Палац Кузнєцова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 19 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}{{Пам'ятка
{{Пам'ятка
|тип = '''[[Палац]]'''
|тип = [[Палац]]
|назва = Палац Кузнєцова
|назва = Палац Кузнєцова
|оригінальна назва =
|оригінальна назва =
|зображення = Палац Кузнецова (Фороський парк).jpg
|зображення = Палац Кузнецова (Фороський парк).jpg
|зображення_підпис =
|зображення_підпис =
|Ширина изображения =
|ширина зображення =
|статус =пам'ятка архітектури
|статус =пам'ятка архітектури
|країна = {{UKR}}
|країна = {{UKR}}
Рядок 17: Рядок 17:
|заснування = [[1889]]
|заснування = [[1889]]
|Commons =Category: Kuznetsov's Palace (Foros)
|Commons =Category: Kuznetsov's Palace (Foros)
|кр = Крим
}}
}}

'''Палац Кузнєцова''' (''будинок, в якому працювали [[Горький Олексій Максимович|О. М. Горький]] та [[Шаляпін Федір Іванович|Ф. І. Шаляпін]]'') — класичний російськй маєток, побудований чайним магнатом Олексієм Кузнєцовим у 1889 році. Зараз у палаці Кузнєцова знаходиться бібліотека і конференц-зал [[Санаторій|санаторію]] «Форос». [[Пам'ятка архітектури]] національного значення.
'''Палац Кузнєцова''' (''будинок, у якому працювали [[Максим Горький|О. М. Горький]] та [[Шаляпін Федір Іванович|Ф. І. Шаляпін]]'') — класичний російський маєток, побудований чайним магнатом Олексієм Кузнєцовим у [[Форос]]і. Зараз у палаці Кузнєцова розташовані бібліотека і конференц-зал [[Санаторій|санаторію]] «Форос». [[Пам'ятка архітектури]] національного значення з 1979 року.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 25: Рядок 27:
{{main|Фороський парк}}
{{main|Фороський парк}}
[[Файл:Кузнецов, Александр Григорьевич.jpg|міні|ліворуч|upright|Олександр Григорович Кузнєцов]]
[[Файл:Кузнецов, Александр Григорьевич.jpg|міні|ліворуч|upright|Олександр Григорович Кузнєцов]]
Історія палацу починається в 1862-му році, коли відомий «[[чай]]ний та [[фарфор]]овий король» Олександр Кузнєцов придбав ділянку у [[Форос]]і, аби оселитися у містечку зі своєю дружиною. Олександр Григорович був онуком А. Губкіна, який володів [[Чайна плантація|плантаціями чаю]] в [[Індія|Індії]] і на [[Цейлон]]і<ref>[http://rest-ua.com/sights/foros-dvorets-grafa-kuznetsova Дворец графа Кузнєцова]</ref>.
Історія палацу починається в 1862-му році, коли відомий «[[чай]]ний та [[порцеляна|порцеляновий]] король» Олександр Кузнєцов придбав ділянку у [[Форос]]і, аби оселитися у містечку зі своєю дружиною. Олександр Григорович був онуком А. Губкіна, який володів [[чайний сад|плантаціями чаю]] в [[Індія|Індії]] і на [[Домініон Цейлон|Цейлоні]]<ref>{{Cite web |url=http://rest-ua.com/sights/foros-dvorets-grafa-kuznetsova |title=Дворец графа Кузнєцова |accessdate=2015-07-21 |archive-date=2015-04-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150406182913/http://rest-ua.com/sights/foros-dvorets-grafa-kuznetsova }}</ref>.


Парк позначений на картах ще з 1834 року. Кузнєцов вирішив його перепланувати. У [[1889]] році в Фороському парку був побудований затишний двоповерховий палац у стилі російського [[Класицизм|класицизму]]. Проект був створений відомим у той час архітектором Білліангом<ref>[http://ru.tsn.ua/video/video-novini/v-forose-nachali-restavraciyu-dvorca-kuznecova.html В Форосе начали реставрацию дворца Кузнєцова]</ref>.
Парк позначений на картах ще з 1834 року. Кузнєцов вирішив його перепланувати. У [[1889]] році в Фороському парку був побудований затишний двоповерховий палац у стилі російського [[класицизм]]у. Проект був створений відомим у той час архітектором Білліангом<ref>[http://ru.tsn.ua/video/video-novini/v-forose-nachali-restavraciyu-dvorca-kuznecova.html В Форосе начали реставрацию дворца Кузнєцова]</ref>.


=== Будівництво палацу ===
=== Будівництво палацу ===
Інтер'єр палацу прикрашають мармурові сходи, паркет роботи італійських майстрів, каміни з каррарського мармуру. Палац оточує широка тераса, з якої відкривається чудовий вид на парк, узбережжя, гори і море<ref>[http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/123969-dvorets-kuznetsova-y-mellas-raiskyi-park-y-drakon-hlavnye-dostoprymechatelnosty-forosa Дворец Кузнєцова и Меллас, райский парк и Дракон: главные достопримечательности Фороса]</ref>.
Інтер'єр палацу прикрашають мармурові сходи, паркет роботи італійських майстрів, каміни з каррарського мармуру. Палац оточує широка тераса, з якої відкривається чудовий вид на парк, узбережжя, гори і море<ref>{{Cite web |url=http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/123969-dvorets-kuznetsova-y-mellas-raiskyi-park-y-drakon-hlavnye-dostoprymechatelnosty-forosa |title=Дворец Кузнєцова и Меллас, райский парк и Дракон: главные достопримечательности Фороса |access-date=2015-07-21 |archive-date=2016-12-14 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161214023838/http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/123969-dvorets-kuznetsova-y-mellas-raiskyi-park-y-drakon-hlavnye-dostoprymechatelnosty-forosa |url-status=dead }}</ref>.


Садиба Кузнєцова була не тільки затишним місцем для проживання та відпочинку, активно розвивалася господарська діяльність власника. [[Виноградник]] площею 30 га Кузнєцов заклав для виробництва вина, що імпортувалося за кордон. Величезні винні погреби існують дотепер, але функціонують не за призначенням.
Садиба Кузнєцова була не тільки затишним місцем для проживання та відпочинку, активно розвивалася господарська діяльність власника. [[Виноградник]] площею 30 га Кузнєцов заклав для виробництва вина, що імпортувалося за кордон. Величезні винні погреби існують дотепер, але функціонують не за призначенням.


На території садиби знаходяться ще два двоповерхових будинки, в яких раніше були кімнати для гостей, керуючого маєтком і підсобні приміщення.
На території садиби розташовані ще два двоповерхових будинки, в яких раніше були кімнати для гостей, керуючого маєтком і підсобні приміщення.


=== Після Кузнєцових ===
=== Після Кузнєцових ===
Після смерті Олександра Кузнєцова у [[1895]] році садибу успадкував промисловець К. К. Ушаков і його син Г. К. Ушков. Вони продовжували благоустрій маєтку і парку. Г. К. Ушаков особисто їздив за рослинами в [[Америка|Америку]] та [[Африка|Африку]], побудував басейни і систему водопостачання парку, розбив величезний [[розарій]].
Після смерті Олександра Кузнєцова у [[1895]] році садибу успадкував промисловець К. К. Ушаков і його син Г. К. Ушков. Вони продовжували благоустрій маєтку і парку. Г. К. Ушаков особисто їздив за рослинами в [[Америка|Америку]] та [[Африка|Африку]], побудував басейни і систему водопостачання парку, розбив величезний [[розарій]].
Ушаков прагнув впровадити в маєтку останні досягнення техніки і зробити з Форосу фешенебельний [[курорт]] — побудував [[казино]], [[кегельбан]]и, [[Тенісний корт|тенісні корти]] і навіть [[іподром]] зі стайнями. Планував він і споруду електричної залізниці з [[Севастополь|Севастополя]] до [[Ялта|Ялти]] зі станцією Форос. Однак, проектування зупинила [[Жовтнева революція]].
Ушаков прагнув впровадити в маєтку останні досягнення техніки і зробити з Форосу фешенебельний [[курорт]] — побудував [[казино]], [[кегельбан]]и, [[Тенісний корт|тенісні корти]] і навіть [[іподром]] зі стайнями. Планував він і споруду електричної залізниці з [[Севастополь|Севастополя]] до [[Ялта|Ялти]] зі станцією Форос. Однак, проектування зупинила [[Жовтневий переворот|Жовтнева революція]].


У будинку в 1916 році письменник [[Горький Олексій Максимович|Олексій Горький]] і співак [[Федір Шаляпін]] шість тижнів працювали над автобіографічною книгою про Шаляпіна «Сторінки з мого життя». За радянських часів маєток став санаторієм Управління справами [[ЦК КПРС]] для [[Номенклатура|номенклатурної]] еліти. У палаці зараз розміщена бібліотека і конференц-зал санаторію «Форос»<ref>[http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_yalta/dvortsy_imeniya_bolshoj_yalty/344-dvorec-grafa-kuznecova.html Журнал Крым]</ref>. Екскурсії проводяться за домовленістю. Реставрація почалася у 2013 році.
У будинку в 1916 році письменник [[Максим Горький|Олексій Горький]] і співак [[Шаляпін Федір Іванович|Федір Шаляпін]] шість тижнів працювали над автобіографічною книгою про Шаляпіна «Сторінки з мого життя». За радянських часів маєток став санаторієм Управління справами [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] для [[Номенклатура|номенклатурної]] еліти. У палаці зараз розміщена бібліотека і конференц-зал санаторію «Форос»<ref>{{Cite web |url=http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_yalta/dvortsy_imeniya_bolshoj_yalty/344-dvorec-grafa-kuznecova.html |title=Журнал Крым |accessdate=2015-07-21 |archive-date=2020-01-17 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200117054648/http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_yalta/dvortsy_imeniya_bolshoj_yalty/344-dvorec-grafa-kuznecova.html }}</ref>. Екскурсії проводяться за домовленістю. Реставрація почалася у 2013 році.


== Картинна галерея ==
== Картинна галерея ==
Інтер'єр палацу прикрашають 15 великих [[Пейзаж|пейзажних]] полотен на другому поверсі. Картини були написані художником [[Клєвер Юлій Юлійович|Юлієм Клєвером]] і приклеєні до сирої [[Штукатурка|штукатурки]] у спеціальних нішах. Зняти ці панно, не пошкодивши, неможливо, це і допомогло картинам зберегтися. На них зображені краєвиди [[Російська імперія|Росії]], адже Олександр Григорович хворів і перебував майже весь час у Криму.
Інтер'єр палацу прикрашають 15 великих [[пейзаж]]них полотен на другому поверсі. Картини були написані художником [[Клєвер Юлій Юлійович|Юлієм Клєвером]] і приклеєні до сирої [[сухі будівельні суміші|штукатурки]] у спеціальних нішах. Зняти ці панно, не пошкодивши, неможливо, це і допомогло картинам зберегтися. На них зображені краєвиди [[Російська імперія|Росії]], адже Олександр Григорович хворів і перебував майже весь час у Криму. Зібрання оцінюється у $3 млн.
<gallery>
<gallery>
Foros Kuznecov 01.JPG
Foros Kuznecov 01.JPG
Рядок 59: Рядок 61:
== Література ==
== Література ==
* Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г. Б. Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак: СТАЛКЕР, 2008.
* Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г. Б. Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак: СТАЛКЕР, 2008.
* Курорт Форос. Путеводитель. — Симферополь: «СВIТ», 2010.
* Курорт Форос. Путеводитель. — Симферополь: «СВІТ», 2010.
* Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий географический словарь Крыма. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2009.
* Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий географический словарь Крыма. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2009.

== Див. також ==
* [[Церква Воскресіння Христового (Форос)]]


== Примітки ==
== Примітки ==
⚫
{{Портал|Крим}}{{references}}
{{Інші проекти
|Портал = Крим
|Портал-зображення =Crimea_Emblem.png
⚫
}}{{references}}


[[Категорія:Форос]]
[[Категорія:Форос]]
[[Категорія:Засновані 1889]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1889]]
[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1889]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
{{Палаци і садиби Криму}}

Поточна версія на 22:46, 6 травня 2024

Палац Кузнєцова
44.391553° пн. ш. 33.781218° сх. д. / 44.391553° пн. ш. 33.781218° сх. д. / 44.391553; 33.781218Координати: 44.391553° пн. ш. 33.781218° сх. д. / 44.391553° пн. ш. 33.781218° сх. д. / 44.391553; 33.781218
КраїнаУкраїна Україна
МістоФорос, вул. Фороський узвіз, 1, корпус № 1, літер «Ю», територія санаторію «Форос»
Типособняк
ЗасновникОлександр Кузнєцов
Дата заснування1889
Статус пам'ятка архітектури
Палац Кузнєцова. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Палац Кузнєцова
Палац Кузнєцова
Палац Кузнєцова (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Палац Кузнєцова (будинок, у якому працювали О. М. Горький та Ф. І. Шаляпін) — класичний російський маєток, побудований чайним магнатом Олексієм Кузнєцовим у Форосі. Зараз у палаці Кузнєцова розташовані бібліотека і конференц-зал санаторію «Форос». Пам'ятка архітектури національного значення з 1979 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Фороський парк

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фороський парк
Олександр Григорович Кузнєцов

Історія палацу починається в 1862-му році, коли відомий «чайний та порцеляновий король» Олександр Кузнєцов придбав ділянку у Форосі, аби оселитися у містечку зі своєю дружиною. Олександр Григорович був онуком А. Губкіна, який володів плантаціями чаю в Індії і на Цейлоні[1].

Парк позначений на картах ще з 1834 року. Кузнєцов вирішив його перепланувати. У 1889 році в Фороському парку був побудований затишний двоповерховий палац у стилі російського класицизму. Проект був створений відомим у той час архітектором Білліангом[2].

Будівництво палацу

[ред. | ред. код]

Інтер'єр палацу прикрашають мармурові сходи, паркет роботи італійських майстрів, каміни з каррарського мармуру. Палац оточує широка тераса, з якої відкривається чудовий вид на парк, узбережжя, гори і море[3].

Садиба Кузнєцова була не тільки затишним місцем для проживання та відпочинку, активно розвивалася господарська діяльність власника. Виноградник площею 30 га Кузнєцов заклав для виробництва вина, що імпортувалося за кордон. Величезні винні погреби існують дотепер, але функціонують не за призначенням.

На території садиби розташовані ще два двоповерхових будинки, в яких раніше були кімнати для гостей, керуючого маєтком і підсобні приміщення.

Після Кузнєцових

[ред. | ред. код]

Після смерті Олександра Кузнєцова у 1895 році садибу успадкував промисловець К. К. Ушаков і його син Г. К. Ушков. Вони продовжували благоустрій маєтку і парку. Г. К. Ушаков особисто їздив за рослинами в Америку та Африку, побудував басейни і систему водопостачання парку, розбив величезний розарій. Ушаков прагнув впровадити в маєтку останні досягнення техніки і зробити з Форосу фешенебельний курорт — побудував казино, кегельбани, тенісні корти і навіть іподром зі стайнями. Планував він і споруду електричної залізниці з Севастополя до Ялти зі станцією Форос. Однак, проектування зупинила Жовтнева революція.

У будинку в 1916 році письменник Олексій Горький і співак Федір Шаляпін шість тижнів працювали над автобіографічною книгою про Шаляпіна «Сторінки з мого життя». За радянських часів маєток став санаторієм Управління справами ЦК КПРС для номенклатурної еліти. У палаці зараз розміщена бібліотека і конференц-зал санаторію «Форос»[4]. Екскурсії проводяться за домовленістю. Реставрація почалася у 2013 році.

Картинна галерея

[ред. | ред. код]

Інтер'єр палацу прикрашають 15 великих пейзажних полотен на другому поверсі. Картини були написані художником Юлієм Клєвером і приклеєні до сирої штукатурки у спеціальних нішах. Зняти ці панно, не пошкодивши, неможливо, це і допомогло картинам зберегтися. На них зображені краєвиди Росії, адже Олександр Григорович хворів і перебував майже весь час у Криму. Зібрання оцінюється у $3 млн.

Література

[ред. | ред. код]
  • Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г. Б. Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак: СТАЛКЕР, 2008.
  • Курорт Форос. Путеводитель. — Симферополь: «СВІТ», 2010.
  • Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий географический словарь Крыма. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2009.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дворец графа Кузнєцова. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  2. ↑ В Форосе начали реставрацию дворца Кузнєцова
  3. ↑ Дворец Кузнєцова и Меллас, райский парк и Дракон: главные достопримечательности Фороса. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 21 липня 2015.
  4. ↑ Журнал Крым. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 21 липня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палац_Кузнєцова&oldid=42463042