Старицький Михайло Петрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показана 21 проміжна версія 13 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:


{{Письменник
{{Письменник
| Фото = Mykhaylo staryckyy.jpg
| Фото = Mykhailo Starytsky wearing a Ukrainian embroidered shirt.png
| Ширина = 250px
| Ширина =
| Підпис =
| Підпис = Михайло Старицький в останні роки життя
| Ім'я при народженні = Старицький Михайло Петрович
| Ім'я при народженні = Старицький Михайло Петрович
| Псевдоніми = М. Старченко
| Псевдоніми = М. Старченко
Рядок 10: Рядок 10:
| Місце народження = [[Кліщинці]]
| Місце народження = [[Кліщинці]]
| Дата смерті = 27.4.1904 (14)
| Дата смерті = 27.4.1904 (14)
| Місце смерти = [[Київ]]
| місце смерті = [[Київ]]
| Громадянство = {{RUSold}}
| Громадянство = {{RUSold}}
| Національність = [[українець]]
| Національність = [[українець]]
Рядок 26: Рядок 26:
== Життєпис ==
== Життєпис ==
[[Файл:Mykhailo Starytsky (1863).jpg|міні|ліворуч|150пкс|Михайло Старицький у 1863 році]]
[[Файл:Mykhailo Starytsky (1863).jpg|міні|ліворуч|150пкс|Михайло Старицький у 1863 році]]
Михайло Старицький народився [[14 листопада|2 (14) листопада]] [[1839]]&nbsp;р.<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/160970/19-Kravtsov.pdf?sequence=1 Кравцов&nbsp;А.&nbsp;М. Метричний запис про народження та хрещення Михайла Петровича Старицького (до 180-річчя з дня народження)]. ''[[Сіверянський літопис]]''. 2019. №&nbsp;4—5. С. 223—230.</ref> в селі [[Кліщинці]] [[Золотоніський повіт|Золотоніського повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] (тепер [[Черкаська область|Черкаської області]]). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний [[ротмістр]], помер, коли хлопцеві було вісім років. [[1852]]&nbsp;р. померла і мати&nbsp;— Анастасія Захарівна. Вона походила з родини [[Лисенки|Лисенків]]. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька&nbsp;— [[Лисенко Віталій Романович (старший)|Віталія Романовича Лисенка]], батька композитора [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]].
Михайло Старицький народився 2 (14) листопада 1839&nbsp;р.<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/160970/19-Kravtsov.pdf?sequence=1 Кравцов&nbsp;А.&nbsp;М. Метричний запис про народження та хрещення Михайла Петровича Старицького (до 180-річчя з дня народження)]. ''[[Сіверянський літопис]]''. 2019. №&nbsp;4—5. С. 223—230.</ref> в селі [[Кліщинці]] [[Золотоніський повіт|Золотоніського повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] (тепер [[Черкаська область|Черкаської області]]). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний [[ротмістр]], помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852&nbsp;р. померла і мати&nbsp;— Анастасія Захарівна. Вона походила з родини [[Лисенки|Лисенків]]. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька&nbsp;— [[Лисенко Віталій Романович (старший)|Віталія Романовича Лисенка]], батька композитора [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]].


У [[1851]]—[[1856]]&nbsp;рр. хлопець навчався у [[Перша полтавська гімназія|Полтавській гімназії]], яка була на той час однією з найкращих.
У 1851—1856&nbsp;рр. хлопець навчався у [[Перша полтавська гімназія|Полтавській гімназії]], яка була на той час однією з найкращих.
[[Файл:Старицький Михайло.jpg|міні|250пкс|Михайло Старицький]]
[[Файл:Старицький Михайло.jpg|міні|260x260px|Михайло Старицький]]
[[1858]]&nbsp;р. Михайло Старицький разом з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] вступає до [[Харківський університет|Харківського університету]], а [[1860]]&nbsp;р. родина Лисенків переїздить до [[Київ|Києва]], і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до [[Київський університет|Київського університету]]. Навчаючись там, обидва стали членами [[Стара громада|Київської (Старої) громади]], яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайлом Драгомановим]], [[Косач Петро Антонович|Петром Косачем]] відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.
1858&nbsp;р. Михайло Старицький разом з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] вступає до [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]], а 1860&nbsp;р. родина Лисенків переїздить до [[Київ|Києва]], і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до [[Київський університет|Київського університету]]. Навчаючись там, обидва стали членами [[Стара громада|Київської (Старої) громади]], яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайлом Драгомановим]], [[Косач Петро Антонович|Петром Косачем]] відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.


У [[1861]]&nbsp;р. Старицький та [[Лисенко Микола Віталійович|Лисенко]] провели новорічні свята на [[Полтавщина|Полтавщині]] у свого товариша, автора гімну України [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]]. Пішки мандрували Україною, збирали фольклор. Коли в травні [[1861]]&nbsp;р. було перепоховання [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], київські студенти [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]], [[Косач Петро Антонович|Петро Косач]], [[Рильський Тадей Розеславович|Тадей Рильський]], [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]] та Михайло Старицький упряглися в траурний віз і [[Ланцюговий міст (Київ)|Ланцюговим мостом]], а потім [[Набережне шосе|Дніпровською набережною]] доправили його до [[Церква Різдва Христового (Київ)|церкви Різдва на Подолі]]. Того ж року, повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною.
У 1861&nbsp;р. Старицький та [[Лисенко Микола Віталійович|Лисенко]] провели новорічні свята на [[Полтавщина|Полтавщині]] у свого товариша, автора гімну України [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]]. Пішки мандрували Україною, збирали фольклор. Коли в травні 1861&nbsp;р. було перепоховання [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], київські студенти [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]], [[Косач Петро Антонович|Петро Косач]], [[Рильський Тадей Розеславович|Тадей Рильський]], [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]] та Михайло Старицький упряглися в траурний віз і [[Ланцюговий міст (Київ)|Ланцюговим мостом]], а потім [[Набережне шосе|Дніпровською набережною]] доправили його до [[Церква Різдва Христового (Київ)|церкви Різдва на Подолі]]. Того ж року, повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною.


У [[1862]]&nbsp;р. одружився із молодшою на 9 років рідною сестрою троюрідного брата Миколи Лисенка [[Старицька Софія Віталіївна|Софією Віталіївною]]. Молодих обвінчав батюшка в сусідньому селі, додавши два роки Софії й один рік Михайлові.
У 1862&nbsp;р. одружився із молодшою на 9 років рідною сестрою троюрідного брата Миколи Лисенка [[Старицька Софія Віталіївна|Софією Віталіївною]]. Молодих обвінчав батюшка в сусідньому селі, додавши два роки Софії й один рік Михайлові.
[[Файл:Михаил Старицкий.jpg|міні|200пкс|Михайло Старицький]]
[[Файл:Михаил Старицкий.jpg|міні|200пкс|Михайло Старицький]]
[[1864]]&nbsp;р. повертається до [[Київський університет|Київського університету]], але навчається вже на правничому факультеті. [[1865]]&nbsp;р. закінчує навчання у Київському університеті.
1864&nbsp;р. повертається до [[Київський університет|Київського університету]], але навчається вже на правничому факультеті. 1865&nbsp;р. закінчує навчання у Київському університеті.


У [[1871]]&nbsp;р. оселився в Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком&nbsp;— вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», [[Різдвяна ніч (опера)|«Різдвяна ніч»]], «[[Тарас Бульба (опера)|Тарас Бульба]]», «Утоплена»).
У 1871&nbsp;р. оселився в Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком&nbsp;— вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», [[Різдвяна ніч (опера)|«Різдвяна ніч»]], «[[Тарас Бульба (опера)|Тарас Бульба]]», «Утоплена»).


[[17 грудня|5 (17) грудня]] [[1872]]&nbsp;р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та [[Русова Софія Федорівна|Софії]] Ліндфорс (на вул. [[Фундуклеївська вулиця (Київ)|Фундуклеївська]], 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві&nbsp;— [[Чорноморці|«Чорноморці»]], автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери&nbsp;— Михайло Старицький.
5 (17) грудня 1872&nbsp;р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та [[Русова Софія Федорівна|Софії]] Ліндфорс (на вул. [[Фундуклеївська вулиця (Київ)|Фундуклеївська]], 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві&nbsp;— [[Чорноморці (оперета)|«Чорноморці»]], автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери&nbsp;— Михайло Старицький.


[[1878]]&nbsp;р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається [[1880]]&nbsp;р. У [[1883]] та [[1884]]&nbsp;рр. митець видавав український альманах [[Рада (альманах)|«Рада»]] (вийшло два випуски).
1878&nbsp;р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається 1880&nbsp;р. У 1883 та 1884&nbsp;рр. митець видавав український альманах [[Рада (альманах)|«Рада»]] (вийшло два випуски).


У серпні [[1883]] року Михайлу Старицькому було запропоновано очолити першу національну професійну трупу, більш відому як [[Театр корифеїв]]. Згаданий колектив у жовтні [[1882]] року створив у [[Кропивницький|Єлисаветграді]] [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]], який і надалі продовжував виконувати в ньому обов'язки режисера. Старицького запросили до театру передусім як мецената, і він повністю виконав свою шляхетну місію. Драматург, як відомо, продав свій маєток у Карлівці та майже всі виручені кошти потратив на потреби трупи<ref>{{Cite book|title=Див.: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – С. 133 - 135.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми. Театр Старицького гастролював по всій Росії з величезним успіхом.
У серпні 1883 року Михайлу Старицькому було запропоновано очолити першу національну професійну трупу, більш відому як [[Театр корифеїв]]. Згаданий колектив у жовтні 1882 року створив у [[Кропивницький|Єлисаветграді]] [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]], який і надалі продовжував виконувати в ньому обов'язки режисера. Старицького запросили до театру передусім як мецената, і він повністю виконав свою шляхетну місію. Драматург, як відомо, майже всі кошти від продажу власного маєтку в Карлівці витратив на потреби трупи<ref>{{Cite book|title=Див.: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – С. 133 - 135.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми. Театр Старицького гастролював по всій Росії з величезним успіхом.


[[1885]]&nbsp;р. через низку причин Старицький залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.
1885&nbsp;р. через низку причин Старицький залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.


У [[1895]]&nbsp;р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.
У 1895&nbsp;р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.
⚫
[[File:Михайла Старицького могила.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Могила Михайла Старицького]]
⚫
Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві [[27 квітня]] [[1904]]&nbsp;р. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;1, 2 ряд).


⚫
Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві 27 квітня 1904&nbsp;р. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;1, 2 ряд).
⚫
[[1948]]&nbsp;р. на могилі був залізний (простий, трубчастий) хрест, пофарбований у блакитний колір і на ньому була табличка жовто-блакитного кольору з написом ''«Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя»'' із поеми [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Poetry/Morituri/1.html «Morituri»].

⚫
1948&nbsp;р. на могилі був залізний (простий, трубчастий) хрест, пофарбований у блакитний колір і на ньому була табличка жовто-блакитного кольору з написом ''«Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя»'' із поеми [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Poetry/Morituri/1.html «Morituri»].


== Творчість ==
== Творчість ==
Рядок 58: Рядок 58:
Перші твори Старицького були надруковані [[1865]] року. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.
Перші твори Старицького були надруковані [[1865]] року. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.


Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/RizdvjanaNich.html «Різдвяна ніч»], «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», [[Тарас Бульба (опера)|«Тарас Бульба»]], «Циганка Аза», [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/Chornomorci.html «Чорноморці»], «[[За двома зайцями]]», «По-модньому» та інші.
Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/RizdvjanaNich.html «Різдвяна ніч»], «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», [[Тарас Бульба (опера)|«Тарас Бульба»]], «Циганка Аза», [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/Chornomorci.html «Чорноморці»], [[За двома зайцями (п'єса)|«За двома зайцями»]], «По-модньому» та інші.


=== Поезія та переклади ===
=== Поезія та переклади ===
Рядок 65: Рядок 65:
Одночасно писав оригінальні поезії, друкуючи їх у [[Галичина|галицьких]] періодичних виданнях. У Києві були надруковані казки [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]] в його перекладі (псевдонім М.&nbsp;Стариченко) ([[1873]])<ref>''[[s:Казки Андерсена з короткою ёго життєписью|Казки Андерсена з короткою ёго життєписью]]''.&nbsp;— Київ, 1873.</ref>, [[сербські народні думи|«Сербські народні думи]] і [[Сербські народні пісні|пісні»]] ([[1876]]), збірка поезій [http://www.rare.univ.kiev.ua/ukr/showbook/showbook.php3?0105661 «З давнього зшитку. Пісні і думи»] (1881&nbsp;— 1883) та інші.
Одночасно писав оригінальні поезії, друкуючи їх у [[Галичина|галицьких]] періодичних виданнях. У Києві були надруковані казки [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]] в його перекладі (псевдонім М.&nbsp;Стариченко) ([[1873]])<ref>''[[s:Казки Андерсена з короткою ёго життєписью|Казки Андерсена з короткою ёго життєписью]]''.&nbsp;— Київ, 1873.</ref>, [[сербські народні думи|«Сербські народні думи]] і [[Сербські народні пісні|пісні»]] ([[1876]]), збірка поезій [http://www.rare.univ.kiev.ua/ukr/showbook/showbook.php3?0105661 «З давнього зшитку. Пісні і думи»] (1881&nbsp;— 1883) та інші.


Значною подією було видання [[Гамлет|«Гамлета»]] [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]] в перекладі Старицького ([[1882]]).
Значною подією було видання [[Гамлет|«Гамлета»]] [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]] в перекладі Старицького (1882).


[[Файл:Starytsky Mykhailo - Nich taka, Gospody.jpg|thumb|Пісня «Ніч така, Господи» Михайла Старицького з віденського видання 1916 року.]]
[[Файл:Starytsky Mykhailo - Nich taka, Gospody.jpg|thumb|Пісня «Ніч така, Господи» Михайла Старицького з віденського видання 1916 року.|591x591пкс]]
Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника&nbsp;— його інтимна лірика («Монологи про кохання»).
Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника&nbsp;— його інтимна лірика («Монологи про кохання»).


Рядок 73: Рядок 73:


=== Драматургія ===
=== Драматургія ===
Великий внесок зробив Старицький в [[Українська драматургія|українську драматургію]]. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» ([[1881]]), «У темряві» ([[1893]]), «Талан» ([[1893]]).
Великий внесок зробив Старицький в [[Українська драматургія|українську драматургію]]. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).


Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» ([[1890]]).
Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).


Особливе значення мають його історичні драми: «[[Богдан Хмельницький (п'єса)|Богдан Хмельницький]]» ([[1897]]), «Маруся Богуславка» ([[1899]]).
Особливе значення мають його історичні драми: «[[Богдан Хмельницький (п'єса)|Богдан Хмельницький]]» (1897), «Маруся Богуславка» (1899).


В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.
В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.


=== Проза ===
=== Проза ===
⚫
В останні роки життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурею» (1897), «[[Молодість Мазепи (книга)|Молодість Мазепи]]» (1898), «Розбійник Кармелюк» (1903) та інші [[Російська мова|російською мовою]].
[[Файл:Михайло Старицький.png|міні|200пкс|Михайло Старицький в останні роки життя]]
⚫
В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» ([[1894]]), романи «Перед бурею» ([[1897]]), «[[Молодість Мазепи (книга)|Молодість Мазепи]]» ([[1898]]), «Розбійник Кармелюк» ([[1903]]) та інші [[Російська мова|російською мовою]].


«Розбійник Кармелюк» вперше опубліковано в газеті «Московский листок», окремою книгою цей роман вийшов у Москві [[1908]] року. Українською мовою роман виходив у Львові ([[1909]]—[[1910]]) та у Чернівцях ([[1927]]). У [[1927]]–[[1928]]&nbsp;р.р. під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві за редакцією [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Л.&nbsp;М.&nbsp;Старицької]]. У [[1957]] та у [[1959]] роках роман з незначними скороченнями видавало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». [[1965]]&nbsp;р. цей роман випустило [[Дніпро (видавництво)|видавництво «Дніпро»]] російською мовою під назвою «Разбойник Кармелюк», а [[1971]] року&nbsp;— українською мовою під назвою «Кармелюк».
«Розбійник Кармелюк» вперше опубліковано в газеті «Московский листок», окремою книгою цей роман вийшов у Москві [[1908]] року. Українською мовою роман виходив у Львові ([[1909]]—[[1910]]) та у Чернівцях ([[1927]]). У [[1927]]–[[1928]]&nbsp;р.р. під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві за редакцією [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Л.&nbsp;М.&nbsp;Старицької]]. У [[1957]] та у [[1959]] роках роман з незначними скороченнями видавало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». [[1965]]&nbsp;р. цей роман випустило [[Дніпро (видавництво)|видавництво «Дніпро»]] російською мовою під назвою «Разбойник Кармелюк», а [[1971]] року&nbsp;— українською мовою під назвою «Кармелюк».


== Родина ==
== Родина ==
Дочки&nbsp;— [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила]] ([[1868]]–[[1941]]), [[Стешенко Оксана Михайлівна|Оксана]] ([[1875]]–[[1942]]) і [[Старицька Марія Михайлівна|Марія]]&nbsp;([[1865]]–[[1930]])&nbsp;— також були видатними діячами української культури. Син Юрій (пом. [[1936]]) був юристом, ще одна дочка Ольга померла одинадцятилітньою.
Дочки&nbsp;— [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила]] (1868–1941), [[Стешенко Оксана Михайлівна|Оксана]] (1875–1942) і [[Старицька Марія Михайлівна|Марія]]&nbsp;(1865–1930)&nbsp;— також були видатними діячами української культури. Син Юрій (пом. 1936) був юристом, ще одна дочка Ольга померла одинадцятилітньою.


== Вшанування пам'яті ==
== Вшанування пам'яті ==
⚫
* У Києві з 2002 року працює [[музей Михайла Старицького]], де драматург мешкав з родиною три останні роки життя<ref>[https://mvduk.kiev.ua/?page_id=73 Сторінка музею Старицького на сайті столичного «Музею видатних діячів української культури»]</ref>.
⚫
[[Файл:Старицький М. П., письменник, меморіальна дошка.jpg|міні|200пкс|Меморіальна дошка в Києві на будинку №&nbsp;28 по [[Вулиця Ярославів Вал|вулиці Ярославів вал]]]]
⚫
* [[Вулиця Старицького|Вулиці, названі ім'ям Михайла Старицького]], існують в багатьох містах України.
⚫
У [[Київ|Києві]] з [[2002]] року працює [[музей Михайла Старицького]], де драматург мешкав з родиною три останні роки життя<ref>[https://mvduk.kiev.ua/?page_id=73 Сторінка музею Старицького на сайті столичного «Музею видатних діячів української культури»]</ref>.
* У листопаді 2020 року до 180-річчя письменника [[Укрпошта]] випустила марку «Михайло Старицький. 1840–1904» . Дата випуску — 12.11.2020. Тираж — 130 000 прим. Номінальна вартість — 8XV. Номер за каталогом Укрпошти — 1867<ref>{{Cite web|url=https://postmark.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&path=83&product_id=402|title=Аркуш "Михайло Старицький. 1840–1904"}}</ref>. <gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
⚫
[[Вулиця Старицького|Вулиці, названі ім'ям Михайла Старицького]], існують в багатьох містах [[Україна|України]].
⚫
Файл:Старицький М. П., письменник, меморіальна дошка.jpg|Меморіальна дошка на [[Вулиця Ярославів Вал|вулиці Ярославів вал]], 28 в Києві
⚫
Файл:Михайла Старицького могила.jpg|Могила Михайла Старицького
</gallery>

[[Файл:Старицький марка.jpg|міні|Аркуш марок «Михайло Старицький. 1840–1904»|200x200пкс]]


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==

; П'єси українською мовою
=== Поезія ===
⚫
* Михайло Старицький&nbsp;— [[Тарас Бульба (п'єса Старицького)|Тарас Бульба]]<ref>друга менш поширена назва «Під Дубном»</ref> (1893&nbsp;— 1ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897&nbsp;— 2га ред. на 7 дій (дозволена цензурою))&nbsp;— 1ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького<ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1964">{{Ukrainica logo}} е-бібліотека «Україніка»</small>: Михайло Старицький. [http://web.archive.org/web/20201012231249/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0003977.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1984">{{Chtyvo.org logo}} е-бібліотека «Chtyvo»</small>: Михайло Старицький. [http://web.archive.org/web/20201012232241/https://shron3.chtyvo.org.ua/Starytskyi/Tvory_v_6_tomakh_T4_Dramatychni_tvory.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2017">Григорій Самойленко. [http://web.archive.org/web/20201012212023/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/483/1/25.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214—268 </ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2018">Григорій Самойленко. [http://web.archive.org/web/20201012210749/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1193/1/САМОЙЛ_Т_БУЛЬБА_макет.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123—183. ISBN 978-617-527-187-2</ref>
* З давнього зшитку. Пісні і думи (1881; 1883)
* Поезії М. П. Старицького (1908)

=== Проза ===
* [[Облога Буші (Старицький)|Облога Буші]] (1891)
* [[Богдан Хмельницький (трилогія Старицького)|Богдан Хмельницький]]
** Перед бурею (1895; 1897)
** Буря (1896)
** Біля пристані (1897)
* [[Молодість Мазепи (роман)|Молодість Мазепи]] (1898)
* [[Кармелюк (Старицький)|Розбійник Кармелюк]] (1903)

=== Драматургія ===
* [[s:Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]] (1872)
* Чорноморці<ref> переробка драматичного твору [[Кухаренко Яків Герасимович|Якова Кухаренка]] «Чорноморський побит на Кубані між 1794 і 1796 роками»</ref> (1872)
* Не судилось (1881)
* Утоплена, або Русалчина ніч<ref>Переробка повісті [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]] «[[Майська ніч, або Потопельниця]]»</ref> (1881)
* Сорочинський ярмарок (1883)
* Різдвяна ніч (1883)
* [[За двома зайцями (п'єса)|За двома зайцями]]<ref>Переробка п'єси [[Іван Нечуй-Левицький|Нечуя-Левицького]] «На кожум'яках»</ref> (1883)
* Крути, та не перекручуй<ref>Переробка п'єси [[Панас Мирний|Панаса Мирного]] «Перемудрив»</ref> (1886)
* Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці (1890)
⚫
* [[Тарас Бульба (п'єса Старицького)|Тарас Бульба]]<ref>друга менш поширена назва «Під Дубном»</ref> (1893; 1897)<ref>1893&nbsp;— 1-ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897&nbsp;— 2-га ред. на 7 дій (дозволена цензурою))</ref>{{refn|group=прим.|name=перша|1-ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2-га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького<ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1964"> Михайло Старицький. [https://web.archive.org/web/20201012231249/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0003977.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1984">{{Chtyvo.org logo}} е-бібліотека «Chtyvo»</small>: Михайло Старицький. [https://web.archive.org/web/20201012232241/https://shron3.chtyvo.org.ua/Starytskyi/Tvory_v_6_tomakh_T4_Dramatychni_tvory.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2017">Григорій Самойленко. [https://web.archive.org/web/20201012212023/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/483/1/25.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214—268</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2018">Григорій Самойленко. [https://web.archive.org/web/20201012210749/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1193/1/САМОЙЛ_Т_БУЛЬБА_макет.pdf Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123—183. ISBN 978-617-527-187-2</ref>}}
* У темряві (1893)
* Талан (1893)
* [[Богдан Хмельницький (п'єса)|Богдан Хмельницький]] (1897)
* Маруся Богуславка (1899)

=== Переклади ===
* Сербські народні думи і пісні (1876)
* Гамлет, Принц Данський. Трагедія у V діях В. Шекспіра (1882)


== Видання ==
== Видання ==
Рядок 103: Рядок 138:
=== Видання українською мовою ===
=== Видання українською мовою ===
[[Файл:Суперобложка восьмитомного видання творів М. П. Старицького в Україні.jpg|thumb|right|280px|<small>Суперобкладинка восьмитомного видання творів М.&nbsp;П.&nbsp;Старицького</small>]]
[[Файл:Суперобложка восьмитомного видання творів М. П. Старицького в Україні.jpg|thumb|right|280px|<small>Суперобкладинка восьмитомного видання творів М.&nbsp;П.&nbsp;Старицького</small>]]
* Твори: в 8 т.&nbsp;— К. : Держлітвидав УРСР, 1963—1965.
* [https://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Tvory_v_8_tomakh_Tom_1_Poetychni_tvory/ Твори: в 8 т.]&nbsp;— {{К.}} : Дніпро, 1964—1965.
* Твори: в 6 т.&nbsp;— К. : Дніпро, 1989—1990.
* Твори: в 6 т.&nbsp;— {{К.}} : Дніпро, 1989—1990.
* Твори: у 2 т.&nbsp;— К. : Дніпро, 1984..
* Твори: у 2 т.&nbsp;— {{К.}} : Дніпро, 1984..
* Вибрані твори:— К.,"Дніпро",1967, 496 с., тир.65000.
* Вибрані твори:— {{К.}},"Дніпро",1967, 496 с., тир.65000.
* Вибрані твори.&nbsp;— К. : Дніпро, 1971.&nbsp;— 466 с.
* Вибрані твори.&nbsp;— {{К.}} : Дніпро, 1971.&nbsp;— 466 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9918 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Вибрані твори / М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький ; вступ. ст., прим. і ред. П. Руліна.&nbsp;— Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1931.&nbsp;— LIV, 185 2 с.&nbsp;— (Літературна бібліотека) (Українське письменство).]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9918 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Вибрані твори] / М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький ; вступ. ст., прим. і ред. П. Руліна.&nbsp;— Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1931.&nbsp;— LIV, 185 2 с.&nbsp;— (Літературна бібліотека) (Українське письменство).
* За двома зайцями&nbsp;— К. : Молодь, 1996.&nbsp;— 94 с.
* За двома зайцями&nbsp;— {{К.}} : Молодь, 1996.&nbsp;— 94 с.
* Кармелюк.&nbsp;— К. : Дніпро, 1971.&nbsp;— 708 с.
* Кармелюк.&nbsp;— {{К.}} : Дніпро, 1971.&nbsp;— 708 с.
* Не судилось (Панське болото).&nbsp;— К. : Мистецтво, 1954.&nbsp;— 132 с.
* Не судилось (Панське болото).&nbsp;— {{К.}} : Мистецтво, 1954.&nbsp;— 132 с.
* Не судилося.&nbsp;— К. : Школа, 2009.&nbsp;— 301 с.&nbsp;— ISBN 978-966-333-815-0.
* Не судилося.&nbsp;— {{К.}} : Школа, 2009.&nbsp;— 301 с.&nbsp;— ISBN 978-966-333-815-0.
* Облога Буші.&nbsp;— К. : Школа, 2009.&nbsp;— 206 с.&nbsp;— ISBN 978-966-339-797-9.
* Облога Буші.&nbsp;— {{К.}} : Школа, 2009.&nbsp;— 206 с.&nbsp;— ISBN 978-966-339-797-9.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9919 Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.&nbsp;— К.: Держлітвидав УРСР, 1959.&nbsp;— 107 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9919 Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.]&nbsp;— {{К.}}: Держлітвидав УРСР, 1959.&nbsp;— 107 с.
* Останні орли.&nbsp;— Хмельницький: Поділля, 1996.&nbsp;— 670 с.&nbsp;— ISBN 966-7158-00-4.
* Останні орли.&nbsp;— Хмельницький: Поділля, 1996.&nbsp;— 670 с.&nbsp;— ISBN 966-7158-00-4.
* П'єси.&nbsp;— К. : Мистецтво, 1984.&nbsp;— 308 с.
* П'єси.&nbsp;— {{К.}} : Мистецтво, 1984.&nbsp;— 308 с.
* Поетичні твори, драматичні твори.&nbsp;— К. : Наук, думка, 1987.&nbsp;— 572 с.
* Поетичні твори, драматичні твори.&nbsp;— {{К.}} : Наук, думка, 1987.&nbsp;— 572 с.
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Ruina/ Руїна.&nbsp;— X. : Факт, 2008.&nbsp;— 621 с.]&nbsp;— ISBN 978-966-637-631-5.
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Ruina/ Руїна.]&nbsp;— {{Х.}} : Факт, 2008.&nbsp;— 621 с.&nbsp;— ISBN 978-966-637-631-5.
* Руїна ; Облога Буші.&nbsp;— К. : Центр духов, культури, 1996.&nbsp;— 277 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-6287-1.
* Руїна ; Облога Буші.&nbsp;— {{К.}} : Центр духов, культури, 1996.&nbsp;— 277 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-6287-1.
* Хрест життя.&nbsp;— К. : Держлітвидав УРСР, 1958.&nbsp;— 168 с.
* Хрест життя.&nbsp;— {{К.}} : Держлітвидав УРСР, 1958.&nbsp;— 168 с.
* [[s:Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка: (комедія зі співами на 1 дію: (із старої події)]] / М. Старицький.&nbsp;— Львів: Вид. «Русалки», 1925.&nbsp;— 30 с.&nbsp;— (Театральна бібліотека).]
* [[s:Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка: (комедія зі співами на 1 дію: (із старої події)]] / М. Старицький.&nbsp;— Львів: Вид. «Русалки», 1925.&nbsp;— 30 с.&nbsp;— (Театральна бібліотека).]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9920 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: пер. з рос. Т. 3 / Михайло П. Старицький ; іл. артиста-маляра П. Видинівського.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп.&nbsp;— 208 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9920 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: пер. з рос. Т. 3] / Михайло П. Старицький ; іл. артиста-маляра П. Видинівського.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп.&nbsp;— 208 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9917 Старицький М. Зимовий вечір: драм. етюд у 2 одслонах / М. Старицький.&nbsp;— Київ: Мистецтво, 1946.&nbsp;— 52 с.&nbsp;— (Бібліотека художньої самодіяльності).]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9917 Старицький М. Зимовий вечір: драм. етюд у 2 одслонах]/ М. Старицький.&nbsp;— Київ: Мистецтво, 1946.&nbsp;— 52 с.&nbsp;— (Бібліотека художньої самодіяльності).
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10311 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Поезії М.&nbsp;П.&nbsp;Старицького, 1861—1904.&nbsp;— У Київі: З друк. С.&nbsp;А.&nbsp;Борисова, 1908.&nbsp;— IV, 471, V с., 3 арк. портр.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10311 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Поезії М.&nbsp;П.&nbsp;Старицького, 1861—1904].&nbsp;— У Київі: З друк. С.&nbsp;А.&nbsp;Борисова, 1908.&nbsp;— IV, 471, V с., 3 арк. портр.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10742 Старицький М. За двома зайцями: комедія на 4 дії / М. Старицький.&nbsp;— Київ: Мистецтво, 1945.&nbsp;— 128 с.&nbsp;— (Бібліотека української драматургії).]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10742 Старицький М. За двома зайцями: комедія на 4 дії] / М. Старицький.&nbsp;— Київ: Мистецтво, 1945.&nbsp;— 128 с.&nbsp;— (Бібліотека української драматургії).
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10741 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 1 / Михайло П. Старицький.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?.&nbsp;— 168 с., 5 арк. іл.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10741 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 1 ]/ Михайло П. Старицький.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?.&nbsp;— 168 с., 5 арк. іл.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10740 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 2 / Михайло П. Старицький.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?.&nbsp;— 176 с., 5 арк. іл.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10740 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 2] / Михайло П. Старицький.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?.&nbsp;— 176 с., 5 арк. іл.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10739 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 4 / Михайло П. Старицький.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?.&nbsp;— 195 с., 5 арк. іл.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10739 Старицький М.&nbsp;П.&nbsp;Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 4 ]/ Михайло П. Старицький.&nbsp;— Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?.&nbsp;— 195 с., 5 арк. іл.
* ''Старицький&nbsp;М.&nbsp;П.'' Кармелюк: історичний роман.
* ''Старицький&nbsp;М.&nbsp;П.'' Кармелюк: історичний роман.
[https://diasporiana.org.ua/proza/staryczkyj-m-karmelyuk-t-1/ Т.&nbsp;1].&nbsp;— Вінніпег: Тризуб, 1960.&nbsp;— 289&nbsp;с.
[https://diasporiana.org.ua/proza/staryczkyj-m-karmelyuk-t-1/ Т.&nbsp;1].&nbsp;— Вінніпег: Тризуб, 1960.&nbsp;— 289&nbsp;с.
Рядок 136: Рядок 171:
=== Видання російською мовою ===
=== Видання російською мовою ===
* Богдан Хмельницкий.&nbsp;— К. : Дніпро, 1991. (Кн. 1 : Перед бурей.&nbsp;— 643 с.&nbsp;— ISBN 5-308-01170-2. Кн. 2 : Буря.&nbsp;— 569 с: портр.&nbsp;— ISBN 5-308-01171-0. Кн. З: У пристани.&nbsp;— 622 с&nbsp;— ISBN 5-308-01172-9.)
* Богдан Хмельницкий.&nbsp;— К. : Дніпро, 1991. (Кн. 1 : Перед бурей.&nbsp;— 643 с.&nbsp;— ISBN 5-308-01170-2. Кн. 2 : Буря.&nbsp;— 569 с: портр.&nbsp;— ISBN 5-308-01171-0. Кн. З: У пристани.&nbsp;— 622 с&nbsp;— ISBN 5-308-01172-9.)
[[Файл:М. Старицький і М. Кропивницький.jpg|thumb||right|190px|М. Старицький і [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]]. [[Одеса]], 1884 р.]]
[[Файл:М. Старицький і М. Кропивницький.jpg|thumb|294x294px|М. Старицький і [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]]. [[Одеса]], 1884 р.]]
* Буря.&nbsp;— К. : Молодь, 1961.&nbsp;— 504 с.
* Буря.&nbsp;— К. : Молодь, 1961.&nbsp;— 504 с.
* Кармелюк.&nbsp;— К. Молодь, 1959.&nbsp;— 807 с.
* Кармелюк.&nbsp;— К. Молодь, 1959.&nbsp;— 807 с.
Рядок 157: Рядок 192:
* ''Франко&nbsp;І.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький, ЛНВ, кн. V&nbsp;— VII.&nbsp;— Л. 1902.
* ''Франко&nbsp;І.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький, ЛНВ, кн. V&nbsp;— VII.&nbsp;— Л. 1902.
* ''Пчилка&nbsp;О.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицкий. Памяти товарища. «[[Киевская Старина]]», кн.&nbsp;V&nbsp;— VI&nbsp;— К., 1904.
* ''Пчилка&nbsp;О.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицкий. Памяти товарища. «[[Киевская Старина]]», кн.&nbsp;V&nbsp;— VI&nbsp;— К., 1904.
* Старицикий&nbsp;М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж.&nbsp;«[[Нова Громада]]», кн.&nbsp;8.&nbsp;— К., 1906.
* Старицикий&nbsp;М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж.&nbsp;«[[Нова громада (Київ)|Нова Громада]]», кн.&nbsp;8.&nbsp;— К., 1906.
* ''Зеров&nbsp;М.'' Літературна позиція М.&nbsp;Старицького. ж.&nbsp;«[[Життя і Революція]]», кн.&nbsp;6.&nbsp;— К., 1929.
* ''Зеров&nbsp;М.'' Літературна позиція М.&nbsp;Старицького. ж.&nbsp;«[[Життя і Революція]]», кн.&nbsp;6.&nbsp;— К., 1929.
* ''Куриленко&nbsp;Й.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький.&nbsp;— К., 1960.
* ''Куриленко&nbsp;Й.'' М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький.&nbsp;— К., 1960.
Рядок 173: Рядок 208:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Додаткові примітки ==
{{примітки||group=прим.}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 202: Рядок 240:
[[Категорія:Письменники-автори історичних романів]]
[[Категорія:Письменники-автори історичних романів]]
[[Категорія:Корифеї українського театру]]
[[Категорія:Корифеї українського театру]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]]
[[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]]
[[Категорія:Перекладачі Лесі Українки]]
[[Категорія:Перекладачі Лесі Українки]]

Поточна версія на 17:55, 7 травня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старицький.
Старицький Михайло Петрович
Михайло Старицький в останні роки життя
Ім'я при народженніСтарицький Михайло Петрович
ПсевдонімМ. Старченко
Народився2 (14) листопада 1839(1839-11-14)
Кліщинці
Помер14 (27) квітня 1904(1904-04-27) (64 роки)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч
Alma materФізико-математичний факультет Київського університетуd
Мова творівукраїнська
Напрямокреалізм
Жанрпісня, роман, п'єса
У шлюбі зСтарицька Софія Віталіївна
ДітиСтарицька Марія Михайлівна, Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна і Стешенко Оксана Михайлівна
CMNS: Старицький Михайло Петрович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Миха́йло Петро́вич Стари́цький (2 (14) листопада 1839(18391114), Кліщинці — 14 (27) квітня 1904, Київ) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру.

Батько української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської.

Життєпис

Михайло Старицький у 1863 році

Михайло Старицький народився 2 (14) листопада 1839 р.[1] в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

У 1851—1856 рр. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих.

Михайло Старицький

1858 р. Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету, а 1860 р. родина Лисенків переїздить до Києва, і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до Київського університету. Навчаючись там, обидва стали членами Київської (Старої) громади, яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями Михайлом Драгомановим, Петром Косачем відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.

У 1861 р. Старицький та Лисенко провели новорічні свята на Полтавщині у свого товариша, автора гімну України Павла Чубинського. Пішки мандрували Україною, збирали фольклор. Коли в травні 1861 р. було перепоховання Т. Шевченка, київські студенти Михайло Драгоманов, Петро Косач, Тадей Рильський, Микола Лисенко та Михайло Старицький упряглися в траурний віз і Ланцюговим мостом, а потім Дніпровською набережною доправили його до церкви Різдва на Подолі. Того ж року, повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною.

У 1862 р. одружився із молодшою на 9 років рідною сестрою троюрідного брата Миколи Лисенка Софією Віталіївною. Молодих обвінчав батюшка в сусідньому селі, додавши два роки Софії й один рік Михайлові.

Михайло Старицький

1864 р. повертається до Київського університету, але навчається вже на правничому факультеті. 1865 р. закінчує навчання у Київському університеті.

У 1871 р. оселився в Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

5 (17) грудня 1872 р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та Софії Ліндфорс (на вул. Фундуклеївська, 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — «Чорноморці», автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери — Михайло Старицький.

1878 р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається 1880 р. У 1883 та 1884 рр. митець видавав український альманах «Рада» (вийшло два випуски).

У серпні 1883 року Михайлу Старицькому було запропоновано очолити першу національну професійну трупу, більш відому як Театр корифеїв. Згаданий колектив у жовтні 1882 року створив у Єлисаветграді Марко Кропивницький, який і надалі продовжував виконувати в ньому обов'язки режисера. Старицького запросили до театру передусім як мецената, і він повністю виконав свою шляхетну місію. Драматург, як відомо, майже всі кошти від продажу власного маєтку в Карлівці витратив на потреби трупи[2]. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми. Театр Старицького гастролював по всій Росії з величезним успіхом.

1885 р. через низку причин Старицький залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.

У 1895 р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.

Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві 27 квітня 1904 р. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1, 2 ряд).

1948 р. на могилі був залізний (простий, трубчастий) хрест, пофарбований у блакитний колір і на ньому була табличка жовто-блакитного кольору з написом «Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя» із поеми «Morituri».

Творчість

На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко

Перші твори Старицького були надруковані 1865 року. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.

Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями», «По-модньому» та інші.

Поезія та переклади

Поетичну творчість Старицький розпочав перекладами з Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Некрасова, Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, сербських пісень та ін.

Одночасно писав оригінальні поезії, друкуючи їх у галицьких періодичних виданнях. У Києві були надруковані казки Ганса Крістіана Андерсена в його перекладі (псевдонім М. Стариченко) (1873)[3], «Сербські народні думи і пісні» (1876), збірка поезій «З давнього зшитку. Пісні і думи» (1881 — 1883) та інші.

Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра в перекладі Старицького (1882).

Пісня «Ніч така, Господи» Михайла Старицького з віденського видання 1916 року.

Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»).

Деякі ліричні поезії Старицького стали народними піснями («Ніч така, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»).

Драматургія

Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).

Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).

Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899).

В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.

Проза

В останні роки життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурею» (1897), «Молодість Мазепи» (1898), «Розбійник Кармелюк» (1903) та інші російською мовою.

«Розбійник Кармелюк» вперше опубліковано в газеті «Московский листок», окремою книгою цей роман вийшов у Москві 1908 року. Українською мовою роман виходив у Львові (1909—1910) та у Чернівцях (1927). У 1927–1928 р.р. під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві за редакцією Л. М. Старицької. У 1957 та у 1959 роках роман з незначними скороченнями видавало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». 1965 р. цей роман випустило видавництво «Дніпро» російською мовою під назвою «Разбойник Кармелюк», а 1971 року — українською мовою під назвою «Кармелюк».

Родина

Дочки — Людмила (1868–1941), Оксана (1875–1942) і Марія (1865–1930) — також були видатними діячами української культури. Син Юрій (пом. 1936) був юристом, ще одна дочка Ольга померла одинадцятилітньою.

Вшанування пам'яті

Аркуш марок «Михайло Старицький. 1840–1904»

Бібліографія

Поезія

  • З давнього зшитку. Пісні і думи (1881; 1883)
  • Поезії М. П. Старицького (1908)

Проза

Драматургія

Переклади

  • Сербські народні думи і пісні (1876)
  • Гамлет, Принц Данський. Трагедія у V діях В. Шекспіра (1882)

Видання

Видання українською мовою

Суперобкладинка восьмитомного видання творів М. П. Старицького

Т. 1. — Вінніпег: Тризуб, 1960. — 289 с. Т. 2. — Вінніпег: Тризуб, 1961. — 286 с. Т. 3. — Вінніпег: Тризуб, 1962. — 286 с.

Видання російською мовою

  • Богдан Хмельницкий. — К. : Дніпро, 1991. (Кн. 1 : Перед бурей. — 643 с. — ISBN 5-308-01170-2. Кн. 2 : Буря. — 569 с: портр. — ISBN 5-308-01171-0. Кн. З: У пристани. — 622 с — ISBN 5-308-01172-9.)
М. Старицький і М. Кропивницький. Одеса, 1884 р.
  • Буря. — К. : Молодь, 1961. — 504 с.
  • Кармелюк. — К. Молодь, 1959. — 807 с.
  • Крест жизни. — К. : Гослитиздат Украины, 1956.
  • Перед бурей. — К. Молодь, 1960. — 679 с.
  • Повести и рассказы. — К. : Дніпро, 1986. — 434 с.
  • Разбойник Кармелюк. — К. : Дніпро, 1988. — 686 с.— ISBN 5-308-00209-6.
  • Руина. — X. : Фолио, 2008. — 538 с. — ISBN 978-966-03-4248-4.
  • Стихи. — М. : Худож. лит., 1965. — 183 с.
  • У пристани. — К. : Молодь, 1962. — 676 с.
  • Пьесы. — Львів ; М. : Искусство, 1958. — 603 с.

Література

  • Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 814—815.
  • Жадько Віктор. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 72-74, 107—110, 120, 129, 266.
  • Жадько Віктор. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників. — К., 2007. — С. 2, 11, 47, 51, 122, 377.
  • Жадько Віктор. Український некрополь. — К., 2005. — С. 297.
  • Лазанська Т. І. Старицький Михайло Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 811. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Франко І. М. П. Старицький, ЛНВ, кн. V — VII. — Л. 1902.
  • Пчилка О. М. П. Старицкий. Памяти товарища. «Киевская Старина», кн. V — VI — К., 1904.
  • Старицикий М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж. «Нова Громада», кн. 8. — К., 1906.
  • Зеров М. Літературна позиція М. Старицького. ж. «Життя і Революція», кн. 6. — К., 1929.
  • Куриленко Й. М. П. Старицький. — К., 1960.
  • Поезія М. П. Старицького: Жанрові та образно-стильові особливості / І. В. Левчик ; відп. ред. М. Т. Яценко. — К. : Наукова думка, 1990. — 122 с.
  • Сокирко Л. М. П. Старицький, ж. «Літературна критика», ч. 11 — 12. — К., 1940;
  • Скрипник І. Михайло Петрович Старицький. У кн. Матеріали до вивчення історії української літератури, т. III. — К., 1960;
  • Сокирко Л. М. П. Старицький. Критико-біографічний нарис. — К., 1960;
  • Комишанченко М. Михайло Старицький. — К., 1968.
  • Бібліографія у словнику «Українські письменники», т. III, 1963. — С. 169—192;
  • Разбойник Кармелюк. — К.: Дніпро, 1988. — С. 680—681.
  • Старицький М. Твори у шести томах. — К.: Дніпро, 1988. — т. 1 . — С. 6-11.
  • Новиков А. Український театр і  драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. — 412 с.
  • Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.

Примітки

  1. ↑ Кравцов А. М. Метричний запис про народження та хрещення Михайла Петровича Старицького (до 180-річчя з дня народження). Сіверянський літопис. 2019. № 4—5. С. 223—230.
  2. ↑ Див.: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – С. 133 - 135.
  3. ↑ Казки Андерсена з короткою ёго життєписью. — Київ, 1873.
  4. ↑ Сторінка музею Старицького на сайті столичного «Музею видатних діячів української культури»
  5. ↑ Аркуш "Михайло Старицький. 1840–1904".
  6. ↑ переробка драматичного твору Якова Кухаренка «Чорноморський побит на Кубані між 1794 і 1796 роками»
  7. ↑ Переробка повісті Миколи Гоголя «Майська ніч, або Потопельниця»
  8. ↑ Переробка п'єси Нечуя-Левицького «На кожум'яках»
  9. ↑ Переробка п'єси Панаса Мирного «Перемудрив»
  10. ↑ друга менш поширена назва «Під Дубном»
  11. ↑ 1893 — 1-ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897 — 2-га ред. на 7 дій (дозволена цензурою))
  12. ↑ Михайло Старицький. Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)
  13. ↑ Шаблон:Chtyvo.org logo е-бібліотека «Chtyvo»: Михайло Старицький. Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)
  14. ↑ Григорій Самойленко. Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння) // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214—268
  15. ↑ Григорій Самойленко. Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння) // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123—183. ISBN 978-617-527-187-2

Додаткові примітки

  1. ↑ 1-ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2-га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М. П. Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького[12][13][14][15]

Посилання

S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Старицький_Михайло_Петрович&oldid=42467224