Вікторія Великобританська: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Створено шляхом перекладу сторінки «Princess Victoria of the United Kingdom» Мітки: [вмісту] [вмісту 2»] Переклад вмісту: Високий рівень використання незміненого машинного перекладу |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа}} |
|||
'''Принцеса Вікторія''' (Вікторія Олександра Ольга Мері - |
'''Принцеса Вікторія''' (Вікторія Олександра Ольга Мері — {{lang-en|Victoria Alexandra Olga Mary}}; [[6 липня]] [[1868]] — [[3 грудня]] [[1935]]) — четверта дитина і друга дочка [[Едуард VII|короля Едуарда VII]] і [[Олександра Данська|королеви Олександри]], а також молодша сестра [[Георг V|короля Георга V.]] |
||
== Молодість і освіта == |
== Молодість і освіта == |
||
Рядок 13: | Рядок 14: | ||
}}</ref> Від народження, як онука британського монарха, вона мала титул ''Її Королівська Високість Принцеса Вікторія Вельзька''.<ref name="Oxford Dictionary National Biography">{{ODNBweb|author=Dimond, Frances|title=Oxford Dictionary National Biography|url=http://www.oxforddnb.com/view/article/36655?docPos=6|doi=10.1093/ref:odnb/36655|date=2004}}</ref>{{Sfn|Eilers|1987|с=176}}{{Sfn|Weir|2008|с=320}} |
}}</ref> Від народження, як онука британського монарха, вона мала титул ''Її Королівська Високість Принцеса Вікторія Вельзька''.<ref name="Oxford Dictionary National Biography">{{ODNBweb|author=Dimond, Frances|title=Oxford Dictionary National Biography|url=http://www.oxforddnb.com/view/article/36655?docPos=6|doi=10.1093/ref:odnb/36655|date=2004}}</ref>{{Sfn|Eilers|1987|с=176}}{{Sfn|Weir|2008|с=320}} |
||
Принцеса Вікторія була [[Хрещення немовлят|хрещена]] в Мальборо-хаусі 6 серпня 1868 року [[Арчибальд Кемпбелл Тейт|Арчибальдом Кемпбеллом Тейтом]], єпископом Лондона.{{Efn| |
Принцеса Вікторія була [[Хрещення немовлят|хрещена]] в Мальборо-хаусі 6 серпня 1868 року [[Арчибальд Кемпбелл Тейт|Арчибальдом Кемпбеллом Тейтом]], єпископом Лондона.{{Efn|Її хрещеними батьками були її бабуся по батькові, королева Вікторія (за яку виступала герцогиня Кембриджська), російський цар Олександр II (за якого виступав російський посол Філіп, граф Бруннов), російський царевич (її дядько по матері), принц Артур (її дядько по батькові), принц Людовик Гессенський і Рейнський (її дядько по батькові), Принц Георг Гессен-Кассельський (її прадід по матері), її тітка по матері, королева Греції Ольга (за яку Велика герцогиня Мекленбург-Стреліцька була довіреною особою), королева-вдова Даннська, вдовствуюча Велика герцогиня Мекленбург-Стреліцька, двоюрідні сестри королеви принцеса Франциска Текська і принцеса Фредеріка Ангальтська.}} |
||
== Особисте життя == |
== Особисте життя == |
||
У 1885 році Вікторія була подружкою нареченої на весіллі своєї тітки [[Беатриса Великобританська|принцеси Беатріс]] і [[Генріх Баттенберг|принца Генріха Баттенбергського]].<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw145863/Prince-and-Princess-Henry-of-Battenberg-with-their-bridesmaids-and-others-on-their-wedding-day?LinkID=mp89748&role=art&rNo=2|title=Prince and Princess Henry of Battenberg with their bridesmaids and others on their wedding day|publisher=National Portrain Gallery|language=en}}</ref> Вона також була подружкою нареченої на весіллі свого брата [[Георг V|Джорджа, герцога Йоркського]], і [[Марія Текська|Вікторії Марії Текської]], майбутніх короля і королеви Сполученого Королівства.<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw189219/The-Duke-and-Duchess-of-York-and-Bridesmaids?LinkID=mp55463&role=sit&rNo=3|title=The Duke and Duchess of York and Bridesmaids|publisher=National Portrain Gallery|language=en}}</ref> |
У 1885 році Вікторія була подружкою нареченої на весіллі своєї тітки [[Беатриса Великобританська|принцеси Беатріс]] і [[Генріх Баттенберг|принца Генріха Баттенбергського]].<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw145863/Prince-and-Princess-Henry-of-Battenberg-with-their-bridesmaids-and-others-on-their-wedding-day?LinkID=mp89748&role=art&rNo=2|title=Prince and Princess Henry of Battenberg with their bridesmaids and others on their wedding day|publisher=National Portrain Gallery|language=en}}</ref> Вона також була подружкою нареченої на весіллі свого брата [[Георг V|Джорджа, герцога Йоркського]], і [[Марія Текська|Вікторії Марії Текської]], майбутніх короля і королеви Сполученого Королівства.<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw189219/The-Duke-and-Duchess-of-York-and-Bridesmaids?LinkID=mp55463&role=sit&rNo=3|title=The Duke and Duchess of York and Bridesmaids|publisher=National Portrain Gallery|language=en}}</ref> |
||
Принцеса Вікторія навчалася вдома разом із сестрами. Принцеса росла в [[Мальборо-хаус |
Принцеса Вікторія навчалася вдома разом із сестрами. Принцеса росла в [[Мальборо-хаус]]і і [[Сандрінгемський палац|Сандрінгемському палаці]] під наглядом вихователів. Час від часу проводила літо в Данії, на батьківщині матері. У молодості її описували як ''«жвава, пустотлива дівчина… розумна, висока і елегантна; вона мала чудове почуття гумору і була добрим другом для всіх; у неї були великі виразні блакитні очі; в ній не було жодної претензії чи натяку на високе становище»''. Вікторія любила кататися на конях, їздити на велосипеді, читати, слухати музику і танцювати. Особливою пристрастю принцеси була фотографія. Вона склала кілька альбомів сімейних фотографій. Роботи Вікторії експонувалися на кількох виставках. Вона дуже любила тварин. Її улюбленцями були собаки на прізвисько Сем, Мас і Панчі. Шість років у Вікторії був приручений голуб, якого вона брала з собою на прогулянки та подорожі у маленькому кошику.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" /> |
||
[[Category:Wikipedia articles incorporating a citation from the ODNB]]</ref> |
|||
⚫ | Вікторія підтримувала дружні стосунки зі своїми кузенами в Росії та Греції.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" /> Майбутній [[Микола II (російський імператор)|російський імператор Микола II]], який доводився їй двоюрідним братом (сином сестри її матері) і був рівним їй віку, в молодості був у неї закоханий. Вікторія сподобалася царевичу своєю серйозністю, грунтовністю і ''«нежіночим розумом»''. У 1889 році, описуючи княжну, Микола сказав своєму близькому другові, [[Олександр Михайлович (онук Миколи I)|великому князю Олександру Михайловичу]]: ''«Вона справді дивовижне створіння, і чим більше і глибше заглиблюєшся в її душу, тим ясніше бачиш всі її чесноти і якості. Мушу зізнатися, що розібратися в ній спочатку дуже важко, тобто дізнатися її погляд на речі і людей, але в цій складності для мене є особлива чарівність, яку я не в змозі пояснити»''.{{Sfn|Bokhanov|2008|с=79}} Княгиня також привернула увагу великого князя Олександра Михайловича, а пізніше нею був зачарований [[Михайло Олександрович|великий князь Михайло Олександрович]].{{Sfn|Bokhanov|2008|с=79}} |
||
Вікторія підтримувала дружні стосунки зі своїми кузенами в Росії та Греції.<ref name="Oxford Dictionary National Biography">{{ODNBweb|author=Dimond, Frances|title=Oxford Dictionary National Biography|url=http://www.oxforddnb.com/view/article/36655?docPos=6|doi=10.1093/ref:odnb/36655|date=2004}}<cite class="citation encyclopaedia cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFDimond,_Frances2004">Dimond, Frances (2004). <span class="cs1-lock-subscription" title="Paid subscription required">[http://www.oxforddnb.com/view/article/36655?docPos=6 "Oxford Dictionary National Biography"]</span>. ''[[Національний біографічний словник|Oxford Dictionary of National Biography]]'' (online ed.). Oxford University Press. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1093/ref:odnb/36655|10.1093/ref:odnb/36655]].</cite> <span data-ve-ignore="true" style="font-size:0.95em; font-size:95%; color:#555">(Subscription or [https://www.oxforddnb.com/help/subscribe#public UK public library membership] required.)</span> |
|||
⚫ | |||
Ще одним претендентом на руку Вікторії був її двоюрідний брат, кронпринц Данії Кристіан, який пізніше став [[Кристіан X (король Данії)|Кристіаном X.]] Принцеса відмовилася від нього, на велике розчарування своїх батьків. Ще одним претендентом на шлюб був португальський король [[Карлуш I|Карлос I.]] Він вимагав від Вікторії прийняти католицьку віру, що не подобалося її батькам. [[Арчибальд Прімроуз|5-й граф Розбері]] також намагався привернути її увагу, але марно. Вікторія ніколи не виходила заміж, і кажуть, що її мати підтримала це рішення.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" |
Ще одним претендентом на руку Вікторії був її двоюрідний брат, кронпринц Данії Кристіан, який пізніше став [[Кристіан X (король Данії)|Кристіаном X.]] Принцеса відмовилася від нього, на велике розчарування своїх батьків. Ще одним претендентом на шлюб був португальський король [[Карлуш I|Карлос I.]] Він вимагав від Вікторії прийняти католицьку віру, що не подобалося її батькам. [[Арчибальд Прімроуз|5-й граф Розбері]] також намагався привернути її увагу, але марно. Вікторія ніколи не виходила заміж, і кажуть, що її мати підтримала це рішення.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" /> |
||
[[Category:Wikipedia articles incorporating a citation from the ODNB]]</ref> |
|||
Вікторія була особливо близькою до своїх батьків, і якщо вона з'являлася на людях, то зазвичай в їхньому товаристві, як це було прийнято в ті часи для діви. Принцеса супроводжувала батьків на офіційних заходах і церемоніях, допомагала їм в особистому житті. Її двоюрідна сестра, [[Ольга Олександрівна Романова|велика російська княгиня Ольга Олександрівна]], у подальшому житті зазначила, що їй ''«дуже шкода»'' Вікторію, оскільки в її |
Вікторія була особливо близькою до своїх батьків, і якщо вона з'являлася на людях, то зазвичай в їхньому товаристві, як це було прийнято в ті часи для діви. Принцеса супроводжувала батьків на офіційних заходах і церемоніях, допомагала їм в особистому житті. Її двоюрідна сестра, [[Ольга Олександрівна Романова|велика російська княгиня Ольга Олександрівна]], у подальшому житті зазначила, що їй ''«дуже шкода»'' Вікторію, оскільки в її сім'ї вона здавалася ''«прославленою служницею для своєї матері»'', пояснюючи те, що вона залишалася незаміжньою небажання виступати проти матері. ''«У мені було щось від бунтаря. А в Торії — ні»''.<ref>{{Cite book |
||
|title=The last grand duchess: Her Imperial Highness Grand Duchess Olga Alexandrovna 1 June 1882–24 November 1960 |
|title=The last grand duchess: Her Imperial Highness Grand Duchess Olga Alexandrovna 1 June 1882–24 November 1960 |
||
|last=Vorres |
|last=Vorres |
||
Рядок 36: | Рядок 34: | ||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
Незважаючи на те, що Вікторія була близькою до своїх батьків, найріднішою людиною для Вікторії був її старший брат [[Георг V|Георг]], який у 1910 році став королем та імператором. Протягом усього життя, яке обірвалося з різницею в місяць, король-імператор і його сестра підтримували теплі стосунки. У них були схожі характери і спільне почуття гумору. Коли Вікторія померла в 1935 році, король сказав: ''«Як я буду сумувати за нашими щоденними телефонними дзвінками. Ні в кого не було такої сестри, як у мене»''.{{Sfn|Gore|1941|с=436}} Король помер через місяць після смерті своєї сестри. Вона не була близькою з його дружиною, королевою Марією, уродженою принцесою Марією Текською, яку вона описувала як ''«жахливо нудну»''.{{Sfn|Pope-Hennessy|1959|с=279}} Це пояснювалося їхніми різними характерами, освітою та інтересами.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" |
Незважаючи на те, що Вікторія була близькою до своїх батьків, найріднішою людиною для Вікторії був її старший брат [[Георг V|Георг]], який у 1910 році став королем та імператором. Протягом усього життя, яке обірвалося з різницею в місяць, король-імператор і його сестра підтримували теплі стосунки. У них були схожі характери і спільне почуття гумору. Коли Вікторія померла в 1935 році, король сказав: ''«Як я буду сумувати за нашими щоденними телефонними дзвінками. Ні в кого не було такої сестри, як у мене»''.{{Sfn|Gore|1941|с=436}} Король помер через місяць після смерті своєї сестри. Вона не була близькою з його дружиною, королевою Марією, уродженою принцесою Марією Текською, яку вона описувала як ''«жахливо нудну»''.{{Sfn|Pope-Hennessy|1959|с=279}} Це пояснювалося їхніми різними характерами, освітою та інтересами.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" /> |
||
[[Category:Wikipedia articles incorporating a citation from the ODNB]]</ref> |
|||
== Пізні роки і смерть == |
== Пізні роки і смерть == |
||
Рядок 43: | Рядок 40: | ||
Між 22 і 24 березня 1905 року принцеса Вікторія разом зі своєю матір'ю, молодшою сестрою [[Мод Уельська|Мод]] (майбутньою королевою Норвегії Мод) і своїм шурином [[Гокон VII|Карлом]] (майбутнім Гоконом VII, королем Норвегії) здійснила офіційний візит до Португалії. на королівській яхті HMY ''Вікторія та Альберт'' після візиту португальського монарха до Сполученого Королівства рік тому. У перший день прибуття Вікторія залишилася на королівській яхті через погане самопочуття.{{Sfn|Nobre|2002|с=122}} Королева Олександра з донькою принцесою Мод і принцом Карлом зустрілися з [[Амелія Орлеанська|королевою Амелією]] і [[Марія Пія Савойська|королевою-вдовою Марією Пією]]. Наступного дня у супроводі сестри Вікторія відвідала короля, королеву та їхніх синів.{{Sfn|Nobre|2002|с=124}} 24 березня британські гості вирушили на батьківщину.{{Sfn|Nobre|2002|с=125}} |
Між 22 і 24 березня 1905 року принцеса Вікторія разом зі своєю матір'ю, молодшою сестрою [[Мод Уельська|Мод]] (майбутньою королевою Норвегії Мод) і своїм шурином [[Гокон VII|Карлом]] (майбутнім Гоконом VII, королем Норвегії) здійснила офіційний візит до Португалії. на королівській яхті HMY ''Вікторія та Альберт'' після візиту португальського монарха до Сполученого Королівства рік тому. У перший день прибуття Вікторія залишилася на королівській яхті через погане самопочуття.{{Sfn|Nobre|2002|с=122}} Королева Олександра з донькою принцесою Мод і принцом Карлом зустрілися з [[Амелія Орлеанська|королевою Амелією]] і [[Марія Пія Савойська|королевою-вдовою Марією Пією]]. Наступного дня у супроводі сестри Вікторія відвідала короля, королеву та їхніх синів.{{Sfn|Nobre|2002|с=124}} 24 березня британські гості вирушили на батьківщину.{{Sfn|Nobre|2002|с=125}} |
||
Після смерті батька в 1910 році Вікторія залишилася в тіні матері. Королева Олександра страждала від постійної депресії і була практично глухою. Вікторія супроводжувала маму під час її візитів до різних закладів та на свята. Одного разу, коли вдовуюча королева не змогла відвідати благодійний захід ''День Олександри Роуз'', вона відправила разом своїх дочок [[Луїза Великобританська, герцогиня Файф|Луїзу]] і Вікторію, і остання згодом записала у своєму щоденнику, що ''«було жахливо бути там без дорогої мами»''. Зважаючи на те, що під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] вороже ставлення до Німеччини тривало, король Георг V вирішив відмовитися від усіх німецьких титулів і почестей. Він попросив усіх членів королівської родини зробити те саме. Король перейменував правлячу династію [[Саксен-Кобург-Готська династія|Саксен-Кобург і Гота]] на [[Віндзорська династія|Віндзор]], на честь свого улюбленого замку. Принцеса Вікторія наслідувала цей приклад і взяла прізвище Віндзор.<ref name="Oxford Dictionary National Biography">{{ |
Після смерті батька в 1910 році Вікторія залишилася в тіні матері. Королева Олександра страждала від постійної депресії і була практично глухою. Вікторія супроводжувала маму під час її візитів до різних закладів та на свята. Одного разу, коли вдовуюча королева не змогла відвідати благодійний захід ''День Олександри Роуз'', вона відправила разом своїх дочок [[Луїза Великобританська, герцогиня Файф|Луїзу]] і Вікторію, і остання згодом записала у своєму щоденнику, що ''«було жахливо бути там без дорогої мами»''. Зважаючи на те, що під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] вороже ставлення до Німеччини тривало, король Георг V вирішив відмовитися від усіх німецьких титулів і почестей. Він попросив усіх членів королівської родини зробити те саме. Король перейменував правлячу династію [[Саксен-Кобург-Готська династія|Саксен-Кобург і Гота]] на [[Віндзорська династія|Віндзор]], на честь свого улюбленого замку. Принцеса Вікторія наслідувала цей приклад і взяла прізвище Віндзор.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" />{{Sfn|Nicolson|1952|с=310}} |
||
[[Category:Wikipedia articles incorporating a citation from the ODNB]]</ref>{{Sfn|Nicolson|1952|с=310}} |
|||
[[Файл:Princess_Victoria_of_Wales1.jpg|ліворуч|міні| Вікторія, {{Circa}} 1917 рік]] |
[[Файл:Princess_Victoria_of_Wales1.jpg|ліворуч|міні| Вікторія, {{Circa}} 1917 рік]] |
||
Після смерті королеви Олександри в 1925 році Вікторія переїхала в Коппінс, в село Айвер, [[Бакінгемшир]], де прожила до самої смерті. В останні роки життя Вікторія любила слухати музику, займатися садівництвом, брати активну участь у вирішенні місцевих питань і проблем. Вікторія стала покровителькою молодої віолончелістки [[Беатріс Гаррісон]] та її сестер Мей і Маргарет, які також вивчали музику, і вона заплатила за цінну віолончель Гаррісона [[П'єтро Гварнері|Гварнері]].<ref>{{Cite web|url=https://tarisio.com/cozio-archive/property/?ID=30406|title=Pietro Guarneri of Venice, Cello, Venice, c. 1739, the 'Beatrice Harrison'|publisher=Tarisio|accessdate=2022-04-17}}</ref><ref name="blogs.bl.uk">{{Cite web|url=https://blogs.bl.uk/sound-and-vision/2019/08/the-nightingale-sings-again-the-life-career-and-recordings-of-beatrice-harrison.html|title=The nightingale sings again - the life, career, and recordings of Beatrice Harrison}}</ref> Вікторія регулярно приймала сестер Гаррісон у себе вдома та в Сандрінгемі та відвідувала з ними концерти у Вігмор-голі.<ref name="blogs.bl.uk" /><ref>[https://www.delius.org.uk/wp-content/uploads/2019/08/journal87-1.pdf The Harrison Sisters Issue, ''The Delius Society Journal'']</ref> Вона також замовила [[Gramophone Company|HMV]] зробити для неї кілька приватних записів у серпні 1928 року: записи, на яких Вікторія сидить за фортепіано, акомпануючи Беатріс Гаррісон на віолончелі та Мей Гаррісон на скрипці, через багато років будуть комерційно випущені, хоча музика Вікторії викликатиме змішані відгуки.<ref name="blogs.bl.uk" /><ref>{{Cite web|last=Recordings|url=https://searchworks.stanford.edu/view/312651|title=Concerto for cello and orchestra. Adagio ; Salut d'amour [sound recording] in SearchWorks catalog|publisher=Searchworks.stanford.edu|date=1928-08-25|accessdate=2022-04-17}}</ref><ref>[https://www.classical-music.com/reviews/orchestral/elgar-remastered-2/ Elgar Remastered] |
Після смерті королеви Олександри в 1925 році Вікторія переїхала в Коппінс, в село Айвер, [[Бакінгемшир]], де прожила до самої смерті. В останні роки життя Вікторія любила слухати музику, займатися садівництвом, брати активну участь у вирішенні місцевих питань і проблем. Вікторія стала покровителькою молодої віолончелістки [[Беатріс Гаррісон]] та її сестер Мей і Маргарет, які також вивчали музику, і вона заплатила за цінну віолончель Гаррісона [[П'єтро Гварнері|Гварнері]].<ref>{{Cite web|url=https://tarisio.com/cozio-archive/property/?ID=30406|title=Pietro Guarneri of Venice, Cello, Venice, c. 1739, the 'Beatrice Harrison'|publisher=Tarisio|accessdate=2022-04-17}}</ref><ref name="blogs.bl.uk">{{Cite web|url=https://blogs.bl.uk/sound-and-vision/2019/08/the-nightingale-sings-again-the-life-career-and-recordings-of-beatrice-harrison.html|title=The nightingale sings again - the life, career, and recordings of Beatrice Harrison}}</ref> Вікторія регулярно приймала сестер Гаррісон у себе вдома та в Сандрінгемі та відвідувала з ними концерти у Вігмор-голі.<ref name="blogs.bl.uk" /><ref>[https://www.delius.org.uk/wp-content/uploads/2019/08/journal87-1.pdf The Harrison Sisters Issue, ''The Delius Society Journal'']</ref> Вона також замовила [[Gramophone Company|HMV]] зробити для неї кілька приватних записів у серпні 1928 року: записи, на яких Вікторія сидить за фортепіано, акомпануючи Беатріс Гаррісон на віолончелі та Мей Гаррісон на скрипці, через багато років будуть комерційно випущені, хоча музика Вікторії викликатиме змішані відгуки.<ref name="blogs.bl.uk" /><ref>{{Cite web|last=Recordings|url=https://searchworks.stanford.edu/view/312651|title=Concerto for cello and orchestra. Adagio ; Salut d'amour [sound recording] in SearchWorks catalog|publisher=Searchworks.stanford.edu|date=1928-08-25|accessdate=2022-04-17}}</ref><ref>[https://www.classical-music.com/reviews/orchestral/elgar-remastered-2/ Elgar Remastered] «Among the many appetising miniatures, perhaps the best is the performance of the Cello Concerto's slow movement by Beatrice Harrison with piano accompaniment from Princess Victoria — HRH's contribution not blemish-free, but very touching.»</ref><ref>[https://www.gramophone.co.uk/review/the-harrison-sisters-an-english-musical-heritage The Harrison Sisters An English Musical Heritage] «Truth to tell, the royal playing is almost comically inept and Princess Victoria is brought back from a wrong turning in Salut d'amour in an amusingly adroit fashion by her string-playing colleagues.»</ref> |
||
Серед інших друзів Вікторії були члени родини Масгрейвів, овдовілий [[Арчибальд Прімроуз|5-й граф Розбері]] та Вайолет Вівіан, колишня фрейліна королеви Олександри. Леді Масгрейв була подругою та фрейліною Вікторії на все життя. Принцеса допомагала Вайолет Вівіан у проектуванні Сестильського саду поблизу села Семаес на північно-західному узбережжі Англсі. |
Серед інших друзів Вікторії були члени родини Масгрейвів, овдовілий [[Арчибальд Прімроуз|5-й граф Розбері]] та Вайолет Вівіан, колишня фрейліна королеви Олександри. Леді Масгрейв була подругою та фрейліною Вікторії на все життя. Принцеса допомагала Вайолет Вівіан у проектуванні Сестильського саду поблизу села Семаес на північно-західному узбережжі Англсі. |
||
Вікторія померла вранці 3 грудня 1935 року у віці 67 років у своєму будинку. Протягом |
Вікторія померла вранці 3 грудня 1935 року у віці 67 років у своєму будинку. Протягом останнього місяця у неї було погане здоров'я, що завершилося сильною кровотечею 1 грудня.<ref>{{Cite book |
||
|url=https://books.google.com/books?id=aTvKUukyrRoC&pg=PP115 |
|url=https://books.google.com/books?id=aTvKUukyrRoC&pg=PP115 |
||
|title=Elizabeth, the Queen Mother |
|title=Elizabeth, the Queen Mother |
||
Рядок 57: | Рядок 53: | ||
|date=31 March 2013 |
|date=31 March 2013 |
||
|isbn=9781448150724 |
|isbn=9781448150724 |
||
}}</ref> Державне відкриття парламенту, заплановане на 3 грудня, було скасовано у |
}}</ref> Державне відкриття парламенту, заплановане на 3 грудня, було скасовано у зв'язку з її смертю, а замість цього вже написану Королівську промову було зачитано парламентаріям лордом-канцлером без церемонії.<ref>[https://trove.nla.gov.au/newspaper/article/32974544 Princess Victoria Dead: Sister of King George] Owing to the lateness of the hour when the cancellation was decided, the only course was to broadcast the news by wireless.</ref> |
||
Похорон відбувся 7 грудня 1935 року в [[Каплиця Святого Георгія (Віндзорський замок)|каплиці Святого Георгія]] [[Віндзорський замок|Віндзорського замку]], де вона була спочатку похована. Серед присутніх на похоронах був брат Вікторії Георг V. Сам Георг був у поганому стані, і його лікар наполягав на скороченні похоронної служби; він був невдалим, і остаточне погіршення стану Георга та його смерть невдовзі пізніше будуть звинувачені через фізичне напруження тривалої події.<ref>{{Cite book |
|||
|url=https://books.google.com/books?id=aTvKUukyrRoC&pg=PP115 |
|url=https://books.google.com/books?id=aTvKUukyrRoC&pg=PP115 |
||
|title=Elizabeth, the Queen Mother |
|title=Elizabeth, the Queen Mother |
||
Рядок 66: | Рядок 62: | ||
|date=31 March 2013 |
|date=31 March 2013 |
||
|isbn=9781448150724 |
|isbn=9781448150724 |
||
}}</ref> Останки Вікторії пізніше були перенесені та перепоховані |
}}</ref> Останки Вікторії пізніше були перенесені та перепоховані в [[Королівська усипальниця у Фрогморі|Королівській усипальниці, Фрогмор]], Віндзорський Великий Парк, 8 січня 1936 року.<ref name="Oxford Dictionary National Biography" />{{Sfn|Weir|2008|с=320}} Її заповіт було скріплено печаткою в Лондоні в 1936 році. Її маєток оцінили у 237 455 фунтів стерлінгів (або 11,7 мільйонів фунтів стерлінгів у 2022 році з поправкою на інфляцію).<ref>{{Cite web|last=Evans|first=Rob|last2=Pegg|first2=David|title=£187m of Windsor family wealth hidden in secret royal wills|url=https://www.theguardian.com/uk-news/2022/jul/18/187m-pounds-of-windsor-family-wealth-hidden-in-secret-royal-wills|website=The Guardian|accessdate=19 July 2022|language=en|date=18 July 2022}}</ref> |
||
[[Category:Wikipedia articles incorporating a citation from the ODNB]]</ref>{{Sfn|Weir|2008|с=320}} Її заповіт було скріплено печаткою в Лондоні в 1936 році. Її маєток оцінили у 237 455 фунтів стерлінгів (або 11,7 мільйонів фунтів стерлінгів у 2022 році з поправкою на інфляцію).<ref>{{Cite web|last=Evans|first=Rob|last2=Pegg|first2=David|title=£187m of Windsor family wealth hidden in secret royal wills|url=https://www.theguardian.com/uk-news/2022/jul/18/187m-pounds-of-windsor-family-wealth-hidden-in-secret-royal-wills|website=The Guardian|accessdate=19 July 2022|language=en|date=18 July 2022}}</ref> |
|||
== |
== Титули, посади, відзнаки та герб == |
||
=== Титули та посади === |
=== Титули та посади === |
||
* 6 липня 1868 |
* 6 липня 1868 — 22 січня 1901: ''Її Королівська Високість'' Принцеса Вікторія Вельзька |
||
* 22 січня 1901 |
* 22 січня 1901 — 3 грудня 1935: ''Її Королівська Високість'' Принцеса Вікторія |
||
=== Нагороди === |
=== Нагороди === |
||
Рядок 86: | Рядок 80: | ||
=== Герб === |
=== Герб === |
||
Після одруження її молодшої сестри в 1896 році принцеса Вікторія була нагороджена особистим гербом, який був [[Герб Великої Британії|Королівським гербом Сполученого Королівства]], з накладкою щита Саксонії та відзначеною срібним ламбелем із |
Після одруження її молодшої сестри в 1896 році принцеса Вікторія була нагороджена особистим гербом, який був [[Герб Великої Британії|Королівським гербом Сполученого Королівства]], з накладкою щита Саксонії та відзначеною срібним ламбелем із п'яти кінцями, обтяженими червоно-червоною трояндою на першому, третьому та п'ятому кінці та червоним хрестом на другому і четвертому.<ref>[http://www.heraldica.org/topics/britain/cadency.htm Heraldica — British Royal Cadency]</ref> У 1917 році герб був скасований королівським ордером. |
||
{| border="0" style="margin:auto; width:80%;" |
{| border="0" style="margin:auto; width:80%;" |
||
! width="25%" |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Victoria_of_Wales.svg|центр|200x200пкс]] |
! width="25%" |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Victoria_of_Wales.svg|центр|200x200пкс]] |
||
Рядок 94: | Рядок 88: | ||
== Предки == |
== Предки == |
||
{{ahnentafel-compact5 |
|||
{{Ahnentafel-compact5|1. '''Princess Victoria of the United Kingdom'''|2. [[Edward VII|Edward VII of the United Kingdom]]|3. [[Alexandra of Denmark|Princess Alexandra of Denmark]]|4. [[Albert, Prince Consort|Prince Albert of Saxe-Coburg and Gotha]]|5. [[Queen Victoria|Victoria of the United Kingdom]]|6. [[Christian IX of Denmark]]|7. [[Louise of Hesse-Kassel|Princess Louise of Hesse-Kassel]]|8. [[Ernest I, Duke of Saxe-Coburg and Gotha]]|9. [[Princess Louise of Saxe-Gotha-Altenburg (1800–1831)|Princess Louise of Saxe-Gotha-Altenburg]]|10. [[Prince Edward, Duke of Kent and Strathearn]]|11. [[Princess Victoria of Saxe-Coburg-Saalfeld]]|12. [[Friedrich Wilhelm, Duke of Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg|Frederick William, Duke of Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg]]|13. [[Princess Louise Caroline of Hesse-Kassel]]|14. [[Prince William of Hesse-Kassel]]|15. [[Princess Charlotte of Denmark]]}} |
|||
|style=font-size: 90%; line-height: 110%; |
|||
|border=1 |
|||
|boxstyle=padding-top: 0; padding-bottom: 0; |
|||
|boxstyle_1=background-color: #fcc; |
|||
|boxstyle_2=background-color: #fb9; |
|||
|boxstyle_3=background-color: #ffc; |
|||
|boxstyle_4=background-color: #bfc; |
|||
|boxstyle_5=background-color: #9fe; |
|||
|1= 1. '''Вікторія Олександра Ольга Мері,<br />принцеса Великобританська''' |
|||
|2= 2. [[Едуард VII (король Великої Британії)|Едуард VII, король Великої Британії]] |
|||
|3= 3. [[Олександра Данська|Принцеса Олександра Данська]] |
|||
|4= 4. [[Альберт Саксен-Кобург-Готський|Принц Альберт Саксен-Кобург-Готський]] |
|||
|5= 5. [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторія I, королева Великої Британії]] |
|||
|6= 6. [[Кристіан IX|Крістіан IX Данський]] |
|||
|7= 7. [[Луїза Гессен-Кассельська|Принцеса Луїза Гессен-Кассельська]] |
|||
|8= 8. [[Ернст I (герцог Саксен-Кобург-Готський)|Ернст I, герцог Саксен-Кобург-Готський]] |
|||
|9= 9. [[Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (1800—1831)|Принцеса Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька]] |
|||
|10= 10. [[Едуард Август, герцог Кентський]] |
|||
|11= 11. [[Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська|Принцеса Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська]] |
|||
|12= 12. [[Фрідріх Вільгельм, герцог Шлезвіг-Гольштайн-Зондербург-Глюксбургський]] |
|||
|13= 13. [[Луїза Кароліна Гессен-Кассельська|Принцеса Луїза Кароліна Гессен-Кассельська]] |
|||
|14= 14. [[Вільгельм Гессен-Кассельський|Принц Вільгельм Гессен-Кассельський]] |
|||
|15= 15. [[Луїза Шарлотта Данська|Принцеса Луїза Шарлотта Данська]] |
|||
|16= 16. [[Франц (герцог Саксен-Кобург-Заальфельдський)|Франц, герцог Саксен-Кобург-Заальфельдский]] |
|||
|17= 17. [[Августа Ройс Еберсдорфська|Графиня Августа Ройс Еберсдорфська]] |
|||
|18= 18. [[Август (герцог Саксен-Гота-Альтенбурзький)|Август, герцог Саксен-Гота-Альтенбурзький]] |
|||
|19= 19. [[Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська|Герцогиня Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська]] |
|||
|20= 20. [[Георг III, король Великої Британії]] |
|||
|21= 21. [[Шарлотта Мекленбург-Стреліцька|Герцогиня Шарлотта Мекленбург-Стреліцька]] |
|||
|22= 22. [[Франц (герцог Саксен-Кобург-Заальфельдський)|Франц, герцог Саксен-Кобург-Заальфельдский]] (= 16) |
|||
|23= 23. [[Августа Ройс Еберсдорфська|Графиня Августа Ройс Еберсдорфська]] (= 17) |
|||
|24= 24. [[Фрідріх Карл Людвіг Шлезвіг-Гольштайн-Зондербург-Бекський|Фрідріх Карл Людвіг, герцог Шлезвіг-Гольштайн-Зондербург-Бекський]] |
|||
|25= 25. [[Фредеріка Шлібенська|Графиня Фредеріка Шлібенська]] |
|||
|26= 26. [[Карл Гессен-Кассельський|Принц Карл Гессен-Кассельський]] |
|||
|27= 27. [[Луїза Данська (1750–1831)|Принцеса Луїза Данська]] |
|||
|28= 28. [[Фрідріх Гессен-Кассельський|Принц Фрідріх Гессен-Кассельський]] |
|||
|29= 29. [[Кароліна Нассау-Узінгенська|Принцеса Кароліна Нассау-Узінгенська]] |
|||
|30= 30. [[Фрідріх, принц Данський та Норвезький]] |
|||
|31= 31. [[Софія Фредеріка Мекленбург-Шверінська|Графиня Софія Фредеріка Мекленбург-Шверінська]] |
|||
}}</center> |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 117: | Рядок 151: | ||
* {{Cite book |
* {{Cite book |
||
|title=Queen Victoria's Descendants |
|title=Queen Victoria's Descendants |
||
|url=https://archive.org/details/queenvictoriasde0000eile |
|||
|last=Eilers |
|last=Eilers |
||
|first=A. Marlene |
|first=A. Marlene |
||
Рядок 122: | Рядок 157: | ||
|publisher=Genealogical Publishing Co |
|publisher=Genealogical Publishing Co |
||
|location=Baltimore, Maryland |
|location=Baltimore, Maryland |
||
|page=[https://archive.org/details/queenvictoriasde0000eile/page/176 176] |
|||
|page=176 |
|||
|language=en |
|language=en |
||
|isbn=9163059649 |
|isbn=9163059649 |
||
Рядок 149: | Рядок 184: | ||
* {{Cite book |
* {{Cite book |
||
|title=King George the Fifth: His Life and Reign |
|title=King George the Fifth: His Life and Reign |
||
|url=https://archive.org/details/kinggeorgefifth0000haro |
|||
|last=Nicolson |
|last=Nicolson |
||
|first=Harold |
|first=Harold |
||
|authorlink1= |
|authorlink1= |
||
|year=1952 |
|year=1952 |
||
|publisher=Constable and Co |
|publisher=Constable and Co |
||
|location=London |
|location=London |
||
|page=[https://archive.org/details/kinggeorgefifth0000haro/page/310 310] |
|||
|page=310 |
|||
|language=en |
|language=en |
||
}} |
}} |
||
Рядок 162: | Рядок 198: | ||
|last=Pope-Hennessy |
|last=Pope-Hennessy |
||
|first=James |
|first=James |
||
|authorlink1= |
|authorlink1= |
||
|year=1959 |
|year=1959 |
||
|publisher=George Allen and Unwin Ltd |
|publisher=George Allen and Unwin Ltd |
||
Рядок 174: | Рядок 210: | ||
|last=Weir |
|last=Weir |
||
|first=Alison |
|first=Alison |
||
|authorlink1= |
|authorlink1= |
||
|year=2008 |
|year=2008 |
||
|publisher=Random House |
|publisher=Random House |
||
Рядок 183: | Рядок 219: | ||
}} |
}} |
||
== Посилання == |
|||
== Зовнішні посилання == |
|||
⚫ | |||
{{Бібліоінформація}} |
|||
⚫ | |||
{{British princesses}}{{Princesses of Saxe-Coburg and Gotha}}{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Дами ордена Індійської корони]] |
[[Категорія:Дами ордена Індійської корони]] |
||
[[Категорія:Принцеси Великої Британії]] |
[[Категорія:Принцеси Великої Британії]] |
Версія за 07:17, 24 квітня 2024
Вікторія Великобританська | |
---|---|
англ. Victoria of the United Kingdom | |
![]() | |
Ім'я при народженні | англ. Princess Victoria Alexandra Olga Mary of Wales |
Народилася | 6 липня 1868[1][2][3] Мальборо-гауз, Лондон, Сполучене Королівство |
Померла | 3 грудня 1935[1][2][3] (67 років) Coppinsd, Бакінгемшир |
Поховання | Королівська усипальниця у Фрогморі і каплиця Святого Георгія |
Країна | ![]() ![]() |
Місце проживання | Мальборо-гауз Сандрингемський палац Coppinsd |
Діяльність | аристократка, меценатка |
Відома завдяки | фотографія, читання, музика, danced і садівництво |
Знання мов | англійська |
Суспільний стан | Член королівської родини |
Титул | Британська принцесаd і Принцеса Сполученого Королівстваd |
Конфесія | англіканство |
Рід | Саксен-Кобург-Готська династія і Віндзорська династія |
Батько | Едуард VII |
Мати | Олександра Данська |
Брати, сестри | Альберт Віктор[2], Георг V[2], Луїза Великобританська[2], Мод Уельська[2] і Prince Alexander John of Walesd[2] |
Очі | блакитні |
Автограф | ![]() |
Нагороди | |
![]() | |
Принцеса Вікторія (Вікторія Олександра Ольга Мері — англ. Victoria Alexandra Olga Mary; 6 липня 1868 — 3 грудня 1935) — четверта дитина і друга дочка короля Едуарда VII і королеви Олександри, а також молодша сестра короля Георга V.
Молодість і освіта
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ae/The_three_daughters_of_King_Edward_VII_and_Queen_Alexandra_by_Sydney_Prior_Hall.jpg/260px-The_three_daughters_of_King_Edward_VII_and_Queen_Alexandra_by_Sydney_Prior_Hall.jpg)
Вікторія Олександра Ольга Марія народилася 6 липня 1868 року в Мальборо-Хаусі, Лондон. Вона була четвертою дитиною Альберта Едуарда, принца Вельзького, та його дружини Олександри, принцеси Вельзької. Батько Вікторії був старшим сином королеви Вікторії та принца Альберта. Її мати була старшою донькою короля Кристіана IX і королеви Данії Луїзи. Серед наближених принцеса була відома як Торія.[4] Від народження, як онука британського монарха, вона мала титул Її Королівська Високість Принцеса Вікторія Вельзька.[5][6][7]
Принцеса Вікторія була хрещена в Мальборо-хаусі 6 серпня 1868 року Арчибальдом Кемпбеллом Тейтом, єпископом Лондона.[a]
Особисте життя
У 1885 році Вікторія була подружкою нареченої на весіллі своєї тітки принцеси Беатріс і принца Генріха Баттенбергського.[8] Вона також була подружкою нареченої на весіллі свого брата Джорджа, герцога Йоркського, і Вікторії Марії Текської, майбутніх короля і королеви Сполученого Королівства.[9]
Принцеса Вікторія навчалася вдома разом із сестрами. Принцеса росла в Мальборо-хаусі і Сандрінгемському палаці під наглядом вихователів. Час від часу проводила літо в Данії, на батьківщині матері. У молодості її описували як «жвава, пустотлива дівчина… розумна, висока і елегантна; вона мала чудове почуття гумору і була добрим другом для всіх; у неї були великі виразні блакитні очі; в ній не було жодної претензії чи натяку на високе становище». Вікторія любила кататися на конях, їздити на велосипеді, читати, слухати музику і танцювати. Особливою пристрастю принцеси була фотографія. Вона склала кілька альбомів сімейних фотографій. Роботи Вікторії експонувалися на кількох виставках. Вона дуже любила тварин. Її улюбленцями були собаки на прізвисько Сем, Мас і Панчі. Шість років у Вікторії був приручений голуб, якого вона брала з собою на прогулянки та подорожі у маленькому кошику.[5]
Вікторія підтримувала дружні стосунки зі своїми кузенами в Росії та Греції.[5] Майбутній російський імператор Микола II, який доводився їй двоюрідним братом (сином сестри її матері) і був рівним їй віку, в молодості був у неї закоханий. Вікторія сподобалася царевичу своєю серйозністю, грунтовністю і «нежіночим розумом». У 1889 році, описуючи княжну, Микола сказав своєму близькому другові, великому князю Олександру Михайловичу: «Вона справді дивовижне створіння, і чим більше і глибше заглиблюєшся в її душу, тим ясніше бачиш всі її чесноти і якості. Мушу зізнатися, що розібратися в ній спочатку дуже важко, тобто дізнатися її погляд на речі і людей, але в цій складності для мене є особлива чарівність, яку я не в змозі пояснити».[10] Княгиня також привернула увагу великого князя Олександра Михайловича, а пізніше нею був зачарований великий князь Михайло Олександрович.[10]
Ще одним претендентом на руку Вікторії був її двоюрідний брат, кронпринц Данії Кристіан, який пізніше став Кристіаном X. Принцеса відмовилася від нього, на велике розчарування своїх батьків. Ще одним претендентом на шлюб був португальський король Карлос I. Він вимагав від Вікторії прийняти католицьку віру, що не подобалося її батькам. 5-й граф Розбері також намагався привернути її увагу, але марно. Вікторія ніколи не виходила заміж, і кажуть, що її мати підтримала це рішення.[5]
Вікторія була особливо близькою до своїх батьків, і якщо вона з'являлася на людях, то зазвичай в їхньому товаристві, як це було прийнято в ті часи для діви. Принцеса супроводжувала батьків на офіційних заходах і церемоніях, допомагала їм в особистому житті. Її двоюрідна сестра, велика російська княгиня Ольга Олександрівна, у подальшому житті зазначила, що їй «дуже шкода» Вікторію, оскільки в її сім'ї вона здавалася «прославленою служницею для своєї матері», пояснюючи те, що вона залишалася незаміжньою небажання виступати проти матері. «У мені було щось від бунтаря. А в Торії — ні».[11]
Незважаючи на те, що Вікторія була близькою до своїх батьків, найріднішою людиною для Вікторії був її старший брат Георг, який у 1910 році став королем та імператором. Протягом усього життя, яке обірвалося з різницею в місяць, король-імператор і його сестра підтримували теплі стосунки. У них були схожі характери і спільне почуття гумору. Коли Вікторія померла в 1935 році, король сказав: «Як я буду сумувати за нашими щоденними телефонними дзвінками. Ні в кого не було такої сестри, як у мене».[12] Король помер через місяць після смерті своєї сестри. Вона не була близькою з його дружиною, королевою Марією, уродженою принцесою Марією Текською, яку вона описувала як «жахливо нудну».[13] Це пояснювалося їхніми різними характерами, освітою та інтересами.[5]
Пізні роки і смерть
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Princess_Victoria_Alexandra_Olga_Mary_of_Wales_by_Philip_Alexius_de_L%C3%A1szl%C3%B3.jpg/220px-Princess_Victoria_Alexandra_Olga_Mary_of_Wales_by_Philip_Alexius_de_L%C3%A1szl%C3%B3.jpg)
Між 22 і 24 березня 1905 року принцеса Вікторія разом зі своєю матір'ю, молодшою сестрою Мод (майбутньою королевою Норвегії Мод) і своїм шурином Карлом (майбутнім Гоконом VII, королем Норвегії) здійснила офіційний візит до Португалії. на королівській яхті HMY Вікторія та Альберт після візиту португальського монарха до Сполученого Королівства рік тому. У перший день прибуття Вікторія залишилася на королівській яхті через погане самопочуття.[14] Королева Олександра з донькою принцесою Мод і принцом Карлом зустрілися з королевою Амелією і королевою-вдовою Марією Пією. Наступного дня у супроводі сестри Вікторія відвідала короля, королеву та їхніх синів.[15] 24 березня британські гості вирушили на батьківщину.[16]
Після смерті батька в 1910 році Вікторія залишилася в тіні матері. Королева Олександра страждала від постійної депресії і була практично глухою. Вікторія супроводжувала маму під час її візитів до різних закладів та на свята. Одного разу, коли вдовуюча королева не змогла відвідати благодійний захід День Олександри Роуз, вона відправила разом своїх дочок Луїзу і Вікторію, і остання згодом записала у своєму щоденнику, що «було жахливо бути там без дорогої мами». Зважаючи на те, що під час Першої світової війни вороже ставлення до Німеччини тривало, король Георг V вирішив відмовитися від усіх німецьких титулів і почестей. Він попросив усіх членів королівської родини зробити те саме. Король перейменував правлячу династію Саксен-Кобург і Гота на Віндзор, на честь свого улюбленого замку. Принцеса Вікторія наслідувала цей приклад і взяла прізвище Віндзор.[5][17]
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/36/Princess_Victoria_of_Wales1.jpg/220px-Princess_Victoria_of_Wales1.jpg)
Після смерті королеви Олександри в 1925 році Вікторія переїхала в Коппінс, в село Айвер, Бакінгемшир, де прожила до самої смерті. В останні роки життя Вікторія любила слухати музику, займатися садівництвом, брати активну участь у вирішенні місцевих питань і проблем. Вікторія стала покровителькою молодої віолончелістки Беатріс Гаррісон та її сестер Мей і Маргарет, які також вивчали музику, і вона заплатила за цінну віолончель Гаррісона Гварнері.[18][19] Вікторія регулярно приймала сестер Гаррісон у себе вдома та в Сандрінгемі та відвідувала з ними концерти у Вігмор-голі.[19][20] Вона також замовила HMV зробити для неї кілька приватних записів у серпні 1928 року: записи, на яких Вікторія сидить за фортепіано, акомпануючи Беатріс Гаррісон на віолончелі та Мей Гаррісон на скрипці, через багато років будуть комерційно випущені, хоча музика Вікторії викликатиме змішані відгуки.[19][21][22][23]
Серед інших друзів Вікторії були члени родини Масгрейвів, овдовілий 5-й граф Розбері та Вайолет Вівіан, колишня фрейліна королеви Олександри. Леді Масгрейв була подругою та фрейліною Вікторії на все життя. Принцеса допомагала Вайолет Вівіан у проектуванні Сестильського саду поблизу села Семаес на північно-західному узбережжі Англсі.
Вікторія померла вранці 3 грудня 1935 року у віці 67 років у своєму будинку. Протягом останнього місяця у неї було погане здоров'я, що завершилося сильною кровотечею 1 грудня.[24] Державне відкриття парламенту, заплановане на 3 грудня, було скасовано у зв'язку з її смертю, а замість цього вже написану Королівську промову було зачитано парламентаріям лордом-канцлером без церемонії.[25]
Похорон відбувся 7 грудня 1935 року в каплиці Святого Георгія Віндзорського замку, де вона була спочатку похована. Серед присутніх на похоронах був брат Вікторії Георг V. Сам Георг був у поганому стані, і його лікар наполягав на скороченні похоронної служби; він був невдалим, і остаточне погіршення стану Георга та його смерть невдовзі пізніше будуть звинувачені через фізичне напруження тривалої події.[26] Останки Вікторії пізніше були перенесені та перепоховані в Королівській усипальниці, Фрогмор, Віндзорський Великий Парк, 8 січня 1936 року.[5][7] Її заповіт було скріплено печаткою в Лондоні в 1936 році. Її маєток оцінили у 237 455 фунтів стерлінгів (або 11,7 мільйонів фунтів стерлінгів у 2022 році з поправкою на інфляцію).[27]
Титули, посади, відзнаки та герб
Титули та посади
- 6 липня 1868 — 22 січня 1901: Її Королівська Високість Принцеса Вікторія Вельзька
- 22 січня 1901 — 3 грудня 1935: Її Королівська Високість Принцеса Вікторія
Нагороди
- Імператорський орден Корони Індії, 6 серпня 1887
- Дама Великого хреста ордена лікарні Святого Іоанна Єрусалимського
- Член першого ступеня Королівського ордена Вікторії та Альберта
- Королівський сімейний орден короля Едуарда VII
- Королівський сімейний орден короля Георга V
Герб
Після одруження її молодшої сестри в 1896 році принцеса Вікторія була нагороджена особистим гербом, який був Королівським гербом Сполученого Королівства, з накладкою щита Саксонії та відзначеною срібним ламбелем із п'яти кінцями, обтяженими червоно-червоною трояндою на першому, третьому та п'ятому кінці та червоним хрестом на другому і четвертому.[28] У 1917 році герб був скасований королівським ордером.
![]() |
---|
Герб принцеси Вікторії до 1917 року |
Предки
Примітки
- ↑ Її хрещеними батьками були її бабуся по батькові, королева Вікторія (за яку виступала герцогиня Кембриджська), російський цар Олександр II (за якого виступав російський посол Філіп, граф Бруннов), російський царевич (її дядько по матері), принц Артур (її дядько по батькові), принц Людовик Гессенський і Рейнський (її дядько по батькові), Принц Георг Гессен-Кассельський (її прадід по матері), її тітка по матері, королева Греції Ольга (за яку Велика герцогиня Мекленбург-Стреліцька була довіреною особою), королева-вдова Даннська, вдовствуюча Велика герцогиня Мекленбург-Стреліцька, двоюрідні сестри королеви принцеса Франциска Текська і принцеса Фредеріка Ангальтська.
Список літератури
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Basford, Elisabeth (5 February 2021). Princess Mary: The First Modern Princess. с. 168. ISBN 9780750997003.
- ↑ а б в г д е ж Dimond, Frances (2004). Oxford Dictionary National Biography. Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/36655.
{{cite encyclopedia}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|HIDE_PARAMETER15=
,|HIDE_PARAMETER13=
,|HIDE_PARAMETER21=
,|HIDE_PARAMETER30=
,|HIDE_PARAMETER14=
,|HIDE_PARAMETER17=
,|HIDE_PARAMETER32=
,|HIDE_PARAMETER16=
,|HIDE_PARAMETER33=
,|HIDE_PARAMETER31=
,|HIDE_PARAMETER9=
,|HIDE_PARAMETER11=
,|HIDE_PARAMETER1=
,|HIDE_PARAMETER4=
,|HIDE_PARAMETER2=
,|HIDE_PARAMETER18=
,|HIDE_PARAMETER20=
,|HIDE_PARAMETER5=
,|HIDE_PARAMETER19=
,|HIDE_PARAMETER10=
,|HIDE_PARAMETER38=
,|HIDE_PARAMETER29=
,|HIDE_PARAMETER8=
,|HIDE_PARAMETER6=
,|HIDE_PARAMETER26=
,|HIDE_PARAMETER7=
,|HIDE_PARAMETER23=
,|HIDE_PARAMETER27=
та|HIDE_PARAMETER12=
(довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .) - ↑ Eilers, 1987, с. 176.
- ↑ а б Weir, 2008, с. 320.
- ↑ Prince and Princess Henry of Battenberg with their bridesmaids and others on their wedding day (англ.). National Portrain Gallery.
- ↑ The Duke and Duchess of York and Bridesmaids (англ.). National Portrain Gallery.
- ↑ а б Bokhanov, 2008, с. 79.
- ↑ Vorres, Ian (1965). The last grand duchess: Her Imperial Highness Grand Duchess Olga Alexandrovna 1 June 1882–24 November 1960. Charles Scribner's Sons. с. 39.
- ↑ Gore, 1941, с. 436.
- ↑ Pope-Hennessy, 1959, с. 279.
- ↑ Nobre, 2002, с. 122.
- ↑ Nobre, 2002, с. 124.
- ↑ Nobre, 2002, с. 125.
- ↑ Nicolson, 1952, с. 310.
- ↑ Pietro Guarneri of Venice, Cello, Venice, c. 1739, the 'Beatrice Harrison'. Tarisio. Процитовано 17 квітня 2022.
- ↑ а б в The nightingale sings again - the life, career, and recordings of Beatrice Harrison.
- ↑ The Harrison Sisters Issue, The Delius Society Journal
- ↑ Recordings (25 серпня 1928). Concerto for cello and orchestra. Adagio ; Salut d'amour [sound recording] in SearchWorks catalog. Searchworks.stanford.edu. Процитовано 17 квітня 2022.
- ↑ Elgar Remastered «Among the many appetising miniatures, perhaps the best is the performance of the Cello Concerto's slow movement by Beatrice Harrison with piano accompaniment from Princess Victoria — HRH's contribution not blemish-free, but very touching.»
- ↑ The Harrison Sisters An English Musical Heritage «Truth to tell, the royal playing is almost comically inept and Princess Victoria is brought back from a wrong turning in Salut d'amour in an amusingly adroit fashion by her string-playing colleagues.»
- ↑ Vickers, Hugo (31 March 2013). Elizabeth, the Queen Mother. ISBN 9781448150724.
- ↑ Princess Victoria Dead: Sister of King George Owing to the lateness of the hour when the cancellation was decided, the only course was to broadcast the news by wireless.
- ↑ Vickers, Hugo (31 March 2013). Elizabeth, the Queen Mother. ISBN 9781448150724.
- ↑ Evans, Rob; Pegg, David (18 July 2022). £187m of Windsor family wealth hidden in secret royal wills. The Guardian (англ.). Процитовано 19 July 2022.
- ↑ Heraldica — British Royal Cadency
Бібліографія
- Bokhanov, A.N. (2008). Сердечные тайны дома Романовых (рос.). Moscow: Veche. с. 79. ISBN 978-5-9533-2760-2.
- Eilers, A. Marlene (1987). Queen Victoria's Descendants (англ.). Baltimore, Maryland: Genealogical Publishing Co. с. 176. ISBN 9163059649.
- Gore, John (1941). King George V: a personal memoir (англ.). London: J. Murray. с. 436.
- Nobre, Eduardo (2002). Família Real - Álbum de Fotografia (порт.). Lisboa: Quimera. с. 248. ISBN 9789725890882.
- Nicolson, Harold (1952). King George the Fifth: His Life and Reign (англ.). London: Constable and Co. с. 310.
- Pope-Hennessy, James (1959). Queen Mary (англ.). London: George Allen and Unwin Ltd. с. 279. ISBN 1842120328.
- Weir, Alison (2008). Britain's Royal Families, The Complete Genealogy (англ.). London: Random House. с. 320. ISBN 9780099539735.
Посилання
|