Ерік Померанський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показана 31 проміжна версія 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Державний діяч
[[Файл:Eryk I Pomorski Darłowo.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ерік Померанський]]
| українське ім'я = Ерік (Богуслав) Померанський
⚫
'''Ерік Померанський''' ({{н}} {{ДН|||1382}} — {{†}} {{Дата смерті|||1459}}) — король [[Норвегія|Норвегії]] з 1389 до 1442 як Ерік III, [[Данія|Данії]] з 1396 до 1439 як Ерік VII, [[Швеція|Швеції]] з 1396 до 1439 як Ерік XIII, герцог Померанії-Штолп з 1449 до 1459 як Ерік I. Походив з династії Грифінів.
| оригінальне ім'я = {{lang-da|Erik af Pommern}}<br/>{{lang-no|Erik av Pommern}}<br/>{{lang-sv|Erik av Pommern}}
| зображення =
| ширина портрета =
| підпис =

| титул = [[Королі Норвегії|Король Норвегії]]
| порядок = 44
| під іменем = Ерік III
| прапор =
| періодпочаток = [[1389]]
| періодкінець = [[1442]]
| попередник = [[Маргарита I Данська]]
| спадкоємець = [[Хрістофер Баварський|Хрістофер I]]

| титул_2 = [[Король Данії]]
| порядок_2 = 32
| під іменем_2 = Ерік VII
| прапор_2 =
| періодпочаток_2 = [[1396]]
| періодкінець_2 = [[1439]]
| попередник_2 = [[Маргарита I Данська]]
| спадкоємець_2 = [[Хрістофер Баварський|Хрістофер III]]

| титул_3 = [[Король Швеції]]
| порядок_3 = 67
| під іменем_3 = Ерік XIII
| прапор_3 =
| періодпочаток_3 = [[1396]]
| періодкінець_3 = [[1439]]
| попередник_3 = [[Маргарита I Данська]]
| спадкоємець_3 = [[Енгельбрект Енгельбректсон]]

| дата народження = 1382
| місце народження = [[Дарлово|Рюгенвальде]] ([[Померанія]])
| дата смерті = 3.5.1459
| місце смерті = [[Дарлово|Рюгенвальде]] ([[Померанія]])
| династія = [[Грифичі]]
| батько = [[Вартіслав VII]]
| мати = Марія Мекленбурзька
| чоловік =
| дружина = [[Філіпа Англійська]]
| діти =
| нагороди = <!-- {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!)}} -->
| автограф =
| Commons =
}}
⚫
'''Ерік (Богуслав) Померанський''' ({{нар}} {{ДН|||1382}} — {{Дата смерті|||1459}}) — король [[Норвегія|Норвегії]] з 1389 до 1442 як Ерік III, [[Данія|Данії]] з 1396 до 1439 як Ерік VII, [[Швеція|Швеції]] з 1396 до 1439 як Ерік XIII, герцог Померанії-Штолп з 1449 до 1459 як Ерік I. Походив з династії [[Грифичі]]в.


== Життєпис ==
== Життєпис ==


=== Молоді роки ===
=== Молоді роки ===
Богуслав походив із західно-слов'янської династії князів Помор'я (Померанії) [[Грифичі|Грифичів]], названих так по зображенню на їхньому гербі — грифона. Народився в 1381/82 році в місті Рюгенвальд (сучасне [[Дарлово]] у Польщі) в Помор'ї. Від народження носив ім'я Богуслав. Син князя (герцога) Померанії Вратислава VII та Марії Мекленбург-Шверін, яка також походила зі західно-слов'янської правлячої династії [[Мекленбурги|Мекленбург-Шверинських]] князів, що були нащадками [[Ободріти|ободрітського]] короля [[Ніклот]]а.
⚫
Був сином Вратислава VII Грифіна, герцога Померанського, та Марії Мекленбург-Шверін. Народився у місті Рюгенвальд (сучасне Дарлово у Польщі). При народженні отримав ім'я Богуслав. Його мати була родичкою Вальдемара IV, короля Данії, [[Магнус III Ладулос|Магнуса III]], короля Швеції, Гокона V, короля Норвегії. Тому Богуслав (Ерік) отримав право на корони цих трьох держав.


⚫
Його мати була родичкою [[Вальдемар IV|Вальдемара IV]], короля Данії, [[Магнус III Ладулос|Магнуса III]], короля Швеції, [[Гокон V Маґнуссон|Гокона V,]] короля Норвегії. Тому Богуслав (Ерік) отримав право на корони цих трьох держав.
⚫
До 1387 року він не приймав особливої участі у справах Померанії та Скандинавії, перебуваючи здебільшого у Померанії.

⚫
До 1387 року він не брав особливої участі у справах Померанії та Скандинавії, перебуваючи здебільшого у Померанії.


=== Володарювання ===
=== Володарювання ===
2 серпня 1387 року помер Олаф IV, король Данії та Норвегії. Наступним спадкоємцем норвезького трону був [[Альбрехт Мекленбургський]], але проти його кандидатури виступила норвезька шляхта. У Данії королів обирали загальні збори аристократії, міщан та представників церкви, а у Норвегії обирав тінг (своєрідний парламент). Проте було вирішено, що в Норвегії короля обере [[Маргарита I Данська]], яка на той час була королевою Данії та Норвегії.
2 серпня 1387 року помер [[Олаф IV Гоконссон|Олаф IV]], король Данії та Норвегії. Наступним спадкоємцем норвезького трону був [[Альбрехт Мекленбургський]], але проти його кандидатури виступила норвезька шляхта. У Данії королів обирали загальні збори аристократії, міщан та представників церкви, а у Норвегії обирав [[тінґ]] (своєрідний парламент). Проте було вирішено, що в Норвегії короля обере [[Маргарита I Данська]], яка на той час була королевою Данії та Норвегії.


У 1389 році королева Маргарита викликала до Норвегії Богуслава, що був її родичем з династії Грифінів. Тут на вимогу королеви Богуслав змінив ім'я на Ерік.
⚫
У 1389 році Маргарита Данська викликала до Норвегії Богуслава, який тут став Еріком Померанським. 8 вересня 1389 року його оголошено королем Норвегії. 1396 року він став королем Данії та Швеції. 17 липня 1397 року Еріка було короновано в якості короля трьох держав. Це відбулося у шведському місті Кальмар. При цьому було укладено угоду щодо об'єднання Данії, Норвегії, Швеції, яка відома як [[Кальмарська унія]]. Водночас Маргарита Данська продовжувала правити цими країнами до своєї смерті у 1412 році.


8 вересня 1389 року його було оголошено королем Норвегії. 1396 року, після остаточного зречення Альбрехта Мекленбурзького, він став королем Данії та Швеції
⚫
З 1412 року почався період особистого правління Еріка Померанського. В першу чергу він намагався розширити межі своїх володінь. 1413 року він вирішив повернути до Данії герцогство Шлезвіг, яке 1386 року стало незалежним й об'єдналося з графством Гольштейн. Король Ерік воював з Шлезвіг-Гольштейном та Ганзою, яка його підтримувала, у 1416–1422 та 1426–1435 роках. Проте ці дві війни були невдалими. Навіть з огляду на імператорський наказ 1426 року, яким Шлезвіг визнавався володінням Данії, гольштинці продовжували протистояти Еріку Померанському. Ці тривалі війни негативно позначилися на економіці Данії та єдності Кальмарської унії.


⚫
17 липня 1397 року Еріка було короновано як короля трьох держав. Це відбулося у шведському місті Кальмар. При цьому було укладено угоду щодо об'єднання Данії, Норвегії, Швеції, яка відома як [[Кальмарська унія]]. Водночас Маргарита І продовжувала фактично правити цими країнами до своєї смерті у 1412 році.
⚫
Водночас, попри поразки данської армії, на суходолі флот короля Еріка розбив військово-морські сили Ганзи, що дало змогу впровадити у 1428 році податок за прохід через протоку Зунд. Це значно покращало економічне становище Данії. Особливого розвитку набули міста Ельсінор та Копенгаген. Ще раніше, 1416 року, Ерік Померанський захопив Копенгаген, а 1433 року переніс туди свою столицю з Роскілле. Відтоді Копенгаген став столицею Данії й головним містом Кальмарської унії.


⚫
З 1412 року почався період особистого правління Еріка Померанського. У першу чергу він намагався розширити межі своїх володінь. 1413 року він вирішив повернути до Данії герцогство Шлезвіг, яке 1386 року стало незалежним й об'єдналося з графством Гольштейн. Король Ерік воював з Шлезвіг-Гольштейном та Ганзою, яка його підтримувала, у 1416—1422 та 1426—1435 роках. Проте ці дві війни були невдалими. Навіть з огляду на імператорський наказ 1426 року, яким Шлезвіг визнавався володінням Данії, гольштинці продовжували протистояти Еріку Померанському. Ці тривалі війни негативно позначилися на економіці Данії та єдності Кальмарської унії.
⚫
Але поступово ситуація погіршувалася. У 430-х роках зросло невдаволення у Норвегії та Швеції призначенням у ці країни корінних данців. Блокада Ганзою портів цих міст погіршила торгівлю. У Швеції 1434 року спалахнуло повстання, що охопило значну територію. В той же час данська аристократія намагалася обмежити повноваження Еріка Померанського. Король намагався протидіяти цим задумам, проте невдало — 1439 року він вимушений був залишити Данію й оселитися на острові Готланд.

⚫
Водночас, попри поразки данської армії, на суходолі флот короля Еріка розбив військово-морські сили [[Ганза|Ганзи]], що дало змогу впровадити у 1428 році податок за прохід через протоку [[Ересунн|Зунд]]. Це значно покращало економічне становище Данії. Особливого розвитку набули міста Ельсінор та Копенгаген. Ще раніше, 1416 року, Ерік Померанський захопив [[Копенгаген]], а 1433 року переніс туди свою столицю з [[Роскілле]]. Відтоді Копенгаген став столицею Данії й головним містом Кальмарської унії.

⚫
Але поступово ситуація погіршувалася. У 430-х роках зросло невдоволення у Норвегії та Швеції призначенням у ці країни корінних данців. Блокада Ганзою портів цих міст погіршила торгівлю. У Швеції 1434 року спалахнуло повстання, що охопило значну територію. Того часу данська аристократія намагалася обмежити повноваження Еріка Померанського. Король пручався цим задумам, проте невдало — 1439 року він вимушений був залишити Данію й оселитися на острові [[Готланд]].


=== Останні роки ===
=== Останні роки ===
Бігство Еріка Померанського до м. Вісбю на Готланді призвело до скинення його з тронів Данії та Швеції. Проте він все ще залишався офіційним королем Норвегії. У 1442 році він зрікся також норвезької корони. При цьому він сказав, що краще очолювати піратів з Готланду, ніж бути королем Норвегії.
Утеча Еріка Померанського до міста Вісбю на Готланді призвела до скинення його з тронів Данії та Швеції. Проте він усе ще залишався офіційним королем Норвегії. 1442 року він зрікся також норвезької корони. При цьому він сказав, що краще очолювати піратів з Готланду, ніж бути королем Норвегії.


В той же час Ерік Померанський до 1449 року намагався повернути собі корону Данії. В цьому році він передав Готланд новому данському королеві [[Кристіан I|Кристіану I]]. Навзаєм Ерік зміг повернутися до Померанії, де став герцогом Померанії-Штолпа (сучасний Слупськ у Польщі). Тут він й помер у м. Рюгенвальд 3 травня 1459 року.
Водночас Ерік Померанський до 1449 року намагався повернути собі корону Данії. Цього року він передав Готланд новому данському королеві [[Кристіан I|Кристіану I]]. Навзаєм Ерік зміг повернутися до Померанії, де став герцогом Померанії-Штолпа (сучасний Слупськ у Польщі). Тут він й помер у місті Рюгенвальд 3 травня 1459 року.


== Родина ==
== Родина ==
1. Дружина — Філіпа (1394–1430), донька [[Генріх IV (король Англії)|Генріха IV Ланкастера]], короля Англії.
Дружина — [[Філіпа Англійська|Філіпа]] (1394—1430), донька [[Генріх IV (король Англії)|Генріха IV Ланкастера]], короля Англії.


''Дітей не було''
Дітей не було.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* Haug, Eldbjørg (2000), Margrete — den siste dronning i Sverreætten (Oslo: Cappelen) ISBN 82-02-17642-5
* Haug, Eldbjørg (2000), Margrete — den siste dronning i Sverreætten (Oslo: Cappelen) ISBN 82-02-17642-5
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53397/11015.html Ерік Поморський]}}

{{бібліоінформація}}
{{commons|Eric of Pomerania|Ерік Померанський}}
{{Королі Данії||state=collapsed}}
{{Королі Данії||state=collapsed}}
{{Монархи Швеції|state=collapsed}}
{{Монархи Швеції|state=collapsed}}
{{Королі Норвегії}}


[[Категорія:Герцоги Померанії]]
{{royal-stub}}


[[Категорія:Королі Норвегії]]
[[Категорія:Королі Норвегії]]
[[Категорія:Королі Данії]]
[[Категорія:Королі Данії]]
[[Категорія:Королі Швеції]]
[[Категорія:Королі Швеції]]
[[Категорія:Народились 1382]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Померли 1459]]
[[Категорія:Грифичі]]
[[Категорія:Скинуті монархи]]
[[Категорія:Правителі Європи XV століття]]

Поточна версія на 08:13, 14 травня 2024

Ерік (Богуслав) Померанський
дан. Erik af Pommern
норв. Erik av Pommern
швед. Erik av Pommern
44-й Король Норвегії
1389 — 1442
(під іменем Ерік III)
Попередник: Маргарита I Данська
Спадкоємець: Хрістофер I
32-й Король Данії
1396 — 1439
(під іменем Ерік VII)
Попередник: Маргарита I Данська
Спадкоємець: Хрістофер III
67-й Король Швеції
1396 — 1439
(під іменем Ерік XIII)
Попередник: Маргарита I Данська
Спадкоємець: Енгельбрект Енгельбректсон
 
Народження: 1382(1382)
Рюгенвальде (Померанія)
Смерть: 3 травня 1459(1459-05-03)
Рюгенвальде (Померанія)
Поховання: Our Lady of Częstochowa church in Darłowod
Країна: Данія, Швеція[1] і Норвегія
Релігія: християнство
Рід: Грифичі
Батько: Вартіслав VII
Мати: Марія Мекленбурзька
Шлюб: Філіпа Англійська
Діти: Erikd і Briand[2]
Нагороди:
орден Підв'язки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ерік (Богуслав) Померанський (нар. 1382(1382) — 1459) — король Норвегії з 1389 до 1442 як Ерік III, Данії з 1396 до 1439 як Ерік VII, Швеції з 1396 до 1439 як Ерік XIII, герцог Померанії-Штолп з 1449 до 1459 як Ерік I. Походив з династії Грифичів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Богуслав походив із західно-слов'янської династії князів Помор'я (Померанії) Грифичів, названих так по зображенню на їхньому гербі — грифона. Народився в 1381/82 році в місті Рюгенвальд (сучасне Дарлово у Польщі) в Помор'ї. Від народження носив ім'я Богуслав. Син князя (герцога) Померанії Вратислава VII та Марії Мекленбург-Шверін, яка також походила зі західно-слов'янської правлячої династії Мекленбург-Шверинських князів, що були нащадками ободрітського короля Ніклота.

Його мати була родичкою Вальдемара IV, короля Данії, Магнуса III, короля Швеції, Гокона V, короля Норвегії. Тому Богуслав (Ерік) отримав право на корони цих трьох держав.

До 1387 року він не брав особливої участі у справах Померанії та Скандинавії, перебуваючи здебільшого у Померанії.

Володарювання

[ред. | ред. код]

2 серпня 1387 року помер Олаф IV, король Данії та Норвегії. Наступним спадкоємцем норвезького трону був Альбрехт Мекленбургський, але проти його кандидатури виступила норвезька шляхта. У Данії королів обирали загальні збори аристократії, міщан та представників церкви, а у Норвегії обирав тінґ (своєрідний парламент). Проте було вирішено, що в Норвегії короля обере Маргарита I Данська, яка на той час була королевою Данії та Норвегії.

У 1389 році королева Маргарита викликала до Норвегії Богуслава, що був її родичем з династії Грифінів. Тут на вимогу королеви Богуслав змінив ім'я на Ерік.

8 вересня 1389 року його було оголошено королем Норвегії. 1396 року, після остаточного зречення Альбрехта Мекленбурзького, він став королем Данії та Швеції

17 липня 1397 року Еріка було короновано як короля трьох держав. Це відбулося у шведському місті Кальмар. При цьому було укладено угоду щодо об'єднання Данії, Норвегії, Швеції, яка відома як Кальмарська унія. Водночас Маргарита І продовжувала фактично правити цими країнами до своєї смерті у 1412 році.

З 1412 року почався період особистого правління Еріка Померанського. У першу чергу він намагався розширити межі своїх володінь. 1413 року він вирішив повернути до Данії герцогство Шлезвіг, яке 1386 року стало незалежним й об'єдналося з графством Гольштейн. Король Ерік воював з Шлезвіг-Гольштейном та Ганзою, яка його підтримувала, у 1416—1422 та 1426—1435 роках. Проте ці дві війни були невдалими. Навіть з огляду на імператорський наказ 1426 року, яким Шлезвіг визнавався володінням Данії, гольштинці продовжували протистояти Еріку Померанському. Ці тривалі війни негативно позначилися на економіці Данії та єдності Кальмарської унії.

Водночас, попри поразки данської армії, на суходолі флот короля Еріка розбив військово-морські сили Ганзи, що дало змогу впровадити у 1428 році податок за прохід через протоку Зунд. Це значно покращало економічне становище Данії. Особливого розвитку набули міста Ельсінор та Копенгаген. Ще раніше, 1416 року, Ерік Померанський захопив Копенгаген, а 1433 року переніс туди свою столицю з Роскілле. Відтоді Копенгаген став столицею Данії й головним містом Кальмарської унії.

Але поступово ситуація погіршувалася. У 430-х роках зросло невдоволення у Норвегії та Швеції призначенням у ці країни корінних данців. Блокада Ганзою портів цих міст погіршила торгівлю. У Швеції 1434 року спалахнуло повстання, що охопило значну територію. Того часу данська аристократія намагалася обмежити повноваження Еріка Померанського. Король пручався цим задумам, проте невдало — 1439 року він вимушений був залишити Данію й оселитися на острові Готланд.

Останні роки

[ред. | ред. код]

Утеча Еріка Померанського до міста Вісбю на Готланді призвела до скинення його з тронів Данії та Швеції. Проте він усе ще залишався офіційним королем Норвегії. 1442 року він зрікся також норвезької корони. При цьому він сказав, що краще очолювати піратів з Готланду, ніж бути королем Норвегії.

Водночас Ерік Померанський до 1449 року намагався повернути собі корону Данії. Цього року він передав Готланд новому данському королеві Кристіану I. Навзаєм Ерік зміг повернутися до Померанії, де став герцогом Померанії-Штолпа (сучасний Слупськ у Польщі). Тут він й помер у місті Рюгенвальд 3 травня 1459 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Філіпа (1394—1430), донька Генріха IV Ланкастера, короля Англії.

Дітей не було.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Эрик // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage

Джерела

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерік_Померанський&oldid=42573613