Тибет: відмінності між версіями

	Тибет
Катойконім	Tibetan і Tibetano
Країна	КНР
Адміністративна одиниця	Тибетський автономний район
У межах природно-географічного об'єкта	Внутрішня Азіяd, Китай
Найвища точка	Джомолунгма
Кількість населення	3 002 166 осіб
Висота над рівнем моря	4380 м
Площа	2 500 000 км²
Географія теми	Клімат Тибету
Економіка теми	economy of Tibetd
Демографія теми	demographics of Tibetd
Категорія мап на Вікісховищі	d
	Тибет у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 19:14, 18 квітня 2024

Координати: 29°39′ пн. ш. 91°06′ сх. д. / 29.650° пн. ш. 91.100° сх. д. / 29.650; 91.100

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тибет (значення).

Історична мапа регіонів Тибету^{[прояснити]}

Тибе́т (тиб. བོད་; bod [pʰø̀ʔ]; кит. 西藏, пін. Xīzàng) — історико-географічний регіон в Центральній Азії, територіально охоплює Тибетське нагір'я. Також охоплює Китай. У квітні 1951 року анексований Китаєм. Опозиційні сили роблять спроби відновити суверенність. Історичною столицею Тибету є місто Лхаса.

На сьогодні уряд Тибету знаходиться у вигнанні і перебуває в індійському місті Дхарамсала. Головою уряду до 2002 року був Далай-лама XIV.

Географія

Загальна площа території Тибету становить 1,2 млн км².

Рельєф гористий, середня висота над рівнем моря — 4000 м. Тут знаходиться найвища точка земної кулі — гора Еверест (Джомолунгма) з висотою 8848,43 м.

На території Тибету беруть початок багато великих річок Євразії, зокрема Янцзи (Муруй-Ус, Джи-Чу, Цзіньшацзян), Брахмапутра (Мацінг, Дамчог-Дзангбо, Ярлунг-Дзангбо, Цангпо), Хуанхе, Інд, Салуїн (Наг-Чу, Нуцзян), Меконг (Дза-Чу, Ланьцанцзян) та ін.

В гірських долинах знаходяться багато озер, які є священними для тибетців. Це Нам-Цо (Тенгрі-Нур), Сілінг-Цо, Тангра-Юмцо, Доге-Цорінг (Монкальм), Нгорінг-Цо (Орін-Нур), Гьярінг-Цо (Джарін-Нур), Нгангдзе-Цо, Нгангла-Рінгцо, Пангонг-Цо, Пума-Юмцо.

Середня температура липня +14 °C, січня −4 °C. Опадів випадає на заході від 1 мм в січні та 25 мм в липні, на сході 30 мм в січні та 80 мм в липні.

Територія Тибету досить багата на різні корисні копалини. Тут поширені 126 різних мінералів, серед яких уран, залізо, хроміт, золото, літій, боксит, мідь, вугілля, сіль, слюда, олово, нафта та інші.

Історія

Тибет став єдиною державою з VII ст. Об'єднав Тибет цемпо (імператор) Сронцангамбо. Його держава розпалася у IX ст. Після цього існували різні за розміром держави на території Тибету. Цей період відображено у літописі "Світле свічадо царських родоводів" та «Блакитному літописі» (автор Шоннупал, 1478 рік).

Перелік імператорів всього Тибету (представники Ярлуг):

Сронцангамбо (580—650)
Манронманцан (650—679)
Дудсрон (679—703)
Меагцом (703—755)
Тисрондецан (755—797)
Мунецанбо (797—798)
Мутігцанбо (798—804)
Тідесронцан (804—817)
Ралпачан (817—841)
Дарма (841—845)

Після смерті імператора Дарми Тибетська держава розпадається на Західнотибетське та Центральнотибетське царства, які, у свою чергу, протягом X ст. розпалися на менші князівства, відбувалося подальше подрібнення Тибету. Водночас все більшої влади набували буддійські монахи.

З XIII ст. в складі Монгольської імперії та монгольської династії Юань. У 1254 році Хубілай надав право на володіння Тибетом Саг'я Пагбі-ламі, лідеру ламаїстів. З середини XIV Тибет звільнився від влади монголів. До середини XVI ст. владу у країні перебирають на себе Далай-лами. У 1642 році Далай-лама V стає світським та релігійним володарем у країні. Тоді вводиться посада заступника Далай-лами — панчен-лами.

У 1751 році за часів імператора Цяньлуна з династії Цін Тибет — васал Китаю. З початком сінхайської революції у Китаї (1911 рік) Тибет знову стає незалежним.

Докладніше: Тибет у Новий час (1642-1912)

У квітні 1951 року під тиском китайського уряду уклали угоду зі 17 пунктів з КНР, включаючи анексію Тибету.^[1] У березні 1959 року відбулося масове повстання народу проти китайської влади.

Тибетська опозиція розцінює політику китайської влади в регіоні, як геноцид проти тибетців. У минулому Тибет поділявся на кілька провінцій, які нині зберігають традиційну назву:

Сучасний китайський Тибетський автономний район займає тільки територію провінції У-Цанг та західну частину провінції Кхам. Східна ж частина Кхам та провінція Амдо зараз перебувають у межах китайських провінцій Юньнань, Сичуань, Цінхай та Ганьсу.

Населення

Докладніше: Тибетці

Корінним населенням регіону є тибетці, які займаються в основному сільським господарством.

Уряд Тибету наводить кількість етнічних тибетців, що проживають в регіоні, на рівні 6 млн осіб, в той час як китайців — 7,5 млн. Китайська влада подає інші дані — 5,2 млн тибетців, 3,6 млн китайців та 1,6 млн осіб інших національностей (за даними перепису 2000 року).

За межами Тибету проживає також близько 134 тисяч тибетців, в тому числі в Індії 100 тис., Непалі 20 тис., США 8 тис., Європі 2,4 тис. (Швейцарії — 2 тис.), Бутані 1,5 тис., Канаді 1,2 тис., Австралії та Новій Зеландії 0,2 тис.

Рівень писемності серед етнічних народів становить менше 50 %.

Культура

Своєрідністю відзначається тибетська музика, заснована на стародавніх традиціях. Також особливістю відзначається так звана тибетська опера.

Цікаві факти

у 1920-х роках у Тибеті існував податок на вуха та ніс;
У 2001—2006 роках було збудовано ділянку залізниці Голмуд-Лхаса. З 1142 км ділянки — 969 км пролягають на висоті більш ніж 4 км над рівнем моря, також є залізнична станція, котра перебуває на висоті 5 км над рівнем моря. В пасажирські вагони на високогірних ділянках подають кисень, як через систему кондиціонування, так і індивідуально для кожного місця.

Дипломати Тибету

Темпа Церінг (Tempa Tsering)
Діккі Чоян (Dicki Chhoyang)
Лоді Г'ярі (Lodi Gyari)
Тензін Тетонг (Tenzin Tethong)
Таші Вангді (Tashi Wangdi)

Примітки

↑ Tsepon Wangchuk Deden Shakabpa (October 2009). One Hundred Thousand Moons: An Advanced Political History of Tibet. BRILL. с. 953, 955. ISBN 90-04-17732-9.

Джерела

Цендина А. Д. …и страна зовётся Тибетом. Москва, 2006 (рос.).

Посилання

Тибет // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тибет

(англ.) Тибетський портал.
(англ.) Сайт уряду Тибету.
(рос.) Російський тибетський портал — культура, медицина, буддизм, традиції, тури, розповіді туристів.
(англ.) (фр.) (нім.) (кит.) Китайський тибетський портал
(рос.) Подорож Вадима Куріка Тибетом.

Портал «Китай» Портал «Азія»

[1] Tsepon Wangchuk Deden Shakabpa (October 2009). One Hundred Thousand Moons: An Advanced Political History of Tibet. BRILL. с. 953, 955. ISBN 90-04-17732-9.

[1]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{універсальна картка}}
 {{Otheruses|Тибет (значення)}}
 [[Файл:Flag of Tibet.svg|міні|праворуч|200пкс|[[Прапор Тибету]]]]
-[[Файл:Tibet-claims.jpg|thumb|200px|Карта Тибету{{прояснити}}]]
+[[Файл:Tibet-claims.jpg|thumb|200px|Історична мапа регіонів Тибету{{прояснити}}]]
 [[Файл:Chortenladakh.jpg|міні|праворуч|200пкс|Традиційні тибетські краєвиди]]
 [[Файл:Zhongdian-ciudad-antigua-calles-c05.jpg|міні|праворуч|200пкс|Традиційне поселення тибетців]]
-'''Тибе́т''' ({{lang-bo|བོད་; bod}} [[IPA|[pʰø̀ʔ]]]; {{lang-zh|西藏}})&nbsp;— історико-географічний [[регіон]] в [[центральна Азія|Центральній Азії]], територіально охоплює [[Тибетське нагір'я]]. У травні [[1959|1959 року]] анексований [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]]. Зараз опозиційними силами ведуться всілякі спроби відновити втрачену [[Суверенітет|суверенність]]. Історичною столицею Тибету є місто [[Лхаса]].
+'''Тибе́т''' ({{lang-bo|བོད་; bod}} [[IPA|[pʰø̀ʔ]]]; {{lang-zh2|西藏|Xīzàng}})&nbsp;— історико-географічний [[регіон]] в [[центральна Азія|Центральній Азії]], територіально охоплює [[Тибетське плато|Тибетське нагір'я]]. Також охоплює Китай. У квітні [[1951]] року [[анексія Тибету Китаєм|анексований]] [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]]. Опозиційні сили роблять спроби відновити суверенність. Історичною столицею Тибету є місто [[Лхаса]].
 На сьогодні [[уряд]] Тибету знаходиться у вигнанні і перебуває в [[індія|індійському]] місті Дхарамсала. Головою уряду до [[2002]] року був [[Далай-лама XIV]].
@@ Рядок 12: / Рядок 13: @@
 Загальна площа території Тибету становить 1,2 млн км².
-Рельєф [[гори]]стий, середня висота над рівнем моря — 4000 м. Тут знаходиться найвища точка земної кулі — гора [[Еверест]] (Джомолунгма) з висотою 8844,43 м.
+Рельєф [[гори]]стий, середня висота над рівнем моря — 4000 м. Тут знаходиться найвища точка земної кулі — гора [[Еверест]] (Джомолунгма) з висотою 8848,43 м.
 На території Тибету беруть початок багато великих [[річка|річок]] Євразії, зокрема [[Янцзи]] (Муруй-Ус, Джи-Чу, Цзіньшацзян), [[Брахмапутра]] (Мацінг, Дамчог-Дзангбо, Ярлунг-Дзангбо, Цангпо), [[Хуанхе]], [[Інд]], [[Салуїн]] (Наг-Чу, Нуцзян), [[Меконг]] (Дза-Чу, Ланьцанцзян) та ін.
@@ Рядок 18: / Рядок 19: @@
 В гірських долинах знаходяться багато [[озеро|озер]], які є священними для [[тибетці]]в. Це [[Нам-Цо]] (Тенгрі-Нур), [[Сілінг-Цо]], [[Тангра-Юмцо]], [[Доге-Цорінг]] (Монкальм), [[Нгорінг-Цо]] (Орін-Нур), [[Гьярінг-Цо]] (Джарін-Нур), [[Нгангдзе-Цо]], [[Нгангла-Рінгцо]], [[Пангонг-Цо]], [[Пума-Юмцо]].
-Пересічні температури [[липень|липня]] +14 °C, [[січень|січня]] −4 °C. [[опади|Опадів]] випадає на [[захід|заході]] від 1 мм в січні та 25 мм в липні, на [[схід|сході]] 30 мм в січні та 80 мм в липні.
+Середня температура [[липень|липня]] +14 °C, [[січень|січня]] −4 °C. [[опади|Опадів]] випадає на [[захід|заході]] від 1 мм в січні та 25 мм в липні, на [[схід|сході]] 30 мм в січні та 80 мм в липні.
 Територія Тибету досить багата на різні [[корисні копалини]]. Тут поширені 126 різних мінералів, серед яких [[уран (хімічний елемент)|уран]], [[залізо]], [[хроміт]], [[золото]], [[літій]], [[боксит]], [[мідь]], [[вугілля]], [[кухонна сіль|сіль]], [[слюда]], [[олово]], [[нафта]] та інші.
@@ Рядок 24: / Рядок 25: @@
 == Історія ==
 [[Файл:Tibetan empire greatest extent 780s-790s CE.png|міні|200пкс|Тибетська імперія 780-ті — 790-ті рр.]]
-Тибет став єдиною державою з VII ст. (об'єднав Тибет цемпо (імператор) [[Сронцангамбо]], яка розпалася у IX ст. Після цього існували різні за розміром держави на території Тибету. Цей період відображено у літописі [["Світле свічадо царських родоводів"]] та «Блакитному літописі» (автор [[Шоннупал]], 1478 рік).
+Тибет став єдиною державою з VII ст. Об'єднав Тибет цемпо (імператор) [[Сронцангамбо]]. Його держава розпалася у IX ст. Після цього існували різні за розміром держави на території Тибету. Цей період відображено у літописі [["Світле свічадо царських родоводів"]] та «Блакитному літописі» (автор [[Шоннупал]], 1478 рік).
 Перелік імператорів всього Тибету (представники Ярлуг):
-* [[Сронцангамбо]] (580–650)
+* [[Сронцангамбо]] (580—650)
-* [[Манронманцан]] (650–679)
+* [[Манронманцан]] (650—679)
-* [[Дудсрон]] (679–703)
+* [[Дудсрон]] (679—703)
-* [[Меагцом]] (703–755)
+* [[Меагцом]] (703—755)
-* [[Тисрондецан]] (755–797)
+* [[Тисрондецан]] (755—797)
-* [[Мунецанбо]] (797–798)
+* [[Мунецанбо]] (797—798)
-* [[Мутігцанбо]] (798–804)
+* [[Мутігцанбо]] (798—804)
-* [[Тідесронцан]] (804–817)
+* [[Тідесронцан]] (804—817)
-* [[Ралпачан]] (817–841)
+* [[Ралпачан]] (817—841)
-* [[Дарма]] (841–845)
+* [[Дарма]] (841—845)
 Після смерті імператора Дарми Тибетська держава розпадається на Західнотибетське та Центральнотибетське царства, які, у свою чергу, протягом X ст. розпалися на менші князівства, відбувалося подальше подрібнення Тибету. Водночас все більшої влади набували буддійські монахи.
-З XIII ст. в складі [[монгольська імперія|Монгольської імперії]] та монгольської династії [[Юань]]. У 1254 році [[Хубілай]] надав право на володіння Тибетом Саг'я Пагбі-ламі, лідеру ламаїстів. З середини XIV Тибет звільнився від влади монголів. До середини XVI ст. владу у країні перебирають на себе [[Далай-лама|Далай-лами]]. У 1642 році Далай-лама стає світським та релігійним володарем у країні. Тоді вводиться посада заступника Далай-лами — панчен-лами.
+З XIII ст. в складі [[монгольська імперія|Монгольської імперії]] та монгольської династії [[Юань]]. У 1254 році [[Хубілай]] надав право на володіння Тибетом Саг'я Пагбі-ламі, лідеру ламаїстів. З середини XIV Тибет звільнився від влади монголів. До середини XVI ст. владу у країні перебирають на себе [[Далай-лама|Далай-лами]]. У 1642 році [[Далай-лама V]] стає світським та релігійним володарем у країні. Тоді вводиться посада заступника Далай-лами — панчен-лами.
-У 1751 році за часів імператора [[Цзянлун]]а з [[Династія Цін|династії Цін]] Тибет — васал [[китай|Китаю]]. З початком сінхайської революції у Китаї (1911 рік) [[Тибет (1912-1951)|Тибет]] знову стає незалежним.
+У 1751 році за часів імператора [[Цяньлун]]а з [[Династія Цін|династії Цін]] Тибет — васал [[китай|Китаю]]. З початком сінхайської революції у Китаї (1911 рік) [[Тибет (1912-1951)|Тибет]] знову стає незалежним.
-''Дивитись докладніше'' [[Тибет у Новий час (1642-1912)]]
+{{main|Тибет у Новий час (1642-1912)}}
 [[Файл:Tibet provinces.png|міні|праворуч|200пкс|Історичні провінції Тибету]]
+У квітні [[1951]] року під тиском китайського уряду уклали угоду зі 17 пунктів з КНР, включаючи анексію Тибету.<ref>{{cite book|author=Tsepon Wangchuk Deden Shakabpa|title=One Hundred Thousand Moons: An Advanced Political History of Tibet|url=https://books.google.com/books?id=lGyrymfDdI0C&pg=PA955|date=October 2009|publisher=BRILL|isbn=90-04-17732-9|pages=953,955}}</ref> У березні [[1959]] року відбулося [[Тибетське повстання|масове повстання народу]] проти китайської влади.
-В [[травень|травні]] [[1959]] року він був остаточно [[анексія|анексований]] [[КНР]]. Тибетська [[опозиція]] розцінює політику китайської влади в регіоні, як [[геноцид]] проти [[тибетці]]в. В минулому Тибет поділявся на кілька провінцій, які нині зберігають традиційну назву:
+Тибетська [[опозиція]] розцінює політику китайської влади в регіоні, як [[геноцид]] проти [[тибетці]]в. У минулому Тибет поділявся на кілька провінцій, які нині зберігають традиційну назву:
 * [[У-Цанг]]
 * [[Кхам]]
@@ Рядок 60: / Рядок 63: @@
 {{main|Тибетці}}
-Корінним населенням регіону є [[тибетці]], які зайняті в основному [[сільське господарство|сільським господарством]].
+Корінним населенням регіону є [[тибетці]], які займаються в основному [[Сільське господарство|сільським господарством]].
 [[Уряд]] Тибету наводить кількість етнічних тибетців, що проживають в регіоні, на рівні 6 млн осіб, в той час як [[китайці]]в — 7,5 млн. [[Китай]]ська влада подає інші дані — 5,2 млн тибетців, 3,6 млн китайців та 1,6 млн осіб інших національностей (за даними перепису [[2000]] року).
@@ Рядок 66: / Рядок 69: @@
 За межами Тибету проживає також близько 134 тисяч тибетців, в тому числі в [[Індія|Індії]] 100 тис., [[Непал]]і 20 тис., [[США]] 8 тис., [[Європа|Європі]] 2,4 тис. ([[Швейцарія|Швейцарії]] — 2 тис.), [[Бутан]]і 1,5 тис., [[Канада|Канаді]] 1,2 тис., [[Австралія|Австралії]] та [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]] 0,2 тис.
-Рівень писемності серед етнічних народів становить менше 50%.
+Рівень писемності серед етнічних народів становить менше 50 %.
 == Культура ==
-Своєрідністю відзначається тибетська музика, заснована на стародавніх традиціях. Також особливістю відзначається так звана [[Тибетська опера|тибетська опера]].
+Своєрідністю відзначається тибетська музика, заснована на стародавніх традиціях. Також особливістю відзначається так звана [[тибетська опера]].
-==Цікаві факти==
+== Цікаві факти ==
 * у 1920-х роках у Тибеті існував податок на вуха та ніс;
-* У 2001-2006 роках було збудовано ділянку залізниці Голмуд-Лхаса. З 1142км  ділянки — 969км пролягають на висоті більш ніж 4км над рівнем моря, також є залізнична станція, котра перебуває на висоті 5км над рівнем моря. В пасажирські вагони на високогірних ділянках примусово подають кисень, як через систему кондиціонування, так і індивідуально для кожного місця.
+* У 2001—2006 роках було збудовано ділянку залізниці Голмуд-Лхаса. З 1142 км ділянки — 969 км пролягають на висоті більш ніж 4 км над рівнем моря, також є залізнична станція, котра перебуває на висоті 5 км над рівнем моря. В пасажирські вагони на високогірних ділянках подають кисень, як через систему кондиціонування, так і індивідуально для кожного місця.
+== Дипломати Тибету ==
+* [[Темпа Церінг]] (''Tempa Tsering'')
+* [[Діккі Чоян]] (''Dicki Chhoyang'')
+* [[Лоді Г'ярі]] (''Lodi Gyari'')
+* [[Тензін Тетонг]] (''Tenzin Tethong'')
+* [[Таші Вангді]] (''Tashi Wangdi'')
+== Примітки ==
+{{reflist}}
 == Джерела ==
@@ Рядок 79: / Рядок 92: @@
 == Посилання ==
+* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53410/21938.html Тибет]}}
 {{Commonscat|Tibet}}
 * {{ref-en}} [http://www.tibet.org/ Тибетський портал.]
@@ Рядок 85: / Рядок 99: @@
 * {{ref-en}} {{ref-fr}} {{ref-de}} {{ref-cn}} [http://eng.tibet.cn/ Китайський тибетський портал]
 * {{ref-ru}} [http://www.oldkurik.livejournal.com Подорож Вадима Куріка Тибетом.]
-{{PRC-geo-stub}}
 {{Організація непредставлених націй та народів}}
+{{Бібліоінформація}}
+{{Портали|Китай|Азія}}
-[[Категорія:Тибет]]
+[[Категорія:Тибет| ]]
+[[Категорія:Історичні області Азії]]
+[[Категорія:Колишні держави Азії]]
+[[Категорія:Центральна Азія]]
+[[Категорія:Регіони Китаю]]
+[[Категорія:Західний Китай]]

У соціальних мережах	Сабреддіт (англ.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine · Giant Bomb · Kunstindeks Danmark
Географія та географічні карти	GeoNames
Література та бібліографія	Бібліографія історії чеських земель
Тематичні сайти	Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · Treccanis Dizionario di Storia
Довідкові видання	KBpedia · UK Parliament thesaurus · Namuwiki
Нормативний контроль	Freebase: /m/07rj5 · GND: 4060036-1 · ISNI: 0000000117816290 · LCCN: n2011015804 · NKC: ge131050 · NSK: 000192952 · VIAF: 262467023

Тибет: відмінності між версіями

Поточна версія на 19:14, 18 квітня 2024

Зміст

Географія

Історія

Населення

Культура

Цікаві факти

Дипломати Тибету

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Тибет: відмінності між версіями

Поточна версія на 19:14, 18 квітня 2024

Географія

Історія

Населення

Культура

Цікаві факти

Дипломати Тибету

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук