Алі Хаменеї: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
StarDeg (обговорення | внесок) →Відлига у міжнародних відносинах: видатна подія :-) |
||
| (Не показано 32 проміжні версії 25 користувачів) | |||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
| Смерть = |
| Смерть = |
||
}} |
}} |
||
[[Аятола]] '''Сеєд Алі Хосейні Хаменеї''' ({{lang-fa|سید علی حسینی خامنه ای}}, {{lang-az|Seyyid Əli Hüseyni Xamenei}}; {{н}} [[19 квітня]] [[1939]], [[Мешхед]], [[ |
[[Аятола]] '''Сеєд Алі Хосейні Хаменеї''' ({{lang-fa|سید علی حسینی خامنه ای}}, {{lang-az|Seyyid Əli Hüseyni Xamenei}}; {{н}} [[19 квітня]] [[1939]], [[Мешхед]], [[Імперська Держава Іран]]) — [[іран]]ський політичний діяч та духовний лідер [[азербайджанці|азербайджанського походження]]. [[Верховний лідер Ірану]] з [[1989]] року. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Під час правління шаха [[Мохаммед Реза Пахлаві|Мохаммеда Рези Пахлеві]] був діячем ісламської опозиції, пов'язаної з аятолою [[Рухолла Мусаві Хомейні|Хомейні]], а під час [[Ісламська революція в Ірані|Ісламської революції в Ірані]] — членом революційної ради. У [[1981]]-[[1989]] був президентом Ірану, а в 1989 [[Рада експертів]] обрала його Верховним лідером країни. Хаменеї є прихильником [[ісламізм|ісламського консерватизму]]. |
[[Імперська Держава Іран|Під час правління шаха]] [[Мохаммед Реза Пахлаві|Мохаммеда Рези Пахлеві]] був діячем ісламської опозиції, пов'язаної з аятолою [[Рухолла Мусаві Хомейні|Хомейні]], а під час [[Ісламська революція в Ірані|Ісламської революції в Ірані]] — членом революційної ради. У [[1981]]-[[1989]] був президентом Ірану, а в 1989 [[Рада експертів]] обрала його Верховним лідером країни. Хаменеї є прихильником [[ісламізм|ісламського консерватизму]]. |
||
Його називають однією із трьох постатей, які істотно вплинули на Ісламську Республіку Іран (інші двоє — [[Рухолла Мусаві Хомейні]] та [[Алі Акбар Хашемі Рафсанджані]]). |
Його називають однією із трьох постатей, які істотно вплинули на Ісламську Республіку Іран (інші двоє — [[Рухолла Мусаві Хомейні]] та [[Алі Акбар Хашемі Рафсанджані]]). |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
}}</ref>. |
}}</ref>. |
||
== Верховний лідер == |
== Верховний лідер Ірану == |
||
=== Президенти Ірану === |
=== Президенти Ірану === |
||
За час перебування Алі |
За час перебування Алі на посаді Верховного лідера, змінилося п'ять [[Президент Ірану|президентів]]: |
||
* [[Алі Акбар Хашемі Рафсанджані]], 1989—1997; |
* [[Алі Акбар Хашемі Рафсанджані]], 1989—1997; |
||
* [[Мохаммад Хатамі]], 1997—2005; |
* [[Мохаммад Хатамі]], 1997—2005; |
||
* [[Махмуд Ахмадінежад]], 2005—2013; |
* [[Махмуд Ахмадінежад]], 2005—2013; |
||
* [[Хассан Рухані]], 2013—2021 |
* [[Хассан Рухані]], 2013—2021; |
||
* [[Ібрагім Райсі]], |
* [[Ібрагім Райсі]], 2021—2024 |
||
=== Відлига у міжнародних відносинах === |
=== Відлига у міжнародних відносинах === |
||
Після обрання [[Барак Обама|Барака Обами]] |
Після обрання [[Барак Обама|Барака Обами]] [[Президент США|президентом США]] 2008 року (переобраний у 2012 році) та [[Хассан Рухані|Хассана Рухані]] на посаду [[Президент Ірану|Президента Ірану]] в 2013 році, для країни настав період відлиги у міжнародних відносинах, в першу чергу — зі Сполученими Штатами. |
||
За участю Хассана Рухані влітку 2015 року була підписана угода зі [[Спільний всеосяжний план дій|Спільного всеосяжного плану дій]] стосовно [[Ядерна програма Ірану|ядерної програми Ірану]]. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій<ref name="rts.25"/>. Зокрема, Іран отримав доступ до понад $100 млрд активів, що переважно знаходились в банках Китаю, Індії, Японії, Південної Кореї та Туреччини і були до того заморожені внаслідок накладання санкцій. Крім цього, за даними [[Центральний банк Ірану|іранського центробанку]], дев'ять іранських банків підключені до системи [[SWIFT]]<ref>{{cite web |
За участю Хассана Рухані влітку 2015 року була підписана угода зі [[Спільний всеосяжний план дій|Спільного всеосяжного плану дій]] стосовно [[Ядерна програма Ірану|ядерної програми Ірану]]. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій<ref name="rts.25"/>. Зокрема, Іран отримав доступ до понад $100 млрд активів, що переважно знаходились в банках Китаю, Індії, Японії, Південної Кореї та Туреччини і були до того заморожені внаслідок накладання санкцій. Крім цього, за даними [[Центральний банк Ірану|іранського центробанку]], дев'ять іранських банків підключені до системи [[SWIFT]]<ref>{{cite web |
||
| Рядок 130: | Рядок 130: | ||
| archive-date = 29 січня 2016 |
| archive-date = 29 січня 2016 |
||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20160129085805/http://en.radiovaticana.va/news/2016/01/26/pope_francis_meets_iranian_president_rouhani/1203813 |
| archive-url = https://web.archive.org/web/20160129085805/http://en.radiovaticana.va/news/2016/01/26/pope_francis_meets_iranian_president_rouhani/1203813 |
||
}}</ref>. |
|||
В лютому 2016 року радник Алі Хаменеї, [[Алі Акбар Валеяті]], оголосив про напрацювання з російським урядом угод та ініціатив у галузях залізничного транспорту, енергетики, тощо, на загальну суму близько $40 млрд<ref>{{cite web |
|||
| url = http://freebeacon.com/national-security/khameneis-top-aide-says-tehran-moscow-ink-40-billion-in-projects/ |
|||
| title = Khamenei’s Top Aide Says Tehran, Moscow Ink $40 Billion in Projects |
|||
| date = 4 лютого 2016 |
|||
| publisher = The Free Beacon |
|||
| accessdate = 5 лютого 2016 |
|||
| archive-date = 5 лютого 2016 |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20160205092803/http://freebeacon.com/national-security/khameneis-top-aide-says-tehran-moscow-ink-40-billion-in-projects/ |
|||
}}</ref>. |
}}</ref>. |
||
| Рядок 145: | Рядок 135: | ||
В протестах в основному беруть участь студенти та жителі Тегерану, що зібралися під університетом Аміра Каріба. Окрім відставки Алі, протестувальники виступають проти керівництва Ірану та [[Корпус вартових Ісламської революції|Корпусу вартових ісламської революції]], що збив лайнер. Між поліцейськими та мітингарями відбулися сутички, поліціянти застосували світлошумові гранати та сльозогінний газ<ref>{{Cite web|title=Протести у Тегерані через збиття літака МАУ: поліція застосувала силу – фото, відео|url=https://24tv.ua/u_tegerani_pochalisya_protesti_cherez_zbittya_litaka_mau_foto_video_n1261751|website=24 Канал|accessdate=2020-01-11|archive-date=12 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200112222544/https://24tv.ua/u_tegerani_pochalisya_protesti_cherez_zbittya_litaka_mau_foto_video_n1261751}}</ref>. |
В протестах в основному беруть участь студенти та жителі Тегерану, що зібралися під університетом Аміра Каріба. Окрім відставки Алі, протестувальники виступають проти керівництва Ірану та [[Корпус вартових Ісламської революції|Корпусу вартових ісламської революції]], що збив лайнер. Між поліцейськими та мітингарями відбулися сутички, поліціянти застосували світлошумові гранати та сльозогінний газ<ref>{{Cite web|title=Протести у Тегерані через збиття літака МАУ: поліція застосувала силу – фото, відео|url=https://24tv.ua/u_tegerani_pochalisya_protesti_cherez_zbittya_litaka_mau_foto_video_n1261751|website=24 Канал|accessdate=2020-01-11|archive-date=12 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200112222544/https://24tv.ua/u_tegerani_pochalisya_protesti_cherez_zbittya_litaka_mau_foto_video_n1261751}}</ref>. |
||
У лютому 2024 року акаунти Хаменеї в Facebook та Instagram було видалено компанією Meta<ref>{{Cite web|url=https://www.rbc.ua/rus/news/meta-vidalila-akaunt-verhovnogo-lidera-iranu-1707572583.html|title=Meta видалила акаунт верховного лідера Ірану зі своїх соцмереж|website=РБК-Украина|language=uk|accessdate=2024-02-25}}</ref>. |
|||
== Заяви про Україну == |
== Заяви про Україну == |
||
1 березня 2022 року Хаменеї підтримав дії Путіна, за наказом якого розпочали [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабне військове вторгнення проти України]]. Хаменеї ствердив, що якби Путін не розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, це зробила б інша сторона. Також Алі заявив, що РФ веде на території України війну проти [[НАТО]], оскільки "НАТО розпочала б війну через [[Крим]]"<ref>{{cite web | url = https://www.memri.org/reports/reactions-iran-russia-ukraine-war-%E2%80%93-supreme-leader-khamenei-root-crisis-america-majlis | title = |
|||
Reactions In Iran To Russia-Ukraine War – Supreme Leader Khamenei: 'The Root Of The Crisis Is America'; Majlis Members: The War Shows 'We Must Insist On The Nuclear Rights Of The Iranian People… So Iran Will Be Strong, With Military And Nuclear Might' | publisher = MEMRI | date = 2022-03-07 }}</ref>. |
|||
Тим самим Алі Хаменеї став одним з небагатьох диктаторів світу, який публічно підтримав РФ у |
Тим самим Алі Хаменеї став одним з небагатьох диктаторів світу, який публічно підтримав РФ у вчиненні нею [[геноцид]]у та [[етноцид]]у проти українського народу. |
||
== Бібліографія == |
== Бібліографія == |
||
| Рядок 186: | Рядок 179: | ||
{{Верховний лідер Ірану}} |
{{Верховний лідер Ірану}} |
||
{{Голови країн Азії}} |
{{Голови країн Азії}} |
||
{{ |
{{Портали|Біографії|Іран}} |
||
{{DEFAULTSORT:Хаменеї Алі}} |
{{DEFAULTSORT:Хаменеї Алі}} |
||
| Рядок 192: | Рядок 185: | ||
[[Категорія:Аятоли]] |
[[Категорія:Аятоли]] |
||
[[Категорія:Чинні керівники держав]] |
[[Категорія:Чинні керівники держав]] |
||
[[Категорія:Політики — прихильники російської агресії проти України]] |
|||
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]] |
|||
Поточна версія на 04:59, 26 травня 2024
| Алі Хаменеї | |
|---|---|
| перс. سید علی حسینی خامنهای | |
.jpeg) | |
| 2-й Верховний лідер Ірану | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 3 червня 1989 |
| Попередник | Рухолла Мусаві Хомейні |
| 3-й Президент Ірану | |
| 2 жовтня 1981 — 2 серпня 1989 | |
| Попередник | Мохаммад Алі Раджаї |
| Наступник | Алі Акбар Хашемі Рафсанджані |
| Народився | 19 квітня 1939 (85 років) Мешхед, Іран |
| Відомий як | факіх, політик, перекладач, письменник, поет |
| Громадянство |  Іран |
| Національність | Азербайджанець |
| Alma mater | Ісламський теологічний коледж в Кумі |
| Політична партія | Асоціація войовничого духовенства і Islamic Republican Partyd (1987) |
| Батько | Seyed Javad Khameneid |
| Мати | Khadija Mirdamadid |
| У шлюбі з | Mansoureh Khojaste Bagherzadehd |
| Діти | Mojtaba Khameneid, Seyyed Mostafa Khameneid, Seyyed Masoud Khameneid, Meysam Khameneid, Boshra Khameneid і Hoda Khameneid |
| Релігія | Іслам шиїтської течії |
 | |
| khamenei.ir | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Аятола Сеєд Алі Хосейні Хаменеї (перс. سید علی حسینی خامنه ای, азерб. Seyyid Əli Hüseyni Xamenei; нар. 19 квітня 1939, Мешхед, Імперська Держава Іран) — іранський політичний діяч та духовний лідер азербайджанського походження. Верховний лідер Ірану з 1989 року.
Під час правління шаха Мохаммеда Рези Пахлеві був діячем ісламської опозиції, пов'язаної з аятолою Хомейні, а під час Ісламської революції в Ірані — членом революційної ради. У 1981-1989 був президентом Ірану, а в 1989 Рада експертів обрала його Верховним лідером країни. Хаменеї є прихильником ісламського консерватизму.
Його називають однією із трьох постатей, які істотно вплинули на Ісламську Республіку Іран (інші двоє — Рухолла Мусаві Хомейні та Алі Акбар Хашемі Рафсанджані).
Наприкінці 2016 перськомовні блогери помітили репортажі російського пропагандистського телеканалу Russia Today за 2010, де говорилося, що Алі навчався у радянському Університеті дружби народів ім. Патріса Лумумби. Те саме сказане і в матеріалі газети Комерсант за 2003 рік. Однак, офіційних підтверджень не наведено, а в офіційній біографії Хаменеї цей епізод не згаданий. Навчання в цьому університеті відкриває питання про можливість вербування молодого Хаменеї органами КДБ[1][2].
За час перебування Алі на посаді Верховного лідера, змінилося п'ять президентів:
- Алі Акбар Хашемі Рафсанджані, 1989—1997;
- Мохаммад Хатамі, 1997—2005;
- Махмуд Ахмадінежад, 2005—2013;
- Хассан Рухані, 2013—2021;
- Ібрагім Райсі, 2021—2024
Після обрання Барака Обами президентом США 2008 року (переобраний у 2012 році) та Хассана Рухані на посаду Президента Ірану в 2013 році, для країни настав період відлиги у міжнародних відносинах, в першу чергу — зі Сполученими Штатами.
За участю Хассана Рухані влітку 2015 року була підписана угода зі Спільного всеосяжного плану дій стосовно ядерної програми Ірану. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій[3]. Зокрема, Іран отримав доступ до понад $100 млрд активів, що переважно знаходились в банках Китаю, Індії, Японії, Південної Кореї та Туреччини і були до того заморожені внаслідок накладання санкцій. Крім цього, за даними іранського центробанку, дев'ять іранських банків підключені до системи SWIFT[4][5].
На початку 2016 року Іран відвідав голова КНР Сі Цзіньпін. Під час його візиту була підписана низка угод покликаних збільшити товарообіг між обома країнами до $600 млрд за 10 років. При цьому Алі Хаменеї заявив, що ніколи не мав довіри до країн заходу, натомість Іран й надалі розбудовуватиме відносини з «незалежними й надійними» країнами, такими як КНР[6].
Наприкінці січня 2016 року відбувся і перший візит президента Ірану до Європи за 16 років[7]. Під час дводенного візиту до Італії були підписані договори загальною вартістю близько $17 млрд[3]. У Франції також були підписані численні контракти вартістю понад $27 млрд[8][9].
Під час цієї подорожі вперше з 1999 року Папа римський прийняв іранського президента: у вівторок, 26 січня 2016 року, Хассан Рухані був прийнятий Папою Франциском у Ватикані[10].
7 січня 2020 іранські ППО збили український літак компанії МАУ при зльоті з тегеранського летовища. Отримавши звіт військових про трагедію, Алі Хаменеї провів екстрене засідання Вищої ради національної безпеки й дав вказівку опублікувати відповідний звіт про катастрофу, що було зроблено 11 січня[11]. Того ж дня в Тегерані почалися протести, демонстранти вимагали відставки головнокомандувача Хаменеї[12].
В протестах в основному беруть участь студенти та жителі Тегерану, що зібралися під університетом Аміра Каріба. Окрім відставки Алі, протестувальники виступають проти керівництва Ірану та Корпусу вартових ісламської революції, що збив лайнер. Між поліцейськими та мітингарями відбулися сутички, поліціянти застосували світлошумові гранати та сльозогінний газ[13].
У лютому 2024 року акаунти Хаменеї в Facebook та Instagram було видалено компанією Meta[14].
1 березня 2022 року Хаменеї підтримав дії Путіна, за наказом якого розпочали повномасштабне військове вторгнення проти України. Хаменеї ствердив, що якби Путін не розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, це зробила б інша сторона. Також Алі заявив, що РФ веде на території України війну проти НАТО, оскільки "НАТО розпочала б війну через Крим"[15].
Тим самим Алі Хаменеї став одним з небагатьох диктаторів світу, який публічно підтримав РФ у вчиненні нею геноциду та етноциду проти українського народу.
- 2011 — Palestine from the Perspective of Ayatollah Khamenei[en]
- 2012 — The most important problem of the Islamic world: selected statements by Ayatollah Ali Khamenei about Palestine PDF [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.] (Палестина. Найважливіша проблема ісламського світу)
- 2020 — Палестина. Найважливіша проблема ісламського світу [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.])
- ↑ Третий университет России. КоммерсантЪ. 25.11.2003. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Ali Alfoneh (23 лютого 2012). Supreme Leader Ali Khamenei: A secret Russian life?. American Enterprise Institute. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ а б Antonella Cinelli and Crispian Balmer (25 січня 2016). Deals and warms words flow as Iranian president visits Europe. Reuters. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Ірану повернули доступ до $100 мільярдів за кордоном. Укрінформ. 01.02.2016.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Iran: $100B in assets 'fully released' under nuclear deal. The Jakarta Post. 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
- ↑ West-wary Iran deepens China ties as sanctions end. Al Jazeera. 24 січня 2016. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Saeed Kamali Dehghan (25 січня 2016). Hassan Rouhani in first Europe visit by Iranian president in 16 years. The Guardian. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Michel Rose, John Irish (28.01.2016). Protesters march, France eyes business deals as Iran's Rouhani visits. Reuters. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- ↑ France, Iran announce €23 billion Airbus deal. France24. 28.01.2016. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- ↑ Pope Francis meets Iranian President Rouhani. Radio Vatican. 26 січня 2016. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Верховний лідер Ірану зажадав опублікувати дані про збитий літак. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- ↑ В Ірані протестувальники вимагають відставки верховного лідера через збиття літака МАУ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- ↑ Протести у Тегерані через збиття літака МАУ: поліція застосувала силу – фото, відео. 24 Канал. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- ↑ Meta видалила акаунт верховного лідера Ірану зі своїх соцмереж. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Reactions In Iran To Russia-Ukraine War – Supreme Leader Khamenei: 'The Root Of The Crisis Is America'; Majlis Members: The War Shows 'We Must Insist On The Nuclear Rights Of The Iranian People… So Iran Will Be Strong, With Military And Nuclear Might'. MEMRI. 7 березня 2022.
- Karim Sadjadpour (2009), Reading Khamenei: The World View of Iran's Most Powerful Leader, Carnegie Endowment for Peace, архів оригіналу за 25 вересня 2012, процитовано 1 лютого 2013
- Хаменеї Алі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- The office of the Supreme Leader [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- The office of Ayatollah Khamenei [Архівовано 5 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті BBC News [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
|
| |||||||
| |||||||
.svg){kind=small}
