Арарат (футбольний клуб, Єреван): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Зображення:Flag_of_the_Russian_SFSR.svg замінене на Зображення:Flag_of_the_Russian_Soviet_Federative_Socialist_Republic.svg за вказівкою користувача [[commons:User:CommonsDelinker|CommonsDelin... |
Немає опису редагування |
||
(Не показано 22 проміжні версії 12 користувачів) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{Футбольний клуб |
{{Футбольний клуб |
||
| назва клубу = «Арарат» |
| назва клубу = «Арарат» |
||
| емблема = |
| емблема = FC_Ararat_Yerevan.png |
||
| повна назва = Футбольний клуб «Арарат» Єреван |
| повна назва = Футбольний клуб «Арарат» Єреван |
||
| прізвисько = ''білі орли'' |
| прізвисько = ''білі орли'' |
||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
| країна = [[Вірменія]] |
| країна = [[Вірменія]] |
||
| рік заснування = [[1935]] |
| рік заснування = [[1935]] |
||
| стадіон = [[Республіканський стадіон імені Вазгена Саркісяна|Республіканський стадіон ім. В. Саркісяна]] |
|||
| стадіон = [[«Касах марзік»]] |
|||
| вміщує = |
| вміщує = 14 935 |
||
| президент = {{Прапорець|SUI}} [[Грач Капріелян]] |
| президент = {{Прапорець|SUI}} [[Грач Капріелян]] |
||
| головний тренер = {{Прапорець|ARM}} [[Тигран Есаян]] |
| головний тренер = {{Прапорець|ARM}} [[Тигран Есаян]] |
||
| ліга = [[ |
| ліга = [[Прем'єр-ліга (Вірменія)|Прем'єр-ліга]] |
||
| сезон = [[ |
| сезон = [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2023—2024|2023/24]] |
||
| місце = |
| місце = 6 місце |
||
| pattern_la1 = |
| pattern_la1 = |
||
| pattern_b1 =_thinwhitesides |
| pattern_b1 =_thinwhitesides |
||
| pattern_ra1 = |
| pattern_ra1 = |
||
| pattern_sh1= |
| pattern_sh1= |
||
| pattern_so1 = |
| pattern_so1 = |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
| pattern_sh2= |
| pattern_sh2= |
||
| pattern_so2 = |
| pattern_so2 = |
||
| leftarm2 = FFFFFF |
| leftarm2 = FFFFFF |
||
| body2 = FFFFFF |
| body2 = FFFFFF |
||
| rightarm2 = FFFFFF |
| rightarm2 = FFFFFF |
||
| shorts2 = FFFFFF |
| shorts2 = FFFFFF |
||
| socks2= 0000FF |
| socks2= 0000FF |
||
}} |
}} |
||
'''Футбольний клуб «Арара́т»''' ({{lang-hy|Ֆուտբոլային Ակումբ „Արարատ“ Երևան}}) |
'''Футбольний клуб «Арара́т»''' ({{lang-hy|Ֆուտբոլային Ակումբ „Արարատ“ Երևան}}) — найвідоміший з [[Вірменія|вірменських]] [[футбольний клуб|футбольних клубів]], заснований у [[1935|1935 році]] в місті [[Єреван]]. [[Чемпіонат СРСР з футболу 1973 (вища ліга)|Чемпіон СРСР 1973 року]], срібний призер чемпіонатів СРСР 1971 і 1976 (весна). Дворазовий володар Кубка СРСР: 1973, 1975. Незмінний учасник [[Вірменська футбольна Прем'єр-Ліга|вірменського чемпіонату]] з футболу (крім сезонів 2003 і 2010). |
||
Власником клубу є [[Швейцарія|швейцарський]] підприємець [[Вірмени|вірменського]] походження [[Грач Капріелян]]. |
Власником клубу є [[Швейцарія|швейцарський]] підприємець [[Вірмени|вірменського]] походження [[Грач Капріелян]]. |
||
== Колишні назви == |
== Колишні назви == |
||
* |
* 1935—1937: «Спартак» Єреван |
||
* |
* 1938—1953: «Динамо» Єреван |
||
* |
* 1954—1962: «Спартак» Єреван |
||
* |
* 1963—2004: «Арарат» Єреван |
||
* 2004 |
* 2004—08 червня 2004: «Лернагорц-Арарат» Капан |
||
* 2004 |
* 8 червня 2004—19 червня 2004: «Арарат» Капан |
||
* з 2004 |
* з 19 червня 2004: «Арарат» Єреван |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
=== Заснування і перші досягнення ( |
=== Заснування і перші досягнення (1935—1948) === |
||
У [[1935]] в [[Єреван]]і створено команду [[Спартак (спортивне товариство)|спортивного товариства «Спартак»]]. Перший час команда брала участь у першостях республіканського рівня. Перший трофей який завоював клуб став [[Кубок Вірменії з футболу|Кубок Вірменської РСР]] в [[1940|1940 році]]. В цей час команда вже носила назву «Динамо». Наступні 4 роки [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонат]] і [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]] не розігрувалися через [[Друга світова війна|Другу світову війну]]. |
У [[1935]] в [[Єреван]]і створено команду [[Спартак (спортивне товариство)|спортивного товариства «Спартак»]]. Перший час команда брала участь у першостях республіканського рівня. Перший трофей який завоював клуб став [[Кубок Вірменії з футболу|Кубок Вірменської РСР]] в [[1940|1940 році]]. В цей час команда вже носила назву «Динамо». Наступні 4 роки [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонат]] і [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]] не розігрувалися через [[Друга світова війна|Другу світову війну]]. |
||
1944 року поновилися ігри за Кубок СРСР, в якому взяла участь і команда «Динамо». Суперником єреванських динамівців стали їхні [[Динамо (Тбілісі)|тбіліські одноклубники]]. Однак матч так і не був зіграний з вини Єреванців. В [[1945|наступному році]] поновлюється першість СРСР, де «Динамо» відведено місце в [[Друга ліга СРСР з футболу|Другій групі]]. Команда хоч і зайняла місце в середині турнірної таблиці, але від зони вильоту її відділило всього одне очко. У 1/16 фіналу [[Кубок СРСР з футболу 1945|Кубка СРСР]] був пройдений [[новосибірськ]]ий [[СКА (футбольний клуб, Новосибірськ)|ДКА]], причому основного часу не вистачило для виявлення переможця. Все вирішилося в доданий час. У наступній стадії «Динамо» очікував [[Тбілісі|тбіліський]] [[СКА (футбольний клуб, Тбілісі)|ДКА]]. На жаль перед тбілісцями «Динамо» капітулювало. В [[Кубок СРСР з футболу 1946|наступному розіграші Кубка]] команда не бере участі, а в [[Чемпіонат СРСР з футболу 1946|чемпіонаті]] займає 10-е місце. В [[1947]] році команда стає срібним призером першості Другої ліги в Закавказькій зоні. Команда всього на одне очко відстала від [[СКА (футбольний клуб, Тбілісі)|ТДВ]] з Тбілісі. У цьому чемпіонаті «Динамо», в домашньому поєдинку проти тбіліських «[[Спартак (футбольний клуб, Тбілісі)|Крил Рад]]», показало найкращий результат на той момент (рахунок матчу 7:1). Боротьбу за [[Кубок СРСР з футболу 1947|Кубок]] «Динамо» почало з 1/128 фіналу де суперником був [[Баку|бакинський]] «[[Нефтчі (Баку)|Нафтовик]]». У перевагу в один м'яч перемогу святкували динамівці, яких в 1/64 фіналу очікували [[Локомотив (футбольний клуб, Тбілісі)|тбіліські залізничники]]. У домашній грі «Динамо» перевершило гостей |
1944 року поновилися ігри за Кубок СРСР, в якому взяла участь і команда «Динамо». Суперником єреванських динамівців стали їхні [[Динамо (Тбілісі)|тбіліські одноклубники]]. Однак матч так і не був зіграний з вини Єреванців. В [[1945|наступному році]] поновлюється першість СРСР, де «Динамо» відведено місце в [[Друга ліга СРСР з футболу|Другій групі]]. Команда хоч і зайняла місце в середині турнірної таблиці, але від зони вильоту її відділило всього одне очко. У 1/16 фіналу [[Кубок СРСР з футболу 1945|Кубка СРСР]] був пройдений [[новосибірськ]]ий [[СКА (футбольний клуб, Новосибірськ)|ДКА]], причому основного часу не вистачило для виявлення переможця. Все вирішилося в доданий час. У наступній стадії «Динамо» очікував [[Тбілісі|тбіліський]] [[СКА (футбольний клуб, Тбілісі)|ДКА]]. На жаль перед тбілісцями «Динамо» капітулювало. В [[Кубок СРСР з футболу 1946|наступному розіграші Кубка]] команда не бере участі, а в [[Чемпіонат СРСР з футболу 1946|чемпіонаті]] займає 10-е місце. В [[1947]] році команда стає срібним призером першості Другої ліги в Закавказькій зоні. Команда всього на одне очко відстала від [[СКА (футбольний клуб, Тбілісі)|ТДВ]] з Тбілісі. У цьому чемпіонаті «Динамо», в домашньому поєдинку проти тбіліських «[[Спартак (футбольний клуб, Тбілісі)|Крил Рад]]», показало найкращий результат на той момент (рахунок матчу 7:1). Боротьбу за [[Кубок СРСР з футболу 1947|Кубок]] «Динамо» почало з 1/128 фіналу де суперником був [[Баку|бакинський]] «[[Нефтчі (Баку)|Нафтовик]]». У перевагу в один м'яч перемогу святкували динамівці, яких в 1/64 фіналу очікували [[Локомотив (футбольний клуб, Тбілісі)|тбіліські залізничники]]. У домашній грі «Динамо» перевершило гостей — 2:0. У наступній стадії Єреванці практично проїхали по ростовському «[[Ростов (футбольний клуб, Ростов-на-Дону)|Динамо]]» — 6:1. Команда виразно була на куражі, проте в 1/16-й її очікував крах. Вона з тріском програла [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|московським армійцям]] 0:5 і вибула з турніру. В [[Чемпіонат СРСР з футболу 1948|сезоні 1948]] «Динамо» мало починати в Першій групі (Вища ліга на той момент), але після 30 ігор разом з 15 іншими клубами було знято. Всі 16 клубів продовжили брати участь в лізі нижче. «Динамо» проводячи черговий сезон у Другій групі, до свого щастя покращує свої показники і завойовує перше місце в Південній зоні. Команда виграла 13 матчів з 18. Проте перше місце в зоні не гарантувало підвищення. За регламентом Чемпіонату СРСР, переможці зон другої ліги, грали між собою у фінальному етапі. У цьому етапі брали участь 6 команд. Ігри між командами пройшли в одне коло. Таким чином, після 5 ігор «Динамо» розташувалося на 3-їй позиції, яке забезпечило клубу місце в Першій групі. В [[Кубок СРСР з футболу 1948|Кубку СРСР]] динамівці в доданий час капітулювали перед [[Динамо (Київ)|динамівцями]] з [[Київ|Києва]] 1:2 в 1/16 фіналу і вибули з розіграшу. |
||
=== Життя між лігами ( |
=== Життя між лігами (1949—1964) === |
||
В [[1949]] році «Динамо» вперше дебютує в [[Чемпіонат СРСР з футболу 1949|Вищій лізі СРСР]]. Команда виступила незадовільно, зайнявши 16-те підсумкове місце. У перших двох турах команда програла, а в 3-му турі була зафіксована перемога в домашньому матчі проти команди [[ВПС (футбольний клуб)|ВПС]] ([[Москва]]). Обіграти команда змогла представників з другої половини таблиці, а також двічі на виїзді. Були зафіксовані 3 великих поразки: двічі по 0:6 від московських «[[Локомотив (Москва)|Локомотива]]» та [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦБЧА]], і одного разу 1:6 |
В [[1949]] році «Динамо» вперше дебютує в [[Чемпіонат СРСР з футболу 1949|Вищій лізі СРСР]]. Команда виступила незадовільно, зайнявши 16-те підсумкове місце. У перших двох турах команда програла, а в 3-му турі була зафіксована перемога в домашньому матчі проти команди [[ВПС (футбольний клуб)|ВПС]] ([[Москва]]). Обіграти команда змогла представників з другої половини таблиці, а також двічі на виїзді. Були зафіксовані 3 великих поразки: двічі по 0:6 від московських «[[Локомотив (Москва)|Локомотива]]» та [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦБЧА]], і одного разу 1:6 — від [[Тбілісі|тбіліського]] «[[Динамо (Тбілісі)|Динамо]]». Однак, незважаючи на погані виступи, клуб залишився у списку найкращих на наступний сезон, так як вибували два останні клуби, зайнявші 17-е і 18-е місце в турнірній таблиці. [[Кубок СРСР з футболу 1949|Кубкові баталії]] закінчилися на першій же стадії, проти «[[ЦСКА-Памір|Динамо]]» з [[Душанбе|Сталінбада]]. В [[Чемпіонат СРСР з футболу 1950|сезоні 1950]], динамівці стали виступати розкутіше. Перша поразка була зафіксовано тільки в 4-му турі від [[Санкт-Петербург|ленінградського]] «[[Зеніт (Санкт-Петербург)|Зеніта]]». Команда набрала 31 очко разом з одноклубниками з Києва, але за різницею м'ячів в Клас «Б» опустилося єреванське «Динамо». В [[Кубок СРСР з футболу 1950|Кубку СРСР]] команда почала з 1/128 фіналу. Пройшовши слабких суперників, у 1/16-й наткнулися на суперника в особі київського «Динамо». У впертій грі, яка проходила в Києві, динамівці Єревану святкували перемогу 3:2. У 1/8 фіналу зустрілися з «[[Динамо (футбольний клуб, Москва)|Динамо]]» Москва і програли з рахунком 0:7. |
||
{{Розширити розділ|дата=жовтень 2010}} |
{{Розширити розділ|дата=жовтень 2010}} |
||
[[Файл:Apapam.JPG|міні|праворуч|200пкс|Радянська міні-гра |
[[Файл:Apapam.JPG|міні|праворуч|200пкс|Радянська міні-гра «футбол» ілюструє кавказьке дербі — матч «Динамо» з Тбілісі та вірменського Арарата (червона форма) — найкращих на той час команд з [[Закавказзя]].]] |
||
В [[1960]]—[[1963]], [[1966]]—[[1991]] роках команда брала участь у вищій лізі [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонату]] [[СРСР]]. В [[1973]] році «Арарат» став чемпіоном і володарем [[Кубок СРСР з футболу|Кубка СРСР]]. В [[1971]], [[Чемпіонат СРСР з футболу 1976 (весна)|1976 (весна)]] роках став срібним медалістом чемпіонату, а в [[1975]] році знову завоював Кубок СРСР. |
В [[1960]]—[[1963]], [[1966]]—[[1991]] роках команда брала участь у вищій лізі [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонату]] [[СРСР]]. В [[1973]] році «Арарат» став чемпіоном і володарем [[Кубок СРСР з футболу|Кубка СРСР]]. В [[1971]], [[Чемпіонат СРСР з футболу 1976 (весна)|1976 (весна)]] роках став срібним медалістом чемпіонату, а в [[1975]] році знову завоював Кубок СРСР. |
||
Усього команда брала участь у 33 чемпіонатах СРСР, провела 1026 матчів, з них виграла 352, зіграла внічию 280, програла 394, забила 1150 голів, пропустила |
Усього команда брала участь у 33 чемпіонатах СРСР, провела 1026 матчів, з них виграла 352, зіграла внічию 280, програла 394, забила 1150 голів, пропустила — 1306. До 1975 року команда брала участь у розіграшах трьох європейських кубків. В останньому чемпіонаті СРСР в 1991 році команда зайняла 7-е місце. |
||
=== Час перемог і досягнень ( |
=== Час перемог і досягнень (1992—2002) === |
||
{{Розширити розділ|дата=жовтень 2010}} |
{{Розширити розділ|дата=жовтень 2010}} |
||
=== |
=== Виключення та криза (2003—2005) === |
||
У [[2003]] році [[Збірна Вірменії з футболу|національна]] та [[Молодіжна збірна Вірменії з футболу|молодіжні збірні Вірменії]], на початку року повинні були зіграти товариські матчі зі [[Збірна Ізраїлю з футболу|збірними Ізраїлю]]. До від'їзду збірних Вірменії в [[Ізраїль]], президент «Арарату» Грач Капріелян написав листа голові [[Федерація футболу Вірменії|Федерації футболу Вірменії]] (ФФВ) про те, що з міркувань безпеки не вважає за доцільне участь в майбутніх матчах 5 футболістів «Арарату» — [[Тадевосян Олександр Юрійович|Олександра Тадевосяна]], Артура Хачатряна, Артура Петросяна, [[Петросян Галуст Арменовіч|Галуста Петросяна]] і Артура Габрієляна. Також Капріелян запевняв, що за інших обставин обов'язково буде забезпечено участь футболістів «Арарату» у навчально-тренувальних зборах та матчі національної і молодіжної збірних Вірменії, яким керівництво клубу завжди надавало пріоритетне значення. Одночасно Капріелян направив копію листа в [[ФІФА]]. Однак [[16 лютого]] дисциплінарний комітет ФФВ розглянув дану проблему і виніс дуже жорстке рішення щодо футбольного клубу «Арарат». Рішенням дисциплінарного комітету «Арарат» строком на 1 рік був позбавлений права брати участь у всіх змаганнях, що проводяться під егідою ФФВ і оштрафований на 200 тисяч [[Вірменський драм|драмів]]. |
У [[2003]] році [[Збірна Вірменії з футболу|національна]] та [[Молодіжна збірна Вірменії з футболу|молодіжні збірні Вірменії]], на початку року повинні були зіграти товариські матчі зі [[Збірна Ізраїлю з футболу|збірними Ізраїлю]]. До від'їзду збірних Вірменії в [[Ізраїль]], президент «Арарату» Грач Капріелян написав листа голові [[Федерація футболу Вірменії|Федерації футболу Вірменії]] (ФФВ) про те, що з міркувань безпеки не вважає за доцільне участь в майбутніх матчах 5 футболістів «Арарату» — [[Тадевосян Олександр Юрійович|Олександра Тадевосяна]], Артура Хачатряна, Артура Петросяна, [[Петросян Галуст Арменовіч|Галуста Петросяна]] і Артура Габрієляна. Також Капріелян запевняв, що за інших обставин обов'язково буде забезпечено участь футболістів «Арарату» у навчально-тренувальних зборах та матчі національної і молодіжної збірних Вірменії, яким керівництво клубу завжди надавало пріоритетне значення. Одночасно Капріелян направив копію листа в [[ФІФА]]. Однак [[16 лютого]] дисциплінарний комітет ФФВ розглянув дану проблему і виніс дуже жорстке рішення щодо футбольного клубу «Арарат». Рішенням дисциплінарного комітету «Арарат» строком на 1 рік був позбавлений права брати участь у всіх змаганнях, що проводяться під егідою ФФВ і оштрафований на 200 тисяч [[Вірменський драм|драмів]]. |
||
Рядок 80: | Рядок 81: | ||
Абсолютно в іншому вигляді показала себе команда в [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2005|сезоні 2005 року]]. Команда була однією з найгірших. На той час були найгірші показники клубу в новітній історії. Показавши гнітючі результати на першому етапі — 8 місце. Нижче був тільки «[[Лернаін Арцах]]», який забронював за собою останню сходинку знявшись з чемпіонату. У другому етапі «Арарат» переміг і зіграв внічию. Таким чином клуб зберіг собі місце на наступний сезон. У середині червня [[2005]] року «Арарат» взяв участь у [[Кубок Інтертото 2005|єврокубках]]. Суперником був [[Швейцарія|швейцарський]] «[[Ксамакс|Невшатель Ксамакс]]». В обох матчах «Арарат» зазнав поразки, і з загальним рахунком 1:9 вилетів з [[Кубок Інтертото|Кубка Інтертото]] на першій стадії розіграшу. За підсумками сезону 2005 року «Арарат-2», посівши 2-е місце в [[Перша ліга Вірменії з футболу 2005|Першій лізі]], вийшов у Прем'єр-лігу. «Арарат», який грав останні два сезони в Прем'єр-лізі, було розформовано, а «Арарат-2» змінив назву на «Арарат». |
Абсолютно в іншому вигляді показала себе команда в [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2005|сезоні 2005 року]]. Команда була однією з найгірших. На той час були найгірші показники клубу в новітній історії. Показавши гнітючі результати на першому етапі — 8 місце. Нижче був тільки «[[Лернаін Арцах]]», який забронював за собою останню сходинку знявшись з чемпіонату. У другому етапі «Арарат» переміг і зіграв внічию. Таким чином клуб зберіг собі місце на наступний сезон. У середині червня [[2005]] року «Арарат» взяв участь у [[Кубок Інтертото 2005|єврокубках]]. Суперником був [[Швейцарія|швейцарський]] «[[Ксамакс|Невшатель Ксамакс]]». В обох матчах «Арарат» зазнав поразки, і з загальним рахунком 1:9 вилетів з [[Кубок Інтертото|Кубка Інтертото]] на першій стадії розіграшу. За підсумками сезону 2005 року «Арарат-2», посівши 2-е місце в [[Перша ліга Вірменії з футболу 2005|Першій лізі]], вийшов у Прем'єр-лігу. «Арарат», який грав останні два сезони в Прем'єр-лізі, було розформовано, а «Арарат-2» змінив назву на «Арарат». |
||
=== Сплеск після кризи ( |
=== Сплеск після кризи (2006—2008) === |
||
У [[2006]] році, після довгих перипетій, «Арарат» почав практично з чистого аркуша, але з колишнім керівництвом і головним тренером ([[Барсегян, Сурен|Сурен Барсегян]]). Виступи команди поліпшилися. В [[Кубок Вірменії з футболу 2006|Кубку Вірменії]] вона дійшла до чвертьфіналу, де в серії після матчевих пенальті поступилася дорогою «[[Пюнік (футбольний клуб)|Пюніку]]» |
У [[2006]] році, після довгих перипетій, «Арарат» почав практично з чистого аркуша, але з колишнім керівництвом і головним тренером ([[Барсегян, Сурен|Сурен Барсегян]]). Виступи команди поліпшилися. В [[Кубок Вірменії з футболу 2006|Кубку Вірменії]] вона дійшла до чвертьфіналу, де в серії після матчевих пенальті поступилася дорогою «[[Пюнік (футбольний клуб)|Пюніку]]» — 5:6. Змінивши по ходу сезону головного тренера (ним став [[Хашманян, Абраам|Абраам Хашманян]]), «Арарат» у підсумку посів 4-е місце. Програвши в останніх турах, команда відпустила від себе «Міку» з «Бананцем», яким дісталися бронза і срібло, відповідно. |
||
У грудні 2006 року команду очолює [[Сукіасян Варужан Гарсевановіч|Варужан Сукіасян]]. З приходом Сукіасяна гра команди змінилася, стала технічною, грамотною. Прийшли й довгоочікувані успіхи «Арарату». Вихід у фінал [[Кубок Вірменії з футболу 2007|Кубка Вірменії]], де команда програла в додатковий час команді «Бананц». Влітку, в процесі [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2007|чемпіонату]], коли «Арарат» йшов на другому місці, Сукіасян покинув клуб через розбіжності з керівництвом. Будучи не згодним з діями керівництва, яке запросило до клубу сербського фахівця [[Душан Мійіч|Душана Мійіча]]. Саме Мійіч і змінив на посту Сукіасяна. На момент відходу Сукіасяна з клубу, «Арарат» йшов на другому місці поступаючись лідеру всього 2 очками. З приходом Мійіча гра і дисципліна команди погіршилися. у перевагу, яку було здобуто в першому колі було покращено у другому. Катастрофою стали дві поспіль поразки з рахунком 0:6 вдома від прямих конкурентів в особі «Пюніка» та «[[Бананц (Єреван)|Бананца]]». Зігравши в останньому турі з «[[Уліссес|Уліссом]]» внічию «Арарат» в черговий раз залишився без призових медалей. Бронза дісталася «Міці», яка в останньому турі на виїзді обіграла «[[Гандзасар (футбольний клуб, Капан)|Гандзасар]]» |
У грудні 2006 року команду очолює [[Сукіасян Варужан Гарсевановіч|Варужан Сукіасян]]. З приходом Сукіасяна гра команди змінилася, стала технічною, грамотною. Прийшли й довгоочікувані успіхи «Арарату». Вихід у фінал [[Кубок Вірменії з футболу 2007|Кубка Вірменії]], де команда програла в додатковий час команді «Бананц». Влітку, в процесі [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2007|чемпіонату]], коли «Арарат» йшов на другому місці, Сукіасян покинув клуб через розбіжності з керівництвом. Будучи не згодним з діями керівництва, яке запросило до клубу сербського фахівця [[Душан Мійіч|Душана Мійіча]]. Саме Мійіч і змінив на посту Сукіасяна. На момент відходу Сукіасяна з клубу, «Арарат» йшов на другому місці поступаючись лідеру всього 2 очками. З приходом Мійіча гра і дисципліна команди погіршилися. у перевагу, яку було здобуто в першому колі було покращено у другому. Катастрофою стали дві поспіль поразки з рахунком 0:6 вдома від прямих конкурентів в особі «Пюніка» та «[[Бананц (Єреван)|Бананца]]». Зігравши в останньому турі з «[[Уліссес|Уліссом]]» внічию «Арарат» в черговий раз залишився без призових медалей. Бронза дісталася «Міці», яка в останньому турі на виїзді обіграла «[[Гандзасар (футбольний клуб, Капан)|Гандзасар]]» — 1:0. |
||
Перед [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2008|чемпіонату 2008 року]] команда посилилася досвідченими футболістами, а також гравцями з конкуруючих команд. Керівництвом булу поставлене завдання виграти всі футбольні трофеї Вірменії. Також в клуб повернувся Варужан Сукіасян. Перша боротьба почалася в [[Кубок Вірменії з футболу 2008|Кубку Вірменії]]. ККоманда дійшла до фіналу, де в додатковий час зуміла забити переможний гол. Це 5-й Кубок Вірменії в історії клубу. На старті чемпіонату команда здобула 6 перемог поспіль. А першу поразку зазнала тільки в 10-му турі. Протягом першого і на початку другого кола «Арарат» одноосібно лідирував в чемпіонаті. Незаплановані втрати очок на початку наблизили «Пюнік», а в подальшому пропустили вперед. З відривом у 3 очки один від одного команди підійшли до останнього туру, в якому зустрічалися між собою. Причому для «Арарату» це була виїзна гра. Довгий час рахунок на табло був нульовим, і лише на 77-й хвилині бразильському легіонеру Джуліано Хіменесу вдалося забити гол. Цей гол зрівняв за очками клуби. За рішенням регламенту чемпіонату був організований золотий матч, що пройшов на Республіканському стадіоні. Гра була жорсткою і порив виходив періодично за рамки, підсумком якого стали 3 (!) червоні картки. Рахунок був відкритий гравцем «Пюніка» |
Перед [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2008|чемпіонату 2008 року]] команда посилилася досвідченими футболістами, а також гравцями з конкуруючих команд. Керівництвом булу поставлене завдання виграти всі футбольні трофеї Вірменії. Також в клуб повернувся Варужан Сукіасян. Перша боротьба почалася в [[Кубок Вірменії з футболу 2008|Кубку Вірменії]]. ККоманда дійшла до фіналу, де в додатковий час зуміла забити переможний гол. Це 5-й Кубок Вірменії в історії клубу. На старті чемпіонату команда здобула 6 перемог поспіль. А першу поразку зазнала тільки в 10-му турі. Протягом першого і на початку другого кола «Арарат» одноосібно лідирував в чемпіонаті. Незаплановані втрати очок на початку наблизили «Пюнік», а в подальшому пропустили вперед. З відривом у 3 очки один від одного команди підійшли до останнього туру, в якому зустрічалися між собою. Причому для «Арарату» це була виїзна гра. Довгий час рахунок на табло був нульовим, і лише на 77-й хвилині бразильському легіонеру Джуліано Хіменесу вдалося забити гол. Цей гол зрівняв за очками клуби. За рішенням регламенту чемпіонату був організований золотий матч, що пройшов на Республіканському стадіоні. Гра була жорсткою і порив виходив періодично за рамки, підсумком якого стали 3 (!) червоні картки. Рахунок був відкритий гравцем «Пюніка» — [[Тадевосян Альберт|Альбертом Тадевосяном]], проте через хвилину [[Мінасян Ваагн|Ваагн Мінасян]] рахунок зрівняв. Після закінчення 90 хвилин рахунок залишився нічийний, і команди вийшли в додатковий час. Час йшов, а гольова реалізація у гравців не виходила. Тим не менш, за 2 хвилини до закінчення доданого часу Альберт Тадевосян забив свій другий м'яч. Таким чином, «Арарат» зазнав поразки. Клубу дісталися лише срібні медалі. Після золотого матчу преса опублікувала слова Варужан Сукіасяна, в яких він звинувачував головного суддю, що той після закінчення золотого матчу в підтрибунному приміщенні застосував фізичну силу відносно нього. В кінці року, Сукіасян покинув «Арарат», в черговий раз через розбіжності з керівництвом. |
||
=== Відновлення позицій ( |
=== Відновлення позицій (2009–т.ч.) === |
||
[[Чемпіонат Вірменії з футболу 2009|Новий сезон]] для команди починається погано, так як її спонсор, який є також спонсором аматорської команди [[Арарат (футбольний клуб, Париж)|«Арарат» Париж]] у 5-му дивізіоні французького чемпіонату, вирішив зосередити свою увагу на французькій команді, тому було скорочено фінансування єреванського клубу. Команду залишили десятеро гравців, замість яких прийшли резервісти з дубля. Через розбіжності та неотримання ліцензії клуб не взяв участь у [[Ліга Європи УЄФА 2009—2010|Лізі Європи]], замість нього в турнір заявлена «[[Міка (футбольний клуб)|Міка]]». Після першого кола чемпіонату команда займала в ньому останнє місце; було зроблено безліч придбань з метою посилення складу, але в підсумку команда так і залишилася останньою. |
[[Чемпіонат Вірменії з футболу 2009|Новий сезон]] для команди починається погано, так як її спонсор, який є також спонсором аматорської команди [[Арарат (футбольний клуб, Париж)|«Арарат» Париж]] у 5-му дивізіоні французького чемпіонату, вирішив зосередити свою увагу на французькій команді, тому було скорочено фінансування єреванського клубу. Команду залишили десятеро гравців, замість яких прийшли резервісти з дубля. Через розбіжності та неотримання ліцензії клуб не взяв участь у [[Ліга Європи УЄФА 2009—2010|Лізі Європи]], замість нього в турнір заявлена «[[Міка (футбольний клуб)|Міка]]». Після першого кола чемпіонату команда займала в ньому останнє місце; було зроблено безліч придбань з метою посилення складу, але в підсумку команда так і залишилася останньою. |
||
Рядок 94: | Рядок 95: | ||
== Гравці == |
== Гравці == |
||
Гравці «Арарату» [[Андреасян Аркадій Георгійович|Аркадій Андреасян]], [[Заназанян Оганес Арутюнович|Оганес Заназанян]] (в 1972 |
Гравці «Арарату» [[Андреасян Аркадій Георгійович|Аркадій Андреасян]], [[Заназанян Оганес Арутюнович|Оганес Заназанян]] (в 1972 р.) і [[Оганесян Хорен Георгійович|Хорен Оганесян]] (в 1980 р.) ставали бронзовими призерами мюнхенської і московської Олімпіад відповідно. Хорен Оганесян провів у збірній СРСР 35 матчів і забив 6 м'ячів. |
||
== Досягнення == |
== Досягнення == |
||
Рядок 103: | Рядок 104: | ||
; Володар [[Кубок СРСР з футболу|Кубка СРСР]] (2): [[Фінал кубка СРСР з футболу 1973|1973]], [[Фінал кубка СРСР з футболу 1975|1975]] |
; Володар [[Кубок СРСР з футболу|Кубка СРСР]] (2): [[Фінал кубка СРСР з футболу 1973|1973]], [[Фінал кубка СРСР з футболу 1975|1975]] |
||
; Фіналіст Кубка СРСР (2): [[Фінал кубка СРСР з футболу 1954|1954]], [[Фінал кубка СРСР з футболу 1976|1976]] |
; Фіналіст Кубка СРСР (2): [[Фінал кубка СРСР з футболу 1954|1954]], [[Фінал кубка СРСР з футболу 1976|1976]] |
||
; Чемпіон [[Перша ліга СРСР з футболу|Другої групи класу А]] (1): [[Чемпіонат СРСР з футболу 1965 (клас «А», друга група)|1965]]. |
|||
; [[Вірменська футбольна Прем'єр-ліга|Чемпіон Вірменії]] (2): [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1993|1993]], [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1995|1995]] |
; [[Вірменська футбольна Прем'єр-ліга|Чемпіон Вірменії]] (2): [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1993|1993]], [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1995|1995]] |
||
; Срібний призер чемпіонату Вірменії (4): [[Чемпіонат Вірменії з футболу |
; Срібний призер чемпіонату Вірменії (4): [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1996—1997|1996/97]], [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1999|1999]], [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2000|2000]], [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2008|2008]] |
||
; Бронзовий призер чемпіонату Вірменії (1): [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1994|1994]] |
; Бронзовий призер чемпіонату Вірменії (1): [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1994|1994]] |
||
; Володар [[Кубок Вірменії з футболу|Кубка Вірменії]] ( |
; Володар [[Кубок Вірменії з футболу|Кубка Вірменії]] (6): [[Кубок Вірменії з футболу 1993|1993]], [[Кубок Вірменії з футболу 1994|1994]], [[Кубок Вірменії з футболу 1995|1995]], [[Кубок Вірменії з футболу 1996—1997|1997]], [[Кубок Вірменії з футболу 2008|2008]], [[Кубок Вірменії з футболу 2020—2021|2021]] |
||
; Фіналіст Кубка Вірменії (2): [[Кубок Вірменії з футболу 2001|2001]], [[Кубок Вірменії з футболу 2007|2007]] |
; Фіналіст Кубка Вірменії (2): [[Кубок Вірменії з футболу 2001|2001]], [[Кубок Вірменії з футболу 2007|2007]] |
||
; Володар [[Суперкубок Вірменії з футболу|Суперкубка Вірменії]] (1): [[Суперкубок Вірменії з футболу 2009|2009]] |
; Володар [[Суперкубок Вірменії з футболу|Суперкубка Вірменії]] (1): [[Суперкубок Вірменії з футболу 2009|2009]] |
||
; Фіналіст Суперкубка Вірменії ( |
; Фіналіст Суперкубка Вірменії (2): [[Суперкубок Вірменії з футболу 1997|1997]], [[Суперкубок Вірменії з футболу 2021|2021]] |
||
=== Командні призи === |
=== Командні призи === |
||
Рядок 121: | Рядок 123: | ||
=== Досягнення гравців === |
=== Досягнення гравців === |
||
* Найкращі бомбардири сезону: |
* Найкращі бомбардири сезону: |
||
** [[Чемпіонат СРСР з футболу 1976 (весна)|1976 (в)]] |
** [[Чемпіонат СРСР з футболу 1976 (весна)|1976 (в)]] — [[Андреасян Аркадій Георгійович|Аркадій Андреасян]] (8) |
||
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1992|1992]] |
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1992|1992]] — [[Ваге Ягмурян]] (38) |
||
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2007|2007]] |
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2007|2007]] — [[Маркос Піззеллі]] (22) |
||
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2008|2008]] |
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 2008|2008]] — [[Маркос Піззеллі]] (17) |
||
* Найкращий гравець року: |
* Найкращий гравець року: |
||
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1993|1993]] |
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1993|1993]] — [[Шахгельдян Армен Андраніковіч|Армен Шахгельдян]] |
||
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1999|1999]] |
** [[Чемпіонат Вірменії з футболу 1999|1999]] — [[Арутюн Абрамян]] |
||
== Поточний склад == |
== Поточний склад == |
||
Рядок 158: | Рядок 160: | ||
== Керівний склад == |
== Керівний склад == |
||
* Президент |
* Президент — {{прапорець20|SUI}} [[Капріелян, Грач|Грач Капріелян]] |
||
* Віце-президент/Виконавчий директор |
* Віце-президент/Виконавчий директор — {{прапорець20|ARM}} [[Андреасян, Аркадій Георгійович|Аркадій Андреасян]] |
||
* Адміністратор |
* Адміністратор — {{прапорець20|ARM}} Араїк Егян |
||
* Прес-секретар |
* Прес-секретар — {{прапорець20|ARM}} Геворг Барсегян |
||
== Персонал клубу == |
== Персонал клубу == |
||
* Головний тренер |
* Головний тренер — {{прапорець20|ARM}} [[Есаян, Тигран|Тигран Есаян]] |
||
* Тренер дитячо-юнацьких команд |
* Тренер дитячо-юнацьких команд — {{прапорець20|ARM}} [[Гспеян, Тигран|Тигран Гспеян]] |
||
* Тренер воротарів |
* Тренер воротарів — {{прапорець20|ARM}} [[Абрамян, Альоша Варосовіч|Альоша Абрамян]] |
||
* Тренер |
* Тренер — {{прапорець20|ARM}} [[Сафарян, Едгар|Едгар Сафарян]] |
||
== Відомі гравці == |
== Відомі гравці == |
||
Рядок 175: | Рядок 177: | ||
|- style="vertical-align:top;" |
|- style="vertical-align:top;" |
||
| style="width:25%; text-align:left;" | |
| style="width:25%; text-align: left;" | |
||
* {{прапорець20|USSR}} [[СРСР]] |
* {{прапорець20|USSR}} [[СРСР]] |
||
** {{прапорець20|USSR}} [[Абрамян Альоша Варосович|Альоша Абрамян]] |
** {{прапорець20|USSR}} [[Абрамян Альоша Варосович|Альоша Абрамян]] |
||
Рядок 187: | Рядок 189: | ||
** {{прапорець20|USSR}} [[Мелікян Бабкен Людвігович|Бабкен Мелікян]] |
** {{прапорець20|USSR}} [[Мелікян Бабкен Людвігович|Бабкен Мелікян]] |
||
| style="width:25%; text-align:left;" | |
| style="width:25%; text-align: left;" | |
||
* {{прапорець20|USSR}} [[Месропян Норайр Апетнакович|Норайр Месропян]] |
* {{прапорець20|USSR}} [[Месропян Норайр Апетнакович|Норайр Месропян]] |
||
* {{прапорець20|USSR}} [[Мірзоян Олександр Багратович|Олександр Мірзоян]] |
* {{прапорець20|USSR}} [[Мірзоян Олександр Багратович|Олександр Мірзоян]] |
||
Рядок 199: | Рядок 201: | ||
* {{прапорець20|USSR}} [[Хачатрян Ашот Суренович|Ашот Хачатрян]] |
* {{прапорець20|USSR}} [[Хачатрян Ашот Суренович|Ашот Хачатрян]] |
||
| style="width:25%; text-align:left;" | |
| style="width:25%; text-align: left;" | |
||
* {{прапорець20|ARM}} [[Вірменія]] |
* {{прапорець20|ARM}} [[Вірменія]] |
||
** {{прапорець20|ARM}} [[Абраамян Арутюн|Арутюн Абраамян]] |
** {{прапорець20|ARM}} [[Абраамян Арутюн|Арутюн Абраамян]] |
||
Рядок 211: | Рядок 213: | ||
** {{прапорець20|ARM}} [[Мінасян Артур Грантович|Артур Мінасян]] |
** {{прапорець20|ARM}} [[Мінасян Артур Грантович|Артур Мінасян]] |
||
| style="width:25%; text-align:left;" | |
| style="width:25%; text-align: left;" | |
||
* {{прапорець20|ARM}} [[Мінасян Ваагн|Ваагн Мінасян]] |
* {{прапорець20|ARM}} [[Мінасян Ваагн|Ваагн Мінасян]] |
||
* {{прапорець20|ARM}} [[Мкртчян Агван Вараздатовіч|Агван Мкртчян]] |
* {{прапорець20|ARM}} [[Мкртчян Агван Вараздатовіч|Агван Мкртчян]] |
||
Рядок 385: | Рядок 387: | ||
|align=left|1994 |
|align=left|1994 |
||
|- |
|- |
||
|align=left|{{прапорець20|ARM}} |
|align=left|{{прапорець20|ARM}} [[Дарбінян Самвел Андраніковіч|амвел Дарбінян]] |
||
|align=left|1995 |
|align=left|1995 |
||
|align=left|1995 |
|align=left|1995 |
||
Рядок 506: | Рядок 508: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.fcararat.com/ Офіційний сайт клубу] {{ref-en}} |
* [https://web.archive.org/web/20140328042741/http://www.fcararat.com/ Офіційний сайт клубу] {{ref-en}} |
||
* [http://fcararat.do.am Офіційний сайт фанатів клубу] {{ref-ru}} |
* [http://fcararat.do.am Офіційний сайт фанатів клубу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220406054910/https://fcararat.do.am/ |date=6 квітня 2022 }} {{ref-ru}} |
||
* [http://www.ffa.am/ru/teams/fcararat Профіль на сайті федерації футболу] {{ref-ru}} |
* [http://www.ffa.am/ru/teams/fcararat Профіль на сайті федерації футболу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101201162930/http://ffa.am/ru/teams/fcararat/ |date=1 грудня 2010 }} {{ref-ru}} |
||
* [http://www.eufo.de/football/arm/ararevan.htm Профіль на eufo.de] {{ref-de}} |
* [http://www.eufo.de/football/arm/ararevan.htm Профіль на eufo.de] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071011102858/http://www.eufo.de/football/arm/ararevan.htm |date=11 жовтня 2007 }} {{ref-de}} |
||
* [http://www.weltfussballarchiv.com/Vereinsprofilnew.php?ID=3970 Профіль на www.weltfussballarchiv.com] {{ref-en}} |
* [http://www.weltfussballarchiv.com/Vereinsprofilnew.php?ID=3970 Профіль на www.weltfussballarchiv.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111221012338/http://weltfussballarchiv.com/Vereinsprofilnew.php?ID=3970 |date=21 грудня 2011 }} {{ref-en}} |
||
* [http://www.soccerway.com/teams/armenia/fc-ararat-yerevan/ Профіль на www.soccerway.com] {{ref-en}} |
* [http://www.soccerway.com/teams/armenia/fc-ararat-yerevan/ Профіль на www.soccerway.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101121073009/http://www.soccerway.com/teams/armenia/fc-ararat-yerevan/ |date=21 листопада 2010 }} {{ref-en}} |
||
* [http://www.weltfussball.de/teams/fc-ararat/1/ Профіль на weltfussball.de] {{ref-de}} |
* [http://www.weltfussball.de/teams/fc-ararat/1/ Профіль на weltfussball.de] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120417062800/http://www.weltfussball.de/teams/fc-ararat/1/ |date=17 квітня 2012 }} {{ref-de}} |
||
* [http://www.playerhistory.com/club/10291/ Профіль на playerhistory.com] {{ref-en}} |
* [http://www.playerhistory.com/club/10291/ Профіль на playerhistory.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121028064255/http://www.playerhistory.com/club/10291/ |date=28 жовтня 2012 }} {{ref-en}} |
||
* [http://www.transfermarkt.de/de/verein/11912/araraterewan/uebersicht/startseite.html Профіль на transfermarkt.de] {{ref-de}} |
* [https://web.archive.org/web/20100327231325/http://www.transfermarkt.de/de/verein/11912/araraterewan/uebersicht/startseite.html Профіль на transfermarkt.de] {{ref-de}} |
||
* [http://www.national-football-teams.com/v2/club.php?id=91 Профіль на national-football-teams.com] {{ref-en}} |
* [http://www.national-football-teams.com/v2/club.php?id=91 Профіль на national-football-teams.com] {{ref-en}} |
||
* [http://stats.fussball-forum.de/?Ararat%20Erevan Профіль на www.stats.fussball-forum.de] {{ref-de}} |
* [http://stats.fussball-forum.de/?Ararat%20Erevan Профіль на www.stats.fussball-forum.de] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071107122409/http://stats.fussball-forum.de/?Ararat%20Erevan |date=7 листопада 2007 }} {{ref-de}} |
||
* [http://www.football-lineups.com/team/Ararat_Yerevan/All/Players/ Профіль на www.football-lineups.com] {{ref-en}} |
* [http://www.football-lineups.com/team/Ararat_Yerevan/All/Players/ Профіль на www.football-lineups.com] {{ref-en}} |
||
{{Тренери ФК Арарат (Єреван)}} |
|||
{{Чемпіони СРСР з футболу}} |
{{Чемпіони СРСР з футболу}} |
||
[[Категорія:Футбольні клуби Вірменії]] |
[[Категорія:Футбольні клуби Вірменії]] |
||
[[Категорія:Футбольні клуби, засновані 1935]] |
[[Категорія:Футбольні клуби, засновані 1935]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Спортивні клуби Єревана]] |
||
[[Категорія:Засновані у Вірменії 1935]] |
Поточна версія на 09:26, 6 червня 2024
Повна назва | Футбольний клуб «Арарат» Єреван | ||
Прізвисько | білі орли | ||
Засновано | 1935 | ||
Населений пункт | Єреван, Вірменія | ||
Стадіон | Республіканський стадіон ім. В. Саркісяна | ||
Вміщує | 14 935 | ||
Президент | Грач Капріелян | ||
Головний тренер | Тигран Есаян | ||
Ліга | Прем'єр-ліга | ||
2023/24 | 6 місце | ||
|
Футбольний клуб «Арара́т» (вірм. Ֆուտբոլային Ակումբ „Արարատ“ Երևան) — найвідоміший з вірменських футбольних клубів, заснований у 1935 році в місті Єреван. Чемпіон СРСР 1973 року, срібний призер чемпіонатів СРСР 1971 і 1976 (весна). Дворазовий володар Кубка СРСР: 1973, 1975. Незмінний учасник вірменського чемпіонату з футболу (крім сезонів 2003 і 2010).
Власником клубу є швейцарський підприємець вірменського походження Грач Капріелян.
- 1935—1937: «Спартак» Єреван
- 1938—1953: «Динамо» Єреван
- 1954—1962: «Спартак» Єреван
- 1963—2004: «Арарат» Єреван
- 2004—08 червня 2004: «Лернагорц-Арарат» Капан
- 8 червня 2004—19 червня 2004: «Арарат» Капан
- з 19 червня 2004: «Арарат» Єреван
У 1935 в Єревані створено команду спортивного товариства «Спартак». Перший час команда брала участь у першостях республіканського рівня. Перший трофей який завоював клуб став Кубок Вірменської РСР в 1940 році. В цей час команда вже носила назву «Динамо». Наступні 4 роки чемпіонат і Кубок СРСР не розігрувалися через Другу світову війну.
1944 року поновилися ігри за Кубок СРСР, в якому взяла участь і команда «Динамо». Суперником єреванських динамівців стали їхні тбіліські одноклубники. Однак матч так і не був зіграний з вини Єреванців. В наступному році поновлюється першість СРСР, де «Динамо» відведено місце в Другій групі. Команда хоч і зайняла місце в середині турнірної таблиці, але від зони вильоту її відділило всього одне очко. У 1/16 фіналу Кубка СРСР був пройдений новосибірський ДКА, причому основного часу не вистачило для виявлення переможця. Все вирішилося в доданий час. У наступній стадії «Динамо» очікував тбіліський ДКА. На жаль перед тбілісцями «Динамо» капітулювало. В наступному розіграші Кубка команда не бере участі, а в чемпіонаті займає 10-е місце. В 1947 році команда стає срібним призером першості Другої ліги в Закавказькій зоні. Команда всього на одне очко відстала від ТДВ з Тбілісі. У цьому чемпіонаті «Динамо», в домашньому поєдинку проти тбіліських «Крил Рад», показало найкращий результат на той момент (рахунок матчу 7:1). Боротьбу за Кубок «Динамо» почало з 1/128 фіналу де суперником був бакинський «Нафтовик». У перевагу в один м'яч перемогу святкували динамівці, яких в 1/64 фіналу очікували тбіліські залізничники. У домашній грі «Динамо» перевершило гостей — 2:0. У наступній стадії Єреванці практично проїхали по ростовському «Динамо» — 6:1. Команда виразно була на куражі, проте в 1/16-й її очікував крах. Вона з тріском програла московським армійцям 0:5 і вибула з турніру. В сезоні 1948 «Динамо» мало починати в Першій групі (Вища ліга на той момент), але після 30 ігор разом з 15 іншими клубами було знято. Всі 16 клубів продовжили брати участь в лізі нижче. «Динамо» проводячи черговий сезон у Другій групі, до свого щастя покращує свої показники і завойовує перше місце в Південній зоні. Команда виграла 13 матчів з 18. Проте перше місце в зоні не гарантувало підвищення. За регламентом Чемпіонату СРСР, переможці зон другої ліги, грали між собою у фінальному етапі. У цьому етапі брали участь 6 команд. Ігри між командами пройшли в одне коло. Таким чином, після 5 ігор «Динамо» розташувалося на 3-їй позиції, яке забезпечило клубу місце в Першій групі. В Кубку СРСР динамівці в доданий час капітулювали перед динамівцями з Києва 1:2 в 1/16 фіналу і вибули з розіграшу.
В 1949 році «Динамо» вперше дебютує в Вищій лізі СРСР. Команда виступила незадовільно, зайнявши 16-те підсумкове місце. У перших двох турах команда програла, а в 3-му турі була зафіксована перемога в домашньому матчі проти команди ВПС (Москва). Обіграти команда змогла представників з другої половини таблиці, а також двічі на виїзді. Були зафіксовані 3 великих поразки: двічі по 0:6 від московських «Локомотива» та ЦБЧА, і одного разу 1:6 — від тбіліського «Динамо». Однак, незважаючи на погані виступи, клуб залишився у списку найкращих на наступний сезон, так як вибували два останні клуби, зайнявші 17-е і 18-е місце в турнірній таблиці. Кубкові баталії закінчилися на першій же стадії, проти «Динамо» з Сталінбада. В сезоні 1950, динамівці стали виступати розкутіше. Перша поразка була зафіксовано тільки в 4-му турі від ленінградського «Зеніта». Команда набрала 31 очко разом з одноклубниками з Києва, але за різницею м'ячів в Клас «Б» опустилося єреванське «Динамо». В Кубку СРСР команда почала з 1/128 фіналу. Пройшовши слабких суперників, у 1/16-й наткнулися на суперника в особі київського «Динамо». У впертій грі, яка проходила в Києві, динамівці Єревану святкували перемогу 3:2. У 1/8 фіналу зустрілися з «Динамо» Москва і програли з рахунком 0:7.
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2010) |
В 1960—1963, 1966—1991 роках команда брала участь у вищій лізі чемпіонату СРСР. В 1973 році «Арарат» став чемпіоном і володарем Кубка СРСР. В 1971, 1976 (весна) роках став срібним медалістом чемпіонату, а в 1975 році знову завоював Кубок СРСР. Усього команда брала участь у 33 чемпіонатах СРСР, провела 1026 матчів, з них виграла 352, зіграла внічию 280, програла 394, забила 1150 голів, пропустила — 1306. До 1975 року команда брала участь у розіграшах трьох європейських кубків. В останньому чемпіонаті СРСР в 1991 році команда зайняла 7-е місце.
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2010) |
У 2003 році національна та молодіжні збірні Вірменії, на початку року повинні були зіграти товариські матчі зі збірними Ізраїлю. До від'їзду збірних Вірменії в Ізраїль, президент «Арарату» Грач Капріелян написав листа голові Федерації футболу Вірменії (ФФВ) про те, що з міркувань безпеки не вважає за доцільне участь в майбутніх матчах 5 футболістів «Арарату» — Олександра Тадевосяна, Артура Хачатряна, Артура Петросяна, Галуста Петросяна і Артура Габрієляна. Також Капріелян запевняв, що за інших обставин обов'язково буде забезпечено участь футболістів «Арарату» у навчально-тренувальних зборах та матчі національної і молодіжної збірних Вірменії, яким керівництво клубу завжди надавало пріоритетне значення. Одночасно Капріелян направив копію листа в ФІФА. Однак 16 лютого дисциплінарний комітет ФФВ розглянув дану проблему і виніс дуже жорстке рішення щодо футбольного клубу «Арарат». Рішенням дисциплінарного комітету «Арарат» строком на 1 рік був позбавлений права брати участь у всіх змаганнях, що проводяться під егідою ФФВ і оштрафований на 200 тисяч драмів.
На той час капітаном команди був, Олександр Тадевосян офіційно направив листа до ФФВ з проханням анулювати його контракт з клубом і надати йому статус вільного агента через ситуацію, що склалася. Крім Тадевосяна лави «Арарату» покинуло ще кілька людей, що не бажали проводити сезон в туманних планах.
У 2004 році в клубі стався фактично розкол. З огляду на те, що футбольний клуб «Лернагорц» перебував у критичному фінансовому становищі і не зміг заплатити внесок за участь в чемпіонаті, клуб «Арарат» уклав з «Лернагорцем» договір, згідно з яким тренерський склад і футболісти двох клубів об'єднаються під назвою «Лернагорц-Арарат». Таким чином, більша частина переїхала в Капан, де з клубом «Лернагорц» утворила в результаті єдиний клуб під назвою «Лернагорц-Арарат». Офіційно команда представлялася продовження «Лернагорца», проте фактично це була команда «Арарат». Згоду на цей договір дав, як виняток, виконавчий комітет Федерації футболу Вірменії щоб уникнути переробки графіка ігор чемпіонату, який почався 8 квітня. Тим часом, в Першій лізі була заявлена команда «Арарат», для участі в цьому турнірі. 8 червня назва «Лернагорц-Арарату» скоротилася до «Арарату», а 19 червня команда переїжджає назад в Єреван, але домашні ігри їй доводиться проводити в передмісті Єревану — Воскеате (пізніше «Арарат» проводив домашні матчі в Єревані на Республіканському стадіоні, останній сезон у Єревані «Арарат» провів у 1996 році). Зважаючи на ці подій, «Арарат» який виступає у Першій лізі змушений був змінити назву і додати приставку «Арарат-2». В кінці грудня головним тренером футбольного клубу «Арарат» призначений був Аркадій Андреасян, який замінив на цій посаді молодого тренера Севаду Арзуманяна. Разом з Арзуманяном «Арарат» після річної перерви відновив гру в першості Вірменії і зайняв четверте місце.
Абсолютно в іншому вигляді показала себе команда в сезоні 2005 року. Команда була однією з найгірших. На той час були найгірші показники клубу в новітній історії. Показавши гнітючі результати на першому етапі — 8 місце. Нижче був тільки «Лернаін Арцах», який забронював за собою останню сходинку знявшись з чемпіонату. У другому етапі «Арарат» переміг і зіграв внічию. Таким чином клуб зберіг собі місце на наступний сезон. У середині червня 2005 року «Арарат» взяв участь у єврокубках. Суперником був швейцарський «Невшатель Ксамакс». В обох матчах «Арарат» зазнав поразки, і з загальним рахунком 1:9 вилетів з Кубка Інтертото на першій стадії розіграшу. За підсумками сезону 2005 року «Арарат-2», посівши 2-е місце в Першій лізі, вийшов у Прем'єр-лігу. «Арарат», який грав останні два сезони в Прем'єр-лізі, було розформовано, а «Арарат-2» змінив назву на «Арарат».
У 2006 році, після довгих перипетій, «Арарат» почав практично з чистого аркуша, але з колишнім керівництвом і головним тренером (Сурен Барсегян). Виступи команди поліпшилися. В Кубку Вірменії вона дійшла до чвертьфіналу, де в серії після матчевих пенальті поступилася дорогою «Пюніку» — 5:6. Змінивши по ходу сезону головного тренера (ним став Абраам Хашманян), «Арарат» у підсумку посів 4-е місце. Програвши в останніх турах, команда відпустила від себе «Міку» з «Бананцем», яким дісталися бронза і срібло, відповідно.
У грудні 2006 року команду очолює Варужан Сукіасян. З приходом Сукіасяна гра команди змінилася, стала технічною, грамотною. Прийшли й довгоочікувані успіхи «Арарату». Вихід у фінал Кубка Вірменії, де команда програла в додатковий час команді «Бананц». Влітку, в процесі чемпіонату, коли «Арарат» йшов на другому місці, Сукіасян покинув клуб через розбіжності з керівництвом. Будучи не згодним з діями керівництва, яке запросило до клубу сербського фахівця Душана Мійіча. Саме Мійіч і змінив на посту Сукіасяна. На момент відходу Сукіасяна з клубу, «Арарат» йшов на другому місці поступаючись лідеру всього 2 очками. З приходом Мійіча гра і дисципліна команди погіршилися. у перевагу, яку було здобуто в першому колі було покращено у другому. Катастрофою стали дві поспіль поразки з рахунком 0:6 вдома від прямих конкурентів в особі «Пюніка» та «Бананца». Зігравши в останньому турі з «Уліссом» внічию «Арарат» в черговий раз залишився без призових медалей. Бронза дісталася «Міці», яка в останньому турі на виїзді обіграла «Гандзасар» — 1:0.
Перед чемпіонату 2008 року команда посилилася досвідченими футболістами, а також гравцями з конкуруючих команд. Керівництвом булу поставлене завдання виграти всі футбольні трофеї Вірменії. Також в клуб повернувся Варужан Сукіасян. Перша боротьба почалася в Кубку Вірменії. ККоманда дійшла до фіналу, де в додатковий час зуміла забити переможний гол. Це 5-й Кубок Вірменії в історії клубу. На старті чемпіонату команда здобула 6 перемог поспіль. А першу поразку зазнала тільки в 10-му турі. Протягом першого і на початку другого кола «Арарат» одноосібно лідирував в чемпіонаті. Незаплановані втрати очок на початку наблизили «Пюнік», а в подальшому пропустили вперед. З відривом у 3 очки один від одного команди підійшли до останнього туру, в якому зустрічалися між собою. Причому для «Арарату» це була виїзна гра. Довгий час рахунок на табло був нульовим, і лише на 77-й хвилині бразильському легіонеру Джуліано Хіменесу вдалося забити гол. Цей гол зрівняв за очками клуби. За рішенням регламенту чемпіонату був організований золотий матч, що пройшов на Республіканському стадіоні. Гра була жорсткою і порив виходив періодично за рамки, підсумком якого стали 3 (!) червоні картки. Рахунок був відкритий гравцем «Пюніка» — Альбертом Тадевосяном, проте через хвилину Ваагн Мінасян рахунок зрівняв. Після закінчення 90 хвилин рахунок залишився нічийний, і команди вийшли в додатковий час. Час йшов, а гольова реалізація у гравців не виходила. Тим не менш, за 2 хвилини до закінчення доданого часу Альберт Тадевосян забив свій другий м'яч. Таким чином, «Арарат» зазнав поразки. Клубу дісталися лише срібні медалі. Після золотого матчу преса опублікувала слова Варужан Сукіасяна, в яких він звинувачував головного суддю, що той після закінчення золотого матчу в підтрибунному приміщенні застосував фізичну силу відносно нього. В кінці року, Сукіасян покинув «Арарат», в черговий раз через розбіжності з керівництвом.
Новий сезон для команди починається погано, так як її спонсор, який є також спонсором аматорської команди «Арарат» Париж у 5-му дивізіоні французького чемпіонату, вирішив зосередити свою увагу на французькій команді, тому було скорочено фінансування єреванського клубу. Команду залишили десятеро гравців, замість яких прийшли резервісти з дубля. Через розбіжності та неотримання ліцензії клуб не взяв участь у Лізі Європи, замість нього в турнір заявлена «Міка». Після першого кола чемпіонату команда займала в ньому останнє місце; було зроблено безліч придбань з метою посилення складу, але в підсумку команда так і залишилася останньою.
На початку 2010 року команда знаходиться в незрозумілому стані. У той час як всі команди Вірменії щосили проводять передсезонну підготовку, «Арарат» навіть не приступав до тренувань. Клуб не брав участь у розіграші Кубка Вірменії. Керівництво клубу відмовилося від легіонерів мотивувавши тим, що в наш час[коли?] зарубіжні гравці не можуть принести більшої допомоги в чемпіонаті Першої ліги, ніж вітчизняні футболісти.
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2010) |
Гравці «Арарату» Аркадій Андреасян, Оганес Заназанян (в 1972 р.) і Хорен Оганесян (в 1980 р.) ставали бронзовими призерами мюнхенської і московської Олімпіад відповідно. Хорен Оганесян провів у збірній СРСР 35 матчів і забив 6 м'ячів.
- Чемпіон СРСР (1)
- 1973
- Срібний призер чемпіонату СРСР (2)
- 1971, 1976 (весна)
- Володар Кубка СРСР (2)
- 1973, 1975
- Фіналіст Кубка СРСР (2)
- 1954, 1976
- Чемпіон Другої групи класу А (1)
- 1965.
- Чемпіон Вірменії (2)
- 1993, 1995
- Срібний призер чемпіонату Вірменії (4)
- 1996/97, 1999, 2000, 2008
- Бронзовий призер чемпіонату Вірменії (1)
- 1994
- Володар Кубка Вірменії (6)
- 1993, 1994, 1995, 1997, 2008, 2021
- Фіналіст Кубка Вірменії (2)
- 2001, 2007
- Володар Суперкубка Вірменії (1)
- 2009
- Фіналіст Суперкубка Вірменії (2)
- 1997, 2021
- «За справедливу гру»: 1960
- «За найкращу різницю м'ячів»: 1973, 1976 (весна)
- «За волю до перемоги»: 1974
- «Приз великого рахунку»: 1973
- «Гроза авторитетів»: 1990
- «Агресивному гостю»: 1972, 1973
- Найкращі бомбардири сезону:
- 1976 (в) — Аркадій Андреасян (8)
- 1992 — Ваге Ягмурян (38)
- 2007 — Маркос Піззеллі (22)
- 2008 — Маркос Піззеллі (17)
- Найкращий гравець року:
- Дані на квітень 2010 року
№ | Футболіст | Дата народження | Країна |
---|---|---|---|
Воротарі | |||
Джіофак Міллер | 12 серпня 1985 | Камерун | |
Арман Оганесян | 7 липня 1992 | Вірменія | |
Захисники | |||
3 | Віраб Мейтіханян | 25 вересня 1981 | Вірменія |
6 | Арман Аракелян | 30 серпня 1988 | Вірменія |
19 | Вачаган Карапетян | 12 березня 1983 | Вірменія |
14 | Гензель Варданян | 9 квітня 1991 | Вірменія |
Ваге Мартиросян | 19 січня 1988 | Вірменія | |
Артур Степанян | 6 жовтня 1989 | Вірменія | |
Півзахисники | |||
2 | Гор Мартиросян | 18 лютого 1991 | Вірменія |
7 | Нарек Петросян | 25 листопада 1990 | Вірменія |
8 | Едгар Хачатрян | 3 серпня 1985 | Вірменія |
10 | Ара Оганесян | 13 вересня 1986 | Вірменія |
15 | Давид Меліксетян | 1 лютого 1989 | Вірменія |
Карен Авоян | 22 серпня 1986 | Вірменія | |
Нападники | |||
9 | Геворг Карапетян | 10 червня 1990 | Вірменія |
11 | Арсен Зограбян | 31 травня 1991 | Вірменія |
21 | Араїк Мкртчян | 8 липня 1993 | Вірменія |
Вануш Акопян | 13 жовтня 1989 | Вірменія |
- Президент — Грач Капріелян
- Віце-президент/Виконавчий директор — Аркадій Андреасян
- Адміністратор — Араїк Егян
- Прес-секретар — Геворг Барсегян
- Головний тренер — Тигран Есаян
- Тренер дитячо-юнацьких команд — Тигран Гспеян
- Тренер воротарів — Альоша Абрамян
- Тренер — Едгар Сафарян
- Повний список гравців клубу «Арарат» (Єреван), про які є статті у Вікіпедії, див. тут
- Офіційний сайт клубу (англ.)
- Офіційний сайт фанатів клубу [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті федерації футболу [Архівовано 1 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на eufo.de [Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на www.weltfussballarchiv.com [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на www.soccerway.com [Архівовано 21 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на weltfussball.de [Архівовано 17 квітня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на playerhistory.com [Архівовано 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на transfermarkt.de (нім.)
- Профіль на national-football-teams.com (англ.)
- Профіль на www.stats.fussball-forum.de [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на www.football-lineups.com (англ.)