Міляєва Людмила Семенівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
джерела
Немає опису редагування
 
(Не показані 12 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Нещодавно померла}}
{{науковець
{{науковець
|зображення = Міляєва Людмила Семенівна.jpg
|зображення = Міляєва Людмила Семенівна.jpg
}}
}}
{{однофамільці|Міляєва (прізвище)|Міляєва}}
'''Міля́єва Людми́ла Семе́нівна''' ({{н|1}} [[13 листопада]] [[1925]], [[Харків]] {{с|1}} [[29 жовтня]] [[2022]], [[Київ]]<ref>[https://life.pravda.com.ua/culture/2022/10/30/251071/ У віці 96 років померла видатна українська мистецтвознавиця Людмила Міляєва, УП, 30.10.2022]</ref>)&nbsp;— українська мистецтвознавиця, [[Доктор наук|Докторка]] [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] (1988), [[професор]]ка (1991), дійсна членкиня [[Національна академія мистецтв України|Національної академії мистецтв України]] (2000), [[заслужений діяч мистецтв України|заслужена діячка мистецтв України]] (1992). Професорка [[НАОМА|Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури]].
'''Міля́єва Людми́ла Семе́нівна''' ({{н|1}} [[13 листопада]] [[1925]], [[Харків]] {{с|1}} [[29 жовтня]] [[2022]], [[Київ]]<ref>[https://life.pravda.com.ua/culture/2022/10/30/251071/ У віці 96 років померла видатна українська мистецтвознавиця Людмила Міляєва, УП, 30.10.2022]</ref>)&nbsp;— українська [[Мистецтвознавець|мистецтвознавиця]], [[Доктор наук|докторка]] [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] (1988), [[професор]]ка (1991), дійсна членкиня [[Національна академія мистецтв України|Національної академії мистецтв України]] (2000). Професорка [[НАОМА|Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 9: Рядок 9:
Міляєва Людмила Семенівна народилася [[13 листопада]] [[1925]] року, в місті [[Харків]], нині [[Україна]] (тоді [[Українська Соціалістична Радянська Республіка]], СРСР). У 1950 році закінчила філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Шевченка]], педагоги з фаху — [[Маслов Сергій Іванович|Сергій]] і [[Маслов Василь Іванович|Василь Маслови]]. Кандидатська дисертація — на тему «Стінопис Потелича», у 1988 році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи [[Дрогобич]]а і проблеми розвитку українського мистецтва XVI — початку XVIII ст.»
Міляєва Людмила Семенівна народилася [[13 листопада]] [[1925]] року, в місті [[Харків]], нині [[Україна]] (тоді [[Українська Соціалістична Радянська Республіка]], СРСР). У 1950 році закінчила філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Шевченка]], педагоги з фаху — [[Маслов Сергій Іванович|Сергій]] і [[Маслов Василь Іванович|Василь Маслови]]. Кандидатська дисертація — на тему «Стінопис Потелича», у 1988 році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи [[Дрогобич]]а і проблеми розвитку українського мистецтва XVI — початку XVIII ст.»


У 1949—1962 роках — наукова працівниця, у 1964—1966 роках — завідувачка відділу [[Національний художній музей України|Київського державного музею українського образотворчого мистецтва]]. З 1962 року — старша викладачка, доцентка, професорка кафедри історії та теорії мистецтва [[НАОМА|Київського державного художнього інституту Академії АНВШУ]].
У 1949—1962 роках — наукова працівниця, у 1964—1966 роках — завідувачка відділу [[Національний художній музей України|Київського державного музею українського образотворчого мистецтва]]. З 1962 року — старша [[Викладач університету|викладачка]], доцентка, професорка кафедри історії та теорії мистецтва [[НАОМА|Київського державного художнього інституту]].


Членкиня [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]], академік [[Академія наук вищої школи України|Академії наук Вищої школи України]].
Членкиня [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]], академік [[Академія наук вищої школи України|Академії наук Вищої школи України]].
Рядок 23: Рядок 23:
* «Український середньовічний живопис» (1976, співав.)
* «Український середньовічний живопис» (1976, співав.)
* «The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)
* «The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)
* «Станковий живопис» (кн. «Історія українського мистецтва», т.1, 1966, співав.)
* «<nowiki/>[[Станковий живопис]]<nowiki/>» (кн. «Історія українського мистецтва», т.1, 1966, співав.)
* «Украинское искусство конца XIII — первой половины XVIII в.», «Украинское искусство первой половины XVII—XVIII в.» (кн. «История искусства народов СССР», т.3, 1974; т.4, 1976)
* «Украинское искусство конца XIII — первой половины XVIII в.», «Украинское искусство первой половины XVII—XVIII в.» (кн. «История искусства народов СССР», т.3, 1974; т.4, 1976)
* «Спасо-Преображенская церковь с. Великие Сорочинцы Полтавской обл.» (у кн. «Западно-евроски барок и византиjски свет». — Београд, 1991)
* «Спасо-Преображенская церковь с. [[Великі Сорочинці|Великие Сорочинцы]] [[Полтавська область|Полтавской обл.]]<nowiki/>» (у кн. «Западно-евроски барок и византиjски свет».&nbsp;— Београд, 1991)
* «Иконография и красноречие украинского бароко» (у кн. «Восточнохристианский храм. Литургия и искусство». — СПб, 1994)
* «Иконография и красноречие украинского бароко» (у кн. «Восточнохристианский храм. Литургия и искусство». — СПб, 1994)
* «The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque» (S.-Petersburg, Bournemouth; 1996, англ., нім., франц. мовами)
* «The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque» (S.-Petersburg, Bournemouth; 1996, англ., нім., франц. мовами)
* «Freski kaplicy Trójcy Swiętej na Zamku Lubelskim a sztuka ukraińska» (у кн. Kaplica Trójcy Swiętej na Zamku Lubelskim, Lublin, 1999)
* «Freski kaplicy Trójcy Swiętej na Zamku Lubelskim a sztuka ukraińska» (у кн. Kaplica Trójcy Swiętej na Zamku Lubelskim, Lublin, 1999)
* «The Icon of Saint George with Scenes from his Life» (Perceptions of Byzantium and Its Neihbors (843—1201), New-York, 2000)
* «The Icon of Saint George with Scenes from his Life» (Perceptions of Byzantium and Its Neihbors (843—1201), [[Нью-Йорк|New-York]], 2000)
* «Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30—40-х рр. XVII ст.» (Вісник Львівського університету, Львів, 2003)
* «Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30—40-х рр. XVII ст.» (Вісник Львівського університету, Львів, 2003)
* «Redivivus phoenix — oczyma Jakuba Suszy» (у кн. «Do piękna Nadprzyrodzonego», Chełm, 2003)
* «Redivivus phoenix — oczyma Jakuba Suszy» (у кн. «Do piękna Nadprzyrodzonego», Chełm, 2003)
* «С. П. Подервянский. Творчество и судьба. 1916—2006» (Київ, 2011)
* «С. П. Подервянский. Творчество и судьба. 1916—2006» (Київ, 2011)


Міляєва склала власну програму курсів: «Історія укр. мистецтва 19 – поч. 20 ст.» та «Історія укр. мистецтва 10–18 ст.». Увела в науковий обіг низку пам’яток. Серед учнів – В. Мазур, О. Мінжулін, В. Откович, О. Ошуркевич, І. Панич <ref name=":0">{{Cite book
|url=https://esu.com.ua/article-67682
|title=Міляєва Людмила Семенівна
|last=Бушак
|first=С. М.
|date=2019-02-01
|publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
|volume=21
|language=Ukrainian
|isbn=978-966-02-2074-4
}}</ref>.

== Відзнаки ==
* [[Заслужений діяч мистецтв України]] (1992).
* Золота медаль Національної академії мистецтв України (2005);
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III-го ступеня (2012);
* [[Орден княгині Ольги]] III-го ступеня (2017) <ref name=":0" />.


== Сім'я ==
== Сім'я ==
* Батько: [[Міляєв Семен Матвійович]] (Соломон Мордухович) [[http://library.kpi.kharkov.ua/uk/graduate/MilyaevSM]] [[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=69673]] (1895—1961) — [[художник]]
* Батько: [[Міляєв Семен Матвійович]] (Соломон Мордухович) <ref>{{Cite web|url=http://library.kpi.kharkov.ua/uk/graduate/MilyaevSM|title=Миляев Семен Матвеевич (Соломон Мордухович)|last=|date=2018-02-23|website=library.kpi.kharkov.ua|access-date=2024-06-07}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-69673|назва=Міляєв Семен Матвійович|id=69673|автор=С. М. Бушак|видавець=[[Енциклопедія сучасної України]]|дата=2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231215111650/https://esu.com.ua/article-69673|дата-архіву=2023-12-15|мертвий-url=no|дата-доступу=15 грудня 2023}}</ref> (1895—1961)&nbsp;— [[художник]]
* Мати: Міляєва Ірина Федорівна (1902—1980) — [[медсестра]]
* Мати: Міляєва Ірина Федорівна (1902—1980) — [[медсестра]]
* Син: [[Подерв'янський Олександр Сергійович]] (нар. 1952) — український художник, автор сатиричних п'єс.
* Син: [[Подерв'янський Олександр Сергійович]] (нар. 1952) — український художник, автор сатиричних п'єс.
Рядок 51: Рядок 70:
{{Портали|Біографії|Мистецтво|Київ}}
{{Портали|Біографії|Мистецтво|Київ}}


[[Категорія:Мистецтвознавці]]
[[Категорія:Мистецтвознавиці]]
[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв України]]
[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв України]]
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]

Поточна версія на 08:13, 7 червня 2024

Міляєва Людмила Семенівна
Народилася13 листопада 1925(1925-11-13)
Харків, Українська СРР, СРСР
Померла29 жовтня 2022(2022-10-29) (96 років)
Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьмистецтвознавиця, викладачка університету, художня критикиня
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d] (1950)
Галузьart criticismd[1]
ЗакладНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d] (1988)
Відомі учніБариш-Тищенко Ірина Андріївна
Борщенко Лідія Михайлівна
Могилевський Володимир Юрійович
Юрченко Надія Семенівна
Крутенко Наталія Григорівна
Єфремова Валентина Олексіївна
Клименко Олена Олександрівна
Лагутенко Ольга Андріївна
Міщенко Ірина Іванівна
ЧленствоНаціональна спілка художників України
БатькоМіляєв Семен Матвійович
У шлюбі зПодерв'янський Сергій Павлович
ДітиЛесь Подерв'янський
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня орден княгині Ольги III ступеня
заслужений діяч мистецтв України

Міля́єва Людми́ла Семе́нівна (нар. 13 листопада 1925, Харківпом. 29 жовтня 2022, Київ[2]) — українська мистецтвознавиця, докторка мистецтвознавства (1988), професорка (1991), дійсна членкиня Національної академії мистецтв України (2000). Професорка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Біографія

[ред. | ред. код]

Міляєва Людмила Семенівна народилася 13 листопада 1925 року, в місті Харків, нині Україна (тоді Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР). У 1950 році закінчила філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка, педагоги з фаху — Сергій і Василь Маслови. Кандидатська дисертація — на тему «Стінопис Потелича», у 1988 році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи Дрогобича і проблеми розвитку українського мистецтва XVI — початку XVIII ст.»

У 1949—1962 роках — наукова працівниця, у 1964—1966 роках — завідувачка відділу Київського державного музею українського образотворчого мистецтва. З 1962 року — старша викладачка, доцентка, професорка кафедри історії та теорії мистецтва Київського державного художнього інституту.

Членкиня Національної спілки художників України, академік Академії наук Вищої школи України.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Л. С. Міляєва є авторкою або співавторкою понад 200 наукових праць, основний напрямок досліджень — історія українського образотворчого мистецтва.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • «К. О. Трутовський» (1955)
  • «Розписи Потелича» (1969; 1971 — рос.)
  • «Українське мистецтво XIV — першої половини XVII ст.» (1963, співав.)
  • «Український середньовічний живопис» (1976, співав.)
  • «The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)
  • «Станковий живопис» (кн. «Історія українського мистецтва», т.1, 1966, співав.)
  • «Украинское искусство конца XIII — первой половины XVIII в.», «Украинское искусство первой половины XVII—XVIII в.» (кн. «История искусства народов СССР», т.3, 1974; т.4, 1976)
  • «Спасо-Преображенская церковь с. Великие Сорочинцы Полтавской обл.» (у кн. «Западно-евроски барок и византиjски свет». — Београд, 1991)
  • «Иконография и красноречие украинского бароко» (у кн. «Восточнохристианский храм. Литургия и искусство». — СПб, 1994)
  • «The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque» (S.-Petersburg, Bournemouth; 1996, англ., нім., франц. мовами)
  • «Freski kaplicy Trójcy Swiętej na Zamku Lubelskim a sztuka ukraińska» (у кн. Kaplica Trójcy Swiętej na Zamku Lubelskim, Lublin, 1999)
  • «The Icon of Saint George with Scenes from his Life» (Perceptions of Byzantium and Its Neihbors (843—1201), New-York, 2000)
  • «Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30—40-х рр. XVII ст.» (Вісник Львівського університету, Львів, 2003)
  • «Redivivus phoenix — oczyma Jakuba Suszy» (у кн. «Do piękna Nadprzyrodzonego», Chełm, 2003)
  • «С. П. Подервянский. Творчество и судьба. 1916—2006» (Київ, 2011)


Міляєва склала власну програму курсів: «Історія укр. мистецтва 19 – поч. 20 ст.» та «Історія укр. мистецтва 10–18 ст.». Увела в науковий обіг низку пам’яток. Серед учнів – В. Мазур, О. Мінжулін, В. Откович, О. Ошуркевич, І. Панич [3].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Czech National Authority Database
  2. У віці 96 років померла видатна українська мистецтвознавиця Людмила Міляєва, УП, 30.10.2022
  3. а б Бушак, С. М. (1 лютого 2019). Міляєва Людмила Семенівна (Ukrainian) . Т. 21. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  4. Миляев Семен Матвеевич (Соломон Мордухович). library.kpi.kharkov.ua. 23 лютого 2018. Процитовано 7 червня 2024.
  5. С. М. Бушак (2019). Міляєв Семен Матвійович. Енциклопедія сучасної України. 69673. Архів оригіналу за 15 грудня 2023. Процитовано 15 грудня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]