Кагарлицький район: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показано 23 проміжні версії 18 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
| регіон = [[Київська область]]
| регіон = [[Київська область]]
| розташування = Кагарлицький район.svg
| розташування = Кагарлицький район.svg
| мапа = Kagarlytskyi.gif
| мапа =
| код КОАТУУ = 3222200000
| код КОАТУУ = 3222200000
| утворений = [[25 вересня]] [[1986]] року
| утворений = [[25 вересня]] [[1986]] року
Рядок 23: Рядок 23:
| селищні ради =
| селищні ради =
| сільські ради = 30
| сільські ради = 30
| адреса = 09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, пл. Незалежності, 1, 5-16-40
| адреса = 09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, пл. Незалежності, 1
| веб-сторінка = [http://kagarlyk-rda.gov.ua/ Кагарлицька РДА]<br/>[http://www.kagrada.com.ua/ Кагарлицька райрада]
| вебсторінка = [http://kagarlyk-rda.gov.ua/ Кагарлицька РДА]<br/>[http://www.kagrada.com.ua/ Кагарлицька райрада]
| голова РДА = Будюк Ігор Сергійович<ref>{{РПУ|277/2020-рп|17 квітня 2020|Про призначення І.Будюка головою Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/2772020-rp-33373}}</ref>
| голова РДА = Будюк Ігор Сергійович<ref>{{РПУ|277/2020-рп|17 квітня 2020|Про призначення І.Будюка головою Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/2772020-rp-33373}}</ref>
| голова ради = Семцов Іван Михайлович
| голова ради = Семцов Іван Михайлович
}}
}}
{{Також|Кагарлицький}}
{{Також|Кагарлицький}}
'''Кагарли́цький райо́н''' — [[райони України|район]] у [[Київська область|Київській області]] [[Україна|України]], розташований на південному сході області. Районний центр — місто [[Кагарлик]]. Утворений 1923 року.
'''Кагарли́цький райо́н''' — [[Список районів України (1966—2020)|колишній район]] у [[Київська область|Київській області]] [[Україна|України]], розташований на південному сході області. Районний центр — місто [[Кагарлик]]. Утворений 1923 року. Ліквідований у ході [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні|адміністративної реформи 2019—2020 років]]. Територія Кагарлицького району влилася до [[Обухівський район|Обухівського району]] Київської області.


Населення становить 33 890 осіб (на 1 січня 2016). Площа — 926 км².
Населення становить 33 890 осіб (на 1 січня 2016). Площа — 926 км².


Кагарличчина — один із давніх, аграрно міцних районів Київщини.
Кагарличчина — був одним із давніх, аграрно міцних районів Київщини.


== Географія ==
== Географія ==
Район розташований в лісостеповій зоні, в південно-східній частині [[Київська область|Київської області]].
Район розташований в лісостеповій зоні, в південно-східній частині [[Київська область|Київської області]].


{{Розташування2|w=[[Білоцерківський район]]|e=[[Ржищів]]|ne=[[Бориспільський район]]|n=[[Обухівський район]]|sw=[[Рокитнянський район]]|se=[[Миронівський район]]}}
{{Розташування2|w=[[Білоцерківський район]]|e=[[Ржищів]]|ne=[[Бориспільський район]]|n=[[Обухівський район]]|sw=[[Рокитнянський район]]|se=[[Миронівський район (1965—2020)|Миронівський район]]}}


Територію району перетинають автомобільні шляхи державного значення {{Автошлях Н|01}} ([[Київ]] — [[Знам'янка]]) — 28 км, та {{Автошлях Н|02}} ([[Біла Церква]] — [[Ржищів]]) — 42 км. Шляхи обласного значення становлять — 70,4 км, місцевого значення 171,5 км. Загальна кількість населення 37,8 тисяч чоловік.
Територію району перетинають автомобільні шляхи державного значення {{Автошлях Н|01}} ([[Київ]] — [[Знам'янка]]) — 28 км, та {{Автошлях Н|02}} ([[Біла Церква]] — [[Ржищів]]) — 42 км. Шляхи обласного значення становлять — 70,4 км, місцевого значення 171,5 км. Загальна кількість населення 37,8 тисяч чоловік.


Зокрема, північно-східна частина Кагарлицького району в силу свого географічного розташування та особливостей історичного розвитку має необхідні ресурси для розвитку туризму. Близькість до найбільшої водної артерії України річки Дніпро та чудові місцеві краєвиди створюють прекрасні умови для розвитку сільського зеленого туризму саме в цій частині району.
Зокрема, північно-східна частина Кагарлицького району в силу свого географічного розташування та особливостей історичного розвитку має необхідні ресурси для розвитку туризму. Близькість до найбільшої водної артерії України річки Дніпро та чудові місцеві краєвиди створюють прекрасні умови для розвитку сільського зеленого туризму саме в цій частині району, що активно використовується місцевими жителями, котрі розгорнули на цьому цілий місцевий міні-бізнес<ref>{{Cite web|title=екскурсії|url=https://kagarlyk.city/articles/tag/ekskursii|website=Кагарлик.City|accessdate=2023-05-05|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Кагарлик - Місто|url=https://anga.ua/city/kagarlik.html|website=anga.ua|accessdate=2023-05-05|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Які місця Кагарличчини та Ржищівщини варто показати навіть президенту під час першого візиту|url=https://kagarlyk.city/articles/170683/yaki-miscya-slid-vidvidati-pid-chas-pershoi-poizdki-do-kagarlichchini-ta-rzhischivschini|website=Кагарлик.City|accessdate=2023-05-05|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Пізнавальна екскурсія для школярів Кагарличчини|url=https://kagarlyk.city/articles/168442/piznavalna-ekskursiya-dlya-shkolyariv-kagarlichchini|website=Кагарлик.City|accessdate=2023-05-05|language=uk}}</ref> - від індивідуальних турів з зупинкою по місцевих садибах, до групових [[Екскурсія|екскурсій]].


== Історія ==
== Історія ==
{{Стиль розділу|дата=квітень 2024}}
Ще племена прадавньої [[Трипільська культура|Трипільської культури]], які утверджували себе передусім як осілі працелюби, заклали основи землеробства, скотарства на Правобережжі України. Проклали торгові шляхи до близьких і далеких обжитих земель.
Ще племена прадавньої [[Трипільська культура|Трипільської культури]], які утверджували себе передусім як осілі працелюби, заклали основи землеробства, скотарства на Правобережжі України. Проклали торгові шляхи до близьких і далеких обжитих земель.


У Кагарлицькому районі виявлено, вивчено немало археологічних пам'яток, які засвідчують, що своїми здобутками трипільці стояли в одному ряду з населенням найрозвиненіших за розвитком культури племінних і міжплемінних утворень.
У Кагарлицькому районі виявлено, вивчено немало археологічних пам'яток, які засвідчують, що своїми здобутками трипільці стояли в одному ряду з населенням найрозвиненіших за розвитком культури племінних і міжплемінних утворень.


Багата колекція археологічних знахідок у районі на місцях господарювання скіфів-орачів, ранніх слов'ян. На родючих землях від вабливої [[Рось|Росі]] до невтримного [[Дніпро (річка)|Дніпра]], обіч тихоплинної Росави, Росавки, Горохуватки, інших річок наші далекі предки удосконалювали виробництво, побут, формували свій світогляд. Все це не зникло безслідно, а лягло в основу багатих традицій, звичаїв, що збереглися до наших днів.
Багата колекція археологічних знахідок у районі на місцях господарювання скіфів-орачів, ранніх слов'ян. На родючих землях від вабливої [[Рось|Росі]] до невтримного [[Дніпро|Дніпра]], обіч тихоплинної [[Росава|Росави]], [[Росавка|Росавки]], [[Горохуватка (річка)|Горохуватки]], інших річок наші далекі предки удосконалювали виробництво, побут, формували свій світогляд. Все це не зникло безслідно, а лягло в основу багатих традицій, звичаїв, що збереглися до наших днів.


Степи і села Кагарлицького району дуже багаті на археологічні пам'ятки, які належать до всіх історичних епох, починаючи з стоянок раннього періоду стародавньої кам'яної доби (палеоліту) і закінчуючи залишками міст та сільських поселень епохи [[Київська Русь|Київської Русі]].
Степи і села Кагарлицького району дуже багаті на археологічні пам'ятки, які належать до всіх історичних епох, починаючи з стоянок раннього періоду стародавньої [[Палеоліт України|кам'яної доби (палеоліту)]] і закінчуючи залишками міст та сільських поселень епохи [[Київська Русь|Київської Русі]].


Стоянки і поселення, родові могильники і кургани, городища і неукріплені селища, скарби ювелірних виробів і знахідки стародавніх монет — це лише невеликий перелік того, що є в розпорядженні істориків про територію Кагарлицького району в давнину.
Стоянки і поселення, родові могильники і кургани, городища і неукріплені селища, скарби ювелірних виробів і знахідки стародавніх монет — це лише невеликий перелік того, що є в розпорядженні істориків про територію Кагарлицького району в давнину.
Рядок 57: Рядок 58:
Таких пам'яток на території району нараховується 114; це городища — 5, поселення — 40, курганів — 36, курганних груп — 27, ґрунтових могильників — 5.
Таких пам'яток на території району нараховується 114; це городища — 5, поселення — 40, курганів — 36, курганних груп — 27, ґрунтових могильників — 5.


Біля села Черняхів у 1900 та 1901 роках археолог [[Хвойка Вікентій|Вікентій Хвойка]] вперше дослідив ранньослов'янські могильники II ст. н. е., відкрив нову археологічну культуру наших пращурів, яку назвали за найменуванням села на Пороссі — черняхівською. Пізніше тут же виявлено ще два поселення того ж часу і трохи пізніших часів — трипільської культури (IV—III тисячоліття до н. е.), за назвою села в сусідньому Обухівському районі — Трипілля.
Біля села Черняхів у 1900 та 1901 роках археолог [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентій Хвойка]] вперше дослідив ранньослов'янські могильники II ст. н. е., відкрив нову археологічну культуру наших пращурів, яку назвали за найменуванням села на Пороссі — черняхівською. Пізніше тут же виявлено ще два поселення того ж часу і трохи пізніших часів — трипільської культури (IV—III тисячоліття до н. е.), за назвою села в сусідньому Обухівському районі — Трипілля.


На правому березі Дніпра за 37 км від районного центру лежить село [[Балико-Щучинка]]. Воно цікаве своєю історією. Тут збереглися залишки городища [[Чучин]], яке вперше згадується в літописі XI століття. Дане городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію. Відомо, що [[Чучин]] походить від назви річки Чучинка, яка протікала через село і воно почало заселятись на початку XVIII століття. Поруч з балкою, знаходиться село Балики, засноване Київським війтом Іваном Баликою в кінці XVI століття. Є і інша легенда походження назви села, яке вказує на риболовецький промисел, яким тут, певно, займалися, адже поселення розташоване біля річки («балик» і «щука»). У 1921 році села Балик і Щучинка об'єдналися в одне село. Тут же археологи розкопали давньо-руське городище і кочівницькі кургани.
На правому березі [[Дніпро|Дніпра]] за 37 км від районного центру лежить село [[Балико-Щучинка]]. Воно цікаве своєю історією. Тут збереглися залишки городища [[Чучин]], яке вперше згадується в літописі XI століття. Дане городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію. Відомо, що [[Чучин]] походить від назви річки Чучинка, яка протікала через село і воно почало заселятись на початку XVIII століття. Поруч з балкою, знаходиться село Балики, засноване Київським війтом Іваном Баликою в кінці XVI століття. Є і інша легенда походження назви села, яке вказує на риболовецький промисел, яким тут, певно, займалися, адже поселення розташоване біля річки («балик» і «щука»). У 1921 році села Балик і Щучинка об'єдналися в одне село. Тут же археологи розкопали давньо-руське городище і кочівницькі [[Курган|кургани]].


== Адміністративний устрій ==
== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Кагарлицького району}}
{{main|Адміністративний устрій Кагарлицького району}}
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 [[Кагарлицька міська рада|міську раду]] та 30 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 50 [[населений пункт|населених пунктів]] і підпорядковані [[Кагарлицька районна рада|Кагарлицькій районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Кагарлик]]<ref>[http://statiс.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistko.html Адміністративно-територіальний устрій Кагарлицького району]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 [[Кагарлицька міська рада|міську раду]] та 30 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 50 [[населений пункт|населених пунктів]] і підпорядковані [[Кагарлицька районна рада|Кагарлицькій районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Кагарлик]]<ref>[http://statiс.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistko.html Адміністративно-територіальний устрій Кагарлицького району]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

⚫
== Політика ==
⚫
25 травня 2014 року відбулися&nbsp;[[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Кагарлицького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала&nbsp;— 70,57&nbsp;% (проголосували 19 735 із 27 965 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав&nbsp;[[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 57,47&nbsp;% (11 342 виборців);&nbsp;[[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 18,70&nbsp;% (3 690 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 10,70&nbsp;% (2 112 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 4,13&nbsp;% (815 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 0,97&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-18|archive-date=27 лютого 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001}}</ref>

== Населення ==
Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F032&ti=19A050201%5F042%5F032%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CA%E8%BF%E2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Київська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать|publisher=|accessdate=16 червня 2023|archiveurl=|archivedate=}}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
| макс=2096 | всього=38246
| ч0=822 | ж0=737
| ч5=1058 | ж5=957
| ч10=1275 | ж10=1177
| ч15=1217 | ж15=1156
| ч20=1047 | ж20=1027
| ч25=1215 | ж25=1201
| ч30=1257 | ж30=1149
| ч35=1202 | ж35=1180
| ч40=1312 | ж40=1196
| ч45=1150 | ж45=1147
| ч50=1077 | ж50=1243
| ч55=791 | ж55=1127
| ч60=1456 | ж60=2096
| ч65=791 | ж65=1199
| ч70=808 | ж70=1741
| ч75=522 | ж75=1415
| ч80=152 | ж80=686
| ч85=87 | ж85=572
}}


== Культура ==
== Культура ==
Крім археологічних пам'яток Кагарличчина славиться унікальною пам'яткою садово-паркової культури XVIII—XIX століть. Площа його 35,5 га. він має 113 різновидів кущів і дерев з країн Європи і Азії. Парк заснований Дмитром Прокоповичем Трощинським. В парку є ставок, під назвою «Сажалка», він викопаний там, де б'є 24 джерела і має цікаву історію.
Крім археологічних пам'яток Кагарличчина славиться унікальною пам'яткою садово-паркової культури XVIII—XIX століть. Площа його 35,5 га. він має 113 різновидів кущів і дерев з країн Європи і Азії. Парк заснований [[Трощинський Дмитро Прокопович|Дмитром Прокоповичем Трощинським]]. В парку є ставок, під назвою «Сажалка», він викопаний там, де б'є 24 джерела і має цікаву історію.


Вражало раніше архітектурне багатство парку. В палаці, флігеля, на алеях і галявинах було розміщено 748 творів мистецтва: копій грецьких та римських статуй, бюстів. Біля входу до парку і нині стоїть брама з кованого заліза, що збереглася ще з часів Трощинського. В парку є альтанка, яка розташована на пагорбі «Машук».
Вражало раніше архітектурне багатство парку. В палаці, флігеля, на алеях і галявинах було розміщено 748 творів мистецтва: копій грецьких та римських статуй, бюстів. Біля входу до парку і нині стоїть брама з кованого заліза, що збереглася ще з часів Трощинського. В парку є альтанка, яка розташована на пагорбі «Машук».
Рядок 97: Рядок 125:


== Екскурсійні об'єкти ==
== Екскурсійні об'єкти ==
* Древні могили (кургани) черняхівської культури ([[Черняхів (Кагарлицький район)|Черняхів]])
* Древні могили (кургани) черняхівської культури ([[Черняхів (Обухівський район)|Черняхів]])
* Кагарлицький парк ([[Кагарлик]])
* Кагарлицький парк ([[Кагарлик]])
* Кагарлицький районний історико-краєзнавчий музей (Кагарлик)
* Кагарлицький районний історико-краєзнавчий музей (Кагарлик)
* Музей «Берегиня» ([[Стайки (Кагарлицький район)|Стайки]])
* Музей «Берегиня» ([[Стайки (Обухівський район)|Стайки]])
* Музей «Букринський плацдарм» ([[Балико-Щучинка]])
* Музей «Букринський плацдарм» ([[Балико-Щучинка]])
* [[Церква Святих Іоакима і Анни (Слобода)|Церква Святої Анни]] ([[Слобода (Кагарлицький район)|Слобода]])
* [[Церква Святих Іоакима і Анни (Слобода)|Церква Святої Анни]] ([[Слобода (Обухівський район)|Слобода]])
* Музей Історичних пам'яток ([[Стави (село)|Стави]])
* Музей Історичних пам'яток ([[Стави (Обухівський район)|Стави]])
* руїни [[Церква Святого Архистратига Михаїла (Уляники)|церкви Святого Архистратига Михаїла]] ([[Уляники (Кагарлицький район)|Уляники]])
* руїни [[Церква Святого Архистратига Михаїла (Уляники)|церкви Святого Архистратига Михаїла]] ([[Уляники (Обухівський район)|Уляники]])


== Персоналії ==
== Персоналії ==
Кагарличчина славиться відомими письменниками, артистами, поетами, художниками. Це народні артисти України — [[Дашенко Василь Павлович|В. П. Дашенко]] та М. Ф. Кононенко, саме вони були одними із перших засновників театру «[[Березіль]]». Поетка — [[Вегера-Предченко Надія Миколаївна|Вегера-Предченко Н. М.]]. Народний художник із с. Сущани К. Д. Трохименко. Добре відомі в Україні імена літераторів: [[Рябокляч Іван Панасович|І.Рябокляч]] (с. [[Півці]]), Г.Олексенко (с. Стайки), Б.Рогоза, Д.Руденко, М.Майоренко, Є.Литвин (с. Стави), О.Булига (с. [[Великі Прицьки]]), В.Скомаровський (с. Балико-Щучинка), М.Кагарлицький (с. Черняхів). Заслужена артистка України Буравська (Заманська) Надія Федорівна (с. Халча), Заслужений артист України Литвин Василь Степанович (с. Стрітівка).
Кагарличчина славиться відомими письменниками, артистами, поетами, художниками. Це народні артисти України — [[Дашенко Василь Павлович|В. П. Дашенко]] та М. Ф. Кононенко, саме вони були одними із перших засновників театру «[[Березіль]]». Поетка — [[Вегера-Предченко Надія Миколаївна|Вегера-Предченко Н. М.]]. Народний художник із с. Сущани К. Д. Трохименко. Добре відомі в Україні імена літераторів: [[Рябокляч Іван Панасович|І.Рябокляч]] (с. [[Півці]]), Г.Олексенко (с. Стайки), Б.Рогоза, Д.Руденко, М.Майоренко, Є.Литвин (с. Стави), О.Булига (с. [[Великі Пріцьки]]), В.Скомаровський (с. Балико-Щучинка), М.Кагарлицький (с. Черняхів). Заслужена артистка України Буравська (Заманська) Надія Федорівна (с. Халча), Заслужений артист України Литвин Василь Степанович (с. Стрітівка).


Відомі на Кагарличчині і за межами України майстри декоративно-ужиткового мистецтва вишивальниці — заслужений майстер народної творчості Р.Горбач та майстер народної творчості «Золоті руки» — Н.Троненко, А.Евлогієв.
Відомі на Кагарличчині і за межами України майстри декоративно-ужиткового мистецтва вишивальниці — заслужений майстер народної творчості Р.Горбач та майстер народної творчості «Золоті руки» — Н.Троненко, А.Евлогієв.

⚫
== Політика ==
⚫
25 травня 2014 року відбулися&nbsp;[[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Кагарлицького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала&nbsp;— 70,57&nbsp;% (проголосували 19 735 із 27 965 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав&nbsp;[[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 57,47&nbsp;% (11 342 виборців);&nbsp;[[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 18,70&nbsp;% (3 690 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 10,70&nbsp;% (2 112 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 4,13&nbsp;% (815 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 0,97&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-18}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 119: Рядок 144:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat|Kaharlyk Raion}}
{{commonscat|Kaharlyk Raion}}
* [http://kagavisti.com Кагарлик та Кагарлицький район] — районна газета «Вісник Кагарличчини»
* [http://kagavisti.com Кагарлик та Кагарлицький район] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220324193428/http://www.kagavisti.com/ |date=24 березня 2022 }}&nbsp;— районна газета «Вісник Кагарличчини»
* [https://web.archive.org/web/20081224164443/http://kagarlyk-city.org.ua/ Кагарлик та Кагарлицький район] — Незалежний сайт міста Кагарлика
* [https://web.archive.org/web/20081224164443/http://kagarlyk-city.org.ua/ Кагарлик та Кагарлицький район] — Незалежний сайт міста Кагарлика
* [https://web.archive.org/web/20070927173530/http://www.kyiv-obl.gov.ua/viewradi.php3?m=24 Кагарлицький район] — веб-сайт Київської області
* [https://web.archive.org/web/20070927173530/http://www.kyiv-obl.gov.ua/viewradi.php3?m=24 Кагарлицький район] — вебсайт Київської області
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=03.04.2008&rf7571=15829 Кагарлицький район]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}&nbsp;— веб-сайт Верховної Ради
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=03.04.2008&rf7571=15829 Кагарлицький район]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}&nbsp;— вебсайт Верховної Ради
* [http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/kagarlyckyj-rajon/kagarlyk.html Кагарлицький район — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
* [http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/kagarlyckyj-rajon/kagarlyk.html Кагарлицький район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130405041834/http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/kagarlyckyj-rajon/kagarlyk.html |date=5 квітня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Київ.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф.&nbsp;М.&nbsp;Рудич (голова ред. колегії) та ін.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ, 1971.&nbsp;— 792 с.)


{{Кагарлицький район|nocat=1}}
{{Кагарлицький район|nocat=1}}
{{Київська область}}
{{Київська область (до 2020)}}


[[Категорія:Кагарлицький район|*]]
[[Категорія:Кагарлицький район|*]]
Рядок 132: Рядок 157:
[[Категорія:Держави і території, засновані 1923]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1923]]
[[Категорія:Виборчий округ 93]]
[[Категорія:Виборчий округ 93]]
[[Категорія:1923 в Київській області]]
[[Категорія:Засновані в Київській області 1923]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1923]]
[[Категорія:Райони Київської округи]]

Поточна версія на 11:22, 17 квітня 2024

Кагарлицький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Київська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Київська область
Код КОАТУУ: 3222200000
Утворений: 25 вересня 1986 року
Населення: ▬ 32 814 (на 1.1.2019)
Площа: 926 км²
Густота: 37.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4573
Поштові індекси: 09200—09264
Населені пункти та ради
Районний центр: Кагарлик
Міські ради: 1
Сільські ради: 30
Міста: 1
Села: 49
Районна влада
Голова ради: Семцов Іван Михайлович
Голова РДА: Будюк Ігор Сергійович[1]
Вебсторінка: Кагарлицька РДА
Кагарлицька райрада
Адреса: 09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, пл. Незалежності, 1
Мапа
Мапа

Кагарлицький район у Вікісховищі

Див. також: Кагарлицький

Кагарли́цький райо́н — колишній район у Київській області України, розташований на південному сході області. Районний центр — місто Кагарлик. Утворений 1923 року. Ліквідований у ході адміністративної реформи 2019—2020 років. Територія Кагарлицького району влилася до Обухівського району Київської області.

Населення становить 33 890 осіб (на 1 січня 2016). Площа — 926 км².

Кагарличчина — був одним із давніх, аграрно міцних районів Київщини.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований в лісостеповій зоні, в південно-східній частині Київської області.

Обухівський район Бориспільський район
Білоцерківський район Ржищів
Рокитнянський район Миронівський район

Територію району перетинають автомобільні шляхи державного значення Н01 (Київ — Знам'янка) — 28 км, та Н02 (Біла Церква — Ржищів) — 42 км. Шляхи обласного значення становлять — 70,4 км, місцевого значення 171,5 км. Загальна кількість населення 37,8 тисяч чоловік.

Зокрема, північно-східна частина Кагарлицького району в силу свого географічного розташування та особливостей історичного розвитку має необхідні ресурси для розвитку туризму. Близькість до найбільшої водної артерії України річки Дніпро та чудові місцеві краєвиди створюють прекрасні умови для розвитку сільського зеленого туризму саме в цій частині району, що активно використовується місцевими жителями, котрі розгорнули на цьому цілий місцевий міні-бізнес[2][3][4][5] - від індивідуальних турів з зупинкою по місцевих садибах, до групових екскурсій.

Історія

[ред. | ред. код]
Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2024)

Ще племена прадавньої Трипільської культури, які утверджували себе передусім як осілі працелюби, заклали основи землеробства, скотарства на Правобережжі України. Проклали торгові шляхи до близьких і далеких обжитих земель.

У Кагарлицькому районі виявлено, вивчено немало археологічних пам'яток, які засвідчують, що своїми здобутками трипільці стояли в одному ряду з населенням найрозвиненіших за розвитком культури племінних і міжплемінних утворень.

Багата колекція археологічних знахідок у районі на місцях господарювання скіфів-орачів, ранніх слов'ян. На родючих землях від вабливої Росі до невтримного Дніпра, обіч тихоплинної Росави, Росавки, Горохуватки, інших річок наші далекі предки удосконалювали виробництво, побут, формували свій світогляд. Все це не зникло безслідно, а лягло в основу багатих традицій, звичаїв, що збереглися до наших днів.

Степи і села Кагарлицького району дуже багаті на археологічні пам'ятки, які належать до всіх історичних епох, починаючи з стоянок раннього періоду стародавньої кам'яної доби (палеоліту) і закінчуючи залишками міст та сільських поселень епохи Київської Русі.

Стоянки і поселення, родові могильники і кургани, городища і неукріплені селища, скарби ювелірних виробів і знахідки стародавніх монет — це лише невеликий перелік того, що є в розпорядженні істориків про територію Кагарлицького району в давнину.

Таких пам'яток на території району нараховується 114; це городища — 5, поселення — 40, курганів — 36, курганних груп — 27, ґрунтових могильників — 5.

Біля села Черняхів у 1900 та 1901 роках археолог Вікентій Хвойка вперше дослідив ранньослов'янські могильники II ст. н. е., відкрив нову археологічну культуру наших пращурів, яку назвали за найменуванням села на Пороссі — черняхівською. Пізніше тут же виявлено ще два поселення того ж часу і трохи пізніших часів — трипільської культури (IV—III тисячоліття до н. е.), за назвою села в сусідньому Обухівському районі — Трипілля.

На правому березі Дніпра за 37 км від районного центру лежить село Балико-Щучинка. Воно цікаве своєю історією. Тут збереглися залишки городища Чучин, яке вперше згадується в літописі XI століття. Дане городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію. Відомо, що Чучин походить від назви річки Чучинка, яка протікала через село і воно почало заселятись на початку XVIII століття. Поруч з балкою, знаходиться село Балики, засноване Київським війтом Іваном Баликою в кінці XVI століття. Є і інша легенда походження назви села, яке вказує на риболовецький промисел, яким тут, певно, займалися, адже поселення розташоване біля річки («балик» і «щука»). У 1921 році села Балик і Щучинка об'єдналися в одне село. Тут же археологи розкопали давньо-руське городище і кочівницькі кургани.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Кагарлицького району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду та 30 сільських рад, які об'єднують 50 населених пунктів і підпорядковані Кагарлицькій районній раді. Адміністративний центр — місто Кагарлик[6].

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кагарлицького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 70,57 % (проголосували 19 735 із 27 965 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,47 % (11 342 виборців); Юлія Тимошенко — 18,70 % (3 690 виборців), Олег Ляшко — 10,70 % (2 112 виборців), Анатолій Гриценко — 4,13 % (815 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,97 %.[7]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 17 239 3155 2264 4986 4474 2273 87
Жінки 21 006 2871 2183 4726 5613 5041 572


Культура

[ред. | ред. код]

Крім археологічних пам'яток Кагарличчина славиться унікальною пам'яткою садово-паркової культури XVIII—XIX століть. Площа його 35,5 га. він має 113 різновидів кущів і дерев з країн Європи і Азії. Парк заснований Дмитром Прокоповичем Трощинським. В парку є ставок, під назвою «Сажалка», він викопаний там, де б'є 24 джерела і має цікаву історію.

Вражало раніше архітектурне багатство парку. В палаці, флігеля, на алеях і галявинах було розміщено 748 творів мистецтва: копій грецьких та римських статуй, бюстів. Біля входу до парку і нині стоїть брама з кованого заліза, що збереглася ще з часів Трощинського. В парку є альтанка, яка розташована на пагорбі «Машук».

У районі збереглися культові приміщення — пам'ятки історії культури та архітектури в с. Слобода (1852 р.) церква Святої Анни та в с. Кадомка (1851 р.) церква Святого Миколая.

У районі діє 9 музеїв:

  • районний історико-краєзнавчий музей,
  • Балико-Щучинський державний музей «Героїв Букринсьеого плацдарму»
  • 7 музейних філіалів (с.с. Бурти, Мирівка, Жовтневе, Стайки, Слобода, Сущани, Гребені, Великі Пріцьки).
  • Мирівський краєзнавчий музей,
  • Гребенівський, Жовтневський та Слобідський сільські краєзнавчі музеї,
  • Стайківський сільський музей «Берегиня»,
  • Буртівський краєзнавчий музей
  • Сущанський меморіальний музей Народного художника України Карпа Дем'яновича Трохименка.
  • Великопріцьківський сільський історико-краєзнавчий музей

Всі музеї зберігають матеріальну і культурну цінність району.

У 1985 році у селі Балико-Щучинка на високому пагорбі було споруджено монументальний ансамбль «Битва за Дніпро». Скульптор В.Зноба, архітектор О.Захаров.

У районі функціонує:

  • 38 клубних установ, з них один Кагарлицький міський центр культури і дозвілля, 18 сільських будинків і 19 сільських клубів.
  • 40 публічних масових бібліотек, з них 2 міські бібліотеки, 38 сільських бібліотек.

У Кагарлику діє дитяча школа мистецтв, а в с. Стрітівці — вища педагогічна школа кобзарського мистецтва. 4 самодіяльні художні колективи міського центру культури і дозвіллі носять звання «народний» :

  • ансамбль художньої пісні;
  • хоровий колектив;
  • оркестр духових інструментів;
  • самодіяльний театральний колектив.

Екскурсійні об'єкти

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Кагарличчина славиться відомими письменниками, артистами, поетами, художниками. Це народні артисти України — В. П. Дашенко та М. Ф. Кононенко, саме вони були одними із перших засновників театру «Березіль». Поетка — Вегера-Предченко Н. М.. Народний художник із с. Сущани К. Д. Трохименко. Добре відомі в Україні імена літераторів: І.Рябокляч (с. Півці), Г.Олексенко (с. Стайки), Б.Рогоза, Д.Руденко, М.Майоренко, Є.Литвин (с. Стави), О.Булига (с. Великі Пріцьки), В.Скомаровський (с. Балико-Щучинка), М.Кагарлицький (с. Черняхів). Заслужена артистка України Буравська (Заманська) Надія Федорівна (с. Халча), Заслужений артист України Литвин Василь Степанович (с. Стрітівка).

Відомі на Кагарличчині і за межами України майстри декоративно-ужиткового мистецтва вишивальниці — заслужений майстер народної творчості Р.Горбач та майстер народної творчості «Золоті руки» — Н.Троненко, А.Евлогієв.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 17 квітня 2020 року № 277/2020-рп «Про призначення І.Будюка головою Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області»
  2. ↑ екскурсії. Кагарлик.City (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
  3. ↑ Кагарлик - Місто. anga.ua (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
  4. ↑ Які місця Кагарличчини та Ржищівщини варто показати навіть президенту під час першого візиту. Кагарлик.City (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
  5. ↑ Пізнавальна екскурсія для школярів Кагарличчини. Кагарлик.City (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
  6. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Кагарлицького району[недоступне посилання з червня 2019] на сайті Верховної Ради України
  7. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 березня 2016.
  8. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Київська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 16 червня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кагарлицький район
Населені пункти Кагарлицького району
Міста
Села
Антонівка • Балико-Щучинка • Бендюгівка • Бурти • Великі Пріцьки • Виселка • Виселкове • Воронівка • Горохівське • Горохове • Горохуватка • Гребені • Демівщина • Дібрівка • Зелений Яр • Землянка • Зікрачі • Зорівка • Іванівка • Кадомка • Калинівка • Кузьминці • Леонівка • Липовець • Ліщинка • Мирівка • Новосілки • Онацьки • Оріхове • Очеретяне • Панікарча • Переселення • Півці • Расавка (Ліщинська сільська рада) • Расавка (Расавська сільська рада) • Слобода • Стави • Стайки • Стрітівка • Сущани • Тарасівка • Тернівка • Уляники • Халча • Черняхів • Шпендівка • Шубівка • Юшки • Яблунівка
Райони і їхні устрої
Міста обласного значення
і їхні міські ради
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кагарлицький_район&oldid=42337352