Десятковий дріб: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
/* Види десят
м →‎Джерела: вікіфікація
 
(Не показані 11 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Десятко́вий дрі́б''' — це [[дріб]] зі знаменником {{Math|10ⁿ}}, де {{Math|n}} — [[Натуральні числа|натуральне число]]. Серед дробів найуживанішими у повсякденному житті є дроби зі знаменниками {{Math|10}}, {{Math|100}}, {{Math|1000}} тощо.<ref>{{Cite web|title=Десятковий дріб. Запис і читання десяткових дробів. — Гипермаркет знаний|url=http://edufuture.biz/index.php?title=Десятковий_дріб._Запис_і_читання_десяткових_дробів.|website=Гіпермаркет Знань - перший в світі!|accessdate=2021-02-15|archive-date=17 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190917220308/http://edufuture.biz/index.php?title=Десятковий_дріб._Запис_і_читання_десяткових_дробів.}}</ref>
'''Десятко́вий дрі́б''' — це [[дріб]] зі знаменником <math>10^n</math>, де <math>n</math> — [[натуральне число]]. Серед дробів найуживанішими в повсякденному житті є дроби зі знаменниками <math>10</math>, <math>100</math>, <math>1000</math> тощо.<ref>{{Cite web|title=Десятковий дріб. Запис і читання десяткових дробів. — Гипермаркет знаний|url=http://edufuture.biz/index.php?title=Десятковий_дріб._Запис_і_читання_десяткових_дробів.|website=Гіпермаркет Знань - перший у світі!|accessdate=2021-02-15|archive-date=17 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190917220308/http://edufuture.biz/index.php?title=Десятковий_дріб._Запис_і_читання_десяткових_дробів.}}</ref>{{неавторитетне джерело|дата=серпень 2023}}


{| class="wikitable" style="text-align: right"
{| class="wikitable" style="text-align: right"
Рядок 7: Рядок 7:
| <math>\frac {4} {10}</math>
| <math>\frac {4} {10}</math>
|{{Math|0,4}}
| <math>0,4</math>
|-
|-
| <math>79 \frac {395} {1000}</math>
| <math>79 \frac {395} {1000}</math>
| {{Math|79,395}}
| <math>79,395</math>
|}
|}

== Види десяткових д ==
== Види десяткових дробів. ==

Існують скінченні та нескінченні десяткові дроби — періодичні та неперіодичні. Так, число, яке може бути точно виражене у вигляді десяткового дробу називається скінченним періодичним дробом. Наприклад, дріб <math>\tfrac {1} {2}</math> можна представити десятковим дробом <math>0,5</math>. А при дробі <math>\tfrac {1} {3}</math> ми одержуємо <math>0,3333\dots</math> — це нескінченний періодичний дріб з періодом <math>3</math>, по іншому записують як <math>0,(3)</math>. Прикладом нескінченного неперіодичного числа є [[число пі]] — <math>3,141592\dots</math>

Періодичний десятковий дріб називається ''чистим періодичним дробом'', якщо його період (група цифр, що повторюються) починається відразу після коми, а період може містити будь-яке кінцеве число цифр. Так, дріб <math>1,(3)</math> — чистий періодичний дріб. Якщо періодичний десятковий дріб містить ще число, поміщене між цілою частиною і періодом, то такий періодичний дріб називається ''змішаним''; число періодичного дробу, що стоїть між цілою частиною і періодом, називається ''передперіодом'' цього дробу.

Очевидно{{Чому}}, що всякий періодичний дріб є [[раціональне число|раціональним числом]] вигляду <math>\tfrac {p} {q}</math>, де <math display="inline">p\in \mathbb Z</math>, <math display="inline">q\in \mathbb N</math>. Правильне і зворотне твердження: усяке раціональне число вигляду <math>\tfrac {p} {q}</math> можна представити у вигляді десяткового періодичного дробу.

== Див. також ==
* [[Десятковий розділювач]]

== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://uztest.ru/abstracts/?idabstract=42 ЕГЭ математика.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081219204019/http://www.uztest.ru/abstracts/?idabstract=42 |date=19 грудня 2008 }}{{Ref-ru}}
* [http://uztest.ru/abstracts/?idabstract=42 ЕГЭ математика.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081219204019/http://www.uztest.ru/abstracts/?idabstract=42 |date=19 грудня 2008 }}{{Ref-ru}}
* Бёрд Дж. Инженерная математика: Карманный справочник/ Пер. с. англ. - М.: Издательский дом "Додэка- XXI",2008. - 544 с. {{Ref-ru}}
* ''Бёрд Дж''. Инженерная математика<nowiki> </nowiki>: карманный справочник<nowiki> </nowiki>: пер. с. англ.&nbsp;— М. : Издательский дом «Додэка- XXI», 2008.&nbsp;— 544 с. {{Ref-ru}}

== Посилання ==
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10559.html Дріб періодичний]}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10559.html Дріб періодичний]}}

Поточна версія на 11:02, 6 травня 2024

Десятко́вий дрі́б — це дріб зі знаменником , де натуральне число. Серед дробів найуживанішими в повсякденному житті є дроби зі знаменниками , , тощо.[1][неавторитетне джерело]

Приклади
Звичайний дріб Десятковий дріб

Види десяткових дробів.

[ред. | ред. код]

Існують скінченні та нескінченні десяткові дроби — періодичні та неперіодичні. Так, число, яке може бути точно виражене у вигляді десяткового дробу називається скінченним періодичним дробом. Наприклад, дріб можна представити десятковим дробом . А при дробі ми одержуємо — це нескінченний періодичний дріб з періодом , по іншому записують як . Прикладом нескінченного неперіодичного числа є число пі

Періодичний десятковий дріб називається чистим періодичним дробом, якщо його період (група цифр, що повторюються) починається відразу після коми, а період може містити будь-яке кінцеве число цифр. Так, дріб — чистий періодичний дріб. Якщо періодичний десятковий дріб містить ще число, поміщене між цілою частиною і періодом, то такий періодичний дріб називається змішаним; число періодичного дробу, що стоїть між цілою частиною і періодом, називається передперіодом цього дробу.

Очевидно[чому?], що всякий періодичний дріб є раціональним числом вигляду , де , . Правильне і зворотне твердження: усяке раціональне число вигляду можна представити у вигляді десяткового періодичного дробу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Десятковий дріб. Запис і читання десяткових дробів. — Гипермаркет знаний. Гіпермаркет Знань - перший у світі!. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 15 лютого 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ЕГЭ математика. [Архівовано 19 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Бёрд Дж. Инженерная математика : карманный справочник : пер. с. англ. — М. : Издательский дом «Додэка- XXI», 2008. — 544 с. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]