Українська вільна академія наук: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Категорія:Вищі наукові установи Канади |
Функція пропозицій посилань: додано 0 посилань. |
||
(Не показані 48 проміжних версій ще одного користувача) | |||
Рядок 1:
'''Украї́нська ві́льна акаде́мія нау́к''',
▲'''Украї́нська ві́льна акаде́мія нау́к''' (УВАН) — академія, створена [[15 листопада]] [[1945]] в [[Аугсбург|Авґсбурзі]] гуртом українських учених в еміграції. Тоді ж схвалено проект статуту, який визначав УВАН як спадкоємця традицій і продовжувача діяльності [[ВУАН]] у [[Київ|Києві]] [[1920]] — початку 1930-х років.
Фактично існувало три організації УВАН: УВАН у США, УВАН у Канаді та УВАН в Європі (з 1976 стала представництвом УВАН у США), що поступово виникли одна з одної за географічним принципом.
Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 рік — 17), що об'єднували близько 150 науковців, які влаштовували наукові конференції, а раз на рік спільну для всіх груп Шевченківську конференцію.▼
== Історія ==
Першим президентом ВУАН був [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]]. Діяло Товариство прихильників УВАН під керівництвом В. Мудрого.▼
=== Початок діяльності: УВАН в Європі ===
Від [[1946]] року УВАН видавала інформаційний «Бюлетень», від [[1947]] року — «Літопис УВАН» і наукові праці (серед інших альбом «Історичні плани Києва» П. Курінного й О. Повстенка, монографію Б. Крупницького «Гетьман Данило Апостол» тощо).▼
▲Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 рік
▲Першим президентом
[[18 квітня]] [[1948]] року на нараді керівних членів УВАН у Реґенсбурзі обрано перших 24 дійсних членів УВАН.▼
▲Від [[1946]] року УВАН видавала інформаційний «Бюлетень», від [[1947]] року
З кінця 1948 року, через виїзд великої частини еміграції за океан, осередок УВАН в Авґсбурзі почав втрачати значення (вже 1947 переїхав до Канади Дмитро Дорошенко), і 1949 року президію УВАН перенесено до [[Вінніпеґ|Вінніпегу]].▼
▲[[18 квітня]] [[1948]] року на нараді керівних членів УВАН у [[Реґенсбурґ|Реґенсбурзі]] обрано перших 24 дійсних членів УВАН.
=== Переїзд: УВАН у Канаді ===
Канадська УВАН ділиться на інститути й комісії, має бібліотеку й архів, видає серії «[[Slavistica (серія)|Slavistica]]», «Onomastica», «Ukrainica Canadiana» (остання бібліографічного характеру), «Українські вчені» (1949—1961). Крім того, видала «Кобзар» [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] за редакцією [[Білецький Леонід Тимофійович|Леоніда Білецького]] в чотирьох томах (1952—1954), «Матеріали до українсько-канадської фолкльористики і діалектології» (1956—1963); «An Etymological Dictionary of Ukrainian Language» [[Рудницький Ярослав|Ярослава Рудницького]] (1962), «Історію українців Канади» [[Марунчак Михайло|Михайла Марунчака]] (1968), «History of the Ukrainian Literature in Canada» [[Мандрика Микита|Микити Мандрики]] (1968), «Ювілейний збірник» (1976) та ін.▼
▲З кінця 1948 року, через виїзд великої частини еміграції за океан, осередок УВАН в Авґсбурзі почав втрачати значення (вже 1947 переїхав до Канади Дмитро Дорошенко), і 1949 року президію УВАН перенесено до [[Вінніпеґ]]у. Президентом Канадської УВАН був (по смерті Дмитра Дорошенка 1951 року) [[Білецький Леонід Тимофійович|
▲Канадська УВАН ділиться на інститути й комісії, має бібліотеку й архів, видає серії «[[Slavistica (серія)|Slavistica]]», «Onomastica», «Ukrainica Canadiana» (остання бібліографічного характеру), «Українські вчені» (1949—1961). Крім того, видала «Кобзар» [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] за редакцією [[Білецький Леонід Тимофійович|Леоніда Білецького]] в чотирьох томах (1952—1954), «Матеріали до українсько-канадської
Члени УВАН, які переїхали до США, 1950 обрали тимчасову управу і заснували Фундацію УВАН, яка мала матеріально підтримувати діяльність УВАН. Першим президентом УВАН у США був М. Вєтухів. УВАН у США має тепер відділи: Іст.Філос. та Філол., Екон. та Суспільних наук. Природничий та Мед. наук. ФізикоХім.-Матем. та Техн. наук і Мист. Кураторію; нараховує на 1. 6. 1980 — 67 дійсний член і бл. 200 чл.кор. та наук. співр:; осідком є Нью-Йорк. По смерті М. Вєтухова 1959 през. УВАН у США став [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]] (до 1961), потім О. Архімович (до 1970) та О. Оглоблин (до 1979), далі знову [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]]. При УВАН розбудовано центр укр. документації: Бібліотеку ім. В. Міяковського — (50 000 одиниць) та Архів ім. Д. Антоновича (з різних періодів історії України); їх організатором і дир. (ще з Авґсбурґу) був В. Міяковський (†1972), пізніше В. Омельченко.▼
=== УВАН у США ===
УВАН у США видала з 1950 до 1980 понад 90 кн. укр. і англ. мовами. Гол. з них: англомовні «Аннали» — „The Annals" (вийшло 13 тт., чч. 1 — 36), англомовний «Огляд укр. історіографії» Д. Дорошенка і „Ukrainian Historiography 1917 — 56" О. Оглоблина (1957), .«Катедра св. Софії в Києві» О. Повстенка (1954), «Історія укр. літератури» [[Чижевський Дмитро|Д. Чижевського]] (1956), неопубліковані листи гетьмана [[Мазепа Іван Степанович|І. Мазепи]], за ред. О. Субтельного (1975), «Хронологія життя і творчості [[Леся Українка|Лесі Українки]]» О. Косач-Кривинюк (1970), «Статті, листи, документи» [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюри]], 2 тт. (1956, 1979), «[[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]» В. Павловського (1974), три «Наукові Збірники» (1952 — 77), 10 шевченкознавчих випусків (1952 — 64), «Рел. твори» О. Кошиця (1970), «Укр. нар. мелодії» З. Лиська, 5 тт. (1967 — 70), «Література» П. Филиповича (1971) та ін. Видано або перевидано низку творів укр. красного письменства, які не могли появитися в УРСР: М. Куліша, В. Підмогильного, Т. Осьмачки, У. Самчука та ін.; мемуарної літератури (серед ін. «Спогади» Є. Чикаленка) тощо. УВАН у США видає також інформативний «Бюлетень» та «Вісті УВАН у США».▼
▲Члени УВАН, які переїхали до США, 1950 обрали тимчасову управу і заснували Фундацію УВАН, яка мала матеріально підтримувати діяльність УВАН. Першим президентом УВАН у [[Сполучені Штати Америки|США]] був
▲УВАН у [[США]] видала з 1950 до 1980 понад 90
Хоч укр. назва обох УВАН у Півн. Америці та сама, їхні англ. назви відбивають їх фактичну окремішність: „The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.", і „Ukrainian Free Academy of Sciences in Canada".▼
== Окремішність організацій ==
Чл. УВАН, що залишилися в Европі (осередок у Мюнхені), обрали своїм головою П. Курінного († 1972). Гол. через виїзд або смерть своїх чл. УВАН в Европі не могла розвинути свою діяльність і з першої половини 1970-их pp. фактично припинила існування. Щоб зберегти осередок УВАН у Европі, УВАН у США створила у Мюнхені евр. представництво, яке з 1976 очолює Ю. Бойко.▼
▲
▲
==Джерела інформації==▼
* Література: Бюлетень УВАН. Авґсбурґ 1946 — 47; Літопис УВАН. Авґсбурґ 1947 — 48; Бюлетень УВАН у США. Нью-Йорк 1951 — 60; УВАН. Ювілейне видання, присвячене двадцятиліттю діяльности, 1945 — 65. Нью-Йорк 1967; Вісті УВАН у США, ч. 1. Нью-Йорк 1970; Укр. Наук. Вісті, ч. 1 — 2; УВАН у Німеччині, 1970 — 71.▼
* [http://www.ukrweekly.com/Archive/1996/039610.shtml "Ukrainian Academy of Arts and Sciences celebrates two jubilees"] by Jean-Pierre Cap▼
== Примітки ==
[[Категорія:Історія України]]▼
{{reflist}}
[[Категорія:Українська діаспора Німеччини]]▼
▲== Джерела інформації ==
* [http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1966/Svoboda-1966-158.pdf#search=%22АНТОНОВИЧА%22 Міяковський В., Волошина О., Іванівська Т. «Музей-архів ім. Дм. Антоновича Української вільної академії наук» // «Свобода», ч. 158, 26 серпня 1966, с. 5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160709221418/http://svoboda-news.com/arxiv/pdf/1966/Svoboda-1966-158.pdf#search=%22АНТОНОВИЧА%22 |date=9 липня 2016 }}, світлина будинку УВАН у Нью-Йорку
* {{ЕУ}} [http://litopys.org.ua/encycl/euii.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151127105752/http://litopys.org.ua/encycl/euii.htm |date=27 листопада 2015 }}
▲* Література: Бюлетень УВАН. Авґсбурґ 1946
* [http://uvan.org Власний сайт Академії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160112061225/http://uvan.org/ |date=12 січня 2016 }}
▲* [http://www.ukrweekly.com/
* [[Палієнко Марина Геннадіївна|Марина Палієнко]] [http://www.archives.gov.ua/ArchUkr/Palienko_2001.php «Українські архівні осередки в Північній Америці»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050831171126/http://www.archives.gov.ua/ArchUkr/Palienko_2001.php |date=31 серпня 2005 }}
== Література ==
* Михайло Ветухів. Перший президент УВАН у США / упоряд. Л. Дражевська, Л. Лиман ; ред. А. Гумецька ; Українська вільна академія наук у США. - Нью-Йорк ; Київ ; Львів : Місіонер, 2004. - 384с.+ 6 арк. фот. - ISBN 0-916381-17-X
== Посилання ==
* {{УМЕ15|частина=Українська вільна академія наук (УВАН)|сторінки=1954}}
* [http://uvan.org/ Українська Вільна Академія Наук у США] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160112061225/http://uvan.org/ |date=12 січня 2016 }} — офіційний сайт.
{{Hist-stub}}
[[Категорія:Українська вільна академія наук]]
▲[[Категорія:Історія України 1917—1991]]
[[Категорія:Українські наукові організації за кордоном]]
[[Категорія:Наукові організації]]
|
Поточна версія на 01:29, 12 травня 2024
Украї́нська ві́льна акаде́мія нау́к, УВАН (англ. Ukrainian Free Academy of Sciences (UVAN); Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US) — академія, створена 15 листопада 1945 в Авґсбурзі гуртом українських учених в еміграції. Тоді ж схвалено проєкт статуту, який визначав УВАН як спадкоємницю традицій і продовжувачку діяльності ВУАН у Києві 1920 — початку 1930-х років.
Фактично існувало три організації УВАН: УВАН у США, УВАН у Канаді та УВАН в Європі (з 1976 стала представництвом УВАН у США), що поступово виникли одна з одної за географічним принципом.
Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 рік — 17), що об'єднували близько 150 науковців, які влаштовували наукові конференції, а раз на рік спільну для всіх груп Шевченківську конференцію.
Першим президентом УВАН був Дмитро Дорошенко. Діяло Товариство прихильників УВАН під керівництвом Василя Мудрого.
Від 1946 року УВАН видавала інформаційний «Бюлетень», від 1947 року — «Літопис УВАН» і наукові праці (серед інших альбом «Історичні плани Києва» Петра Курінного й Олекси Повстенка, монографію Бориса Крупницького «Гетьман Данило Апостол» тощо).
18 квітня 1948 року на нараді керівних членів УВАН у Реґенсбурзі обрано перших 24 дійсних членів УВАН.
З кінця 1948 року, через виїзд великої частини еміграції за океан, осередок УВАН в Авґсбурзі почав втрачати значення (вже 1947 переїхав до Канади Дмитро Дорошенко), і 1949 року президію УВАН перенесено до Вінніпеґу. Президентом Канадської УВАН був (по смерті Дмитра Дорошенка 1951 року) Леонід Білецький, 1954—1974 Ярослав Рудницький, 1974—1977 (і знову з 1980) Олександр Баран, 1977—1980 Ярослав Розумний.
Канадська УВАН ділиться на інститути й комісії, має бібліотеку й архів, видає серії «Slavistica», «Onomastica», «Ukrainica Canadiana» (остання бібліографічного характеру), «Українські вчені» (1949—1961). Крім того, видала «Кобзар» Тараса Шевченка за редакцією Леоніда Білецького в чотирьох томах (1952—1954), «Матеріали до українсько-канадської фолькльористики і діалектології» (1956—1963); «An Etymological Dictionary of Ukrainian Language» Ярослава Рудницького (1962), «Історію українців Канади» Михайла Марунчака (1968), «History of the Ukrainian Literature in Canada» Микити Мандрики (1968), «Ювілейний збірник» (1976) та ін.
Члени УВАН, які переїхали до США, 1950 обрали тимчасову управу і заснували Фундацію УВАН, яка мала матеріально підтримувати діяльність УВАН. Першим президентом УВАН у США був Михайло Ветухів. УВАН у США має тепер відділи: Іст. Філос. та Філол., Екон. та Суспільних наук. Природничий та Мед. наук. ФізикоХім.-Матем. та Техн. наук і Мист. Кураторію; нараховує на 1 червня 1980 — 67 дійсних членів і близько 200 членів-кореспондентів та наукових співробітників; осідком є Нью-Йорк. По смерті Михайла Вєтухова 1959 президентом УВАН у США став Юрій Шевельов (до 1961), потім Олександр Архимович (до 1970) та Олександр Оглоблин (до 1979), далі знову Юрій Шевельов. При УВАН розбудовано центр української документації: Бібліотеку ім. В. Міяковського — (50 000 одиниць) та Архів ім. Д. Антоновича (з різних періодів історії України); їх організатором і директором (ще з Авґсбурґу) був Володимир Міяковський (†1972), пізніше В. Омельченко.
УВАН у США видала з 1950 до 1980 понад 90 книг українською і англійською мовами. Головні з них: англомовні «Дієписи» (Аннали) — «The Annals» (вийшло 13 тт., чч. 1 — 36), англомовний «Огляд укр. історіографії» Д. Дорошенка і «Ukrainian Historiography 1917 — 56» О. Оглоблина (1957), «Катедра св. Софії в Києві» О. Повстенка (1954), «Історія української літератури» Дмитра Чижевського (1956), неопубліковані листи гетьмана Івана Мазепи, за ред. Ореста Субтельного (1975), «Хронологія життя і творчости Лесі Українки» О. Косач-Кривинюк (1970), «Статті, листи, документи» Симона Петлюри, 2 тт. (1956, 1979), «Василь Кричевський» В. Павловського (1974), три «Наукові Збірники» (1952 — 1977), 10 шевченкознавчих випусків (1952 — 64), «Релігійні твори» Олександра Кошиця (1970), «Українські народні мелодії» Зіновія Лиська, 5 тт. (1967 — 70), «Література» Павла Филиповича (1971)[1] та ін. Видано або перевидано низку творів українського красного письменства, які не могли появитися в УРСР: Миколи Куліша, Валер'яна Підмогильного, Тодося Осьмачки, Уласа Самчука та ін.; мемуарної літератури (серед ін. «Спогади» Є. Чикаленка) тощо. УВАН у США видає також інформативний «Бюлетень» та «Вісті УВАН у США».
Хоча українська назва обох УВАН у Північній Америці та сама, їхні англійські назви відбивають їх фактичну окремішність: «The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.» і «Ukrainian Free Academy of Sciences in Canada».
Члени УВАН, що залишилися в Європі (осередок у Мюнхені), обрали своїм головою Петра Курінного (†1972). Головно через виїзд або смерть своїх членів УВАН в Європі не могла розвинути свою діяльність і з першої половини 1970-х років фактично припинила існування. Щоб зберегти осередок УВАН в Європі, УВАН у США створила в Мюнхені європейське представництво, яке з 1976 очолював Юрій Бойко.
- Міяковський В., Волошина О., Іванівська Т. «Музей-архів ім. Дм. Антоновича Української вільної академії наук» // «Свобода», ч. 158, 26 серпня 1966, с. 5 [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.], світлина будинку УВАН у Нью-Йорку
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. [1] [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Література: Бюлетень УВАН. Авґсбурґ 1946 — 47; Літопис УВАН. Авґсбурґ 1947 — 48; Бюлетень УВАН у США. Нью-Йорк 1951 — 60; УВАН. Ювілейне видання, присвячене двадцятиліттю діяльности, 1945 — 65. Нью-Йорк 1967; Вісті УВАН у США, ч. 1. Нью-Йорк 1970; Укр. Наук. Вісті, ч. 1 — 2; УВАН у Німеччині, 1970 — 71.
- Власний сайт Академії [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.]
- «Ukrainian Academy of Arts and Sciences celebrates two jubilees» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] by Jean-Pierre Cap
- Марина Палієнко «Українські архівні осередки в Північній Америці» [Архівовано 31 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- Михайло Ветухів. Перший президент УВАН у США / упоряд. Л. Дражевська, Л. Лиман ; ред. А. Гумецька ; Українська вільна академія наук у США. - Нью-Йорк ; Київ ; Львів : Місіонер, 2004. - 384с.+ 6 арк. фот. - ISBN 0-916381-17-X
- Українська вільна академія наук (УВАН) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1954. — 1000 екз.
- Українська Вільна Академія Наук у США [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.] — офіційний сайт.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |