Рентгенографія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Скасування редагування № 42606256 користувача Igor Yalovecky (обговорення) БО- розмовне Мітка: Скасування |
|||
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Left Wrist X-Ray (Creator-WikiSimplicity).jpg|thumb|Ретгенологічний знімок лівого зап'ястка.]] |
[[Файл:Left Wrist X-Ray (Creator-WikiSimplicity).jpg|thumb|Ретгенологічний знімок лівого зап'ястка.]] |
||
'''Рентгенографія''' ({{lang-en|projection radiography, plain film radiography, X-ray imaging, roentgenography, X-ray study, X-ray filming}}) — дослідження внутрішньої структури об'єктів, які відображаються за допомогою [[рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]]. Найчастіше термін використовують у |
'''Рентгенографія''' ({{lang-en|projection radiography, plain film radiography, X-ray imaging, roentgenography, X-ray study, X-ray filming}}) — дослідження внутрішньої структури об'єктів, які відображаються за допомогою [[рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]]. Найчастіше термін використовують у контексті [[Медична візуалізація|медичної візуалізації]]. Методика Rö (рентгенівського) дослідження ґрунтується на утворенні тіньового забарвлення на ренгенівській плівці під дією Rö-променів. |
||
== Історія методу == |
== Історія методу == |
||
Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим [[Іван Пулюй|Іваном Пулюєм]] 1895 р. за допомогою «лампи Пулюя». Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений [[Вільгельм Рентген]], який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901 р. [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію]]. На думку ряду українських і |
Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим [[Іван Пулюй|Іваном Пулюєм]] 1895 р. за допомогою «лампи Пулюя». Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений [[Вільгельм Рентген]], який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901 р. [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію]]. На думку ряду українських і закордонних вчених, пріоритет винаходу Х-променів належить І. Пулюю.<ref>Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. За ред. Ковальський О. В. та ін.. — 2-е вид. — Вінниця: Нова книга, 2017.- 512 с. ISBN 978-966-382-424-6 (С.18-19)</ref> |
||
== Принцип методу == |
== Принцип методу == |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
Покази до рентгенографії досить поширені — з неї починають більшість рентгенологічних досліджень. Рентгенографію не слід застосовувати лише при загрозливому стані хворого, коли необхідно термінове оперативне втручання (наприклад, при відкритому пневмотораксі), а також при украй важкому стані хворого, коли будь-яке дослідження вже не може принести йому користі, але викликає зайві страждання. |
Покази до рентгенографії досить поширені — з неї починають більшість рентгенологічних досліджень. Рентгенографію не слід застосовувати лише при загрозливому стані хворого, коли необхідно термінове оперативне втручання (наприклад, при відкритому пневмотораксі), а також при украй важкому стані хворого, коли будь-яке дослідження вже не може принести йому користі, але викликає зайві страждання. |
||
Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Знімки кожного органа в більшості випадків повинні бути зроблені в двох взаємно перпендикулярних |
Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Знімки кожного органа в більшості випадків повинні бути зроблені в двох взаємно перпендикулярних проєкціях, зазвичай використовують пряму і бічну проєкції. Знімки в двох взаємно перпендикулярних проєкціях дозволяють, крім того, визначати топографоанатомічні співвідношення органів. |
||
Для попередження шкідливого впливу Х-променів на організм опромінюють лише досліджувану частину тіла, сусідні ділянки тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою). Присутність сторонніх осіб (крім пацієнтів і персоналу) в процедурній рентгенкабінету заборонена, якщо необхідна присутність добровольців для допомоги важкохворому (зазвичай родичі), вони повинні бути одягнені в захисні фартухи з просвинцеваної гуми. |
Для попередження шкідливого впливу Х-променів на організм опромінюють лише досліджувану частину тіла, сусідні ділянки тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою). Присутність сторонніх осіб (крім пацієнтів і персоналу) в процедурній рентгенкабінету заборонена, якщо необхідна присутність добровольців для допомоги важкохворому (зазвичай родичі), вони повинні бути одягнені в захисні фартухи з просвинцеваної гуми. |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
При рентгенографії прагнуть максимально наблизити досліджувану частину тіла до касети з плівкою. Тоді зображення є найбільш чітким і за розмірами мало відрізняється від справжньої величини досліджуваного органа. Але існує методика рентгенографії, при якій об'єкт, що досліджується, навпаки, поміщають порівняно далеко від плівки. У цих умовах через розбіжний характер пучка рентгенівського випромінювання виходить збільшене зображення органа. Такий спосіб зйомки одержав назву рентгенографії з прямим збільшенням зображення. Він здійсненний тільки при наявності особливих «гострофокусних» рентгенівських трубок і застосовується для вивчення дрібних деталей (маленьких вогнищ і судин невеликого калібру в легенях, окремих кісткових балок і трабекул тощо). |
При рентгенографії прагнуть максимально наблизити досліджувану частину тіла до касети з плівкою. Тоді зображення є найбільш чітким і за розмірами мало відрізняється від справжньої величини досліджуваного органа. Але існує методика рентгенографії, при якій об'єкт, що досліджується, навпаки, поміщають порівняно далеко від плівки. У цих умовах через розбіжний характер пучка рентгенівського випромінювання виходить збільшене зображення органа. Такий спосіб зйомки одержав назву рентгенографії з прямим збільшенням зображення. Він здійсненний тільки при наявності особливих «гострофокусних» рентгенівських трубок і застосовується для вивчення дрібних деталей (маленьких вогнищ і судин невеликого калібру в легенях, окремих кісткових балок і трабекул тощо). |
||
Розрізняють оглядові і прицільні рентгенограми. На оглядових одержують зображення частини ділянки тіла (грудна клітка, живіт тощо). А на прицільних знімках відображена окрема частина органа, що цікавить лікаря, причому в оптимальній |
Розрізняють оглядові і прицільні рентгенограми. На оглядових одержують зображення частини ділянки тіла (грудна клітка, живіт тощо). А на прицільних знімках відображена окрема частина органа, що цікавить лікаря, причому в оптимальній проєкції, необхідній для виявлення визначених деталей. |
||
== Цікаві факти == |
== Цікаві факти == |
||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Медична візуалізація]] |
|||
* [[Рентгенологія]] |
|||
* [[Пулюй Іван Павлович]] |
* [[Пулюй Іван Павлович]] |
||
* [[Рентгеноскопія]] |
* [[Рентгеноскопія]] |
||
* [[Флюорографія]] |
* [[Флюорографія]] |
||
* [[Томографія]] |
* [[Томографія]] |
||
* [[Комп'ютерна томографія]] |
|||
* [[Радіографічний аналіз]] |
* [[Радіографічний аналіз]] |
||
* [[Рентгенопрозорість]] |
* [[Рентгенопрозорість]] |
||
* [[Радіологія]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 52: | Рядок 55: | ||
== Література == |
== Література == |
||
=== Книги === |
|||
* Рентгенодіагностика [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл/ За заг. ред. В.І. Мілька.- Вінниця : Нова книга, 2005. - 352 с. |
|||
* І. Пулюй. Збірник праць. — К.: Рада, 1996. — 712 с. |
* І. Пулюй. Збірник праць. — К.: Рада, 1996. — 712 с. |
||
* Rafael Gualla / «Pulujisieren» statt «Röntgenisieren» // Wochenendbeilage der «Oberösterreichischen Nachrichten», 3. Februar 1962. |
* Rafael Gualla / «Pulujisieren» statt «Röntgenisieren» // Wochenendbeilage der «Oberösterreichischen Nachrichten», 3. Februar 1962. |
||
* {{МГЕ|nocat=1}} |
* {{МГЕ|nocat=1}} |
||
=== Журнали === |
|||
* [https://ukroj.com/index.php/journal Український радіологічний та онкологічний журнал]{{відсутнє в джерелі}} |
|||
* [https://www.ajronline.org/ American Journal of Roentgenology]{{відсутнє в джерелі}} |
|||
* [https://www.sciencedirect.com/journal/seminars-in-roentgenology Seminars in Roentgenology]{{відсутнє в джерелі}} |
|||
* [https://journals.lww.com/investigativeradiology/pages/default.aspx Investigative Radiology]{{відсутнє в джерелі}} |
|||
* [https://www.sciencedirect.com/journal/medical-image-analysis Medical Image Analysis]{{відсутнє в джерелі}} |
|||
* [https://pubs.rsna.org/journal/ai Radiology: Artificial Intelligence]{{відсутнє в джерелі}} |
|||
[[Категорія:Діагностика]] |
[[Категорія:Діагностика]] |
||
[[Категорія:Рентгенологія]] |
[[Категорія:Рентгенологія]] |
||
[[Категорія:Медична діагностика]] |
[[Категорія:Медична діагностика]] |
||
[[Категорія:Медична візуалізація]] |
Поточна версія на 05:52, 21 травня 2024
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e0/Left_Wrist_X-Ray_%28Creator-WikiSimplicity%29.jpg)
Рентгенографія (англ. projection radiography, plain film radiography, X-ray imaging, roentgenography, X-ray study, X-ray filming) — дослідження внутрішньої структури об'єктів, які відображаються за допомогою рентгенівських променів. Найчастіше термін використовують у контексті медичної візуалізації. Методика Rö (рентгенівського) дослідження ґрунтується на утворенні тіньового забарвлення на ренгенівській плівці під дією Rö-променів.
Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим Іваном Пулюєм 1895 р. за допомогою «лампи Пулюя». Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений Вільгельм Рентген, який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901 р. Нобелівську премію. На думку ряду українських і закордонних вчених, пріоритет винаходу Х-променів належить І. Пулюю.[1]
Rö промені потрапляють на ренгтенівську плівку яка містить у своєму складі AgBr (Аргентуму Бромід), відбувається іонізація і поляризація променів, Аргентум відновлюється до Ag0 — і відбувається потемніння ренгенівської плівки.
- документальність;
- висока роздільна здатність;
- мале променеве навантаження (в порівнянні з рентгеноскопією)
Див. також Промислова рентгенографія
Метод дослідження речовини, зокрема мінералів, гірських порід, руд і продуктів їх технологічної переробки за допомогою рентгенівського проміння (в Х-променях). Базується на явищі дифракції рентгенівських променів кристалічними фазами досліджуваного об'єкта. Мета Р. — діагностика мінералів, встановлення їх реальної будови, тобто структурного стану, ступеня впорядкованості кристалічної структури, наявності в ній ізоморфних домішок, ступеня досконалості або спотворення структури, міри дисперсності мінералу, його текстурованості, ступеня метаміктизації.[2] Див. рентгенографічний фазовий аналіз.
Одержання рентгенівського зображення на плівці — рентгенографія.
При рентгенографії пучок рентгенівського випромінювання направляють на досліджувану частину тіла; Х промені, що проникли через тіло хворого, попадають на плівку. Рентгенівська плівка має чутливість не тільки до рентгенівського випромінювання, але і до видимого світла. Тому її поміщають у касету, що захищає від видимого світла, але проникне для Х променів. Зображення на плівці стає видимим після фотообробки (прояв, фіксування). Готовий висушений знімок розглядають на світлі або на негатоскопі. Знімок будь-якої частини тіла встановлюють на негатоскопі в такому положенні, у якому лікар досліджував би дану частину тіла у хворого.
Метод рентгенографії відрізняється великими перевагами. Він простий і необтяжливий для хворого. Знімки можна робити як у рентгенівському кабінеті, так і безпосередньо в операційній, перев'язочній, або навіть у палаті (за допомогою пересувних рентгенівських установок). На знімках виходить чітке зображення більшості органів. Деякі з них, наприклад кістки, легені, серце, добре помітні завдяки природній контрастності. Інші органи ясно відображаються на знімках після їх штучного контрастування. Знімок є документом, що може зберігатися довгий час. Його можуть розглядати багато фахівців і порівнювати з попередніми і наступними рентгенограмами, тобто вивчати хвороби в динаміці.
Покази до рентгенографії досить поширені — з неї починають більшість рентгенологічних досліджень. Рентгенографію не слід застосовувати лише при загрозливому стані хворого, коли необхідно термінове оперативне втручання (наприклад, при відкритому пневмотораксі), а також при украй важкому стані хворого, коли будь-яке дослідження вже не може принести йому користі, але викликає зайві страждання.
Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Знімки кожного органа в більшості випадків повинні бути зроблені в двох взаємно перпендикулярних проєкціях, зазвичай використовують пряму і бічну проєкції. Знімки в двох взаємно перпендикулярних проєкціях дозволяють, крім того, визначати топографоанатомічні співвідношення органів.
Для попередження шкідливого впливу Х-променів на організм опромінюють лише досліджувану частину тіла, сусідні ділянки тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою). Присутність сторонніх осіб (крім пацієнтів і персоналу) в процедурній рентгенкабінету заборонена, якщо необхідна присутність добровольців для допомоги важкохворому (зазвичай родичі), вони повинні бути одягнені в захисні фартухи з просвинцеваної гуми.
При рентгенографії прагнуть максимально наблизити досліджувану частину тіла до касети з плівкою. Тоді зображення є найбільш чітким і за розмірами мало відрізняється від справжньої величини досліджуваного органа. Але існує методика рентгенографії, при якій об'єкт, що досліджується, навпаки, поміщають порівняно далеко від плівки. У цих умовах через розбіжний характер пучка рентгенівського випромінювання виходить збільшене зображення органа. Такий спосіб зйомки одержав назву рентгенографії з прямим збільшенням зображення. Він здійсненний тільки при наявності особливих «гострофокусних» рентгенівських трубок і застосовується для вивчення дрібних деталей (маленьких вогнищ і судин невеликого калібру в легенях, окремих кісткових балок і трабекул тощо).
Розрізняють оглядові і прицільні рентгенограми. На оглядових одержують зображення частини ділянки тіла (грудна клітка, живіт тощо). А на прицільних знімках відображена окрема частина органа, що цікавить лікаря, причому в оптимальній проєкції, необхідній для виявлення визначених деталей.
В СРСР за нестачі грамплатівок з популярною музикою був налагоджений запис гнучких платівок на доступному матеріалі — рентгенівській плівці. Такі записи отримали назву «на ребрах», оскільки матеріалом часто слугували рентгенівські знімки[3].
- Медична візуалізація
- Рентгенологія
- Пулюй Іван Павлович
- Рентгеноскопія
- Флюорографія
- Томографія
- Комп'ютерна томографія
- Радіографічний аналіз
- Рентгенопрозорість
- Радіологія
- ↑ Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. За ред. Ковальський О. В. та ін.. — 2-е вид. — Вінниця: Нова книга, 2017.- 512 с. ISBN 978-966-382-424-6 (С.18-19)
- ↑ Пущаровский Д.Ю. Рентгенография минералов. - Москва : ЗАО "Геоинформмарк", 2000. - 288 c.
- ↑ Пластинки «на костях» или «на рёбрах» (рос.)
- Рентгенодіагностика [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл/ За заг. ред. В.І. Мілька.- Вінниця : Нова книга, 2005. - 352 с.
- І. Пулюй. Збірник праць. — К.: Рада, 1996. — 712 с.
- Rafael Gualla / «Pulujisieren» statt «Röntgenisieren» // Wochenendbeilage der «Oberösterreichischen Nachrichten», 3. Februar 1962.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Український радіологічний та онкологічний журнал[відсутнє в джерелі]
- American Journal of Roentgenology[відсутнє в джерелі]
- Seminars in Roentgenology[відсутнє в джерелі]
- Investigative Radiology[відсутнє в джерелі]
- Medical Image Analysis[відсутнє в джерелі]
- Radiology: Artificial Intelligence[відсутнє в джерелі]