Львівські ворота: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
зображення
 
(Не показано 6 проміжних версій цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
|основні дати = 1795 — знесені
|основні дати = 1795 — знесені
|кр = Київ}}
|кр = Київ}}
'''Львівські ворота''' — західні ворота [[Старокиївська фортеця|Старокиївської фортеці]], побудовані на місці колишніх воріт давньоруської доби. Існували з 1654 до 1795 року в районі сучасної [[Львівська площа|Львівської площі]]. Після 1795 року на місці Львівських воріт утворена Житомирська застава (інколи також — Житомирські ворота).
'''Львівські ворота''' — західні ворота [[Старокиївська фортеця|Старокиївської фортеці]], побудовані на місці колишніх воріт давньоруської доби. Існували з 1654 до 1795 року в районі сучасної [[Львівська площа|Львівської площі]]. Після 1795 року на місці Львівських воріт утворена Житомирська застава (з 1835 — Житомирські ворота).


== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:План-схема к статье «Киев» № 2 (без описания). Военная энциклопедия Сытина (Санкт-Петербург, 1911-1915).jpg|міні|ліворуч|300пкс|Старокиївська фортеця до 1706 року. Львівські ворота позначені літерою '''''а''''' (вверху ліворуч).]]
[[Файл:Киев. Житомирская застава, часть предместья и равнины холма, Г. Ф. Ваничек (обрезанный вариант).jpg|міні|ліворуч|300пкс|Житомирська застава на місці колишніх Львівських воріт. <small>Літографія Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Ванічека, 1858—1859&nbsp;рр.</small>]]
Одразу після [[Переяславська рада|Переяславської ради]] 1654 року, в січні, в Київ був присланий гарнизон московських військ на чолі з воєводами Федором Куракіним та [[Волконський Федір Федорович|Федором Волконським]]. Воєводи негайно почали будувати укріплення [[Старий Київ|Верхнього міста]], з використанням валів та ровів давньоруського часу. Фортеця, що отримала назву «Московський город» (з початку XVIII століття&nbsp;— [[Старокиївська фортеця]]), мала шість воріт, зокрема Львівські{{sfn|Немировський|2000|}}. Ворота мали вигляд дерев'яної вежи{{sfn|Львівські ворота|2000|}}, яка була збудована на місці давньоруських воріт, які одни дослідники вважають [[Жидівські ворота|Жидівськими воротами]]<ref>{{Cite web |url=http://books.google.com.ua/books?id=ZC3VAAAAMAAJ&q=%22львівська+брама%22&dq=%22львівська+брама%22&hl=uk&sa=X&ei=TUrhUYaJAYm14AS4-oDwCQ&ved=0CDUQ6AEwAQ |title=Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. |accessdate=13 липня 2013 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006075719/http://books.google.com.ua/books?id=ZC3VAAAAMAAJ&q=%22львівська+брама%22&dq=%22львівська+брама%22&hl=uk&sa=X&ei=TUrhUYaJAYm14AS4-oDwCQ&ved=0CDUQ6AEwAQ }}</ref>, інші&nbsp;— воротами з невідомою назвою, що стояли на схід від Жидівських (умовна назва&nbsp;— Західні). В давнину ці ворота сполучали між собою дві частини міста&nbsp;— «[[Місто Ярослава|город Ярослава]]» та [[Копирів кінець]]{{sfn|Вортман|1996|c=34—35}}{{sfn|Західні ворота|2000|}}.
Одразу після [[Переяславська рада|Переяславської ради]] 1654 року, в січні, в Київ був присланий гарнизон московських військ на чолі з воєводами Федором Куракіним та [[Волконський Федір Федорович|Федором Волконським]]. Воєводи негайно почали будувати укріплення [[Старий Київ|Верхнього міста]], з використанням валів та ровів давньоруського часу. Фортеця, що отримала назву «Московський город» (з початку XVIII століття&nbsp;— [[Старокиївська фортеця]]), мала шість воріт, зокрема Львівські{{sfn|Немировський|2000|}}. Ворота мали вигляд дерев'яної вежи{{sfn|Львівські ворота|2000|}}, яка була збудована на місці давньоруських воріт, які одни дослідники вважають [[Жидівські ворота|Жидівськими воротами]]<ref>{{Cite web |url=http://books.google.com.ua/books?id=ZC3VAAAAMAAJ&q=%22львівська+брама%22&dq=%22львівська+брама%22&hl=uk&sa=X&ei=TUrhUYaJAYm14AS4-oDwCQ&ved=0CDUQ6AEwAQ |title=Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. |accessdate=13 липня 2013 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006075719/http://books.google.com.ua/books?id=ZC3VAAAAMAAJ&q=%22львівська+брама%22&dq=%22львівська+брама%22&hl=uk&sa=X&ei=TUrhUYaJAYm14AS4-oDwCQ&ved=0CDUQ6AEwAQ }}</ref>, інші&nbsp;— воротами з невідомою назвою, що стояли на схід від Жидівських (умовна назва&nbsp;— Західні). В давнину ці ворота сполучали між собою дві частини міста&nbsp;— «[[Місто Ярослава|город Ярослава]]» та [[Копирів кінець]]{{sfn|Вортман|1996|c=34—35}}{{sfn|Західні ворота|2000|}}.


1672{{sfn|Немировський|2000|}} або в 1680-х роках{{sfn|Львівські ворота|2000|}}, під час реконструкції фортеці, дерев'яна башта була замінена на укріплення [[бастіон]]ного типу. Ворота прийняли вигляд проїзду скрізь вал, прикритий бастіоном. Тоді же (1673 року) ворота вперше згадуються в описі київських укріплень під назвою Львівських{{sfn|Львівські ворота|2000|}}. Цю назву вони отримали, оскільки дорога від них вела у [[Львів]]<ref name="ЖБ">{{Cite web |url=http://klymenko.in.ua/Kyiv/Kyiv.Evbaz.htm |title=Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). |accessdate=7 квітня 2023}}</ref>. Після скасування Старокиївської фортеці у 1790-х роках, ворота 1795 року були знесені, ікона Божої Матері, що стояла на воротах, була перенесена до [[Стрітенська церква (Київ)|Стрітенської церкви]]{{sfn|Львівські ворота|2000|}}. На місці старих воріт утворена Житомирська застава (з 1835 року&nbsp;— Житомирські ворота), які існували до середини XIX століття<ref name="ЖБ"/>.
1672{{sfn|Немировський|2000|}} або в 1680-х роках{{sfn|Львівські ворота|2000|}}, під час реконструкції фортеці, дерев'яна башта була замінена на укріплення [[бастіон]]ного типу. Ворота прийняли вигляд проїзду скрізь вал, прикритий бастіоном. Тоді же (1673 року) ворота вперше згадуються в описі київських укріплень під назвою Львівських{{sfn|Львівські ворота|2000|}}. Цю назву вони отримали, оскільки дорога від них вела у [[Львів]]<ref name="ЖБ">{{Cite web |url=http://klymenko.in.ua/Kyiv/Kyiv.Evbaz.htm |title=Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). |accessdate=7 квітня 2023}}</ref>. Після скасування Старокиївської фортеці у 1790-х роках, ворота 1795 року були знесені, ікона Божої Матері, що стояла на воротах, була перенесена до [[Стрітенська церква (Київ)|Стрітенської церкви]]{{sfn|Львівські ворота|2000|}}.


На місці старих воріт утворена Житомирська застава, з 1835 року, згідно з [[Закревський Микола Васильович|М. Закревським]]&nbsp;— Житомирські ворота{{sfn|Закревский|1868|с=437}}, ймовірно через скасування у цьому році, як про це писал [[Лебединцев Петро Гаврилович|П. Лебединцев]] у 1892 році, караулок зі шлагбаумами на місці Львівських і Печерських воріт{{sfn|Лебединцев|1892|с=82|loc=післямова}}. Однак, в книзі [[Фундуклей Іван Іванович|І. Фундуклея]] 1852 року, в експлікації к плану Києва, знов позначена Житомирська застава{{sfn|Фундуклей|1852|с=11|loc=Изъяснение плана г. Киева}}. Також на літографії Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Ванічека, опублікованої у 1858—1859 роках, замальована Житомирська застава з караулкою та шлагбаумом{{sfn|Альбом живописных видов России|1858—1859|loc=Лист №1. Киев. Житомирская застава, часть предместья и равнины холма}}. Згідно же з енциклопедичним довідником «[[Київ (енциклопедичний довідник)|Київ]]», Львівські (Житомирські) ворота, існували до середини XIX століття{{sfn|Киев|1985|с=369|loc=Львовские ворота}}<ref name="ЖБ"/>. Частина фортечних валів, що примикали к воротам, існувала до 1871—1873 років<ref>{{cite web |last1=Возницкий |first1=Александр |title=Львовская площадь и её околицы |url=http://archunion.com.ua/history/history.shtml |accessdate=9 травня 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130507090024/http://archunion.com.ua/history/history.shtml |archive-date= 7 травня 2013| quote=Часть примыкавших к воротам оборонительных валов просуществовала до 1871-1873 гг.}}</ref>.
⚫
В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року [[Центральний критий ринок|Сінний базар]]. 1869 року площа отримала назву Львівської{{sfn|Львівська площа|2000|}}, назва підтверджена 1959 року<ref name="ЖБ">{{Cite web |url=http://klymenko.in.ua/Kyiv/Kyiv.Evbaz.htm |title=Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). |accessdate=7 квітня 2023}}</ref>.

⚫
В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року [[Центральний критий ринок|Сінний базар]]{{sfn|Киев|1985|с=369|loc=Львовская площадь}}. 1869 року площа отримала назву Львівської{{sfn|Львівська площа|2000|}}. 1939 року площа знов отримала назву Сінна{{рвкмр2|1143}}, з 1944 року знов Львівська{{рвкмр2|286b}}, яка підтверджена 1959 року{{sfn|Киев|1985|с=369|loc=Львовская площадь}}<ref name="ЖБ">{{Cite web |url=http://klymenko.in.ua/Kyiv/Kyiv.Evbaz.htm |title=Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). |accessdate=7 квітня 2023}}</ref>.


На честь історичних воріт названа станція метро «[[Львівська брама (станція метро)|Львівська брама]]».
На честь історичних воріт названа станція метро «[[Львівська брама (станція метро)|Львівська брама]]».


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{публікація|книга
| автор =
| назва = Альбом живописных видов России
| підзаголовок = рисовал с натуры академик Г. Ф. Ваничек
| посилання =
| відповідальний =
| місце = М.
| місце2 = Париж
| видавництво =
| розділ = Тетр. 1
| рік = 1858—1859
| ref = Альбом живописных видов России
}}
* {{публікація|книга
* {{публікація|книга
| автор = Вортман Д.
| автор = Вортман Д.
Рядок 29: Рядок 46:
| сторінки = 33—38
| сторінки = 33—38
| ref = Вортман
| ref = Вортман
}}
* {{публікація|книга
| автор = Закревский Н. В.
| назва = Описание Киева
| посилання = https://nibu.kyiv.ua/elfond/Zakrevskij_opis_Kieva_t1_1868/Zakrevskij_opis_Kieva_t1_1868.pdf
| місце = М.
| рік = 1868
| том = I
| ref = Закревский
}}
}}
* {{публікація|книга/стаття
* {{публікація|книга/стаття
Рядок 41: Рядок 67:
| комплект = 1 електрон. опт. диск (CD-ROM)
| комплект = 1 електрон. опт. диск (CD-ROM)
| ref = Західні ворота
| ref = Західні ворота
}}
* {{публікація|книга
| назва = Киев
| підзаголовок = Энциклопедический справочник
| посилання =
| відповідальний = Под. ред. А. В. Кудрицкого
| місце = К.
| видавництво =
| рік = 1985
| ref = Киев
}}
}}
* {{публікація|книга/стаття
* {{публікація|книга/стаття
Рядок 65: Рядок 101:
| комплект = 1 електрон. опт. диск (CD-ROM)
| комплект = 1 електрон. опт. диск (CD-ROM)
| ref = Львівська площа
| ref = Львівська площа
}}
* {{публікація|стаття
| автор = [[Лебединцев Петро Гаврилович|Лебединцев П. Г.]]
| назва = Росписной список г. Киева 1700 г.
| видання = [[Чтения в Историческом Обществе Нестора Летописца|Чтения в историческом обществе Нестора летописца]]
| рік = 1892
| місце = К.
| книга = VI
| розділ = Отд. III
| посилання =
| ref = Лебединцев
}}
}}
* {{публікація|книга/стаття
* {{публікація|книга/стаття
Рядок 78: Рядок 125:
| ref = Немировський
| ref = Немировський
}}
}}
* {{публікація|книга
| автор = [[Фундуклей Іван Іванович|Фундуклей И.]]
| назва = Статистическое описание Киевской губернии
| посилання =
| розділ = Часть I
| відповідальний =
| місце = СПб.
| видавництво =
| рік = 1852
| ref = Фундуклей
}}


[[Категорія:Брами Києва]]
[[Категорія:Брами Києва]]

Поточна версія на 06:58, 9 травня 2024

Львівські ворота

Львівські ворота на плані Ушакова (помилково позначені як Івановські), 1695 р.
50°27′18″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.45520704256534827° пн. ш. 30.50726785401890950° сх. д. / 50.45520704256534827; 30.50726785401890950Координати: 50°27′18″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.45520704256534827° пн. ш. 30.50726785401890950° сх. д. / 50.45520704256534827; 30.50726785401890950
Країна Гетьманщина і  Російська імперія
РозташуванняКиїв[1]
Типміська брама
Перша згадка1673[1]
Побудовано1654
Основні дати:
1795 — знесені
Львівські ворота. Карта розташування: Київ
Львівські ворота
Львівські ворота
Львівські ворота (Київ)
Мапа

Львівські ворота — західні ворота Старокиївської фортеці, побудовані на місці колишніх воріт давньоруської доби. Існували з 1654 до 1795 року в районі сучасної Львівської площі. Після 1795 року на місці Львівських воріт утворена Житомирська застава (з 1835 — Житомирські ворота).

Історія

[ред. | ред. код]
Старокиївська фортеця до 1706 року. Львівські ворота позначені літерою а (вверху ліворуч).
Житомирська застава на місці колишніх Львівських воріт. Літографія Г. Ф. Ванічека, 1858—1859 рр.

Одразу після Переяславської ради 1654 року, в січні, в Київ був присланий гарнизон московських військ на чолі з воєводами Федором Куракіним та Федором Волконським. Воєводи негайно почали будувати укріплення Верхнього міста, з використанням валів та ровів давньоруського часу. Фортеця, що отримала назву «Московський город» (з початку XVIII століття — Старокиївська фортеця), мала шість воріт, зокрема Львівські[2]. Ворота мали вигляд дерев'яної вежи[3], яка була збудована на місці давньоруських воріт, які одни дослідники вважають Жидівськими воротами[4], інші — воротами з невідомою назвою, що стояли на схід від Жидівських (умовна назва — Західні). В давнину ці ворота сполучали між собою дві частини міста — «город Ярослава» та Копирів кінець[5][6].

1672[2] або в 1680-х роках[3], під час реконструкції фортеці, дерев'яна башта була замінена на укріплення бастіонного типу. Ворота прийняли вигляд проїзду скрізь вал, прикритий бастіоном. Тоді же (1673 року) ворота вперше згадуються в описі київських укріплень під назвою Львівських[3]. Цю назву вони отримали, оскільки дорога від них вела у Львів[7]. Після скасування Старокиївської фортеці у 1790-х роках, ворота 1795 року були знесені, ікона Божої Матері, що стояла на воротах, була перенесена до Стрітенської церкви[3].

На місці старих воріт утворена Житомирська застава, з 1835 року, згідно з М. Закревським — Житомирські ворота[8], ймовірно через скасування у цьому році, як про це писал П. Лебединцев у 1892 році, караулок зі шлагбаумами на місці Львівських і Печерських воріт[9]. Однак, в книзі І. Фундуклея 1852 року, в експлікації к плану Києва, знов позначена Житомирська застава[10]. Також на літографії Г. Ф. Ванічека, опублікованої у 1858—1859 роках, замальована Житомирська застава з караулкою та шлагбаумом[11]. Згідно же з енциклопедичним довідником «Київ», Львівські (Житомирські) ворота, існували до середини XIX століття[12][7]. Частина фортечних валів, що примикали к воротам, існувала до 1871—1873 років[13].

В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року Сінний базар[14]. 1869 року площа отримала назву Львівської[15]. 1939 року площа знов отримала назву Сінна[16], з 1944 року знов Львівська[17], яка підтверджена 1959 року[14][7].

На честь історичних воріт названа станція метро «Львівська брама».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Київ. Історична енциклопедія — 2000.
  2. ↑ а б Немировський, 2000.
  3. ↑ а б в г Львівські ворота, 2000.
  4. ↑ Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 липня 2013.
  5. ↑ Вортман, 1996.
  6. ↑ Західні ворота, 2000.
  7. ↑ а б в Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). Процитовано 7 квітня 2023.
  8. ↑ Закревский, 1868, с. 437.
  9. ↑ Лебединцев, 1892, с. 82, післямова.
  10. ↑ Фундуклей, 1852, с. 11, Изъяснение плана г. Киева.
  11. ↑ Альбом живописных видов России та 1858—1859, Лист №1. Киев. Житомирская застава, часть предместья и равнины холма.
  12. ↑ Киев, 1985, с. 369, Львовские ворота.
  13. ↑ Возницкий, Александр. Львовская площадь и её околицы. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 9 травня 2024. Часть примыкавших к воротам оборонительных валов просуществовала до 1871-1873 гг.
  14. ↑ а б Киев, 1985, с. 369, Львовская площадь.
  15. ↑ Львівська площа, 2000.
  16. ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  17. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Альбом живописных видов России : рисовал с натуры академик Г. Ф. Ваничек. — М. ; Париж, 1858—1859. — Тетр. 1.
  • Вортман Д. Де шукати Жидівські ворота та єврейський квартал давнього Києва? // Єврейська історія та культура в Україні : Матеріали конференції. — К. : Інститут юдаїки, 1996. — С. 33—38.
  • Закревский Н. В. Описание Киева. — М., 1868. — Т. I.
  • Західні ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Киев : Энциклопедический справочник / Под. ред. А. В. Кудрицкого. — К., 1985.
  • Львівські ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Львівська площа // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Лебединцев П. Г. Росписной список г. Киева 1700 г. // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. — К., 1892. — Кн. VI, Отд. III.
  • Немировський, О. Старокиївська фортеця // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. — СПб., 1852. — Часть I.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Львівські_ворота&oldid=42474620