Третя інформаційна революція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Третя інформаційна революція пов’язана із винаходом засобів, які уможливили швидку передачу інформації на великі відстані – [[телеграф|телеграфу]], [[телефон|телефону]], [[радіо]], [[телебачення]].
'''Третя інформаційна революція''' пов’язана із винаходом засобів, які уможливили швидку передачу інформації на великі відстані – [[телеграф|телеграфу]], [[телефон|телефону]], [[радіо]], [[телебачення]].


[[1832]] р. – російський винахідник Павло Львович Шиллінг (1786-1837 рр.) створив електромагнітний телеграф.
[[1832]] – російський винахідник [[Павло Львович Шиллінг]] (1786-1837) створив електромагнітний телеграф.


[[1837]] р. – американський художник та винахідник [[Семюел Фінлі Бріз Морзе]] (1791-1872 рр.) винайшов електромеханічний телеграф, у [[1838]] р. розробив телеграфний код (азбука Морзе), в якому кожному знаку відповідає певна комбінація посилок електричного струму (крапок та тире). У [[1844]] році вдосконалені ним апарати були встановлені на першій американській телеграфній лінії [[Вашингтон]]-[[Балтімор]]. Перша телеграма мала такий зміст: „What hath god wrought!” („Те, що Бог сотворив”).
[[1837]] – американський художник та винахідник [[Семюел Фінлі Бріз Морзе]] (1791-1872) винайшов електромеханічний телеграф, у [[1838]] розробив телеграфний код (азбука Морзе), в якому кожному знаку відповідає певна комбінація посилок електричного струму (крапок та тире). У [[1844]] році вдосконалені ним апарати були встановлені на першій американській телеграфній лінії [[Вашингтон]]-[[Балтімор]]. Перша телеграма мала такий зміст: „What hath god wrought!” („Те, що Бог сотворив”).


[[1876]] р. – [[Белл Александер Ґрехем|Олександр Грейам Белл]] (1847-1922 рр.) отримав [[патент]] на перший [[телефон]]. Перша фраза, промовлена Олександром Беллом під час першого телефонного дзвінка 10 березня 1876 р., була звернена до його асистента, який знаходився у сусідній кімнаті: „Mr. Watson, come here; I want you” („Підійдіть сюди, містере Ватсон; Ви мені потрібні”).
[[1876]] – [[Белл Александер Ґрехем|Александр Грем Белл]] (1847-1922) отримав [[патент]] на перший [[телефон]]. Перша фраза, промовлена Александром Беллом під час першого телефонного дзвінка 10 березня 1876, була звернена до його асистента, який знаходився у сусідній кімнаті: „Mr. Watson, come here; I want you” („Підійдіть сюди, містере Ватсон; Ви мені потрібні”).


В [[Україна|Україні]] перша телефонна станція була відкрита у [[1881]] році в [[Одеса|Одесі]].
В [[Україна|Україні]] перша телефонна станція була відкрита у [[1881]] році в [[Одеса|Одесі]].


[[1877]] р. – американський винахідник [[Едісон Томас|Томас Алва Едісон]] (1847-1931 рр.) сконструював перший прилад для запису і відтворення звуку – [[фонограф]]. Звук записувався голкою, зв’язаною з мембраною, на циліндричному валику, обгорненому олов’яною фольгою. При виникненні коливань у мембрані голка вичерчувала на поверхні фольги канавку змінної глибини. Найперший звукозапис являв собою слова відомої англійської дитячої пісеньки „У Мері був баранчик”.
[[1877]] – американський винахідник [[Едісон Томас|Томас Алва Едісон]] (1847-1931) сконструював перший прилад для запису і відтворення звуку – [[фонограф]]. Звук записувався голкою, зв’язаною з мембраною, на циліндричному валику, обгорненому олов’яною фольгою. При виникненні коливань у мембрані голка вичерчувала на поверхні фольги канавку змінної глибини. Найперший звукозапис являв собою слова відомої англійської дитячої пісеньки „Мері мала баранчика”.


[[1895]] р. – французький винахідник Луї Люм’єр (Lumiere, 1864-1948 рр.), за участі брата Огюста (1862-1954 рр.) створив апарат для зйомки і проектування „фотографій, що рухаються” – перший придатний до практичного використання кіноапарат, який одержав назву кінематографа. Перший публічний сеанс відбувся 28 грудня 1895 у підвалі „Гран-кафі” у [[Париж|Парижі]]. Першими фільмами стали зняті братами сценки: „Вихід робітників з фабрики Люм’єр”, „Прибуття потяга”.
[[1895]] – французький винахідник Луї Люм’єр (Lumiere, 1864-1948), за участі брата Огюста (1862-1954) створив апарат для зйомки і проєктування „фотографій, що рухаються” – перший придатний до практичного використання кіноапарат, який одержав назву кінематографа. Перший публічний сеанс відбувся 28 грудня 1895 у підвалі „Гран-кафі” у [[Париж|Парижі]]. Першими фільмами стали зняті братами сценки: „Вихід робітників з фабрики Люм’єр”, „Прибуття потяга”.


[[1895]] р. – російський фізик і електротехнік [[Попов Олександр Степанович|Олександр Степанович Попов]] (1859-1905/06 рр.) змонтував перший у світі радіоприймач, за допомогою якого [[бездротовий]] радіозв’язок був здійснений на відстань 600 м, а в [[1897]] – на 5 км. На Заході винахідником радіо вважається італійський радіотехнік [[Гульєльмо Марконі]] (Marconi, 1874-1937 рр.), який у [[1898]] організував зв’язок між сушею (селище біля [[Дувр|Дувра]]) і невеликим судном, яке стояло на якорі на відстані 19 км від берега. У [[1901]] р. його радіосигнали, послані через [[Атлантичний океан]], досягли берегів [[Північна Америка|Північної Америки]].
[[1895]] – російський фізик і електротехнік [[Попов Олександр Степанович|Олександр Степанович Попов]] (1859-1905/06) змонтував перший у світі радіоприймач, за допомогою якого [[бездротовий]] радіозв’язок був здійснений на відстань 600 м, а в [[1897]] – на 5 км. На Заході винахідником радіо вважається італійський радіотехнік [[Гульєльмо Марконі]] (1874-1937), який у [[1898]] організував зв’язок між сушею (селище біля [[Дувр|Дувра]]) і невеликим судном, яке стояло на якорі на відстані 19 км від берега. У [[1901]] його радіосигнали, послані через [[Атлантичний океан]], досягли берегів [[Північна Америка|Північної Америки]].


У [[1906]] році американець Р. Фессенден вперше зумів змодулювати та передати по радіо „живі” звуки – своєї скрипки та свого голосу, читаючого уривки з [[Євангеліє|Євангелія]].
У [[1906]] році американець Р. Фессенден уперше зумів змодулювати та передати по радіо „живі” звуки – своєї скрипки та свого голосу, що читав уривки з [[Євангеліє|Євангелія]].


Початком офіційного регулярного радіомовлення вважається [[1920]] рік, коли інженер американської компанії „Westinghouse Electric Corporation” Френк Конрад закінчив будівництво станції мовлення. Закінчення будівництва співпало з черговими президентськими виборами, і 2 листопада радіостанція „KDKA” в [[Пітсбург|Пітсбурзі]] (штат [[Пенсильванія]]) оголосила про перемогу Уоррена Г. Хардінга (Warren G. Harding). Близько 1000 слухачів могли приймати першу радіопередачу новин.
Початком офіційного регулярного радіомовлення вважається [[1920]] рік, коли інженер американської компанії „[[Westinghouse Electric|Westinghouse Electric Corporation]]” Френк Конрад закінчив будівництво станції мовлення. Закінчення будівництва збіглося з черговими президентськими виборами, і 2 листопада радіостанція „KDKA” в [[Пітсбург|Пітсбурзі]] (штат [[Пенсільванія]]) оголосила про перемогу [[Воррен Гардінг|Воррена Г. Гардінга]] (Warren G. Harding). Близько 1000 слухачів могли приймати першу радіопередачу новин.


В [[Україна|Україні]] перша радіостанція була відкрита у [[1924]] році у [[Харків|Харкові]].
В [[Україна|Україні]] перша радіостанція була відкрита у [[1924]] році у [[Харків|Харкові]].


[[1898]] р.датчанин Вальдемар Паульсен (Poulsen, 1869-1942 рр.) винайшов перший [[магнітофон]], який він називав „телеграфоном”, у якому, на відміну від сучасних магнітофонів, запис звуку вироблялася не на феромагнітну стрічку (вона з’явилась в [[1928]] році, а набутила комерційного застосування лише в [[1950]] році), а на сталевий дріт.
[[1898]] – данець Вальдемар Паульсен (Poulsen, 1869-1942) винайшов перший [[магнітофон]], який він називав „телеграфоном”, у якому, на відміну від сучасних магнітофонів, запис звуку вироблялася не на феромагнітну стрічку (вона з’явилась в [[1928]] році, а набула комерційного застосування лише в [[1950]] році), а на сталевий дріт.


Перші спроби з’єднати зображення та звук на кіноплівці починалися ще Едісоном у 1899 році і Гомоном у [[1906]] році за допомогою спеціальних грамофонних пластинок, однак тільки винахід і удосконалювання методів запису на одному носії звуку і зображення проклали дорогу звуковому кіно. Перший звуковий фільм з’явився в [[США]] в [[1924]] році. У радянській [[Росія|Росії]] розроблялися 2 системи оптичного запису звуку. Робота системи Шоріна була продемонстрована в [[1929]] році, а системи „Тагефон” у [[1931]] році в кінофільмі „Путівка в життя”.
Перші спроби з’єднати зображення та звук на кіноплівці починалися ще Едісоном у 1899 році і Гомоном у [[1906]] році за допомогою спеціальних грамофонних пластинок, однак тільки винахід і удосконалювання методів запису на одному носії звуку і зображення проклали дорогу звуковому кіно. Перший звуковий фільм з’явився в [[США]] в [[1924]] році. У радянській [[Росія|Росії]] розроблялися 2 системи оптичного запису звуку. Робота системи Шоріна була продемонстрована в [[1929]] році, а системи „[[Тагефон]]” у [[1931]] році в кінофільмі „Путівка в життя”.


У [[1951]] році 25 червня було показана перша кольорова комерційна телепередача. Компанія CBS знімала в [[Нью-Йорк|Нью-Йорку]] чотиригодинне шоу Артура Годфрі (найцікавіше, що у телеглядачів тоді ще не було кольорових телевізорів). У [[1967]] році відбувся перший показ телепередачі в прямому ефірі у всесвітньому масштабі.
У [[1951]] році 25 червня було показана перша кольорова комерційна [[телепередача]]. Компанія CBS знімала в [[Нью-Йорк|Нью-Йорку]] чотиригодинне шоу Артура Годфрі (найцікавіше, що телеглядачі тоді ще не мали кольорових телевізорів). У [[1967]] році відбувся перший показ телепередачі в прямому ефірі у всесвітньому масштабі.


Регулярні телепередачі почались у [[1936]] році у [[Великобританія|Великобританії]] та [[Німеччина|Німеччині]], у [[1939]] році в [[СРСР]] (в [[Москва|Москві]] та [[Ленінград|Ленінграді]]), у [[1941]] році у [[США]].
Регулярні телепередачі почались у [[1936]] році у [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[Німеччина|Німеччині]], у [[1939]] році в [[СРСР]] (у [[Москва|Москві]] та [[Ленінград|Ленінграді]]), у [[1941]] році в [[США]].


До [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] у [[Київ|столиці України]] існувало так зване механічне телебачення, яке працювало за допомогою “диска Ніпкова”. Історія повоєнного телебачення в Україні починається 6 листопада [[1951]] року першою офіційною передачею – демонстрацію художнього фільму „Велика заграва”.
До [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] у [[Київ|столиці України]] існувало так зване механічне телебачення, яке працювало за допомогою “диска Ніпкова”. Історія повоєнного телебачення в Україні починається 6 листопада [[1951]] року першою офіційною передачею – демонстрацію художнього фільму „Велика заграва”.


== Дивіться також ==
== Див. також ==
*[[Перша інформаційна революція]]
*[[Перша інформаційна революція]]
*[[Друга інформаційна революція]]
*[[Друга інформаційна революція]]

Поточна версія на 06:36, 22 квітня 2024

Третя інформаційна революція пов’язана із винаходом засобів, які уможливили швидку передачу інформації на великі відстані – телеграфу, телефону, радіо, телебачення.

1832 – російський винахідник Павло Львович Шиллінг (1786-1837) створив електромагнітний телеграф.

1837 – американський художник та винахідник Семюел Фінлі Бріз Морзе (1791-1872) винайшов електромеханічний телеграф, у 1838 розробив телеграфний код (азбука Морзе), в якому кожному знаку відповідає певна комбінація посилок електричного струму (крапок та тире). У 1844 році вдосконалені ним апарати були встановлені на першій американській телеграфній лінії Вашингтон-Балтімор. Перша телеграма мала такий зміст: „What hath god wrought!” („Те, що Бог сотворив”).

1876Александр Грем Белл (1847-1922) отримав патент на перший телефон. Перша фраза, промовлена Александром Беллом під час першого телефонного дзвінка 10 березня 1876, була звернена до його асистента, який знаходився у сусідній кімнаті: „Mr. Watson, come here; I want you” („Підійдіть сюди, містере Ватсон; Ви мені потрібні”).

В Україні перша телефонна станція була відкрита у 1881 році в Одесі.

1877 – американський винахідник Томас Алва Едісон (1847-1931) сконструював перший прилад для запису і відтворення звуку – фонограф. Звук записувався голкою, зв’язаною з мембраною, на циліндричному валику, обгорненому олов’яною фольгою. При виникненні коливань у мембрані голка вичерчувала на поверхні фольги канавку змінної глибини. Найперший звукозапис являв собою слова відомої англійської дитячої пісеньки „Мері мала баранчика”.

1895 – французький винахідник Луї Люм’єр (Lumiere, 1864-1948), за участі брата Огюста (1862-1954) створив апарат для зйомки і проєктування „фотографій, що рухаються” – перший придатний до практичного використання кіноапарат, який одержав назву кінематографа. Перший публічний сеанс відбувся 28 грудня 1895 у підвалі „Гран-кафі” у Парижі. Першими фільмами стали зняті братами сценки: „Вихід робітників з фабрики Люм’єр”, „Прибуття потяга”.

1895 – російський фізик і електротехнік Олександр Степанович Попов (1859-1905/06) змонтував перший у світі радіоприймач, за допомогою якого бездротовий радіозв’язок був здійснений на відстань 600 м, а в 1897 – на 5 км. На Заході винахідником радіо вважається італійський радіотехнік Гульєльмо Марконі (1874-1937), який у 1898 організував зв’язок між сушею (селище біля Дувра) і невеликим судном, яке стояло на якорі на відстані 19 км від берега. У 1901 його радіосигнали, послані через Атлантичний океан, досягли берегів Північної Америки.

У 1906 році американець Р. Фессенден уперше зумів змодулювати та передати по радіо „живі” звуки – своєї скрипки та свого голосу, що читав уривки з Євангелія.

Початком офіційного регулярного радіомовлення вважається 1920 рік, коли інженер американської компанії „Westinghouse Electric Corporation” Френк Конрад закінчив будівництво станції мовлення. Закінчення будівництва збіглося з черговими президентськими виборами, і 2 листопада радіостанція „KDKA” в Пітсбурзі (штат Пенсільванія) оголосила про перемогу Воррена Г. Гардінга (Warren G. Harding). Близько 1000 слухачів могли приймати першу радіопередачу новин.

В Україні перша радіостанція була відкрита у 1924 році у Харкові.

1898 – данець Вальдемар Паульсен (Poulsen, 1869-1942) винайшов перший магнітофон, який він називав „телеграфоном”, у якому, на відміну від сучасних магнітофонів, запис звуку вироблялася не на феромагнітну стрічку (вона з’явилась в 1928 році, а набула комерційного застосування лише в 1950 році), а на сталевий дріт.

Перші спроби з’єднати зображення та звук на кіноплівці починалися ще Едісоном у 1899 році і Гомоном у 1906 році за допомогою спеціальних грамофонних пластинок, однак тільки винахід і удосконалювання методів запису на одному носії звуку і зображення проклали дорогу звуковому кіно. Перший звуковий фільм з’явився в США в 1924 році. У радянській Росії розроблялися 2 системи оптичного запису звуку. Робота системи Шоріна була продемонстрована в 1929 році, а системи „Тагефон” у 1931 році в кінофільмі „Путівка в життя”.

У 1951 році 25 червня було показана перша кольорова комерційна телепередача. Компанія CBS знімала в Нью-Йорку чотиригодинне шоу Артура Годфрі (найцікавіше, що телеглядачі тоді ще не мали кольорових телевізорів). У 1967 році відбувся перший показ телепередачі в прямому ефірі у всесвітньому масштабі.

Регулярні телепередачі почались у 1936 році у Великій Британії та Німеччині, у 1939 році в СРСРМоскві та Ленінграді), у 1941 році в США.

До Німецько-радянської війни у столиці України існувало так зване механічне телебачення, яке працювало за допомогою “диска Ніпкова”. Історія повоєнного телебачення в Україні починається 6 листопада 1951 року першою офіційною передачею – демонстрацію художнього фільму „Велика заграва”.

Див. також

[ред. | ред. код]