Заріччя (Надвірнянський район): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 35 проміжних версій 14 користувачів) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
| зображення = Зарічанський водоспад 01.jpg |
| зображення = Зарічанський водоспад 01.jpg |
||
| зображення_розмір = 300px |
| зображення_розмір = 300px |
||
| зображення_підпис = Зарічанський водоспад |
| зображення_підпис = [[Зарічанський водоспад]] |
||
| розташування = |
| розташування = |
||
| mapx = |
| mapx = |
||
| mapy = |
| mapy = |
||
| колишня назва = ''Заріччя над Прутом'' |
|||
| засновано = |
| засновано = початок [[XV століття]] |
||
| перша згадка = 1463 |
|||
| населення = 3841 |
| населення = 3841 |
||
| територія = |
| територія = |
||
| Рядок 20: | Рядок 22: | ||
| щільність = 142.18 |
| щільність = 142.18 |
||
| поштовий індекс = 78445 |
| поштовий індекс = 78445 |
||
| телефонний код = |
| телефонний код = 3475 |
||
| координати = {{coord|48|30|59|N|24|38|39|E|scale:30000|display=inline,title}} |
| координати = {{coord|48|30|59|N|24|38|39|E|scale:30000|display=inline,title}} |
||
| lat_deg = 48| |
| lat_deg = 48| |
||
| Рядок 32: | Рядок 34: | ||
| водойма = [[Прут]] |
| водойма = [[Прут]] |
||
| адреса = вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445 |
| адреса = вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445 |
||
| староста = Яворська Любов Степанівна |
|||
| облікова картка = |
| облікова картка = |
||
| ⚫ | |||
| прапор = |
| прапор = |
||
| герб = |
| герб = Coat of Arms of Zarichchia (Deliatyn settlement hromada).png |
||
| відстань о = |
| відстань о = |
||
| ref-відстань о = |
| ref-відстань о = |
||
| Рядок 42: | Рядок 46: | ||
| відстань ст = |
| відстань ст = |
||
}} |
}} |
||
''' |
'''Зарі́ччя''' — [[село]] [[Делятинська селищна громада|Делятинської селищної громади]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. |
||
== Розташування == |
== Розташування == |
||
Село розташоване в [[Покуття|покутському]] передгір’ї<ref>{{Cite web|title=Моє Заріччя над Прутом :: М. Клим'юк. До історії села Заріччя|url=http://zarichchya.org.ua/articles/7/63/|website=zarichchya.org.ua|accessdate=2022-10-30}}</ref> на віддалі 14 км від міста [[Надвірна]], від залізничної станції |
Село розташоване в [[Покуття|покутському]] передгір’ї<ref>{{Cite web|title=Моє Заріччя над Прутом :: М. Клим'юк. До історії села Заріччя|url=http://zarichchya.org.ua/articles/7/63/|website=zarichchya.org.ua|accessdate=2022-10-30}}</ref> на віддалі 14 км від міста [[Надвірна]], від [[Делятин (станція)|залізничної станції Делятин]] — 5 км. На сході Заріччя межує з селом [[Білі Ослави]], а на півдні з горами Маливо (848 м) та Яворова (1001 м). |
||
Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км. |
Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км. |
||
| Рядок 58: | Рядок 62: | ||
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду<ref>[http://polona.pl/item/665606/151/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068] {{ref-la}}</ref>. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття. |
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду<ref>[http://polona.pl/item/665606/151/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068] {{ref-la}}</ref>. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття. |
||
Як і всі інші покутські села, Заріччя страждало через набіги татар. У 1645-1650 роках Делятинщина постраждала від війни між братами Белзецькими. |
|||
| ⚫ | |||
=== Міжвоєнний період === |
|||
| ⚫ | |||
У [[міжвоєнний період]] в Заріччі був споживчий кооператив, який був філією Делятинської кооперативи. Ця кооперативна філія на той час мала в селі свій власний млин. |
|||
У 3аріччі існувала парафіяльна дерев'яна церква, яка була побудована в 1909, проте спалена у 1916-му році. Тож від того часу, аж до половини 30-их років XX ст., в селі існувала богословська каплиця, яка була посвячена в 1922 р. На той час у Заріччі було чотири придорожніх каплички. У [[1930-ті|1930-х роках]] парохом у селі був о. крилошанин Антоній Дмитраш, містодекан, совітник Єпископської Консисторії.<ref>{{Cite web|title=Моє Заріччя над Прутом :: М. Домашевський. Історія села Заріччя|url=http://zarichchya.org.ua/articles/7/48|website=zarichchya.org.ua|accessdate=2023-01-16}}</ref> |
|||
При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, тут після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант В. М. Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали Парк партизанської слави. |
|||
У [[1930-ті|1930-х роках]] у Заріччі працювала систематична 4-класова утраквістична школа. |
|||
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.<ref>{{Cite web |url=https://kalusz.io.ua/s115732/vasil_yashan_pid_brunatnim_chobotom |title=Василь Яшан «Під брунатним чоботом» |accessdate=9 травня 2017 |archive-date=9 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160409014746/http://kalusz.io.ua/s115732/vasil_yashan_pid_brunatnim_chobotom }}</ref> |
|||
=== Друга світова війна === |
|||
== Сьогодення == |
|||
17 січня [[1940]] року з [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського повіту]] було виділено [[Делятинський район]], частиною якого було ''Заріччя над Прутом.'' 13 листопада 1940 р. Указом [[Президія Верховної ради Української РСР|Президії Верховної Ради УРСР]] ліквідовано [[Делятинський район]] і з його складу [[Зарічанська сільська рада (Надвірнянський район)|Зарічанська над Прутом сільська рада]] була приєднана до [[Яремчанський район|Яремчанського району]]. |
|||
У селі є ліцей імені Володимира Яворського, поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення. На території села зареєстрована [[Православна церква України]] «Святої Покрови»<ref>{{Cite web |url=http://decerkva.org.ua/fra/zarichia.html |title=Церква Покрова Пр. Богородиці 1942 |accessdate=8 серпня 2019 |archive-date=31 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190731175505/http://decerkva.org.ua/fra/zarichia.html }}</ref>, отець — Михайло Купчак, та [[Українська греко-католицька церква|Греко-католицька церква]], отець — Михайло Сметанюк. |
|||
Після початку [[Окупація Польщі (1939–1945)|німецької окупації]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]] в [[1941]] році була створена [[Сільська гміна|сільська ґміна]] [[Заріччя над Прутом (ґміна)|Заріччя над Прутом]], яка складалась зі скасованої [[Білі Ослави (гміна)|ґміни Ослави Бяле]] та частин (не скасованих) ґмін [[Яремче (гміна)|Яремче]] ([[Луг (Делятин)|Луг]]) і [[Пнів (гміна)|Пнюв]] ([[Лоєва]]). |
|||
Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав [[Українська повстанська армія|УПА]], щоб боротися як проти німецьких, так і проти [[Радянська окупація України|радянських окупантів]]. |
|||
[[Файл:Парк_Партизанської_Слави_,Зарічанське_лісництво,кв.24.jpg|міні|[[Парк партизанської слави (Заріччя)|Парк партизанської слави]] в Заріччі]] |
|||
| ⚫ | У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання [[Ковпак Сидір Артемович|Сидіра Ковпака]] після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села [[Білі Ослави]]. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі ''Ділок'' розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор [[Руднєв Семен Васильович|Семен Руднєв]]. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців. При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер [[Герой Радянського Союзу]] лейтенант [[Горшков Василь Миколайович|Василь Горшков]]. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя [[Карпатський рейд радянських партизан|Карпатського рейду Ковпака]] заклали [[Парк партизанської слави (Заріччя)|Парк партизанської слави]]. |
||
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних. |
|||
=== Радянський період === |
|||
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] село було [[Колективізація в УРСР|колективізоване]]. [[Колгосп]] (а потім – [[радгосп]]) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування [[Льон|льону]]. |
|||
У 1962 році через ліквідацію [[Яремчанський район|Яремчанського району]], Заріччя стало частиною [[Богородчанський район|Богородчанського району]],<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР»</ref> але було передано до [[Надвірнянський район (1940—2020)|Надвірнянського району]].<ref name="autogenerated242">Делятін // Українська Радянська Енциклопедія. том 3. Київ, "Українська Радянська енциклопедія", 1980. стор.297</ref> |
|||
=== Незалежна Україна === |
|||
У період з 1989 року зарічанці активно включилися в [[Проголошення незалежності України 1991|національне відродження]], що ширилося по всій [[Україна|Україні]]. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті [[ОУН-УПА]]. |
|||
У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села. |
|||
У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки [[Канада|Канади]], уродженки Заріччя. |
|||
[[17 серпня]] [[2017]] року Заріччя разом з [[Делятин|Делятином]] та селами [[Чорні Ослави]] та [[Чорний Потік (Надвірнянський район)|Чорний Потік]] утворили [[Делятинська селищна громада|Делятинську селищну громаду]].<ref name=":5">{{Cite web|title=Делятинська громада - вітаємо на офіційному веб-сайті|url=https://delyatynska-gromada.gov.ua/|website=delyatynska-gromada.gov.ua|accessdate=2022-12-31}}</ref> |
|||
[[21 січня]] [[2022]] року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови [[Івано-Франківська обласна державна адміністрація|Івано-Франківської ОДА]] [[Онищук Світлана Василівна|Світлани Онищук]], голови [[Івано-Франківська обласна рада|Івано-Франківської обласної ради]] [[Сич Олександр Максимович|Олександра Сича]], [[Народний депутат України|народного депутата України]] [[Вірастюк Василь Ярославович|Василя Вірастюка]], представників громади та духовенства.<ref>{{Cite web|title=У Заріччі відкрили універсальний спортивний зал вартістю майже 20 млн гривень – Надвірнянська районна державна адміністрація|url=http://nadrda.gov.ua/u-zarichchi-vidkrili-universalnij-sportivnij-zal-vartistju-majzhe-20-mln-griven/|website=nadrda.gov.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk-UA}}</ref><ref>{{Cite web|title=Будували десять років: у селі Заріччя на Делятинщині відкрили сучасний спортзал (ФОТО)|url=https://firtka.if.ua/blog/view/buduvali-desiat-rokiv-u-seli-zarichchia-na-deliatinshchini-vidkrili-suchasnii-sportzal-foto|website=Агенція новин Фіртка|accessdate=2023-01-16}}</ref> |
|||
==== Російсько-українська війна ==== |
|||
Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]], [[28 квітня]] [[2022]] року виконавчий комітет [[Делятинська селищна рада|Делятинської селищної ради]] в рамках [[Дерусифікація в Україні|деросифікації]] та [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] в Україні ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя [[Герой Радянського Союзу|герою Радянського Союзу]], комісару [[Руднєв Семен Васильович|Семену Руднєву]] у Заріччі.<ref>{{Cite web|title=“Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков|url=https://localhistory.org.ua/texts/interviu/navit-na-zakhodi-ukrayini-dosi-ie-pamiatniki-chapaievu-i-vatutinu-vadim-pozdniakov/|website=localhistory.org.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk}}</ref> Погруддя діяча радянського партизанського руху [[Руднєв Семен Васильович|Семена Руднєва]] біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували [[6 травня]] [[2022]] року.<ref>{{Cite web|title=На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3477899-na-prikarpatti-demontuvali-pogrudda-puskina-ta-komisara-rudneva.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk}}</ref> Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]].<ref>{{Cite web|title=У Делятинській громаді вирішили демонтувати погруддя Руднєва і Пушкіна|url=https://kurs.if.ua/society/u-delyatynskij-gromadi-vyrishyly-demontuvaty-pogruddya-rudnyeva-i-pushkina/|website=Курс|date=2022-05-07|accessdate=2023-01-16}}</ref> |
|||
18 грудня 2022 року в районі села [[Кліщіївка]], [[Бахмутський район|Бахмутського району]], [[Донецька область|Донецької області]] загинув зарічанець Любомир Жовнірович.<ref>{{Cite web|title=Делятинську громаду вкотре сколихнула сумна звістка про трагічну загибель бійця, уродженця с. Заріччя...|url=https://delyatynska-gromada.gov.ua/news/1671632887/|website=delyatynska-gromada.gov.ua|accessdate=2023-01-16|language=ua}}</ref> [[Похорон|Похорони]] відбулись у день [[Різдво Христове|Різдва Христового]] — [[25 грудня]], символічно, що після поховання в небі з'явились одразу дві веселки, перервавши дрібний дощ.<ref name=":0">{{Cite web|title=25 грудня в с. Заріччя поховали загиблого Героя військовослужбовця Любомира Жовніровича...|url=https://delyatynska-gromada.gov.ua/news/1672039150/|website=delyatynska-gromada.gov.ua|accessdate=2023-01-16|language=ua}}</ref> |
|||
== Населення == |
|||
| ⚫ | Станом на [[1 січня]] [[1939]] в Заріччі проживало 3920 мешканців, з них 3790 [[Українці|українців]] греко-католиків, 80 [[Поляки|поляків]] і 50 [[Євреї|євреїв]]<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210221225513/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf|date=21 лютого 2021}}. — Вісбаден, 1983. — с. 53.</ref>. |
||
Населення Заріччя за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] становило 3997 осіб. |
|||
=== Мова === |
|||
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}: |
|||
{| class="wikitable sortable" |
|||
!Мова |
|||
!Кількість |
|||
!Відсоток |
|||
|- |
|||
|[[Українська мова|українська]] |
|||
|3979 |
|||
|99.55% |
|||
|- |
|||
|[[Російська мова|російська]] |
|||
|15 |
|||
|0.38% |
|||
|- |
|||
|[[Білоруська мова|білоруська]] |
|||
|2 |
|||
|0.05% |
|||
|- |
|||
|інші/не вказали |
|||
|1 |
|||
|0.02% |
|||
|- class="sortbottom" |
|||
!Усього |
|||
|3997 |
|||
|100% |
|||
|} |
|||
== Соціальна інфраструктура == |
|||
У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,<ref>{{Cite web|title=Наш ліцей|url=https://www.zarichchia-lyceum.org.ua/|website=www.zarichchia-lyceum.org.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk|archive-date=2023-03-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20230325112123/https://www.zarichchia-lyceum.org.ua/}}</ref> поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. |
|||
Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення. |
|||
=== Релігія === |
|||
На території села зареєстрована [[Православна церква України]] «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, [[Українська греко-католицька церква]], отець — Михайло Сметанюк та [[Українська Церква Християн Віри Євангельської|Українська Церква Християн Віри Євангельської України]], пастор — Любомир Дідик. |
|||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
| Рядок 77: | Рядок 152: | ||
* [[Якиміщак Дмитро]] — учитель, адвокат, посол; |
* [[Якиміщак Дмитро]] — учитель, адвокат, посол; |
||
* [[Костицький Михайло Васильович]] — академік, |
* [[Костицький Михайло Васильович]] — академік, суддя Конституційного Суду України, [[Народний депутат України|депутат ВРУ]], декан [[Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка|юридичного факультету]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|ЛНУ імені Івана Франка]]; |
||
* [[Костицький Василь Васильович]] — професор, депутат ВРУ; |
* [[Костицький Василь Васильович]] — професор, депутат ВРУ; |
||
* Дмитрук Василь Миколайович — начальник фінансів державного управління справами при Президенті України; |
* Дмитрук Василь Миколайович — начальник фінансів державного управління справами при Президенті України; |
||
* Яворський Юрій Васильович — доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри металознавства інженерно-фізичного факультету Київського Політехнічного університету; |
* Яворський Юрій Васильович — доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри металознавства інженерно-фізичного факультету Київського Політехнічного університету; |
||
* [[Ковальчук Тарас Степанович]] — український [[футболіст]], виступав на позиції [[Півзахисник|півзахисника]] та [[Нападник (футбол)|нападника]] |
* [[Ковальчук Тарас Степанович]] — український [[футболіст]], виступав на позиції [[Півзахисник|півзахисника]] та [[Нападник (футбол)|нападника]]; |
||
* Жовнірович Любомир Степанович — учасник [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]] з [[2022]] року.<ref name=":0"/> |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Парк партизанської слави (Заріччя)]] |
|||
* [[Козакова криниця]] |
* [[Козакова криниця]] |
||
* [[Дендрарій (Надвірнянський район)|Дендрарій (Зарічанське лісництво)]] |
* [[Дендрарій (Надвірнянський район)|Дендрарій (Зарічанське лісництво)]] |
||
* [[Заріччя-над-Прутом (ґміна)]] |
|||
* [[Зарічанська сільська рада (Надвірнянський район)]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
<references responsive="" /> |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
| Рядок 97: | Рядок 174: | ||
* [http://zarichchya.org.ua «Моє Заріччя над Прутом» — Блог Михайла Клим'юка про Заріччя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190916122217/http://zarichchya.org.ua/ |date=16 вересня 2019 }} |
* [http://zarichchya.org.ua «Моє Заріччя над Прутом» — Блог Михайла Клим'юка про Заріччя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190916122217/http://zarichchya.org.ua/ |date=16 вересня 2019 }} |
||
* {{SgKP|XIV|434|Zarzecze al. Zarzyce (12), powiat nadwórniański}} |
* {{SgKP|XIV|434|Zarzecze al. Zarzyce (12), powiat nadwórniański}} |
||
{{Делятинська селищна громада}}{{Надвірнянський район}}{{Історичні місця Івано-Франківської області}} |
|||
| ⚫ | |||
[[Категорія:Села Івано-Франківської області]] |
[[Категорія:Села Івано-Франківської області]] |
||
[[Категорія:Населені пункти Делятинської селищної громади]] |
[[Категорія:Населені пункти Делятинської селищної громади]] |
||
Поточна версія на 06:44, 2 червня 2024
| село Заріччя | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Івано-Франківська область | ||
| Район | Надвірнянський район | ||
| Громада | Делятинська селищна громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | початок XV століття | ||
| Перша згадка | 1463 | ||
| Колишня назва | Заріччя над Прутом | ||
| Населення | 3841 | ||
| Площа | 28.112 км² | ||
| Густота населення | 142.18 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 78445 | ||
| Телефонний код | +380 3475 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д.Координати: 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д. | ||
| Водойми | Прут | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445 | ||
| Староста | Яворська Любов Степанівна | ||
| Карта | |||
  Заріччя | |||
 Заріччя | |||
| Мапа | |||
| |||
.png)
Зарі́ччя — село Делятинської селищної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Село розташоване в покутському передгір’ї[1] на віддалі 14 км від міста Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. На сході Заріччя межує з селом Білі Ослави, а на півдні з горами Маливо (848 м) та Яворова (1001 м).
Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км.
Через село проходить автодорога Івано-Франківськ — Яблунів.
Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут. На струмку Ясиновець, правий доплив Прута, розташований мальовничий Зарічанський водоспад (2 м).
На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду[2]. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття.
Як і всі інші покутські села, Заріччя страждало через набіги татар. У 1645-1650 роках Делятинщина постраждала від війни між братами Белзецькими.
У міжвоєнний період в Заріччі був споживчий кооператив, який був філією Делятинської кооперативи. Ця кооперативна філія на той час мала в селі свій власний млин.
У 3аріччі існувала парафіяльна дерев'яна церква, яка була побудована в 1909, проте спалена у 1916-му році. Тож від того часу, аж до половини 30-их років XX ст., в селі існувала богословська каплиця, яка була посвячена в 1922 р. На той час у Заріччі було чотири придорожніх каплички. У 1930-х роках парохом у селі був о. крилошанин Антоній Дмитраш, містодекан, совітник Єпископської Консисторії.[3]
У 1930-х роках у Заріччі працювала систематична 4-класова утраквістична школа.
17 січня 1940 року з Надвірнянського повіту було виділено Делятинський район, частиною якого було Заріччя над Прутом. 13 листопада 1940 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідовано Делятинський район і з його складу Зарічанська над Прутом сільська рада була приєднана до Яремчанського району.
Після початку німецької окупації Польської Республіки в 1941 році була створена сільська ґміна Заріччя над Прутом, яка складалась зі скасованої ґміни Ослави Бяле та частин (не скасованих) ґмін Яремче (Луг) і Пнюв (Лоєва).
Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав УПА, щоб боротися як проти німецьких, так і проти радянських окупантів.
У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання Сидіра Ковпака після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор Семен Руднєв. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців. При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант Василь Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали Парк партизанської слави.
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.
Після Другої світової війни село було колективізоване. Колгосп (а потім – радгосп) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування льону.
У 1962 році через ліквідацію Яремчанського району, Заріччя стало частиною Богородчанського району,[4] але було передано до Надвірнянського району.[5]
У період з 1989 року зарічанці активно включилися в національне відродження, що ширилося по всій Україні. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті ОУН-УПА.
У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села.
У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки Канади, уродженки Заріччя.
17 серпня 2017 року Заріччя разом з Делятином та селами Чорні Ослави та Чорний Потік утворили Делятинську селищну громаду.[6]
21 січня 2022 року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови Івано-Франківської ОДА Світлани Онищук, голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, народного депутата України Василя Вірастюка, представників громади та духовенства.[7][8]
Після початку російського вторгнення в Україну, 28 квітня 2022 року виконавчий комітет Делятинської селищної ради в рамках деросифікації та декомунізації в Україні ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя герою Радянського Союзу, комісару Семену Руднєву у Заріччі.[9] Погруддя діяча радянського партизанського руху Семена Руднєва біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували 6 травня 2022 року.[10] Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю Степана Бандери.[11]
18 грудня 2022 року в районі села Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області загинув зарічанець Любомир Жовнірович.[12] Похорони відбулись у день Різдва Христового — 25 грудня, символічно, що після поховання в небі з'явились одразу дві веселки, перервавши дрібний дощ.[13]
Станом на 1 січня 1939 в Заріччі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців греко-католиків, 80 поляків і 50 євреїв[14].
Населення Заріччя за даними перепису 2001 року становило 3997 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3979 | 99.55% |
| російська | 15 | 0.38% |
| білоруська | 2 | 0.05% |
| інші/не вказали | 1 | 0.02% |
| Усього | 3997 | 100% |
У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,[16] поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.
Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення.
На території села зареєстрована Православна церква України «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, Українська греко-католицька церква, отець — Михайло Сметанюк та Українська Церква Християн Віри Євангельської України, пастор — Любомир Дідик.
- Вацик Павло Іванович — майор УПА;
- Гнатюк Михайло Іванович — філолог-україніст, історик та теоретик літератури, літературознавець, доктор філологічних наук;
- Дудзяний Ігор — професор Львівського національного університету ім. І. Франка;
- Косило Михайло Юрійович — педагог, краєзнавець, заслужений працівник освіти України;
- Мочерний Степан Васильович — економіст, педагог, доктор економічних наук, професор національного університету ім. І. Франка;
- Якиміщак Дмитро — учитель, адвокат, посол;
- Костицький Михайло Васильович — академік, суддя Конституційного Суду України, депутат ВРУ, декан юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка;
- Костицький Василь Васильович — професор, депутат ВРУ;
- Дмитрук Василь Миколайович — начальник фінансів державного управління справами при Президенті України;
- Яворський Юрій Васильович — доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри металознавства інженерно-фізичного факультету Київського Політехнічного університету;
- Ковальчук Тарас Степанович — український футболіст, виступав на позиції півзахисника та нападника;
- Жовнірович Любомир Степанович — учасник російсько-української війни з 2022 року.[13]
- Козакова криниця
- Дендрарій (Зарічанське лісництво)
- Заріччя-над-Прутом (ґміна)
- Зарічанська сільська рада (Надвірнянський район)
- ↑ Моє Заріччя над Прутом :: М. Клим'юк. До історії села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068 (лат.)
- ↑ Моє Заріччя над Прутом :: М. Домашевський. Історія села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Делятін // Українська Радянська Енциклопедія. том 3. Київ, "Українська Радянська енциклопедія", 1980. стор.297
- ↑ Делятинська громада - вітаємо на офіційному веб-сайті. delyatynska-gromada.gov.ua. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ У Заріччі відкрили універсальний спортивний зал вартістю майже 20 млн гривень – Надвірнянська районна державна адміністрація. nadrda.gov.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Будували десять років: у селі Заріччя на Делятинщині відкрили сучасний спортзал (ФОТО). Агенція новин Фіртка. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ “Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ У Делятинській громаді вирішили демонтувати погруддя Руднєва і Пушкіна. Курс. 7 травня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Делятинську громаду вкотре сколихнула сумна звістка про трагічну загибель бійця, уродженця с. Заріччя... delyatynska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ а б 25 грудня в с. Заріччя поховали загиблого Героя військовослужбовця Любомира Жовніровича... delyatynska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
- ↑ Наш ліцей. www.zarichchia-lyceum.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
- Історичне Прикарпаття [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Заріччя на сайті Надвірнянської райради
- І. Косило, М. Косило. Заріччя: Історично-краєзнавча довідка
- «Моє Заріччя над Прутом» — Блог Михайла Клим'юка про Заріччя [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Zarzecze al. Zarzyce (12), powiat nadwórniański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 434. (пол.)
| ||||||||
| ||||||||||||||
| |||||