Гаральд III Суворий: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Уточнення
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показані 19 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа
{{особа
| ім'я =
|ім'я =
| оригінал імені =
|оригінал імені =
| місце_проживання =
|місце_проживання =
| інші_імена =
|інші_імена =
| псевдонім =
|псевдонім =
| прізвисько =
|прізвисько =
| зображення =
|зображення = Harald Hardrada window in Kirkwall Cathedral geograph 2068881.jpg
| розмір_зображення =
|розмір_зображення =
| підпис_зображення =
|підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
|ім'я_при_народженні =
| дата_народження =
|дата_народження = <!-- дд.мм.рррр без шаблонів -->
⚫
|місце_народження =
<!-- дд.мм.рррр без шаблонів -->
⚫
|дата_смерті = <!--дд.мм.рррр-->
⚫
| місце_народження =
|місце_смерті =
⚫
| дата_смерті =
⚫
|причина_смерті =
<!--дд.мм.рррр-->
| місце_смерті =
|поховання =
|підданство =
⚫
| причина_смерті =
⚫
|національність =
| поховання =
| підданство =
|Alma_mater =
⚫
|відомий_(відома) =
⚫
| національність =
⚫
|рід_діяльності =
| Alma_mater =
⚫
|титул =
⚫
| відомий_(відома) =
|посада = [[Король Норвегії]]
⚫
| рід_діяльності =
⚫
|військове звання =
⚫
| титул =
| посада =[[Король Норвегії]]
|платня =
⚫
|статки =
⚫
| військове звання =
| платня =
|термін =
|попередник =
⚫
| статки =
| термін =
|наступник =
| попередник =
|партія =
⚫
|головував_(-ла) =
| наступник =
| партія =
|конфесія =
|батько =
⚫
| головував_(-ла) =
| конфесія =
|мати =
| батько =
|рід =
| мати =
|родичі =
| рід =
|дружина =
| родичі =
|діти =
| дружина =
|автограф =
⚫
|розмір_автографа =
| діти =
| автограф =
|підпис =
|нагороди =
⚫
| розмір_автографа =
| підпис =
|премії =
| нагороди =
|звання =
⚫
|сторінка_в_інтернеті =
| премії =
| звання =
|примітки =
|зріст =
⚫
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
|вага =
| зріст =
|герб =
⚫
|підпис_герба =
| вага =
| герб =
|розмір = 280px
|опис = Вікно з портретом Харальда в ратуші Лервік, [[Шетландські острови]]
⚫
| підпис_герба =
}}
}}{{Стиль|дата=жовтень 2016}}
{{Стиль|дата=жовтень 2016}}


[[Файл:Harald Hardraades saga-Pil i strupen-W. Wetlesen.jpg|thumb|right|200px|Загибель Гаральда III]]
[[Файл:Harald Hardraades saga-Pil i strupen-W. Wetlesen.jpg|thumb|right|200px|Загибель Гаральда III]]
'''Гаральд III Суворий''', або '''Гаральд Сміливий''' ({{lang-no|Harald Harðráði}}, Harald Hardråde) ([[1015]] — [[25 вересня]] [[1066]]) — норвезький король (1046—1066). Походив з династії [[Інґлінґи|Інґлінґів]]. Загинув у бою при спробі завоювати англійський трон. Відомий заснуванням Осло та шлюбом на українській принцесі.
'''Гаральд III Суворий''', або '''Гаральд Сміливий''' ({{lang-no|Harald Harðráði}}, Harald Hardråde) ([[1015]] — [[25 вересня]] [[1066]]) — норвезький король (1046—1066). Походив з династії [[Інґлінґи|Інґлінґів]]. Загинув у бою при спробі завоювати англійський трон. Відомий заснуванням [[Осло]]. Був у шлюбі з [[Єлизавета Ярославна|Єлизаветою Ярославною]], дочкою [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]], князя Київського.


== Раннє життя ==
== Раннє життя ==
Син [[Sigurd Syr|Сігурда Сира]] (Сігурда Свині), конунга невеличкої держави Рінгеріке, що був праонуком норвезького короля [[Гаральд I Прекрасноволосий|Гаральда I]]. Його матір'ю була [[Аста Ґудбрандсдаттер|Аста]], донька Губранда Кули (Гудбранда Шишки), володаря [[Оппланн]]у.
⚫
Народжений у 1015 році, Гаральд був наймолодшим з трьох напівкровних братів короля [[Святий Олаф|Олафа II Святого]]. Коли Гаральду було 15, король Олаф був убитий, відстоюючи свій трон від претензій [[Канут Великий|Канута Великого]] в [[1030]] у Битві при Стиклестад. Гаральд брав участь у битві і був поранений, після чого покинув Норвегію. Сформував військовий загін з тих, хто, як і він, був вимушений покинути країну в результаті смерті Олафа II. У [[1031]] Гаральд із загоном досяг Русі, де поступив на службу до [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Як прийнято вважати, він брав участь у кампанії Ярослава проти поляків і був співкерівником війська. Під час своїх перших відвідин Києва норвежець закохався в дочку Ярослава Мудрого [[Єлизавета Ярославна|Єлизавету Ярославну]]. Руська княжна відповіла Гарольдові, принцові, поетові й бардові, взаємністю. Але незговірливий батько, князь Ярослав Мудрий, погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри по світу. У цих мандрах він склав пісню про «руську дівчину з золотою гривною, що помітує Гарольдом»:


⚫
Народжений у 1015 році, Гаральд був наймолодшим із трьох напівкровних братів короля [[Олаф II Гаральдссон|Олафа II Святого]]. Коли Гаральду було 15, король Олаф був убитий, відстоюючи свій трон від претензій [[Канут Великий|Канута Великого]] в [[1030]] році у битві при Стиклестад. Гаральд брав участь у битві й був поранений, після чого покинув Норвегію. Сформував військовий загін з тих, хто, як і він, був вимушений покинути країну в результаті смерті Олафа II. У [[1031]] році Гаральд із загоном досяг Русі, де поступив на службу до [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Як прийнято вважати, він брав участь у кампанії Ярослава проти поляків і був співкерівником війська. Під час своїх перших відвідин Києва норвежець закохався в дочку Ярослава Мудрого [[Єлизавета Ярославна|Єлизавету Ярославну]]. Руська княжна відповіла Гарольдові, принцові, поетові й бардові, взаємністю. Але незговірливий батько, князь Ярослав Мудрий, погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри по світу. У цих мандрах він склав пісню про «руську дівчину з золотою гривною, яка помітує Гарольдом»:
…
Past Sicily's wide plains we flew,
{{текст|Past Sicily's wide plains we flew,
A dauntless, never-wearied crew;
A dauntless, never-wearied crew;
Our viking steed rushed through the sea,
Our viking steed rushed through the sea,
Рядок 68: Рядок 69:
Did Norsemen ever sail before;
Did Norsemen ever sail before;
'''Yet to the Rus' queen, I fear,'''
'''Yet to the Rus' queen, I fear,'''
'''My gold-adorned, I am not dear.'''
'''My gold-adorned, I am not dear.'''}}
Ця ж пісня в перекладі [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]: <br/>Край Сицилії далекої <br/>Наш кораблик пролітав, <br/>В пишних строях ми на покладі <br/>Поставали, як і слід. <br/>Живо біг носатий човен наш, <br/>Гордий, що героїв ніс… <br/>Гей, в кого не мужня душа, <br/>Не посмів би плавать там. <br/>А проте дівчина з Руської країни, <br/>Що в короні сяє, мене не приймає… <br/>Там на юзі жінка ні дівча <br/>Не затаїть, а признаєть, <br/>Що ми вранці в южне місто те <br/>Впали, наче звір в снасть. <br/>Там-то брязк ішов від наших зброй! <br/>Там-то кров лилася з тіл! <br/>На свідоцтво своїх діл. <br/>А проте дівчина з Руської країни, <br/>Що в короні сяє, мене не приймає<ref>{{Cite book|title=Гаральд Гардраді. Пісня про дівчину з руської країни / Із норвезької поезії /|last=Франко|first=Іван|year=1978|publisher=К. : Наукова думка|location=Київ|pages=С. 682 - 683, 719|language=Українська|isbn=}}</ref>.
Ця ж пісня в перекладі [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]: <br/>Край Сицилії далекої <br/>Наш кораблик пролітав, <br/>В пишних строях ми на покладі <br/>Поставали, як і слід. <br/>Живо біг носатий човен наш, <br/>Гордий, що героїв ніс… <br/>Гей, в кого не мужня душа, <br/>Не посмів би плавать там. <br/>А проте дівчина з Руської країни, <br/>Що в короні сяє, мене не приймає… <br/>Там на юзі жінка ні дівча <br/>Не затаїть, а признаєть, <br/>Що ми вранці в южне місто те <br/>Впали, наче звір в снасть. <br/>Там-то брязк ішов від наших зброй! <br/>Там-то кров лилася з тіл! <br/>На свідоцтво своїх діл. <br/>А проте дівчина з Руської країни, <br/>Що в короні сяє, мене не приймає<ref>{{Cite book|title=Гаральд Гардраді. Пісня про дівчину з руської країни / Із норвезької поезії /|last=Франко|first=Іван|year=1978|publisher=К. : Наукова думка|location=Київ|pages=С. 682 - 683, 719|language=Українська|isbn=}}</ref>.


== У Візантії ==
== У Візантії ==
Через декілька років Гаральд з своїм загоном прибув до Константинополя і поступив на службу Візантійській Імперії, на якій здійснив-таки чимало лицарських подвигів. Загін Гаральда увійшов до елітного найманого підрозділу, відомого як [[Варязька гвардія]]. Достатньо швидко Гаральд показав себе в бою і завоював пошану гвардійців. Став командиром всього загону і використовував цю свою силу для проведення своїх власних місій. Його війська досягли багатьох перемог у Північній Африці, Сирії і на Сицилії.
Через декілька років Гаральд зі своїм загоном прибув до Константинополя і поступив на службу Візантійській імперії, на якій здійснив чимало лицарських подвигів. Загін Гаральда увійшов до елітного найманого підрозділу, відомого як [[Варязька гвардія]]. Достатньо швидко Гаральд показав себе в бою і завоював пошану гвардійців. Став командиром всього загону і використовував цю свою силу для проведення своїх власних місій. Його війська досягли багатьох перемог у Північній Африці, Сирії і на Сицилії.

[[Файл:Ellisif queen revers.png|thumb|200px|Зображення військових та поетичних талантів конунга Гаральда на пам'ятній монеті [[Національний банк України|НБУ]] "[[Єлизавета Ярославна (монета)|Єлизавета Ярославна]]" (обабіч центральної фігури)]]


== Повернення до Норвегії ==
== Повернення до Норвегії ==
Використовуючи засоби, накопичені на службі Візантійській Імперії, Гаральд з військом повернувся до Норвегії [[1045]] року і відразу став великою загрозою королеві [[Магнус I Норвезький|Магнусові I]], сину Олафа II і племіннику Гаральда. Магнус запропонував розділити владу, і вони стали співправителями Норвегії. Проте, вже через рік Магнус помер, як вважається, через падіння з коня, і Гаральд став єдиним королем Норвегії. У тому ж [[1045]] році Єлизавета Ярославна була віддана заміж за конунга Гаральда Сміливого.
Використовуючи засоби, накопичені на службі Візантійській Імперії, Гаральд з військом повернувся до Норвегії [[1045]] року і відразу став великою загрозою королю [[Магнус I Норвезький|Магнусу I]], сину Олафа II і племіннику Гаральда. Магнус запропонував розділити владу, і вони стали співправителями Норвегії. Проте, вже через рік Магнус помер, як вважається, через падіння з коня, і Гаральд став єдиним королем Норвегії. У тому ж [[1045]] році Єлизавета Ярославна була віддана заміж за конунга Гаральда Сміливого.


Гаральд Суворий 1048&nbsp;р. заснував нову столицю Норвегії&nbsp;— місто Осло, де й оселився зі своєю коханою дружиною. У цьому шлюбі народилося дві дочки&nbsp;— Марія та Інґіґерда (майбутня королева Данії, дружина короля Олафа І Свейнссона).<ref>{{Cite book|title=Норвегія: від спільного минулого у спільне майбуття|last=Романько|first=Іван|year=2016|publisher=К.: Гнозис|location=Київ|pages=368|language=Українська|isbn=}}</ref>
Гаральд Суворий 1048&nbsp;р. заснував нову столицю Норвегії&nbsp;— місто Осло, де й оселився зі своєю коханою дружиною. У цьому шлюбі народилося дві дочки&nbsp;— Марія та Інґіґерда (майбутня королева Данії, дружина короля Олафа І Свейнссона)<ref>{{Cite book|title=Норвегія: від спільного минулого у спільне майбуття|last=Романько|first=Іван|year=2016|publisher=К.: Гнозис|location=Київ|pages=368|language=Українська|isbn=}}</ref>.


== Вторгнення до Англії та загибель у бою ==
== Вторгнення до Англії та загибель у бою ==
Гаральд прибув до Англії з претензією на англійський трон, яка ґрунтувалася на мирній угоді між [[Маґнус I Добрий|Магнусом]] і [[Гардекнуд]]ом ([[1038]]/[[1039]]) про те, що, якщо хто-небудь з них помре без спадкоємця, то інший успадкує і Англію, і Норвегію. Гаральд висадився в Північній Англії з силою приблизного 15 000 воїнів на 300 кораблях і 20 вересня розгромив перші зустрінуті ним англійські війська короля [[Гарольд II|Гарольда Годвінсона]] в битві біля Фулфорда, у двох милях на південь від Йорка. Але через 5 днів (25 вересня [[1066]]) його армія була повністю розгромлена в [[Битва при Стемфорд Брідж|битві біля Стамфордського моста]]. У цій битві загинув і сам Гаральд через смертельне поранення стрілою. Тільки 25 з прибулих до Англії 300 кораблів було використано для доставки тих, що вижили, назад у Норвегію.
Гаральд прибув до Англії з претензією на англійський трон, яка ґрунтувалася на мирній угоді між [[Маґнус I Добрий|Магнусом]] і [[Гардекнуд]]ом ([[1038]]/[[1039]]) про те, що, якщо хто-небудь з них помре без спадкоємця, то інший успадкує і Англію, і Норвегію. Гаральд висадився в Північній Англії з силою приблизного 15 000 воїнів на 300 кораблях і 20 вересня розгромив перші зустрінуті ним англійські війська короля [[Гарольд II Ґодвінсон|Гарольда Годвінсона]] в битві біля Фулфорда, у двох милях на південь від Йорка. Але через 5 днів (25 вересня [[1066]] року) його армія була повністю розгромлена в [[Битва при Стемфорд Брідж|битві біля Стамфордського моста]]. У цій битві загинув і сам Гаральд через смертельне поранення стрілою. З 300 кораблів, які прибули до Англії, тільки 25 кораблів з вижившими повернулися назад у Норвегію.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 87: Рядок 90:
== Джерела ==
== Джерела ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8528.html Гаральд Сміливий]}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8528.html Гаральд Сміливий]}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Гаральд Сміливий, чи Суворий] // {{УМЕ2|сторінки=228}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Гаральд Сміливий, чи Суворий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210614180919/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf |date=14 червня 2021 }} // {{УМЕ2|сторінки=228}}
* ''Плахонін А. Г.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Харальд Суворий] // {{ЕІУ|10|345}}
* ''Плахонін А. Г.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Харальд Суворий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|345}}
* Харальд (Гаральд), Харальд Сігурдссон Суворий Правитель // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 286.
* Харальд (Гаральд), Харальд Сігурдссон Суворий Правитель // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 286.
* {{Неавторитетне джерело|}}[http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf Іван Корсак. Імена твої, Україно].&nbsp;— Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007.&nbsp;— С. 16-20,
* {{Неавторитетне джерело|}}[http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf Іван Корсак. Імена твої, Україно] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120425060916/http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf |date=25 квітня 2012 }}.&nbsp;— Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007.&nbsp;— С. 16-20,
* [https://web.archive.org/web/20161227002926/http://omacl.org/Heimskringla/hardrade1.html Saga of Harald Hardrade: Part I, Heimskringla]. {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20161227002926/http://omacl.org/Heimskringla/hardrade1.html Saga of Harald Hardrade: Part I, Heimskringla]. {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20110519185952/http://omacl.org/Heimskringla/hardrade2.html Saga of Harald Hardrade: Part II, Heimskringla]. {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20110519185952/http://omacl.org/Heimskringla/hardrade2.html Saga of Harald Hardrade: Part II, Heimskringla]. {{ref-en}}
* [https://www.britannica.com/biography/Harald-III-Sigurdsson Harald III Sigurdsson (KING OF NORWAY)]&nbsp;// [[Британська енциклопедія|Encyclopaedia Britannica]]. {{ref-en}}
* [https://www.britannica.com/biography/Harald-III-Sigurdsson Harald III Sigurdsson (KING OF NORWAY)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809233115/https://www.britannica.com/biography/Harald-III-Sigurdsson |date=9 серпня 2016 }}&nbsp;// [[Британська енциклопедія|Encyclopaedia Britannica]]. {{ref-en}}


{{Нормативний контроль}}
{{Нормативний контроль}}
Рядок 102: Рядок 105:
[[Категорія:Вікінгова Англія]]
[[Категорія:Вікінгова Англія]]
[[Категорія:Вікінгова Норвегія]]
[[Категорія:Вікінгова Норвегія]]
[[Категорія:Правителі Європи XI століття]]


{{Королі Норвегії}}
{{Королі Норвегії}}

Поточна версія на 18:23, 2 червня 2024

Гаральд III Суворий
норв. Harald III Hardråde
Вікно з портретом Харальда в ратуші Лервік, Шетландські острови
Народився1015[2][3][…]
Рінгеріке, Uplandsd, Королівство Норвегія (872-1397)
Помер25 вересня 1066 або 1066[1]
Stamford Bridged, Йоркшир, Королівство Англія
ПохованняТронгейм і Helgeseter Prioryd
Країна Королівство Норвегія (872-1397)
Діяльністьмандрівник-дослідник, правитель, військовослужбовець
Знання мовнорвезька[5]
ЗакладВарязька гвардія
УчасникБитва при Стемфорд Брідж, Battle of Oliventod, Battle of Montemaggiored, Битва при Острово, Battle of Nisåd, Battle of Stiklestadd і Битва при Фулфорді
ПосадаКороль Норвегії
Конфесіяхристиянство
РідHardrada dynastyd
БатькоСіґурд Сір[6]
МатиАста Ґудбрандсдаттер[6]
Брати, сестриОлаф ІІ Гаральдссон і Halfdan Sigurdssond
У шлюбі зTora Torbergsdatterd і Єлизавета Ярославна
ДітиІнгігерд Норвезька, Марія Гаральдсдоттір, Магнус II і Олаф III
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2016)
Загибель Гаральда III

Гаральд III Суворий, або Гаральд Сміливий (норв. Harald Harðráði, Harald Hardråde) (1015 — 25 вересня 1066) — норвезький король (1046—1066). Походив з династії Інґлінґів. Загинув у бою при спробі завоювати англійський трон. Відомий заснуванням Осло. Був у шлюбі з Єлизаветою Ярославною, дочкою Ярослава Мудрого, князя Київського.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Син Сігурда Сира (Сігурда Свині), конунга невеличкої держави Рінгеріке, що був праонуком норвезького короля Гаральда I. Його матір'ю була Аста, донька Губранда Кули (Гудбранда Шишки), володаря Оппланну.

Народжений у 1015 році, Гаральд був наймолодшим із трьох напівкровних братів короля Олафа II Святого. Коли Гаральду було 15, король Олаф був убитий, відстоюючи свій трон від претензій Канута Великого в 1030 році у битві при Стиклестад. Гаральд брав участь у битві й був поранений, після чого покинув Норвегію. Сформував військовий загін з тих, хто, як і він, був вимушений покинути країну в результаті смерті Олафа II. У 1031 році Гаральд із загоном досяг Русі, де поступив на службу до Ярослава Мудрого. Як прийнято вважати, він брав участь у кампанії Ярослава проти поляків і був співкерівником війська. Під час своїх перших відвідин Києва норвежець закохався в дочку Ярослава Мудрого Єлизавету Ярославну. Руська княжна відповіла Гарольдові, принцові, поетові й бардові, взаємністю. Але незговірливий батько, князь Ярослав Мудрий, погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри по світу. У цих мандрах він склав пісню про «руську дівчину з золотою гривною, яка помітує Гарольдом»:

Past Sicily's wide plains we flew, 
A dauntless, never-wearied crew;
Our viking steed rushed through the sea,
As viking-like fast, fast sailed we.
Never, I think, along this shore
Did Norsemen ever sail before;
Yet to the Rus' queen, I fear,
My gold-adorned, I am not dear.

Ця ж пісня в перекладі Івана Франка:
Край Сицилії далекої
Наш кораблик пролітав,
В пишних строях ми на покладі
Поставали, як і слід.
Живо біг носатий човен наш,
Гордий, що героїв ніс…
Гей, в кого не мужня душа,
Не посмів би плавать там.
А проте дівчина з Руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає…
Там на юзі жінка ні дівча
Не затаїть, а признаєть,
Що ми вранці в южне місто те
Впали, наче звір в снасть.
Там-то брязк ішов від наших зброй!
Там-то кров лилася з тіл!
На свідоцтво своїх діл.
А проте дівчина з Руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає[7].

У Візантії

[ред. | ред. код]

Через декілька років Гаральд зі своїм загоном прибув до Константинополя і поступив на службу Візантійській імперії, на якій здійснив чимало лицарських подвигів. Загін Гаральда увійшов до елітного найманого підрозділу, відомого як Варязька гвардія. Достатньо швидко Гаральд показав себе в бою і завоював пошану гвардійців. Став командиром всього загону і використовував цю свою силу для проведення своїх власних місій. Його війська досягли багатьох перемог у Північній Африці, Сирії і на Сицилії.

Зображення військових та поетичних талантів конунга Гаральда на пам'ятній монеті НБУ "Єлизавета Ярославна" (обабіч центральної фігури)

Повернення до Норвегії

[ред. | ред. код]

Використовуючи засоби, накопичені на службі Візантійській Імперії, Гаральд з військом повернувся до Норвегії 1045 року і відразу став великою загрозою королю Магнусу I, сину Олафа II і племіннику Гаральда. Магнус запропонував розділити владу, і вони стали співправителями Норвегії. Проте, вже через рік Магнус помер, як вважається, через падіння з коня, і Гаральд став єдиним королем Норвегії. У тому ж 1045 році Єлизавета Ярославна була віддана заміж за конунга Гаральда Сміливого.

Гаральд Суворий 1048 р. заснував нову столицю Норвегії — місто Осло, де й оселився зі своєю коханою дружиною. У цьому шлюбі народилося дві дочки — Марія та Інґіґерда (майбутня королева Данії, дружина короля Олафа І Свейнссона)[8].

Вторгнення до Англії та загибель у бою

[ред. | ред. код]

Гаральд прибув до Англії з претензією на англійський трон, яка ґрунтувалася на мирній угоді між Магнусом і Гардекнудом (1038/1039) про те, що, якщо хто-небудь з них помре без спадкоємця, то інший успадкує і Англію, і Норвегію. Гаральд висадився в Північній Англії з силою приблизного 15 000 воїнів на 300 кораблях і 20 вересня розгромив перші зустрінуті ним англійські війська короля Гарольда Годвінсона в битві біля Фулфорда, у двох милях на південь від Йорка. Але через 5 днів (25 вересня 1066 року) його армія була повністю розгромлена в битві біля Стамфордського моста. У цій битві загинув і сам Гаральд через смертельне поранення стрілою. З 300 кораблів, які прибули до Англії, тільки 25 кораблів з вижившими повернулися назад у Норвегію.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Faceted Application of Subject Terminology
  4. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ а б Kindred Britain
  7. ↑ Франко, Іван (1978). Гаральд Гардраді. Пісня про дівчину з руської країни / Із норвезької поезії / (Українська) . Київ: К. : Наукова думка. с. С. 682 - 683, 719. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  8. ↑ Романько, Іван (2016). Норвегія: від спільного минулого у спільне майбуття (Українська) . Київ: К.: Гнозис. с. 368.

Джерела

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаральд_III_Суворий&oldid=42709230