Рентгенографія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Зняття категоризації шаблоном "МГЕ"; косметичні зміни
Скасування редагування № 42606256 користувача Igor Yalovecky (обговорення) БО- розмовне
Мітка: Скасування
 
(Не показані 35 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Left Wrist X-Ray (Creator-WikiSimplicity).jpg|thumb|Ретгенологічний знімок лівого зап'ястка.]]
'''Рентгенографія''', ({{lang-en|projection radiography, plain film radiography, X-ray imaging, roentgenography, X-ray study, X-ray filming}}) —– дослідження внутрішньої структури об'єктів, які відображаються за допомогою [[рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]]. Найчастіше термін використовуюють у медичному контексті. Методика (рентгенівського) дослідження ґрунтується на утворенні тіньового забарвлення на ренгенівській плівці під дією променів.
'''Рентгенографія''' ({{lang-en|projection radiography, plain film radiography, X-ray imaging, roentgenography, X-ray study, X-ray filming}}) — дослідження внутрішньої структури об'єктів, які відображаються за допомогою [[рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]]. Найчастіше термін використовують у контексті [[Медична візуалізація|медичної візуалізації]]. Методика (рентгенівського) дослідження ґрунтується на утворенні тіньового забарвлення на ренгенівській плівці під дією Rö-променів.


== Історія методу ==
== Історія методу ==
Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим [[Іван Пулюй|Іваном Пулюєм]] 1895 р. за допомогою “лампи Пулюя”. Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений [[Вільгельм Рентген]], який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901 р. [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію]]. На думку ряду українських і зарубіжних вчених, пріоритет винаходу Х-променів належить І. Пулюю.
Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим [[Іван Пулюй|Іваном Пулюєм]] 1895&nbsp;р. за допомогою «лампи Пулюя». Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений [[Вільгельм Рентген]], який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901&nbsp;р. [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію]]. На думку ряду українських і закордонних вчених, пріоритет винаходу Х-променів належить І. Пулюю.<ref>Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. За ред. Ковальський О. В. та ін.. — 2-е вид. — Вінниця: Нова книга, 2017.- 512 с. ISBN 978-966-382-424-6 (С.18-19)</ref>


== Принцип методу ==
== Принцип методу ==
промені потрапляють на ренгтенівську плівку яка містить у своєму складі AgBr (Аргентуму Бромід), відбувається [[іонізація]] і [[поляризація]] променів, [[Аргентум]] відновлюється до Ag<sup>0</sup> - і відбувається потемніння ренгенівської плівки.
промені потрапляють на ренгтенівську плівку яка містить у своєму складі AgBr (Аргентуму Бромід), відбувається [[іонізація]] і [[Поляризація електромагнітної хвилі|поляризація]] променів, [[Аргентум]] відновлюється до Ag<sup>0</sup>&nbsp;— і відбувається потемніння ренгенівської плівки.


=== Особливості: ===
=== Особливості ===
* документальність;
* документальність;
* висока [[роздільна здатність]];
* висока [[роздільна здатність]];
Рядок 13: Рядок 14:


== Застосування у мінералогії ==
== Застосування у мінералогії ==

Метод дослідження речовини, зокрема мінералів, гірських порід, руд і продуктів їх технологічної переробки за допомогою рентгенівського проміння (в Х-променях). Базується на явищі [[Дифракція рентгенівських променів|дифракції рентгенівських променів]] кристалічними фазами досліджуваного об’єкта. Мета Р. діагностика мінералів, встановлення їх реальної будови, тобто структурного стану, ступеня впорядкованості кристалічної структури, наявності в ній ізоморфних домішок, ступеня досконалості або спотворення структури, міри дисперсності мінералу, його текстурованості, ступеня метаміктизації. Див. рентгенографічний фазовий аналіз.
'''Див. також''' [[Промислова рентгенографія]]

Метод дослідження речовини, зокрема мінералів, гірських порід, руд і продуктів їх технологічної переробки за допомогою рентгенівського проміння (в Х-променях). Базується на явищі [[Дифракція рентгенівських променів|дифракції рентгенівських променів]] кристалічними фазами досліджуваного об'єкта. Мета Р.&nbsp;— діагностика мінералів, встановлення їх реальної будови, тобто структурного стану, ступеня впорядкованості кристалічної структури, наявності в ній ізоморфних домішок, ступеня досконалості або спотворення структури, міри дисперсності мінералу, його текстурованості, ступеня метаміктизації.<ref>[http://www.chem.msu.su/rus/books/mineral/all.pdf Пущаровский Д.Ю. Рентгенография минералов. - Москва : ЗАО "Геоинформмарк", 2000. - 288 c.]</ref> Див. [[рентгенографічний фазовий аналіз]].


== Медицина ==
== Медицина ==
Одержання рентгенівського [[Рентгенограма|зображення на плівці]] '''рентгенографія'''.
Одержання рентгенівського [[Рентгенограма|зображення на плівці]] — ''рентгенографія''.


При рентгенографії пучок рентгенівського випромінювання направляють на досліджувану частину тіла; Х промені, що проникли через тіло хворого, попадають на плівку. Рентгенівська плівка має чутливість не тільки до рентгенівського випромінювання, але і до видимого світла. Тому її поміщають у касету, що захищає від видимого світла, але проникне для Х променів. Зображення на плівці стає видимим після фотообробки (прояв, фіксування). Готовий висушений знімок розглядають через світло або через негатоскоп. Знімок будь-якої частини тіла встановлюють на негатоскопі в такому положенні, у якому лікар досліджував би дану частину тіла у хворого.
При рентгенографії пучок рентгенівського випромінювання направляють на досліджувану частину тіла; Х промені, що проникли через тіло хворого, попадають на плівку. Рентгенівська плівка має чутливість не тільки до рентгенівського випромінювання, але і до видимого світла. Тому її поміщають у касету, що захищає від видимого світла, але проникне для Х променів. Зображення на плівці стає видимим після фотообробки (прояв, фіксування). Готовий висушений знімок розглядають на світлі або на негатоскопі. Знімок будь-якої частини тіла встановлюють на негатоскопі в такому положенні, у якому лікар досліджував би дану частину тіла у хворого.


Метод рентгенографії відрізняється великими первагами. Він простий і необтяжливий для хворого. Знімки можна робити як у рентгенівському кабінеті, так і безпосередньо в операційній, перев'язочній, або навіть у палаті (за допомогою пересувних рентгенівських установок). На знімках виходить чітке зображення більшості органів. Деякі з них, наприклад кісти, легені, серце, добре помітні завдяки природній контрастності. Інші органи ясно відображаються на знімках після їхнього штучного контрастування. Знімок є документом, що може зберігатися довгий час. Його можуть розглядати багато фахівців і зіставляти з попередніми і наступними рентгенограмами, тобто вивчати хвороби в динаміці.
Метод рентгенографії відрізняється великими перевагами. Він простий і необтяжливий для хворого. Знімки можна робити як у рентгенівському кабінеті, так і безпосередньо в операційній, перев'язочній, або навіть у палаті (за допомогою пересувних рентгенівських установок). На знімках виходить чітке зображення більшості органів. Деякі з них, наприклад кістки, легені, серце, добре помітні завдяки природній контрастності. Інші органи ясно відображаються на знімках після їх штучного контрастування. Знімок є документом, що може зберігатися довгий час. Його можуть розглядати багато фахівців і порівнювати з попередніми і наступними рентгенограмами, тобто вивчати хвороби в динаміці.


Показання до рентгенографії досить поширені - від неї починають більшість рентгенологічних досліджень. До рентгенографії не слід прибігати лише при загрозливому стані хворого, коли необхідно термінове оперативне втручання (наприклад, при відкритому пневмотораксі), а також при украй важкому стані хворого, коли будь-яке дослідження вже не може принести йому користі, але викликає зайві страждання. Поширена рекомендація лікарів для пацієнтів виконувати знімок наприклад легенів тільки один раз на рік, щоб уникнути шкідливого впливу на цей великий орган людського організму.
Покази до рентгенографії досить поширені — з неї починають більшість рентгенологічних досліджень. Рентгенографію не слід застосовувати лише при загрозливому стані хворого, коли необхідно термінове оперативне втручання (наприклад, при відкритому пневмотораксі), а також при украй важкому стані хворого, коли будь-яке дослідження вже не може принести йому користі, але викликає зайві страждання.
Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Знімки кожного органа повинні бути зроблені в двох взаємно перпендикулярних проекціях звичайно використовують пряму і бічну проекції. Знімки в двох взаємно перпендикулярних проекціях дозволяють, крім того, визначати топографоанатомічні співвідношення органів.


Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Знімки кожного органа в більшості випадків повинні бути зроблені в двох взаємно перпендикулярних проєкціях, зазвичай використовують пряму і бічну проєкції. Знімки в двох взаємно перпендикулярних проєкціях дозволяють, крім того, визначати топографоанатомічні співвідношення органів.
Для попередження шкідливого впливу Х променів на організм оголюють лише досліджувану частину тіла; все-таки інші частини тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою). Всі особи, що є присутніми у рентгенівському кабінеті, під час зйомки повинні знаходитися за захисними ширмами.


Для попередження шкідливого впливу Х-променів на організм опромінюють лише досліджувану частину тіла, сусідні ділянки тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою). Присутність сторонніх осіб (крім пацієнтів і персоналу) в процедурній рентгенкабінету заборонена, якщо необхідна присутність добровольців для допомоги важкохворому (зазвичай родичі), вони повинні бути одягнені в захисні фартухи з просвинцеваної гуми.
При рентгенографії прагнуть максимально наблизити досліджувану частину тіла до касети з плівкою. Тоді зображення є найбільш різким і по розмірах мало відрізняється від справжньої величини досліджуваного органа. Але існує методика рентгенографії, при якій об'єкт, що знімається, навпаки, поміщають порівняно далеко від плівки. У цих умовах через розбіжний характер пучка рентгенівського випромінювання виходить збільшене зображення органа. Такий спосіб зйомки одержав назву рентгенографії з прямим збільшенням зображення. Він здійсненний тільки при наявності особливих "гострофокусних" рентгенівських трубок і застосовується для вивчення дрібних деталей (маленьких вогнищ і судин невеликого калібру в легенях, окремих кісткових балок і трабекул і т.п. ).
Розрізняють оглядові і прицільні рентгенограми. На оглядових одержують зображення частини ділянки тіла (грудна клітка, живіт і т.п.). А на прицільних знімках відображена окрема частина органа, що цікавить лікаря, причому в оптимальній проекції, необхідної для виявлення визначених деталей. Досліджуваний відділ шлунка укладений на обох прицільних знімках у круглу рамку. Ця рамка-тінь спеціального пристосування-тубуса-компресора. За допомогою тубуса рентгенолог натискає на передню черевну стінку, щоб краще розподілити контрастну масу в шлунку.


При рентгенографії прагнуть максимально наблизити досліджувану частину тіла до касети з плівкою. Тоді зображення є найбільш чітким і за розмірами мало відрізняється від справжньої величини досліджуваного органа. Але існує методика рентгенографії, при якій об'єкт, що досліджується, навпаки, поміщають порівняно далеко від плівки. У цих умовах через розбіжний характер пучка рентгенівського випромінювання виходить збільшене зображення органа. Такий спосіб зйомки одержав назву рентгенографії з прямим збільшенням зображення. Він здійсненний тільки при наявності особливих «гострофокусних» рентгенівських трубок і застосовується для вивчення дрібних деталей (маленьких вогнищ і судин невеликого калібру в легенях, окремих кісткових балок і трабекул тощо).
== Див. також ==
[[Пулюй Іван Павлович]]


Розрізняють оглядові і прицільні рентгенограми. На оглядових одержують зображення частини ділянки тіла (грудна клітка, живіт тощо). А на прицільних знімках відображена окрема частина органа, що цікавить лікаря, причому в оптимальній проєкції, необхідній для виявлення визначених деталей.
[[Рентгеноскопія]]


== Цікаві факти ==
[[Флюорографія]]
В СРСР за нестачі [[Грамофонна платівка|грамплатівок]] з популярною музикою був налагоджений запис гнучких платівок на доступному матеріалі&nbsp;— рентгенівській плівці. Такі записи отримали назву «на ребрах», оскільки матеріалом часто слугували рентгенівські знімки<ref>[http://beatles.kiev.ua/forum/thread127.html Пластинки «на костях» или «на рёбрах»] {{ref-ru}}</ref>.


== Див. також ==
[[Комп'ютерна томографія]]
* [[Медична візуалізація]]
* [[Рентгенологія]]
* [[Пулюй Іван Павлович]]
* [[Рентгеноскопія]]
* [[Флюорографія]]
* [[Томографія]]
* [[Комп'ютерна томографія]]
* [[Радіографічний аналіз]]
* [[Рентгенопрозорість]]
* [[Радіологія]]

== Примітки ==
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==

* І.Пулюй. Збірник праць. К.: Рада, 1996. 712 с.
=== Книги ===
* Rafael Gualla / ”Pulujisieren” statt “Röntgenisieren” // Wochenendbeilage der “Oberösterreichischen Nachrichten”, 3. Februar 1962.
* Рентгенодіагностика [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл/ За заг. ред. В.І. Мілька.- Вінниця : Нова книга, 2005. - 352 с.
* І. Пулюй. Збірник праць. — К.: Рада, 1996. — 712 с.
* Rafael Gualla / «Pulujisieren» statt «Röntgenisieren» // Wochenendbeilage der «Oberösterreichischen Nachrichten», 3. Februar 1962.
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}

=== Журнали ===
* [https://ukroj.com/index.php/journal Український радіологічний та онкологічний журнал]{{відсутнє в джерелі}}
* [https://www.ajronline.org/ American Journal of Roentgenology]{{відсутнє в джерелі}}
* [https://www.sciencedirect.com/journal/seminars-in-roentgenology Seminars in Roentgenology]{{відсутнє в джерелі}}
* [https://journals.lww.com/investigativeradiology/pages/default.aspx Investigative Radiology]{{відсутнє в джерелі}}
* [https://www.sciencedirect.com/journal/medical-image-analysis Medical Image Analysis]{{відсутнє в джерелі}}
* [https://pubs.rsna.org/journal/ai Radiology: Artificial Intelligence]{{відсутнє в джерелі}}


[[Категорія:Діагностика]]
[[Категорія:Діагностика]]
[[Категорія:Рентгенологія]]
[[Категорія:Рентгенологія]]
[[Категорія:Медична діагностика]]

[[Категорія:Медична візуалізація]]
[[ru:Рентгенография]]

Поточна версія на 05:52, 21 травня 2024

Ретгенологічний знімок лівого зап'ястка.

Рентгенографія (англ. projection radiography, plain film radiography, X-ray imaging, roentgenography, X-ray study, X-ray filming) — дослідження внутрішньої структури об'єктів, які відображаються за допомогою рентгенівських променів. Найчастіше термін використовують у контексті медичної візуалізації. Методика Rö (рентгенівського) дослідження ґрунтується на утворенні тіньового забарвлення на ренгенівській плівці під дією Rö-променів.

Історія методу

[ред. | ред. код]

Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим Іваном Пулюєм 1895 р. за допомогою «лампи Пулюя». Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений Вільгельм Рентген, який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901 р. Нобелівську премію. На думку ряду українських і закордонних вчених, пріоритет винаходу Х-променів належить І. Пулюю.[1]

Принцип методу

[ред. | ред. код]

Rö промені потрапляють на ренгтенівську плівку яка містить у своєму складі AgBr (Аргентуму Бромід), відбувається іонізація і поляризація променів, Аргентум відновлюється до Ag0 — і відбувається потемніння ренгенівської плівки.

Особливості

[ред. | ред. код]

Застосування у мінералогії

[ред. | ред. код]

Див. також Промислова рентгенографія

Метод дослідження речовини, зокрема мінералів, гірських порід, руд і продуктів їх технологічної переробки за допомогою рентгенівського проміння (в Х-променях). Базується на явищі дифракції рентгенівських променів кристалічними фазами досліджуваного об'єкта. Мета Р. — діагностика мінералів, встановлення їх реальної будови, тобто структурного стану, ступеня впорядкованості кристалічної структури, наявності в ній ізоморфних домішок, ступеня досконалості або спотворення структури, міри дисперсності мінералу, його текстурованості, ступеня метаміктизації.[2] Див. рентгенографічний фазовий аналіз.

Медицина

[ред. | ред. код]

Одержання рентгенівського зображення на плівці — рентгенографія.

При рентгенографії пучок рентгенівського випромінювання направляють на досліджувану частину тіла; Х промені, що проникли через тіло хворого, попадають на плівку. Рентгенівська плівка має чутливість не тільки до рентгенівського випромінювання, але і до видимого світла. Тому її поміщають у касету, що захищає від видимого світла, але проникне для Х променів. Зображення на плівці стає видимим після фотообробки (прояв, фіксування). Готовий висушений знімок розглядають на світлі або на негатоскопі. Знімок будь-якої частини тіла встановлюють на негатоскопі в такому положенні, у якому лікар досліджував би дану частину тіла у хворого.

Метод рентгенографії відрізняється великими перевагами. Він простий і необтяжливий для хворого. Знімки можна робити як у рентгенівському кабінеті, так і безпосередньо в операційній, перев'язочній, або навіть у палаті (за допомогою пересувних рентгенівських установок). На знімках виходить чітке зображення більшості органів. Деякі з них, наприклад кістки, легені, серце, добре помітні завдяки природній контрастності. Інші органи ясно відображаються на знімках після їх штучного контрастування. Знімок є документом, що може зберігатися довгий час. Його можуть розглядати багато фахівців і порівнювати з попередніми і наступними рентгенограмами, тобто вивчати хвороби в динаміці.

Покази до рентгенографії досить поширені — з неї починають більшість рентгенологічних досліджень. Рентгенографію не слід застосовувати лише при загрозливому стані хворого, коли необхідно термінове оперативне втручання (наприклад, при відкритому пневмотораксі), а також при украй важкому стані хворого, коли будь-яке дослідження вже не може принести йому користі, але викликає зайві страждання.

Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Знімки кожного органа в більшості випадків повинні бути зроблені в двох взаємно перпендикулярних проєкціях, зазвичай використовують пряму і бічну проєкції. Знімки в двох взаємно перпендикулярних проєкціях дозволяють, крім того, визначати топографоанатомічні співвідношення органів.

Для попередження шкідливого впливу Х-променів на організм опромінюють лише досліджувану частину тіла, сусідні ділянки тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою). Присутність сторонніх осіб (крім пацієнтів і персоналу) в процедурній рентгенкабінету заборонена, якщо необхідна присутність добровольців для допомоги важкохворому (зазвичай родичі), вони повинні бути одягнені в захисні фартухи з просвинцеваної гуми.

При рентгенографії прагнуть максимально наблизити досліджувану частину тіла до касети з плівкою. Тоді зображення є найбільш чітким і за розмірами мало відрізняється від справжньої величини досліджуваного органа. Але існує методика рентгенографії, при якій об'єкт, що досліджується, навпаки, поміщають порівняно далеко від плівки. У цих умовах через розбіжний характер пучка рентгенівського випромінювання виходить збільшене зображення органа. Такий спосіб зйомки одержав назву рентгенографії з прямим збільшенням зображення. Він здійсненний тільки при наявності особливих «гострофокусних» рентгенівських трубок і застосовується для вивчення дрібних деталей (маленьких вогнищ і судин невеликого калібру в легенях, окремих кісткових балок і трабекул тощо).

Розрізняють оглядові і прицільні рентгенограми. На оглядових одержують зображення частини ділянки тіла (грудна клітка, живіт тощо). А на прицільних знімках відображена окрема частина органа, що цікавить лікаря, причому в оптимальній проєкції, необхідній для виявлення визначених деталей.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

В СРСР за нестачі грамплатівок з популярною музикою був налагоджений запис гнучких платівок на доступному матеріалі — рентгенівській плівці. Такі записи отримали назву «на ребрах», оскільки матеріалом часто слугували рентгенівські знімки[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. За ред. Ковальський О. В. та ін.. — 2-е вид. — Вінниця: Нова книга, 2017.- 512 с. ISBN 978-966-382-424-6 (С.18-19)
  2. Пущаровский Д.Ю. Рентгенография минералов. - Москва : ЗАО "Геоинформмарк", 2000. - 288 c.
  3. Пластинки «на костях» или «на рёбрах» (рос.)

Література

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Рентгенодіагностика [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл/ За заг. ред. В.І. Мілька.- Вінниця : Нова книга, 2005. - 352 с.
  • І. Пулюй. Збірник праць. — К.: Рада, 1996. — 712 с.
  • Rafael Gualla / «Pulujisieren» statt «Röntgenisieren» // Wochenendbeilage der «Oberösterreichischen Nachrichten», 3. Februar 1962.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Журнали

[ред. | ред. код]