруська (арабиця): اُسَ لُوࢮِ نٰارٰاجٰاژُوࢯّٰا صْوَبَودنِمِ اِ رَووْنِمِ اوُ صْوَيَويْ هَودنٰاصْࢯِ اِ پرٰاوٰاحْ. يٰانِ نٰاࢮَلَنِ رَوزُومٰامْ اِ صُومْلَنَّمْ اِ پٰاوِنِّ صْتٰاوِࢯّٰا آࢮِنْ دٰا آدْنٰاهَو اوُ دُوحُو بْرٰاࢯْتْوٰا.
Білоруська (кирилиця): Усе людзі нараджаюцца свабоднымі i роўнымі ў сваёй годнасці i правах. Яны надзелены розумам i сумленнем i павінны ставіцца адзін да аднаго ў духу брацтва.
Українська: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідности та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Примітка: У прикладі наголошені голосні підкреслено відповідними напівприголосними, що не завжди траплялося в оригінальних кітабах. Короткі слова на кшталт ў та і написано разом із наступним словом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання і література

[ред. | ред. код]