Законодавство України: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Law of Ukraine»
м редакційна правка
 
(Не показані 38 проміжних версій 25 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Проблеми
Правова система [[Україна|України]] заснована на рамках [[Романо-германська правова сім'я|цивільного права]] та належить романо-германській правовій традиції. Основним джерелом юридичної інформації є кодифіковане право. [[Звичаєве право|Звичаєве]] та [[Прецедентне право|прецедентне права]] не настільки поширені, хоча прецедентне право часто використовується на підтримку писаного права, як у багатьох інших правових системах. Історично на українську правову систему в першу чергу вплинули французький [[Кодекс Наполеона|цивільний кодекс]], [[римське право]] та традиційне українське звичаєве право.{{Citation needed|date=July 2011}} На нові книги з цивільного права (прийняті 2004 року) значно вплинуло [[німецьке цивільне уложення]].{{Citation needed|date=May 2010}}
|{{Експерт|дата=31 березня 2019}}
|refimprove=червень 2008
|оновити=березень 2019
}}
'''Правова система [[Україна|України]]''' заснована на рамках [[Романо-германська правова сім'я|цивільного права]] та належить [[Романо-германська правова сім'я|романо-германській правовій традиції]]. Основним джерелом юридичної інформації є кодифіковане право. [[Звичаєве право|Звичаєве]] та [[Прецедентне право|прецедентне право]] не настільки поширені, хоча прецедентне право часто використовується на підтримку писаного права, як у багатьох інших правових системах. Історично на українську правову систему в першу чергу вплинули французький [[Кодекс Наполеона|цивільний кодекс]], [[римське право]] та традиційне українське [[звичаєве право]]{{Citation needed|date=липень 2011}}. На нові книги з цивільного права (прийняті 2004 року) значно вплинуло [[німецьке цивільне уложення]]{{Citation needed|date=травень 2010}}.


Основним законотворчим органом є [[Верховна Рада України|Український парламент]] (''Верховна Рада''), який також називається законодавчою владою ({{lang-uk|законодавча влада|translit=zakonodavcha vlada}}). Владу робити закони може бути делеговано нижчим урядам або конкретним органам Держави, але лише для заданої мети. В останні роки набуло поширення для законодавчої влади створювати «рамкові закони» та делегувати створення докладних правил міністрам або нижчим урядам (наприклад, провінційним або муніципальним).{{Citation needed|date=May 2010}} Після публікування законів у [[Голос України|Голосі України]] наступного дня вони офіційно набувають чинності<ref>{{uk icon}} [http://pda.pravda.com.ua/news/id_7068453/ Laws discommunization and status OUN and UPA published in "Holos Ukrayiny"], [//en.wikipedia.org/wiki/Ukrayinska_Pravda Ukrayinska Pravda] (20 May 2015)</ref>
Основним законотворчим органом є [[Верховна Рада України]], яка також називається [[Законодавча влада|законодавчою владою]]. Повноваження робити закони може бути делеговано нижчим урядам або конкретним органам Держави, але лише для заданої мети. В останні роки набуло поширення для законодавчої влади створювати «рамкові закони» та делегувати створення докладних правил міністрам або нижчим урядам (наприклад, провінційним або муніципальним){{Citation needed|date=травень 2010}}. Після публікування законів у [[Голос України|Голосі України]] наступного дня вони офіційно набувають чинності<ref>{{Cite news|url=http://pda.pravda.com.ua/news/id_7068453/|назва=Закони про декомунізацію і статус воїнів ОУН і УПА опублікували в «Голосі України»|газета=[[Українська правда]]|дата=20 травня 2015|accessdate=31 березня 2019|archive-date=1 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150701190537/http://pda.pravda.com.ua/news/id_7068453/}}</ref>.


[[Державний лад України|Українські політики]] й аналітики описують систему правосуддя України як «гнилу до ядра»<ref>[http://www.kyivpost.com/news/business/bus_focus/detail/62565/ Moskal: ‘Rotten to the core’], [//en.wikipedia.org/wiki/Kyiv_Post Kyiv Post] (March 25, 2010)</ref><ref>[http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/62564/ Jackpot], [//en.wikipedia.org/wiki/Kyiv_Post Kyiv Post] (March 25, 2010)</ref>
[[Державний лад України|Українські політики]] й аналітики описують систему правосуддя України як «гнилу до ядра»<ref>{{Cite news|url=https://www.kyivpost.com/article/content/business/moskal-rotten-to-the-core-62565.html|назва=Moskal: «Rotten to the core»|прізвище=Byrne|ім'я=Peter|газета=[[Kyiv Post]]|дата=26 березня 2010|accessdate=31 березня 2019|archive-date=17 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191017074219/https://www.kyivpost.com/article/content/business/moskal-rotten-to-the-core-62565.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/jackpot-62564.html|назва=Jackpot|прізвище=Byrne|ім'я=Peter|газета=[[Kyiv Post]]|дата=26 березня 2010|accessdate=31 березня 2019|archive-date=6 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180806024422/https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/jackpot-62564.html}}</ref>.


== Галузі ==
== Галузі ==
Українське право зазвичай поділяється на [[Публічне право|публічне]], [[Приватне право|приватне]] та [[Міжнародне право|міжнародне]]. Ці галузі правової системи далі поділяються на [[Романо-германська правова сім'я|цивільне]] (включно з [[Сімейне право|сімейним]], [[Спадкування|спадкувальним]], [[Договір|договірним]] і [[Комерційне право|комерційним]], [[Зобов'язальне право|зобов'язальним]], [[Майнові права|майновим]], [[Інтелектуальна власність|інтелектуальної власності]], [[Корпоративне право|корпоративним]], [[Земельне право|земельним]] і [[Деліктне право|деліктним правом]]), [[Кримінальне право|кримінальне]], [[Конституційне право|конституційне]] (включно з законами про структуру держави), [[Адміністративне право|адміністративне]] та [[Міжнародне право|міжнародне права]].
Українське право зазвичай поділяється на [[Публічне право|публічне]], [[Приватне право|приватне]] та [[Міжнародне право|міжнародне]]. Ці галузі правової системи далі поділяються на [[Цивільне право|цивільне]] (включно з [[Сімейне право|сімейним]], [[Спадкування|спадкувальним]], [[Договірне право|договірним]] і [[Комерційне право|комерційним]], [[Зобов'язальне право|зобов'язальним]], [[Майнові права|майновим]], [[Інтелектуальна власність|інтелектуальної власності]], [[Корпоративне право|корпоративним]], [[Земельне право|земельним]] і {{нп|Деліктне право|деліктним правом|en|Tort law}}), [[Кримінальне право|кримінальне]], [[Конституційне право|конституційне]] (включно з законами про структуру держави), [[Адміністративне право|адміністративне]] та [[Міжнародне право|міжнародне права]].


=== Цивільне право ===
=== Цивільне право ===
{{Main|Цивільне право}}
[[Романо-германська правова сім'я|Цивільне право]] регулює повсякденне життя громадян й інших юридичних осіб, як-от корпорацій. Основним кодексом українського цивільного права є Цивільний кодекс України. Він містить положення, що регулюють власність, права інтелектуальної власності, договори, делікти, облігації, спадкове право та визначення юридичних осіб. Кодекс вводить нові типи бізнес-контрактів до юридичної практики, включно з факторингом, [[Франчайзинг|франчайзингом]], орендою послуг і договори про успадкування. Цивільні судові процеси регулюються Цивільним процесуальним кодексом України.
Цивільне право регулює повсякденне життя громадян й інших юридичних осіб, як-от корпорацій. Основним кодексом українського цивільного права є Цивільний кодекс України. Він містить положення, що регулюють власність, права інтелектуальної власності, договори, [[делікт]]и, облігації, спадкове право та визначення юридичних осіб. Кодекс вводить нові типи бізнес-контрактів до юридичної практики, включно з факторингом, [[франчайзинг]]ом, орендою послуг і договори про успадкування. Цивільні судові процеси регулюються Цивільним процесуальним кодексом України.


=== Кримінальне право ===
=== Кримінальне право ===
{{Main|Кримінальне право}}
[[Кримінальне право]] має справу з переслідуванням і покаранням за кримінальні злочини. Кримінальний кодекс України містить написані кримінальні закони України. В Україні немає [[Смертна кара|смертної кари]]. Максимальним [[Покарання|кримінальним покаранням]] є [[довічне позбавлення волі]], яке може бути знижено указом [[Президент України|Президента України]] до 25 років ув'язнення, але лише після 20 років відбування покарання. Парламент України має владу [[Амністія|амністії]] для в'язнів, які не відбувають покарання.{{Citation needed|date=September 2011}} Кримінальні провадження, слідство та судовий розгляд у кримінальних процесах регулюються Кримінальним процесуальним кодексом України, який не змінювався з 1962 року, коли Україна була республікою Радянського союзу, до прийняття [[Верховна Рада України|Українським парламентом]] нового Кримінального процесуального кодексу у квітні 2012 року<ref>[http://www.kyivpost.com/news/politics/detail/113202/ Yanukovych mum about Tymoshenko], [//en.wikipedia.org/wiki/Kyiv_Post Kyiv Post] (September 20, 2011)<br />[http://ukrainianweek.com/Politics/48278 Criminal-Political Code], [//en.wikipedia.org/wiki/The_Ukrainian_Week The Ukrainian Week] (3 May 2012)</ref>
Кримінальне право — це сукупність правових норм, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які види та межі покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.Кримінальне право має справу з переслідуванням і покаранням за кримінальні злочини. Кримінальний кодекс України містить написані кримінальні закони України. <ref>{{Cite book
|title=Теорія держави і права: модульний курс
|url=https://archive.org/details/isbn_9786110100106
|last=Кириченко
|first=Віктор
|year=2010
|publisher=Центр учбової літератури
|location=Київ
|pages=[https://archive.org/details/isbn_9786110100106/page/n263 264]
|language=українська
|isbn=978-611-01-0010-6
}}</ref>В Україні немає [[Смертна кара|смертної кари]]. Максимальним [[Покарання|кримінальним покаранням]] є [[довічне позбавлення волі]], яке може бути знижено указом [[Президент України|Президента України]] до 25 років ув'язнення, але лише після 20 років відбування покарання. Парламент України має владу [[Амністія|амністії]] для в'язнів, які не відбувають покарання<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-вр#Text|title=ЗАКОН УКРАЇНИ
Про застосування амністії в Україні

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 48, ст.263){Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 620/96-ВР від 19.12.96, ВВР, 1997, № 9, ст.69
№ 1745-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, № 35, ст.281
№ 491-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 9, ст.79}

{В редакції Закону
№ 3465-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 51, ст.580}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208
№ 221-VII від 18.04.2013, ВВР, 2014, № 10, ст.119
№ 792-VII від 27.02.2014, ВВР, 2014, № 14, ст.257
№ 1246-VII від 06.05.2014, ВВР, 2014, № 27, ст.910
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408<nowiki>}</nowiki>}}</ref>. Кримінальні провадження, слідство та судовий розгляд у кримінальних процесах регулюються Кримінальним процесуальним кодексом України, який не змінювався з 1962 року, коли Україна була [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|республікою Радянського союзу]], до прийняття [[Верховна Рада України|Верховною Радою України]] нового Кримінального процесуального кодексу у квітні 2012 року<ref>{{Cite news|url=https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/yanukovych-mum-about-tymoshenko-113202.html|назва=Yanukovych mum about Tymoshenko|автор=Interns|газета=[[Kyiv Post]]|дата=20 вересня 2011}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://ukrainianweek.com/Politics/48278|назва=Criminal-Political Code|газета=[[Ukrainian Week]]|дата=3 травня 2012|accessdate=31 березня 2019|archive-date=31 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190331165023/https://ukrainianweek.com/Politics/48278}}</ref>. Джерелом крімінального права є Конституція України, Кримінальний кодекс України.


=== Конституційне право ===
=== Конституційне право ===
{{Main|Конституційне право}}
[[Конституційне право]] обрамляє конституцію та структуру України. Воно регулює повноваження демократичних інститутів, організацію виборів і поділ влади між центральним і місцевим урядом. Див. також статтю про [[Конституція України|Конституцію України]]. Лише Конституційному Суду України дозволено визначати конституційність законів, створених законодавчою владою.
Конституційне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що пов’язані з основами конституційного ладу, державним і територіальним устроєм, правовим статусом людини і громадянина. Воно регулює повноваження демократичних інститутів, організацію виборів і поділ влади між центральним і місцевим урядом. Див. також статтю про [[Конституція України|Конституцію України]]. Норми конституційного права мають забов’язальний, заборонний та дозвільний характер. Лише Конституційному Суду України дозволено визначати конституційність законів, створених законодавчою владою.
[[Файл:Constitution of Ukraine.jpg|міні|Конституція України]]


=== Адміністративне право ===
=== Адміністративне право ===
{{Main|Адміністративне право}}
[[Адміністративне право]] — галузь права, що регулює функціювання різних рівнів українського уряду, включно з процесом оскарження людьми й юридичними особами рішень уряду. Цей кодекс називається Адміністративним кодексом України.
Адміністративне право&nbsp;— галузь права, що регулює функціювання різних рівнів українського уряду, включно з процесом оскарження людьми й юридичними особами рішень уряду. Цей кодекс називається Адміністративним кодексом України.


=== Міжнародне право ===
=== Міжнародне право ===
{{Main|Міжнародне право}}
[[Міжнародне право]], також називається Законом націй, передбачає застосування міжнародних законів в Україні. Міжнародні угоди, ратифіковані Парламентом України, є частиною українського законодавства. Конституція України дозволяє пряме застосування більшості міжнародних законів в українських судах. Якщо міжнародна угода України передбачає інші правила, ніж установлені Законом України, то застосовуватимуться правила цієї міжнародної угоди. Закони регулюють юрисдикцію з міжнародним аспектом, наприклад, тому що партії з інших країн не є частиною міжнародного закону, але утворюють певну гілку цивільного права.
Міжнародне право, також називається Законом націй, передбачає застосування міжнародних законів в Україні. Міжнародні угоди, ратифіковані Парламентом України, є частиною українського законодавства. Конституція України дозволяє пряме застосування більшості міжнародних законів в українських судах. Якщо міжнародна угода України передбачає інші правила, ніж установлені Законом України, то застосовуватимуться правила цієї міжнародної угоди. Закони регулюють юрисдикцію з міжнародним аспектом, наприклад, тому що партії з інших країн не є частиною міжнародного закону, але утворюють певну гілку цивільного права.


У вересні 2005 року було прийнято Закон України про [[міжнародне приватне право]].{{citation needed|date=October 2011}} Закон установлює процедуру регулювання приватних правовідносин, які є предметом інших правових систем, крім таких України.
У вересні 2005 року було прийнято Закон України про [[міжнародне приватне право]]<ref>{{Cite web|title=ЗАКОН УКРАЇНИ
Про міжнародне приватне право|url=https://ips.ligazakon.net/document/view/T052709|website=ips.ligazakon.net|accessdate=2020-12-14|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120095522/https://ips.ligazakon.net/document/view/T052709}}</ref>. Закон установлює процедуру регулювання приватних правовідносин, які є предметом інших правових систем, крім таких України.


=== Комерційне право ===
=== Комерційне право ===
{{Main|Комерційне право}}
Господарський кодекс України описує деталі щодо дотримання положень Конституції України для комерційної діяльності. Кодекс регулює основи комерційної діяльності, включно з суб'єктами господарювання, майновою основою, відповідальністю за порушення, особливостями правового регулювання та регулюванням зовнішньої торгівлі.
Господарський кодекс України описує деталі щодо дотримання положень Конституції України для комерційної діяльності. Кодекс регулює основи комерційної діяльності, включно з суб'єктами господарювання, майновою основою, відповідальністю за порушення, особливостями правового регулювання та регулюванням зовнішньої торгівлі.


==== Типи корпорацій ====
==== Типи корпорацій ====
* Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)&nbsp;— {{lang-en|Limited liability company}} з обов'язковим статутним капіталом

* Приватне Підприємство (ПП)&nbsp;— {{lang-en|Privately held company}} без обов'язкового статутного капіталу
* Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — англ. ''Limited liability company'' з обов'язковим статутним капіталом<br />
* Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ)&nbsp;— {{lang-en|Additional liability company}}
* Приватне Підприємство (ПП) — англ. ''Privately held company'' без обов'язкового статутного капіталу<br />
* Приватне акціонерне товариство (ПрАТ), раніше Закрите (ЗАТ)&nbsp;— {{lang-en|Private joint-stock company}}
* Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) — англ. ''Additional liability company''<br />
* Приватне акціонерне товариство (ПрАТ), раніше Закрите (ЗАТ) англ. ''Private joint-stock company''<br />
* Публічне акціонерне товариство (ПАТ), раніше Відкрите (ВАТ)&nbsp;{{lang-en|Public joint-stock company}}
* Публічне акціонерне товариство (ПАТ), раніше Відкрите (ВАТ) — англ. ''Public joint-stock company''<br />


=== Юридична відповідальність ===
=== Юридична відповідальність ===
Українська юридична відповідальність включає конституційну, яка накладається на Президента чи Депутата (члена Парламенту) Парламентом України, кримінальна, яка накладається місцевими судами у вигляді [[Вирок|вироку]], громадянська, яка накладається місцевими судами у вигляді рішення, адміністративна, яка накладається адміністративними судами у вигляді рішення, та дисциплінарна, яка накладається вищими посадовими особами чи спеціально створеними організаціями.
Українська юридична відповідальність включає конституційну, яка накладається на Президента чи Депутата (члена Парламенту) Парламентом України, кримінальна, яка накладається місцевими судами у вигляді [[вирок]]у, громадянська, яка накладається місцевими судами у вигляді рішення, адміністративна, яка накладається адміністративними судами у вигляді рішення, та дисциплінарна, яка накладається вищими посадовими особами чи спеціально створеними організаціями.


== Призначення посад ==
== Призначення посад ==
[[Суддя|Судді]] призначаються Верховною Радою України. [[Адвокат|Адвокати]] призначаються Дисциплінарною комісією. [[Нотаріат (основна)|Нотаріуси]] призначаються Міністерством юстиції України. [[Прокурор|Прокурори]] призначаються регіональними вищими посадовими особами. Полісмени призначаються вищими посадовими особами.
[[Суддя|Судді]] призначаються Верховною Радою України. [[Адвокат]]и призначаються Дисциплінарною комісією. [[Нотаріус]]и призначаються Міністерством юстиції України. [[Прокурор]]и призначаються регіональними вищими посадовими особами. Полісмени призначаються вищими посадовими особами.


== Список актів парламенту ==
== Список актів парламенту ==
[[Конституція України]] є вищим законом України. Закони й інше законодавство повинні прийматися на її основі та відповідати їй.
[[Конституція України]] є вищим законом України. Закони й інше законодавство повинні прийматися на її основі та відповідати їй.


Оскільки українська правова система заснована на кодексах, існує ряд кодексів законів в основних сферах національного законодавства. До них відносяться:
Оскільки українська правова система заснована на кодексах, існує ряд кодексів законів в основних сферах національного законодавства. До них належать:


* [[Цивільний кодекс України]]<br />
* [[Кодекс законів про працю України]]
* [[Кримінальний кодекс України]]<br />
* [[Житловий кодекс України|Житловий Кодекс України]]
* [[Кодекс України про адміністративні правопорушення]]
* [[Сімейний кодекс України]]<br />
* [[Господарський процесуальний кодекс України]]
* [[Кодекс законів про працю України|Кодекс законів про працю України<br />]]
* [[Земельний кодекс України]]<br />
* [[Лісовий кодекс України]]
* [[Водний кодекс України]]<br />
* [[Кодекс України про надра]]
* [[Кодекс України про надра]]<br />
* [[Адміністративний кодекс УСРР|Адміністративний кодекс України]]<br />
* [[Бюджетний кодекс України]]
* [[Лісовий кодекс України]]<br />
* [[Митний кодекс України]]<br />
* [[Кодекс торговельного мореплавства України]]
* [[Кодекс торговельного мореплавства України]]
* [[Житловий кодекс України]]<br />
* [[Водний кодекс України]]
* [[Господарський кодекс України]]<br />
* [[Кримінальний кодекс України]]
* [[Земельний кодекс України (2001)|Земельний кодекс України]]
* [[Сімейний кодекс України]]
* [[Господарський кодекс України]]
* [[Цивільний кодекс України]]
* [[Кримінально-виконавчий кодекс України]]
* [[Цивільний процесуальний кодекс України]]
* [[Кодекс адміністративного судочинства України]]
* [[Бюджетний кодекс України (2010)|Бюджетний кодекс України]]
* [[Податковий кодекс України]]
* [[Повітряний кодекс України]]
* [[Повітряний кодекс України]]
* [[Податковий кодекс України]]<br />
* [[Митний кодекс України (2012)|Митний кодекс України]]
* [[Цивільний процесуальний кодекс України]]<br />
* [[Кримінальний процесуальний кодекс України]]
* [[Кримінальний процесуальний кодекс України]]<br />
* [[Кодекс цивільного захисту України]]
* [[Кодекс України про адміністративні правопорушення]]<br />
* [[Кодекс України з процедур банкрутства]]
* [[Кодекс адміністративного судочинства України]]
* [[Виборчий кодекс України]]
* [[Кримінально-виконавчий кодекс України]]


Лише Парламент України має право видавати нормативні акти у вигляді законів. Закони України є вищими нормативними актами в України<ref>{{cite web|url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=annot|title=Constitution of Ukraine|publisher=Zakon1.rada.gov.ua|date=|accessdate=2011-11-01}}</ref>
Лише Парламент України має право видавати нормативні акти у вигляді законів. Закони України є вищими нормативними актами в України<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр|назва=Конституція України|вебсайт=zakon.rada.gov.ua|дата=21 лютого 2019|дата-доступу=31 березня 2019|archive-date=29 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190529034958/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр}}</ref>.


Другорядне законодавство України складається з інших нормативних актів, включно з указами, резолюціями та розпорядженнями, виданими Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним Банком України, міністерствами й іншими державними установами. Вони приймаються на основі та в реалізації загальних положень закону.
Другорядне законодавство України складається з інших нормативних актів, включно з указами, резолюціями та розпорядженнями, виданими Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним Банком України, міністерствами й іншими державними установами. Вони приймаються на основі та в реалізації загальних положень закону.


== Судова система ==
== Судова система ==
{{Main|Судова система України}}
Судова система України широко розцінюється як корумпована<ref>[http://www.kyivpost.com/news/politics/detail/72013/ Battle looming over new law on judiciary and judge status], [//en.wikipedia.org/wiki/Kyiv_Post Kyiv Post] (July 4, 2010)</ref>. Українських суддів заарештовують при отриманні [[Хабар|хабарів]]<ref>[http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/96634/ Kyiv district court judge arrested while taking bribe], [//en.wikipedia.org/wiki/Kyiv_Post Kyiv Post] (February 8, 2011)</ref>
Судова система України широко розцінюється як корумпована<ref>{{Cite news|url=https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/battle-looming-over-new-law-on-judiciary-and-judge-72013.html|назва=Battle looming over new law on judiciary and judge status|газета=[[Kyiv Post]]|дата=4 липня 2010|accessdate=31 березня 2019|archive-date=14 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180814001646/https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/battle-looming-over-new-law-on-judiciary-and-judge-72013.html}}</ref>. Українських суддів заарештовують при отриманні [[хабар]]ів<ref>{{Cite news|url=https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/kyiv-district-court-judge-arrested-while-taking-br-96634.html|назва=Kyiv district court judge arrested while taking bribe|газета=[[Kyiv Post]]|дата=8 лютого 2011|accessdate=31 березня 2019|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126065828/https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/kyiv-district-court-judge-arrested-while-taking-br-96634.html}}</ref>.
[[Файл:Схема_системи_судів_загальної_юрисдикції.gif|праворуч|міні|Судова система України]]
[[Файл:Схема системи судів загальної юрисдикції.gif|праворуч|міні|Судова система України]]
[[Суд|Суди]] в Україні поділяються за [[Юрисдикція|юрисдикцією]] на [[Конституційний суд|конституційні]], загальні (кримінальної та цивільної), економічні й [[Адміністративний суд (основна)|адміністративні]]. Також є [[Конституційний Суд України]], [[Верховний Суд (Україна)|Верховний Суд України]], [[Апеляційний суд (основна)|апеляційні]] (в кожній [[Область|області]] України) та [[Судова система України|районні]] в кожному [[Місто|місті]], [[Містечко|містечку]] чи [[Район|районі]] (підрозділі області). Також є Вищий адміністративний суд України, місцеві адміністративні суди в кожному адміністративному окрузі, як правило, [[Область|області]], Вищий господарський суд України, місцеві господарські суди в кожному адміністративному окрузі, як правило, [[Область|області]], та [[Військовий суд (основна)|військовий суд]] у кожному апеляційному суді в кожній [[Область|області]]. Також є третейський суд, створений відповідно до закону «Про третейські суди» та зареєстрований у [[Міністерство юстиції|Міністерстві юстиції]] України.
[[Суд]]и в Україні поділяються за [[Юрисдикція|юрисдикцією]] на [[Конституційний суд|конституційні]], загальні (кримінальної та цивільної), економічні й {{нп|Адміністративний суд|адміністративні|en|Administrative court}}. Також є [[Конституційний Суд України]], [[Верховний Суд (Україна)|Верховний Суд України]], [[Апеляційний суд|апеляційні]] (в кожній [[Область|області]] України) та [[Судова система України|районні]] в кожному [[Місто|місті]], [[Містечко|містечку]] чи [[район]]і. Також є [[Вищий адміністративний суд України]], місцеві адміністративні суди в кожному адміністративному окрузі, як правило, області, [[Вищий господарський суд України]], місцеві господарські суди в кожному адміністративному окрузі, як правило, області, та {{нп|військовий суд||en|Military court}} у кожному апеляційному суді в кожній області. Також є [[третейський суд]], створений відповідно до закону «Про третейські суди»<ref>{{Cite web|title=ЗАКОН УКРАЇНИ

Про третейські суди|url=https://ips.ligazakon.net/document/view/T041701|website=ips.ligazakon.net|accessdate=2020-12-14|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120204700/https://ips.ligazakon.net/document/view/T041701}}</ref> та зареєстрований у [[Міністерство юстиції України|Міністерстві юстиції України]].
Щоби стати [[Суддя|суддею]] в Україні, треба досягти 25-річного віку. Новопризначені судді призначаються Президентом України та служать п'ять років. Після цього судді обираються довічно Парламентом України. Судді не обираться громадянами, як практикується в багатьох західних країнах. Судова гілка влади в Україні не повністю незалежна. Для затримання чи арешту судді необхідний спеціальний дозвіл Парламенту України.{{citation needed|date=October 2011}}
[[Файл:Klov Palace. Listed ID 80-382-0462. - 8 Pylypa Orlyka Street, Pechersk Raion, Kiev. - Pechersk 28 09 13 396.jpg|міні|[[Кловський палац]]&nbsp;— одна з будівель [[Верховний Суд (Україна)|Верховного Суду]]]]
Щоби стати [[Суддя|суддею]] в Україні, треба досягти 30<ref>{{Cite news|title=Про судоустрій і статус суддів|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text|work=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2021-04-22|language=uk|archive-date=22 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200822083150/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text}}</ref>-річного віку. Новопризначені судді призначаються Президентом України та служать п'ять років. Після цього судді обираються довічно Верховною Радою України. Судді не обираються громадянами, як практикується в багатьох західних країнах. Судова гілка влади в Україні не повністю незалежна. Для затримання чи арешту судді необхідний спеціальний дозвіл [[Вища рада правосуддя|Вищої ради правосуддя]]<ref>{{Cite web|title=ЗАКОН УКРАЇНИ
Про судоустрій і статус суддів, стаття 49, пункт 1|url=https://ips.ligazakon.net/document/view/T161402|website=ips.ligazakon.net|accessdate=2020-12-14|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=12 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201212203427/https://ips.ligazakon.net/document/view/T161402}}</ref>.


Судді не повинні відноситися до політичних партій і профспілок, а також брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші платні посади, чи робити будь-яку іншу платну роботу за винятком такої, що є науковою по природі, має навчальне чи творче значення. Відповідно до закону, суддя, виконуючи правосуддя, повинен дотримуватися Конституції й законів України та забезпечувати повний, ретельний і об'єктивний розгляд справ, дотримуючись умов, установлених законом. Вони також зобов'язані вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому поширенню інформації, яку держава та / або комерційна організація вважає таємною, чи яка є конфіденційною та стає відомою йому чи їй у процесі виконання службових обов'язків. Більше того, Закон вимагає від судді утримуватися від дій, які зневажають суддю та можуть викликати сумнів у його чи її об'єктивності, неупередженості чи незалежності.
Судді не повинні відноситися до політичних партій і профспілок, а також брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші платні посади, чи робити будь-яку іншу платну роботу за винятком такої, що є науковою по природі, має навчальне чи творче значення. Відповідно до закону, суддя, виконуючи правосуддя, повинен дотримуватися Конституції й законів України та забезпечувати повний, ретельний і об'єктивний розгляд справ, дотримуючись умов, установлених законом. Вони також зобов'язані вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому поширенню інформації, яку держава та / або комерційна організація вважає таємною, чи яка є конфіденційною та стає відомою йому чи їй у процесі виконання службових обов'язків. Більше того, Закон вимагає від судді утримуватися від дій, які зневажають суддю та можуть викликати сумнів у його чи її об'єктивності, неупередженості чи незалежності.


Закон установлює систему гарантій професійної діяльності судді, необхідної для затвердження неупереджених й об'єктивних рішень. Закон гарантує суддям їх особистий імунітет, таємність судових рішень, правовий захист, а також матеріальне та соціальне забезпечення. Закон також забороняє будь-яке не передбачене законом утручання в діяльність судді щодо виконання правосуддя, затримання чи арешт судді без згоди ''Верховної Ради'' до виконання судом обвинувального висновку щодо нього чи неї.
Закон установлює систему гарантій професійної діяльності судді, необхідної для затвердження неупереджених й об'єктивних рішень. Закон гарантує суддям їх особистий імунітет, таємність судових рішень, правовий захист, а також матеріальне та соціальне забезпечення. Закон також забороняє будь-яке не передбачене законом утручання в діяльність судді щодо виконання правосуддя, затримання чи арешт судді без згоди Вищої ради правосуддя до виконання судом обвинувального висновку щодо нього чи неї.


== Юридичні школи ==
== Юридичні школи ==
Україна зробила кроки з реформування своїх освітніх рамок у відповідності з Болонським процесом. До середини 2000-х університети почали надавати ступені [[Бакалавр права|бакалавра права]] (близько трьох років денної форми навчання та чотирьох — заочної) та [[Магістр права|магістра права]] (близько п'яти років денної форми навчання та шести — заочної). У радянські часи лише ступінь бакалавра (після 10 років середньої освіти) був п'ятирічним дипломованим спеціалістом із вимогою дисертації, зазвичай розміщуючи його десь між ступенями бакалавра та магістра на Заході. Ступені присуджуються органами державної екзаменаційної комісії університету. Університетський ступінь дає людям право займатися професійною правовою діяльністю в Україні як юридичний радник. Однак, судді та кримінальні адвокати повинні скласти додатковий державний ліцензійний іспит.
Україна зробила кроки з реформування своїх освітніх рамок у відповідності з Болонським процесом. До середини 2000-х університети почали надавати ступені [[Бакалавр права|бакалавра права]] (близько трьох років денної форми навчання та чотирьох&nbsp;— заочної) та [[Магістр права|магістра права]] (близько п'яти років денної форми навчання та шести&nbsp;— заочної). У радянські часи лише ступінь бакалавра (після 10 років середньої освіти) був п'ятирічним дипломованим спеціалістом із вимогою дисертації, зазвичай розміщуючи його десь між ступенями бакалавра та магістра на Заході. Ступені присуджуються органами державної екзаменаційної комісії університету. Університетський ступінь дає людям право займатися професійною правовою діяльністю в Україні як юридичний радник. Однак, судді та кримінальні адвокати повинні скласти додатковий державний ліцензійний іспит.


== Післядипломна освіта ==
== Післядипломна освіта ==
Післядипломну систему не було реформовано. Правовими [[Науковий ступінь|науковими ступенями]] в Україні є кандидат (CSJ) і доктор наук юриспруденції (DSJ), еквівалентні [[Доктор права|доктору наук права]] (L.Sc.D.). [[Диплом]] присуджується після успішного захисту [[Дисертація|дисертації]] ([[Дипломна робота|дипломної роботи]]) [[Вища атестаційна комісія|вищою атестаційною комісією]] (ВАК). Повний текст усіх захищених дисертацій зберігається у [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського]].
Післядипломну систему не було реформовано. Правовими [[Науковий ступінь|науковими ступенями]] в Україні є кандидат (CSJ) і доктор наук юриспруденції (DSJ), еквівалентні {{нп|Доктор права|доктору наук права|ru}} (L.Sc.D.). [[Диплом]] присуджується після успішного захисту [[Дисертація|дисертації]] ([[Дипломна робота|дипломної роботи]]) [[Вища атестаційна комісія|вищою атестаційною комісією]]. Повний текст усіх захищених дисертацій зберігається у [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національній бібліотеці України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]].


=== Сфери навчання ===
=== Сфери навчання ===
Наукові ступені, що присуджуються ВАК, класифікуються в усталений список спеціальностей, згрупованих у наступні основні розділи.
Наукові ступені, що присуджуються Вищою атестаційною комісією, класифікуються в усталений список спеціальностей, згрупованих у наступні основні розділи.


* 12.00.01 [[Теорія права]]<br />
* 12.00.01 [[Теорія права]]
* 12.00.02 [[Конституційне право|Конституційне право<br />]]
* 12.00.02 [[Конституційне право]]
* 12.00.03 [[Романо-германська правова сім'я|Цивільне право<br />]]
* 12.00.03 [[Цивільне право]]
* 12.00.04 [[Економічне право|Економічне право<br />]]
* 12.00.04 [[Господарське право]]
* 12.00.05 [[Трудове право|Трудове право<br />]]
* 12.00.05 [[Трудове право]]
* 12.00.06 [[Земельне право|Земельне право<br />]]
* 12.00.06 [[Земельне право]]
* 12.00.07 [[Адміністративне право]], [[Фінансове право]]<br />
* 12.00.07 [[Адміністративне право]], [[Фінансове право]]
* 12.00.08 [[Кримінальне право|Кримінальне право<br />]]
* 12.00.08 [[Кримінальне право]]
* 12.00.09 [[Кримінальний процес|Кримінальний процес<br />]]
* 12.00.09 [[Кримінальний процес]]
* 12.00.10 [[Судова система|Судова система<br />]]
* 12.00.10 [[Судова система]]
* 12.00.11 [[Міжнародне право|Міжнародне право<br />]]
* 12.00.11 [[Міжнародне право]]
* 12.00.12 [[Філософія права|Філософія права<br />]]
* 12.00.12 [[Філософія права]]


База даних усіх practicing докторів наук правознавства підтримується [[Міністерство освіти і науки України|Міністерством освіти і науки України]].
База даних усіх практикуючих докторів наук правознавства підтримується [[Міністерство освіти і науки України|Міністерством освіти і науки України]].


=== Доценти університетів ===
=== Доценти університетів ===
[[Доцент]] університету — той, хто має право навчати. Кваліфікація включає одну дисертацію ([[Кандидат юридичних наук|кандидатський ступінь]], CSJ) та демонстрацію компетентності самостійного проведення наукових досліджень.
[[Доцент]] університету&nbsp;— той, хто має право навчати. Кваліфікація включає одну дисертацію ([[Кандидат юридичних наук|кандидатський ступінь]], CSJ) та демонстрацію компетентності самостійного проведення наукових досліджень.


=== Професори університетів ===
=== Професори університетів ===
[[Професор]] університету — той, хто має право навчати. Кваліфікація включає одну дисертацію ([[Докторантура|докторський ступінь]], DSJ) та демонстрацію компетентності самостійного проведення наукових досліджень.
[[Професор]] університету&nbsp;— той, хто має право навчати. Кваліфікація включає одну дисертацію ([[Докторантура|докторський ступінь]], DSJ) та демонстрацію компетентності самостійного проведення наукових досліджень.


=== Академіки ===
=== Академіки ===
Рядок 118: Рядок 163:


=== Члени-кореспонденти ===
=== Члени-кореспонденти ===
Існує також звання нижчого рангу, яке по-різному перекладається як член-кореспондент або асоційований член Національної академії наук права<ref>[http://www.aprnu.kharkiv.org]</ref>
Існує також звання нижчого рангу, яке по-різному перекладається як член-кореспондент або асоційований член Національної академії наук права<ref>{{Cite web |url=http://www.aprnu.kharkiv.org/ |title=Архівована копія |accessdate=18 червня 2022 |archive-date=15 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220615044108/http://www.aprnu.kharkiv.org/ }}</ref>.


== Юристи та юридичні фірми ==
== Юристи та юридичні фірми ==
Право практикується в Україні [[Юрист|юристами]] (юридичними консультантами, радниками, адвокатами), професіоналами, нагородженими дипломом після закінчення юридичного факультету університету. Юридичні офіси підтримуються правниками, котрі реєструють їх як [[Юридична фірма|юридичну фірму]] в [[Міністерство юстиції|Міністерстві юстиції]] та нагороджуються державною сертифікацією.
Право практикується в Україні [[юрист]]ами (юридичними консультантами, радниками, адвокатами), професіоналами, нагородженими дипломом після закінчення юридичного факультету університету. Юридичні офіси підтримуються правниками, котрі реєструють їх як [[Юридична фірма|юридичну фірму]] в [[Міністерство юстиції|Міністерстві юстиції]] та нагороджуються державною сертифікацією.


Конституція України визначає роботу адвокатури як «забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні». В даному випадку [[Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»|Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]] визначає адвокатуру як добровільне професійне громадське об'єднання.
Конституція України визначає роботу адвокатури як «забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні». В даному випадку [[Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]] визначає адвокатуру як добровільне професійне [[громадське об'єднання]].


Для захисту особи, звинуваченої у кримінальному злочині, особа повинна бути адвокатом. Адвокатом, згідно з Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути особа з вищою юридичною освітою, зазначеною дипломом України чи, відповідно до міжнародних договорів України, дипломом іноземної країни, досвідом роботи в галузі права не менш як два роки, що вільно володіє державною мовою, склала кваліфікаційний іспит, отримала сертифікат на право юридичної практики та та прийняла присягу адвоката України.
Для захисту особи, звинуваченої у кримінальному злочині, особа повинна бути адвокатом. Адвокатом, згідно з Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути особа з [[Вища юридична освіта|вищою юридичною освітою]], зазначеною дипломом України чи, відповідно до міжнародних договорів України, дипломом іноземної країни, досвідом роботи в галузі права не менш як два роки, що вільно володіє [[Державна мова|державною мовою]], склала кваліфікаційний іспит, отримала сертифікат на право юридичної практики та прийняла присягу адвоката України.


Закон визначає, що адвокати не можуть мати судимість. Закон також передбачає, що адвокат не може працювати в суді, прокуратурі чи нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки чи органах державного управління.
Закон визначає, що адвокати не можуть мати судимість. Закон також передбачає, що адвокат не може працювати в суді, прокуратурі чи нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки чи органах державного управління.


Для захисту особи, звинуваченої у кримінальному злочині, адвокат повинен мати сертифікат на право юридичної практики (підписаний регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури) чи лист довіреності. В Україні є 25 регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: по одній у кожній [[Область|області]], в [[Київ|Києві]] та [[Севастополь|Севастополі]].
Для захисту особи, звинуваченої у кримінальному злочині, адвокат повинен мати сертифікат на право юридичної практики (підписаний регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури) чи лист довіреності. В Україні є 25 регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: по одній у кожній [[Область|області]], в [[Київ|Києві]] та [[Севастополь|Севастополі]].


Список адвокатів зберігається та публікується [[Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури|Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури]] чи [[Кабінет Міністрів України|Кабінетом Міністрів України]]<ref>{{Cite web|url=http://www.vkka.gov.ua/index.php?page=katalogall|date=2006-08-18|publisher=Vkka.gov.ua|language=ru|accessdate=2011-11-01}}Пропущений або порожній <code>&#x7C;title=</code> ([[Довідка:Помилки посилань на джерела#citation missing title|довідка]])
Список адвокатів зберігається та публікується [[Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури|Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури]] чи [[Кабінет Міністрів України|Кабінетом Міністрів України]]<ref>{{Cite web|url=https://www.vkka.gov.ua/index.php?page=katalogall|дата=18 серпня 2006|вебсайт=Vkka.gov.ua|мовою=російською|дата-доступу=1 листопада 2011|title=Архівована копія|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120928054108/http://www.vkka.gov.ua/index.php?page=katalogall|archivedate=28 вересня 2012|deadurl=yes}}</ref>.
[[Категорія:Сторінки з посиланнями на джерела без назв]]
[[Категорія:Сторінки з URL без назв]]</ref>


Для представлення клієнта в некримінальних справах або бути своїм же адвокатом, особа повинна мати вищу юридичну освіту.
Для представлення клієнта в некримінальних справах або бути своїм же адвокатом, особа повинна мати вищу юридичну освіту.


Список [[Юридична фірма|юридичних фірм]] зберігається та публікується на офіційному веб-сайті [[Міністерство юстиції|Міністерства юстиції]] України<ref>{{Cite web|url=http://www.minjust.gov.ua/0/3190|title=Мiнiстерство юстицiї України|publisher=Minjust.gov.ua|language=ru|accessdate=2011-11-01}}</ref>
Список [[Юридична фірма|юридичних фірм]] зберігається та публікується на офіційному вебсайті [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції України]]<ref>{{Cite web|url=https://www.minjust.gov.ua/0/3190|назва=Міністерство юстиції України|вебсайт=minjust.gov.ua|дата-доступу=1 листопада 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130623115108/http://www.minjust.gov.ua/0/3190|archivedate=23 червня 2013|deadurl=yes}}</ref>.


Список правників київського університету: [[Список випускників київського національного університету імені Тараса Шевченка|Список випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
Список правників київського університету: {{нп|Список випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка|||List of Taras Shevchenko National University of Kyiv people}}.


Список правників України: [[Список юристів]].
Список правників України: {{нп|Список юристів|||List of jurists}}.


== Нотаріуси ==
== Нотаріуси ==
{{Main|Нотаріус в Україні}}
[[Нотаріус]] в Україні засновано на настановах, установлених Законом «Про нотаріат». Згідно з Законом, нотаріат — система органів і посадових осіб, зобов'язаних посвідчувати права та факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. В Україні нотаріальні операції здійснюються державними чи приватними нотаріусами або службовцями виконавчих органів місцевих (сільських, районних, міських) рад за відсутності в них нотаріусів. Відмінність між державним і приватним нотаріусом полягає в оплаті послуг, нав'язаною приватним і фіксованою державним, тоді як єдиний аспект, який регулюється державою щодо приватних нотаріусів, — нижня ціна.
Нотаріус в Україні засновано на настановах, установлених Законом «Про нотаріат»<ref>{{Cite web|title=ЗАКОН УКРАЇНИ
Про нотаріат|url=https://ips.ligazakon.net/document/view/T342500|website=ips.ligazakon.net|accessdate=2020-12-14|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=16 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200716201852/https://ips.ligazakon.net/document/view/t342500}}</ref>. Згідно з Законом, нотаріат&nbsp;— система органів і посадових осіб, зобов'язаних посвідчувати права та факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної [[Вірогідність|вірогідності]]. В Україні нотаріальні операції здійснюються державними чи приватними нотаріусами або службовцями виконавчих органів місцевих (сільських, районних, міських) рад за відсутності в них нотаріусів. Відмінність між державним і приватним нотаріусом полягає в оплаті послуг, нав'язаною приватним і фіксованою державним, тоді як єдиний аспект, який регулюється державою щодо приватних нотаріусів,&nbsp;— нижня ціна.


Будь-яка особа, котра розглядає обіймання посади нотаріуса, повинна бути громадянином України, мати вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут), працювати на випробувальному терміні протягом півроку в державній або приватній нотаріальній конторі, скласти кваліфікаційний іспит і отримати сертифікат, який дозволяє нотаріальні дії. Особа з будь-якою непогашеною судимістю не може бути нотаріусом за законом.
Будь-яка особа, котра розглядає обіймання посади нотаріуса, повинна бути громадянином України, мати вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут), працювати на випробувальному терміні протягом півроку в державній або приватній нотаріальній конторі, скласти кваліфікаційний іспит і отримати сертифікат, який дозволяє нотаріальні дії. Особа з будь-якою непогашеною судимістю не може бути нотаріусом за законом.


Сертифікат, який дозволяє нотаріальні дії, може анулюватися Міністерством юстиції України в наступних випадках: — за власною ініціативою нотаріуса; — втрата українського громадянства чи виїзд на постійне проживання за межі України; — невідповідність нотаріуса займаній посаді через стан здоров'я, що перешкоджає його нотаріальній діяльності; — набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нотаріуса.
Сертифікат, який дозволяє нотаріальні дії, може анулюватися Міністерством юстиції України в наступних випадках:&nbsp;— за власною ініціативою нотаріуса;&nbsp;— втрата українського громадянства чи виїзд на постійне проживання за межі України;&nbsp;— невідповідність нотаріуса займаній посаді через стан здоров'я, що перешкоджає його нотаріальній діяльності;&nbsp;— набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нотаріуса.


Нотаріусам не дозволяється законом працювати в судах, поліції чи прокуратурах, представляти громадян у судах або будь-яких інших урядових установах. Головна роль нотаріусів в Україні — нотаріально завіряти документи та договори між особами відповідно до Цивільного кодексу України. Кожний нотаріально завірений документ, угода, договір тощо видається в нумерованому, особливому паперовому вигляді, захищеному ознаками безпеки та зареєстрований у записах нотаріуса, які незалежно зберігаються після завершення в [[Область|обласних]] архівах. База даних нотаріусів зберігається та доступна для громадськості на офіційному веб-сайті [[Міністерство юстиції|Міністерства юстиції]] України. Станом на 2007 рік зареєстровано близько 13 тис. практик нотаріусів в Україні.
Нотаріусам не дозволяється законом працювати в судах, поліції чи прокуратурах, представляти громадян у судах або будь-яких інших урядових установах. Головна роль нотаріусів в Україні&nbsp;— нотаріально засвідчувати документи та договори між особами відповідно до Цивільного кодексу України. Кожний нотаріально засвідчений документ, угода, договір тощо видається в нумерованому, особливому паперовому вигляді, захищеному ознаками безпеки та зареєстрований у записах нотаріуса, які незалежно зберігаються після завершення в [[Область|обласних]] архівах. База даних нотаріусів зберігається та доступна для громадськості на офіційному вебсайті [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції України]]. Станом на 2007 рік зареєстровано близько 13 тис. практик нотаріусів в Україні.


== Органи досудового слідства ==
== Система кримінального правосуддя ==
[[Кримінальний процес|Розслідування]] здійснюється правоохоронними органами, наділеними слідчою компетенцією.
Кримінальні [[Кримінальний процес|розслідування]] здійснюється за офіційною владою працівниками правоохоронних органів, як-от [[Поліція|поліції]]<ref>{{cite web|url=http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/en/index;jsessionid=F410EEB754842B2A0A83336CE809820A|script-title=ru:Мвс України|language=ru|publisher=Mvs.gov.ua|date=|accessdate=2011-11-01}}</ref>, податкової поліції  чи міліції, [[Прокурор|прокурорами]] (громадськими обвинувачами)<ref>{{cite web|url=http://www.gp.gov.ua/|script-title=ru:Генеральна прокуратура України. Офіційний інтернет-портал / Стартова сторінка|publisher=Gp.gov.ua|date=2011-10-28|accessdate=2011-11-01|language=ru}}</ref> та [[Служба безпеки України|Службою безпеки України]]<ref>{{cite web|url=http://sbu.gov.ua/sbu/control/en/index|title=The Security Service of Ukraine|publisher=Sbu.gov.ua|date=|accessdate=2011-11-01}}</ref>


'''''О'''рганами досудового слідства'' ''є'' слідчі [[Національна поліція України|Національної поліції,]] [[Державне бюро розслідувань|Державного бюро розслідувань]] і [[Служба безпеки України|органів безпеки]], а також детективи [[Бюро економічної безпеки України]] та [[Національне антикорупційне бюро України|Національного антикорупційного бюро України]].
В українській й інших юрисдикціях цивільного права [[суд присяжних]] має рівну силу трьох професійних [[Суддя|суддів]]. [[Суд присяжних|Присяжні]] та судді спершу розглядають питання вини. Потім, якщо застосовно, вони розглядають застосовуваний штраф. Присяжні використовуються лише для тяжких кримінальних злочинів із 10-річним або більшим терміном ув'язнення.


== Пенітенціарна система ==
== Пенітенціарна система ==
{{Main|Тюрми України|Пенітенціарна система|}}
[[Державна пенітенціарна служба України]] наглядає за пенітенціарною системою України<ref>Detailed information is on the [http://www.kvs.gov.ua official website] of the department.</ref>
[[Державна пенітенціарна служба України]] наглядає за пенітенціарною системою України<ref>Детальніше на [https://www.kvs.gov.ua офіційному вебсайті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200510224411/https://kvs.gov.ua/ |date=10 травня 2020 }} служби</ref>.


Станом на 2007 рік загальне в'язничне населення України сягало 240 тис. людей із 48 млн. населення.
Станом на 2007 рік загальне в'язничне населення України сягало 240 тис. людей із 48&nbsp;млн населення.


В'язниці в Україні класифікуються як досудові чи затримувальні ([[СІЗО]]), високого, середнього та низького рівнів безпеки.
В'язниці в Україні класифікуються як досудові чи затримувальні ([[СІЗО]]), високого, середнього та низького рівнів безпеки.


Обвинувачені у [[Злочин|кримінальних правопорушеннях]], які тягнуть за собою вироки на три чи більше роки, заарештовуються й утримуються до суду у слідчих ізоляторах протягом періоду [[Слідство|слідства]], а після вироку переміщуються до в'язниці, вказаних судами в рішеннях про призначення покарання. [[Застава (запобіжний захід)|Застава]] рідко використовується судами в Україні.
Обвинувачені у [[Кримінальне правопорушення|кримінальних правопорушеннях]], які тягнуть за собою вироки на три чи більше роки, заарештовуються й утримуються до суду у слідчих ізоляторах протягом періоду [[Слідство|слідства]], а після вироку переміщуються до в'язниці, вказаних судами в рішеннях про призначення покарання. [[Застава (запобіжний захід)|Застава]] рідко використовується судами в Україні.


== Ідентифікація ==
== Ідентифікація ==
В Україні кожна особа, старша за 18 років, повинна носити [[паспорт]] або (для іноземців) документ [[Іноземець|іноземця]]. Особу, неспроможну надати паспорт, дозволяється заарештувати й утримувати у відділку поліції до 72 годин задля встановлення її особистості.
В Україні кожна особа, старша за 16 років, має право носити [[паспорт]] або (для іноземців) документ [[Іноземець|іноземця]]. Особу, неспроможну надати паспорт, дозволяється заарештувати й утримувати у відділку поліції до 72 годин задля встановлення її особистості.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Позбавлення волі в Україні]]

* [[Конституція України]]
* [[Позбавлення волі в Україні|Позбавлення волі в Україні<br />]]
* [[Українське громадянство]]
* [[Конституція України|Конституція України<br />]]
* [[Українське громадянство|Українське громадянство<br />]]
* [[Податок на доходи в Україні]]
* [[Податок на доходи в Україні]]
* [[Міністерство внутрішніх справ України|Law enforcement in Ukraine]]
* [[Міністерство внутрішніх справ України]]
* [[Авторське право в Україні|Українське авторське право]]<br />
* [[Авторське право в Україні]]
* [[Міністерство юстиції України|Міністерство юстиції України<br />]]
* [[Міністерство юстиції України]]
* [[Судова система України|Судова система України<br />]]
* [[Судова система України]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 184: Рядок 229:


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws|назва=Законодавство України|вебсайт=zakon.rada.gov.ua|дата-доступу=31 березня 2019}}


* [https://play.google.com/store/books/details?id=yELCDgAAQBAJ Українські закони для іноземців<br />]
[[Категорія:Закони за країною]]
[[Категорія:Закони за країною]]
[[Категорія:Право України]]
[[Категорія:Право України]]
[[Категорія:Законодавство України]]

Поточна версія на 00:26, 18 травня 2024

Правова система України заснована на рамках цивільного права та належить романо-германській правовій традиції. Основним джерелом юридичної інформації є кодифіковане право. Звичаєве та прецедентне право не настільки поширені, хоча прецедентне право часто використовується на підтримку писаного права, як у багатьох інших правових системах. Історично на українську правову систему в першу чергу вплинули французький цивільний кодекс, римське право та традиційне українське звичаєве право[джерело?]. На нові книги з цивільного права (прийняті 2004 року) значно вплинуло німецьке цивільне уложення[джерело?].

Основним законотворчим органом є Верховна Рада України, яка також називається законодавчою владою. Повноваження робити закони може бути делеговано нижчим урядам або конкретним органам Держави, але лише для заданої мети. В останні роки набуло поширення для законодавчої влади створювати «рамкові закони» та делегувати створення докладних правил міністрам або нижчим урядам (наприклад, провінційним або муніципальним)[джерело?]. Після публікування законів у Голосі України наступного дня вони офіційно набувають чинності[1].

Українські політики й аналітики описують систему правосуддя України як «гнилу до ядра»[2][3].

Галузі

[ред. | ред. код]

Українське право зазвичай поділяється на публічне, приватне та міжнародне. Ці галузі правової системи далі поділяються на цивільне (включно з сімейним, спадкувальним, договірним і комерційним, зобов'язальним, майновим, інтелектуальної власності, корпоративним, земельним і деліктним правом[en]), кримінальне, конституційне (включно з законами про структуру держави), адміністративне та міжнародне права.

Цивільне право

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільне право

Цивільне право регулює повсякденне життя громадян й інших юридичних осіб, як-от корпорацій. Основним кодексом українського цивільного права є Цивільний кодекс України. Він містить положення, що регулюють власність, права інтелектуальної власності, договори, делікти, облігації, спадкове право та визначення юридичних осіб. Кодекс вводить нові типи бізнес-контрактів до юридичної практики, включно з факторингом, франчайзингом, орендою послуг і договори про успадкування. Цивільні судові процеси регулюються Цивільним процесуальним кодексом України.

Кримінальне право

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кримінальне право

Кримінальне право — це сукупність правових норм, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які види та межі покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.Кримінальне право має справу з переслідуванням і покаранням за кримінальні злочини. Кримінальний кодекс України містить написані кримінальні закони України. [4]В Україні немає смертної кари. Максимальним кримінальним покаранням є довічне позбавлення волі, яке може бути знижено указом Президента України до 25 років ув'язнення, але лише після 20 років відбування покарання. Парламент України має владу амністії для в'язнів, які не відбувають покарання[5]. Кримінальні провадження, слідство та судовий розгляд у кримінальних процесах регулюються Кримінальним процесуальним кодексом України, який не змінювався з 1962 року, коли Україна була республікою Радянського союзу, до прийняття Верховною Радою України нового Кримінального процесуального кодексу у квітні 2012 року[6][7]. Джерелом крімінального права є Конституція України, Кримінальний кодекс України.

Конституційне право

[ред. | ред. код]

Конституційне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що пов’язані з основами конституційного ладу, державним і територіальним устроєм, правовим статусом людини і громадянина. Воно регулює повноваження демократичних інститутів, організацію виборів і поділ влади між центральним і місцевим урядом. Див. також статтю про Конституцію України. Норми конституційного права мають забов’язальний, заборонний та дозвільний характер. Лише Конституційному Суду України дозволено визначати конституційність законів, створених законодавчою владою.

Конституція України

Адміністративне право

[ред. | ред. код]

Адміністративне право — галузь права, що регулює функціювання різних рівнів українського уряду, включно з процесом оскарження людьми й юридичними особами рішень уряду. Цей кодекс називається Адміністративним кодексом України.

Міжнародне право

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міжнародне право

Міжнародне право, також називається Законом націй, передбачає застосування міжнародних законів в Україні. Міжнародні угоди, ратифіковані Парламентом України, є частиною українського законодавства. Конституція України дозволяє пряме застосування більшості міжнародних законів в українських судах. Якщо міжнародна угода України передбачає інші правила, ніж установлені Законом України, то застосовуватимуться правила цієї міжнародної угоди. Закони регулюють юрисдикцію з міжнародним аспектом, наприклад, тому що партії з інших країн не є частиною міжнародного закону, але утворюють певну гілку цивільного права.

У вересні 2005 року було прийнято Закон України про міжнародне приватне право[8]. Закон установлює процедуру регулювання приватних правовідносин, які є предметом інших правових систем, крім таких України.

Комерційне право

[ред. | ред. код]
Докладніше: Комерційне право

Господарський кодекс України описує деталі щодо дотримання положень Конституції України для комерційної діяльності. Кодекс регулює основи комерційної діяльності, включно з суб'єктами господарювання, майновою основою, відповідальністю за порушення, особливостями правового регулювання та регулюванням зовнішньої торгівлі.

Типи корпорацій

[ред. | ред. код]
  • Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — англ. Limited liability company з обов'язковим статутним капіталом
  • Приватне Підприємство (ПП) — англ. Privately held company без обов'язкового статутного капіталу
  • Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) — англ. Additional liability company
  • Приватне акціонерне товариство (ПрАТ), раніше Закрите (ЗАТ) — англ. Private joint-stock company
  • Публічне акціонерне товариство (ПАТ), раніше Відкрите (ВАТ) — англ. Public joint-stock company

Юридична відповідальність

[ред. | ред. код]

Українська юридична відповідальність включає конституційну, яка накладається на Президента чи Депутата (члена Парламенту) Парламентом України, кримінальна, яка накладається місцевими судами у вигляді вироку, громадянська, яка накладається місцевими судами у вигляді рішення, адміністративна, яка накладається адміністративними судами у вигляді рішення, та дисциплінарна, яка накладається вищими посадовими особами чи спеціально створеними організаціями.

Призначення посад

[ред. | ред. код]

Судді призначаються Верховною Радою України. Адвокати призначаються Дисциплінарною комісією. Нотаріуси призначаються Міністерством юстиції України. Прокурори призначаються регіональними вищими посадовими особами. Полісмени призначаються вищими посадовими особами.

Список актів парламенту

[ред. | ред. код]

Конституція України є вищим законом України. Закони й інше законодавство повинні прийматися на її основі та відповідати їй.

Оскільки українська правова система заснована на кодексах, існує ряд кодексів законів в основних сферах національного законодавства. До них належать:

Лише Парламент України має право видавати нормативні акти у вигляді законів. Закони України є вищими нормативними актами в України[9].

Другорядне законодавство України складається з інших нормативних актів, включно з указами, резолюціями та розпорядженнями, виданими Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним Банком України, міністерствами й іншими державними установами. Вони приймаються на основі та в реалізації загальних положень закону.

Судова система

[ред. | ред. код]

Судова система України широко розцінюється як корумпована[10]. Українських суддів заарештовують при отриманні хабарів[11].

Судова система України

Суди в Україні поділяються за юрисдикцією на конституційні, загальні (кримінальної та цивільної), економічні й адміністративні[en]. Також є Конституційний Суд України, Верховний Суд України, апеляційні (в кожній області України) та районні в кожному місті, містечку чи районі. Також є Вищий адміністративний суд України, місцеві адміністративні суди в кожному адміністративному окрузі, як правило, області, Вищий господарський суд України, місцеві господарські суди в кожному адміністративному окрузі, як правило, області, та військовий суд[en] у кожному апеляційному суді в кожній області. Також є третейський суд, створений відповідно до закону «Про третейські суди»[12] та зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Кловський палац — одна з будівель Верховного Суду

Щоби стати суддею в Україні, треба досягти 30[13]-річного віку. Новопризначені судді призначаються Президентом України та служать п'ять років. Після цього судді обираються довічно Верховною Радою України. Судді не обираються громадянами, як практикується в багатьох західних країнах. Судова гілка влади в Україні не повністю незалежна. Для затримання чи арешту судді необхідний спеціальний дозвіл Вищої ради правосуддя[14].

Судді не повинні відноситися до політичних партій і профспілок, а також брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші платні посади, чи робити будь-яку іншу платну роботу за винятком такої, що є науковою по природі, має навчальне чи творче значення. Відповідно до закону, суддя, виконуючи правосуддя, повинен дотримуватися Конституції й законів України та забезпечувати повний, ретельний і об'єктивний розгляд справ, дотримуючись умов, установлених законом. Вони також зобов'язані вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому поширенню інформації, яку держава та / або комерційна організація вважає таємною, чи яка є конфіденційною та стає відомою йому чи їй у процесі виконання службових обов'язків. Більше того, Закон вимагає від судді утримуватися від дій, які зневажають суддю та можуть викликати сумнів у його чи її об'єктивності, неупередженості чи незалежності.

Закон установлює систему гарантій професійної діяльності судді, необхідної для затвердження неупереджених й об'єктивних рішень. Закон гарантує суддям їх особистий імунітет, таємність судових рішень, правовий захист, а також матеріальне та соціальне забезпечення. Закон також забороняє будь-яке не передбачене законом утручання в діяльність судді щодо виконання правосуддя, затримання чи арешт судді без згоди Вищої ради правосуддя до виконання судом обвинувального висновку щодо нього чи неї.

Юридичні школи

[ред. | ред. код]

Україна зробила кроки з реформування своїх освітніх рамок у відповідності з Болонським процесом. До середини 2000-х університети почали надавати ступені бакалавра права (близько трьох років денної форми навчання та чотирьох — заочної) та магістра права (близько п'яти років денної форми навчання та шести — заочної). У радянські часи лише ступінь бакалавра (після 10 років середньої освіти) був п'ятирічним дипломованим спеціалістом із вимогою дисертації, зазвичай розміщуючи його десь між ступенями бакалавра та магістра на Заході. Ступені присуджуються органами державної екзаменаційної комісії університету. Університетський ступінь дає людям право займатися професійною правовою діяльністю в Україні як юридичний радник. Однак, судді та кримінальні адвокати повинні скласти додатковий державний ліцензійний іспит.

Післядипломна освіта

[ред. | ред. код]

Післядипломну систему не було реформовано. Правовими науковими ступенями в Україні є кандидат (CSJ) і доктор наук юриспруденції (DSJ), еквівалентні доктору наук права[ru] (L.Sc.D.). Диплом присуджується після успішного захисту дисертації (дипломної роботи) вищою атестаційною комісією. Повний текст усіх захищених дисертацій зберігається у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Сфери навчання

[ред. | ред. код]

Наукові ступені, що присуджуються Вищою атестаційною комісією, класифікуються в усталений список спеціальностей, згрупованих у наступні основні розділи.

База даних усіх практикуючих докторів наук правознавства підтримується Міністерством освіти і науки України.

Доценти університетів

[ред. | ред. код]

Доцент університету — той, хто має право навчати. Кваліфікація включає одну дисертацію (кандидатський ступінь, CSJ) та демонстрацію компетентності самостійного проведення наукових досліджень.

Професори університетів

[ред. | ред. код]

Професор університету — той, хто має право навчати. Кваліфікація включає одну дисертацію (докторський ступінь, DSJ) та демонстрацію компетентності самостійного проведення наукових досліджень.

Академіки

[ред. | ред. код]

Звання академіка позначає повне членство в Національній академії наук права.

Члени-кореспонденти

[ред. | ред. код]

Існує також звання нижчого рангу, яке по-різному перекладається як член-кореспондент або асоційований член Національної академії наук права[15].

Юристи та юридичні фірми

[ред. | ред. код]

Право практикується в Україні юристами (юридичними консультантами, радниками, адвокатами), професіоналами, нагородженими дипломом після закінчення юридичного факультету університету. Юридичні офіси підтримуються правниками, котрі реєструють їх як юридичну фірму в Міністерстві юстиції та нагороджуються державною сертифікацією.

Конституція України визначає роботу адвокатури як «забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні». В даному випадку Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає адвокатуру як добровільне професійне громадське об'єднання.

Для захисту особи, звинуваченої у кримінальному злочині, особа повинна бути адвокатом. Адвокатом, згідно з Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути особа з вищою юридичною освітою, зазначеною дипломом України чи, відповідно до міжнародних договорів України, дипломом іноземної країни, досвідом роботи в галузі права не менш як два роки, що вільно володіє державною мовою, склала кваліфікаційний іспит, отримала сертифікат на право юридичної практики та прийняла присягу адвоката України.

Закон визначає, що адвокати не можуть мати судимість. Закон також передбачає, що адвокат не може працювати в суді, прокуратурі чи нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки чи органах державного управління.

Для захисту особи, звинуваченої у кримінальному злочині, адвокат повинен мати сертифікат на право юридичної практики (підписаний регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури) чи лист довіреності. В Україні є 25 регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: по одній у кожній області, в Києві та Севастополі.

Список адвокатів зберігається та публікується Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури чи Кабінетом Міністрів України[16].

Для представлення клієнта в некримінальних справах або бути своїм же адвокатом, особа повинна мати вищу юридичну освіту.

Список юридичних фірм зберігається та публікується на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України[17].

Список правників київського університету: Список випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка[en].

Список правників України: Список юристів[en].

Нотаріуси

[ред. | ред. код]

Нотаріус в Україні засновано на настановах, установлених Законом «Про нотаріат»[18]. Згідно з Законом, нотаріат — система органів і посадових осіб, зобов'язаних посвідчувати права та факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. В Україні нотаріальні операції здійснюються державними чи приватними нотаріусами або службовцями виконавчих органів місцевих (сільських, районних, міських) рад за відсутності в них нотаріусів. Відмінність між державним і приватним нотаріусом полягає в оплаті послуг, нав'язаною приватним і фіксованою державним, тоді як єдиний аспект, який регулюється державою щодо приватних нотаріусів, — нижня ціна.

Будь-яка особа, котра розглядає обіймання посади нотаріуса, повинна бути громадянином України, мати вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут), працювати на випробувальному терміні протягом півроку в державній або приватній нотаріальній конторі, скласти кваліфікаційний іспит і отримати сертифікат, який дозволяє нотаріальні дії. Особа з будь-якою непогашеною судимістю не може бути нотаріусом за законом.

Сертифікат, який дозволяє нотаріальні дії, може анулюватися Міністерством юстиції України в наступних випадках: — за власною ініціативою нотаріуса; — втрата українського громадянства чи виїзд на постійне проживання за межі України; — невідповідність нотаріуса займаній посаді через стан здоров'я, що перешкоджає його нотаріальній діяльності; — набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нотаріуса.

Нотаріусам не дозволяється законом працювати в судах, поліції чи прокуратурах, представляти громадян у судах або будь-яких інших урядових установах. Головна роль нотаріусів в Україні — нотаріально засвідчувати документи та договори між особами відповідно до Цивільного кодексу України. Кожний нотаріально засвідчений документ, угода, договір тощо видається в нумерованому, особливому паперовому вигляді, захищеному ознаками безпеки та зареєстрований у записах нотаріуса, які незалежно зберігаються після завершення в обласних архівах. База даних нотаріусів зберігається та доступна для громадськості на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України. Станом на 2007 рік зареєстровано близько 13 тис. практик нотаріусів в Україні.

Органи досудового слідства

[ред. | ред. код]

Розслідування здійснюється правоохоронними органами, наділеними слідчою компетенцією.

Органами досудового слідства є слідчі Національної поліції, Державного бюро розслідувань і органів безпеки, а також детективи Бюро економічної безпеки України та Національного антикорупційного бюро України.

Пенітенціарна система

[ред. | ред. код]

Державна пенітенціарна служба України наглядає за пенітенціарною системою України[19].

Станом на 2007 рік загальне в'язничне населення України сягало 240 тис. людей із 48 млн населення.

В'язниці в Україні класифікуються як досудові чи затримувальні (СІЗО), високого, середнього та низького рівнів безпеки.

Обвинувачені у кримінальних правопорушеннях, які тягнуть за собою вироки на три чи більше роки, заарештовуються й утримуються до суду у слідчих ізоляторах протягом періоду слідства, а після вироку переміщуються до в'язниці, вказаних судами в рішеннях про призначення покарання. Застава рідко використовується судами в Україні.

Ідентифікація

[ред. | ред. код]

В Україні кожна особа, старша за 16 років, має право носити паспорт або (для іноземців) документ іноземця. Особу, неспроможну надати паспорт, дозволяється заарештувати й утримувати у відділку поліції до 72 годин задля встановлення її особистості.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Закони про декомунізацію і статус воїнів ОУН і УПА опублікували в «Голосі України». Українська правда. 20 травня 2015. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 31 березня 2019.
  2. Byrne, Peter (26 березня 2010). Moskal: «Rotten to the core». Kyiv Post. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  3. Byrne, Peter (26 березня 2010). Jackpot. Kyiv Post. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 31 березня 2019.
  4. Кириченко, Віктор (2010). Теорія держави і права: модульний курс (українська) . Київ: Центр учбової літератури. с. 264. ISBN 978-611-01-0010-6.
  5. ЗАКОН УКРАЇНИ Про застосування амністії в Україні (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 48, ст.263){Із змінами, внесеними згідно із Законами № 620/96-ВР від 19.12.96, ВВР, 1997, № 9, ст.69 № 1745-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, № 35, ст.281 № 491-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 9, ст.79} {В редакції Закону № 3465-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 51, ст.580} {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 221-VII від 18.04.2013, ВВР, 2014, № 10, ст.119 № 792-VII від 27.02.2014, ВВР, 2014, № 14, ст.257 № 1246-VII від 06.05.2014, ВВР, 2014, № 27, ст.910 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408}.
  6. Interns (20 вересня 2011). Yanukovych mum about Tymoshenko. Kyiv Post.
  7. Criminal-Political Code. Ukrainian Week. 3 травня 2012. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  8. ЗАКОН УКРАЇНИ Про міжнародне приватне право. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 14 грудня 2020.
  9. Конституція України. zakon.rada.gov.ua. 21 лютого 2019. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  10. Battle looming over new law on judiciary and judge status. Kyiv Post. 4 липня 2010. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 31 березня 2019.
  11. Kyiv district court judge arrested while taking bribe. Kyiv Post. 8 лютого 2011. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 31 березня 2019.
  12. ЗАКОН УКРАЇНИ Про третейські суди. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 14 грудня 2020.
  13. Про судоустрій і статус суддів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 22 квітня 2021.
  14. ЗАКОН УКРАЇНИ Про судоустрій і статус суддів, стаття 49, пункт 1. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Архівована копія. Vkka.gov.ua (російською) . 18 серпня 2006. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Міністерство юстиції України. minjust.gov.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 листопада 2011.
  18. ЗАКОН УКРАЇНИ Про нотаріат. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
  19. Детальніше на офіційному вебсайті [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.] служби

Посилання

[ред. | ред. код]