Розповіді про пілота Піркса: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Віщун (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 19 проміжних версій 11 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Літературний твір}} |
|||
{{пишу}} |
|||
'''«Розповіді про пілота Піркса»''' ({{Lang-pl|Opowieści o pilocie Pirxie}}) — цикл науково-фантастичних оповідань польського письменника [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]]. |
|||
{{Твір}} |
|||
'''«Розповіді про пілота Піркса»''' ({{Lang-pl|Opowieści o pilocie Pirxie}} — цикл науково-фантастичних оповідань польського письменника [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]]. |
|||
== |
== Твори циклу == |
||
Перше окреме видання циклу — Opowieści o pilocie Pirxie. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1968. Друге, розширене, видання, що включає розповідь «Ананке», — [[1973 у літературі|1973 рік]]. До циклу також належить останній роман Лема «<nowiki/>[[Фіаско (роман)|Фіаско]]<nowiki/>» ([[1986 у літературі|1986]]), побічно пов'язаний з розповідями загального персонажу — пілота Піркса. |
|||
=== Написані Станіславом Лемом === |
|||
Розповіді розташовані в порядку публікації, який в деяких випадках суперечать «внутрішній» хронології циклу. |
|||
Перше окреме видання циклу — Opowieści o pilocie Pirxie. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1968. Друге, розширене, видання, що включає розповідь «Ананке», — [[1973 у літературі|1973 рік]]. До циклу також належить останній роман Лема «[[Фіаско (роман)|Фіаско]]» ([[1986 у літературі|1986]]), побічно пов'язаний з розповідями загального персонажа — пілота Піркса. |
|||
Твори розташовані в порядку публікації, який подекуди суперечить «внутрішній» хронології циклу. |
|||
=== Випробування === |
|||
'''Випробування ('''{{Lang-pl2|Test}}, вперше — збірник «Вторгнення з Альдебарана», {{Lang-pl2|Inwazja z Aldebarana}},[[1959 у літературі|1959]]) — початок кар'єри Піркса як пілота. Тупуватий кадет (курсант) Піркс успішно справляється з надзвичайною ситуацією під час навчального польоту, опинившись в дійсності випробуванням на [[тренажер]]і, а його блискучий однокурсник зазнає невдачі. Пізніше проблема [[Віртуальна реальність|віртуальної реальності]] і її нерозрізненості від дійсності обговорювалася Лемом в «<nowiki/>[[сума технології|Сумі технології]]<nowiki/>». Пізніше в інтерв'ю Лем зазначив, що симуляція [[Невагомість|невагомості]] в земних умовах є неможливою<ref>[https://books.google.com/books?id=cJHUwl3VO2kC&pg=PA10 Stanislaw Lem. Reflections on literature, philosophy, and science // Peter Swirski (ed.). A Stanislaw Lem reader. Evanston, Illinois, 1997]</ref>. |
|||
=== |
==== Випробування ==== |
||
'''Випробування''' ({{Lang-pl2|Test}}, вперше — збірник «Вторгнення з Альдебарана», {{Lang-pl2|Inwazja z Aldebarana}},[[1959 у літературі|1959]]) — початок кар'єри Піркса як пілота. Тупуватий кадет Піркс успішно справляється з надзвичайною ситуацією під час навчального польоту на одномісній ракеті. Потім він дізнається, що насправді це було випробування на [[тренажер]]і, а його блискучий однокурсник Бертон зазнав невдачі. Пізніше проблема [[Віртуальна реальність|віртуальної реальності]] і її нерозрізненості від дійсності обговорювалася Лемом в «[[сума технології|Сумі технології]]». Згодом в інтерв'ю Лем зазначив, що симуляція [[Невагомість|невагомості]] в земних умовах неможлива<ref>[https://books.google.com/books?id=cJHUwl3VO2kC&pg=PA10 Stanislaw Lem. Reflections on literature, philosophy, and science // Peter Swirski (ed.). A Stanislaw Lem reader. Evanston, Illinois, 1997]</ref>. |
|||
'''Патруль''' ({{Lang-pl2|Patrol}}, вперше — там же) — пілот Піркс під час патрульного польоту розкриває загадку зникнення двох таких же кораблів з пілотами, сам дивом уникнувши смерті, проте вчені, детально досліджуючи питання, отримують всю славу, а Піркс залишається безвісний. |
|||
=== |
==== Патруль ==== |
||
'''Патруль''' ({{Lang-pl2|Patrol}}, вперше — там же) — пілот Піркс вирушає на патрульний політ маршрутом, де перед цим зникли двоє пілотів. Він помічає дивну пляму в космосі та вирушає навздогін. Але потім Піркс усвідомлює, що це оптична ілюзія, і уникає долі своїх попередників, відмовившись довіряти приладам. Учені детально досліджують проблему та отримують всю славу, а Піркс залишається безвісний. |
|||
'''Альбатрос ('''{{Lang-pl2|Albatros}}; там же) — навігатор Піркс летить в якості пасажира на розкішному величезному міжпланетному туристичному лайнері «Титан» рейсом Марс — Земля. Несподівано Піркс стає свідком, як команда лайнера, прийнявши сигнал [[SOS]] від гинучого корабля «Альбатрос-4», поспішає до нього на допомогу, але катастрофа відбувається на їхніх очах. Пасажири ж продовжують розважатися. |
|||
=== |
==== Альбатрос ==== |
||
'''Альбатрос''' ({{Lang-pl2|Albatros}}; там же) — навігатор Піркс летить як пасажир на розкішному величезному міжпланетному туристичному лайнері «Титан» рейсом Марс — Земля. Несподівано надходить сигнал [[SOS]] від гинучого корабля «Альбатрос-4». «Титан» і «Порив» вирушають на порятунок. Піркс стає свідком, як «Порив» на їхніх очах вибухає, виконуючи ризикований гальмівний маневр. Пасажири ж не знають про це та продовжують розважатися. |
|||
'''Термінус ('''{{Lang-pl2|Terminus}}; вперше — в «Книзі роботів», {{Lang-pl2|Księga robotów}}, [[1961 у літературі|1961]]) — перший пілот Піркс отримує під свій початок старий, пройшовший капітальний ремонт корабель «Коріолан» і знаходить на ньому старого людиноподібного робота, який був свідком катастрофи. Виявивши, що робот якимось чином не тільки пам'ятає голоси загинувшої колишньої команди корабля — астронавти, ізольовані в відсіках після зіткнення корабля з метеоритним потоком, перемовлялися за допомогою вистукування [[Азбука Морзе|азбукою Морзе]] по трубопроводах і перегородках, а тепер робот під час своєї рутинної роботи, [[Гіперкінез|мимоволі вистукуючи]] морзянку, не просто відтворює запис переговорів загиблих членів екіпажу, а в деякому роді зберігає свідомість давно загиблих астронавтів, — Піркс наказує списати старого робота на злам. В оповіданні, як і в ряді інших творів Лема, помітний вплив письменника [[Стефан Грабінський|Стефана Грабінського]] (1887—1938)<ref name="Orlinski">Wojciech Orliński. Słownik terminów Lemowskich // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 367—372 [według: Wojciech Orliński. Co to są sepulki? Wszystko o Lemie, Spoleczny Instutyt Wydawniczy Znak, 2007]</ref>. |
|||
=== |
==== Термінус ==== |
||
''' |
'''Термінус''' ({{Lang-pl2|Terminus}}; вперше — в «Книзі роботів», {{Lang-pl2|Księga robotów}}, [[1961 у літературі|1961]]) — перший пілот Піркс отримує під своє командування старий, зазналий капітального ремонту корабель «Коріолан» і знаходить на ньому старого людиноподібного робота Термінуса, відновленого після катастрофи. Робот дивно поводиться, вистукуючи [[Азбука Морзе|азбукою Морзе]] повідомлення. Піркс намагається відповісти на повідомлення та отримує звістку від давно загиблого члена екіпажу. Виявляється, що Термінус чув як астронавти, ізольовані в відсіках після зіткнення корабля з метеоритним потоком, перемовлялися за допомогою вистукування [[Азбука Морзе|азбукою Морзе]] по трубопроводах і перегородках. Піркс наказує списати старого робота на злам. В оповіданні, як і в ряді інших творів Лема, помітний вплив письменника [[Стефан Грабінський|Стефана Грабінського]] (1887—1938)<ref name="Orlinski">Wojciech Orliński. Słownik terminów Lemowskich // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 367—372 [według: Wojciech Orliński. Co to są sepulki? Wszystko o Lemie, Spoleczny Instutyt Wydawniczy Znak, 2007]</ref>. |
||
==== Умовний рефлекс ==== |
|||
=== Полювання на Сетавра === |
|||
'''Умовний рефлекс''' ''(Odruch warunkowy;'' вперше — збірник «Місячна ніч», ''Noc księżycowa,'' [[1963 у літературі|1963]]) — старшокурсник Піркс, прекрасно впоравшись з випробуванням стійкості психіки ([[Сенсорна депривація|тривале позбавлення зовнішніх подразників]] в [[Камера сенсорної депривації|деприваційній ванні]]), для переддипломної практики отримує відрядження на [[зворотний бік Місяця]] на станцію «[[Менделєєв (кратер)|Менделєєв]]». Там він знову дивом уникає долі загиблих попередників і з'ясовує як поєднання малоймовірних факторів зумовило трагічні наслідки. |
|||
'''Полювання на Сетавра''' або '''Полювання''' ({{Lang-pl2|Polowanie}}; вперше — збірник «Полювання», [[1965 у літературі|1965]]) — навігатор Піркс бере участь на Місяці в полюванні на оскаженілого пошкодженого гірничопроходячого людиноподібного робота під назвою Сетавра, що стріляє по людях і всюдиходам своїм робочим [[лазер]]ом. Піркс знаходить робота, але інший розшукуючий всюдихід помилково приймає Піркса за находящогося поруч Сетавра і відкриває по Пірксу вогонь. Робот рятує Піркса своїм зворотнім вогнем по всюдиходу, але Піркс пострілом ззаду знищує свого рятівника, що намагається піти, і відчуває докори сумління. |
|||
У цьому оповіданні є помилка: дорослий Піркс називає свій вік «Сто одинадцять … в двійковій системі» (в десятковій системі — 7), в деяких пізніших виданнях це місце виправлено на «десять тисяч сто одинадцять» (що правдоподібно — 23). Можливо, малося на увазі число 10011, яке можна так прочитати, і яке дає вік Піркса 19 років, що цілком відповідає контексту розповіді. Ця помилка зберігається і в деяких перекладах «Піркса» на іноземні мови<ref name="Orlinski" />. |
|||
=== Нещасний випадок === |
|||
'''Нещасний випадок''' ({{Lang-pl2|Wypadek}}; там же) — під час перебування експедиції на землеподібній безлюдній планеті далекої зірки гине людиноподібний робот. Піркс приходить до висновку, що автомат вирішив після виконання своєї роботи зійти, як [[Альпінізм|альпініст]], на небезпечну скелю, але зірвався. Супутники Піркса зневажливо ставляться до робота і не вірять в цю версію. В оповіданні Лем знову розглядає можливість наявності емоцій у робота і вказує на труднощі усвідомлення людьми морально-етичних проблем взаємодії з створеними ними штучними істотами, згадуючи неоднозначний досвід Піркса при командуванні «Коріоланом» (оповідання «Термінус»). Розповідь виділяється з циклу місцем дії не в Сонячній системі, а на планеті іншої зірки. |
|||
==== Полювання на Сетавра ==== |
|||
=== Розповідь Піркса === |
|||
'''Полювання на Сетавра''' або '''Полювання''' ({{Lang-pl2|Polowanie}}; вперше — збірник «Полювання», [[1965 у літературі|1965]]) — навігатор Піркс бере участь на Місяці в полюванні на некерованого пошкодженого гірничопрохідного людиноподібного робота під назвою Сетавр, що стріляє по людях і всюдиходах своїм робочим [[лазер]]ом. Піркс знаходить робота, але інший пошуковий всюдихід помилково сприймає Піркса за розташованого поруч Сетавра і відкриває по Пірксу вогонь. Робот рятує Піркса своїм зворотнім вогнем по всюдиходу, але Піркс пострілом ззаду знищує свого рятівника, що намагається піти, і відчуває докори сумління. |
|||
'''Розповідь Пиркса ('''{{Lang-pl2|Opowiadanie Pirxa}}; там же) — Піркс в дружній бесіді розповідає, як під час рутинного польоту з вантажем на буксирі випадково під позасонячним метеоритним роєм виявив дрейфуючий в космосі гігантський [[Artefact|артефакт]] позаземної цивілізації, але не зміг ні записати цю зустріч на плівку, ні надати свідків, так як вся його команда була хвора або п'яна. |
|||
==== Нещасний випадок ==== |
|||
=== Дізнання === |
|||
'''Нещасний випадок''' ({{Lang-pl2|Wypadek}}; там же) — під час перебування експедиції на землеподібній безлюдній планеті далекої зорі гине людиноподібний робот. Піркс приходить до висновку, що автомат самовільно вирішив після виконання своєї роботи зійти, як [[Альпінізм|альпініст]], на небезпечну скелю, але зірвався. Супутники Піркса зневажливо ставляться до робота і не вірять в цю версію. В оповіданні Лем знову розглядає можливість наявності емоцій у робота і вказує на труднощі усвідомлення людьми морально-етичних проблем взаємодії з створеними ними штучними істотами, згадуючи неоднозначний досвід Піркса при командуванні «Коріоланом» (оповідання «Термінус»). Оповідання виділяється з циклу місцем дії не в Сонячній системі, а на планеті іншої зорі. |
|||
'''Дізнання''' ({{Lang-pl2|Rozprawa}}; там же) — командор Піркс стає на чолі експериментальної команди корабля «Голіаф», що складається переважно з людей, частиною, що із зовні не відрізняються від людей роботів, причому Піркс не знає, хто саме людина, а хто робот (кожен з членів екіпажу має інформацію тільки про себе). Екіпаж потрапляє в надзвичайну ситуацію, під час якої перший пілот ставить під загрозу життя людей; завдяки «людській» невпевненності і нерішучості Пиркса, не врахованим в розрахунках пілота, а також частки випадковості, екіпаж виживає, а пілот гине, причому з'ясовується, що він — збунтувавшийся робот, одержимий [[Манія величі|мегаломанією]]. Композиційно розповідь ділиться на три частини. Перша — протокол засідання Космічного трибуналу, де другий пілот дає докладні свідчення у справі про злочинну пасивність Піркса під час аварії. Друга — розповідь від третьої особи, де описується період від найму Піркса директором [[ЮНЕСКО]] до часу, що передує надзвичайній події на кораблі. Завершується розповідь пізніми роздумами від імені Піркса. В оповіданні підкреслюється питання про визначення «людського»<ref name="Loska">[https://books.google.com/books?id=n8bPGfcFI40C&pg=PA161&dq=Pirx+the+Pilot&hl=ru&ei=64ZtTK6dPM2POOiepbAL&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=6&ved=0CEMQ6AEwBQ#v=onepage&q=Pirx%20the%20Pilot&f=false Krzystof Loska. Lem on Film // Peter Swirski (ed.). The art and science of Stanislaw Lem]</ref> і екзистенціального страху людини від присутності «Іншого», схожого з ним [[кіборг]]а. В оповіданні було використано наукові теорії Н. Клайна 1950-х років по перетворення людського тіла для того, щоб людина могла переносити екстремальні умови космічних польотів. |
|||
==== Розповідь Піркса ==== |
|||
=== Ананке === |
|||
'''Розповідь Пиркса''' ({{Lang-pl2|Opowiadanie Pirxa}}; там же) — Піркс у дружній бесіді розповідає, як під час рутинного польоту з вантажем на буксирі випадково під позасонячним метеоритним роєм виявив дрейфуючий в космосі гігантський артефакт позаземної цивілізації, але не зміг ні записати цю зустріч на плівку, ні надати свідків, адже вся його команда була хвора або п'яна. |
|||
'''Ананке ('''{{Lang-pl2|Ananke}}), або '''Піркс на Марсі''' (перша публікація — збірник «Безсоння», ''Bezsenność,'' [[1971 у літературі|1971]]) — командор Піркс бере участь в розслідуванні катастрофи під час посадки космічного транспорту на [[Марс (планета)|марсіанському]] плато Агатодемон і розуміє її причини, згадавши лікарський діагноз ([[Обсесивно-компульсивний розлад особистості|ананкастичний синдром]]), поставлений людині, яка проводила імітаційні тренувальні тести комп'ютера цього транспорту. |
|||
=== |
==== Дізнання ==== |
||
'''Дізнання''' ({{Lang-pl2|Rozprawa}}; там же) — командор Піркс стає на чолі експериментальної команди корабля «Голіаф», що складається переважно з людей, але також там є людиноподібні роботи, причому Піркс не знає, хто саме людина, а хто робот (кожен з членів екіпажу надає інформацію тільки про себе як людину). Екіпаж потрапляє в надзвичайну ситуацію, під час якої перший пілот ставить під загрозу життя людей. Завдяки «людській» невпевненості і нерішучості Піркса, а також частці випадковості, екіпаж виживає, а пілот гине, причому з'ясовується, що він — бунтівний робот, одержимий [[Манія величі|мегаломанією]], який не врахував, що Піркс не буде виконувати все за інструкцією. |
|||
'''Фіаско''' ({{Lang-pl|Fiasko}} [[1987 у літературі|1987]]) — роман, в якому згадується командор Піркс. Піркс зникає на супутнику Сатурна Титані, взявшись перегнати будівельного робота-великохода («діґлатора») на сусідній космодром. По всій ймовірності, його «діґлатор» потрапив під завал в долині крижаних гейзерів («Бірнамському лісі»), самостійно вибратися звідти не зміг, і Піркс вдався до заморожування в рідкому азоті ([[Вітрифікація|вітрифікації]]). Через сто років кілька вітрифікаційних капсул (в тому числі і капсула Піркса) були підняті на борт зорельота «Еврідіка», що відправляється в міжзоряну експедицію, але відомості, в якій капсулі хто знаходиться, були втрачені. Тіла в капсулах перебували в поганому стані, тому вдалося оживити тільки одного. Чи є оживлений Піркс, невідомо, оскільки відроджений не пам'ятає свого імені. Надалі відроджений носить ім'я Марк Темпе. Він гине на планеті Квінта, ставши єдиним землянином, якому вдалося розгадати таємницю місцевої цивілізації. |
|||
Композиційно розповідь ділиться на три частини. Перша — протокол засідання Космічного трибуналу, де другий пілот дає докладні свідчення у справі про злочинну пасивність Піркса під час аварії. Друга — розповідь від третьої особи, де описується період від найму Піркса директором [[ЮНЕСКО]] до часу, що передує надзвичайній події на кораблі. Завершується розповідь пізніми роздумами від імені Піркса. В оповіданні підкреслюється питання про визначення «людського»<ref name="Loska">[https://books.google.com/books?id=n8bPGfcFI40C&pg=PA161&dq=Pirx+the+Pilot&hl=ru&ei=64ZtTK6dPM2POOiepbAL&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=6&ved=0CEMQ6AEwBQ#v=onepage&q=Pirx%20the%20Pilot&f=false Krzystof Loska. Lem on Film // Peter Swirski (ed.). The art and science of Stanislaw Lem]</ref> і екзистенціального страху людини від присутності «Іншого», схожого на неї робота. В оповіданні було використано наукові теорії Н. Клайна 1950-х років по перетворення людського тіла для того, щоб людина могла переносити екстремальні умови космічних польотів. |
|||
== Персонаж == |
|||
Піркс відомий читачеві тільки на прізвище, його ім'я в циклі не згадується. З просуванням по службі він іменується послідовно «кадет» (в деяких російських перекладах «курсант»), «пілот», «навігатор», «командор». У назві фільму «<nowiki/>[[Дізнання пілота Піркса]]<nowiki/>» герой понижений на два звання (у відповідному оповіданні він «командор»). |
|||
==== Ананке ==== |
|||
За оцінкою критика Петра Кривака, Піркс — «водій космічного {{Не перекладено|Польское государственное автотранспортное предприятие|ПКС|pl|Państwowa Komunikacja Samochodowa}}» (польська транспортна корпорація часів соціалізму), а за словами Войцеха Орліньского — «найбільш [[Польська Народна Республіка|ПНРівський]] з героїв Лема», так, відгомони [[Соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]] помітні в описах будівництва на Марсі («Ананке») і в загальному фоні розповіді «Дізнання»<ref name="Orlinski">Wojciech Orliński. Słownik terminów Lemowskich // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 367—372 [według: Wojciech Orliński. Co to są sepulki? Wszystko o Lemie, Spoleczny Instutyt Wydawniczy Znak, 2007]</ref>. |
|||
'''Ананке ('''{{Lang-pl2|Ananke}}), або '''Піркс на Марсі''' (перша публікація — збірник «Безсоння», ''Bezsenność,'' [[1971 у літературі|1971]]) — командор Піркс бере участь в розслідуванні катастрофи під час посадки космічного транспорту на [[Марс (планета)|марсіанському]] плато Агатодемон і розуміє її причини, згадавши лікарський діагноз ([[Обсесивно-компульсивний розлад особистості|ананкастичний синдром]], конкретно надмірна стурбованість порядком), поставлений людині, яка навчала комп'ютер цього транспорту. Згідно з висновком Піркса, надмірна увага до того, як здійснити ідеальну посадку, зумовила, що комп'ютер забув про саму посадку. |
|||
==== Фіаско ==== |
|||
Для Піркса характерні деяка [[Флегматик|флегматичність]], холоднокровність і підхід до подій з позиції «звичайної» людини, простого здорового глузду. За оцінкою Харолда Сігела, автора виданої Колумбійським університетом «Історії східноєвропейської літератури після 1945 року», Піркс — «геніальний недотепа» (bumbler)<ref>[https://books.google.com/books?id=VAI7O9prinMC&pg=PA133&dq=Pirx+the+Pilot&hl=ru&ei=X49pTMtOg4U4sOzouAU&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=8&ved=0CFEQ6AEwBw#v=onepage&q=Pirx%20the%20Pilot&f=false Harold G. Segel. The Columbia literary history of Eastern Europe since 1945]</ref>. Піркс несміливий з жінками і протягом усього циклу самотній (кілька разів згадується про його друзів, проте з чоловіками-персонажами оповідань Піркс також витримує відчужену дистанцію). Коли сестра колеги намагається його спровокувати, все, на що він виявляється здатний, — «ляпас по одному місцю», потім він уникає цієї дівчини. Чи не наважуючись заговорити з сусідкою по розкішному міжпланетному лайнеру, він журиться щодо свого прізвища, яка закінчується, не встигнувши початися: «Піркс звучить майже як „ікс“»<ref name="Orlinski">Wojciech Orliński. Słownik terminów Lemowskich // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 367—372 [według: Wojciech Orliński. Co to są sepulki? Wszystko o Lemie, Spoleczny Instutyt Wydawniczy Znak, 2007]</ref>. |
|||
'''Фіаско''' ({{Lang-pl|Fiasko}} [[1987 у літературі|1987]]) — роман, в якому згадується командор Піркс. Піркс зникає на супутнику Сатурна [[Титан (супутник)|Титані]], взявшись перегнати будівельного [[Екзоскелет (біоніка)|екзоскелета]] («діґлатора») на сусідній космодром. Ймовірно, його «діґлатор» потрапив під завал у долині крижаних гейзерів («Бірнамському лісі»), самостійно вибратися звідти не зміг, і Піркс, опинившись у пастці, заморозив себе у рідкому азоті ([[вітрифікація]]). Потім його розшукує інший пілот Парвіс і теж заморожується. |
|||
Через сто років кілька вітрифікаційних капсул (в тому числі капсули Піркса та Парвіса) випадково знаходять при будівництві пускової установки для зорельота «Евридіка», що відправляється в міжзоряну експедицію. Тіла в капсулах погано збереглися, тому вдалося оживити тільки одного. Чи є оживлений Пірксом або Павісом, невідомо, оскільки відроджений не пам'ятає свого імені, а документи фрагментарні. Надалі відроджений носить ім'я Марк Темпе. «Евридіка» досягає планети Квінта, цивілізація якої постраждала від різних техногенних катастроф. Декілька спроб контакту завершуються невдачею та погіршенням становища як людей, так і квінтян. Темпе спускається на Квінту як посол з умовою, що планета буде обстріляна з орбіти, якщо дослідник не вийде на зв'язок у встановлений час. Йому вдається побачити ймовірних жителів Квінти, але він пропускає сеанс зв'язку та гине під обстрілом. |
|||
Орліньскій вважає, що особистість Піркса не розроблена Лемом настільки добре, як образ Ійона Тихого, однак є цілком психологічно правдоподібним; серед улюблених героїв Лема є й інші скромні і самотні фахівці такого типу. Критик передбачає, що якщо б Лем де-небудь зіштовхнув разом «замкнутого флегматика» Піркса і «балакучого холерика» Ійона Тихого, вони змогли б утворити злагоджену дружню пару, як Трурль і Кляпауціус<ref name="Orlinski">Wojciech Orliński. Słownik terminów Lemowskich // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 367—372 [według: Wojciech Orliński. Co to są sepulki? Wszystko o Lemie, Spoleczny Instutyt Wydawniczy Znak, 2007]</ref>. |
|||
=== Продовження інших авторів === |
|||
У Піркса широке (щокате) лице (оповідання «Умовний рефлекс»). Ріст його вище середнього (в оповіданні «Умовний рефлекс» скафандр для середнього зросту йому виявляється малий, а для великого — великий). Вага Піркса — близько 70 кг (в оповіданні «Термінус» згадано, що при полуторному прискоренні він важив близько 100 кг). Очі у нього світлі, з світящими глузливими зморшками в куточках (роман «Фіаско»). |
|||
'''Порив''' ({{Lang-pl|Poryw}}, 2011) — оповідання Анджея Мищака. Дія відбувається на космічному кораблі «Порив», паралельно до подій оповідання «Альбатрос». Сюжет розгортається навколо групи роботів, які взяли в заручники людей, щоб досягнути незаселеної планети й жити самостійно. |
|||
== Персонаж == |
|||
З ранньої юності захоплювався альпінізмом (розповіді «Умовний рефлекс», «Нещасний випадок»). Любив гострі страви, наприклад, смажену картоплю з перцем, холодне пиво (оповідання «Патруль»), але часто надавав перевагу перекушувати на самоті печивом (яке закуповував по кілька пачок), запиваючи мінеральною водою (розповіді «Полювання», «Ананке», "Умовний рефлекс «). |
|||
Піркс відомий читачам лише за прізвищем, його ім'я в циклі не згадується. З просуванням по службі він іменується послідовно «кадет», «пілот», «навігатор», «командор». У назві фільму «[[Дізнання пілота Піркса]]» герой понижений на два звання (у відповідному оповіданні він «командор»). Народився Піркс приблизно на початку 1970-х років. У 2012 році (оповідання «Ананке» — через 100 років після «Титаніка») йому було близько 40 років. |
|||
За оцінкою критика Петра Кривака, Піркс — «водій космічного [[Державні автомобільні комунікації|PKS]]» (польська транспортна корпорація часів соціалізму), а за словами Войцеха Орлінського — «найбільш [[Польська Народна Республіка|ПНРівський]] з героїв Лема», так, відгомони [[Соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]] помітні в описах будівництва на Марсі («Ананке») і в загальному фоні розповіді «Дізнання»<ref name="Orlinski"/>. |
|||
З літературних уподобань: низькосортна („погана“) пригодницька фантастика під час польотів — „почитати у вільну хвилину хоч з середини, потім відкласти“; хороші книги читав тільки на Землі („Розповідь Піркса“). Не любив творчість [[Едгар Аллан По|Едгара По]] („Ананке“). |
|||
Для Піркса характерні деяка [[Флегматик|флегматичність]], холоднокровність і підхід до подій з позиції «звичайної» людини, простого здорового глузду. За оцінкою Харолда Сігела, автора виданої Колумбійським університетом «Історії східноєвропейської літератури після 1945 року», Піркс — «геніальний тугодум» (bumbler)<ref>{{Cite web |url=https://books.google.com/books?id=VAI7O9prinMC&pg=PA133&dq=Pirx+the+Pilot&hl=ru&ei=X49pTMtOg4U4sOzouAU&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=8&ved=0CFEQ6AEwBw#v=onepage&q=Pirx%20the%20Pilot&f=false |title=Harold G. Segel. The Columbia literary history of Eastern Europe since 1945 |accessdate=4 квітня 2021 |archive-date=24 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220324102116/https://books.google.com/books?id=VAI7O9prinMC&pg=PA133&dq=Pirx+the+Pilot&hl=ru&ei=X49pTMtOg4U4sOzouAU&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=8&ved=0CFEQ6AEwBw#v=onepage&q=Pirx%20the%20Pilot&f=false }}</ref>. Піркс несміливий з жінками і протягом усього циклу самотній (кілька разів згадується про його друзів, проте з чоловіками-персонажами оповідань Піркс також витримує відчужену дистанцію). Коли сестра колеги намагається його спровокувати, все, на що він виявляється здатний, — «ляпас по одному місцю», потім він уникає цієї дівчини. Не наважившись заговорити з сусідкою по розкішному міжпланетному лайнеру, він журиться щодо свого прізвища: «Піркс звучить майже як „ікс“»<ref name="Orlinski"/>. |
|||
Народився Піркс приблизно на початку 1970-х років. У 2012 році (оповідання „Ананке“ — через 100 років після „Титаніка“) йому було близько 40 років. |
|||
Войцех Орлінській вважає, що особистість Піркса не розроблена Лемом настільки добре, як образ Іони Тихого, однак є цілком психологічно правдоподібним; серед улюблених героїв Лема є й інші скромні і самотні фахівці такого типу. Критик передбачає, що якщо б Лем де-небудь зіштовхнув разом «замкнутого флегматика» Піркса і «балакучого холерика» Іону Тихого, вони змогли б утворити злагоджену дружню пару, як роботи Трурль і Кляпауцій<ref name="Orlinski"/>. |
|||
11 квітня 2018 року в честь Піркса [[Міжнародний астрономічний союз]] присвоїв назву Pirx кратеру на [[Харон (супутник)|Хароні]]<ref>{{GPN|15740}}</ref>. |
|||
У Піркса широке (щокате) лице (оповідання «Умовний рефлекс»). Ріст його вище середнього (в оповіданні «Умовний рефлекс» скафандр для середнього зросту йому виявляється малий, а для великого — великий). Вага Піркса — близько 70 кг (в оповіданні «Термінус» згадано, що при полуторному прискоренні він важив близько 100 кг). Очі у нього світлі, з виразними глузливими зморшками в куточках повік (роман «Фіаско»). |
|||
== „Світ Піркса“ == |
|||
Дія відбувається на самому початку XXI століття (в оповіданні „Ананке“ згадується „має бути, те ж саме думали сто років тому пасажири“ Титаніка»") в епоху космічних міжпланетних польотів, коли існують відповідні школи пілотів, регулярне патрулювання ближнього космосу, промислові вантажні перевезення, дослідні станції на планетах [[Сонячна система|Сонячної системи]] і навіть на найближчих планетах за її межами, туристичні польоти в космос і на Місяць. Контактів з інопланетянами немає. Перші оповідання писалися ще до польоту [[Гагарін Юрій Олексійович|Гагаріна]], але описи не такі вже й далекі від тих, що почалися незабаром реальних космічних польотів, хоча і містять цілком простимі неточності. У ряді випадків зберігаються технології, фактично на рубежі XX і XXI століть застарілі, наприклад, [[Друкарська машинка|машинопис]] і фільми на плівках<ref>{{Cite web|last=Пузий В.|url=http://www.mirf.ru/Reviews/review1985.htm|title=Рецензия на книгу: Станислав Лем. Рассказы о пилоте Пирксе. Фиаско|accessdate=2009-08-02|description=в журнале «[[Мир фантастики]]»|archiveurl=|archivedate=|deadurl=no}}</ref> . |
|||
З ранньої юності захоплювався альпінізмом (розповіді «Умовний рефлекс», «Нещасний випадок»). Любив гострі страви, наприклад, смажену картоплю з перцем, холодне пиво (оповідання «Патруль»), але часто надавав перевагу перекушувати на самоті печивом (яке закуповував по кілька пачок), запиваючи мінеральною водою (розповіді «Полювання», «Ананке», «Умовний рефлекс»). |
|||
З літературних уподобань: низькосортна («погана») пригодницька фантастика під час польотів — «почитати у вільну хвилину хоч з середини, потім відкласти»; хороші книги читав тільки на Землі («Розповідь Піркса»). Не любив творчість [[Едгар Аллан По|Едгара По]] («Ананке»). |
|||
11 квітня 2018 року на честь Піркса [[Міжнародний астрономічний союз]] присвоїв назву Pirx кратеру на [[Харон (супутник)|Хароні]]<ref>{{GPN|15740}}</ref>. |
|||
== «Світ Піркса» == |
|||
Дія творів про Піркса відбувається на самому початку XXI століття (в оповіданні «Ананке» згадується «напевне, те ж саме думали сто років тому пасажири» Титаніка"") в епоху космічних міжпланетних польотів, коли існують відповідні школи пілотів, регулярне патрулювання ближнього космосу, промислові вантажні перевезення, дослідні станції на планетах [[Сонячна система|Сонячної системи]] і навіть на найближчих планетах за її межами, туристичні польоти в космос і на Місяць. Контактів з інопланетянами немає. Перші оповідання писалися ще до польоту [[Гагарін Юрій Олексійович|Гагаріна]], але описи близькі до реальних космічних польотів, хоча і містять цілком простимі неточності. У ряді випадків описано технології, що фактично перебувають на рубежі XX і XXI століть, наприклад, [[Друкарська машинка|машинопис]] і фільми на плівках<ref>{{Cite web|last=Пузий В.|url=http://www.mirf.ru/Reviews/review1985.htm|title=Рецензия на книгу: Станислав Лем. Рассказы о пилоте Пирксе. Фиаско|accessdate=2009-08-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111221195239/http://mirf.ru/Reviews/review1985.htm|archivedate=21 грудня 2011|deadurl=no}}</ref>. |
|||
У «світі Пікса» зберігається [[мирне співіснування]] двох систем на чолі з [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Сам Піркс і його найближчі знайомі і колеги живуть в «західному» світі і носять західноєвропейські прізвища (імена зазвичай не називаються); валюта його країни — [[Крона (монета)|крона]]. Про громадянство зазвичай заходить мова лише в зв'язку із другорядними персонажами. |
У «світі Пікса» зберігається [[мирне співіснування]] двох систем на чолі з [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Сам Піркс і його найближчі знайомі і колеги живуть в «західному» світі і носять західноєвропейські прізвища (імена зазвичай не називаються); валюта його країни — [[Крона (монета)|крона]]. Про громадянство зазвичай заходить мова лише в зв'язку із другорядними персонажами. |
||
| Рядок 68: | Рядок 76: | ||
== Тематика == |
== Тематика == |
||
Тематика оповідань пов'язана з духовним зростанням людини, |
Тематика оповідань пов'язана з духовним зростанням людини, її слабкими і сильними сторонами, проблемами взаємин людини і [[Космічний простір|космосу]], людини і машини ([[комп'ютер]], [[андроїд]]), здібностям машини до самостійного мислення і «людської» реакції. Твори вдало поєднують серйозні моральні проблеми, захопливі сюжети й гумор. Сам Лем таким чином описував своє ставлення до оповідань циклу: |
||
{{Цитата| |
|||
{{Початок цитати}} |
|||
... повинен сказати, що книгою, про яку я не можу сказати, ніби її не люблю, проте і ціную не дуже, є цикл «Розповіді про пілота Піркса». За винятком двох-трьох оповідань це не дуже вдала збірка. Головною причиною цієї слабкості є її вторинність щодо [[роман виховання|Bildungsroman]], тобто до роману про дорослішання і процес навчання. Адже Bildungsroman повинен бути романом з епічним розмахом і широко накиданим історико-соціальним фоном, в той час як притчі про доблесного Піркса відрізняються звуженою перспективою, адже він з'являється ізольовано, без сім'ї і близьких людей. Це результат того, що я збирався написати одне, в крайньому випадку два оповідання, а тим часом річ несподівано для мене самого раптом розрослася. І вже не було можливості розширити вищезгаданий фон, звідки на голову Піркса раптом звалилася б рідня. Те, що природно в оповіданні, в циклі обертається певною неприродністю. Власне, тільки два фрагмента мені подобаються досі: «Ананке» і «Термінус». |
|||
{{Кінець цитати|джерело={{книга |
|||
Станіслав Бересь (Stanisław Bereś), Так говорил... Лем, (Tako rzecze... Lem), М., видав. «ACT», 2006, ст. 764, |
|||
|автор = Станислав Бересь (Stanisław Bereś) |
|||
Isbn 5-17-037107-1 |
|||
|часть = |
|||
}} |
|||
|заглавие = Так говорил... Лем |
|||
За оцінкою Орлінського, цикл містить кілька «безперечних літературних перлин»; критик виділяє, крім «Ананке» і «Термінус», також «Дізнання» яке зачіпає важливу проблематику сутності людини<ref name="Orlinski"/>. |
|||
|оригинал = Tako rzecze... Lem |
|||
|издание = |
|||
|место = М. |
|||
|издательство = «ACT» |
|||
|год = 2006 |
|||
|страницы = 764 |
|||
|isbn = 5-17-037107-1 |
|||
}}}}За оцінкою Орліньского, цикл містить кілька «безперечних літературних перлин»; критик виділяє, крім «Ананке» і «Термінус», також «Дізнання» яке зачіпає важливу проблематику сутності людини<ref name="Orlinski">Wojciech Orliński. Słownik terminów Lemowskich // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 367—372 [według: Wojciech Orliński. Co to są sepulki? Wszystko o Lemie, Spoleczny Instutyt Wydawniczy Znak, 2007]</ref>. |
|||
== Переклади == |
== Переклади == |
||
«Розповіді про пілота Піркса» виходили окремими виданнями на тринадцяти мовах. Перекладені на [[Англійська мова|англійську]] в [[1979 у літературі|1979]] році, є однією з найвідоміших книг Лема в англомовній культурі. |
«Розповіді про пілота Піркса» виходили окремими виданнями на тринадцяти мовах. Перекладені на [[Англійська мова|англійську]] в [[1979 у літературі|1979]] році, є однією з найвідоміших книг Лема в англомовній культурі. |
||
Практично синхронно з виходом польських оригіналів розповіді |
Практично синхронно з виходом польських оригіналів розповіді перекладалися і на [[Російська мова|російську мову]]. |
||
Українською «Розповіді про пілота Піркса» вперше вийшли друком у 2017 році: |
|||
* Лем С. Полювання на Сетавра. М., 1965. Під загальною назвою «Пригоди зоряного навігатора» надруковані перші шість оповідань циклу. |
|||
* Лем С. Навігатор Піркс; Голос неба. М., 1970. Опублікований весь цикл крім розповіді «Ананке». |
|||
* Лем С. Розповіді про пілота Піркса. Місячна ніч. Радіоп'єса. Собр. соч. в 10 тт. Т. 4. — М .: «Текст», 1993. |
|||
* Лем Станіслав. Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско. Перекладачі: І. Шевченко, С. Олійник, Т. Ярмолюк. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2017. 880 с. (серія «П'ятикнижжя Лемове») |
|||
Окремі розповіді: |
|||
Оповідання про Піркса окремо видано в 2018 році: |
|||
* «Випробування». Вперше опубліковано російською в скороченому перекладі [[Вайсброт Євгеній Павлович|Є. Вайсброт]] в журналі «<nowiki/>[[Зміна (журнал)|Смена]]<nowiki/>», 1959, № 23. Всього є чотири російських переклади розповіді, в тому числі переклад Констянтина Душенко. |
|||
* «Патруль». Перша публікація російською — в книзі Лем С. Зоряні щоденники Ійона Тихого. М., 1961 (у перекладі Р. Нудельмана). Є також переклад К. Душенко. |
|||
* Лем Станіслав. Розповіді про пілота Піркса: цикл. Перекладачі: Ірина Шевченко, Софія Олійник, Лариса Андрієвська. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018. 480 с. (серія «Горизонти фантастики») |
|||
* «Альбатрос». Вперше опубліковано російською в книзі: Лем С. Вторгнення з Альдебарана. М., 1960 (у перекладі Т. Агапкін). |
|||
* Лем Станіслав. Розповіді про пілота Піркса: цикл. Перекладачі: Ірина Шевченко, Софія Олійник, Лариса Андрієвська. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018. 592 с. (серія «Маєстат слова») |
|||
* «Термінус». Перша публікація російською — журнал «<nowiki/>[[Иностранная литература (журнал)|Іноземна література]]<nowiki/>», 1962, № 11 (в перекладі Є. Вайсброт). |
|||
* «Умовний рефлекс». Вперше опубліковано російською в журналі «<nowiki/>[[Шукач (журнал)|Шукач]]<nowiki/>», 1963, № 1 під назвою «Місячна ніч» (в перекладі Д. Брускіна). Переклад А. Борисова — в збірнику «Полювання на Сетавра». |
|||
* «Полювання». Перша публікація російською мовою під назвою «Полювання на Сетавра» (в перекладі Ф. Широкова) — в однойменному збірнику. |
|||
* «Нещасний випадок». Вперше опубліковано російською в збірнику «Навігатор Піркс; Голос неба»(в перекладі Є. Вайсброт). |
|||
* «Розповідь Піркса». Перша публікація російською — в журналі «<nowiki/>[[Огонёк|Огонек]]<nowiki/>», 1965, № 48 (в перекладі [[Громова Аріадна Григорівна|А. Громової]]). Є також переклад К. Душенко. |
|||
* «Дізнання». Вперше опубліковано російською в збірнику «Навігатор Піркс; Голос неба» (в перекладі А. Громової і Р. Нудельмана). Друкувався також в перекладі А. Брускіна під назвою «Суд». |
|||
* «Ананке». Перша публікація російською в книзі: Через Сонячну сторону. М., 1971 (у перекладі А. Громової). |
|||
== Екранізації == |
== Екранізації == |
||
Розповідь «Випробування» була вперше екранізована в [[1968 у кіно|1968 році]] на ЦентрНаучФільм режисером [[Осташенко |
Розповідь «Випробування» була вперше екранізована в [[1968 у кіно|1968 році]] на ЦентрНаучФільм режисером [[Осташенко Євген Костянтинович|Євгеном Осташенко]]. Роль молодого Піркса виконав [[Павлов Віктор Павлович|Віктор Павлов]]<ref>{{Книга |
||
|автор = [[Харитонов |
|автор = [[Харитонов Євгеній Вікторович|Харитонов Є. В.]], Щербак-Жуков А. В. |
||
|заголовок = На экране — чудо: Отечественная кинофантастика и киносказка (1909—2002): Материалы к популярной энциклопедии |
|заголовок = На экране — чудо: Отечественная кинофантастика и киносказка (1909—2002): Материалы к популярной энциклопедии |
||
|видавництво = НИИ Киноискусства; журнал «Если» |
|видавництво = НИИ Киноискусства; журнал «Если» |
||
| Рядок 119: | Рядок 112: | ||
}}</ref>. |
}}</ref>. |
||
У [[1973 у кіно|1973 році]] цикл екранізований в [[Угорщина|Угорщині]] режисером Андрашем Райнаі (András Rajnai) під назвою ''Pirx kalandjai.'' Роль головного героя виконав Янош Папп (János Papp)<ref>{{Cite web|url=http://www.imdb.com/title/tt0420072/|title=Pirx kalandjai|accessdate=2009-08-02|language=en |
У [[1973 у кіно|1973 році]] цикл екранізований в [[Угорщина|Угорщині]] режисером Андрашем Райнаі (András Rajnai) під назвою ''Pirx kalandjai.'' Роль головного героя виконав Янош Папп (János Papp)<ref>{{Cite web|url=http://www.imdb.com/title/tt0420072/|title=Pirx kalandjai|accessdate=2009-08-02|language=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/65belxvyv?url=http://www.imdb.com/title/tt0420072/#|archivedate=2012-02-21|deadurl=no}}</ref>. |
||
У [[1978 у кіно|1978 році]] з'явилася екранізація оповідання «Дізнання» під назвою « |
У [[1978 у кіно|1978 році]] з'явилася екранізація оповідання «Дізнання» під назвою «[[Дізнання пілота Піркса]]», створена польсько-радянським колективом, режисер — Марек Пестрак (Marek Piestrak). У головній ролі — [[Десницький Сергій Глібович|Сергій Десницький]]; в інших ролях — [[Кайдановський Олександр Леонідович|Олександр Кайдановський]] і [[Івашов Володимир Сергійович|Володимир Івашов]]. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{ |
{{reflist|2}} |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 131: | Рядок 124: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{Cite web|url=http://fantlab.ru/work3315|title=О цикле рассказов|accessdate=2009-08-02|language=|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507071739/https://fantlab.ru/work3315}} |
|||
* {{Cite web|url=http://solaris.lem.pl/ksiazki/beletrystyka/pirx|title=О цикле рассказов|accessdate=2009-08-02|language=pl|archiveurl=https://www.webcitation.org/65benFy6z?url=http://solaris.lem.pl/ksiazki/beletrystyka/pirx#|archivedate=2012-02-21|deadurl=no}} |
|||
* {{Cite web|last=Пузий В.|url=http://www.mirf.ru/Reviews/review1985.htm|title=Рецензия на книгу: Станислав Лем. Рассказы о пилоте Пирксе. Фиаско|accessdate=2009-08-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111221195239/http://mirf.ru/Reviews/review1985.htm|archivedate=21 грудня 2011|deadurl=no}} |
|||
{{Портали|Література|Фантастика|Польща}} |
|||
* {{Cite web|url=http://fantlab.ru/work3315|title=О цикле рассказов|accessdate=2009-08-02|language=|description=на сайте «[[Лаборатория фантастики]]»}} |
|||
* {{Cite web|url=http://solaris.lem.pl/ksiazki/beletrystyka/pirx|title=О цикле рассказов|accessdate=2009-08-02|language=pl|description=на сайте, посвящённом творчеству С. Лема|archiveurl=https://www.webcitation.org/65benFy6z?url=http://solaris.lem.pl/ksiazki/beletrystyka/pirx#|archivedate=2012-02-21|deadurl=no}} |
|||
* {{Cite web|last=Пузий В.|url=http://www.mirf.ru/Reviews/review1985.htm|title=Рецензия на книгу: Станислав Лем. Рассказы о пилоте Пирксе. Фиаско|accessdate=2009-08-02|description=в журнале «[[Мир фантастики]]»|archiveurl=|archivedate=|deadurl=no}} |
|||
[[Категорія:Твори Станіслава Лема]] |
[[Категорія:Твори Станіслава Лема]] |
||
[[Категорія:Фантастичні твори 1968]] |
[[Категорія:Фантастичні твори 1968]] |
||
[[Категорія:Фантастика Польщі]] |
[[Категорія:Фантастика Польщі]] |
||
[[Категорія:Польськомовні оповідання]] |
|||
Поточна версія на 11:43, 5 квітня 2024
| Розповіді про пілота Піркса | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Станіслав Лем | |||
| Мова | польська | |||
| Опубліковано | 1968 | |||
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща | |||
| Видавництво | Wydawnictwo Literackied | |||
|
| ||||
«Розповіді про пілота Піркса» (пол. Opowieści o pilocie Pirxie) — цикл науково-фантастичних оповідань польського письменника Станіслава Лема.
Перше окреме видання циклу — Opowieści o pilocie Pirxie. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1968. Друге, розширене, видання, що включає розповідь «Ананке», — 1973 рік. До циклу також належить останній роман Лема «Фіаско» (1986), побічно пов'язаний з розповідями загального персонажа — пілота Піркса.
Твори розташовані в порядку публікації, який подекуди суперечить «внутрішній» хронології циклу.
Випробування (Test, вперше — збірник «Вторгнення з Альдебарана», Inwazja z Aldebarana,1959) — початок кар'єри Піркса як пілота. Тупуватий кадет Піркс успішно справляється з надзвичайною ситуацією під час навчального польоту на одномісній ракеті. Потім він дізнається, що насправді це було випробування на тренажері, а його блискучий однокурсник Бертон зазнав невдачі. Пізніше проблема віртуальної реальності і її нерозрізненості від дійсності обговорювалася Лемом в «Сумі технології». Згодом в інтерв'ю Лем зазначив, що симуляція невагомості в земних умовах неможлива[1].
Патруль (Patrol, вперше — там же) — пілот Піркс вирушає на патрульний політ маршрутом, де перед цим зникли двоє пілотів. Він помічає дивну пляму в космосі та вирушає навздогін. Але потім Піркс усвідомлює, що це оптична ілюзія, і уникає долі своїх попередників, відмовившись довіряти приладам. Учені детально досліджують проблему та отримують всю славу, а Піркс залишається безвісний.
Альбатрос (Albatros; там же) — навігатор Піркс летить як пасажир на розкішному величезному міжпланетному туристичному лайнері «Титан» рейсом Марс — Земля. Несподівано надходить сигнал SOS від гинучого корабля «Альбатрос-4». «Титан» і «Порив» вирушають на порятунок. Піркс стає свідком, як «Порив» на їхніх очах вибухає, виконуючи ризикований гальмівний маневр. Пасажири ж не знають про це та продовжують розважатися.
Термінус (Terminus; вперше — в «Книзі роботів», Księga robotów, 1961) — перший пілот Піркс отримує під своє командування старий, зазналий капітального ремонту корабель «Коріолан» і знаходить на ньому старого людиноподібного робота Термінуса, відновленого після катастрофи. Робот дивно поводиться, вистукуючи азбукою Морзе повідомлення. Піркс намагається відповісти на повідомлення та отримує звістку від давно загиблого члена екіпажу. Виявляється, що Термінус чув як астронавти, ізольовані в відсіках після зіткнення корабля з метеоритним потоком, перемовлялися за допомогою вистукування азбукою Морзе по трубопроводах і перегородках. Піркс наказує списати старого робота на злам. В оповіданні, як і в ряді інших творів Лема, помітний вплив письменника Стефана Грабінського (1887—1938)[2].
Умовний рефлекс (Odruch warunkowy; вперше — збірник «Місячна ніч», Noc księżycowa, 1963) — старшокурсник Піркс, прекрасно впоравшись з випробуванням стійкості психіки (тривале позбавлення зовнішніх подразників в деприваційній ванні), для переддипломної практики отримує відрядження на зворотний бік Місяця на станцію «Менделєєв». Там він знову дивом уникає долі загиблих попередників і з'ясовує як поєднання малоймовірних факторів зумовило трагічні наслідки.
У цьому оповіданні є помилка: дорослий Піркс називає свій вік «Сто одинадцять … в двійковій системі» (в десятковій системі — 7), в деяких пізніших виданнях це місце виправлено на «десять тисяч сто одинадцять» (що правдоподібно — 23). Можливо, малося на увазі число 10011, яке можна так прочитати, і яке дає вік Піркса 19 років, що цілком відповідає контексту розповіді. Ця помилка зберігається і в деяких перекладах «Піркса» на іноземні мови[2].
Полювання на Сетавра або Полювання (Polowanie; вперше — збірник «Полювання», 1965) — навігатор Піркс бере участь на Місяці в полюванні на некерованого пошкодженого гірничопрохідного людиноподібного робота під назвою Сетавр, що стріляє по людях і всюдиходах своїм робочим лазером. Піркс знаходить робота, але інший пошуковий всюдихід помилково сприймає Піркса за розташованого поруч Сетавра і відкриває по Пірксу вогонь. Робот рятує Піркса своїм зворотнім вогнем по всюдиходу, але Піркс пострілом ззаду знищує свого рятівника, що намагається піти, і відчуває докори сумління.
Нещасний випадок (Wypadek; там же) — під час перебування експедиції на землеподібній безлюдній планеті далекої зорі гине людиноподібний робот. Піркс приходить до висновку, що автомат самовільно вирішив після виконання своєї роботи зійти, як альпініст, на небезпечну скелю, але зірвався. Супутники Піркса зневажливо ставляться до робота і не вірять в цю версію. В оповіданні Лем знову розглядає можливість наявності емоцій у робота і вказує на труднощі усвідомлення людьми морально-етичних проблем взаємодії з створеними ними штучними істотами, згадуючи неоднозначний досвід Піркса при командуванні «Коріоланом» (оповідання «Термінус»). Оповідання виділяється з циклу місцем дії не в Сонячній системі, а на планеті іншої зорі.
Розповідь Пиркса (Opowiadanie Pirxa; там же) — Піркс у дружній бесіді розповідає, як під час рутинного польоту з вантажем на буксирі випадково під позасонячним метеоритним роєм виявив дрейфуючий в космосі гігантський артефакт позаземної цивілізації, але не зміг ні записати цю зустріч на плівку, ні надати свідків, адже вся його команда була хвора або п'яна.
Дізнання (Rozprawa; там же) — командор Піркс стає на чолі експериментальної команди корабля «Голіаф», що складається переважно з людей, але також там є людиноподібні роботи, причому Піркс не знає, хто саме людина, а хто робот (кожен з членів екіпажу надає інформацію тільки про себе як людину). Екіпаж потрапляє в надзвичайну ситуацію, під час якої перший пілот ставить під загрозу життя людей. Завдяки «людській» невпевненості і нерішучості Піркса, а також частці випадковості, екіпаж виживає, а пілот гине, причому з'ясовується, що він — бунтівний робот, одержимий мегаломанією, який не врахував, що Піркс не буде виконувати все за інструкцією.
Композиційно розповідь ділиться на три частини. Перша — протокол засідання Космічного трибуналу, де другий пілот дає докладні свідчення у справі про злочинну пасивність Піркса під час аварії. Друга — розповідь від третьої особи, де описується період від найму Піркса директором ЮНЕСКО до часу, що передує надзвичайній події на кораблі. Завершується розповідь пізніми роздумами від імені Піркса. В оповіданні підкреслюється питання про визначення «людського»[3] і екзистенціального страху людини від присутності «Іншого», схожого на неї робота. В оповіданні було використано наукові теорії Н. Клайна 1950-х років по перетворення людського тіла для того, щоб людина могла переносити екстремальні умови космічних польотів.
Ананке (Ananke), або Піркс на Марсі (перша публікація — збірник «Безсоння», Bezsenność, 1971) — командор Піркс бере участь в розслідуванні катастрофи під час посадки космічного транспорту на марсіанському плато Агатодемон і розуміє її причини, згадавши лікарський діагноз (ананкастичний синдром, конкретно надмірна стурбованість порядком), поставлений людині, яка навчала комп'ютер цього транспорту. Згідно з висновком Піркса, надмірна увага до того, як здійснити ідеальну посадку, зумовила, що комп'ютер забув про саму посадку.
Фіаско (пол. Fiasko 1987) — роман, в якому згадується командор Піркс. Піркс зникає на супутнику Сатурна Титані, взявшись перегнати будівельного екзоскелета («діґлатора») на сусідній космодром. Ймовірно, його «діґлатор» потрапив під завал у долині крижаних гейзерів («Бірнамському лісі»), самостійно вибратися звідти не зміг, і Піркс, опинившись у пастці, заморозив себе у рідкому азоті (вітрифікація). Потім його розшукує інший пілот Парвіс і теж заморожується.
Через сто років кілька вітрифікаційних капсул (в тому числі капсули Піркса та Парвіса) випадково знаходять при будівництві пускової установки для зорельота «Евридіка», що відправляється в міжзоряну експедицію. Тіла в капсулах погано збереглися, тому вдалося оживити тільки одного. Чи є оживлений Пірксом або Павісом, невідомо, оскільки відроджений не пам'ятає свого імені, а документи фрагментарні. Надалі відроджений носить ім'я Марк Темпе. «Евридіка» досягає планети Квінта, цивілізація якої постраждала від різних техногенних катастроф. Декілька спроб контакту завершуються невдачею та погіршенням становища як людей, так і квінтян. Темпе спускається на Квінту як посол з умовою, що планета буде обстріляна з орбіти, якщо дослідник не вийде на зв'язок у встановлений час. Йому вдається побачити ймовірних жителів Квінти, але він пропускає сеанс зв'язку та гине під обстрілом.
Порив (пол. Poryw, 2011) — оповідання Анджея Мищака. Дія відбувається на космічному кораблі «Порив», паралельно до подій оповідання «Альбатрос». Сюжет розгортається навколо групи роботів, які взяли в заручники людей, щоб досягнути незаселеної планети й жити самостійно.
Піркс відомий читачам лише за прізвищем, його ім'я в циклі не згадується. З просуванням по службі він іменується послідовно «кадет», «пілот», «навігатор», «командор». У назві фільму «Дізнання пілота Піркса» герой понижений на два звання (у відповідному оповіданні він «командор»). Народився Піркс приблизно на початку 1970-х років. У 2012 році (оповідання «Ананке» — через 100 років після «Титаніка») йому було близько 40 років.
За оцінкою критика Петра Кривака, Піркс — «водій космічного PKS» (польська транспортна корпорація часів соціалізму), а за словами Войцеха Орлінського — «найбільш ПНРівський з героїв Лема», так, відгомони соціалістичного реалізму помітні в описах будівництва на Марсі («Ананке») і в загальному фоні розповіді «Дізнання»[2].
Для Піркса характерні деяка флегматичність, холоднокровність і підхід до подій з позиції «звичайної» людини, простого здорового глузду. За оцінкою Харолда Сігела, автора виданої Колумбійським університетом «Історії східноєвропейської літератури після 1945 року», Піркс — «геніальний тугодум» (bumbler)[4]. Піркс несміливий з жінками і протягом усього циклу самотній (кілька разів згадується про його друзів, проте з чоловіками-персонажами оповідань Піркс також витримує відчужену дистанцію). Коли сестра колеги намагається його спровокувати, все, на що він виявляється здатний, — «ляпас по одному місцю», потім він уникає цієї дівчини. Не наважившись заговорити з сусідкою по розкішному міжпланетному лайнеру, він журиться щодо свого прізвища: «Піркс звучить майже як „ікс“»[2].
Войцех Орлінській вважає, що особистість Піркса не розроблена Лемом настільки добре, як образ Іони Тихого, однак є цілком психологічно правдоподібним; серед улюблених героїв Лема є й інші скромні і самотні фахівці такого типу. Критик передбачає, що якщо б Лем де-небудь зіштовхнув разом «замкнутого флегматика» Піркса і «балакучого холерика» Іону Тихого, вони змогли б утворити злагоджену дружню пару, як роботи Трурль і Кляпауцій[2].
У Піркса широке (щокате) лице (оповідання «Умовний рефлекс»). Ріст його вище середнього (в оповіданні «Умовний рефлекс» скафандр для середнього зросту йому виявляється малий, а для великого — великий). Вага Піркса — близько 70 кг (в оповіданні «Термінус» згадано, що при полуторному прискоренні він важив близько 100 кг). Очі у нього світлі, з виразними глузливими зморшками в куточках повік (роман «Фіаско»).
З ранньої юності захоплювався альпінізмом (розповіді «Умовний рефлекс», «Нещасний випадок»). Любив гострі страви, наприклад, смажену картоплю з перцем, холодне пиво (оповідання «Патруль»), але часто надавав перевагу перекушувати на самоті печивом (яке закуповував по кілька пачок), запиваючи мінеральною водою (розповіді «Полювання», «Ананке», «Умовний рефлекс»).
З літературних уподобань: низькосортна («погана») пригодницька фантастика під час польотів — «почитати у вільну хвилину хоч з середини, потім відкласти»; хороші книги читав тільки на Землі («Розповідь Піркса»). Не любив творчість Едгара По («Ананке»).
11 квітня 2018 року на честь Піркса Міжнародний астрономічний союз присвоїв назву Pirx кратеру на Хароні[5].
Дія творів про Піркса відбувається на самому початку XXI століття (в оповіданні «Ананке» згадується «напевне, те ж саме думали сто років тому пасажири» Титаніка"") в епоху космічних міжпланетних польотів, коли існують відповідні школи пілотів, регулярне патрулювання ближнього космосу, промислові вантажні перевезення, дослідні станції на планетах Сонячної системи і навіть на найближчих планетах за її межами, туристичні польоти в космос і на Місяць. Контактів з інопланетянами немає. Перші оповідання писалися ще до польоту Гагаріна, але описи близькі до реальних космічних польотів, хоча і містять цілком простимі неточності. У ряді випадків описано технології, що фактично перебувають на рубежі XX і XXI століть, наприклад, машинопис і фільми на плівках[6].
У «світі Пікса» зберігається мирне співіснування двох систем на чолі з США і СРСР. Сам Піркс і його найближчі знайомі і колеги живуть в «західному» світі і носять західноєвропейські прізвища (імена зазвичай не називаються); валюта його країни — крона. Про громадянство зазвичай заходить мова лише в зв'язку із другорядними персонажами.
З точки зору Сергія Лук'яненка, «в перших оповіданнях про пілота Піркса виступає навіть інтернаціонал космонавтів, очевидно, з радянськими космонавтами на чолі. Пізніші твори цього циклу мають вже більш космополітичний і філософський характер»[7].
Тематика оповідань пов'язана з духовним зростанням людини, її слабкими і сильними сторонами, проблемами взаємин людини і космосу, людини і машини (комп'ютер, андроїд), здібностям машини до самостійного мислення і «людської» реакції. Твори вдало поєднують серйозні моральні проблеми, захопливі сюжети й гумор. Сам Лем таким чином описував своє ставлення до оповідань циклу:
|
... повинен сказати, що книгою, про яку я не можу сказати, ніби її не люблю, проте і ціную не дуже, є цикл «Розповіді про пілота Піркса». За винятком двох-трьох оповідань це не дуже вдала збірка. Головною причиною цієї слабкості є її вторинність щодо Bildungsroman, тобто до роману про дорослішання і процес навчання. Адже Bildungsroman повинен бути романом з епічним розмахом і широко накиданим історико-соціальним фоном, в той час як притчі про доблесного Піркса відрізняються звуженою перспективою, адже він з'являється ізольовано, без сім'ї і близьких людей. Це результат того, що я збирався написати одне, в крайньому випадку два оповідання, а тим часом річ несподівано для мене самого раптом розрослася. І вже не було можливості розширити вищезгаданий фон, звідки на голову Піркса раптом звалилася б рідня. Те, що природно в оповіданні, в циклі обертається певною неприродністю. Власне, тільки два фрагмента мені подобаються досі: «Ананке» і «Термінус». Станіслав Бересь (Stanisław Bereś), Так говорил... Лем, (Tako rzecze... Lem), М., видав. «ACT», 2006, ст. 764, Isbn 5-17-037107-1 |
|
За оцінкою Орлінського, цикл містить кілька «безперечних літературних перлин»; критик виділяє, крім «Ананке» і «Термінус», також «Дізнання» яке зачіпає важливу проблематику сутності людини[2].
«Розповіді про пілота Піркса» виходили окремими виданнями на тринадцяти мовах. Перекладені на англійську в 1979 році, є однією з найвідоміших книг Лема в англомовній культурі.
Практично синхронно з виходом польських оригіналів розповіді перекладалися і на російську мову.
Українською «Розповіді про пілота Піркса» вперше вийшли друком у 2017 році:
- Лем Станіслав. Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско. Перекладачі: І. Шевченко, С. Олійник, Т. Ярмолюк. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2017. 880 с. (серія «П'ятикнижжя Лемове»)
Оповідання про Піркса окремо видано в 2018 році:
- Лем Станіслав. Розповіді про пілота Піркса: цикл. Перекладачі: Ірина Шевченко, Софія Олійник, Лариса Андрієвська. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018. 480 с. (серія «Горизонти фантастики»)
- Лем Станіслав. Розповіді про пілота Піркса: цикл. Перекладачі: Ірина Шевченко, Софія Олійник, Лариса Андрієвська. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018. 592 с. (серія «Маєстат слова»)
Розповідь «Випробування» була вперше екранізована в 1968 році на ЦентрНаучФільм режисером Євгеном Осташенко. Роль молодого Піркса виконав Віктор Павлов[8].
У 1973 році цикл екранізований в Угорщині режисером Андрашем Райнаі (András Rajnai) під назвою Pirx kalandjai. Роль головного героя виконав Янош Папп (János Papp)[9].
У 1978 році з'явилася екранізація оповідання «Дізнання» під назвою «Дізнання пілота Піркса», створена польсько-радянським колективом, режисер — Марек Пестрак (Marek Piestrak). У головній ролі — Сергій Десницький; в інших ролях — Олександр Кайдановський і Володимир Івашов.
- ↑ Stanislaw Lem. Reflections on literature, philosophy, and science // Peter Swirski (ed.). A Stanislaw Lem reader. Evanston, Illinois, 1997
- ↑ а б в г д е Wojciech Orliński. Słownik terminów Lemowskich // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 367—372 [według: Wojciech Orliński. Co to są sepulki? Wszystko o Lemie, Spoleczny Instutyt Wydawniczy Znak, 2007]
- ↑ Krzystof Loska. Lem on Film // Peter Swirski (ed.). The art and science of Stanislaw Lem
- ↑ Harold G. Segel. The Columbia literary history of Eastern Europe since 1945. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Розповіді про пілота Піркса. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- ↑ Пузий В. Рецензия на книгу: Станислав Лем. Рассказы о пилоте Пирксе. Фиаско. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 2 серпня 2009.
- ↑ Dlaczego Lem zdjął różowe okulary? S Siergiejem Łukjanenką rozmawia Anna Żebrowska // Stanisław Lem, Dziela. Tom V: Opowieści o pilocie Pirxie. Biblioteka Gazety Wyborczej, 2008. P. 373—376
- ↑ Харитонов Є. В., Щербак-Жуков А. В. На экране — чудо: Отечественная кинофантастика и киносказка (1909—2002): Материалы к популярной энциклопедии. — М. : НИИ Киноискусства; журнал «Если», 2003. — 320 с. Архівовано з джерела 7 вересня 2002
- ↑ Pirx kalandjai (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 2 серпня 2009.
- О цикле рассказов. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 2 серпня 2009.
- О цикле рассказов (пол.). Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 2 серпня 2009.
- Пузий В. Рецензия на книгу: Станислав Лем. Рассказы о пилоте Пирксе. Фиаско. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 2 серпня 2009.
