Троїцький район (Луганська область): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показані 40 проміжних версій 25 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
{{Район
{{Район
| назва =Троїцький
| назва =Троїцький
| статус = ліквідована
| прапор =Troickiy rayon prapor.png
| прапор =Troickiy rayon prapor.png
| опис прапора = Прапор Троїцького району
| опис прапора = Прапор Троїцького району
Рядок 7: Рядок 8:
| опис герба =Герб Троїцького району
| опис герба =Герб Троїцького району
| розташування =Troitskyi-Lug-Raion.png
| розташування =Troitskyi-Lug-Raion.png
| мапа =Troickyi.gif
| мапа =
| країна = {{Прапорець|USR}} [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] ([[Файл:Flag_of_the_Ukrainian_Soviet_Socialist_Republic.svg|border|20пкс]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]), </br> {{UKR}}
| регіон =[[Луганська область]]
| регіон =[[Луганська область]]
| код КОАТУУ =4425400000
| код КОАТУУ =4425400000
Рядок 24: Рядок 26:
| села =57
| села =57
| селища =1
| селища =1
| адреса =92100, Луганська обл., Троїцький р-н, смт. Троїцьке, пр. Перемоги, 60, 2-15-55
| адреса =92100, Луганська обл., Троїцький р-н, смт. Троїцьке, пр. Перемоги, 60
| веб-сторінка =[http://tr.loga.gov.ua Троїцька РДА]
| вебсторінка =[http://tr.loga.gov.ua/ Троїцька РДА]
| голова РДА =Сліпець Олег Володимирович<ref>{{РПУ|339/2020-рп|25 травня 2020|Про призначення О.Сліпця головою Троїцької районної державної адміністрації Луганської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/3392020-rp-33797}}</ref>
| голова РДА =Круподеря Сергій Миколайович
| голова ради = Терещенко Сергій Іванович<ref>[http://old.tr.loga.gov.ua/dsoviet/head/ Голова ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190723034726/http://old.tr.loga.gov.ua/dsoviet/head/ |date=23 липня 2019 }} ''old.tr.loga.gov.ua''</ref>
| голова ради =Майстренко Федір Іванович
}}
}}


'''Тро́їцький райо́н''' — сільськогосподарський [[райони України|район]] [[Україна|України]], розташований у північно-західній частині [[Луганська область|Луганської області]]. Адміністративний центр — смт [[Троїцьке (смт)|Троїцьке]], розташований на відстані 220 км від м. [[Луганськ]]а і 2 км від залізничної станції [[Лантратівка (станція)|Лантратівка]], на лінії [[Валуйки (станція)|Валуйки]]—[[Старобільськ (станція)|Старобільськ]]. Населення становить 20 818 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1600 км². Утворено [[1926]] року.
'''Тро́їцький райо́н''' — колишній [[райони України|район]] [[Україна|України]], розташований у північно-західній частині [[Луганська область|Луганської області]]. Адміністративний центр — смт [[Троїцьке (смт)|Троїцьке]], розташований на відстані 220 км від м. [[Луганськ]]а і 2 км від залізничної станції [[Лантратівка (станція)|Лантратівка]], на лінії [[Валуйки (станція)|Валуйки]]—[[Старобільськ (станція)|Старобільськ]]. Населення становить 20 818 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1600 км². Утворено [[1926]] року, ліквідований [[2020]] року шляхом включення до [[сватівський район|Сватівського району]].


== Географія ==
== Географія ==
Рядок 45: Рядок 47:
Троїцький район розташований у степовій чорноземній зоні України і входить до складу Придонецького агроґрунтового району, де переважають [[чорнозем]]и звичайні середньосуглинисті, глинистого і суглинного механічного складу.
Троїцький район розташований у степовій чорноземній зоні України і входить до складу Придонецького агроґрунтового району, де переважають [[чорнозем]]и звичайні середньосуглинисті, глинистого і суглинного механічного складу.


Головне природне багатство району — родючі [[чорнозем]]и, що займають 83,6 % ріллі. Є незначні запаси [[глина|глини]], [[пісок|піску]] і [[крейда|крейди]], а також джерело [[мінеральна вода|мінеральної води]], яке має промислове значення.
Головне природне багатство району — родючі чорноземи, що займають 83,6 % ріллі. Є незначні запаси [[глина|глини]], [[пісок|піску]] і [[крейда|крейди]], а також джерело [[мінеральна вода|мінеральної води]], яке має промислове значення.


=== Гідрологія ===
=== Гідрологія ===
Територією району протікають річки [[Уразове]], [[Красна (притока Сіверського Дінця)|Красна]], [[Гнила]]. Клімат району континентальний із спекотним сухим літом, вологою й іноді дуже холодною зимою. Максимальна температура +38,6 °C, мінімальна температура −33 °C. Опади нерівномірні, район відноситься до зони ризикованого землеробства. Троїцький район відрізняється порівняно низькою відносною вологістю (40-50 %), що негативно позначається на вегетації рослин і перезимівлі озимих культур.
Територією району протікають річки [[Уразова]], [[Красна (притока Сіверського Дінця)|Красна]], [[Гнила]]. Клімат району [[Континентальний клімат|континентальний]] із спекотним сухим літом, вологою й іноді дуже холодною зимою. Максимальна температура +38,6 °C, мінімальна температура −33 °C. Опади нерівномірні, район відноситься до зони ризикованого землеробства. Троїцький район відрізняється порівняно низькою [[Відносна вологість|відносною вологістю]] (40-50 %), що негативно позначається на [[Вегетація|вегетації]] рослин і перезимівлі [[Озимі культури|озимих культур]].


=== Флора ===
=== Флора ===
На території району трапляються рослини, занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref name="ОРЛОК">{{ref-ru}} Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания.&nbsp;— Луганск, 1992.</ref>:
На території району трапляються рослини, занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref name="ОРЛОК">{{ref-ru}} Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания.&nbsp;— Луганск, 1992.</ref>:
* [[келерія Талієва]] (''Koeleria talievii''), ендемік середньої течії Сіверського Дінця, [[Новочервоне]];
* [[келерія Талієва]] (''Koeleria talievii''), [[ендемік]] середньої течії [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]], [[Новочервоне]];
* [[ковила волосиста]] (''Stipa capillata''), [[Ковила вузьколиста|вузьколиста]] (''Stipa tirsa''), [[Ковила дніпровська|дніпровська]] (''Stipa borysthenica''), [[Ковила Залеського|Залеського]] (''Stipa zalesskii''), [[Ковила Лессінга|Лессінга]] (''Stipa lessingiana''), [[Ковила найкрасивіша|найкрасивіша]] (''Stipa pulcherrima''), [[Ковила пухнастолиста|пухнастолиста]] (''Stipa dasyphylla'') і [[Ковила українська|українська]] (''Stipa ucrainica'') — численні популяції в степу;
* [[ковила волосиста]] (''Stipa capillata''), [[Ковила вузьколиста|вузьколиста]] (''Stipa tirsa''), [[Ковила дніпровська|дніпровська]] (''Stipa borysthenica''), [[Ковила Залеського|Залеського]] (''Stipa zalesskii''), [[Ковила Лессінга|Лессінга]] (''Stipa lessingiana''), [[Ковила найкрасивіша|найкрасивіша]] (''Stipa pulcherrima''), [[Ковила пухнастолиста|пухнастолиста]] (''Stipa dasyphylla'') і [[Ковила українська|українська]] (''Stipa ucrainica'') — численні популяції в степу;
* [[пирій ковилолистий]] (''Elytrigia stipifolia'');
* [[пирій ковилолистий]] (''Elytrigia stipifolia'');
* [[півонія тонколиста]] (''Paeonia tenuifolia''), [[Привілля (Троїцький район)|Привілля]], поблизу [[Новониканорівка|Новониканорівки]] Сватівського району;
* [[півонія тонколиста]] (''Paeonia tenuifolia''), [[Привілля (Троїцький район)|Привілля]], поблизу [[Новониканорівка|Новониканорівки]] [[Сватівський район|Сватівського району]];
* [[полин суцільнобілий]] (''Artemisia hololeuca''), [[Покровське (Троїцький район)|Покровське]], Новочервоне;
* [[полин суцільнобілий]] (''Artemisia hololeuca''), [[Покровське (Троїцький район)|Покровське]], Новочервоне;
* [[рябчик малий]] (''Fritillaria meleagroides'');
* [[рябчик малий]] (''Fritillaria meleagroides'');
* [[сон чорніючий]] (''Pulsatilla pratensis'');
* [[сон чорніючий]] (''Pulsatilla pratensis'');
* [[тюльпан дібровний]] (''Tulipa quercetorum'') і [[тюльпан змієлистий|змієлистий]] (''Tulipa ophiophylla''), байрачні ліси;
* [[тюльпан дібровний]] (''Tulipa quercetorum'') і [[тюльпан змієлистий|змієлистий]] (''Tulipa ophiophylla''), [[байрачні ліси]];
* [[шафран сітчастий]] (''Crocus reticulatus''), звичайна рослина дібров.
* [[шафран сітчастий]] (''Crocus reticulatus''), звичайна рослина дібров.


=== Фауна ===
=== Фауна ===
Тваринний світ району представлений головним чином степовими і деякими лісовими тваринами: [[вовк]], [[лисиця]], [[куниця]], [[лось]], [[дика свиня]]. Промислового значення тваринний світ не має.
[[Тваринний світ]] району представлений головним чином степовими і деякими лісовими тваринами: [[вовк]], [[лисиця]], [[куниця]], [[лось]], [[дика свиня]]. Промислового значення тваринний світ не має.


== Історія ==
== Історія ==
Заселення краю почалося в 17-18 столітті. У 40-50-х роках 18 сторіччя на річці Уразове виникла слобода [[Троїцьке (смт)|Кальнівка]], названа так на честь першого поселенця, селянина Калини. У 1820 році в слободі Кальнівка була побудована церква на честь Святої Трійці, і з моменту її освячення село Кальнівка було перейменоване в с. Троїцьке. На честь освячення церкви в селі Троїцьке день Сходження Св. Духа на апостолів (Пресвятої Трійці) став щорічним престольним святом.
Заселення краю почалося в 17-18 столітті. У 40-50-х роках 18 сторіччя на річці [[Уразова]] виникла слобода [[Троїцьке (смт)|Кальнівка]], названа так на честь першого поселенця, селянина Калини. У 1820 році в слободі Кальнівка була побудована церква на честь Святої Трійці, і з моменту її освячення село Кальнівка було перейменоване в с. Троїцьке. На честь освячення церкви в селі Троїцьке день Сходження Св. Духа на апостолів (Пресвятої Трійці) став щорічним престольним святом.


9 травня 1926 року [[Троїцька волость (Валуйський повіт)|Троїцька волость]] [[Валуйський повіт|Валуйського повіту]] [[Воронезька губернія|Воронезької губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]], яка була населена переважно українцями, увійшла до складу [[Куп'янський округ|Куп'янського округу]] [[Українська РСР|Української РСР]]. Відтоді слобода стала називатися селом Троїцьким і одночасно була адміністративним центром новоствореного Троїцького району.
9 травня 1926 року [[Троїцька волость (Валуйський повіт)|Троїцька волость]] [[Валуйський повіт|Валуйського повіту]] [[Воронезька губернія|Воронезької губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]], яка була населена переважно [[Українці|українцями]], увійшла до складу [[Куп'янська округа|Куп'янської округи]] [[Українська РСР|Української РСР]]. Відтоді слобода стала називатися селом Троїцьким і одночасно була адміністративним центром новоствореного Троїцького району.


У 1927 році п'ятнадцять селянських господарств об'єднались в товариство по спільній обробці землі (ТОЗ) «Бідняцька сила», якому було виділено 120 десятин землі, молотилку, трактор, за кермо якого сів місцевий селянин В. І. Попов. Члени ТОЗу вчасно збирали хороший врожай зернових . Наприкінці 1929 року почався масовий вступ селян до колгоспів. Значну роль в цьому зіграла допомога міст [[Харків|Харкова]] та [[Куп'янськ]]а. В село прибули [[двадцятип'ятитисячники]].
У 1927 році п'ятнадцять селянських господарств об'єднались в товариство по спільній обробці землі (ТОЗ) «Бідняцька сила», якому було виділено 120 десятин землі, молотилку, трактор, за кермо якого сів місцевий селянин В. І. Попов. Члени ТОЗу вчасно збирали хороший врожай зернових. Наприкінці 1929 року почався масовий вступ селян до [[колгосп]]ів. Значну роль в цьому зіграла допомога міст [[Харків|Харкова]] та [[Куп'янськ]]а. В село прибули [[двадцятип'ятитисячники]].


З 8 липня 1942 р. по 18 січня 1943 р. Троїцький район був окупований [[Третій Рейх|нацистською Німеччиною]]. За цей час окупантами було розстріляно 25 мирних жителів, 139 юнаків та дівчат відправлено на примусові роботи.
З 8 липня 1942 р. по 18 січня 1943 р. Троїцький район був окупований [[Третій Рейх|нацистською Німеччиною]]. За цей час окупантами було розстріляно 25 мирних жителів, 139 юнаків та дівчат відправлено на примусові роботи.


У вересні 1958 року село Троїцьке стало районним центром (був приєднаний [[Покровський район (Луганська область)|Покровський район]])<ref>{{АТП УРСР-1962|409–410}}</ref>, а в 1961 році отримало статус селища міського типу.
У вересні 1958 року село Троїцьке стало районним центром (був приєднаний [[Покровський район (Луганська область)|Покровський район]])<ref>{{АТП УРСР-1962|409–410}}</ref>, а в 1961 році отримало статус [[Селище міського типу|селища міського типу]].


== Адміністративний устрій ==
== Адміністративний устрій ==
Рядок 95: Рядок 97:
* інші національності&nbsp;— 0,6&nbsp;%<ref>Дністрянський М.&nbsp;С.&nbsp;Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.</ref>
* інші національності&nbsp;— 0,6&nbsp;%<ref>Дністрянський М.&nbsp;С.&nbsp;Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.</ref>


Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_044&ti=19A050501_02_044.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%CB%F3%E3%E0%ED%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область.]</ref>
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_044&ti=19A050501_02_044.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%CB%F3%E3%E0%ED%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. |accessdate=2015-08-20 |archive-date=2016-09-18 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160918070028/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_044&ti=19A050501_02_044.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%CB%F3%E3%E0%ED%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref>


{| class="wikitable sortable"
{| class="wikitable sortable"
Рядок 265: Рядок 267:
=== Промисловість ===
=== Промисловість ===
У районі функціонують 4 великих промислових підприємства:
У районі функціонують 4 великих промислових підприємства:
* ЗАТ «Троїцький ОПЗ» (олійнопресовий завод) — спеціалізується на виробництві соняшникової олії, макухи, соняшникового борошна для кондитерської фабрики. Виробничі потужності — до 24 тис. тонн на рік і відповідна кількість суміжної продукції. Підприємство є основним платником податків у районі.
* ЗАТ «[[Троїцький олійнопресовий завод]]» (олійнопресовий завод) — спеціалізується на виробництві [[Соняшникова олія|соняшникової олії]], [[Макуха|макухи]], соняшникового борошна для кондитерської фабрики. Виробничі потужності — до 24 тис. тонн на рік і відповідна кількість суміжної продукції. Підприємство є основним платником податків у районі.
* ЗАТ «Троїцький маслоробний завод» — спеціалізується на виробництві вершкової олії, твердого сиру, замінника незбираного молока. Виробнича потужність дозволяє за добу переробити 150 тонн молока. Сировинна зона заводу охоплює весь Троїцький район, частину Білокуракинського і Сватівського районів.
* ЗАТ «[[Троїцький маслоробний завод]]» — спеціалізується на виробництві [[Вершкове масло|вершкового масла]], твердого [[сир]]у, замінника незбираного [[Молоко|молока]]. Виробнича потужність дозволяє за добу переробити 150 тонн молока. Сировинна зона заводу охоплює весь Троїцький район, частину [[Білокуракинський район|Білокуракинського]] і [[Сватівський район|Сватівського]] районів.
* ТОВ «Троїцьк-молоко» — має великі можливості по виробництву мінеральної лікувальної столової води хлоридно-натрієвого складу «Світлана». Вода рекомендована до лікувального використання Одеським науково-дослідним інститутом курортології і медичної реабілітації. Рекомендації з лікувального використання: хронічні гастрити, коліти, хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, хвороби обміну речовин. Глибина свердловини — 715 м. Усі промислові центри віддалені не менш ніж на 200 км.
* ТОВ «[[Троїцьк-молоко]]» — має великі можливості по виробництву [[Мінеральна вода|мінеральної]] лікувальної столової води [[Хлорид натрію|хлоридно-натрієвого]] складу «Світлана». Вода рекомендована до лікувального використання Одеським науково-дослідним інститутом курортології і медичної реабілітації. Рекомендації з лікувального використання: [[Хронічний гастрит|хронічні гастрити]], [[коліт]]и, хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, хвороби обміну речовин. Глибина свердловини — 715 м. Усі промислові центри віддалені не менш ніж на 200 км.
* ТОВ «Троїцьке ремонтно-транспортне підприємство» — спеціалізується на ремонті сільськогосподарської техніки.
* ТОВ «[[Троїцьке ремонтно-транспортне підприємство]]» — спеціалізується на ремонті [[Сільськогосподарська техніка|сільськогосподарської техніки]].


=== Сільське господарство ===
=== Сільське господарство ===
Рядок 275: Рядок 277:
* з них рілля — 105,3 тис. га.
* з них рілля — 105,3 тис. га.


Сільськогосподарське виробництво представлене 30 реформованими агроформуваннями і 97 селянсько-фермерськими господарствами. На долю сільгосппідприємств району приходиться близько 10 % внутрішнього валового продукту області.
Сільськогосподарське виробництво представлене 30 реформованими агроформуваннями і 97 селянсько-фермерськими господарствами. На долю сільгосппідприємств району приходиться близько 10 % [[Внутрішній валовий продукт|внутрішнього валового продукту]] області.


Територію району перетинають автодороги регіонального значення [[Троїцьке (смт)|Троїцьке]]—[[Луганськ]] (через [[Сватове]]) і Троїцьке—Луганськ (через [[Білокуракине]]), є автомобільний зв'язок із Вейделівським районом Білгородської області.
Територію району перетинають автодороги регіонального значення [[Троїцьке (смт)|Троїцьке]]—[[Луганськ]] (через [[Сватове]]) і Троїцьке—Луганськ (через [[Білокуракине]]), є автомобільний зв'язок із [[Вейделєвський район|Вейделєвським районом]] [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]].


== Політика ==
== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Троїцького району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 20,02&nbsp;% (проголосували 3 117 із 15 571 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 30,13&nbsp;% (939 виборців); [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 20,76&nbsp;% (647 виборців), [[Добкін Михайло Маркович|Михайло Добкін]]&nbsp;— 11,13&nbsp;% (347 виборців), [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]] та [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— по 8,18&nbsp;% (по 255 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 4,65&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-04-18}}</ref>
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Вибори Президента України]]. У межах Троїцького району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 20,02&nbsp;% (проголосували 3 117 із 15 571 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 30,13&nbsp;% (939 виборців); [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 20,76&nbsp;% (647 виборців), [[Добкін Михайло Маркович|Михайло Добкін]]&nbsp;— 11,13&nbsp;% (347 виборців), [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]] та [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— по 8,18&nbsp;% (по 255 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 4,65&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-04-18}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat|Troitske Raion}}
{{commonscat|Troitske Raion}}
* [http://library.lg.ua/region/ukr/r1.htm Інформаційний портрет Луганського регіону]
* [https://web.archive.org/web/20080912215123/http://www.library.lg.ua/region/ukr/r1.htm Інформаційний портрет Луганського регіону]
* [http://www.loga.gov.ua/region/admust/districts/trojic/ Луганська обласна державна адміністрація]
* [https://web.archive.org/web/20140323013002/http://www.loga.gov.ua/region/admust/districts/trojic/ Луганська обласна державна адміністрація]
* [http://www.irp.lg.ua/site/topicpage.jsp?category_id=328142754# Регіональний інформаційний портал «Луганщина»]
* [https://web.archive.org/web/20071025074644/http://irp.lg.ua/site/topicpage.jsp?category_id=328142754 Регіональний інформаційний портал «Луганщина»]


{{Розташування2|nw={{RUS}}|n={{RUS}}|ne={{RUS}}|w=[[Харківська область]]<br/><small>([[Дворічанський район]])</small>|e=[[Білокуракинський район]]
{{Розташування2|nw={{RUS}}|n={{RUS}}|ne={{RUS}}|w=[[Харківська область]]<br/><small>([[Дворічанський район]])</small>|e=[[Білокуракинський район]]
Рядок 297: Рядок 299:
{{Луганська область}}
{{Луганська область}}


[[Категорія:Райони Луганської області]]
[[Категорія:Колишні райони Луганської області]]
[[Категорія:Троїцький район]]
[[Категорія:Троїцький район|*]]
[[Категорія:Історія Сватівського району]]
[[Категорія:засновані в Україні 1926]]

Поточна версія на 12:05, 6 травня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Троїцький район (значення).
Троїцький район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Луганська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Луганська область
Код КОАТУУ: 4425400000
Утворений: 1926 р.
Населення: ▼ 19 286
(на 1.01.2019)
Площа: 1600 км²
Густота: 13.3 осіб/км²
Тел. код: +380-6456
Поштові індекси: 92100—92145
Населені пункти та ради
Районний центр: Троїцьке
Селищні ради: 1
Сільські ради: 17
Смт: 1
Села: 57
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Терещенко Сергій Іванович[1]
Голова РДА: Сліпець Олег Володимирович[2]
Вебсторінка: Троїцька РДА
Адреса: 92100, Луганська обл., Троїцький р-н, смт. Троїцьке, пр. Перемоги, 60
Мапа
Мапа

Троїцький район у Вікісховищі

Тро́їцький райо́н — колишній район України, розташований у північно-західній частині Луганської області. Адміністративний центр — смт Троїцьке, розташований на відстані 220 км від м. Луганська і 2 км від залізничної станції Лантратівка, на лінії Валуйки—Старобільськ. Населення становить 20 818 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1600 км². Утворено 1926 року, ліквідований 2020 року шляхом включення до Сватівського району.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

На півночі межує з Вейделєвським і Валуйським районами Білгородської області, на півдні і сході — з Білокуракинським і Сватівським районами Луганської області. На заході — із Дворічанським і Куп'янським районами Харківської області.

Рельєф

[ред. | ред. код]

Поверхня району є хвилястою піднесеною рівниною, сильнорозчлененованою ярами і балками. На території району виділяються два типу рельєфу: водно-ерозійний і водно-акумулятивний. Район розташований в області поширення пліоценових терас і є системою межирічних вододілів р. Красна і р. Лозна.

Ярово-балкова система району сильно дренує місцевість, знижує рівень ґрунтових вод, викликає розвиток ерозійних процесів, що негативно позначається на обробці ґрунту, догляді за посівами, збиранні, транспортуванні врожаю.

Ґрунти

[ред. | ред. код]

Троїцький район розташований у степовій чорноземній зоні України і входить до складу Придонецького агроґрунтового району, де переважають чорноземи звичайні середньосуглинисті, глинистого і суглинного механічного складу.

Головне природне багатство району — родючі чорноземи, що займають 83,6 % ріллі. Є незначні запаси глини, піску і крейди, а також джерело мінеральної води, яке має промислове значення.

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Територією району протікають річки Уразова, Красна, Гнила. Клімат району континентальний із спекотним сухим літом, вологою й іноді дуже холодною зимою. Максимальна температура +38,6 °C, мінімальна температура −33 °C. Опади нерівномірні, район відноситься до зони ризикованого землеробства. Троїцький район відрізняється порівняно низькою відносною вологістю (40-50 %), що негативно позначається на вегетації рослин і перезимівлі озимих культур.

Флора

[ред. | ред. код]

На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[3]:

Фауна

[ред. | ред. код]

Тваринний світ району представлений головним чином степовими і деякими лісовими тваринами: вовк, лисиця, куниця, лось, дика свиня. Промислового значення тваринний світ не має.

Історія

[ред. | ред. код]

Заселення краю почалося в 17-18 столітті. У 40-50-х роках 18 сторіччя на річці Уразова виникла слобода Кальнівка, названа так на честь першого поселенця, селянина Калини. У 1820 році в слободі Кальнівка була побудована церква на честь Святої Трійці, і з моменту її освячення село Кальнівка було перейменоване в с. Троїцьке. На честь освячення церкви в селі Троїцьке день Сходження Св. Духа на апостолів (Пресвятої Трійці) став щорічним престольним святом.

9 травня 1926 року Троїцька волость Валуйського повіту Воронезької губернії Російської імперії, яка була населена переважно українцями, увійшла до складу Куп'янської округи Української РСР. Відтоді слобода стала називатися селом Троїцьким і одночасно була адміністративним центром новоствореного Троїцького району.

У 1927 році п'ятнадцять селянських господарств об'єднались в товариство по спільній обробці землі (ТОЗ) «Бідняцька сила», якому було виділено 120 десятин землі, молотилку, трактор, за кермо якого сів місцевий селянин В. І. Попов. Члени ТОЗу вчасно збирали хороший врожай зернових. Наприкінці 1929 року почався масовий вступ селян до колгоспів. Значну роль в цьому зіграла допомога міст Харкова та Куп'янська. В село прибули двадцятип'ятитисячники.

З 8 липня 1942 р. по 18 січня 1943 р. Троїцький район був окупований нацистською Німеччиною. За цей час окупантами було розстріляно 25 мирних жителів, 139 юнаків та дівчат відправлено на примусові роботи.

У вересні 1958 року село Троїцьке стало районним центром (був приєднаний Покровський район)[4], а в 1961 році отримало статус селища міського типу.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Троїцького району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 17 сільських рад, які об'єднують 58 населених пунктів і підпорядковані Троїцькій районній раді. Адміністративний центр — смт Троїцьке[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 24 тис. осіб, у тому числі сільського населення — 17,3 тис. осіб, з них зайнятих у сільськогосподарському виробництві — 4 тис. осіб. У демографічному плані 55,1 % населення — чоловіки і 44,9 % — жінки.

Станом на 01.01.2005 р. населення — 24 004 осіб, або 1 % від населення області, у тому числі:

  • міського — 8241 осіб
  • сільського — 15763 осіб

Населення станом на 1 серпня 2013 становить 20 818 осіб.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[7]

українська російська білоруська вірменська
Троїцький район 62,8 36,9 0,1 0,1
смт Троїцьке 72,4 27,5 0,0 0,1
Арапівська сільрада 86,2 10,1 0,6
Богатьковська сільрада 92,2 7,1 0,1
Воєводська сільрада 89,3 10,0 0,1
Демино-Олександрівська сільрада 51,4 48,5 0,1
Лантратівська сільрада 93,7 6,1 0,1
Новоолександрівська сільрада 26,0 72,6
Новознам'янська сільрада 2,9 96,8
Новочервоненська сільрада 95,4 4,3
Вівчарівська сільрада 90,3 9,4 0,1
Покровська сільрада 9,1 90,7 0,1
Привільська сільрада 86,9 13,0
Розпасіївська сільрада 90,6 9,0 0,1
Розсипненська сільрада 19,1 80,9
Тарасівська сільрада 95,6 4,0 0,2
Тимонівська сільрада 34,6 65,1 0,1
Тополівська сільрада 9,2 90,1 0,1 0,3
Ямненська сільрада 13,0 86,3 0,6

Список сіл району

[ред. | ред. код]
Назва Входження
Аношкине Тополівська сільська рада
Арапівка Арапівська сільська рада
Бабичеве Лантратівська сільська рада
Багачка Багачанська сільська рада
Бараничеве Арапівська сільська рада
Березівка Привільська сільська рада
Богородицьке Покровська сільська рада
Високе Тополівська сільська рада
Вівчарове Вівчарівська сільська рада
Вільшани Привільська сільська рада
Воєводське Воєводська сільська рада
Глотівка Новоолександрівська сільська рада
Головкове Привільська сільська рада
Давидівка Покровська сільська рада
Демино-Олександрівка Демино-Олександрівська сільська рада
Дуванка Вівчарівська сільська рада
Жовтневе Тополівська сільська рада
Загір'я Воєводська сільська рада
Іллінка Новоолександрівська сільська рада
Іллічівка Воєводська сільська рада
Калініне Багачанська сільська рада
Караїчне Яменська сільська рада
Кашкарне Новознам'янська сільська рада
Клинуватка Яменська сільська рада
Козарик Тополівська сільська рада
Коченове Яменська сільська рада
Кошелівка Арапівська сільська рада
Красногригорівка Тимонівська сільська рада
Лантратівка Лантратівська сільська рада
Лугове Привільська сільська рада
Максимівка Багачанська сільська рада
Малоолександрівка Тимонівська сільська рада
Маслакове Вівчарівська сільська рада
Маслівка Воєводська сільська рада
Михайлівка Тимонівська сільська рада
Новознам'янка Новознам'янська сільська рада
Новоолександрівка Новоолександрівська сільська рада
Новочервоне Новочервоненська сільська рада
Озеро Воєводська сільська рада
Покровське Покровська сільська рада
Полтавське Воєводська сільська рада
Роднички Багачанська сільська рада
Розпасіївка Розпасіївська сільська рада
Розсипне Розсипненська сільська рада
Сиротине Демино-Олександрівська сільська рада
Солонці Новознам'янська сільська рада
Судьбинка Воєводська сільська рада
Тарасівка Тарасівська сільська рада
Тимонове Тимонівська сільська рада
Тополі Тополівська сільська рада
Трудродительське Вівчарівська сільська рада
Федосіївка Розпасіївська сільська рада
Царівка Розпасіївська сільська рада
Чапліївка Привільська сільська рада
Шатківка Розсипненська сільська рада
Шахове Привільська сільська рада
Ями Яменська сільська рада

Економіка

[ред. | ред. код]

Промисловість

[ред. | ред. код]

У районі функціонують 4 великих промислових підприємства:

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

Земельний фонд району — 163,3 тис. га, в тому числі:

  • сільгоспугідь — 144,8 тис. га;
  • з них рілля — 105,3 тис. га.

Сільськогосподарське виробництво представлене 30 реформованими агроформуваннями і 97 селянсько-фермерськими господарствами. На долю сільгосппідприємств району приходиться близько 10 % внутрішнього валового продукту області.

Територію району перетинають автодороги регіонального значення Троїцьке—Луганськ (через Сватове) і Троїцьке—Луганськ (через Білокуракине), є автомобільний зв'язок із Вейделєвським районом Бєлгородської області.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Троїцького району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 20,02 % (проголосували 3 117 із 15 571 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 30,13 % (939 виборців); Сергій Тігіпко — 20,76 % (647 виборців), Михайло Добкін — 11,13 % (347 виборців), Петро Симоненко та Юлія Тимошенко — по 8,18 % (по 255 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,65 %.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Голова ради [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] old.tr.loga.gov.ua
  2. ↑ Розпорядження Президента України від 25 травня 2020 року № 339/2020-рп «Про призначення О.Сліпця головою Троїцької районної державної адміністрації Луганської області»
  3. ↑ (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  4. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409–410.
  5. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Троїцького району на сайті Верховної Ради України
  6. ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  7. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 20 серпня 2015.
  8. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Троїцький район (Луганська область)
Росія Росія Росія Росія Росія Росія
Харківська область
(Дворічанський район) 		Білокуракинський район
Харківська область
(Куп'янський район) 		Сватівський район Білокуракинський район
Населені пункти Троїцького району
Смт
Села
Аношкине · Арапівка · Бабичеве · Багачка · Бараничеве · Березівка · Богородицьке · Високе · Вівчарове · Вільшани · Воєводське · Глотівка · Головкове · Давидівка · Демино-Олександрівка · Джерельне · Дуванка · Жовтневе · Загір'я · Зайцеве · Іллінка · Караїчне · Кашкарне · Клинуватка · Козарик · Коченове · Кошелівка · Красногригорівка · Лантратівка · Лугове · Максимівка · Малоолександрівка · Маслакове · Маслівка · Михайлівка · Новознам'янка · Новоолександрівка · Новочервоне · Озеро · Покровське · Полтавське · Привілля · Роднички · Розпасіївка · Розсипне · Сиротине · Солонці · Судьбинка · Тарасівка · Тимонове · Тополі · Трудродительське · Федосіївка · Царівка · Чапліївка · Шатківка · Шахове · Ями
Алчевський район

Довжанський район
Луганський район
Ровеньківський район
Сватівський район
Сєвєродонецький район
Старобільський район
Щастинський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Троїцький_район_(Луганська_область)&oldid=42459282