Романцов Ігор Сергійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 22 проміжні версії 12 користувачів)
Рядок 12: Рядок 12:
| країна = {{UKR}}
| країна = {{UKR}}
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
| рід військ =[[Файл:Ukr_mechanized.jpg|30px]] [[Механізовані війська України]]
| рід військ = {{InМЕХ Укр}}
| роки служби =
| роки служби =
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Майор}}
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Майор}}
| формування =[[Файл:Шеврон 92 ОМБР.png|40px]]
| формування = {{92 ОМБр ЗСУ (до 2015)|2}}
| командування =
| командування =
| битви =[[Війна на сході України]]
| битви =[[Війна на сході України]]
* [[Іловайський котел]]
* [[Іловайський котел]]
| нагороди ={{{!}} style="background: transparent"
| нагороди ={{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
{{!}}{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}} {{Народний Герой України}}
{{!)}}
| університет =
| університет =[[Військова академія (Одеса)]]
| signature =
| signature =
| інше =
| інше =
}}
}}
'''Романцо́в І́гор Сергі́йович''' — майор [[Збройні сили України|Збройних сил України]].
'''І́гор Сергі́йович Романцо́в''' ([[15 лютого]] [[1982]], село [[Волохівка]] [[Вовчанський район|Вовчанського района]] [[Харківська область|Харківської області]] — 28 серпня 2014, село [[Новозар'ївка]], [[Донецька область]]) — майор (посмертно) [[Збройні сили України|Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни Р|учасник російсько-української війни]].


== Життєпис ==
Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом, [[92-а окрема механізована бригада (Україна)|92-а окрема механізована бригада]].
Народився 1982 року в селі Волохівка (Вовчанський район, Харківська область). Закінчив 1999 року зі срібною медаллю навчання у Волохівському навчально-виробничому ліцеї. У дитинстві мріяв стати ветеринаром, але під кінець навчання вирішив іти на військового. Не останню роль у такому рішенні відіграв приклад рідного дядька, який дослужився до генерала і був для хлопця неабияким авторитетом.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/15/1982-narodyvsya-igor-romancov-zagyblyy-geroy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny|title=1982 – народився Ігор Романцов, загиблий герой російсько-української війни|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-05}}</ref>


Вступив до [[Харківський військовий університет|Харківського військового університету]], через два роки ракетний факультет перевели до [[Одеський інститут сухопутних військ|Одеського інституту Сухопутних військ]]. Після отримання диплому служив у [[92-а окрема механізована бригада (Україна)|92 окремій механізованій бригаді]]. Служив у [[169-й навчальний центр (Україна)|навчальному комплексі Сухопутних військ «Десна»]], потім знов повернувся у 92 бригаду, обіймав посаду заступника командира батальйону по роботі з особовим складом.
28 серпня 2014-го вранці на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове загинув — був у складі ротно-тактичної групи, мала завдання деблокувати війська у Іловайському котлі. Група була обстріляна російською артилерією та ДРГ. Тоді ж полягли солдат [[Бризгайло Сергій Володимирович|Сергій Бризгайло]], сержант [[Безщотний Юрій Володимирович|Юрій Безщотний]], солдат [[Деребченко Андрій Васильович|Андрій Деребченко]], молодший сержант [[Карпенко Олександр Григорович|Олексій Карпенко]], молодший сержант [[Лепетюха Василь Васильович|Василь Лепетюха]], сержант [[Чорний Сергій Миколайович|Сергій Чорний]], та іще один військовик 92-ї бригади, особа якого станом на липень 2015-го не встановлена.


Одружився, 2009 року народився син Роман.
Вдома лишилися батько, дружина, син 2009 р.н. 16 вересня 2014-го тіло Ігоря Романцова ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковою місією «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»). Ідентифікований за тестом ДНК; похований 21 лютого 2015-го у Волохівці.


У квітні 2014&nbsp;р. військові частини перекинули ближче до російського кордону. Інженерно-тактичну групу, в якій служив капітан Романцов, відправили у його рідний Вовчанський район. Декілька місяців бійці провели в польових умовах, охороняючи кордон і підвищуючи бойову готовність.<ref name=":0" />
7 травня 2015-го у Волохівському навчально-виробничому ліцеї врочисто відкрито пропам'ятну дошку на честь учня НВК — Романцова Ігоря.


З початку серпня українські добровольчі батальйони та ЗСУ наблизилися до [[Іловайськ]]а. Росія розпочала відкриту агресію і ввела регулярну армію. Місто й українські частини опинилися в оточенні. 18 серпня при 92-й бригаді була створена особлива ротно-тактична група, яку направили під Іловайськ для деблокування виходу із оточення. В цю групу увійшов і капітан Романцов.<ref name=":0" />
== Нагороди ==

Під ранок 28-го серпня 2014 року на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове ротно-тактична група Романцова потрапила під шквальний вогонь: спочатку її обстріляла російська артилерія, а потім&nbsp;— диверсійно-розвідувальні загони супротивника. В [[Бойова машина піхоти|БМП]], в якому їхав Романцов, влучив снаряд, але він до останнього лишився зі своїми бійцями. Разом із ним загинули солдат [[Бризгайло Сергій Володимирович|Сергій Бризгайло]], сержанти [[Безщотний Юрій Володимирович|Юрій Безщотний]], [[Батраченко Руслан Володимирович|Руслан Батраченко]] та [[Чорний Сергій Миколайович|Сергій Чорний]], солдат [[Деребченко Андрій Васильович|Андрій Деребченко]], молодші сержанти [[Карпенко Олександр Григорович|Олексій Карпенко]], [[Карасик Олександр Іванович|Олександр Карасик]] та [[Лепетюха Василь Васильович|Василь Лепетюха]]<ref name=":0" />, та іще один військовик 92-ї бригади, особа якого станом на липень 2015 р. не встановлена; в серпні 2016 р. встановлено, що це був сержант [[Бутирін Антон Володимирович|Антон Бутирін]].

Вдома лишилися батько, дружина, син .

Довгий час доля групи лишалася невідомою. Бойовики після бою зібрали тіла українських бійців і просто прикопали неподалік у братській могилі. Рідні до останнього сподівалися, що Романцов та інші хлопці потрапили в полон, розміщували їхні фото у соцмережах. &nbsp;Але 16 вересня могилу знайшли волонтери із місії «Евакуація 200» ([[Евакуація 200 (Чорний тюльпан)|«Чорний тюльпан]]<nowiki/>»). Поряд були польські журналісти, які зняли це все на відео. Батько Ігоря на цьому відео впізнав тіло сина по обгорілих кросівках. Пізніше його особу підтвердила експертиза ДНК.<ref name=":0" />

Без Ігоря лишилися батько, дружина та син 2009 р.н.

== Нагороди та вшанування пам'яті ==
За особисту [[мужність]] і [[героїзм]], виявлені у захисті державного [[суверенітет]]у та територіальної цілісності України, вірність військовій [[присяга|присязі]] під час [[Війна на сході України|російсько-української війни]]
За особисту [[мужність]] і [[героїзм]], виявлені у захисті державного [[суверенітет]]у та територіальної цілісності України, вірність військовій [[присяга|присязі]] під час [[Війна на сході України|російсько-української війни]]
* нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (25.3.2015, посмертно).
* нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (25.3.2015, посмертно).
* відзнакою «Народний Герой України» (23.3.2015, посмертно)
* 7 травня 2015-го у Волохівському навчально-виробничому ліцеї врочисто відкрито пам'ятну дошку на честь учня НВК&nbsp;— Романцова Ігоря.<ref>{{Cite web |url=http://vovchrda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=431:2015-05-07-11-57-25&catid=42:2014-11-14-14-29-01&Itemid=117 |title=Архівована копія |accessdate=2015-08-21 |archive-date=2016-03-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304132119/http://vovchrda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=431:2015-05-07-11-57-25&catid=42:2014-11-14-14-29-01&Itemid=117 }}</ref>
* Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 23
* Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії<ref>
[https://www.mil.gov.ua/special/news.html?article=59426 У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України]</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 43: Рядок 63:
* [http://memorybook.org.ua/20/romancov.htm Романцов Ігор Сергійович]
* [http://memorybook.org.ua/20/romancov.htm Романцов Ігор Сергійович]
* [http://vovchrda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=431:2015-05-07-11-57-25&catid=42:2014-11-14-14-29-01&Itemid=117 У Волохівському НВК відкрили меморіальну дошку загиблому воїну АТО Ігорю Романцову]
* [http://vovchrda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=431:2015-05-07-11-57-25&catid=42:2014-11-14-14-29-01&Itemid=117 У Волохівському НВК відкрили меморіальну дошку загиблому воїну АТО Ігорю Романцову]
* [https://nakipelo.ua/voni-nas-zahistili-imena-yaki-mi-pam-39-yatatimemo-zavzhdi Вони нас захистили. Імена, які ми пам'ятатимемо завжди]
{{ukr-bio-stub}}
* [https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/15/1982-narodyvsya-igor-romancov-zagyblyy-geroy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny 1982 — народився Ігор Романцов, загиблий герой російсько-української війни]
{{Учасники РУВ|загинув=так}}


[[Категорія:Уродженці Вовчанського району]]
[[Категорія:Уродженці Вовчанського району]]
[[Категорія:Українські військовики]]
[[Категорія:Випускники Одеської військової академії]]
[[Категорія:Учасники російсько-української війни 2014-2015]]
[[Категорія:Померли в Старобешівському районі]]
[[Категорія:Померли в Старобешівському районі]]
[[Категорія:Поховані у Вовчанському районі]]
[[Категорія:Поховані у Вовчанському районі]]
[[Категорія:Персоналії:Вовчанський район]]

Поточна версія на 21:17, 5 червня 2024

Романцов Ігор Сергійович
 Майор
Загальна інформація
Народження15 лютого 1982(1982-02-15)
Волохівка
Смерть28 серпня 2014(2014-08-28) (32 роки)
Новозар'ївка
ПохованняВовчанський район
Alma MaterВійськова академія (Одеса)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

І́гор Сергі́йович Романцо́в (15 лютого 1982, село Волохівка Вовчанського района Харківської області — 28 серпня 2014, село Новозар'ївка, Донецька область) — майор (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в селі Волохівка (Вовчанський район, Харківська область). Закінчив 1999 року зі срібною медаллю навчання у Волохівському навчально-виробничому ліцеї. У дитинстві мріяв стати ветеринаром, але під кінець навчання вирішив іти на військового. Не останню роль у такому рішенні відіграв приклад рідного дядька, який дослужився до генерала і був для хлопця неабияким авторитетом.[1]

Вступив до Харківського військового університету, через два роки ракетний факультет перевели до Одеського інституту Сухопутних військ. Після отримання диплому служив у 92 окремій механізованій бригаді. Служив у навчальному комплексі Сухопутних військ «Десна», потім знов повернувся у 92 бригаду, обіймав посаду заступника командира батальйону по роботі з особовим складом.

Одружився, 2009 року народився син Роман.

У квітні 2014 р. військові частини перекинули ближче до російського кордону. Інженерно-тактичну групу, в якій служив капітан Романцов, відправили у його рідний Вовчанський район. Декілька місяців бійці провели в польових умовах, охороняючи кордон і підвищуючи бойову готовність.[1]

З початку серпня українські добровольчі батальйони та ЗСУ наблизилися до Іловайська. Росія розпочала відкриту агресію і ввела регулярну армію. Місто й українські частини опинилися в оточенні. 18 серпня при 92-й бригаді була створена особлива ротно-тактична група, яку направили під Іловайськ для деблокування виходу із оточення. В цю групу увійшов і капітан Романцов.[1]

Під ранок 28-го серпня 2014 року на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове ротно-тактична група Романцова потрапила під шквальний вогонь: спочатку її обстріляла російська артилерія, а потім — диверсійно-розвідувальні загони супротивника. В БМП, в якому їхав Романцов, влучив снаряд, але він до останнього лишився зі своїми бійцями. Разом із ним загинули солдат Сергій Бризгайло, сержанти Юрій Безщотний, Руслан Батраченко та Сергій Чорний, солдат Андрій Деребченко, молодші сержанти Олексій Карпенко, Олександр Карасик та Василь Лепетюха[1], та іще один військовик 92-ї бригади, особа якого станом на липень 2015 р. не встановлена; в серпні 2016 р. встановлено, що це був сержант Антон Бутирін.

Вдома лишилися батько, дружина, син .

Довгий час доля групи лишалася невідомою. Бойовики після бою зібрали тіла українських бійців і просто прикопали неподалік у братській могилі. Рідні до останнього сподівалися, що Романцов та інші хлопці потрапили в полон, розміщували їхні фото у соцмережах.  Але 16 вересня могилу знайшли волонтери із місії «Евакуація 200» («Чорний тюльпан»). Поряд були польські журналісти, які зняли це все на відео. Батько Ігоря на цьому відео впізнав тіло сина по обгорілих кросівках. Пізніше його особу підтвердила експертиза ДНК.[1]

Без Ігоря лишилися батько, дружина та син 2009 р.н.

Нагороди та вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (25.3.2015, посмертно).
  • відзнакою «Народний Герой України» (23.3.2015, посмертно)
  • 7 травня 2015-го у Волохівському навчально-виробничому ліцеї врочисто відкрито пам'ятну дошку на честь учня НВК — Романцова Ігоря.[2]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 23
  • Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д УІНП. 1982 – народився Ігор Романцов, загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України

Джерела

[ред. | ред. код]