Народна площа (Задар): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
зображення
правопис, стиль, доповнення
 
(Не показані 6 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Narodni trg Zadar.jpg|міні|праворуч|250пкс|Народна площа]]
[[Файл:Narodni trg Zadar.jpg|міні|праворуч|250пкс|Народна площа]]
'''Народна площа''' ({{lang-hr|Narodni trg}}) — центральна [[площа]] у м. [[Задар]]і ([[Хорватія]]).
'''Наро́дна пло́ща''' ({{lang-hr|Narodni trg}}) — центральна [[площа]] у [[Задар]]і ([[Хорватія]]).


Сформована ще у Середні віки як «Велика площа» ({{lang-la|Platea magna}}). В [[15 століття|XV столітті]] вона була вимощена цеглою, викладеною у вигляді кісток риби, і обрамлена плитами із білого каміння. З часу свого зародження вона була осередком громадського міського життя. Уже в цей час на площі існувала [[Міська ратуша (Задар)|ратуша]] (вперше згадується ще у [[1282]] році), у той час центральне місце, де вирішувалися питання, що мали важливе значення для функціонування міста і регулювання стосунків між населенням. З цього місця читали звернення, тут приймалися судові рішення, діяв [[третейський суд]] та укладалися угоди.
Сформована ще у [[Середні віки]] як «Велика площа» ({{lang-la|Platea magna}}). У [[15 століття|XV столітті]] вона була вимощена цеглою, викладеною у вигляді кісток риби, і обрамлена плитами із білого каміння. З часу свого зародження була осередком громадського міського життя. Уже в цей час на площі існувала [[Міська ратуша (Задар)|ратуша]] (вперше згадується ще у [[1282]] році) — тодішнє центральне місце, де вирішувалися питання, що мали важливе значення для функціонування міста і регулювання стосунків між населенням. Із цього місця читали звернення, тут ухвалювалися судові рішення, діяв [[третейський суд]] та укладалися угоди.


Протягом століть на площі були збудовані й інші споруди громадського призначення. Сучасний виглад площі здебільшого визначило зведення нової будівлі мерії, збудованої у [[1934]] році, яка своїми габаритами, розташуванням і невідповідним архітектурним рішенням порушила гармонічні співвідношення і цінности площі, що склалися в процесах її повільного виростання.
Протягом століть на площі були збудовані й інші споруди громадського призначення. Сучасний вигляд площі здебільшого визначило зведення нової будівлі мерії, збудованої у [[1934]] році, яка своїми габаритами, розташуванням і невідповідним архітектурним рішенням порушила гармонічні співвідношення і цінність площі, що склалися в процесах її повільного виростання.


Найстаріша споруда, що частково збереглась на площі, це церква Св. Ловро ([[11 століття|XI століття]]), яку закриває кафе-ресторан «Lovro». Ця церква, не дивлячись на свої невеликі розміри, надзвичайно багато архітектурно розчленована. Усередині тричленного простору був зведений купол. Зі свого західного боку у неї був [[портик]], над яким піднімалася дзвіниця.
Найстаріша споруда, що частково збереглася на площі, це церква [[Лаврентій Римський|Св. Ловро]] ([[11 століття|XI століття]]), яку закриває кафе-ресторан ''Lovro''. Ця церква, незважаючи на свої невеликі розміри, надзвичайно багато архітектурно розчленована. Усередині тричленного простору зведено купол. Зі свого західного боку у неї був [[портик]], над яким здіймалася дзвіниця.

⚫
Також на площі розміщуються [[Міська лоджія (Задар)|міська лоджія]] ([[13 століття|XIII ст.]]—1565), палаццо Гірардіні у романському стилі.

На Народній площі, де офіційно починається [[головна вулиця]] Задара [[Калеларга]], зустрічають баскетболістів і святкують їхні перемоги та трофеї. Тут було також влаштовано величний прийом задарському гуртові ''[[Riva]]'' після перемоги на [[Пісенний конкурс Євробачення 1989|Євробаченні 1989 року]].

Під час однієї з акцій «Я люблю Хорватію», організованої Радою з туризму Хорватії, задарську Народну площу було оголошено найкрасивішою площею Хорватії.


⚫
Також на площі розміщуються [[Міська лоджія (Задар)|міська лоджія]] ([[13 століття|XIII ст.]]–1565), палаццо Гірардіні у романському стилі.
== Література ==
== Література ==
* {{книга |автор = Антун Травирка |частина = |заголовок = Задар: история, культура, художественное наследие|оригінал = Zadar: povijest, kultura, umjetnička baština |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Zadar |видавництво = Forum |рік = 2003|том = |сторінки = |сторінок = 76|серія = |isbn = 953-179-593-2 |тираж = }}
* {{книга |автор = Антун Травирка |частина = |заголовок = Задар: история, культура, художественное наследие|оригінал = Zadar: povijest, kultura, umjetnička baština |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Zadar |видавництво = Forum |рік = 2003|том = |сторінки = |сторінок = 76|серія = |isbn = 953-179-593-2 |тираж = }}


[[Категорія:Площі за містом]]
[[Категорія:Площі Задара]]
[[Категорія:Архітектура Задара]]

[[hr:Narodni trg u Zadru]]

Поточна версія на 11:00, 27 квітня 2024

Народна площа

Наро́дна пло́ща (хорв. Narodni trg) — центральна площа у Задарі (Хорватія).

Сформована ще у Середні віки як «Велика площа» (лат. Platea magna). У XV столітті вона була вимощена цеглою, викладеною у вигляді кісток риби, і обрамлена плитами із білого каміння. З часу свого зародження була осередком громадського міського життя. Уже в цей час на площі існувала ратуша (вперше згадується ще у 1282 році) — тодішнє центральне місце, де вирішувалися питання, що мали важливе значення для функціонування міста і регулювання стосунків між населенням. Із цього місця читали звернення, тут ухвалювалися судові рішення, діяв третейський суд та укладалися угоди.

Протягом століть на площі були збудовані й інші споруди громадського призначення. Сучасний вигляд площі здебільшого визначило зведення нової будівлі мерії, збудованої у 1934 році, яка своїми габаритами, розташуванням і невідповідним архітектурним рішенням порушила гармонічні співвідношення і цінність площі, що склалися в процесах її повільного виростання.

Найстаріша споруда, що частково збереглася на площі, це церква Св. Ловро (XI століття), яку закриває кафе-ресторан Lovro. Ця церква, незважаючи на свої невеликі розміри, надзвичайно багато архітектурно розчленована. Усередині тричленного простору зведено купол. Зі свого західного боку у неї був портик, над яким здіймалася дзвіниця.

Також на площі розміщуються міська лоджія (XIII ст.—1565), палаццо Гірардіні у романському стилі.

На Народній площі, де офіційно починається головна вулиця Задара Калеларга, зустрічають баскетболістів і святкують їхні перемоги та трофеї. Тут було також влаштовано величний прийом задарському гуртові Riva після перемоги на Євробаченні 1989 року.

Під час однієї з акцій «Я люблю Хорватію», організованої Радою з туризму Хорватії, задарську Народну площу було оголошено найкрасивішою площею Хорватії.

Література

[ред. | ред. код]
  • Антун Травирка. Задар: история, культура, художественное наследие = Zadar: povijest, kultura, umjetnička baština. — Zadar : Forum, 2003. — 76 с. — ISBN 953-179-593-2.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Народна_площа_(Задар)&oldid=42402377