Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 25 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
| зображення = [[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Динамо.jpg|250px]]
| зображення = [[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Динамо.jpg|250px]]
| повна назва = Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського
| повна назва = Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського
| місцезнаходження = {{UKR}}, [[Київ]], <br />[[вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Грушевського]], 3
| місцезнаходження = {{UKR}}, [[Київ]], <br/>[[вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Грушевського]], 3
| побудований = 1932–1933
| побудований = 1932—1933
| відкритий = [[1933]]
| відкритий = [[1933]]
| відбудований =
| відбудований =
Рядок 14: Рядок 14:
| покриття = трав'яне
| покриття = трав'яне
| ціна побудови =
| ціна побудови =
| архітектор = П. Ржечицький<br />[[Осьмак Василь Олександрович|В. Осьмак]]<br />В. Безпалий
| архітектор = П. Ржечицький<br/>[[Осьмак Василь Олександрович|В. Осьмак]]<br/>В. Безпалий
| інші назви = <small>
| інші назви = <small>
'''1933-1934'''&nbsp;— Київський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br />
'''1933—1934'''&nbsp;— Київський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br/>
'''1934—1936'''&nbsp;— Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br />
'''1934—1936'''&nbsp;— Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br/>
'''1937—1939'''&nbsp;— Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Єжова <br />
'''1937—1939'''&nbsp;— Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Єжова <br/>
'''1940—1941'''&nbsp;— Всеукраїнський стадіон «Динамо» <br />
'''1940—1941'''&nbsp;— Всеукраїнський стадіон «Динамо» <br/>
'''1941—1943'''&nbsp;— «Дойчес штадіон» ({{lang-de|Deutsches stadion}})<br />
'''1941—1943'''&nbsp;— «Дойчес штадіон» ({{lang-de|Deutsches stadion}})<br/>
'''1943—2002'''&nbsp;— Київський стадіон «Динамо»</small>
'''1943—2002'''&nbsp;— Київський стадіон «Динамо»</small><br/>
'''2002—'''&nbsp;— Стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського
| команда = [[Олімпік (Донецьк)|«Олімпік» (Донецьк)]]
| команда = [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]
| кількість сидячих місць = 16 873
| кількість сидячих місць = 16 873
| розміри поля = 100×75&nbsp;м
| розміри поля = 100×75&nbsp;м
Рядок 28: Рядок 29:
}}
}}


'''Стадіо́н «Дина́мо» і́мені Вале́рія Лобано́вського'''&nbsp;— [[футбол]]ьний [[стадіон]] у [[Київ|Києві]], домашня арена футбольного клубу [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. Названий на честь багаторічного наставника команди [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Васильовича Лобановського]]. Вміщує 16 873 глядача, за кількістю місць є другим найбільшим стадіоном Києва після [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Національного спорткомплексу «Олімпійський»]]. Розташований у центрі Києва по [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]], 3, неподалік від станції [[Метрополітен|метро]] «[[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]]». Комплекс стадіону «Динамо» імені Лобановського є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення<ref>{{Cite web |url=http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/doccatalog/list?currDir=162162 |title=Державний реєстр нерухомих пам'яток України (пам'ятки місцевого значення станом на 1 червня 2009 року) |accessdate=15 березень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100323104453/http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/doccatalog/list?currDir=162162 |archivedate=23 березень 2010 |deadurl=yes }}</ref>.
'''Стадіо́н «Дина́мо» і́мені Вале́рія Лобано́вського'''&nbsp;— [[футбол]]ьний [[стадіон]] у [[Київ|Києві]], домашня арена футбольного клубу [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. Названий на честь багаторічного наставника команди [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Васильовича Лобановського]]. Вміщує 16 873 глядача, за кількістю місць є другим найбільшим стадіоном Києва після [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Національного спорткомплексу «Олімпійський»]]. Розташований у центрі Києва по [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]], 3, неподалік від станції [[Метрополітен|метро]] «[[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]]». Комплекс стадіону «Динамо» імені Лобановського є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення<ref>{{Cite web |url=http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/doccatalog/list?currDir=162162 |title=Державний реєстр нерухомих пам'яток України (пам'ятки місцевого значення станом на 1 червня 2009 року) |accessdate=15 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100323104453/http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/doccatalog/list?currDir=162162 |archivedate=23 березня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
[[File:Головний вхід до стадіону "Динамо".jpg|thumb|Головний вхід]]
[[Файл:Головний вхід до стадіону "Динамо".jpg|thumb|Головний вхід]]
У перші роки після заснування київське «Динамо» не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Червоному стадіоні]], найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику в [[Міський сад (Київ)|Першотравневому парку]]. У [[1930]] році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] про будівництво замість [[оранжерея|оранжерей]] поблизу зазначеного спортивного майданчика нового стадіону.
У перші роки після заснування київське «Динамо» не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Червоному стадіоні]], найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику в [[Міський сад (Київ)|Першотравневому парку]]. У [[1930]] році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] про будівництво замість [[оранжерея|оранжерей]] поблизу зазначеного спортивного майданчика нового стадіону.


Будівництво стадіону розпочалося 1931 за проектом інж.-арх. П. Ржечицького. За два роки були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону і насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934–36 за проектами цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого (головне спортивне ядро), арх.-худ. Н. Манучарової та арх. В. Поліщука (головний вхід), арх.-худ. Й. Каракіса (ресторан «Динамо») та ін. Арена будувалася силами в'язнів та самих киян, яких залучали на так звані [[Комуністичний суботник|недільники]].
Будівництво стадіону розпочалося 1931 за проектом інж.-арх. П. Ржечицького. За два роки були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону і насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934–36 за проектами цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого (головне спортивне ядро), арх.-худ. Н. Манучарової та арх. В. Поліщука (головний вхід), арх.-худ. Й. Каракіса (ресторан «Динамо») та ін. Арена будувалася силами в'язнів та самих киян, яких залучали на так звані [[Комуністичний суботник|недільники]].


Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голод]], відбулося [[12 червня]] [[1933]] року. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та [[Харків|Харкова]], який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком [[Олімпійський стадіон (Берлін)|берлінського стадіону]], отримала ім'я [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|наркома внутрішніх справ]] [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]] та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом.
Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голод]], відбулося [[12 червня]] [[1933]] року. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та [[Харків|Харкова]], який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком [[Олімпійський стадіон (Берлін)|берлінського стадіону]], отримала ім'я [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|наркома внутрішніх справ]] [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]] та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом.
Рядок 40: Рядок 41:
У [[1936]] році завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори&nbsp;— [[Манучарова Ніна Давидівна|Н.&nbsp;Д.&nbsp;Манучарова]] та В.&nbsp;І.&nbsp;Поліщук. Після перенесення столиці республіки з [[Харків|Харкова]] до [[Київ|Києва]] (у [[1934]]) споруда отримала назву ''Всеукраїнський стадіон «Динамо» імені Балицького''. У середині 1930-х років стадіон «Динамо» носив імена спочатку ''наркома'' (народного комісара) [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]], а потім&nbsp;— члена ЦК ВКП(б) [[Єжов Микола Іванович|Миколи Єжова]]. Після 1937-38 рр. і Балицький і Єжов були оголошені зрадниками та «ворогами народу». Балицького розстріляно. Назва стала просто ''Всеукраїнський стадіон «Динамо»''.
У [[1936]] році завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори&nbsp;— [[Манучарова Ніна Давидівна|Н.&nbsp;Д.&nbsp;Манучарова]] та В.&nbsp;І.&nbsp;Поліщук. Після перенесення столиці республіки з [[Харків|Харкова]] до [[Київ|Києва]] (у [[1934]]) споруда отримала назву ''Всеукраїнський стадіон «Динамо» імені Балицького''. У середині 1930-х років стадіон «Динамо» носив імена спочатку ''наркома'' (народного комісара) [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]], а потім&nbsp;— члена ЦК ВКП(б) [[Єжов Микола Іванович|Миколи Єжова]]. Після 1937-38 рр. і Балицький і Єжов були оголошені зрадниками та «ворогами народу». Балицького розстріляно. Назва стала просто ''Всеукраїнський стадіон «Динамо»''.


Під час [[Друга світова війна|другої світової війни]] на стадіоні виступали лише німецькі команди, від чого в народі його стали називати ''Німецький''. Від 1945 до 1949 року [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] грало тут більшість своїх домашніх ігор. Після [[1949]] року команда переїжджає на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Республіканський стадіон]].
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на стадіоні виступали лише німецькі команди, від чого в народі його стали називати ''Німецький''. Від 1945 до 1949 року [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] грало тут більшість своїх домашніх ігор. Після [[1949]] року команда переїжджає на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Республіканський стадіон]].


З 1956 року на стадіоні грали дублери та другі команди «Динамо». Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіадою-80]]. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь та усунення легкоатлетичних доріжок. Тому з 1990-х років [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] проводило на арені ігри [[Ліга Європи УЄФА#Кубок УЄФА (1971–2009)|Кубка УЄФА]] та кваліфікаційних раундів [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]]. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]].
З 1956 року на стадіоні грали дублери та другі команди «Динамо». Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіадою-80]]. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь та усунення легкоатлетичних доріжок. Тому з 1990-х років [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] проводило на арені ігри [[Ліга Європи УЄФА#Кубок УЄФА (1971–2009)|Кубка УЄФА]] та кваліфікаційних раундів [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]]. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]].
Рядок 50: Рядок 51:
== Інфраструктура ==
== Інфраструктура ==
[[Файл:Plan Dynamo stadium.jpg|200пкс|thumb|праворуч|Схема розміщення секторів]]
[[Файл:Plan Dynamo stadium.jpg|200пкс|thumb|праворуч|Схема розміщення секторів]]
Стадіон розташований у парковій зоні Києва. З одного боку територія обмежується [[Петрівська алея (Київ)|Петрівською алеєю]], з усіх інших&nbsp;— [[Міський сад (Київ)|Міським парком]]. Поле стадіону орієнтоване з північного сходу на південний захід, навколо нього розміщуються трибуни у формі овалу: головна трибуна на відстані до 10 метрів від поля, протилежна до 15, трибуни за воротами до 40 метрів від поля. Пластикові крісла, згідно з кольорами «Динамо», сині та білі, при чому білі сидіння на трибунах утворюють написи «ДИНАМО», «КИЇВ», та «1927», тобто рік заснування футбольного клубу. Головна трибуна&nbsp;— північно-західна&nbsp;— знаходиться на одному рівні з футбольни полем, інші піднято над полем на 2,5 метри. Глядацькі місця розділені на 29 секторів та ложу для преси, нумерація секторів за годинниковою стрілкою починається з головної трибуни. Кожен сектор нараховує від 13 до 23 рядів сидінь. Вздовж усієї головної трибуни простягається будівля клубного офісу, яка зі сторони поля має глядацькі місця для почесних гостей. На даху офісу під час телевізійних трансляцій встановлюються головні телекамери.
Стадіон розташований у парковій зоні Києва. З одного боку територія обмежується [[Алея Магдебурзького права|алеєю Магдебурзького права]], з усіх інших&nbsp;— [[Міський сад (Київ)|Міським парком]]. Поле стадіону орієнтоване з північного сходу на південний захід, навколо нього розміщуються трибуни у формі овалу: головна трибуна на відстані до 10 метрів від поля, протилежна до 15, трибуни за воротами до 40 метрів від поля. Пластикові крісла, згідно з кольорами «Динамо», сині та білі, при чому білі сидіння на трибунах утворюють написи «ДИНАМО», «КИЇВ», та «1927», тобто рік заснування футбольного клубу. Головна трибуна&nbsp;— північно-західна&nbsp;— знаходиться на одному рівні з футбольни полем, інші піднято над полем на 2,5 метри. Глядацькі місця розділені на 29 секторів та ложу для преси, нумерація секторів за годинниковою стрілкою починається з головної трибуни. Кожен сектор нараховує від 13 до 23 рядів сидінь. Вздовж усієї головної трибуни простягається будівля клубного офісу, яка зі сторони поля має глядацькі місця для почесних гостей. На даху офісу під час телевізійних трансляцій встановлюються головні телекамери.


Стадіон під час матчів заповнюється через 2 входи: один&nbsp;— головний&nbsp;— зі сторони вулиці Грушевського, інший з Міського парку. Прохід глядачів здійснюється через турнікети, які сканують [[штрих-код]] квитка. На сектори головної трибуни вболівальники потрапляють знизу, пройшовши через прохід під 26-м сектором. Вхід на інші сектори здійснюється зверху, дорогу до них виконано у вигляді [[алея|алеї]] по периметру глядацьких місць.
Стадіон під час матчів заповнюється через 2 входи: один&nbsp;— головний&nbsp;— зі сторони вулиці Грушевського, інший з Міського парку. Прохід глядачів здійснюється через турнікети, які сканують [[штрих-код]] квитка. На сектори головної трибуни вболівальники потрапляють знизу, пройшовши через прохід під 26-м сектором. Вхід на інші сектори здійснюється зверху, дорогу до них виконано у вигляді [[алея|алеї]] по периметру глядацьких місць.
Рядок 58: Рядок 59:
[[1971]] року на території стадіону встановлено пам'ятник футболістам київського «Динамо», які брали участь у поєдинку відомому як «[[матч смерті]]». Скульптура виконана у вигляді стели, на якій висічено чотири постаті футболістів (так званий [[горельєф]]). [[Архітектор]]ами були відомі за проектами станцій [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]] [[Богдановський Вольдемар Станіславович|В.&nbsp;С.&nbsp;Богдановський]] та [[Масленков Ігор Леонідович|І.&nbsp;Л.&nbsp;Масленков]], [[Скульптура|скульптор]] [[горовий Іван Семенович|І.&nbsp;С.&nbsp;Горовий]]. Пам'ятник розташований зі сторони службового в'їзду на стадіон, тож більшість вболівальників не має можливості його побачити.
[[1971]] року на території стадіону встановлено пам'ятник футболістам київського «Динамо», які брали участь у поєдинку відомому як «[[матч смерті]]». Скульптура виконана у вигляді стели, на якій висічено чотири постаті футболістів (так званий [[горельєф]]). [[Архітектор]]ами були відомі за проектами станцій [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]] [[Богдановський Вольдемар Станіславович|В.&nbsp;С.&nbsp;Богдановський]] та [[Масленков Ігор Леонідович|І.&nbsp;Л.&nbsp;Масленков]], [[Скульптура|скульптор]] [[горовий Іван Семенович|І.&nbsp;С.&nbsp;Горовий]]. Пам'ятник розташований зі сторони службового в'їзду на стадіон, тож більшість вболівальників не має можливості його побачити.


[[11 травня]] [[2003]] року, до перших роковин смерті [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Лобановського]], йому було відкрито пам'ятник&nbsp;— багаторічний наставник «Динамо» сидить на тренерській лаві та напружено спотерігає за грою. [[П'єдестал|Постамент]] виконано у вигляді великого футбольного [[м'яч]]а. Загальна вага композиції становить близько п'яти [[тонна|тонн]]. Над пам'ятником працював колектив з дев'яти людей під керівництвом архітектора Василя Клименка та скульптора [[Філатов Володимир Олександрович|Володимира Філатова]]<ref>[http://www.otdihinfo.ru/catalog/1300.html Памятник В.&nbsp;В.&nbsp;Лобановскому. Описание] {{ref-ru}}</ref>. Скульптура розташована між колоннадою та головним входом на стадіон.
[[11 травня]] [[2003]] року, до перших роковин смерті [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Лобановського]], йому було відкрито пам'ятник&nbsp;— багаторічний наставник «Динамо» сидить на тренерській лаві та напружено спостерігає за грою. [[П'єдестал|Постамент]] виконано у вигляді великого футбольного [[м'яч]]а. Загальна вага композиції становить близько п'яти [[тонна|тонн]]. Над пам'ятником працював колектив з дев'яти людей під керівництвом архітектора Василя Клименка та скульптора [[Філатов Володимир Олександрович|Володимира Філатова]]<ref>[http://www.otdihinfo.ru/catalog/1300.html Памятник В.&nbsp;В.&nbsp;Лобановскому. Описание] {{ref-ru}}</ref>. Скульптура розташована між колонадою та головним входом на стадіон.


== Команди та вболівальники ==
== Команди та вболівальники ==


=== Команди ===
=== Команди ===
Господарем стадіону завжди був футбольний клуб «Динамо». Основний склад біло-синіх проводив тут свої матчі у 1933–1941, 1944-1949 та 1979–1980 роках, а також з 1996 до 2012 року. В інший час на арені грали переважно динамівські дублери.
Господарем стадіону завжди був футбольний клуб «Динамо». Основний склад біло-синіх проводив тут свої матчі у 1933—1941, 1944—1949 та 1979—1980 роках, а також з 1996 до 2012 року. В інший час на арені грали переважно динамівські дублери.


У [[Чемпіонат України з футболу|Чемпіонаті України]] деякі клуби з різних причин не завжди могли грати на власних стадіонах, іноді використовуючи динамівську арену для проведення домашніх матчів. Так, «[[Оболонь (футбольний клуб)|Оболонь]]» грала тут частину домашніх ігор протягом 2002-2004 років, а «[[Арсенал (Київ)|Арсенал]]» приймав суперників в сезоні 2018-2019.
У [[Чемпіонат України з футболу|Чемпіонаті України]] деякі клуби з різних причин не завжди могли грати на власних стадіонах, іноді використовуючи динамівську арену для проведення домашніх матчів. Так, «[[Оболонь (футбольний клуб)|Оболонь]]» грала тут частину домашніх ігор протягом 2002—2004 років, а «[[Арсенал (Київ)|Арсенал]]» приймав суперників в сезоні 2018—2019.


=== Міжнародні матчі ===
=== Міжнародні матчі ===
Рядок 110: Рядок 111:


[[Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 034.jpg|200пкс|thumb|ліворуч|Півфінальний матч [[Кубок УЄФА 2008—2009|Кубка УЄФА 2008/09]] при заповнених трибунах]]
[[Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 034.jpg|200пкс|thumb|ліворуч|Півфінальний матч [[Кубок УЄФА 2008—2009|Кубка УЄФА 2008/09]] при заповнених трибунах]]
Столичні динамівці до 2008-го року ігри кваліфікації [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]] традиційно проводило на стадіоні імені Лобановського, тоді як матчі групового турніру завжди відбувалися на «Олімпійському».<br />
Столичні динамівці до 2008-го року ігри кваліфікації [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]] традиційно проводило на стадіоні імені Лобановського, тоді як матчі групового турніру завжди відбувалися на «Олімпійському».<br/>
Київський [[ЦСКА (Київ)|ЦСКА]] двічі грав у єврокубках, і через невідповідність [[ЦСКА (стадіон)|власної арени]] вимогам [[УЄФА]] домашні матчі проводив на стадіоні «Динамо».<br />
Київський [[ЦСКА (Київ)|ЦСКА]] двічі грав у єврокубках, і через невідповідність [[ЦСКА (стадіон)|власної арени]] вимогам [[УЄФА]] домашні матчі проводив на стадіоні «Динамо».<br/>
В серпні 2006 на стадіоні імені Лобановського відбувся матч кваліфікації Ліги чемпіонів між командами [[Маккабі (Хайфа)|«Маккабі» (Хайфа)]] та «[[Ліверпуль (футбольний клуб)|Ліверпуль]]», проведення якого в [[Хайфа|Хайфі]] заборонила УЄФА у зв'язку з конфліктом [[Ізраїль|Ізраїлю]] та [[Ліван]]у<ref>[http://lenta.ru/news/2006/08/02/liverpool/ Киев согласился приютить «Маккаби» и «Ливерпуль»]{{ref-ru}}</ref>.
В серпні 2006 на стадіоні імені Лобановського відбувся матч кваліфікації Ліги чемпіонів між командами [[Маккабі (Хайфа)|«Маккабі» (Хайфа)]] та «[[Ліверпуль (футбольний клуб)|Ліверпуль]]», проведення якого в [[Хайфа|Хайфі]] заборонила УЄФА у зв'язку з конфліктом [[Ізраїль|Ізраїлю]] та [[Ліван]]у<ref>[http://lenta.ru/news/2006/08/02/liverpool/ Киев согласился приютить «Маккаби» и «Ливерпуль»]{{ref-ru}}</ref>.
24 травня 2018 року стадіон «Динамо» прийняв [[Фінал Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок 2018|фінальний матч]] [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|жіночої Ліги Чемпіонів]] в якому французький «Олімпік Ліон» здолав німецький «Во́льфсбург» з рахунком 4:1.
24 травня 2018 року стадіон «Динамо» прийняв [[Фінал Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок 2018|фінальний матч]] [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|жіночої Ліги Чемпіонів]] в якому французький [[Олімпік Ліон (жіночий футбольний клуб)|«Олімпік Ліон»]] здолав німецький [[Вольфсбург (жіночий футбольний клуб)|«Вольфсбург»]] з рахунком 4:1.


{| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size: 95%"
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size: 95%"
Рядок 268: Рядок 269:
=== Відвідування стадіону ===
=== Відвідування стадіону ===
[[Файл:Ультрас Динамо Київ (збільшено).jpg|[[Ультрас]] київського «Динамо» на стадіоні|thumb|праворуч|200пкс]]
[[Файл:Ультрас Динамо Київ (збільшено).jpg|[[Ультрас]] київського «Динамо» на стадіоні|thumb|праворуч|200пкс]]
Продаж квитків на матч розпочинається зазвичай за тиждень до проведення гри. У сезоні [[Чемпіонат України з футболу 2011—2012|2011–2012]] на матч чемпіонату України за участю «Динамо» квитки коштують від 20 до 50 [[гривня|гривень]]<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/29939.html У продажу квитки на «Динамо»&nbsp;— «Кривбас» // 18 серпня 2011]</ref>. Перед початком сезону можна було придбати абонементи на усі матчі «Динамо» на внутрішній арені за ціною від 270 до 675 гривень залежно від місця<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/31860.html Увага! У продажу абонементи на сезон 2011/2012]</ref>.<br />
Продаж квитків на матч розпочинається зазвичай за тиждень до проведення гри. У сезоні [[Чемпіонат України з футболу 2011—2012|2011–2012]] на матч чемпіонату України за участю «Динамо» квитки коштують від 20 до 50 [[гривня|гривень]]<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/29939.html У продажу квитки на «Динамо»&nbsp;— «Кривбас» // 18 серпня 2011]</ref>. Перед початком сезону можна було придбати абонементи на усі матчі «Динамо» на внутрішній арені за ціною від 270 до 675 гривень залежно від місця<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/31860.html Увага! У продажу абонементи на сезон 2011/2012]</ref>.<br/>
Якщо на матчах чемпіонату України [[аншлаг]]и є рідкістю, то міжнародні поєдинки створюють великий попит на квитки, і стадіон не в змозі вмістити всіх охочих. Це породжує появу [[спекуляція|спекулянтів]], боротися із якими футбольний клуб неспроможний<ref>[http://www.dynamo.kiev.ua/news/8478.html Виталий Сивков: «У нас нет инструментов борьбы со спекулянтами»]{{ref-ru}}</ref>.
Якщо на матчах чемпіонату України [[аншлаг]]и є рідкістю, то міжнародні поєдинки створюють великий попит на квитки, і стадіон не в змозі вмістити всіх охочих. Це породжує появу [[спекуляція|спекулянтів]], боротися із якими футбольний клуб неспроможний<ref>[http://www.dynamo.kiev.ua/news/8478.html Виталий Сивков: «У нас нет инструментов борьбы со спекулянтами»]{{ref-ru}}</ref>.


Рядок 274: Рядок 275:


=== Інциденти ===
=== Інциденти ===
[[7 серпня]] [[2011]] року під час матчу між «Динамо» та [[Карпати (Львів)|«Карпатами»]] працівник ФК «Динамо» (Київ) Андрій Саламатов спробував забрати у львівських уболівальників прапор із зображенням [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]], після чого був атакований фанатами обидвох клубів та зазнав тілесних ушкоджень. Виявилось, що потерпілий мав [[українофобія|українофобські]] переконання<ref>[http://prosport.tsn.ua/sport/pobitiy-fanatami-dinamo-cholovik-vvazhaye-scho-ukrayinciv-yak-naciyi-nemaye-i-ne-bude.html Чоловік, якого побили фанати «Динамо», вважає, що українців як нації немає і не буде]</ref>. На тому ж матчі ультрас київського «Динамо» скандували [[Спасибо жителям Донбасса|образливий вислів]] на адресу [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] та його прихильників. Обидва інциденти набули широкого розголосу<ref>[http://focus.ua/society/196925/ «Спасибо жителям Донбасса» стал самым популярным запросом недели в украинском Google]{{ref-ru}}</ref>.
[[7 серпня]] [[2011]] року під час матчу між «Динамо» та [[Карпати (Львів)|«Карпатами»]] працівник ФК «Динамо» (Київ) Андрій Саламатов спробував забрати у львівських уболівальників прапор із зображенням [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]], після чого був атакований фанатами обидвох клубів та зазнав тілесних ушкоджень. Виявилось, що потерпілий мав [[українофобія|українофобські]] переконання<ref>{{Cite web |url=http://prosport.tsn.ua/sport/pobitiy-fanatami-dinamo-cholovik-vvazhaye-scho-ukrayinciv-yak-naciyi-nemaye-i-ne-bude.html |title=Чоловік, якого побили фанати «Динамо», вважає, що українців як нації немає і не буде |accessdate=2011-08-23 |archive-date=2011-09-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110912153534/http://prosport.tsn.ua/sport/pobitiy-fanatami-dinamo-cholovik-vvazhaye-scho-ukrayinciv-yak-naciyi-nemaye-i-ne-bude.html }}</ref>. На тому ж матчі ультрас київського «Динамо» скандували [[Спасибо жителям Донбасса|образливий вислів]] на адресу [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] та його прихильників. Обидва інциденти набули широкого розголосу<ref>[http://focus.ua/society/196925/ «Спасибо жителям Донбасса» стал самым популярным запросом недели в украинском Google]{{ref-ru}}</ref>.


== Зображення ==
== Зображення ==
Рядок 281: Рядок 282:
Файл:Lobanovsky Dynamo Stadium.jpg|Панорама стадіону вдень
Файл:Lobanovsky Dynamo Stadium.jpg|Панорама стадіону вдень
Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 192.jpg|Поле стадіону при штучному освітленні
Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 192.jpg|Поле стадіону при штучному освітленні
File:Euromaidan 2014 in Kyiv. Dynamo Kyiv.jpg|Головний вхід під час Євромайдану 2014
</gallery></center>
</gallery></center>


Рядок 295: Рядок 297:
* [https://web.archive.org/web/20180707022755/http://fcdk.org/content/view/139/88 Фотографії стадіону з висоти пташиного польоту на сайті FCDK.org]
* [https://web.archive.org/web/20180707022755/http://fcdk.org/content/view/139/88 Фотографії стадіону з висоти пташиного польоту на сайті FCDK.org]
* [http://white-blue.kiev.ua/gallery/v/stadions/dynamo/ Фотогалерея на сайті ''Ультрас Динамо Київ'']
* [http://white-blue.kiev.ua/gallery/v/stadions/dynamo/ Фотогалерея на сайті ''Ультрас Динамо Київ'']
* [https://www.upl.ua/ua/news/view/2040 Київському стадіону «Динамо» — 85 років!]
* [https://www.upl.ua/ua/news/view/2040 Київському стадіону «Динамо»&nbsp;— 85 років!]
*[https://www.weekend.today/spectemy/kievskaja-starina/jubilej-dinamo_arhiv_art.htm Історія відкриття стадіону]


{{Визначні місця Києва}}
{{Визначні місця Києва}}
Рядок 306: Рядок 309:
[[Категорія:Динамо (Київ)]]
[[Категорія:Динамо (Київ)]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1933]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1933]]
[[Категорія:Вулиця Михайла Грушевського (Київ)]]
[[Категорія:Валерій Лобановський]]
[[Категорія:1933 в українському спорті]]
[[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України місцевого значення в Києві]]
[[Категорія:Засновані в Києві 1933]]

Поточна версія на 11:23, 18 квітня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стадіон імені Валерія Лобановського.
Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського
Київський стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського (15 травня 2002)[1][2]
Повна назва Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського
Оригінал назви Київський стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського (15 травня 2002)[1][2]
Країна  Україна[3]
Розташування Україна Україна, Київ,
вул. Грушевського, 3
Координати 50°27′01″ пн. ш. 30°32′06″ сх. д. / 50.4504361° пн. ш. 30.5351778° сх. д. / 50.4504361; 30.5351778
Побудовано 1932—1933
Відкрито 1933
Власник ТОВ «ФК „Динамо“ Київ»
Покриття трав'яне
Архітектор П. Ржечицький
В. Осьмак
В. Безпалий
Інші назви

1933—1934 — Київський стадіон «Динамо» ім. Балицького
1934—1936 — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Балицького
1937—1939 — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Єжова
1940—1941 — Всеукраїнський стадіон «Динамо»
1941—1943 — «Дойчес штадіон» (нім. Deutsches stadion)
1943—2002 — Київський стадіон «Динамо»
2002— — Стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського

Команда (-и) «Динамо» (Київ)
Види спорту футбол[3]
Вміщує 16 873
Розміри поля 100×75 м
Вебсайт fcdynamo.com/pages/stadion-dinamo-im-valeriya-lobanovskogo​(укр.)​(англ.)​(рос.)
Мапа
Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського у Вікісховищі

Стадіо́н «Дина́мо» і́мені Вале́рія Лобано́вського — футбольний стадіон у Києві, домашня арена футбольного клубу «Динамо» (Київ). Названий на честь багаторічного наставника команди Валерія Васильовича Лобановського. Вміщує 16 873 глядача, за кількістю місць є другим найбільшим стадіоном Києва після Національного спорткомплексу «Олімпійський». Розташований у центрі Києва по вулиці Михайла Грушевського, 3, неподалік від станції метро «Майдан Незалежності». Комплекс стадіону «Динамо» імені Лобановського є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення[4].

Історія

[ред. | ред. код]
Головний вхід

У перші роки після заснування київське «Динамо» не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на Червоному стадіоні, найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику в Першотравневому парку. У 1930 році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства УСРР про будівництво замість оранжерей поблизу зазначеного спортивного майданчика нового стадіону.

Будівництво стадіону розпочалося 1931 за проектом інж.-арх. П. Ржечицького. За два роки були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону і насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934–36 за проектами цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого (головне спортивне ядро), арх.-худ. Н. Манучарової та арх. В. Поліщука (головний вхід), арх.-худ. Й. Каракіса (ресторан «Динамо») та ін. Арена будувалася силами в'язнів та самих киян, яких залучали на так звані недільники.

Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через голод, відбулося 12 червня 1933 року. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та Харкова, який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком берлінського стадіону, отримала ім'я наркома внутрішніх справ Всеволода Балицького та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом.

У 1936 році завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори — Н. Д. Манучарова та В. І. Поліщук. Після перенесення столиці республіки з Харкова до Києва (у 1934) споруда отримала назву Всеукраїнський стадіон «Динамо» імені Балицького. У середині 1930-х років стадіон «Динамо» носив імена спочатку наркома (народного комісара) Всеволода Балицького, а потім — члена ЦК ВКП(б) Миколи Єжова. Після 1937-38 рр. і Балицький і Єжов були оголошені зрадниками та «ворогами народу». Балицького розстріляно. Назва стала просто Всеукраїнський стадіон «Динамо».

Під час Другої світової війни на стадіоні виступали лише німецькі команди, від чого в народі його стали називати Німецький. Від 1945 до 1949 року «Динамо» (Київ) грало тут більшість своїх домашніх ігор. Після 1949 року команда переїжджає на Республіканський стадіон.

З 1956 року на стадіоні грали дублери та другі команди «Динамо». Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед Олімпіадою-80. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь та усунення легкоатлетичних доріжок. Тому з 1990-х років «Динамо» (Київ) проводило на арені ігри Кубка УЄФА та кваліфікаційних раундів Ліги чемпіонів. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому НСК «Олімпійський».

15 травня 2002 року, після смерті видатного тренера Валерія Лобановського, київський стадіон «Динамо» названо його іменем.

Зрозуміло, що такий популярний і багатий клуб як «Динамо» повинен мати арену більше як 17 000 місць. Але, як заявили представники клубу, реконструкція та збільшення стадіону неможливі — ґрунт під стадіоном не витримає масивних конструкцій і вся арена «попливе» у бік Дніпра.[5]

Інфраструктура

[ред. | ред. код]
Схема розміщення секторів

Стадіон розташований у парковій зоні Києва. З одного боку територія обмежується алеєю Магдебурзького права, з усіх інших — Міським парком. Поле стадіону орієнтоване з північного сходу на південний захід, навколо нього розміщуються трибуни у формі овалу: головна трибуна на відстані до 10 метрів від поля, протилежна до 15, трибуни за воротами до 40 метрів від поля. Пластикові крісла, згідно з кольорами «Динамо», сині та білі, при чому білі сидіння на трибунах утворюють написи «ДИНАМО», «КИЇВ», та «1927», тобто рік заснування футбольного клубу. Головна трибуна — північно-західна — знаходиться на одному рівні з футбольни полем, інші піднято над полем на 2,5 метри. Глядацькі місця розділені на 29 секторів та ложу для преси, нумерація секторів за годинниковою стрілкою починається з головної трибуни. Кожен сектор нараховує від 13 до 23 рядів сидінь. Вздовж усієї головної трибуни простягається будівля клубного офісу, яка зі сторони поля має глядацькі місця для почесних гостей. На даху офісу під час телевізійних трансляцій встановлюються головні телекамери.

Стадіон під час матчів заповнюється через 2 входи: один — головний — зі сторони вулиці Грушевського, інший з Міського парку. Прохід глядачів здійснюється через турнікети, які сканують штрих-код квитка. На сектори головної трибуни вболівальники потрапляють знизу, пройшовши через прохід під 26-м сектором. Вхід на інші сектори здійснюється зверху, дорогу до них виконано у вигляді алеї по периметру глядацьких місць.

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
Пам'ятник футболістам київського «Динамо» — учасникам «Матчу смерті»

1971 року на території стадіону встановлено пам'ятник футболістам київського «Динамо», які брали участь у поєдинку відомому як «матч смерті». Скульптура виконана у вигляді стели, на якій висічено чотири постаті футболістів (так званий горельєф). Архітекторами були відомі за проектами станцій Київського метрополітену В. С. Богдановський та І. Л. Масленков, скульптор І. С. Горовий. Пам'ятник розташований зі сторони службового в'їзду на стадіон, тож більшість вболівальників не має можливості його побачити.

11 травня 2003 року, до перших роковин смерті Валерія Лобановського, йому було відкрито пам'ятник — багаторічний наставник «Динамо» сидить на тренерській лаві та напружено спостерігає за грою. Постамент виконано у вигляді великого футбольного м'яча. Загальна вага композиції становить близько п'яти тонн. Над пам'ятником працював колектив з дев'яти людей під керівництвом архітектора Василя Клименка та скульптора Володимира Філатова[6]. Скульптура розташована між колонадою та головним входом на стадіон.

Команди та вболівальники

[ред. | ред. код]

Команди

[ред. | ред. код]

Господарем стадіону завжди був футбольний клуб «Динамо». Основний склад біло-синіх проводив тут свої матчі у 1933—1941, 1944—1949 та 1979—1980 роках, а також з 1996 до 2012 року. В інший час на арені грали переважно динамівські дублери.

У Чемпіонаті України деякі клуби з різних причин не завжди могли грати на власних стадіонах, іноді використовуючи динамівську арену для проведення домашніх матчів. Так, «Оболонь» грала тут частину домашніх ігор протягом 2002—2004 років, а «Арсенал» приймав суперників в сезоні 2018—2019.

Міжнародні матчі

[ред. | ред. код]

Протягом останніх десяти років збірна України використовувала стадіон «Динамо» для проведення товариських поєдинків. 2009 року, у зв'язку з реконструкцією НСК «Олімпійський», головна команда країни провела тут дві офіційні гри в рамках відбору на чемпіонат світу, в обох матчах відсвяткувавши перемогу.

Півфінальний матч Кубка УЄФА 2008/09 при заповнених трибунах

Столичні динамівці до 2008-го року ігри кваліфікації Ліги чемпіонів традиційно проводило на стадіоні імені Лобановського, тоді як матчі групового турніру завжди відбувалися на «Олімпійському».
Київський ЦСКА двічі грав у єврокубках, і через невідповідність власної арени вимогам УЄФА домашні матчі проводив на стадіоні «Динамо».
В серпні 2006 на стадіоні імені Лобановського відбувся матч кваліфікації Ліги чемпіонів між командами «Маккабі» (Хайфа) та «Ліверпуль», проведення якого в Хайфі заборонила УЄФА у зв'язку з конфліктом Ізраїлю та Лівану[7]. 24 травня 2018 року стадіон «Динамо» прийняв фінальний матч жіночої Ліги Чемпіонів в якому французький «Олімпік Ліон» здолав німецький «Вольфсбург» з рахунком 4:1.

Відвідування стадіону

[ред. | ред. код]
Ультрас київського «Динамо» на стадіоні

Продаж квитків на матч розпочинається зазвичай за тиждень до проведення гри. У сезоні 2011–2012 на матч чемпіонату України за участю «Динамо» квитки коштують від 20 до 50 гривень[8]. Перед початком сезону можна було придбати абонементи на усі матчі «Динамо» на внутрішній арені за ціною від 270 до 675 гривень залежно від місця[9].
Якщо на матчах чемпіонату України аншлаги є рідкістю, то міжнародні поєдинки створюють великий попит на квитки, і стадіон не в змозі вмістити всіх охочих. Це породжує появу спекулянтів, боротися із якими футбольний клуб неспроможний[10].

З 2009 року середовище фанатів «Динамо» розділилося на дві частини[11]: члени офіційного фан-клубу уболівають з 8-го та 9-го секторів, а київські ультрас розміщуються на 20-му та 21-му. На цих секторах фанати завжди підтримують команду стоячи. Уболівальникам команди гостей зазвичай виділяють 26-й сектор.

Інциденти

[ред. | ред. код]

7 серпня 2011 року під час матчу між «Динамо» та «Карпатами» працівник ФК «Динамо» (Київ) Андрій Саламатов спробував забрати у львівських уболівальників прапор із зображенням Романа Шухевича, після чого був атакований фанатами обидвох клубів та зазнав тілесних ушкоджень. Виявилось, що потерпілий мав українофобські переконання[12]. На тому ж матчі ультрас київського «Динамо» скандували образливий вислів на адресу Віктора Януковича та його прихильників. Обидва інциденти набули широкого розголосу[13].

Зображення

[ред. | ред. код]
  • Архітектурна деталь головного входу на стадіон
    Архітектурна деталь головного входу на стадіон
  • Панорама стадіону вдень
    Панорама стадіону вдень
  • Поле стадіону при штучному освітленні
    Поле стадіону при штучному освітленні
  • Головний вхід під час Євромайдану 2014
    Головний вхід під час Євромайдану 2014

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г https://football24.ua/dinamo_im_v_lobanovskogo_stadium7/
  2. ↑ а б в г http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/kievskomu_stadionu_dinamo_70_let/
  3. ↑ а б в г http://www.fcdynamo.kiev.ua/club/stadium/tour/
  4. ↑ Державний реєстр нерухомих пам'яток України (пам'ятки місцевого значення станом на 1 червня 2009 року). Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 15 березня 2010.
  5. ↑ «Динамо»: трансферные приоритеты, травмы и стадион (football.ua, 30 травня 2008)(рос.)
  6. ↑ Памятник В. В. Лобановскому. Описание (рос.)
  7. ↑ Киев согласился приютить «Маккаби» и «Ливерпуль»(рос.)
  8. ↑ У продажу квитки на «Динамо» — «Кривбас» // 18 серпня 2011
  9. ↑ Увага! У продажу абонементи на сезон 2011/2012
  10. ↑ Виталий Сивков: «У нас нет инструментов борьбы со спекулянтами»(рос.)
  11. ↑ Далі без фан-клубу
  12. ↑ Чоловік, якого побили фанати «Динамо», вважає, що українців як нації немає і не буде. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 23 серпня 2011.
  13. ↑ «Спасибо жителям Донбасса» стал самым популярным запросом недели в украинском Google(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського

Посилання

[ред. | ред. код]
Минуле
Сезони
1936 (в) • 1936 (о) • 1937 • 1938 • 1939 • 1940 • 1941 • 1942—1943 • 1944 • 1945 • 1946 • 1947 • 1948 • 1949 • 1950 • 1951 • 1952 • 1953 • 1954 • 1955 • 1956 • 1957 • 1958 • 1959 • 1960 • 1961 • 1962 • 1963 • 1964 • 1965 • 1966 • 1967 • 1968 • 1969 • 1970 • 1971 • 1972 • 1973 • 1974 • 1975 • 1976 (в) • 1976 (о) • 1977 • 1978 • 1979 • 1980 • 1981 • 1982 • 1983 • 1984 • 1985 • 1986 • 1987 • 1988 • 1989 • 1990 • 1991 • 1992 • 1992—1993 • 1993—1994 • 1994—1995 • 1995—1996 • 1996—1997 • 1997—1998 • 1998—1999 • 1999—2000 • 2000—2001 • 2001—2002 • 2002—2003 • 2003—2004 • 2004—2005 • 2005—2006 • 2006—2007 • 2007—2008 • 2008—2009 • 2009—2010 • 2010—2011 • 2011—2012 • 2012—2013 • 2013—2014 • 2014—2015 • 2015—2016 • 2016—2017 • 2017—2018 • 2018—2019 • 2019—2020 • 2020—2021 • 2021—2022 • 2022—2023 • 2023—2024
Стадіони
Команда
Склад команди • Головний тренер • Футболісти • Легіонери • Тренери • Капітани • Динамо-2 † • Динамо-3 † • ДЮФШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського • Жіноча
Керівництво
Дербі
Футбольні стадіони команд української Прем'єр-ліги 2023/24
«Донбас Арена» (Донецьк) · «Металіст» (Харків) · «Арена Львів» (Львів) · «Чорноморець» (Одеса) · «Дніпро-Арена» (Дніпро) · «Україна» (Львів) · «Ворскла» ім. Бутовського (Полтава) · «Авангард» (Луганськ) · «Динамо» ім. Лобановського (Київ) · «Авангард» (Ужгород) · «Черкаси-Арена» (Черкаси) · «Авангард» (Рівне) · «Ніка» (Олександрія) · Центральний (Житомир) · «Оболонь-Арена» (Київ) · «Колос» (Ковалівка) · Арена «Лівий берег» (Млиново) · «Скіф» (Львів) · «Гірник» (Кривий Ріг) · «Минай-Арена» (Минай)
Сірим кольором та курсивом виділені стадіони, на яких матчі не проводяться через російсько-українську війну.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стадіон_«Динамо»_імені_Валерія_Лобановського&oldid=42342906