Барвинівка: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, доповнення |
AHbot (обговорення | внесок) м Бот: Виправлення перенаправлень |
||
| (Не показані 12 проміжних версій 6 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Село |
{{Село |
||
| назва = Барвинівка |
|||
| область = [[Житомирська область]] |
|||
| район = [[Звягельський район]] |
|||
| громада = [[Брониківська сільська громада]] |
|||
| розташування = |
|||
| mapx = |
|||
| mapy = |
|||
| перша згадка = 1585 |
|||
| населення = 698 (2001) |
|||
| територія = |
|||
| ref-територія = |
|||
| площа = 4,112 |
|||
| ref-площа = |
|||
| щільність = 169,75 |
|||
| поштовий індекс = 11783 |
|||
| телефонний код = |
|||
| координати = {{coord|50|30|6|N|27|48|42|E|scale:30000|display=inline,title}} |
|||
| lat_deg = 50| |
|||
| lat_min = 30| |
|||
| lat_sec = 6 |
|||
| lon_deg = 27| |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| lon_sec = 42 |
|||
| ⚫ | |||
| висота = 207 |
|||
| ⚫ | |||
| ref-висота = |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| прапор = |
|||
| герб = |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ref-відстань о = |
|||
| відстань р = |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| відстань ст = |
|||
}} |
}} |
||
{{Otheruses|Барвинівка (значення){{!}}Барвинівка}} |
{{Otheruses|Барвинівка (значення){{!}}Барвинівка}} |
||
'''Барви́нівка''' (до 1960 року — ''Черниця'') — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Брониківська сільська громада|Брониківській сільській територіальній громаді]] [[ |
'''Барви́нівка''' (до 1960 року — ''Черниця'') — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Брониківська сільська громада|Брониківській сільській територіальній громаді]] [[Звягельський район|Звягельського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Кількість населення становить 698 осіб (2001). У 1923—2017 роках — [[адміністративний центр]] [[Барвинівська сільська рада|однойменної]] сільської ради. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Розташоване за 21 км від районного центру, м. [[ |
Розташоване за 21 км від районного центру, м. [[Звягель]], та 4 км — від залізничної станції [[Звягель II]]<ref name="ІМСУ">{{cite web |title=Історія міст і сіл Української РСР. Барвинівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область |url=http://ukrssr.com.ua/zhitomir/nov-volinskiy/barvinivka-novograd-volinskiy-rayon-zhitomirska-oblast |website=[[Історія міст і сіл Української РСР]] |accessdate=11 вересня 2022}}</ref>. Через село протікає річка [[Рудня (річка)|Рудня]] (Луб'янка)<ref name="Теодорович"/>. |
||
== Населення == |
== Населення == |
||
| Рядок 48: | Рядок 52: | ||
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 300 осіб, дворів — 407<ref name="ІМСУ"/>. |
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 300 осіб, дворів — 407<ref name="ІМСУ"/>. |
||
Відповідно до результатів [[перепис населення СРСР (1989)|перепису населення]] СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 875 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до [[Перепис населення України (2001)|перепису населення]] України, кількість мешканців села становила 698 осіб<ref>{{cite web |title=Населення Житомирської області |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-perm/zytomyrska.htm |website=pop-stat.mashke.org |accessdate=13 вересня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210904204102/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-perm/zytomyrska.htm |archivedate=4 вересня 2021 року}}</ref>. |
|||
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 881 особа, з яких 408 чоловіків та 473 жінки<ref name="населення 1989"/>. |
|||
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкало 698 осіб<ref name="населення 2001"/>. |
|||
=== Мова === |
=== Мова === |
||
| Рядок 70: | Рядок 72: | ||
У 1577 році належало до межиріцької власності, у 1581 році — до барашівського маєтку князя Костянтина Острозького, котрий вносив від 5 дворів та 11 [[загородники|загородників]]. У 1620 році — містечко без [[магдебурзьке право|магдебурзького права]], мало 250 вільних людей, сплачувало 60 злотих князю Острозькому. В селі було 9 [[Тяглі селяни]], 4 [[підсусідки]] та 3 [[Панцирні бояри|панцирних бояр]], церква<ref name="SgKP II"/><ref name="СВ">{{СВ|2|526|Черниця}}</ref>. |
У 1577 році належало до межиріцької власності, у 1581 році — до барашівського маєтку князя Костянтина Острозького, котрий вносив від 5 дворів та 11 [[загородники|загородників]]. У 1620 році — містечко без [[магдебурзьке право|магдебурзького права]], мало 250 вільних людей, сплачувало 60 злотих князю Острозькому. В селі було 9 [[Тяглі селяни]], 4 [[підсусідки]] та 3 [[Панцирні бояри|панцирних бояр]], церква<ref name="SgKP II"/><ref name="СВ">{{СВ|2|526|Черниця}}</ref>. |
||
В акті від 7 січня 1650 року Щасний Вонсовський, уповноважений дружини віленського воєводи та гетьмана вольного князівства Литовського Анни-Алеізії Ходкевич скаржився на орендного власника містечка [[Вільськ]], пана Олександра Цеклинського, і на його слугу, Яна Белецького, що останній, перебуваючи козацьким писарем і маючи знайомство з війтом м. Черниця, Іваном Водянюком, вмовив, за посередництвом цього війта, біля 120 селян з містечка Черниця, м. Бровник, с. Стариков, с. [[Немильня (село)|Немильня]], с. [[Пилиповичі ( |
В акті від 7 січня 1650 року Щасний Вонсовський, уповноважений дружини віленського воєводи та гетьмана вольного князівства Литовського Анни-Алеізії Ходкевич скаржився на орендного власника містечка [[Вільськ]], пана Олександра Цеклинського, і на його слугу, Яна Белецького, що останній, перебуваючи козацьким писарем і маючи знайомство з війтом м. Черниця, Іваном Водянюком, вмовив, за посередництвом цього війта, біля 120 селян з містечка Черниця, м. Бровник, с. Стариков, с. [[Немильня (село)|Немильня]], с. [[Пилиповичі (Звягельський район)|Пилиповичі]], с. Лунчиці та інших сіл Звягельської волості, піти в орендований Цеклинським маєток і, вночі 20 грудня 1649 року, вивів їх з цих сіл з усім їхнім майном, привів до Вільська, де повністю пограбував їх. При цьому, у війта Івана Водянюка забрав 16 000 польських [[злотий|злотих]] — чиншевих, зібраних ним з селян Звягельської волості для поміщика, 2 000 злотих його власних, все майно та зброю<ref name="Теодорович"/>. |
||
Згадується в [[Королівська люстрація|люстрації]] [[Житомирський замок|Житомирського замку]] 1754 року, як село, що перебувало в [[посесія|посесії]] [[Целестин Чаплич|Целестина Чаплича]], сплачувало 5 злотих до замку та 12 злотих і 16 грошів — до скарбу<ref>{{cite book |author1=К. Жеменецький |title=Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року |publisher=Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015 |page=130 |url=http://history.org.ua/LiberUA/978-617-604-057-6/978-617-604-057-6.pdf |accessdate=13 вересня 2022 |language=українська}}</ref>. |
Згадується в [[Королівська люстрація|люстрації]] [[Житомирський замок|Житомирського замку]] 1754 року, як село, що перебувало в [[посесія|посесії]] [[Целестин Чаплич|Целестина Чаплича]], сплачувало 5 злотих до замку та 12 злотих і 16 грошів — до скарбу<ref>{{cite book |author1=К. Жеменецький |title=Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року |publisher=Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015 |page=130 |url=http://history.org.ua/LiberUA/978-617-604-057-6/978-617-604-057-6.pdf |accessdate=13 вересня 2022 |language=українська}}</ref>. |
||
| Рядок 76: | Рядок 78: | ||
У 1794 році, на кошти парафіян, збудовано дерев'яну церкву Вознесіння Господнього. Дзвіницю при ній збудовано у 1847 році. Церкву капітально відремонтовано за кошти поміщика, графа Тишкевича, та, частково, парафіян, у 1858 та 1877 роках. З 1839 року діє церковно-парафіяльна школа. |
У 1794 році, на кошти парафіян, збудовано дерев'яну церкву Вознесіння Господнього. Дзвіницю при ній збудовано у 1847 році. Церкву капітально відремонтовано за кошти поміщика, графа Тишкевича, та, частково, парафіян, у 1858 та 1877 роках. З 1839 року діє церковно-парафіяльна школа. |
||
В другій половині 19 століття — село [[Рогачівська волость|Рогачівської волості]] [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]], на річці [[Рудня (річка)|Луб'янка]], за 70 [[верста|верст]] від [[Житомир]]а та 15 верст від Новограда-Волинського, до найближчої залізничної станції, [[Полонне (станція)|Полонне]] — 50 верст. До парафії належали села [[Кам'яний Майдан]] (6 верст), [[Лебедівка ( |
В другій половині 19 століття — село [[Рогачівська волость|Рогачівської волості]] [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]], на річці [[Рудня (річка)|Луб'янка]], за 70 [[верста|верст]] від [[Житомир]]а та 15 верст від Новограда-Волинського, до найближчої залізничної станції, [[Полонне (станція)|Полонне]] — 50 верст. До парафії належали села [[Кам'яний Майдан]] (6 верст), [[Лебедівка (Звягельський район)|Слобода-Черницька]] (5 верст) та [[Яворівка (Звягельський район)|Гута-Дзекунка]] (6 верст) та філіальна церква у с. [[Немильня (село)|Немильня]]. Церкві належали ставок в урочищі Орелець та близько 66 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] землі, на котру, 1870 року, складено план. Земля суглиниста, місцями — піщана. Сусідні парафії — [[Броники]] та [[Гульськ]], за 5 верст<ref name="Теодорович">{{cite book |author1=М. Теодорович |authorlink1=Теодорович Микола Іванович |title=Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский|publisher=Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888 |page=209-210 |url=http://history.org.ua/LiberUA/IstStatOpVolGub1_1888/IstStatOpVolGub1_1888.pdf |accessdate= 11 вересня 2022 |language=російська}}</ref>. |
||
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село [[Рогачівська волость|Гульської волості]] Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]], на річці Луб'янці. Були православна парафія, [[заїзд]], водяний [[млин]]<ref name="ВВСЕР">{{ВВСЕР-3-1885|226}}</ref>. |
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село [[Рогачівська волость|Гульської волості]] Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]], на річці Луб'янці. Були православна парафія, [[заїзд]], водяний [[млин]]<ref name="ВВСЕР">{{ВВСЕР-3-1885|226}}</ref>. |
||
В кінці 19 століття — ''Черниця'' ({{lang-pl|Czernica}}), село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту, на річці Луб'янка, притоці [[Случ (притока Горині)|Случі]], за 15 верст від Новограда-Волинського та 5 верст від поштової станції в Брониках. Входило до гульського ключа, власність Людгардів з Тишкевичів-Яблунівських<ref name="SgKP II">{{SgKP|XV_cz.1|370|Czernica, 1.) wieś nad rzką Lubianką…}}</ref>. Над річкою було [[ |
В кінці 19 століття — ''Черниця'' ({{lang-pl|Czernica}}), село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту, на річці Луб'янка, притоці [[Случ (притока Горині)|Случі]], за 15 верст від Новограда-Волинського та 5 верст від поштової станції в Брониках. Входило до гульського ключа, власність Людгардів з Тишкевичів-Яблунівських<ref name="SgKP II">{{SgKP|XV_cz.1|370|Czernica, 1.) wieś nad rzką Lubianką…}}</ref>. Над річкою було [[городище]], оточене валами<ref name="СВ"/>. |
||
У 1906 році — село Рогачівської волості (3-го [[стан (частина повіту)|стану]]) Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]]. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 18 верст, до волосного центру, міст. [[Рогачів ( |
У 1906 році — село Рогачівської волості (3-го [[стан (частина повіту)|стану]]) Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]]. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 18 верст, до волосного центру, міст. [[Рогачів (Звягельський район)|Рогачів]] — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Рогачеві<ref name="Список">{{cite web |title=Список населенных мест Волынской губернии |url=http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf |website=[[Інститут історії України НАН України]] |publisher=Житомир:Волинська губернська типографія, 1906 |accessdate=13 вересня 2022 |page=158 |language=російська |archive-date=14 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171214071800/http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf }}</ref>. |
||
У 1923 році увійшло до складу новоствореної [[Барвинівська сільська рада|Черницької]] (згодом — ''Барвинівська'') сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного [[Новоград-Волинський район (1923—2020)|Новоград-Волинського району]] [[Волинська округа|Житомирської]] (згодом — ''Волинська'') округи; [[адміністративний центр]] ради<ref name="Довідник"/>. Відстань до районного центру, м. Новоград-Волинський — 12 верст<ref name="Матеріали"/>. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, увійшло до новоствореного [[Соколовський район (Волинська округа)|Соколовського]] німецького національного району, 15 вересня 1930 року — до Новоград-Волинського району, 1 червня 1935 року — до складу [[ |
У 1923 році увійшло до складу новоствореної [[Барвинівська сільська рада|Черницької]] (згодом — ''Барвинівська'') сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного [[Новоград-Волинський район (1923—2020)|Новоград-Волинського району]] [[Волинська округа|Житомирської]] (згодом — ''Волинська'') округи; [[адміністративний центр]] ради<ref name="Довідник"/>. Відстань до районного центру, м. Новоград-Волинський — 12 верст<ref name="Матеріали"/>. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, увійшло до новоствореного [[Соколовський район (Волинська округа)|Соколовського]] німецького національного району, 15 вересня 1930 року — до Новоград-Волинського району, 1 червня 1935 року — до складу [[Звягельська міська рада|Новоград-Волинської міської ради]] [[Новоград-Волинська округа|Новоград-Волинської округи]]<ref name="Довідник"/>. |
||
На фронтах [[Друга світова війна|Другої світової війни]] воювали 260 селян, 126 з них загинули, 135 відзначені державними нагородами. У 1961 році на їх честь встановлено пам'ятник. |
На фронтах [[Друга світова війна|Другої світової війни]] воювали 260 селян, 126 з них загинули, 135 відзначені державними нагородами. У 1961 році на їх честь встановлено пам'ятник. |
||
| Рядок 90: | Рядок 92: | ||
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, що користувався 3 400 га угідь, в тому числі, 2 500 га — [[рілля|ріллі]]. Господарство вирощувало [[Жито посівне|жито]], [[пшениця|пшеницю]], [[льон]], [[картопля|картоплю]], розвивало м'ясо-молочне тваринництво. В селі були середня школа, бібліотека, медпункт, майстерня побутового обслуговування<ref name="ІМСУ"/>. |
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, що користувався 3 400 га угідь, в тому числі, 2 500 га — [[рілля|ріллі]]. Господарство вирощувало [[Жито посівне|жито]], [[пшениця|пшеницю]], [[льон]], [[картопля|картоплю]], розвивало м'ясо-молочне тваринництво. В селі були середня школа, бібліотека, медпункт, майстерня побутового обслуговування<ref name="ІМСУ"/>. |
||
5 серпня 1960 року село перейменоване на ''Барвинівку'', з відповідним перейменуванням сільської ради<ref name="Довідник">{{cite web |title=Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки |url=http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/admin-podil.pdf |accessdate=20 червня 2021 |page=195 |archive-date=12 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170712213529/http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/admin-podil.pdf }}</ref>. |
4 червня 1958 року, в складі сільської ради, включене до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області. 5 серпня 1960 року село перейменоване на ''Барвинівку'', з відповідним перейменуванням сільської ради<ref name="Довідник">{{cite web |title=Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки |url=http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/admin-podil.pdf |accessdate=20 червня 2021 |page=195 |archive-date=12 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170712213529/http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/admin-podil.pdf }}</ref>. |
||
У 2017 році увійшло до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області<ref>{{cite web |title=Брониківська громада |url=https://gromada.info/gromada/bronykivska/ |website=https://gromada.info/ |accessdate=20 червня 2021 |archive-date=22 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220122193207/https://gromada.info/gromada/bronykivska/ }}</ref>. |
|||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
* [[Гордійчук Олександр Михайлович]] (1983—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. |
* [[Гордійчук Олександр Михайлович]] (1983—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. |
||
* [[Плохотюк Іван Васильович]] (1997—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. |
|||
== Див. також == |
|||
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist|refs= |
{{reflist|refs= |
||
<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=7 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> |
|||
<ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=7 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> |
|||
<ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=7 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> |
<ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=7 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> |
||
| Рядок 108: | Рядок 111: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/675 Погода в селі Барвинівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305220640/http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/675 |date=5 березня 2016 }} |
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/675 Погода в селі Барвинівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305220640/http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/675 |date=5 березня 2016 }} |
||
{{Zhytomyr-obl-stub}} |
|||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
||
{{Брониківська сільська громада}} |
{{Брониківська сільська громада}} |
||
Поточна версія на 19:54, 22 квітня 2024
| село Барвинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Громада | Брониківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18080050030073252 |
| Облікова картка | с. Барвинівка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1585 |
| Населення | 698 (2001) |
| Площа | 4,112 км² |
| Густота населення | 169,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11783 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′06″ пн. ш. 27°48′42″ сх. д. / 50.50167° пн. ш. 27.81167° сх. д.Координати: 50°30′06″ пн. ш. 27°48′42″ сх. д. / 50.50167° пн. ш. 27.81167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
207 м |
| Водойми | р. Рудня |
| Найближча залізнична станція | Барвинівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11774 |
| Карта | |
  Барвинівка | |
 Барвинівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Барви́нівка (до 1960 року — Черниця) — село в Україні, у Брониківській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 698 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
Розташоване за 21 км від районного центру, м. Звягель, та 4 км — від залізничної станції Звягель II[1]. Через село протікає річка Рудня (Луб'янка)[2].
Станом на 1885 рік кількість мешканців становила 737 осіб, кількість дворів — 72[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 281 особу, з них: православних — 1 199, чоловіків — 655, жінок — 626[4].
У 1906 році в поселенні налічувалося 1 270 жителів, дворів — 240[5], у 1923 році — 1 776 осіб, кількість дворів — 373[6].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 300 осіб, дворів — 407[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 875 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 698 осіб[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,57 % |
| російська | 0,43 % |
На околиці села знайдено 339 римських монет ІІ століття. Перша згадка про село датується 1585 роком[1]. Село, під помилковою назвою Щерниці, згадується в акті від березня 1585 року — у скарзі звягельського намісника Ільїнського та корецького війта Манцевича на берестейського воєводича Тишкевича — про переманювання до себе із маєтку Пулин селян, на умовах 20-річної пільги від панщини. При цьому Черниця згадується як володіння звягельського князя воєводи Київського Костянтина Костянтиновича Острозького, що входило до складу пулинського околодку і знаходилося під управлінням пулинського отамана Супруна[2].
У 1577 році належало до межиріцької власності, у 1581 році — до барашівського маєтку князя Костянтина Острозького, котрий вносив від 5 дворів та 11 загородників. У 1620 році — містечко без магдебурзького права, мало 250 вільних людей, сплачувало 60 злотих князю Острозькому. В селі було 9 Тяглі селяни, 4 підсусідки та 3 панцирних бояр, церква[9][10].
В акті від 7 січня 1650 року Щасний Вонсовський, уповноважений дружини віленського воєводи та гетьмана вольного князівства Литовського Анни-Алеізії Ходкевич скаржився на орендного власника містечка Вільськ, пана Олександра Цеклинського, і на його слугу, Яна Белецького, що останній, перебуваючи козацьким писарем і маючи знайомство з війтом м. Черниця, Іваном Водянюком, вмовив, за посередництвом цього війта, біля 120 селян з містечка Черниця, м. Бровник, с. Стариков, с. Немильня, с. Пилиповичі, с. Лунчиці та інших сіл Звягельської волості, піти в орендований Цеклинським маєток і, вночі 20 грудня 1649 року, вивів їх з цих сіл з усім їхнім майном, привів до Вільська, де повністю пограбував їх. При цьому, у війта Івана Водянюка забрав 16 000 польських злотих — чиншевих, зібраних ним з селян Звягельської волості для поміщика, 2 000 злотих його власних, все майно та зброю[2].
Згадується в люстрації Житомирського замку 1754 року, як село, що перебувало в посесії Целестина Чаплича, сплачувало 5 злотих до замку та 12 злотих і 16 грошів — до скарбу[11].
У 1794 році, на кошти парафіян, збудовано дерев'яну церкву Вознесіння Господнього. Дзвіницю при ній збудовано у 1847 році. Церкву капітально відремонтовано за кошти поміщика, графа Тишкевича, та, частково, парафіян, у 1858 та 1877 роках. З 1839 року діє церковно-парафіяльна школа.
В другій половині 19 століття — село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту, на річці Луб'янка, за 70 верст від Житомира та 15 верст від Новограда-Волинського, до найближчої залізничної станції, Полонне — 50 верст. До парафії належали села Кам'яний Майдан (6 верст), Слобода-Черницька (5 верст) та Гута-Дзекунка (6 верст) та філіальна церква у с. Немильня. Церкві належали ставок в урочищі Орелець та близько 66 десятин землі, на котру, 1870 року, складено план. Земля суглиниста, місцями — піщана. Сусідні парафії — Броники та Гульськ, за 5 верст[2].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Гульської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, на річці Луб'янці. Були православна парафія, заїзд, водяний млин[3].
В кінці 19 століття — Черниця (пол. Czernica), село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту, на річці Луб'янка, притоці Случі, за 15 верст від Новограда-Волинського та 5 верст від поштової станції в Брониках. Входило до гульського ключа, власність Людгардів з Тишкевичів-Яблунівських[9]. Над річкою було городище, оточене валами[10].
У 1906 році — село Рогачівської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 18 верст, до волосного центру, міст. Рогачів — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Рогачеві[5].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Черницької (згодом — Барвинівська) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[12]. Відстань до районного центру, м. Новоград-Волинський — 12 верст[6]. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, увійшло до новоствореного Соколовського німецького національного району, 15 вересня 1930 року — до Новоград-Волинського району, 1 червня 1935 року — до складу Новоград-Волинської міської ради Новоград-Волинської округи[12].
На фронтах Другої світової війни воювали 260 селян, 126 з них загинули, 135 відзначені державними нагородами. У 1961 році на їх честь встановлено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, що користувався 3 400 га угідь, в тому числі, 2 500 га — ріллі. Господарство вирощувало жито, пшеницю, льон, картоплю, розвивало м'ясо-молочне тваринництво. В селі були середня школа, бібліотека, медпункт, майстерня побутового обслуговування[1].
4 червня 1958 року, в складі сільської ради, включене до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області. 5 серпня 1960 року село перейменоване на Барвинівку, з відповідним перейменуванням сільської ради[12].
У 2017 році увійшло до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[13].
- Гордійчук Олександр Михайлович (1983—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Плохотюк Іван Васильович (1997—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Барвинівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ а б в г М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 209-210. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 226. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 29. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 158. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 142. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ а б Czernica, 1.) wieś nad rzką Lubianką… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 370. (пол.)
- ↑ а б Цинкаловський О. Черниця // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 526.
- ↑ К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 130. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 195. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ Брониківська громада. https://gromada.info/. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 20 червня 2021.
- Погода в селі Барвинівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| |||||