Азія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
 
(Не показано 44 проміжні версії 29 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Гімн+Азія=Гімназія (значення)}}
{{Otheruses|Азія (значення)}}
{{Картка:Континент|
{{Континент
|назва_род = Азії
| назва =Гімн+Азія=Гімназія
|пн = мис [[Челюскін (мис)|мис Челюскін]]
| Знімок з космосу =
|пн_коорд = {{coord|77|43|N|104|18|E}}
| Розташування на карті =Asia_(orthographic_projection).svg
|пд = мис [[Піай (мис)|Піай]]
| Площа (включаючи острови) =43 475 000
|пд_коорд = {{coord|1|16|N|103|30|E}}
| Площа островів =2 700 000
|зх = мис [[Баба (мис)|Баба]]
| Довжина берегової лінії =69 900
|зх_коорд = {{coord|39|29|N|26|04|E}}
| Середня висота над рівнем моря =950
|сх = мис [[Мис Дежньова|Дежньова]]
| Найбільша висота над рівнем моря =(г. [[Джомолунгма]]) 8 848
|сх_коорд = {{coord|66|05|N|169|40|W}}
| Найменша висота над рівнем моря =-392 м (рівень [[Мертве море|Мертвого моря]])
|час = від [[UTC+02:00]] до [[UTC+12:00]]
| Найпівнічніша точка материка = [[Челюскін (мис)|мис Челюскін]] <br /> {{Координати ГМ|77|43|N|104|18|E|scale:100000}}
|площа_місце = 1-ше
| Найпівденніша точка материка = [[Піай (мис)|мис Піай]] <br /> {{Координати ГМ|1|16|N|103|30|E|scale:100000}}
|площа_острови = 2 700 000
| Найсхідніша точка материка = [[Дежньова (мис)|мис Дежньова]] <br /> {{Координати ГМ|66|05|N|169|40|E|scale:100000}}
|узбережжя = 69 900
| Найзахідніша точка материка =[[Баба (мис)|мис Баба]] <br /> {{Координати ГМ|39|29|N|26|04|E|scale:100000}}
|верх = [[Джомолунгма]]
| Населення =4 117
|верх_м = 8848
| Густота =87
|низ = рівень вод [[Мертве море|Мертвого моря]]
|низ_м = -420
|сер = 950
|річка = [[Янцзи]]
|річка_км = 6300
|озеро = [[Каспійське море]]{{efn|[[Байкал]] — найбільше озеро (31 500 км²), що повністю лежить у межах континенту.}}
|озеро_площа = 371 000
|населення_рік = 2018
|населення_місце = 1-ше
|густота = 87
|густота_місце =
|демонім = [[азійці]]
|мови = [[Китайська мова|китайська]] • [[гінді]] • [[Індонезійська мова|індонезійська]] • [[Російська мова|російська]] • [[Арабська мова|арабська]] • [[Бенгальська мова|бенгальська]] • [[фарсі]] • [[Японська мова|японська]] • [[Пенджабська мова|пенджабська]] • [[маратхі]]
|міста = [[Шанхай]] • [[Пекін]] • [[Стамбул]] • [[Карачі]] • [[Шеньчжень]] • [[Мумбаї]] • [[Делі]] • [[Тяньцзінь]] • [[Сеул]] • [[Дакка]] • [[Джакарта]] • [[Токіо]]
|ВВП_ном = 34,39
|ВВП_ном_рік = 2020
|ВВП_ном_місце = 1-ше
|ВВП_ПКС = 63,35
|ВВП_ПКС_рік = 2020
|ВВП_ПКС_місце = 1-ше
|ВВП_ндн = 7850
|ВВП_ндн_рік = 2020
|ВВП_ндн_місце = 4-те
|незалежні = 49 + {{comment|6|[[Палестинська держава]] — частково визнана арабська держава [[Близький Схід|Близького Сходу]]. [[Республіка Китай]] — країна на острові [[Тайвань (острів)|Тайвань]], що має особливу історію міжнародного визнання, не визнана Україною. [[Абхазія]], [[Південна Осетія]] — визнані лише [[Росія|Росією]] самопроголошені держави на території [[Грузія|Грузії]]. [[Турецька Республіка Північного Кіпру|ТРПК]] — визнана лише Туреччиною самопроголошена держава на півночі острова [[Кіпр (острів)|Кіпр]]. [[Карабах]] — невизнана самопроголошена країна на території [[Азербайджан]]у.}}
|залежні = 6
|інтеграція = [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]], [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво|АТЕС]], [[Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії|СААРК]], [[Асоціація держав Південно-Східної Азії|АСЕАН]]
}}
}}


'''А́зія'''&nbsp;— найбільша за [[площа|площею]] (близько 43,4 мільйонів км²) і за [[населення]]м [[частина світу]], розташована у [[Східна півкуля|Східній півкулі]] (за невеликими винятками). Разом з [[Європа|Європою]] утворює [[материк]] [[Євразія]]. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від [[Суходіл (географія)|суходолу]]), кількість населенням близько 4,1&nbsp;млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від [[населення Землі]]. У [[20 століття|20 столітті]] населення Азії зросло майже в чотири рази.<ref>
'''А́зія'''&nbsp;— найбільша за [[площа|площею]] (близько 44,5 мільйонів км²) і за [[населення]]м [[частина світу]], розташована у [[Східна півкуля|Східній півкулі]] (за невеликими винятками). Разом з [[Європа|Європою]] утворює [[материк]] [[Євразія]]. Площа Азії становить 8,7&nbsp;% від загальної площі поверхні Землі (або 30&nbsp;% від [[Суходіл (географія)|суходолу]]), кількість населенням близько 4,7&nbsp;млрд (на 2021 рік), що становить 60&nbsp;% від [[населення Землі]]. У [[20 століття|20 столітті]] населення Азії зросло майже в чотири рази.<ref>{{cite journal
{{cite journal
| url=http://www.economist.com/diversions/millennium/displayStory.cfm?Story_ID=346605
| url=http://www.economist.com/diversions/millennium/displayStory.cfm?Story_ID=346605
| title=Like herrings in a barrel
| title=Like herrings in a barrel
| journal=The Economist | date=23 December 1999
| journal=The Economist
| date=23 December 1999
| issue=Millennium issue: Population | publisher=The ''Economist'' online, The Economist Group}}.
| issue=Millennium issue: Population
| publisher=The ''Economist'' online, The Economist Group
| accessdate=17 березня 2012
</ref>
| archive-date=4 січня 2010
| archive-url=https://web.archive.org/web/20100104100155/http://www.economist.com/diversions/millennium/displayStory.cfm?Story_ID=346605
}}.</ref>


Азія, за даними [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]]<ref name=Britannica>{{cite encyclopedia
Азія, за даними [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]]<ref name=Britannica>{{cite encyclopedia
| title=Asia
| title=Asia
| url=http://www.britannica.com/eb/article-9110518/Asia
| url=http://www.britannica.com/eb/article-9110518/Asia
| encyclopedia=eb.com, [[Encyclopædia Britannica]] | year=2006 | location=Chicago
| encyclopedia=eb.com, [[Encyclopædia Britannica]]
| year=2006
| location=Chicago
| publisher=Encyclopædia Britannica, Inc.}}
| publisher=Encyclopædia Britannica, Inc.
| accessdate=17 березня 2012
</ref> та [[Національне географічне товариство|Національного географічного товариства]]<ref name="NatlGeoAtlas">
| archivedate=18 листопада 2008
| archiveurl=https://web.archive.org/web/20081118141016/http://www.britannica.com/eb/article-9110518/Asia
}}</ref> та [[Національне географічне товариство|Національного географічного товариства]]<ref name="NatlGeoAtlas">
{{cite book
{{cite book
|title=National Geographic Atlas of the World|edition=7th|year=1999|location=Washington, DC
|title=National Geographic Atlas of the World|edition=7th|year=1999|location=Washington, DC
Рядок 43: Рядок 78:
Найімовірніше назва континенту походить від [[Ассирія|давньоассирійського]] слова ''асу'' — [[схід]]. Можна порівняти: [[Оз]] (міфічна країна), [[ост]], [[Ассирія]], [[Ашшур]], [[айсор]].
Найімовірніше назва континенту походить від [[Ассирія|давньоассирійського]] слова ''асу'' — [[схід]]. Можна порівняти: [[Оз]] (міфічна країна), [[ост]], [[Ассирія]], [[Ашшур]], [[айсор]].


З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в [[Античність|античну епоху]], коли суцільні природні кордони у вигляді [[Середземне море|Середземного]], [[Егейське море|Егейського]] та [[Мармурове море|Мармурового]] морів наштовхували [[фінікійці]]в та [[греки|греків]] на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на [[південь]]&nbsp;— на [[Аравійський півострів]] та на [[північ]]&nbsp;— на [[Кавказ]] та [[Скіфія|скіфські]] степи. Впродовж [[середньовіччя]] східну межу Європи все більше посували на схід&nbsp;— спершу межею був [[Дністер]], потім [[Дніпро (річка)|Дніпро]] та [[Дон]]. [[Петер-Сімон Паллас]] наприкінці [[XVIII століття]] запропонував проводити межу по [[Уральські гори|Уральських горах]], [[Общий Сирт|Загальному Сирту]] та [[Ергені|Ергенях]]. В [[XIX століття|XIX столітті]] почали вважати кордоном [[вододіл]] Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по [[Кумо-Маницька западина|Кумо-Маницькій западині]] або по гірському хребту [[Великий Кавказ|Великого Кавказу]] (за деякими даними - ще південніше, по річках [[Кура]] і [[Аракс]]<ref>{{Cite web|title=How Is The Border Between Europe And Asia Defined?|url=https://www.worldatlas.com/articles/how-is-the-border-between-europe-and-asia-defined.html|website=WorldAtlas|accessdate=2020-09-06|language=en-US}}</ref>).
З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в [[Античність|античну епоху]], коли суцільні природні кордони у вигляді [[Середземне море|Середземного]], [[Егейське море|Егейського]] та [[Мармурове море|Мармурового]] морів наштовхували [[фінікійці]]в та [[греки|греків]] на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на [[південь]]&nbsp;— на [[Аравійський півострів]] та на [[північ]]&nbsp;— на [[Кавказ]] та [[Скіфія|скіфські]] степи. Впродовж [[середньовіччя]] східну межу Європи все більше посували на схід&nbsp;— спершу межею був [[Дністер]], потім [[Дніпро (річка)|Дніпро]] та [[Дон]]. [[Петер-Сімон Паллас]] наприкінці [[XVIII століття]] запропонував проводити межу по [[Уральські гори|Уральських горах]], [[Общий Сирт|Загальному Сирту]] та [[Ергені|Ергенях]]. В [[XIX століття|XIX столітті]] почали вважати кордоном [[вододіл]] Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по [[Кумо-Маницька западина|Кумо-Маницькій западині]] або по гірському хребту [[Великий Кавказ|Великого Кавказу]] (за деякими даними&nbsp;— ще південніше, по річках [[Кура]] і [[Аракс]]<ref>{{Cite web|title=How Is The Border Between Europe And Asia Defined?|url=https://www.worldatlas.com/articles/how-is-the-border-between-europe-and-asia-defined.html|website=WorldAtlas|accessdate=2020-09-06|language=en-US|archive-date=11 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200811045120/https://www.worldatlas.com/articles/how-is-the-border-between-europe-and-asia-defined.html}}</ref>).


== Географія ==
== Географія ==
{{main|Географія Азії|Природа Азії}}
{{main|Географія Азії|Природа Азії}}
Азія відокремлена від [[Північна Америка|Північної Америки]] [[Беринґова протока|Беринґовою протокою]], від [[Африка|Африки]] — [[Суецький канал|Суецьким каналом]] і [[Червоне море|Червоним морем]], від [[Європа|Європи]] — протокою [[Дарданелли]], [[Мармурове море|Мармуровим морем]], протокою [[Босфор]] і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом [[Каспійське море|Каспійського моря]], річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхні суходолу [[Земля (планета)|Землі]]; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, широтна — 8590 км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови ([[Аравійський півострів|Аравійський]], [[Індостан]], [[Індокитай]], [[Мала Азія]], [[Таймир]]) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).
Азія відокремлена від [[Північна Америка|Північної Америки]] [[Беринґова протока|Беринґовою протокою]], від [[Африка|Африки]] — [[Суецький канал|Суецьким каналом]] і [[Червоне море|Червоним морем]], від [[Європа|Європи]] — протокою [[Дарданелли]], [[Мармурове море|Мармуровим морем]], протокою [[Босфор]] і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом [[Каспійське море|Каспійського моря]], річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхні суходолу [[Земля (планета)|Землі]]; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, широтна — 8590 км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови ([[Аравійський півострів|Аравійський]], [[Індостан]], [[Індокитай]], [[Мала Азія]], [[Таймир]]) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).


Кордон між Азією та [[Океанія|Океанією]] проводять через [[Малайський архіпелаг]]. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».<ref name="Myth">{{harvnb | Lewis | Wigen | 1997 | pp=170–173}}</ref>
Кордон між Азією та [[Океанія|Океанією]] проводять через [[Малайський архіпелаг]]. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».<ref name="Myth">{{harvnb | Lewis | Wigen | 1997 | pp=170–173}}</ref>
Рядок 54: Рядок 89:
[[Файл:Asia-map.png|thumb|200px|Фізична карта Азії]]
[[Файл:Asia-map.png|thumb|200px|Фізична карта Азії]]


Азія — найконтрастніша за відмітками [[Висота над рівнем моря|абсолютних висот]] частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі [[Джомолунґма]] (Еверест — 8848 м) і найглибша [[западина]] — [[Маріанська западина|Маріанська]] (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, [[Курило-Камчатський жолоб|Курило-Камчатська]] (9717 м) і [[Філіппінська западина|Філіппінська]] (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — [[Байкал]] (глибина до 1620 м) і озеро [[Мертве море]], рівень якого на 392 м нижчий від рівня моря, а також [[Турфанська улоговина]] (-154 м). Середня висота Азії — 950 м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між [[Середземне море|Середземним морем]] й узбережжям [[Тихий океан|Тихого океану]]; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори ([[Гімалаї]], [[Каракорум]], [[Гіндукуш]]), високо розташовані нагір'я ([[Тибетське плато|Тибет]], [[Хентей]]), а також великі улоговини ([[Кашгарська рівнина|Кашґарська]], [[Джунгарія|Джунґарська]]); розлогі низовини в північно-західній частині ([[Західносибірська рівнина|Західносибірська]], [[Туранська низовина|Туранська]]) і прибережній зоні ([[Сунляо|Маньчжурська]], [[Велика китайська рівнина|Велика китайська]], [[Індо-Гангська рівнина|Індо-Гангська]]). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.
Азія — найконтрастніша за відмітками [[Висота над рівнем моря|абсолютних висот]] частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі [[Джомолунґма]] (Еверест — 8848 м) і найглибша [[западина]] — [[Маріанська западина|Маріанська]] (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, [[Курило-Камчатський жолоб|Курило-Камчатська]] (9717 м) і [[Філіппінська западина|Філіппінська]] (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — [[Байкал]] (глибина до 1620 м) і озеро [[Мертве море]], рівень якого на 392 м нижчий від рівня моря, а також [[Турфанська улоговина]] (-154 м). Середня висота Азії — 950 м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між [[Середземне море|Середземним морем]] й узбережжям [[Тихий океан|Тихого океану]]; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори ([[Гімалаї]], [[Каракорум]], [[Гіндукуш]]), високо розташовані нагір'я ([[Тибетське плато|Тибет]], [[Хентей]]), а також великі улоговини ([[Кашгарська рівнина|Кашґарська]], [[Джунгарія|Джунґарська]]); розлогі низовини в північно-західній частині ([[Західносибірська рівнина|Західносибірська]], [[Туранська низовина|Туранська]]) і прибережній зоні ([[Сунляо|Маньчжурська]], [[Велика китайська рівнина|Велика китайська]], [[Індо-Гангська рівнина|Індо-Гангська]]). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.


Особливість Азії — вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний [[вулканізм]], воно входить до так званого [[Тихоокеанське вогняне коло|Тихоокеанського вогняного кола]].
Особливість Азії — вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний [[вулканізм]], воно входить до так званого [[Тихоокеанське вогняне коло|Тихоокеанського вогняного кола]].
Рядок 62: Рядок 97:
=== Клімат ===
=== Клімат ===
{{main|Клімат Азії}}
{{main|Клімат Азії}}
Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному-сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі [[тундра]] і зона хвойних лісів [[тайга|тайги]] (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині [[степ]]и, що переходять в напівпустелі та [[пустеля|пустелі]], на південному сході мусонні та [[тропічний ліс|тропічні ліси]].
Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі [[тундра]] і зона хвойних лісів [[тайга|тайги]] (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині [[степ]]и, що переходять в напівпустелі та [[пустеля|пустелі]], на південному сході мусонні та [[тропічний ліс|тропічні ліси]].


=== Корисні копалини ===
=== Корисні копалини ===
{{main|Корисні копалини Азії|Геологія Азії|Металогенія Азії}}
{{main|Корисні копалини Азії|Геологія Азії|Металогенія Азії}}
Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами [[нафта|нафти]], [[природний газ|природного газу]], руд [[олово|олова]] і самородної сірки, а також з видобутку [[нафта|нафти]] і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної [[інфраструктура|інфраструктури]] і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку [[нафта|нафти]] в країнах [[Перська затока|Перської затоки]] і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50% загального видобутку [[нафта|нафти]], який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан у оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і [[хром]]ові руди в Туреччині, [[вольфрам]]ові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, [[фосфорити]] і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.
Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами [[нафта|нафти]], [[природний газ|природного газу]], руд [[олово|олова]] і самородної сірки, а також з видобутку [[нафта|нафти]] і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної [[інфраструктура|інфраструктури]] і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку [[нафта|нафти]] в країнах [[Перська затока|Перської затоки]] і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50 % загального видобутку [[нафта|нафти]], який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан в оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і [[хром]]ові руди в Туреччині, [[вольфрам]]ові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, [[фосфорити]] і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.

== Історія ==
{{main|Історія Азії}}
{{main|Хронологія європейських досліджень Азії}}

== Культура ==
{{main|Культура Азії}}


== Економіка ==
== Економіка ==
{{main|Економіка Азії}}
[[Файл:SingaporeCBD from Carlsberg Sky Tower.jpg|thumb|left|250px|[[Сінгапур]] має один з [[Найзавантаженіший порт світу|найбільш пожвавлених портів світу]] і четвертим за обсягами [[Форекс|форексний ринок]].]]
[[Файл:SingaporeCBD from Carlsberg Sky Tower.jpg|thumb|left|250px|[[Сінгапур]] має один з [[Найзавантаженіший порт світу|найбільш пожвавлених портів світу]] і четвертим за обсягами [[Форекс|форексний ринок]].]]


Азія має другий за величиною номінальний [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] серед усіх [[континент]]ів після [[Європа|Європи]], але найбільший за [[паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]]. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є [[Китай]], [[Японія]], [[Індія]], [[Південна Корея]] та [[Індонезія]]. Згідно з ''Global Office Locations 2011'', Азія домінує як місце офісів компаній&nbsp;— 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: [[Гонконг]], [[Сінгапур]], [[Токіо]] і [[Шанхай]] (на четвертому місці [[Лондон]]). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.<ref>{{Cite web |url=http://www.cfoinnovation.com/content/hong-kong-singapore-tokyo-worlds-top-office-destinations |title=Архівована копія |accessdate=17 березень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110807011203/http://www.cfoinnovation.com/content/hong-kong-singapore-tokyo-worlds-top-office-destinations |archivedate=7 серпень 2011 |deadurl=yes }}</ref>
Азія має другий за величиною номінальний [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] серед усіх [[континент]]ів після [[Європа|Європи]], але найбільший за [[паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]]. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є [[Китай]], [[Японія]], [[Індія]], [[Південна Корея]] та [[Індонезія]]. Згідно з ''Global Office Locations 2011'', Азія домінує як місце офісів компаній&nbsp;— 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: [[Гонконг]], [[Сінгапур]], [[Токіо]] і [[Шанхай]] (на четвертому місці [[Лондон]]). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.<ref>{{Cite web |url=http://www.cfoinnovation.com/content/hong-kong-singapore-tokyo-worlds-top-office-destinations |title=Архівована копія |accessdate=17 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110807011203/http://www.cfoinnovation.com/content/hong-kong-singapore-tokyo-worlds-top-office-destinations |archivedate=7 серпня 2011 |deadurl=yes }}</ref>


Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка [[КНР]]<ref>[http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=916768 Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151031054856/http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=916768 |date=31 жовтня 2015 }}, Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263—304, 2006.
Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка [[КНР]]<ref>
by [http://papers.ssrn.com/sol3/cf_dev/AbsByAuth.cfm?per_id=629289 Paolo Farah] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601015119/http://papers.ssrn.com/sol3/cf_dev/AbsByAuth.cfm?per_id=629289 |date=1 червня 2016 }}</ref> та [[Індія|Індії]] зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8&nbsp;%. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться [[Малайзія]], [[Індонезія]], [[Пакистан]], [[Таїланд]], [[В'єтнам]], [[Монголія]], [[Узбекистан]], [[Кіпр]] і [[Філіппіни]], а також багаті корисними копалинами країни, як [[Казахстан]], [[Туркменістан]], [[Іран]], [[Бруней]], [[Об'єднані Арабські Емірати]], [[Катар]], [[Кувейт]], [[Саудівська Аравія]], [[Бахрейн]] і [[Оман]].
[http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=916768 Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism], Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263–304, 2006.
by [http://papers.ssrn.com/sol3/cf_dev/AbsByAuth.cfm?per_id=629289 Paolo Farah]
</ref> та [[Індія|Індії]] зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8%. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться [[Малайзія]], [[Індонезія]], [[Пакистан]], [[Таїланд]], [[В'єтнам]], [[Монголія]], [[Узбекистан]], [[Кіпр]] і [[Філіппіни]], а також багаті корисними копалинами країни, як [[Казахстан]], [[Туркменістан]], [[Іран]], [[Бруней]], [[Об'єднані Арабські Емірати]], [[Катар]], [[Кувейт]] , [[Саудівська Аравія]], [[Бахрейн]] і [[Оман]].


У своїй книзі ''Світова економіка: Тисячолітня перспектива'' [[історія економіки|історик економіки]] [[Ангус Медісон]] пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери.<ref>
У своїй книзі ''Світова економіка: Тисячолітня перспектива'' [[історія економіки|історик економіки]] [[Ангус Медісон]] пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери.<ref>
The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.theworldeconomy.org/MaddisonTables/MaddisontableB-18.pdf |title=Архівована копія |accessdate=18 березня 2012 |archive-date=22 липня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130722202625/http://www.theworldeconomy.org/MaddisonTables/MaddisontableB-18.pdf }}</ref> Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії,<ref>{{cite web
</ref><ref>
http://www.theworldeconomy.org/MaddisonTables/MaddisontableB-18.pdf
</ref> Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії,<ref>{{cite web
|url = http://www.bharat-rakshak.com/SRR/Volume14/nalapat.html
|url = http://www.bharat-rakshak.com/SRR/Volume14/nalapat.html
|title = Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise".
|title = Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise".
Рядок 99: Рядок 138:
|archivedate = 2013-06-22
|archivedate = 2013-06-22
|deadurl = no
|deadurl = no
}}</ref><ref>
}}</ref><ref>{{cite news
{{cite news
|url=http://www.economist.com/surveys/displaystory.cfm?story_id=E1_PNTJQTR
|url=http://www.economist.com/surveys/displaystory.cfm?story_id=E1_PNTJQTR
|title=The Real Great Leap Forward. The Economist. Sept 30, 2004
|title=The Real Great Leap Forward. The Economist. Sept 30, 2004
|work=The Economist |date=2004-09-30 |accessdate=2010-06-01}}
|work=The Economist
|date=2004-09-30
|accessdate=2010-06-01
|archive-date=27 грудня 2016
</ref><ref>{{Cite web |url=http://search.ft.com/ftArticle?queryText=China+the+world%E2%80%99s+largest+economy+for+18+of+the+past+20+centuries&y=6&aje=false&x=14&id=050926000484&ct=0 |title=Chris Patten. ''Financial Times''. Comment & Analysis: Why Europe is getting China so wrong. Accessed 30 January 2008. |accessdate=5 березень 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080305025204/http://search.ft.com/ftArticle?queryText=China+the+world%E2%80%99s+largest+economy+for+18+of+the+past+20+centuries&y=6&aje=false&x=14&id=050926000484&ct=0 |archivedate=5 березень 2008 |deadurl=yes }}</ref> до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала [[Британська імперія]] (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була [[Японія]], яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як [[Європейський Союз]] (ЄС), [[Північноамериканська зона вільної торгівлі]] (НАФТА, NAFTA) або [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво]] (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і [[Список країн за ВВП (номінал)|став другою за величиною економікою]] у світі.
|archive-url=https://web.archive.org/web/20161227234147/http://www.economist.com/surveys/displaystory.cfm?story_id=E1_PNTJQTR
}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://search.ft.com/ftArticle?queryText=China+the+world%E2%80%99s+largest+economy+for+18+of+the+past+20+centuries&y=6&aje=false&x=14&id=050926000484&ct=0 |title=Chris Patten. ''Financial Times''. Comment & Analysis: Why Europe is getting China so wrong. Accessed 30 January 2008. |accessdate=5 березня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080305025204/http://search.ft.com/ftArticle?queryText=China+the+world%E2%80%99s+largest+economy+for+18+of+the+past+20+centuries&y=6&aje=false&x=14&id=050926000484&ct=0 |archivedate=5 березня 2008 |deadurl=yes }}</ref> до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала [[Британська імперія]] (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була [[Японія]], яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як [[Європейський Союз]] (ЄС), [[Північноамериканська зона вільної торгівлі]] (НАФТА, NAFTA) або [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво]] (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і [[Список країн за ВВП (номінал)|став другою за величиною економікою]] у світі.


В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом [[Японська єна|єни]]), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.{{джерело}} У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнялася з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японської валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від [[Друга світова війна|Другої світової війни]] до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону&nbsp;— [[Південна Корея|Південній Кореї]], [[Тайвань|Тайвані]], [[Гонконг|Гонконзі]] і [[Сінгапур]]і&nbsp;— відомих як [[азійські тигри]], які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.<ref>{{cite web
В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом [[Японська єна|єни]]), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.{{джерело}} У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнялася з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японської валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від [[Друга світова війна|Другої світової війни]] до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону&nbsp;— [[Південна Корея|Південній Кореї]], [[Республіка Китай|Тайвані]], [[Гонконг|Гонконзі]] і [[Сінгапур]]і&nbsp;— відомих як [[азійські тигри]], які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.<ref>{{cite web
|url = http://www.emergingdragon.com/
|url = http://www.emergingdragon.com/
|title = Rise of Japan and 4 Asian Tigers from
|title = Rise of Japan and 4 Asian Tigers from
Рядок 120: Рядок 162:
|url = http://www.cbcglobal.org/index.php?option=com_content&task=view&id=84&Itemid=507
|url = http://www.cbcglobal.org/index.php?option=com_content&task=view&id=84&Itemid=507
|title = Commonwealth Business Council-Asia
|title = Commonwealth Business Council-Asia
|accessdate = 12 April 2007
|accessdate = 12 квітня 2007
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20070728122032/http://www.cbcglobal.org/index.php?option=com_content&task=view&id=84&Itemid=507
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20070728122032/http://www.cbcglobal.org/index.php?option=com_content&task=view&id=84&Itemid=507
|archivedate = 28 липень 2007
|archivedate = 28 липня 2007
|deadurl = yes
|deadurl = yes
}}</ref>За ВВП на душу населення, як номінальним, так і [[Паритет купівельної спроможності|ПКС]], [[Південна Корея]] стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши [[Німеччина|Німеччину]], [[Велика Британія|Велику Британію]] та [[Франція|Францію]]. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник [[Фінляндія|Фінляндії]], Франції та Японії.{{джерело}} На думку [[Goldman Sachs]], у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.
}}</ref> За ВВП на душу населення, як номінальним, так і [[Паритет купівельної спроможності|ПКС]], [[Південна Корея]] стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши [[Німеччина|Німеччину]], [[Велика Британія|Велику Британію]] та [[Франція|Францію]]. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник [[Фінляндія|Фінляндії]], Франції та Японії.{{джерело}} На думку [[Goldman Sachs]], у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.


В Азії існує кілька геополітичних та економічних блоків, з яких найрозвиненішим є [[Асоціація держав Південно-Східної Азії]] (ASEAN), до якої входять 10 країн регіону.
В Азії існує кілька геополітичних та економічних блоків, з яких найрозвиненішим є [[Асоціація держав Південно-Східної Азії]] (ASEAN), до якої входять 10 країн регіону.
Рядок 130: Рядок 172:
Азія є найбільшим континентом у світі, вона багата [[природні ресурси|природними ресурсами]], такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно найсильніше у [[Східна Азія|Східній]] та [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японії, Індії, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю [[Транснаціональна корпорація|транснаціональних корпорацій]] продовжують домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої [[робоча сила|робочої сили]] і відносно розвиненої [[інфраструктура|інфраструктури]].
Азія є найбільшим континентом у світі, вона багата [[природні ресурси|природними ресурсами]], такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно найсильніше у [[Східна Азія|Східній]] та [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японії, Індії, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю [[Транснаціональна корпорація|транснаціональних корпорацій]] продовжують домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої [[робоча сила|робочої сили]] і відносно розвиненої [[інфраструктура|інфраструктури]].


За даними [[Citigroup]] 9 з 11 [[Глобальний генератор зростання|Глобальних генераторів зростання]] (т.зв. країн 3G) знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це [[Бангладеш]], [[Китайська Народна Республіка]], [[Індія]], [[Індонезія]], [[Ірак]], [[Монголія]], [[Філіппіни]], [[Шрі-Ланка]] і [[В'єтнам]]<ref>{{cite web
За даними [[Citigroup]] 9 з 11 [[Глобальний генератор зростання|Глобальних генераторів зростання]] (т.&nbsp;зв. країн 3G) знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це [[Бангладеш]], [[Китайська Народна Республіка]], [[Індія]], [[Індонезія]], [[Ірак]], [[Монголія]], [[Філіппіни]], [[Шрі-Ланка]] і [[В'єтнам]]<ref>{{cite web
|url = http://www.sme.com.ph/sme-news/news.php?newsid=2324
|url = http://www.sme.com.ph/sme-news/news.php?newsid=2324
|title = Philippine potential cited
|title = Philippine potential cited
Рядок 142: Рядок 184:
Азія має чотири основні фінансові центри: [[Токіо]], [[Гонконг]], [[Сінгапур]] та [[Шанхай]]. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають [[Call center|Центри обробки викликів]] ({{lang-en|Call center}}) і [[аутсорсинг|аутсорсингові бізнес-центри]] у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та [[англійська мова|англомовних]] співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як [[фінансовий центр|фінансових центрів]]. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.{{джерело}}
Азія має чотири основні фінансові центри: [[Токіо]], [[Гонконг]], [[Сінгапур]] та [[Шанхай]]. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають [[Call center|Центри обробки викликів]] ({{lang-en|Call center}}) і [[аутсорсинг|аутсорсингові бізнес-центри]] у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та [[англійська мова|англомовних]] співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як [[фінансовий центр|фінансових центрів]]. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.{{джерело}}


У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1&nbsp;млн дол. США за винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в [[Північна Америка|Північній Америці]] (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без [[Близький Схід|Близького Сходу]]) вперше обігнала за цим показником Європу.<ref name="WorldWealthReport2010">
У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1&nbsp;млн дол. США за винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в [[Північна Америка|Північній Америці]] (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без [[Близький Схід|Близького Сходу]]) вперше обігнала за цим показником Європу.<ref name="WorldWealthReport2010">[http://www.capgemini.com/insights-and-resources/by-publication/world-wealth-report-2010/ World Wealth Report 2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120406122836/http://www.capgemini.com/insights-and-resources/by-publication/world-wealth-report-2010/ |date=6 квітня 2012 }}. capgemini.com (необхідна реєстрація)</ref>
[http://www.capgemini.com/insights-and-resources/by-publication/world-wealth-report-2010/ World Wealth Report 2010]. capgemini.com (необхідна реєстрація)
</ref>


=== ВВП за країнами ===
=== ВВП за країнами ===


Нижче наведено список азійських країн з поданим [[валовий внутрішній продукт|валовим внутрішнім продуктом]] за 2010 рік за офіційним урядовим [[Валютний курс|курсом обміну]] (номінальний ВВП) і за [[паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]] (ПКС) у 2010 році. Дані [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародного валютного фонду]]<ref>[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=%2C&br=1&c=941%2C914%2C946%2C911%2C137%2C962%2C122%2C912%2C181%2C913%2C124%2C921%2C943%2C963%2C918%2C138%2C142%2C964%2C182%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C128%2C942%2C936%2C939%2C961%2C172%2C184%2C132%2C915%2C134%2C174%2C144%2C146%2C944%2C176%2C186%2C178%2C926%2C136%2C112%2C916%2C967&s=NGDPD&grp=0&a=&pr1.x=62&pr1.y=12 International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2010: Nominal GDP list of countries.]</ref> (щоб розгорнути натисніть <nowiki>[показати]</nowiki>).
Нижче наведено список азійських країн з поданим [[валовий внутрішній продукт|валовим внутрішнім продуктом]] за 2010 рік за офіційним урядовим [[Валютний курс|курсом обміну]] (номінальний ВВП) і за [[паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]] (ПКС) у 2010 році. Дані [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародного валютного фонду]]<ref>{{Cite web |url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=%2C&br=1&c=941%2C914%2C946%2C911%2C137%2C962%2C122%2C912%2C181%2C913%2C124%2C921%2C943%2C963%2C918%2C138%2C142%2C964%2C182%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C128%2C942%2C936%2C939%2C961%2C172%2C184%2C132%2C915%2C134%2C174%2C144%2C146%2C944%2C176%2C186%2C178%2C926%2C136%2C112%2C916%2C967&s=NGDPD&grp=0&a=&pr1.x=62&pr1.y=12 |title=International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2010: Nominal GDP list of countries. |accessdate=8 квітня 2012 |archive-date=18 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121018185640/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=,&br=1&c=941,914,946,911,137,962,122,912,181,913,124,921,943,963,918,138,142,964,182,960,968,423,922,935,128,942,936,939,961,172,184,132,915,134,174,144,146,944,176,186,178,926,136,112,916,967&s=NGDPD&grp=0&a=&pr1.x=62&pr1.y=12 }}</ref> (щоб розгорнути натисніть <nowiki>[показати]</nowiki>).


{| class="wikitable sortable " border="1"
{| class="wikitable sortable " border="1"
Рядок 163: Рядок 203:
| align="center" | 1,000
| align="center" | 1,000
| Південна Азія
| Південна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{ARM}}
| align="center" | 8,830
| align="center" | 17,086
| align="center" | 6,400
| Західна Азія
|-
|-
| style="text-align:left;" | {{AZE}}
| style="text-align:left;" | {{AZE}}
Рядок 174: Рядок 208:
| align="center" | 90,074
| align="center" | 90,074
| align="center" | 8,634
| align="center" | 8,634
| Західна Азія
|-
| style="text-align:left;" | {{ARM}}
| align="center" | 8,830
| align="center" | 17,086
| align="center" | 6,400
| Західна Азія
| Західна Азія
|-
|-
Рядок 410: Рядок 450:
| Західна Азія
| Західна Азія
|-
|-
| style="text-align:left;" | {{TWN}} <small>(ROC)</small>
| style="text-align:left;" | {{TWN}}
| align="center" | 426,984
| align="center" | 426,984
| align="center" | 810,487
| align="center" | 810,487
Рядок 478: Рядок 518:
|1999 |3634000000
|1999 |3634000000
}}
}}
Азія є найбільш заселеним континентом світу. Тут на 30&nbsp;% суходолу планети мешкає 60&nbsp;% людства. За оцінками Відділу народонаселення ООН у 2011 році населення Азії становило 4,21&nbsp;млрд і зростало на понад 1&nbsp;% (46 млн) на рік<ref>
Азія є найбільш заселеним континентом світу. Тут на 30&nbsp;% суходолу планети мешкає 60&nbsp;% людства. За оцінками Відділу народонаселення ООН у 2011 році населення Азії становило 4,21&nbsp;млрд і зростало на понад 1&nbsp;% (46 млн) на рік<ref>{{Cite web |url=http://esa.un.org/unpd/wpp/Excel-Data/DB02_Stock_Indicators/WPP2010_DB2_F01_TOTAL_POPULATION_BOTH_SEXES.XLS |title=''United Nations, Department of Economic and Social Affairs — Population Division, Population Estimates and Projections Section — World Population Prospects, the 2010 Revision'' |accessdate=19 березня 2012 |archive-date=7 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110807171944/http://esa.un.org/unpd/wpp/Excel-Data/DB02_Stock_Indicators/WPP2010_DB2_F01_TOTAL_POPULATION_BOTH_SEXES.XLS }}</ref>. Темпи зростання населення коливаються від −0,05&nbsp;% в Японії до понад 3&nbsp;% в [[Катар]]і, [[Афганістан]]і, [[Ірак]]у і [[Ємен]]і. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припадає на Індію (понад 17 млн) та Китай (6 млн).
[http://esa.un.org/unpd/wpp/Excel-Data/DB02_Stock_Indicators/WPP2010_DB2_F01_TOTAL_POPULATION_BOTH_SEXES.XLS ''United Nations, Department of Economic and Social Affairs — Population Division, Population Estimates and Projections Section — World Population Prospects, the 2010 Revision'']
</ref>. Темпи зростання населення коливаються від −0,05&nbsp;% в Японії до понад 3&nbsp;% в [[Катар]]і, [[Афганістан]]і, [[Ірак]]у і [[Ємен]]і. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припадає на Індію (понад 17 млн) та Китай (6 млн).


Демографічний центр континенту розташований у районі [[Індостан|Індостанського субконтиненту]], це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), [[Дельта Гангу|дельти Гангу з Брахмапутрою]], [[Іраваді]]. В [[Індонезія|Індонезії]] більшість населення концентрується на острові [[Ява (острів)|Ява]] з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²){{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Сільське населення [[Південно-Західна Азія|Південно-Західної Азії]] зосереджене вздовж передгір'їв [[Левант]]у, [[Ельбурс]]у, у [[Месопотамія|межиріччі]] [[Тигр (річка)|Тигру]] і [[Євфрат]]у. Досить висока густота населення на узбережжі [[Перська затока|Перської затоки]], що пов'язано з [[Видобуток нафти|видобутком нафти]]. У [[Східна Азія|Східній Азії]] на берегах [[Японське море|Японського моря]] густота населення від 300 осіб/км² ([[Японські острови]]) до 500 осіб/км² ([[Південна Корея]]){{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Високогірні простори та пустелі незаселені або мало заселені, суворі кліматичні умови також завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо [[Сибір]] і [[Далекий Схід Росії]], середня густота населення [[Росія|Росії]] — 8,7 особи/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}.
Демографічний центр континенту розташований у районі [[Індостан|Індостанського субконтиненту]], це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), [[Дельта Гангу|дельти Гангу з Брахмапутрою]], [[Іраваді]]. В [[Індонезія|Індонезії]] більшість населення концентрується на острові [[Ява (острів)|Ява]] з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²){{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Сільське населення [[Південно-Західна Азія|Південно-Західної Азії]] зосереджене вздовж передгір'їв [[Левант]]у, [[Ельбрус]]у, у [[Месопотамія|межиріччі]] [[Тигр (річка)|Тигру]] і [[Євфрат]]у. Досить висока густота населення на узбережжі [[Перська затока|Перської затоки]], що пов'язано з [[Видобуток нафти|видобутком нафти]]. У [[Східна Азія|Східній Азії]] на берегах [[Японське море|Японського моря]] густота населення від 300 осіб/км² ([[Японські острови]]) до 500 осіб/км² ([[Південна Корея]]){{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Високогірні простори та пустелі незаселені або мало заселені, суворі кліматичні умови також завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо [[Сибір]] і [[Далекий Схід Росії]], середня густота населення [[Росія|Росії]] — 8,7 особи/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}.


Населення переважно жовтої та білої (на заході) рас.
Населення переважно жовтої та білої (на заході) рас.


[[Файл:Shibuya night.jpg|міні|праворуч|[[Токіо]] — найбільша агломерація Японії та світу]]
[[Файл:Shibuya night.jpg|міні|праворуч|[[Токіо]] — найбільша агломерація Японії та світу]]
Рівень [[урбанізація|урбанізації]] від понад 90&nbsp;% ([[Сінгапур|Синґапур]], [[Кувейт]], [[Ізраїль]]) до 10&nbsp;% ([[Непал]], [[Оман]], [[Камбоджа]], [[Бутан]]);{{джерело}} найбільші міські агломерації: [[Токіо]], [[Ґуанчжоу]], [[Сеул]], [[Шанхай]], [[Делі]], [[Мумбаї]] (Бомбей), [[Маніла]].<ref name="CityPopulation">[http://citypopulation.de/world/Agglomerations.html] Citypopulation</ref>
Рівень [[урбанізація|урбанізації]] від понад 90&nbsp;% ([[Сінгапур]], [[Кувейт]], [[Ізраїль]]) до 10&nbsp;% ([[Непал]], [[Оман]], [[Камбоджа]], [[Бутан]]);{{джерело}} найбільші міські агломерації: [[Токіо]], [[Ґуанчжоу]], [[Сеул]], [[Шанхай]], [[Делі]], [[Мумбаї]] (Бомбей), [[Маніла]].<ref name="CityPopulation">[http://citypopulation.de/world/Agglomerations.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180913144137/http://citypopulation.de/world/Agglomerations.html|date=13 вересня 2018}} Citypopulation</ref>


Східна Азія має найвищі темпи зростання [[Індекс розвитку людського потенціалу|Індексу розвитку людського потенціалу]]<ref>[http://hdr.undp.org/en/ Індекс розвитку людського потенціалу] {{ref-en}}{{ref-es}}{{ref-fr}}</ref> (ІРЛП), досягши майже вдвічі вищого за середній приросту за останні 40 років, відповідно до аналізу звітів про охорону здоров'я, освіту і даних про доходи. [[КНР]], друга у світі за величиною приросту з 1970 року, є єдиною країною зі списку «10 найшвидших», яка досягла це передусім за рахунок зросту доходів, а не досягнень в галузі здоров'я або освіти. Дохід на душу населення в Китаї за останні чотири десятиліття збільшився у вражаючі 21 рази, що видобуло сотні мільйонів людей з бідності. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у регіоні за підвищенням відвідуваності шкіл і тривалості життя.<ref name="UNDP">{{cite web
Східна Азія має найвищі темпи зростання [[Індекс розвитку людського потенціалу|Індексу розвитку людського потенціалу]]<ref>[http://hdr.undp.org/en/ Індекс розвитку людського потенціалу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110220182623/http://hdr.undp.org/en/ |date=20 лютого 2011 }} {{ref-en}}{{ref-es}}{{ref-fr}}</ref> (ІРЛП), досягши майже вдвічі вищого за середній приросту за останні 40 років, відповідно до аналізу звітів про охорону здоров'я, освіту і даних про доходи. [[КНР]], друга у світі за величиною приросту з 1970 року, є єдиною країною зі списку «10 найшвидших», яка досягла це передусім за рахунок зросту доходів, а не досягнень в галузі здоров'я або освіти. Дохід на душу населення в Китаї за останні чотири десятиліття збільшився у вражаючі 21 рази, що видобуло сотні мільйонів людей з бідності. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у регіоні за підвищенням відвідуваності шкіл і тривалості життя.<ref name="UNDP">{{cite web
|url = http://hdr.undp.org/en/media/PR6-HDR10-RegRBAP-E-rev5-sm.pdf
|url = http://hdr.undp.org/en/media/PR6-HDR10-RegRBAP-E-rev5-sm.pdf
|title = 2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years
|title = 2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years
Рядок 499: Рядок 537:
}}</ref>
}}</ref>


[[Непал]], інша країна зі списку «10 найшвидших», досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та освіти. У даний час (2010-і) [[очікувана тривалість життя]] є на 25 років більшою, ніж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти дітей шкільного віку в Непалі відвідують початкову школу, у порівнянні з лише кожним п'ятим 40 років тому.<ref name="UNDP"/> [[Японія]] і [[Південна Корея]] займають найвищі місця серед азійських країн (місце 11 і 12 у світі, знаходяться в групі «дуже високого рівня людського розвитку»), далі йдуть [[Гонконг]] (21) і [[Сінгапур]] (27) . [[Афганістан]] (155 з 169 країн, що оцінювалися) посів найнижчу сходинку серед азійських країн.<ref name="UNDP"/>
[[Непал]], інша країна зі списку «10 найшвидших», досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та освіти. У даний час (2010-і) [[очікувана тривалість життя]] є на 25 років більшою, ніж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти дітей шкільного віку в Непалі відвідують початкову школу, у порівнянні з лише кожним п'ятим 40 років тому.<ref name="UNDP"/> [[Японія]] і [[Південна Корея]] займають найвищі місця серед азійських країн (місце 11 і 12 у світі, знаходяться в групі «дуже високого рівня людського розвитку»), далі йдуть [[Гонконг]] (21) і [[Сінгапур]] (27). [[Афганістан]] (155 з 169 країн, що оцінювалися) посів найнижчу сходинку серед азійських країн.<ref name="UNDP"/>


== Регіони ==
== Регіони ==
Рядок 512: Рядок 550:
Можна виділити такі великі частини Азії:
Можна виділити такі великі частини Азії:


* '''[[Північна Азія|Північна-Східна Азія]]''' ([[Росія]]).
* '''[[Північна Азія|Північно-Східна Азія]]''' ([[Росія]]).
* '''[[Західна Азія]]''' (країни '''''[[Близький Схід|Близького Сходу]]:''''' [[Кіпр]], [[Туреччина]], [[Сирія]], [[Ліван]], [[Ізраїль]], [[Йорданія]], [[Ірак]], [[Кувейт]], [[Саудівська Аравія]], [[Бахрейн]], [[Катар]], [[Об'єднані Арабські Емірати]] (ОАЕ), [[Оман]], [[Ємен]]; країни '''''[[Закавказзя]]:''''' [[Азербайджан]], [[Вірменія]], [[Грузія]]; країни '''''[[Середній Схід|Середнього Сходу]]:''''' [[Іран]], [[Афганістан]], [[Пакистан]]).
* '''[[Західна Азія]]''' (країни '''''[[Близький Схід|Близького Сходу]]:''''' [[Кіпр]], [[Туреччина]], [[Сирія]], [[Ліван]], [[Ізраїль]], [[Йорданія]], [[Ірак]], [[Кувейт]], [[Саудівська Аравія]], [[Бахрейн]], [[Катар]], [[Об'єднані Арабські Емірати]] (ОАЕ), [[Оман]], [[Ємен]]; країни '''''[[Закавказзя]]:''''' [[Азербайджан]], [[Вірменія]], [[Грузія]]; країни '''''[[Середній Схід|Середнього Сходу]]:''''' [[Іран]], [[Афганістан]], [[Пакистан]]).
* '''[[Південна Азія]]''' ([[Пакистан]], [[Індія]], [[Бангладеш]], [[Шрі-Ланка]], [[Бутан]], [[Непал]], [[Мальдіви]]).
* '''[[Південна Азія]]''' ([[Пакистан]], [[Індія]], [[Бангладеш]], [[Шрі-Ланка]], [[Бутан]], [[Непал]], [[Мальдіви]]).
* '''[[Південно-Східна Азія]]''' ([[М'янма]], [[Таїланд]], [[Малайзія]], [[Сінгапур]], [[Лаос]], [[Камбоджа]], [[В'єтнам]], [[Філіппіни]], [[Індонезія]], [[Бруней]], [[Східний Тимор]]).
* '''[[Південно-Східна Азія]]''' ([[М'янма]], [[Таїланд]], [[Малайзія]], [[Сінгапур]], [[Лаос]], [[Камбоджа]], [[В'єтнам]], [[Філіппіни]], [[Індонезія]], [[Бруней]], [[Східний Тимор]]).
* '''[[Центральна Азія]]''' ([[Узбекистан]], [[Туркменістан]], [[Киргизстан]], [[Таджикистан]], [[Казахстан]], також Західний Китай, Монголія, Афганістан, [[Тибет]]).
* '''[[Центральна Азія]]''' ([[Узбекистан]], [[Туркменістан]], [[Киргизстан]], [[Таджикистан]], [[Казахстан]], також Західний Китай, [[Монголія]], Афганістан, [[Тибет]]).
* '''[[Східна Азія]]''' ([[Китайська Народна Республіка]], [[Корея]], [[Японія]], острови ''[[Хайнань]]'' і ''[[Тайвань]]'').
* '''[[Східна Азія]]''' ([[Китайська Народна Республіка]], [[Південна Корея]], [[Північна Корея]], [[Японія]], [[Республіка Китай|Тайвань]]).


== Мови ==
== Мови ==
Рядок 596: Рядок 634:
*
*
* [[Пакистан]] — [[урду]]
* [[Пакистан]] — [[урду]]
* [[Росія]] — [[Російська мова|російська]]
* [[Росія]] — [[Російська мова|російська]]
*
*
* [[Саудівська Аравія]] — [[арабська]]
* [[Саудівська Аравія]] — [[арабська]]
Рядок 608: Рядок 646:
* [[Таїланд]] — [[тайська]]
* [[Таїланд]] — [[тайська]]
*
*
* [[Тайвань]] — [[китайська]]
* [[Республіка Китай|Тайвань]] — [[китайська]]
*
*
* [[Туркменістан]] — [[туркменська]]
* [[Туркменістан]] — [[туркменська]]
Рядок 621: Рядок 659:
*
*
* [[Японія]] — [[японська]]
* [[Японія]] — [[японська]]
*
*


== Релігія ==
== Релігія ==
Рядок 629: Рядок 667:
* '''Релігійний склад населення:'''
* '''Релігійний склад населення:'''
*
*
* [[Азербайджан]] — 93,4% [[мусульмани-шиїти]]
* [[Азербайджан]] — 93,4 % [[мусульмани-шиїти]]
*
*
* [[Афганістан]] — 85% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 15% [[мусульмани-шиїти]]
* [[Афганістан]] — 85 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 15 % [[мусульмани-шиїти]]
*
*
* [[Бангладеш]] — 83% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 16% [[Індуїзм|індуїсти]]
* [[Бангладеш]] — 83 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 16 % [[Індуїзм|індуїсти]]
*
*
* [[Бахрейн]] — 85% [[мусульмани]], 15% [[християни]], прихільники [[індуїзм]]у і [[парсизм]]у
* [[Бахрейн]] — 85 % [[мусульмани]], 15 % [[християни]], прихильники [[індуїзм]]у і [[парсизм]]у
*
*
* [[Бруней]] — 67% [[мусульмани]], 14% [[буддисти]], 8% [[християни]]
* [[Бруней]] — 67 % [[мусульмани]], 14 % [[буддисти]], 8 % [[християни]]
*
*
* [[Бутан]] — 70% [[буддисти]], 25% [[Індуїзм|індуїсти]]
* [[Бутан]] — 70 % [[буддисти]], 25 % [[Індуїзм|індуїсти]]
*
*
* [[Вірменія]] — приблизно 99% [[християни]] (94% відносять себе до [[Вірменська апостольська церква|ВАЦ]], 4% до [[Російська православна церква|РПЦ]], також є [[Вірменська католицька церква|вірмено-католики]])
* [[Вірменія]] — приблизно 99 % [[християни]] (94 % відносять себе до [[Вірменська апостольська церква|ВАЦ]], 4 % до [[Російська православна церква|РПЦ]], також є [[Вірменська католицька церква|вірмено-католики]])
*
*
* [[В'єтнам]]- 55% [[буддисти]], 12% сповідують [[даосизм]], 10% — [[католицизм]]. 23% — [[іслам]], [[протестантизм]], [[язичництво]]
* [[В'єтнам]]- 55 % [[буддисти]], 12 % сповідують [[даосизм]], 10 % — [[католицизм]]. 23 % — [[іслам]], [[протестантизм]], [[язичництво]]
*
*
* [[Грузія]] — 65% прихильники [[Грузинська православна церква|грузинської православної церкви]], 10% — [[Російська православна церква|російської православної церкви]], 11% — [[іслам]]у, 8% — [[Вірменська апостольська церква|вірменської апостольської церкви]]
* [[Грузія]] — 65 % прихильники [[Грузинська православна церква|грузинської православної церкви]], 10 % — [[Російська православна церква|російської православної церкви]], 11 % — [[іслам]]у, 8 % — [[Вірменська апостольська церква|вірменської апостольської церкви]]
*
*
* [[Ємен]] — 53% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 46% [[мусульмани-шиїти]]
* [[Ємен]] — 53 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 46 % [[мусульмани-шиїти]]
*
*
* [[Ізраїль]] — 83% [[юдеї]], 13% [[мусульмани]], 2,4% — [[християни]], 1,6% — [[друзи]]
* [[Ізраїль]] — 83 % [[юдеї]], 13 % [[мусульмани]], 2,4 % — [[християни]], 1,6 % — [[друзи]]
*
*
* [[Індія]] — 83% [[індуїзм]], інші — [[іслам]], [[християнство]], [[сикхізм]]
* [[Індія]] — 83 % [[індуїзм]], інші — [[іслам]], [[християнство]], [[сикхізм]]
*
*
* [[Індонезія]] — 87% [[іслам]], 6% [[протестантизм]], 3% [[католицизм]], 1% [[індуїзм]], 1% [[буддизм]]
* [[Індонезія]] — 87 % [[іслам]], 6 % [[протестантизм]], 3 % [[католицизм]], 1 % [[індуїзм]], 1 % [[буддизм]]
*
*
* [[Ірак]] — 60% [[мусульмани-шиїти]], 37% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 3% [[християни]]
* [[Ірак]] — 60 % [[мусульмани-шиїти]], 37 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 3 % [[християни]]
*
*
* [[Іран]] — 94% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
* [[Іран]] — 94 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
*
* [[Йорданія]] — 96% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
* [[Йорданія]] — 96 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
*
* [[Казахстан]] — 47% [[мусульмани]], 44% [[православні]], 2% [[протестанти]]
* [[Казахстан]] — 47 % [[мусульмани]], 44 % [[православні]], 2 % [[протестанти]]
*
*
* [[Камбоджа]] — 95% [[буддисти]], 5% [[мусульмани]], [[католики]]
* [[Камбоджа]] — 95 % [[буддисти]], 5 % [[мусульмани]], [[католики]]
*
*
* [[Катар]] — 95% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
* [[Катар]] — 95 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
*
* [[Кіпр]] — 80% [[православні]], 20% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
* [[Кіпр]] — 80 % [[православні]], 20 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
*
* [[Китай]] — поширені [[даосизм]], [[християнство]], [[буддизм]], [[конфуціанство]], [[іслам]]
* [[Китай]] — поширені [[даосизм]], [[християнство]], [[буддизм]], [[конфуціанство]], [[іслам]]
*
*
* [[Корейська Народно-Демократична Республіка|Корея Північна]] — 68% [[атеїсти]], 32% сповідують [[чхондоїзм]]
* [[Корейська Народно-Демократична Республіка|Корея Північна]] — 68 % [[атеїсти]], 32 % сповідують [[чхондоїзм]]
*
*
* [[Республіка Корея|Корея Південна]] — 47% [[буддисти]], 48% [[християни]], 3% [[конфуціанство]]
* [[Республіка Корея|Корея Південна]] — 47 % [[буддисти]], 48 % [[християни]], 3 % [[конфуціанство]]
*
*
* [[Кувейт]] — 85% [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
* [[Кувейт]] — 85 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
*
* [[Киргизстан]] — 70% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 6%[[православні]]
* [[Киргизстан]] — 70 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 6 %[[православні]]
*
*
* [[Лаос]] — 60% [[буддисти]], 40% [[язичники]]
* [[Лаос]] — 60 % [[буддисти]], 40 % [[язичники]]
*
*
* [[Ліван]] — 58% [[мусульмани]], 27% [[християни]]
* [[Ліван]] — 58 % [[мусульмани]], 27 % [[християни]]
*
*
* [[Малайзія]] — 55% [[мусульмани]], 30% [[буддисти]]
* [[Малайзія]] — 55 % [[мусульмани]], 30 % [[буддисти]]
*
*
* [[Мальдіви]] — [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
* [[Мальдіви]] — [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
Рядок 689: Рядок 727:
* [[Монголія]] — [[атеїзм]], [[ламаїзм]]
* [[Монголія]] — [[атеїзм]], [[ламаїзм]]
*
*
* [[М'янма]] — 89% [[буддисти]], 4% [[християни]], 4% [[мусульмани]]
* [[М'янма]] — 89 % [[буддисти]], 4 % [[християни]], 4 % [[мусульмани]]
*
*
* [[Непал]] — 90% [[індуїзм]], 5% [[буддизм]], 3% [[іслам]]
* [[Непал]] — 90 % [[індуїзм]], 5 % [[буддизм]], 3 % [[іслам]]
*
*
* [[Об'єднані Арабські Емірати]] — [[іслам]]
* [[Об'єднані Арабські Емірати]] — [[іслам]]
*
*
* [[Оман]] — 75% [[Ібадити|мусульмани-ібадити]], а також [[Сунізм|суніти]]
* [[Оман]] — 75 % [[Ібадити|мусульмани-ібадити]], а також [[Сунізм|суніти]]
*
*
* [[Пакистан]] — 97% [[мусульмани]], а також [[християни]], [[буддисти]], [[сикхи]], [[парси]]
* [[Пакистан]] — 97 % [[мусульмани]], а також [[християни]], [[буддисти]], [[сикхи]], [[парси]]
*
*
* [[Саудівська Аравія]] — [[мусульмани]] ([[Ваххабізм|ваххабіти]], [[Сунізм|суніти]], [[шиїти]])
* [[Саудівська Аравія]] — [[мусульмани]] ([[Ваххабізм|ваххабіти]], [[Сунізм|суніти]], [[шиїти]])
*
*
* [[Сінгапур]] — 30% [[буддисти]], 20% [[християни]], 18% [[мусульмани]], 15% [[конфуціанство]], [[даосизм]]
* [[Сінгапур]] — 30 % [[буддисти]], 20 % [[християни]], 18 % [[мусульмани]], 15 % [[конфуціанство]], [[даосизм]]
*
*
* [[Сирія]] — 90% [[мусульмани]], 10% [[християни]]
* [[Сирія]] — 90 % [[мусульмани]], 10 % [[християни]]
*
*
* [[Східний Тимор]] — [[католики]], прихильники місцевих вірувань
* [[Східний Тимор]] — [[католики]], прихильники місцевих вірувань
Рядок 709: Рядок 747:
* [[Таджикистан]] — [[мусульмани]]
* [[Таджикистан]] — [[мусульмани]]
*
*
* [[Таїланд]] — 94% [[буддисти]], 4% [[мусульмани]] [[християнство]]
* [[Таїланд]] — 94 % [[буддисти]], 4 % [[мусульмани]] [[християнство]]
*
*
* [[Тайвань]] — 93% [[конфуціанство]], [[буддизм]], [[даосизм]], 4,5% [[християнство]], менше 1% [[іслам]]
* [[Республіка Китай|Тайвань]] — 93 % [[конфуціанство]], [[буддизм]], [[даосизм]], 4,5 % [[християнство]], менше 1 % [[іслам]]
*
*
* [[Туркменістан]] — 87% [[мусульмани]], 11% [[християни]]
* [[Туркменістан]] — 87 % [[мусульмани]], 11 % [[християни]]
*
*
* [[Туреччина]] — [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
* [[Туреччина]] — [[Сунізм|мусульмани-суніти]]
*
*
* [[Узбекистан]] — 88% [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 9% [[православні]]
* [[Узбекистан]] — 88 % [[Сунізм|мусульмани-суніти]], 9 % [[православні]]
*
*
* [[Філіппіни]] — 83% [[католики]], 9% [[протестанти]], 5% [[мусульмани]], 3% [[буддисти]], [[язичники]]
* [[Філіппіни]] — 83 % [[католики]], 9 % [[протестанти]], 5 % [[мусульмани]], 3 % [[буддисти]], [[язичники]]
*
*
* [[Шрі-Ланка]] — 69% [[буддисти]], 15% [[індуїзм]]
* [[Шрі-Ланка]] — 69 % [[буддисти]], 15 % [[індуїзм]]
*
*
* [[Японія]] — [[синтоїзм]], [[буддизм]], [[християнство]]
* [[Японія]] — [[синтоїзм]], [[буддизм]], [[християнство]]
*
*


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 745: Рядок 783:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|3}}
{{notelist|2}}

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=

}}


== Література ==
== Література ==
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = За ред. [[Кузик Степан Петрович|Кузика С. П.]] |місце = {{comment|Л.|Львів}} |видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]] |рік = 2002 |сторінок = 672 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-603-178-7 |ref = Кузик С. П. }}
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = За ред. [[Кузик Степан Петрович|Кузика С. П.]] |місце = {{Льв.}} |видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]] |рік = 2002 |сторінок = 672 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-603-178-7 |ref = Кузик С. П. }}
* {{ГЕС3}}
* {{ГЕС3}}
* Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.): навч. посіб. / В. А. Рубель. — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9.
* {{РП}}
* {{РП}}
* Регіонознавство: Азія, Африка й Латинська Америка : навч. посіб. / Головченко Володимир ; Дип. акад. України при М-ві закордон. справ України. — К. : Дип. акад. при МЗС України, 2013. — 343, [7] с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7037-01-8
* Регіонознавство: Азія, Африка й Латинська Америка: навч. посіб. / Головченко Володимир ; Дип. акад. України при М-ві закордон. справ України. — К. : Дип. акад. при МЗС України, 2013. — 343, [7] с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7037-01-8
* Чому Азії вдалося. Успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу / Д. Стадвелл ; пер. з англ. О. Цехановська. К. : Наш Формат, 2017. 448 с. (Світоглядна література). ISBN 617-7279-71-5.
* Чому Азії вдалося. Успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу / Д. Стадвелл ; пер. з англ. О. Цехановська. — К. : Наш Формат, 2017. — 448 с. — (Світоглядна література). — ISBN 617-7279-71-5.
* {{Cite book
* {{Cite book
| ref=harv
| ref=harv
| title=The myth of continents: a critique of metageography
| title=The myth of continents: a critique of metageography
| url=https://archive.org/details/mythofcontinents0000lewi
|first=Martin W. |last= Lewis
|first=Martin W. |last= Lewis
|first2= Kären |last2= Wigen
|first2= Kären |last2= Wigen
Рядок 768: Рядок 813:
| publisher=University Press
| publisher=University Press
}}
}}
* {{ref-ru}} {{Книга |автор=[[Синіцин Василь Михайлович|Синицын В. М.]] |заголовок=Палеогеография Азии |посилання=https://search.rsl.ru/ru/record/01008430731 |відповідальний=АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля |місце={{М.}}—{{Л.}} |видавництво=Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние |рік=1962 |сторінок=268 |тираж=1400 |ref=Синицын В. М. |назва= |archivedate=17 квітня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210417141450/https://search.rsl.ru/ru/record/01008430731 }}
* {{ref-ru}} {{Книга |автор=[[Синіцин Василь Михайлович|Синицын В. М.]] |заголовок= Древние климаты Евразии : [в 4 ч.] |посилання= |місце={{Л.}} |видавництво=Изд-во ЛГУ |рік=1965-1970 |сторінок= |тираж= |ref=Древние климаты Евразии}}
* Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./ Сост. С. Романцова — Харьков, 2005. — 159 с.
* Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./ Сост. С. Романцова — Харьков, 2005. — 159 с.


==Посилання==
== Посилання ==
*[https://vue.gov.ua/Азія Азія] // [[ВУЕ]]
* [https://vue.gov.ua/Азія Азія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220324184723/https://vue.gov.ua/Азія |date=24 березня 2022 }} // [[ВУЕ]]


{{Земля}}
{{Земля}}
Рядок 780: Рядок 827:


{{DEFAULTSORT:Азія}}
{{DEFAULTSORT:Азія}}

[[Категорія:Частини світу]]
[[Категорія:Частини світу]]
[[Категорія:Азія]]
[[Категорія:Азія| ]]
[[Категорія:Континенти]]
[[Категорія:Континенти]]

Поточна версія на 11:08, 30 травня 2024

Азія
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)
Географічне положення
Крайні точки: 
 ⮝ північнамис мис Челюскін
77°43′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 77.717° пн. ш. 104.300° сх. д. / 77.717; 104.300
 ⮟ південнамис Піай
1°16′ пн. ш. 103°30′ сх. д. / 1.267° пн. ш. 103.500° сх. д. / 1.267; 103.500
 ⮜ західнамис Баба
39°29′ пн. ш. 26°04′ сх. д. / 39.483° пн. ш. 26.067° сх. д. / 39.483; 26.067
 ⮞ східнамис Дежньова
66°05′ пн. ш. 169°40′ зх. д. / 66.083° пн. ш. 169.667° зх. д. / 66.083; -169.667
Часові поясивід UTC+02:00 до UTC+12:00
Територія
Загальна площа44 614 500 квадратний кілометр (1-ше)
 • островів2 700 000 км²
Довжина узбережжя69 900 км
⯅ Найвища точкаДжомолунгма (8848 м)
⯆ Найнижча точкарівень вод Мертвого моря (-420 м)
Середні висоти950 м
Найдовша річкаЯнцзи (6300 км)
Найбільше озероКаспійське море[a] (371 000 км²)
Населення
Чисельність4 164 252 000 (1-ше)
Густота87 осіб/км²
Назва мешканців[[Народи Азії|азійці]]
Найпоширеніші мови
Найбільші міста
Економіка
ВВП номінальний34,39 трлн USD (2020) (1-ше)
 • за ПКС63,35 трлн USD (2020) (1-ше)
 • на душу населення7850 USD (2020) (4-те)
Країни
Незалежні49 + 6
Залежні6
ІнтеграціяСНД, АТЕС, СААРК, АСЕАН

А́зія — найбільша за площею (близько 44,5 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,7 млрд (на 2021 рік), що становить 60 % від населення Землі. У 20 столітті населення Азії зросло майже в чотири рази.[1]

Азія, за даними Британської енциклопедії[2] та Національного географічного товариства[3], займає 4/5 суші Євразії (західну частину займає Європа) і розташована на схід від Суецького каналу, Егейського, Чорного і Каспійського морів, річки Урал (за іншою версією, річки Емби) та Уральських гір і на південь від Кавказьких гір (або Кумо-Маницької западини), а також Каспійського і Чорного морів.

Етимологія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Походження Азії

Найімовірніше назва континенту походить від давньоассирійського слова асу — схід. Можна порівняти: Оз (міфічна країна), ост, Ассирія, Ашшур, айсор.

З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в античну епоху, коли суцільні природні кордони у вигляді Середземного, Егейського та Мармурового морів наштовхували фінікійців та греків на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на південь — на Аравійський півострів та на північ — на Кавказ та скіфські степи. Впродовж середньовіччя східну межу Європи все більше посували на схід — спершу межею був Дністер, потім Дніпро та Дон. Петер-Сімон Паллас наприкінці XVIII століття запропонував проводити межу по Уральських горах, Загальному Сирту та Ергенях. В XIX столітті почали вважати кордоном вододіл Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по Кумо-Маницькій западині або по гірському хребту Великого Кавказу (за деякими даними — ще південніше, по річках Кура і Аракс[4]).

Географія

[ред. | ред. код]

Азія відокремлена від Північної Америки Беринґовою протокою, від Африки — Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи — протокою Дарданелли, Мармуровим морем, протокою Босфор і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом Каспійського моря, річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхні суходолу Землі; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, широтна — 8590 км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови (Аравійський, Індостан, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).

Кордон між Азією та Океанією проводять через Малайський архіпелаг. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження Південно-Східної Азії до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».[5]

Рельєф

[ред. | ред. код]
Фізична карта Азії

Азія — найконтрастніша за відмітками абсолютних висот частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест — 8848 м) і найглибша западина — Маріанська (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, Курило-Камчатська (9717 м) і Філіппінська (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — Байкал (глибина до 1620 м) і озеро Мертве море, рівень якого на 392 м нижчий від рівня моря, а також Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії — 950 м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані нагір'я (Тибет, Хентей), а також великі улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Велика китайська, Індо-Гангська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.

Особливість Азії — вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний вулканізм, воно входить до так званого Тихоокеанського вогняного кола.

У Північній Азії (Сибір) є виходи викопного льоду. На півдні Азії є коралові утворення.

Клімат

[ред. | ред. код]
Докладніше: Клімат Азії

Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси.

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку нафти в країнах Перської затоки і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50 % загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан в оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в Туреччині, вольфрамові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, фосфорити і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія Азії

Культура

[ред. | ред. код]
Докладніше: Культура Азії

Економіка

[ред. | ред. код]
Докладніше: Економіка Азії
Сінгапур має один з найбільш пожвавлених портів світу і четвертим за обсягами форексний ринок.

Азія має другий за величиною номінальний ВВП серед усіх континентів після Європи, але найбільший за паритетом купівельної спроможності. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є Китай, Японія, Індія, Південна Корея та Індонезія. Згідно з Global Office Locations 2011, Азія домінує як місце офісів компаній — 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: Гонконг, Сінгапур, Токіо і Шанхай (на четвертому місці Лондон). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.[6]

Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка КНР[7] та Індії зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8 %. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться Малайзія, Індонезія, Пакистан, Таїланд, В'єтнам, Монголія, Узбекистан, Кіпр і Філіппіни, а також багаті корисними копалинами країни, як Казахстан, Туркменістан, Іран, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман.

У своїй книзі Світова економіка: Тисячолітня перспектива історик економіки Ангус Медісон пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери.[8][9] Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії,[10][11][12][13] до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала Британська імперія (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була Японія, яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА, NAFTA) або Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і став другою за величиною економікою у світі.

В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом єни), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.[джерело?] У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнялася з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японської валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від Другої світової війни до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону — Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі і Сінгапурі — відомих як азійські тигри, які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.[14]

Мумбаї є одним з найгустіше населених міст на континенті, центром туризму та інфраструктури, відіграє важливу роль в економіці Індії

Прогнозується, що Індія обжене Японію за номінальним ВВП в 2020 році.[15] За ВВП на душу населення, як номінальним, так і ПКС, Південна Корея стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши Німеччину, Велику Британію та Францію. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник Фінляндії, Франції та Японії.[джерело?] На думку Goldman Sachs, у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.

В Азії існує кілька геополітичних та економічних блоків, з яких найрозвиненішим є Асоціація держав Південно-Східної Азії (ASEAN), до якої входять 10 країн регіону.

Азія є найбільшим континентом у світі, вона багата природними ресурсами, такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно найсильніше у Східній та Південно-Східної Азії, зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японії, Індії, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю транснаціональних корпорацій продовжують домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої робочої сили і відносно розвиненої інфраструктури.

За даними Citigroup 9 з 11 Глобальних генераторів зростання (т. зв. країн 3G) знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це Бангладеш, Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Ірак, Монголія, Філіппіни, Шрі-Ланка і В'єтнам[16] Азія має чотири основні фінансові центри: Токіо, Гонконг, Сінгапур та Шанхай. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають Центри обробки викликів (англ. Call center) і аутсорсингові бізнес-центри у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та англомовних співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як фінансових центрів. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.[джерело?]

У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1 млн дол. США за винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в Північній Америці (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без Близького Сходу) вперше обігнала за цим показником Європу.[17]

ВВП за країнами

[ред. | ред. код]

Нижче наведено список азійських країн з поданим валовим внутрішнім продуктом за 2010 рік за офіційним урядовим курсом обміну (номінальний ВВП) і за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2010 році. Дані Міжнародного валютного фонду[18] (щоб розгорнути натисніть [показати]).

Країна ВВП (номінал)
млн. USD
ВВП (ПКС)
млн. USD
ВВП (ПКС) на особу
USD
Регіон
Афганістан Афганістан 16,631 29,616 1,000 Південна Азія
Азербайджан Азербайджан 52,166 90,074 8,634 Західна Азія
Вірменія Вірменія 8,830 17,086 6,400 Західна Азія
Бахрейн Бахрейн 21,733 29,663 37,200 Західна Азія
Бангладеш Бангладеш 105,402 257,545 1,600 Південна Азія
Бутан Бутан 1,397 3,785 5,600 Південна Азія
Бруней Бруней 11,963 19,925 51,800 Південно-Східна Азія
 Бірма 35,646 76,240 1,197 Південно-Східна Азія
Камбоджа Камбоджа 11,360 29,811 2,000 Південно-Східна Азія
КНР КНР 6 998,257 11 711,708 7,518 Східна Азія
Кіпр Кіпр 22,752 23,017 28,381 Західна Азія
Східний Тимор Східний Тимор 0,616 3,062 2,600 Південно-Східна Азія
Грузія Грузія 11,234 22,194 4,500 Західна Азія
Гонконг Гонконг 226,485 322,486 45,736 Східна Азія
Індія Індія 1 847,966 4 679,392 3,417 Південна Азія
Індонезія Індонезія 706,735 1 029,884 3,900 Південно-Східна Азія
Іран Іран 337,901 818,653 11,200 Західна Азія
Ірак Ірак 84,136 115,330 3,600 Західна Азія
Ізраїль Ізраїль 201,254 218,490 29,500 Західна Азія
Японія Японія 5 885,872 4 319,432 32,817 Східна Азія
Йорданія Йорданія 27,129 34,617 5,000 Західна Азія
Казахстан Казахстан 129,757 193,261 11,434 Центральна Азія
Північна Корея Північна Корея 28,000 40,000 1,900 Східна Азія
Південна Корея Південна Корея 1 007,084 1 459,246 30,200 Східна Азія
Кувейт Кувейт 117,316 138,099 38,293 Західна Азія
Киргизстан Киргизстан 4,444 11,772 2,162 Центральна Азія
Лаос Лаос 6,341 15,689 2,435 Південно-Східна Азія
Ліван Ліван 39,149 59,906 15,331 Західна Азія
Макао Макао 22,100 18,470 59,451 Східна Азія
Малайзія Малайзія 218,950 412,302 14,603 Південно-Східна Азія
Мальдіви Мальдіви 1,433 1,755 5,483 Південна Азія
Монголія Монголія 5,807 10,252 3,727 Східна Азія
Непал Непал 15,108 35,231 1,250 Південна Азія
Оман Оман 53,782 78,100 26,197 Західна Азія
Пакистан Пакистан 164,792 464,711 2,789 Південна Азія
Філіппіни Філіппіни 199,591 351,370 3,725 Південно-Східна Азія
Катар Катар 126,518 149,995 88,232 Західна Азія
Росія Росія 1 884,079 2 222,957 15,807 Північна Азія
Саудівська Аравія Саудівська Аравія 434,440 619,826 23,742 Західна Азія
Сінгапур Сінгапур 217,377 291,712 57,238 Південно-Східна Азія
Шрі-Ланка Шрі-Ланка 48,241 104,124 5,103 Південна Азія
Сирія Сирія 59,633 105,324 5,108 Західна Азія
Тайвань Тайвань 426,984 810,487 34,743 Східна Азія
Таджикистан Таджикистан 5,578 14,529 1,907 Центральна Азія
Таїланд Таїланд 312,605 584,768 8,643 Південно-Східна Азія
Туреччина Туреччина 729,051 960,511 13,392 Західна Азія
Туркменістан Туркменістан 27,960 35,883 6,597 Центральна Азія
ОАЕ ОАЕ 239,650 186,908 36,973 Західна Азія
Узбекистан Узбекистан 37,724 85,363 3,022 Центральна Азія
В'єтнам В'єтнам 101,987 275,639 2,793 Південно-Східна Азія
Ємен Ємен 30,023 63,329 2,595 Західна Азія

Населення

[ред. | ред. код]
Докладніше: Населення Азії
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1500 243 000 000
1700 436 000 000 +79.4%
1900 947 000 000 +117.2%
1950 1 402 000 000 +48.0%
1999 3 634 000 000 +159.2%
Джерело: "UN report 2004 data" (PDF).

Азія є найбільш заселеним континентом світу. Тут на 30 % суходолу планети мешкає 60 % людства. За оцінками Відділу народонаселення ООН у 2011 році населення Азії становило 4,21 млрд і зростало на понад 1 % (46 млн) на рік[19]. Темпи зростання населення коливаються від −0,05 % в Японії до понад 3 % в Катарі, Афганістані, Іраку і Ємені. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припадає на Індію (понад 17 млн) та Китай (6 млн).

Демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість населення концентрується на острові Ява з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²)[20]. Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбрусу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[20]. Високогірні простори та пустелі незаселені або мало заселені, суворі кліматичні умови також завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[20].

Населення переважно жовтої та білої (на заході) рас.

Токіо — найбільша агломерація Японії та світу

Рівень урбанізації від понад 90 % (Сінгапур, Кувейт, Ізраїль) до 10 % (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан);[джерело?] найбільші міські агломерації: Токіо, Ґуанчжоу, Сеул, Шанхай, Делі, Мумбаї (Бомбей), Маніла.[21]

Східна Азія має найвищі темпи зростання Індексу розвитку людського потенціалу[22] (ІРЛП), досягши майже вдвічі вищого за середній приросту за останні 40 років, відповідно до аналізу звітів про охорону здоров'я, освіту і даних про доходи. КНР, друга у світі за величиною приросту з 1970 року, є єдиною країною зі списку «10 найшвидших», яка досягла це передусім за рахунок зросту доходів, а не досягнень в галузі здоров'я або освіти. Дохід на душу населення в Китаї за останні чотири десятиліття збільшився у вражаючі 21 рази, що видобуло сотні мільйонів людей з бідності. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у регіоні за підвищенням відвідуваності шкіл і тривалості життя.[23]

Непал, інша країна зі списку «10 найшвидших», досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та освіти. У даний час (2010-і) очікувана тривалість життя є на 25 років більшою, ніж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти дітей шкільного віку в Непалі відвідують початкову школу, у порівнянні з лише кожним п'ятим 40 років тому.[23] Японія і Південна Корея займають найвищі місця серед азійських країн (місце 11 і 12 у світі, знаходяться в групі «дуже високого рівня людського розвитку»), далі йдуть Гонконг (21) і Сінгапур (27). Афганістан (155 з 169 країн, що оцінювалися) посів найнижчу сходинку серед азійських країн.[23]

Регіони

[ред. | ред. код]
Регіони Азії:

Можна виділити такі великі частини Азії:

Докладніше: Мови Азії

Азія є батьківщиною кількох мовних сімей і багатьох мовних ізолятів. Більшість азійських країн більш ніж на одну мову, яка є рідною для населення. Наприклад, відповідно до Ethnologue, в Індонезії говорять більш ніж 600 мовами, в Індії понад 800-ами, на Філіппінах більше сотнею. Багато мов і діалектів використовується в різних провінціях Китаю.

Офіційні мови:

Релігія

[ред. | ред. код]

Азія є колискою сучасних великих релігій: християнства, юдаїзму, буддизму, індуїзму та ісламу.

Див. також

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Байкал — найбільше озеро (31 500 км²), що повністю лежить у межах континенту.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Like herrings in a barrel. The Economist. The Economist online, The Economist Group (Millennium issue: Population). 23 December 1999. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 17 березня 2012..
  2. Asia. eb.com, Encyclopædia Britannica. Chicago: Encyclopædia Britannica, Inc. 2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 17 березня 2012.
  3. National Geographic Atlas of the World (вид. 7th). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN 978-0-7922-7528-2. «Europe» (pp. 68-9); «Asia» (pp. 90-1): «A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»
  4. How Is The Border Between Europe And Asia Defined?. WorldAtlas (амер.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  5. Lewis та Wigen, 1997, с. 170—173
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 17 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263—304, 2006. by Paolo Farah [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
  8. The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
  9. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise". Bharat-rakshak.com. 11 вересня 2001. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  11. Dahlman, Carl J; Aubert, Jean-Eric. China and the Knowledge Economy: Seizing the 21st century. WBI Development Studies. World Bank Publications. Eric.ed.gov. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  12. The Real Great Leap Forward. The Economist. Sept 30, 2004. The Economist. 30 вересня 2004. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 1 червня 2010.
  13. Chris Patten. Financial Times. Comment & Analysis: Why Europe is getting China so wrong. Accessed 30 January 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 5 березня 2008.
  14. Rise of Japan and 4 Asian Tigers from. emergingdragon.com. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  15. Commonwealth Business Council-Asia. Архів оригіналу за 28 липня 2007. Процитовано 12 квітня 2007.
  16. Philippine potential cited. sme.com.ph. 24 лютого 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 березня 2011.
  17. World Wealth Report 2010 [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]. capgemini.com (необхідна реєстрація)
  18. International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2010: Nominal GDP list of countries. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 8 квітня 2012.
  19. United Nations, Department of Economic and Social Affairs — Population Division, Population Estimates and Projections Section — World Population Prospects, the 2010 Revision. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 19 березня 2012.
  20. а б в Кузик С. П., 2002.
  21. [1] [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.] Citypopulation
  22. Індекс розвитку людського потенціалу [Архівовано 20 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)(ісп.)(фр.)
  23. а б в 2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years (PDF). UNDP. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2010.

Література

[ред. | ред. код]
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.): навч. посіб. / В. А. Рубель. — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9.
  • Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  • Регіонознавство: Азія, Африка й Латинська Америка: навч. посіб. / Головченко Володимир ; Дип. акад. України при М-ві закордон. справ України. — К. : Дип. акад. при МЗС України, 2013. — 343, [7] с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7037-01-8
  • Чому Азії вдалося. Успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу / Д. Стадвелл ; пер. з англ. О. Цехановська. — К. : Наш Формат, 2017. — 448 с. — (Світоглядна література). — ISBN 617-7279-71-5.
  • Lewis, Martin W.; Wigen, Kären (1997). The myth of continents: a critique of metageography. Berkeley and Los Angeles: University of California Press. ISBN 0-520-20743-2.
  • Ventris, Michael; Chadwick, John (1973). Documents in Mycenaean Greek (вид. 2nd). Cambridge: University Press.
  • (рос.) Синицын В. М. [2] / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. — М.—Л. : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. — 268 с. — 1400 прим. Архівовано з джерела 17 квітня 2021
  • (рос.) Синицын В. М. Древние климаты Евразии : [в 4 ч.]. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1965-1970.
  • Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./ Сост. С. Романцова — Харьков, 2005. — 159 с.

Посилання

[ред. | ред. код]