Г: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Це літера, до правопису та мови не має відношення. |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
(Не показана 31 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
|Зображення=[[Файл:Cyrillic letter Ghe.png]] |
|Зображення=[[Файл:Cyrillic letter Ghe.png]] |
||
}} |
}} |
||
'''Г''', '''г''' («ге») — [[літера]] [[Кирилиця|кириличної абетки]]. Вона є |
'''Г''', '''г''' («ге») — [[літера]] [[Кирилиця|кириличної абетки]]. Вона є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній основі, у тому числі в [[українська абетка|українській абетці]]. |
||
В [[українська мова|українській мові]] літера передає |
В [[українська мова|українській мові]] ця літера передає приголосний [<nowiki/>[[Дзвінкий глотальний фрикативний|ɦ]]] ([[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]). |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Походить від літери [[Файл:Early Cyrillic letter Glagoli.png|30px]] («глаголь») [[Кирилиця#Рання кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]], у якій утворена від [[Грецька абетка|грецько-візантійської літери]] |
Походить від літери [[Файл:Early Cyrillic letter Glagoli.png|30px]] («глаголь») [[Кирилиця#Рання кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]], у якій утворена від [[Грецька абетка|грецько-візантійської літери]] Γ, γ («[[гамма]]»). У [[Глаголиця|глаголиці]] мала накреслення [[Файл:Glagolitic glagoli.svg|20px]]. У кириличній [[Старослов'янська система числення|буквеній цифірі]] числове значення — [[3 (число)|«3»]], у глаголичній — [[4 (число)|«4»]]. |
||
Назва літери «глаголь» походить від |
Назва літери «глаголь» походить від {{lang-cu|глаголи}} («говори», «кажи») або {{lang-cu2|глаголъ}} («слово»). |
||
У староукраїнській графіці означала фарингальний задньоязиковий [[фарингальний задньоязиковий приголосний|[ħ]]], а в складі [[диграф]]а ''кг'' передавала вибуховий [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] в іншомовних словах ( |
У староукраїнській графіці означала фарингальний задньоязиковий [[фарингальний задньоязиковий приголосний|[ħ]]], а в складі [[диграф]]а ''кг'' передавала вибуховий [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] в іншомовних словах ({{lang-cu2|кгвалтъ, кганокъ, паракграфъ}}). |
||
У зв'язку з наявністю різних писем, шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Г» вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. |
У зв'язку з наявністю різних писем, шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Г» вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
== В українській мові == |
== В українській мові == |
||
У сучасній українській мові цією літерою позначають фарингальний щілинний дзвінкий приголосний |
У сучасній українській мові цією літерою позначають фарингальний щілинний дзвінкий приголосний ('''''г'''олова'', '''''г'''арно'', '''''г'''еть'', '''''г'''нів''). Позначає дзвінкий гортанний фрикативний [[дзвінкий гортанний фрикативний|[ɦˠ]]] або дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]]. |
||
Тільки в словах ''легкий, вогкий, нігті, кігті, дігтяр'' «г» знеголошується й може оглушуватися до звука [[фарингальний задньоязиковий приголосний|[ħ]]] ([лехкий], [вохкий], [к'іхт'і], [н'іхт'і], [діхт'ар]). |
|||
В абсолютному кінці слова дзвінкість зберігається (''біг, сніг''), як і в решті слів перед глухими (''мигтіти, пругкий'').<ref>Орфоепічний словник / Укладач Погрібний М. І.,К.:Рад.школа, 1983. — 629с, сторінка 11, вимова приголосних звуків</ref> |
|||
=== У запозиченнях === |
=== У запозиченнях === |
||
У словах іншомовного походження українська «г» може представляти різні звуки, це пов'язане не тільки з фонетикою мови-джерела, але й зі шляхами запозичення, а також |
У словах іншомовного походження українська «г» може представляти різні звуки, це пов'язане не тільки з фонетикою мови-джерела, але й зі шляхами запозичення, а також традиціями правопису. |
||
* Звук [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[g]]] — у всіх випадках. У чинному правописі паралельно з «г» цій функції вживають також «[[ґ]]», деякі |
* Звук [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[g]]] — у всіх випадках. У чинному правописі паралельно з «г» цій функції вживають також «[[ґ]]», деякі проєкти правопису приписують передавати [g] виключно літерою «ґ». |
||
* Звук [[Глухий гортанний фрикативний|[h]]] — у традиційному написанні низки слів (''Гітлер, Робін Гуд, Гулль''), а також у деяких |
* Звук [[Глухий гортанний фрикативний|[h]]] — у традиційному написанні низки слів (''Гітлер, Робін Гуд, Гулль''), а також у деяких проєктах правопису. У чинному правописі паралельно вживають також літеру «[[х]]» (''хайль, хакер, хобі, хокей, хот-дог''); |
||
* Звук [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]] — на місці грецької [[Гамма|γ]] (''біологія, гамма, граматика''), а також [[Іспанська орфографія|іспанської літери]] «g» (''Че Гевара''). |
* Звук [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]] — на місці грецької [[Гамма|γ]] (''біологія, гамма, граматика''), а також [[Іспанська орфографія|іспанської літери]] «g» (''Че Гевара''). |
||
* [[Давньогрецька мова#Придих|Густий придих]] на початку слів у грецизмах (''Геракл, гіпотеза, Гомер, гомологія''). У грецьких словах, запозичених прямо з новогрецької або через [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янську мову]], придих не передають (''Іраклій, історія, омонім''); |
* [[Давньогрецька мова#Придих|Густий придих]] на початку слів у грецизмах (''Геракл, гіпотеза, Гомер, гомологія''). У грецьких словах, запозичених прямо з новогрецької або через [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янську мову]], придих не передають (''Іраклій, історія, омонім''); |
||
Рядок 32: | Рядок 36: | ||
== В інших кириличних писемностях == |
== В інших кириличних писемностях == |
||
[[ |
[[Файл:Cirila-Г-majuskla.svg|thumb|Літера — Г]] |
||
=== Слов'янські мови === |
=== Слов'янські мови === |
||
Рядок 38: | Рядок 42: | ||
* У [[Російська мова|російській мові]] означає: 1) дзвінкий м'якопіднебінний проривний [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] (у стані перед голосними й дзвінкими приголосними); 2) глухий м'якопіднебінний проривний [[Глухий м'якопіднебінний проривний|[k]]] (перед глухими приголосними й наприкінці більшості слів); 3) дзвінкий губно-зубний фрикативний [[Дзвінкий губно-зубний фрикативний|[v]]] (у закінченнях [[Родовий відмінок|родового відмінка]] «-его», «-ого», а також у слові ''сегодня''); 4) дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]] (у словах ''благо, Бог, Господь, иногда, когда, тогда'' та наприкінці слів у [[Діалекти російської мови|деяких діалектах]]). |
* У [[Російська мова|російській мові]] означає: 1) дзвінкий м'якопіднебінний проривний [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] (у стані перед голосними й дзвінкими приголосними); 2) глухий м'якопіднебінний проривний [[Глухий м'якопіднебінний проривний|[k]]] (перед глухими приголосними й наприкінці більшості слів); 3) дзвінкий губно-зубний фрикативний [[Дзвінкий губно-зубний фрикативний|[v]]] (у закінченнях [[Родовий відмінок|родового відмінка]] «-его», «-ого», а також у слові ''сегодня''); 4) дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]] (у словах ''благо, Бог, Господь, иногда, когда, тогда'' та наприкінці слів у [[Діалекти російської мови|деяких діалектах]]). |
||
* У [[Болгарська мова|болгарській мові]] передає дзвінкий м'якопіднебінний проривний [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] (ґ). |
* У [[Болгарська мова|болгарській мові]] передає дзвінкий м'якопіднебінний проривний [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] (ґ). |
||
* У [[Македонська абетка|македонській абетці]] передає [ɡ] |
* У [[Македонська абетка|македонській абетці]] передає [ɡ]. Див. також [[#Похідні літери|«ѓ»]] |
||
* У [[Вуковиця|сербській кирилиці]] («вуковиці») передає [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]]. |
* У [[Вуковиця|сербській кирилиці]] («вуковиці») передає [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]]. |
||
Рядок 53: | Рядок 57: | ||
* Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «четвертий»: розділ «г». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 5-Г клас, будинок 12-Г тощо |
* Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «четвертий»: розділ «г». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 5-Г клас, будинок 12-Г тощо |
||
* Зображення курсивної малої ''«г»'' з двома горизонтальними рисками з 1 березня 2004 року стало офіційним позначенням [[Гривня|української гривні]]. |
* Зображення курсивної малої ''«г»'' з двома горизонтальними рисками з 1 березня 2004 року стало офіційним позначенням [[Гривня|української гривні]]. |
||
* Велика '''Г''' — скорочене позначення приставки [[Префікси одиниць вимірювання|«гіга»]] у [[ |
* Велика '''Г''' — скорочене позначення приставки [[Префікси одиниць вимірювання|«гіга»]] у [[Міжнародна система одиниць (SI)|SI]] ('''ГБ''' — «[[гігабайт]]»). |
||
* Маленька '''г''' — скорочене позначення приставки [[Префікси одиниць вимірювання|«гекто»]] у [[СІ]] ('''га''' — «[[гектар]]»). |
* Маленька '''г''' — скорочене позначення приставки [[Префікси одиниць вимірювання|«гекто»]] у [[СІ]] ('''га''' — «[[гектар]]»). |
||
* Маленька '''г''' — скорочене позначення [[грам]]а. |
* Маленька '''г''' — скорочене позначення [[грам]]а. |
||
Рядок 60: | Рядок 64: | ||
* [[Ґ|Ґ ґ]] («г» з гачком) — літера для позначення звука [ɡ] в українській, [[Русинська мова|русинській]], білоруській ([[тарашкевиця]]) абетках та в [[Циганська мова#Писемність|абетці російського діалекту]] циганської мови. |
* [[Ґ|Ґ ґ]] («г» з гачком) — літера для позначення звука [ɡ] в українській, [[Русинська мова|русинській]], білоруській ([[тарашкевиця]]) абетках та в [[Циганська мова#Писемність|абетці російського діалекту]] циганської мови. |
||
* [[Ѓ|Ѓ ѓ]] — літера македонської абетки, уживана для позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука [[Дзвінкий твердопіднебінний проривний|[ɟ]]] або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката [[Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат|[d̠͡ʑ]]]. |
* [[Ѓ|Ѓ ѓ]] — літера македонської абетки, уживана для позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука [[Дзвінкий твердопіднебінний проривний|[ɟ]]] або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката [[Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат|[d̠͡ʑ]]]. |
||
* [[Ғ|Ғ ғ]] — літера [[Азербайджанська мова#Писемність|азербайджанської]] (до 1992), [[Башкирська мова#Абетка і діалекти|башкирської]], казахської, таджицької, [[Узбецька мова#Узбецька абетка|узбецької]] (до 1992) абеток, а також [[Циганська мова#Писемність|абетки келдерарського діалекту]] циганської мови. Призначена для позначення звуків [[Дзвінкий увулярний спірант|[ʁ]]] і [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]], схожих на український [[дзвінкий гортанний фрикативний|[ɦ]]]. |
* [[Ғ|Ғ ғ]] — літера [[Азербайджанська мова#Писемність|азербайджанської]] (до 1992 р.), [[Башкирська мова#Абетка і діалекти|башкирської]], казахської, таджицької, [[Узбецька мова#Узбецька абетка|узбецької]] (до 1992) абеток, а також [[Циганська мова#Писемність|абетки келдерарського діалекту]] циганської мови. Призначена для позначення звуків [[Дзвінкий увулярний спірант|[ʁ]]] і [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]], схожих на український [[дзвінкий гортанний фрикативний|[ɦ]]]. |
||
== Проблема «Г» і «Ґ» == |
== Проблема «Г» і «Ґ» == |
||
: ''Докладніше: [[Ґ#Чинний правопис|Правопис «г» і «ґ»]]''<br/> |
: ''Докладніше: [[Ґ#Чинний правопис|Правопис «г» і «ґ»]]''<br/>{{Розширити розділ|лютий 2021}} |
||
Після повернення літери «Ґ» до української абетки |
Після повернення літери «Ґ» до української абетки постало питання розмежування їхніх функцій. |
||
{{clear:left}} |
{{clear:left}} |
||
Рядок 131: | Рядок 135: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[ |
* [[Гамма]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
{{Вікіцитати1}} |
|||
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27937 '''Г''' — Енциклопедія сучасної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210303175207/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27937 |date=3 березня 2021 }} |
|||
* {{СУМ-11|Г}} |
* {{СУМ-11|Г}} |
||
== Література == |
|||
* {{УРЕ}} |
* {{УРЕ}} |
||
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Г // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. |
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Г // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Літери кирилиці]] |
[[Категорія:Літери кирилиці]] |
Поточна версія на 11:30, 21 травня 2024
Літера Г | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Кирилиця | ||||||
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
А̄ | А́ | А̀ | Ӑ | А̂ | А̊ | Ӓ |
Ӓ̄ | А̃ | А̨ | Ә | Ә́ | Ә̃ | Ӛ |
Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ | Ӻ | Ӷ |
Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ | Ԫ | Ԭ |
Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ | Ӂ | Җ |
Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | Ԑ | Ԑ̈ |
Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ | Ӥ | Қ |
Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ | Ԛ | Ӆ |
Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ | Ӎ | Ӊ |
Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ | Ԋ | О̆ |
О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ | Ӫ | Ҩ |
Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ |
Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ | У̃ | Ӯ |
Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ | Ұ | Х̑ |
Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ | Ԧ | Ꚕ |
Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | Ꚓ |
Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ | Ы̆ | Ы̄ | Ӹ |
Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ | Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ |
Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ | Я̆ | Я̄ | Я̈ |
Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | Ѽ |
Ѿ | Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ |
Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ | Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ |
Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ | Ꚛ | Ꚏ̆ | Ꙏ |
Літери кирилиці |
Г, г («ге») — літера кириличної абетки. Вона є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній основі, у тому числі в українській абетці.
В українській мові ця літера передає приголосний [ɦ] (МФА).
Походить від літери («глаголь») старослов'янської кириличної абетки, у якій утворена від грецько-візантійської літери Γ, γ («гамма»). У глаголиці мала накреслення . У кириличній буквеній цифірі числове значення — «3», у глаголичній — «4».
Назва літери «глаголь» походить від староцерк.-слов. глаголи («говори», «кажи») або глаголъ («слово»).
У староукраїнській графіці означала фарингальний задньоязиковий [ħ], а в складі диграфа кг передавала вибуховий [ɡ] в іншомовних словах (кгвалтъ, кганокъ, паракграфъ).
У зв'язку з наявністю різних писем, шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Г» вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
У сучасній українській мові цією літерою позначають фарингальний щілинний дзвінкий приголосний (голова, гарно, геть, гнів). Позначає дзвінкий гортанний фрикативний [ɦˠ] або дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [ɣ].
Тільки в словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дігтяр «г» знеголошується й може оглушуватися до звука [ħ] ([лехкий], [вохкий], [к'іхт'і], [н'іхт'і], [діхт'ар]).
В абсолютному кінці слова дзвінкість зберігається (біг, сніг), як і в решті слів перед глухими (мигтіти, пругкий).[1]
У словах іншомовного походження українська «г» може представляти різні звуки, це пов'язане не тільки з фонетикою мови-джерела, але й зі шляхами запозичення, а також традиціями правопису.
- Звук [g] — у всіх випадках. У чинному правописі паралельно з «г» цій функції вживають також «ґ», деякі проєкти правопису приписують передавати [g] виключно літерою «ґ».
- Звук [h] — у традиційному написанні низки слів (Гітлер, Робін Гуд, Гулль), а також у деяких проєктах правопису. У чинному правописі паралельно вживають також літеру «х» (хайль, хакер, хобі, хокей, хот-дог);
- Звук [ɣ] — на місці грецької γ (біологія, гамма, граматика), а також іспанської літери «g» (Че Гевара).
- Густий придих на початку слів у грецизмах (Геракл, гіпотеза, Гомер, гомологія). У грецьких словах, запозичених прямо з новогрецької або через церковнослов'янську мову, придих не передають (Іраклій, історія, омонім);
- Звук ɦ (Гаага, Гарлем)
Докладніше див. розділ Проблема «Г» і «Ґ»
Див. також Український правопис
- У білоруській мові передає дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [ɣ].
- У російській мові означає: 1) дзвінкий м'якопіднебінний проривний [ɡ] (у стані перед голосними й дзвінкими приголосними); 2) глухий м'якопіднебінний проривний [k] (перед глухими приголосними й наприкінці більшості слів); 3) дзвінкий губно-зубний фрикативний [v] (у закінченнях родового відмінка «-его», «-ого», а також у слові сегодня); 4) дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [ɣ] (у словах благо, Бог, Господь, иногда, когда, тогда та наприкінці слів у деяких діалектах).
- У болгарській мові передає дзвінкий м'якопіднебінний проривний [ɡ] (ґ).
- У македонській абетці передає [ɡ]. Див. також «ѓ»
- У сербській кирилиці («вуковиці») передає [ɡ].
- У казахській кирилиці «г» позначає [ɡ]; похідна від неї літера «ғ» — звуки [ʁ] і [ɣ]; для передавання схожого звука [h] використовують специфічну кириличну літеру «һ» (великий варіант — «Һ»).
- У киргизькій кирилиці «г» вживають для позначення звуків [ɡ] і [ʁ].
- У молдавській кирилиці передає [ɡ].
- У монгольській кирилиці літерою «г» передають звук [ɡ].
- У румунській кирилиці означала [ɡ]
- У таджикській кирилиці «г» позначає звук [ɡ], похідна від неї літера «ғ» вживається для позначення [ʁ]. Для передавання схожого звука — глухого гортанного фрикативного [h] використовують літеру «ҳ».
- У татарській кирилиці літерою «г» передають звук [ɡ], для передавання схожого звука [h] використовують літеру «һ».
- Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «четвертий»: розділ «г». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 5-Г клас, будинок 12-Г тощо
- Зображення курсивної малої «г» з двома горизонтальними рисками з 1 березня 2004 року стало офіційним позначенням української гривні.
- Велика Г — скорочене позначення приставки «гіга» у SI (ГБ — «гігабайт»).
- Маленька г — скорочене позначення приставки «гекто» у СІ (га — «гектар»).
- Маленька г — скорочене позначення грама.
- Ґ ґ («г» з гачком) — літера для позначення звука [ɡ] в українській, русинській, білоруській (тарашкевиця) абетках та в абетці російського діалекту циганської мови.
- Ѓ ѓ — літера македонської абетки, уживана для позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука [ɟ] або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката [d̠͡ʑ].
- Ғ ғ — літера азербайджанської (до 1992 р.), башкирської, казахської, таджицької, узбецької (до 1992) абеток, а також абетки келдерарського діалекту циганської мови. Призначена для позначення звуків [ʁ] і [ɣ], схожих на український [ɦ].
- Докладніше: Правопис «г» і «ґ»Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2021)
Після повернення літери «Ґ» до української абетки постало питання розмежування їхніх функцій.
Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий код |
Вісімковий код |
Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод | Велика | 1043 | 0413 | 002023 | 00000100 00010011 |
Мала | 1075 | 0433 | 002063 | 00000100 00110011 | |
ISO 8859-5 | Велика | 179 | B3 | 263 | 10110011 |
Мала | 211 | D3 | 323 | 11010011 | |
KOI-8 | Велика | 231 | E7 | 347 | 11100111 |
Мала | 199 | C7 | 307 | 11000111 | |
Windows-1251 | Велика | 196 | C3 | 303 | 11000011 |
Мала | 227 | E3 | 343 | 11100011 |
- ↑ Орфоепічний словник / Укладач Погрібний М. І.,К.:Рад.школа, 1983. — 629с, сторінка 11, вимова приголосних звуків
- Г — Енциклопедія сучасної України [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Г // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Півторак Г. П. Г // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.