Вільшанський район: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Адміністративний устрій: зовнішні посилання
(Не показані 48 проміжних версій 27 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Район|
{{Район|
| назва =Вільшанський
| назва =Вільшанський
| прапор =Прапор-Вільшанського-району.png
| прапор =Flag of Vilshanka raion.svg
| опис прапора =Прапор Вільшанського району
| опис прапора =Прапор Вільшанського району
| герб =Герб-Вільшанського-району.png
| герб =Герб-Вільшанського-району.png
| опис герба =Герб Вільшанського району
| опис герба =Герб Вільшанського району
| розташування =Vilshanskyi-Raion.png
| розташування =Vilshanskyi-Raion.png
| мапа = Vilshanskyi.jpg
| мапа =
| країна ={{UKR}}
| країна ={{UKR}}
| регіон ={{Крв}}
| регіон =[[Кіровоградська область]]
| код КОАТУУ =3524300000
| код КОАТУУ =3524300000
| утворений =1919 р.
| утворений =1919
| ліквідований = 2020
| населення ={{Населення районів Кіровоградської області|Вільшанський}}
| населення ={{Населення районів Кіровоградської області|Вільшанський}}
| площа =645
| площа =645
| густота =20.7
| густота =18.9
| код району =5250
| код району =5250
| поштові індекси =26600—26633
| поштові індекси =26600—26633
| центр =[[Вільшанка (смт)|Вільшанка]]
| центр =[[Вільшанка (селище)|Вільшанка]]
| міські ради =
| міські ради =
| селищні ради =1
| селищні ради =1
Рядок 24: Рядок 25:
| села =24
| села =24
| селища =
| селища =
| адреса =26600, Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 40
| адреса =26600, Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, смт. Вільшанка, вул. Центральна, 40
| вебсторінка =[http://vl.kr-admin.gov.ua/ Вільшанська РДА]<br/>[http://vilshanka-rada.com.ua/ Вільшанська районна рада]
| веб-сторінка =[http://vilshanka.org.ua Вільшанський район]
| голова РДА =Дубченко Олександр Євгенович<ref>{{РПУ|303/2020-рп|28 квітня 2020|Про призначення О.Дубченка головою Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/3032020-rp-33513}}</ref>
| голова РДА =ІВанов Геннадій Олександрович
| голова ради =Паранчевський Микола Павлович
| голова ради =Лець Михайло Якович
}}
}}{{Otheruses|Вільшанський район (значення)}}
{{Otheruses|Вільшанський район (значення){{!}}Вільшанський район}}
'''Вільша́нський райо́н''' — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] [[Україна|України]]. Площа району — 645 км². На 1 січня 2019 року населення становило 12 187 осіб. Серед населення більшість складали українці (92,70 %). Районний центр — [[Вільшанка (селище)|Вільшанка]].


Назва походить від назви річки Вільшанка, лівої притоки річки [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюха]]. На берегах річечки росло багато вільхи.
'''Вільша́нський райо́н''' — [[райони України|адміністративно-територіальна одиниця]] у складі [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] [[Україна|України]]. Площа району — 645 км². Населення становить 13 279 осіб (на 1 лютого 2011 року). Серед населення більшість складають болгари (28,%). Районний центр — [[Вільшанка (смт)|Вільшанка]].

Назва походить від назви річки Вільшанка, лівого притока ріки [[Синюха]]. На берегах річечки росло багато вільхи.


== Символіка району ==
== Символіка району ==
Маючи осмислену та обґрунтовану ідею щодо створення символіки району та райцентру, місцеві ради звернулись до Кіровоградського обласного відділення УГТ з проханням допомогти розробити проекти символів. Протягом 2002–2003 років членами відділення були розроблені та запропоновані для погодження та затвердження у встановленому порядку проекти символіки району та селища Вільшанки.
Маючи осмислену та обґрунтовану ідею щодо створення символіки району та райцентру, місцеві ради звернулись до Кіровоградського обласного відділення УГТ з проханням допомогти розробити проекти символів. Протягом 2002—2003 років членами відділення були розроблені та запропоновані для погодження та затвердження у встановленому порядку проекти символіки району та селища Вільшанки.


При опрацюванні запропонованої ідеї використані ґрунтовні дослідження та довідка директора українсько-болгарського музею історії Вільшанського району В. Вовченка, прорецензовані істориком-краєзнавцем, почесним громадянином Вільшанки І. Гуржосом. Впродовж усього часу роботи над проектами члени тимчасової районної геральдичної комісії брали активну участь в обговоренні ескізних пропозицій. Експертизу остаточних варіантів символіки, розроблених В. Кривенком при участі членів тимчасової геральдичної комісії при Вільшанській районній раді, провів голова УГТ А. Гречило. Рішенням сесії Вільшанської районної ради від 31 січня 2003 р. затверджені символи Вільшанщини.
При опрацюванні запропонованої ідеї використані ґрунтовні дослідження та довідка директора українсько-болгарського музею історії Вільшанського району В. Вовченка, прорецензовані істориком-краєзнавцем, почесним громадянином Вільшанки І. Гуржосом. Впродовж усього часу роботи над проектами члени тимчасової районної геральдичної комісії брали активну участь в обговоренні ескізних пропозицій. Експертизу остаточних варіантів символіки, розроблених В. Кривенком при участі членів тимчасової геральдичної комісії при Вільшанській районній раді, провів голова УГТ А. Гречило. Рішенням сесії Вільшанської районної ради від 31 січня 2003 р. затверджені символи Вільшанщини.
Рядок 41: Рядок 42:
== Історія ==
== Історія ==
{{see also|Пам'ятки Вільшанського району}}
{{see also|Пам'ятки Вільшанського району}}
Перша назва селища Вільшанка — Маслове (поселення козака Маслова). Маслове входило до складу Вольностей Війська Запорожського.
Перша назва селища Вільшанка — Маслове (поселення козака Маслова). Маслове входило до складу Вольностей Війська Запорожського.


Перші відомості про поселення Маслове на лівобережжі річки [[Синюха|Синюхи]] і далі, у східному напрямку по території сучасної Кіровоградщини, зустрічаються з [[XVIII століття]]. Це були [[зимівник]]и і [[Хутір|хутори]] [[Козацтво|козаків]] та селян-втікачів із [[Поділля]], [[Київщина|Київщини]], які переселялись на ці землі, щоб уникнути феодально-кріпосницького гніту. До [[1750]] р. лівобережжя Синюхи входило до складу земель [[Запорізька Січ|Вольностей Війська Запорозького]]; у [[1750]]–[[1764]] рр. — до складу [[Нова Сербія|Нової Сербії]], а від [[1764]] р. — до [[Єлисаветградська провінція|Єлисаветградської провінції]].
Перші відомості про поселення Маслове на лівобережжі річки [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюхи]] і далі, у східному напрямку по території сучасної Кіровоградщини, зустрічаються з [[XVIII століття]]. Це були [[зимівник]]и і [[Хутір|хутори]] [[Козаки|козаків]] та селян-втікачів із [[Поділля]], [[Київщина|Київщини]], які переселялись на ці землі, щоб уникнути феодально-кріпосницького гніту. До [[1750]] р. лівобережжя Синюхи входило до складу земель [[Запорозька Січ|Вольностей Війська Запорозького]]; у [[1750]]–[[1764]] рр. — до складу [[Нова Сербія|Нової Сербії]], а від [[1764]] р. — до [[Єлисаветградська провінція|Єлисаветградської провінції]].


Перші вихідці з Балкан поселились на території сучасної Вільшанки на початку 50-х рр. XVIII ст. біля військового укріплення — шанцу. Пізніше до них підселяли інших переселенців із-за Дунаю.
Перші вихідці з Балкан поселились на території сучасної Вільшанки на початку 50-х рр. XVIII ст. біля військового укріплення — шанцу. Пізніше до них підселяли інших переселенців із-за Дунаю.


Під час російсько-турецької війни 1768–1777 рр. близько 400 болгарських родин з с. Алфатар поблизу Сілістрії, з-під Рущука, Віддіна й Добруджі звернулись до головнокомандуючого російською армією Румянцева з проханням дозволити жити в Росії. Влітку 1774 року поселенці обрали для постійного проживання місцину, якій дали назву Вільшанка, одержавши у своє користування 17433 десятини землі.
Під час російсько-турецької війни 1768—1777 рр. близько 400 болгарських родин з с. Алфатар поблизу Сілістрії, з-під Рущука, Віддіна й Добруджі звернулись до головнокомандуючого російською армією Румянцева з проханням дозволити жити в Росії. Влітку 1774 року поселенці обрали для постійного проживання місцину, якій дали назву Вільшанка, одержавши у своє користування 17433 десятини землі.


Грамотою Олександра І від 24 грудня 1817 року вільшанські болгари причислялись до 4-го Бузького уланського полку і становили 3-ю волость 12 округу Новоросійських військових поселень.
Грамотою Олександра І від 24 грудня 1817 року вільшанські болгари причислялись до 4-го Бузького уланського полку і становили 3-ю волость 12 округу Новоросійських військових поселень.


У 1857 році військові поселення були ліквідовані.
У 1857 році військові поселення були ліквідовані.

Район утворений 7 березня 1923 року з [[Вільшанська волость (Єлисаветградський повіт)|Вільшанської волості]] з центром у [[Вільшанка (селище)|Вільшанці]] у складі [[Першомайська округа|Першомайської округи]] [[Одеська губернія|Одеської губернії]].<ref>Постанова ВУЦВК №&nbsp;310 від 7 березня 1923 «[[s:ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини|Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини]]»</ref>

12 листопада 1924 року на території Вільшанського району утворено болгарські національні Ради: Добрівська, Вільшанська, Станкуватська, Олексіївська, у 1925 році було створено болгарський національний район — Великобуялицький (Одеська округа).

Район розформований 3 лютого 1926, сільські ради перейшли:<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР №&nbsp;70 від 3 лютого 1926 «[[s:ЗУРРСУУ/1926/1/7-8/Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи|Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи]]»</ref>

* Синюхино-Брідська — до складу [[Первомайський район (Миколаївська область, 1923—2020)|Богопільського району]];
* Осичанська і Добрянська — до складу [[Добровеличківський район|Добровеличківського району]];
* інші — до складу [[Лисогірський район|Благодатнівського району]].

9 грудня 1927 року в Першомайській окрузі був утворений болгарський Вільшанський національний район з населенням 13400 осіб.

1 липня 1930 року Першомайська округа розформована, район перейшов до [[Одеська округа|Одеської округи]].<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР №&nbsp;141 від 13 червня 1930 «[[s:ЗЗРРСУУ/1930/1/14/Про реорганізацію округ УСРР|Про реорганізацію округ УСРР]]»</ref>

15 вересня 1930 після скасування округ підпорядковується безпосередньо Українській РСР.<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР №&nbsp;225 від 2 вересня 1930 «[[s:ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління|Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління]]»</ref>

27 лютого 1932 увійшов до складу новоутвореної [[Одеська область|Одеської області]].<ref>Постанова ВУЦВК №&nbsp;28 від 9 лютого 1932 «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР|Про утворення областей на території УСРР]]» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)</ref>

У 1935 році до Вільшанського національного району приєднали населені пункти з сусідніх районів і він став звичайним (не національним). ([[Історія міст і сіл Української РСР|ІМСУ]])

12 лютого 1954 згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР район був переданий Кіровоградській області.

30 грудня 1962 ліквідований, територія перейшла до [[Добровеличківський район|Добровеличківського району]].<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Указ Президії Верховної Ради УРСР №&nbsp;10/9 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»]]</ref>

Утворений знову 1967 року.


== Населення ==
== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F035&ti=19A050201%5F042%5F035%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CA%B3%F0%EE%E2%EE%E3%F0%E0%E4%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220515001014/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_035&ti=19A050201_042_035.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CA%B3%F0%EE%E2%EE%E3%F0%E0%E4%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+(2)&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=2022-05-15 }}</ref>:
Етномовний склад населених пунктів район (рідні мови населення)<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5 Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць]</ref>
{{СВ-Таблиця-Піраміда
{| {{table}}
| макс=799 | всього=16360
| ч0=387 | ж0=386
| ч5=514 | ж5=484
| ч10=616 | ж10=571
| ч15=469 | ж15=413
| ч20=380 | ж20=426
| ч25=529 | ж25=548
| ч30=542 | ж30=556
| ч35=581 | ж35=521
| ч40=545 | ж40=557
| ч45=490 | ж45=526
| ч50=493 | ж50=602
| ч55=377 | ж55=468
| ч60=649 | ж60=799
| ч65=256 | ж65=413
| ч70=328 | ж70=583
| ч75=218 | ж75=571
| ч80=66 | ж80=242
| ч85=50 | ж85=202
}}

Етномовний склад населених пунктів район (рідні мови населення)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=31 березня 2013 |archive-date=6 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|''''''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|''''''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська'''
Рядок 113: Рядок 163:
| с. ЗАВІТНЕ||96,7||0,7||-||2,6||-
| с. ЗАВІТНЕ||96,7||0,7||-||2,6||-
|-
|-
|
|
|}
|}


== Адміністративний устрій ==
== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Вільшанського району}}
{{main|Адміністративний устрій Вільшанського району}}
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 [[Вільшанська селищна рада (Вільшанський район)|селищну раду]] та 14 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 24 [[населений пункт|населені пункти]] та підпорядковані [[Вільшанська районна рада|Вільшанській районній раді]]. Адміністративний центр — смт [[Вільшанка (смт)|Вільшанка]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/d113.rtf Адміністративно-територіальний устрій Вільшанського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 [[Вільшанська селищна рада (Вільшанський район)|селищну раду]] та 14 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 24 [[населений пункт|населені пункти]] та підпорядковані Вільшанській районній раді. Адміністративний центр&nbsp;— смт [[Вільшанка (селище)|Вільшанка]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/d113.rtf Адміністративно-територіальний устрій Вільшанського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306121537/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/d113.rtf |date=6 березня 2016 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.


У серпні 2010 р. з обліку було зняте село [[Оброчне (Вільшанський район)|Оброчне]].
У серпні 2010 р. з обліку було зняте село [[Оброчне (Вільшанський район)|Оброчне]].

== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Вільшанського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала&nbsp;— 61,89&nbsp;% (проголосували 6 410 із 10 357 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 51,17&nbsp;% (3 280 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 17,07&nbsp;% (1 094 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 12,20&nbsp;% (782 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 4,40&nbsp;% (282 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 4,35&nbsp;% (279 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 1,08&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate=2018-02-27|deadurl=yes}}</ref>

== Природно-заповідний фонд ==

=== Заповідні урочища ===
[[Калмазівське]], [[Осичківське]].

=== Ландшафтний заказник ===
[[Чорноташлицький заказник|Чорноташлицький]] (загальнодержавного значення).


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat|Vilshanka Raion}}
{{commonscat|Vilshanka Raion}}
* [http://vilshanka.org.ua Сайт про Вільшанку та район]
* [https://web.archive.org/web/20170806225802/http://vilshanka.pp.ua/ Сайт про Вільшанку та район]
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/znak/032/znak32-05.html Символи Вільшанського району та селища Вільшанка]
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/znak/032/znak32-05.html Символи Вільшанського району та селища Вільшанка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100529092222/http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/znak/032/znak32-05.html |date=29 травня 2010 }}


{{Kirovohrad-geo-stub}}
{{Вільшанський район|nocat=1}}
{{Кіровоградська область}}
{{Ukraine-geo-stub}}


{{Розташування2
[[Категорія:Селища міського типу Кіровоградської області]]
|nw=[[Голованівський район]]|n=[[Новоархангельський район]]|ne=[[Добровеличківський район]]
|w=[[Голованівський район]]|e=[[Добровеличківський район]]
|sw=[[Миколаївська область]]<br/><small>([[Первомайський район (Миколаївська область)|Первомайський район]])</small>
|s=[[Миколаївська область]]<br/><small>([[Первомайський район (Миколаївська область)|Первомайський район]])</small>
|se=[[Миколаївська область]]<br/><small>([[Первомайський район (Миколаївська область)|Первомайський район]])</small>}}

{{Вільшанський район|nocat=1}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:засновані в Україні 1919]]
[[Категорія:Вільшанський район| ]]
[[Категорія:Вільшанський район| ]]
[[Категорія:Райони Кіровоградської області]]
[[Категорія:Колишні райони Кіровоградської області]]
[[Категорія:Виборчий округ 100]]
[[Категорія:Болгарські національні райони України]]

Версія за 12:21, 19 квітня 2024

Вільшанський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Кіровоградська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Кіровоградська область
Код КОАТУУ: 3524300000
Утворений: 1919
Ліквідований: 2020
Населення: 12 187 (на 1.01.2019)
Площа: 645 км²
Густота: 18.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5250
Поштові індекси: 26600—26633
Населені пункти та ради
Районний центр: Вільшанка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 14
Смт: 1
Села: 24
Районна влада
Голова ради: Лець Михайло Якович
Голова РДА: Дубченко Олександр Євгенович[1]
Вебсторінка: Вільшанська РДА
Вільшанська районна рада
Адреса: 26600, Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, смт. Вільшанка, вул. Центральна, 40
Мапа
Мапа

Вільшанський район у Вікісховищі

Вільша́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Площа району — 645 км². На 1 січня 2019 року населення становило 12 187 осіб. Серед населення більшість складали українці (92,70 %). Районний центр — Вільшанка.

Назва походить від назви річки Вільшанка, лівої притоки річки Синюха. На берегах річечки росло багато вільхи.

Символіка району

Маючи осмислену та обґрунтовану ідею щодо створення символіки району та райцентру, місцеві ради звернулись до Кіровоградського обласного відділення УГТ з проханням допомогти розробити проекти символів. Протягом 2002—2003 років членами відділення були розроблені та запропоновані для погодження та затвердження у встановленому порядку проекти символіки району та селища Вільшанки.

При опрацюванні запропонованої ідеї використані ґрунтовні дослідження та довідка директора українсько-болгарського музею історії Вільшанського району В. Вовченка, прорецензовані істориком-краєзнавцем, почесним громадянином Вільшанки І. Гуржосом. Впродовж усього часу роботи над проектами члени тимчасової районної геральдичної комісії брали активну участь в обговоренні ескізних пропозицій. Експертизу остаточних варіантів символіки, розроблених В. Кривенком при участі членів тимчасової геральдичної комісії при Вільшанській районній раді, провів голова УГТ А. Гречило. Рішенням сесії Вільшанської районної ради від 31 січня 2003 р. затверджені символи Вільшанщини.

Історія

Перша назва селища Вільшанка — Маслове (поселення козака Маслова). Маслове входило до складу Вольностей Війська Запорожського.

Перші відомості про поселення Маслове на лівобережжі річки Синюхи і далі, у східному напрямку по території сучасної Кіровоградщини, зустрічаються з XVIII століття. Це були зимівники і хутори козаків та селян-втікачів із Поділля, Київщини, які переселялись на ці землі, щоб уникнути феодально-кріпосницького гніту. До 1750 р. лівобережжя Синюхи входило до складу земель Вольностей Війська Запорозького; у 17501764 рр. — до складу Нової Сербії, а від 1764 р. — до Єлисаветградської провінції.

Перші вихідці з Балкан поселились на території сучасної Вільшанки на початку 50-х рр. XVIII ст. біля військового укріплення — шанцу. Пізніше до них підселяли інших переселенців із-за Дунаю.

Під час російсько-турецької війни 1768—1777 рр. близько 400 болгарських родин з с. Алфатар поблизу Сілістрії, з-під Рущука, Віддіна й Добруджі звернулись до головнокомандуючого російською армією Румянцева з проханням дозволити жити в Росії. Влітку 1774 року поселенці обрали для постійного проживання місцину, якій дали назву Вільшанка, одержавши у своє користування 17433 десятини землі.

Грамотою Олександра І від 24 грудня 1817 року вільшанські болгари причислялись до 4-го Бузького уланського полку і становили 3-ю волость 12 округу Новоросійських військових поселень.

У 1857 році військові поселення були ліквідовані.

Район утворений 7 березня 1923 року з Вільшанської волості з центром у Вільшанці у складі Першомайської округи Одеської губернії.[2]

12 листопада 1924 року на території Вільшанського району утворено болгарські національні Ради: Добрівська, Вільшанська, Станкуватська, Олексіївська, у 1925 році було створено болгарський національний район — Великобуялицький (Одеська округа).

Район розформований 3 лютого 1926, сільські ради перейшли:[3]

9 грудня 1927 року в Першомайській окрузі був утворений болгарський Вільшанський національний район з населенням 13400 осіб.

1 липня 1930 року Першомайська округа розформована, район перейшов до Одеської округи.[4]

15 вересня 1930 після скасування округ підпорядковується безпосередньо Українській РСР.[5]

27 лютого 1932 увійшов до складу новоутвореної Одеської області.[6]

У 1935 році до Вільшанського національного району приєднали населені пункти з сусідніх районів і він став звичайним (не національним). (ІМСУ)

12 лютого 1954 згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР район був переданий Кіровоградській області.

30 грудня 1962 ліквідований, територія перейшла до Добровеличківського району.[7]

Утворений знову 1967 року.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 7490 1517 849 2197 2009 868 50
Жінки 8868 1441 839 2182 2395 1809 202


Етномовний склад населених пунктів район (рідні мови населення)[9]

' українська російська болгарська молдовська вірменська
ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОН 92,7 2,5 2,4 1,3 0,6
смт ВІЛЬШАНКА 91,2 3,3 3,9 0,1 1,3
с. КАЛМАЗОВЕ 97,1 0,4 - 0,2 -
с. ОСИЧКИ 97,1 1,0 0,7 1,0 -
с. БУЗНИКУВАТЕ 97,8 1,6 - 0,4 -
с. ДОБРЕ 95,2 1,4 2,7 0,7 -
с. ДОБРЯНКА 91,4 2,6 0,2 4,9 0,5
с. ДОРОЖИНКА 96,5 1,2 - 2,3 -
с. БЕРЕЗОВА БАЛКА 96,7 2,8 - 0,6 -
с. ВЛАДИСЛАВКА 88,5 9,2 - 2,3 -
с. ЙОСИПІВКА 94,3 4,5 0,2 1,0 -
с. ЗАЛІЗНИЧНЕ 97,7 2,3 - - -
с. КОРИТНО-ЗАБУЗЬКЕ 95,4 2,7 - 0,8 0,4
с. ВОВЧА БАЛКА 95,7 4,4 - - -
с. КОТОВСЬКЕ 96,4 1,8 - 1,6 -
с. СИНЮХА 94,5 5,1 - - -
с. СТЕПАНІВКА 80,0 1,7 - - 15,0
с. МАЛА ВІЛЬШАНКА 78,7 1,0 7,0 6,7 1,5
с. ВІВСЯНИКИ 95,7 2,8 0,2 1,0 -
с. ПЛОСКО-ЗАБУЗЬКЕ 97,5 0,8 - 1,3 0,2
с. СТАНКУВАТЕ 70,3 2,5 21,3 5,5 -
с. МАЛА МАЗНИЦЯ 85,0 2,5 12,5 - -
с. СУХИЙ ТАШЛИК 95,3 2,4 0,1 1,2 1,0
с. ЧИСТОПІЛЛЯ 95,8 1,3 0,7 2,0 -
с. ЗАВІТНЕ 96,7 0,7 - 2,6 -

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 14 сільських рад, які об'єднують 24 населені пункти та підпорядковані Вільшанській районній раді. Адміністративний центр — смт Вільшанка[10].

У серпні 2010 р. з обліку було зняте село Оброчне.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Вільшанського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 61,89 % (проголосували 6 410 із 10 357 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,17 % (3 280 виборців); Юлія Тимошенко — 17,07 % (1 094 виборців), Олег Ляшко — 12,20 % (782 виборців), Анатолій Гриценко — 4,40 % (282 виборців), Сергій Тігіпко — 4,35 % (279 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,08 %.[11]

Природно-заповідний фонд

Заповідні урочища

Калмазівське, Осичківське.

Ландшафтний заказник

Чорноташлицький (загальнодержавного значення).

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 28 квітня 2020 року № 303/2020-рп «Про призначення О.Дубченка головою Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
  2. Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини»
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 70 від 3 лютого 1926 «Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  6. Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 10/9 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  8. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2022.
  9. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2013.
  10. Адміністративно-територіальний устрій Вільшанського району [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  11. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 28 березня 2016.

Посилання


Голованівський район Новоархангельський район Добровеличківський район
Голованівський район Добровеличківський район
Миколаївська область
(Первомайський район)
Миколаївська область
(Первомайський район)
Миколаївська область
(Первомайський район)