Вільшанський район: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 202 064 редагування
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
(Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів)
Рядок 17: Рядок 17:
| код району =5250
| код району =5250
| поштові індекси =26600—26633
| поштові індекси =26600—26633
| центр =[[Вільшанка (смт)|Вільшанка]]
| центр =[[Вільшанка (селище)|Вільшанка]]
| міські ради =
| міські ради =
| селищні ради =1
| селищні ради =1
Рядок 31: Рядок 31:
}}
}}
{{Otheruses|Вільшанський район (значення){{!}}Вільшанський район}}
{{Otheruses|Вільшанський район (значення){{!}}Вільшанський район}}
'''Вільша́нський райо́н''' — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] [[Україна|України]]. Площа району — 645 км². На 1 січня 2019 року населення становило 12 187 осіб. Серед населення більшість складали українці (92,70 %). Районний центр — [[Вільшанка (смт)|Вільшанка]].
'''Вільша́нський райо́н''' — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] [[Україна|України]]. Площа району — 645 км². На 1 січня 2019 року населення становило 12 187 осіб. Серед населення більшість складали українці (92,70 %). Районний центр — [[Вільшанка (селище)|Вільшанка]].


Назва походить від назви річки Вільшанка, лівої притоки річки [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюха]]. На берегах річечки росло багато вільхи.
Назва походить від назви річки Вільшанка, лівої притоки річки [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюха]]. На берегах річечки росло багато вільхи.


== Символіка району ==
== Символіка району ==
Маючи осмислену та обґрунтовану ідею щодо створення символіки району та райцентру, місцеві ради звернулись до Кіровоградського обласного відділення УГТ з проханням допомогти розробити проекти символів. Протягом 2002–2003 років членами відділення були розроблені та запропоновані для погодження та затвердження у встановленому порядку проекти символіки району та селища Вільшанки.
Маючи осмислену та обґрунтовану ідею щодо створення символіки району та райцентру, місцеві ради звернулись до Кіровоградського обласного відділення УГТ з проханням допомогти розробити проекти символів. Протягом 2002—2003 років членами відділення були розроблені та запропоновані для погодження та затвердження у встановленому порядку проекти символіки району та селища Вільшанки.


При опрацюванні запропонованої ідеї використані ґрунтовні дослідження та довідка директора українсько-болгарського музею історії Вільшанського району В. Вовченка, прорецензовані істориком-краєзнавцем, почесним громадянином Вільшанки І. Гуржосом. Впродовж усього часу роботи над проектами члени тимчасової районної геральдичної комісії брали активну участь в обговоренні ескізних пропозицій. Експертизу остаточних варіантів символіки, розроблених В. Кривенком при участі членів тимчасової геральдичної комісії при Вільшанській районній раді, провів голова УГТ А. Гречило. Рішенням сесії Вільшанської районної ради від 31 січня 2003 р. затверджені символи Вільшанщини.
При опрацюванні запропонованої ідеї використані ґрунтовні дослідження та довідка директора українсько-болгарського музею історії Вільшанського району В. Вовченка, прорецензовані істориком-краєзнавцем, почесним громадянином Вільшанки І. Гуржосом. Впродовж усього часу роботи над проектами члени тимчасової районної геральдичної комісії брали активну участь в обговоренні ескізних пропозицій. Експертизу остаточних варіантів символіки, розроблених В. Кривенком при участі членів тимчасової геральдичної комісії при Вільшанській районній раді, провів голова УГТ А. Гречило. Рішенням сесії Вільшанської районної ради від 31 січня 2003 р. затверджені символи Вільшанщини.
Рядок 46: Рядок 46:
Перші відомості про поселення Маслове на лівобережжі річки [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюхи]] і далі, у східному напрямку по території сучасної Кіровоградщини, зустрічаються з [[XVIII століття]]. Це були [[зимівник]]и і [[Хутір|хутори]] [[Козаки|козаків]] та селян-втікачів із [[Поділля]], [[Київщина|Київщини]], які переселялись на ці землі, щоб уникнути феодально-кріпосницького гніту. До [[1750]] р. лівобережжя Синюхи входило до складу земель [[Запорозька Січ|Вольностей Війська Запорозького]]; у [[1750]]–[[1764]] рр. — до складу [[Нова Сербія|Нової Сербії]], а від [[1764]] р. — до [[Єлисаветградська провінція|Єлисаветградської провінції]].
Перші відомості про поселення Маслове на лівобережжі річки [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюхи]] і далі, у східному напрямку по території сучасної Кіровоградщини, зустрічаються з [[XVIII століття]]. Це були [[зимівник]]и і [[Хутір|хутори]] [[Козаки|козаків]] та селян-втікачів із [[Поділля]], [[Київщина|Київщини]], які переселялись на ці землі, щоб уникнути феодально-кріпосницького гніту. До [[1750]] р. лівобережжя Синюхи входило до складу земель [[Запорозька Січ|Вольностей Війська Запорозького]]; у [[1750]]–[[1764]] рр. — до складу [[Нова Сербія|Нової Сербії]], а від [[1764]] р. — до [[Єлисаветградська провінція|Єлисаветградської провінції]].


Перші вихідці з Балкан поселились на території сучасної Вільшанки на початку 50-х рр. XVIII ст. біля військового укріплення — шанцу. Пізніше до них підселяли інших переселенців із-за Дунаю.
Перші вихідці з Балкан поселились на території сучасної Вільшанки на початку 50-х рр. XVIII ст. біля військового укріплення — шанцу. Пізніше до них підселяли інших переселенців із-за Дунаю.


Під час російсько-турецької війни 1768–1777 рр. близько 400 болгарських родин з с. Алфатар поблизу Сілістрії, з-під Рущука, Віддіна й Добруджі звернулись до головнокомандуючого російською армією Румянцева з проханням дозволити жити в Росії. Влітку 1774 року поселенці обрали для постійного проживання місцину, якій дали назву Вільшанка, одержавши у своє користування 17433 десятини землі.
Під час російсько-турецької війни 1768—1777 рр. близько 400 болгарських родин з с. Алфатар поблизу Сілістрії, з-під Рущука, Віддіна й Добруджі звернулись до головнокомандуючого російською армією Румянцева з проханням дозволити жити в Росії. Влітку 1774 року поселенці обрали для постійного проживання місцину, якій дали назву Вільшанка, одержавши у своє користування 17433 десятини землі.


Грамотою Олександра І від 24 грудня 1817 року вільшанські болгари причислялись до 4-го Бузького уланського полку і становили 3-ю волость 12 округу Новоросійських військових поселень.
Грамотою Олександра І від 24 грудня 1817 року вільшанські болгари причислялись до 4-го Бузького уланського полку і становили 3-ю волость 12 округу Новоросійських військових поселень.
Рядок 54: Рядок 54:
У 1857 році військові поселення були ліквідовані.
У 1857 році військові поселення були ліквідовані.


Район утворений 7 березня 1923 року з [[Вільшанська волость (Єлисаветградський повіт)|Вільшанської волості]] з центром у [[Вільшанка (смт)|Вільшанці]] у складі [[Першомайська округа|Першомайської округи]] [[Одеська губернія|Одеської губернії]].<ref>Постанова ВУЦВК №&nbsp;310 від 7 березня 1923 «[[s:ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини|Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини]]»</ref>
Район утворений 7 березня 1923 року з [[Вільшанська волость (Єлисаветградський повіт)|Вільшанської волості]] з центром у [[Вільшанка (селище)|Вільшанці]] у складі [[Першомайська округа|Першомайської округи]] [[Одеська губернія|Одеської губернії]].<ref>Постанова ВУЦВК №&nbsp;310 від 7 березня 1923 «[[s:ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини|Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини]]»</ref>


12 листопада 1924 року на території Вільшанського району утворено болгарські національні Ради: Добрівська, Вільшанська, Станкуватська, Олексіївська, у 1925 році було створено болгарський національний район – Великобуялицький (Одеська округа).
12 листопада 1924 року на території Вільшанського району утворено болгарські національні Ради: Добрівська, Вільшанська, Станкуватська, Олексіївська, у 1925 році було створено болгарський національний район — Великобуялицький (Одеська округа).


Район розформований 3 лютого 1926, сільські ради перейшли:<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР №&nbsp;70 від 3 лютого 1926 «[[s:ЗУРРСУУ/1926/1/7-8/Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи|Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи]]»</ref>
Район розформований 3 лютого 1926, сільські ради перейшли:<ref>Постанова ВУЦВК і РНК УСРР №&nbsp;70 від 3 лютого 1926 «[[s:ЗУРРСУУ/1926/1/7-8/Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи|Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи]]»</ref>


* Синюхіно-Бродська — до складу [[Богопільський район|Богопільського району]];
* Синюхино-Брідська — до складу [[Первомайський район (Миколаївська область, 1923—2020)|Богопільського району]];
* Осичанська і Добрянська — до складу [[Добровеличківський район|Добровеличківського району]];
* Осичанська і Добрянська — до складу [[Добровеличківський район|Добровеличківського району]];
* інші — до складу [[Лисогірський район|Благодатнівського району]].
* інші — до складу [[Лисогірський район|Благодатнівського району]].


9 грудня 1927 року в Першомайській окрузі був утворений болгарський Вільшанський національний район з населенням 13400 осіб.
9 грудня 1927 року в Першомайській окрузі був утворений болгарський Вільшанський національний район з населенням 13400 осіб.
Рядок 81: Рядок 81:


== Населення ==
== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F035&ti=19A050201%5F042%5F035%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CA%B3%F0%EE%E2%EE%E3%F0%E0%E4%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать |language= uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate=|archiveurl=|archivedate=}}</ref>:
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F035&ti=19A050201%5F042%5F035%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CA%B3%F0%EE%E2%EE%E3%F0%E0%E4%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220515001014/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_035&ti=19A050201_042_035.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CA%B3%F0%EE%E2%EE%E3%F0%E0%E4%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+(2)&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=2022-05-15 }}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
{{СВ-Таблиця-Піраміда
| макс=799 | всього=16360
| макс=799 | всього=16360
Рядок 168: Рядок 168:
== Адміністративний устрій ==
== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Вільшанського району}}
{{main|Адміністративний устрій Вільшанського району}}
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 [[Вільшанська селищна рада (Вільшанський район)|селищну раду]] та 14 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 24 [[населений пункт|населені пункти]] та підпорядковані Вільшанській районній раді. Адміністративний центр&nbsp;— смт [[Вільшанка (смт)|Вільшанка]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/d113.rtf Адміністративно-територіальний устрій Вільшанського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306121537/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/d113.rtf |date=6 березня 2016 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 [[Вільшанська селищна рада (Вільшанський район)|селищну раду]] та 14 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 24 [[населений пункт|населені пункти]] та підпорядковані Вільшанській районній раді. Адміністративний центр&nbsp;— смт [[Вільшанка (селище)|Вільшанка]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/d113.rtf Адміністративно-територіальний устрій Вільшанського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306121537/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/d113.rtf |date=6 березня 2016 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.


У серпні 2010 р. з обліку було зняте село [[Оброчне (Вільшанський район)|Оброчне]].
У серпні 2010 р. з обліку було зняте село [[Оброчне (Вільшанський район)|Оброчне]].


== Політика ==
== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Вільшанського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала&nbsp;— 61,89% (проголосували 6 410 із 10 357 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 51,17% (3 280 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 17,07% (1 094 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 12,20% (782 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 4,40% (282 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 4,35% (279 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 1,08%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate=2018-02-27|deadurl=yes}}</ref>
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Вільшанського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала&nbsp;— 61,89&nbsp;% (проголосували 6 410 із 10 357 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 51,17&nbsp;% (3 280 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 17,07&nbsp;% (1 094 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 12,20&nbsp;% (782 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 4,40&nbsp;% (282 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 4,35&nbsp;% (279 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 1,08&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate=2018-02-27|deadurl=yes}}</ref>


== Природно-заповідний фонд ==
== Природно-заповідний фонд ==

=== Заповідні урочища ===
=== Заповідні урочища ===
[[Калмазівське]], [[Осичківське]].
[[Калмазівське]], [[Осичківське]].

=== Ландшафтний заказник ===
=== Ландшафтний заказник ===
[[Чорноташлицький заказник|Чорноташлицький]] (загальнодержавного значення).
[[Чорноташлицький заказник|Чорноташлицький]] (загальнодержавного значення).
Рядок 200: Рядок 202:
{{Вільшанський район|nocat=1}}
{{Вільшанський район|nocat=1}}
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:засновані в Україні 1919]]

[[Категорія:Вільшанський район| ]]
[[Категорія:Вільшанський район| ]]
[[Категорія:Колишні райони Кіровоградської області]]
[[Категорія:Колишні райони Кіровоградської області]]
[[Категорія:Виборчий округ 100]]
[[Категорія:Виборчий округ 100]]
[[Категорія:Болгарські національні райони України]]

Версія за 12:21, 19 квітня 2024

Вільшанський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Кіровоградська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Кіровоградська область
Код КОАТУУ: 3524300000
Утворений: 1919
Ліквідований: 2020
Населення: ▼ 12 187 (на 1.01.2019)
Площа: 645 км²
Густота: 18.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5250
Поштові індекси: 26600—26633
Населені пункти та ради
Районний центр: Вільшанка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 14
Смт: 1
Села: 24
Районна влада
Голова ради: Лець Михайло Якович
Голова РДА: Дубченко Олександр Євгенович[1]
Вебсторінка: Вільшанська РДА
Вільшанська районна рада
Адреса: 26600, Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, смт. Вільшанка, вул. Центральна, 40
Мапа
Мапа

Вільшанський район у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вільшанський район.

Вільша́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Площа району — 645 км². На 1 січня 2019 року населення становило 12 187 осіб. Серед населення більшість складали українці (92,70 %). Районний центр — Вільшанка.

Назва походить від назви річки Вільшанка, лівої притоки річки Синюха. На берегах річечки росло багато вільхи.

Символіка району

Маючи осмислену та обґрунтовану ідею щодо створення символіки району та райцентру, місцеві ради звернулись до Кіровоградського обласного відділення УГТ з проханням допомогти розробити проекти символів. Протягом 2002—2003 років членами відділення були розроблені та запропоновані для погодження та затвердження у встановленому порядку проекти символіки району та селища Вільшанки.

При опрацюванні запропонованої ідеї використані ґрунтовні дослідження та довідка директора українсько-болгарського музею історії Вільшанського району В. Вовченка, прорецензовані істориком-краєзнавцем, почесним громадянином Вільшанки І. Гуржосом. Впродовж усього часу роботи над проектами члени тимчасової районної геральдичної комісії брали активну участь в обговоренні ескізних пропозицій. Експертизу остаточних варіантів символіки, розроблених В. Кривенком при участі членів тимчасової геральдичної комісії при Вільшанській районній раді, провів голова УГТ А. Гречило. Рішенням сесії Вільшанської районної ради від 31 січня 2003 р. затверджені символи Вільшанщини.

Історія

Див. також: Пам'ятки Вільшанського району

Перша назва селища Вільшанка — Маслове (поселення козака Маслова). Маслове входило до складу Вольностей Війська Запорожського.

Перші відомості про поселення Маслове на лівобережжі річки Синюхи і далі, у східному напрямку по території сучасної Кіровоградщини, зустрічаються з XVIII століття. Це були зимівники і хутори козаків та селян-втікачів із Поділля, Київщини, які переселялись на ці землі, щоб уникнути феодально-кріпосницького гніту. До 1750 р. лівобережжя Синюхи входило до складу земель Вольностей Війська Запорозького; у 1750–1764 рр. — до складу Нової Сербії, а від 1764 р. — до Єлисаветградської провінції.

Перші вихідці з Балкан поселились на території сучасної Вільшанки на початку 50-х рр. XVIII ст. біля військового укріплення — шанцу. Пізніше до них підселяли інших переселенців із-за Дунаю.

Під час російсько-турецької війни 1768—1777 рр. близько 400 болгарських родин з с. Алфатар поблизу Сілістрії, з-під Рущука, Віддіна й Добруджі звернулись до головнокомандуючого російською армією Румянцева з проханням дозволити жити в Росії. Влітку 1774 року поселенці обрали для постійного проживання місцину, якій дали назву Вільшанка, одержавши у своє користування 17433 десятини землі.

Грамотою Олександра І від 24 грудня 1817 року вільшанські болгари причислялись до 4-го Бузького уланського полку і становили 3-ю волость 12 округу Новоросійських військових поселень.

У 1857 році військові поселення були ліквідовані.

Район утворений 7 березня 1923 року з Вільшанської волості з центром у Вільшанці у складі Першомайської округи Одеської губернії.[2]

12 листопада 1924 року на території Вільшанського району утворено болгарські національні Ради: Добрівська, Вільшанська, Станкуватська, Олексіївська, у 1925 році було створено болгарський національний район — Великобуялицький (Одеська округа).

Район розформований 3 лютого 1926, сільські ради перейшли:[3]

9 грудня 1927 року в Першомайській окрузі був утворений болгарський Вільшанський національний район з населенням 13400 осіб.

1 липня 1930 року Першомайська округа розформована, район перейшов до Одеської округи.[4]

15 вересня 1930 після скасування округ підпорядковується безпосередньо Українській РСР.[5]

27 лютого 1932 увійшов до складу новоутвореної Одеської області.[6]

У 1935 році до Вільшанського національного району приєднали населені пункти з сусідніх районів і він став звичайним (не національним). (ІМСУ)

12 лютого 1954 згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР район був переданий Кіровоградській області.

30 грудня 1962 ліквідований, територія перейшла до Добровеличківського району.[7]

Утворений знову 1967 року.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 7490 1517 849 2197 2009 868 50
Жінки 8868 1441 839 2182 2395 1809 202


Етномовний склад населених пунктів район (рідні мови населення)[9]

' українська російська болгарська молдовська вірменська
ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОН 92,7 2,5 2,4 1,3 0,6
смт ВІЛЬШАНКА 91,2 3,3 3,9 0,1 1,3
с. КАЛМАЗОВЕ 97,1 0,4 - 0,2 -
с. ОСИЧКИ 97,1 1,0 0,7 1,0 -
с. БУЗНИКУВАТЕ 97,8 1,6 - 0,4 -
с. ДОБРЕ 95,2 1,4 2,7 0,7 -
с. ДОБРЯНКА 91,4 2,6 0,2 4,9 0,5
с. ДОРОЖИНКА 96,5 1,2 - 2,3 -
с. БЕРЕЗОВА БАЛКА 96,7 2,8 - 0,6 -
с. ВЛАДИСЛАВКА 88,5 9,2 - 2,3 -
с. ЙОСИПІВКА 94,3 4,5 0,2 1,0 -
с. ЗАЛІЗНИЧНЕ 97,7 2,3 - - -
с. КОРИТНО-ЗАБУЗЬКЕ 95,4 2,7 - 0,8 0,4
с. ВОВЧА БАЛКА 95,7 4,4 - - -
с. КОТОВСЬКЕ 96,4 1,8 - 1,6 -
с. СИНЮХА 94,5 5,1 - - -
с. СТЕПАНІВКА 80,0 1,7 - - 15,0
с. МАЛА ВІЛЬШАНКА 78,7 1,0 7,0 6,7 1,5
с. ВІВСЯНИКИ 95,7 2,8 0,2 1,0 -
с. ПЛОСКО-ЗАБУЗЬКЕ 97,5 0,8 - 1,3 0,2
с. СТАНКУВАТЕ 70,3 2,5 21,3 5,5 -
с. МАЛА МАЗНИЦЯ 85,0 2,5 12,5 - -
с. СУХИЙ ТАШЛИК 95,3 2,4 0,1 1,2 1,0
с. ЧИСТОПІЛЛЯ 95,8 1,3 0,7 2,0 -
с. ЗАВІТНЕ 96,7 0,7 - 2,6 -

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Вільшанського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 14 сільських рад, які об'єднують 24 населені пункти та підпорядковані Вільшанській районній раді. Адміністративний центр — смт Вільшанка[10].

У серпні 2010 р. з обліку було зняте село Оброчне.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Вільшанського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 61,89 % (проголосували 6 410 із 10 357 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,17 % (3 280 виборців); Юлія Тимошенко — 17,07 % (1 094 виборців), Олег Ляшко — 12,20 % (782 виборців), Анатолій Гриценко — 4,40 % (282 виборців), Сергій Тігіпко — 4,35 % (279 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,08 %.[11]

Природно-заповідний фонд

Заповідні урочища

Калмазівське, Осичківське.

Ландшафтний заказник

Чорноташлицький (загальнодержавного значення).

Примітки

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 28 квітня 2020 року № 303/2020-рп «Про призначення О.Дубченка головою Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
  2. ↑ Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини»
  3. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 70 від 3 лютого 1926 «Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи»
  4. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  5. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  6. ↑ Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
  7. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 10/9 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  8. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2022.
  9. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2013.
  10. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Вільшанського району [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  11. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 28 березня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільшанський район


Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Голованівський район Новоархангельський район Добровеличківський район
Голованівський район Добровеличківський район
Миколаївська область
(Первомайський район) 		Миколаївська область
(Первомайський район) 		Миколаївська область
(Первомайський район)
Населені пункти колишнього Вільшанського району
Смт
Села
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільшанський_район&oldid=42349933