Максим Кривоніс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
Немає опису редагування
 
(Не показані 29 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
| ім'я = Максим Кривоніс
| ім'я = Максим Кривоніс
| портрет =
| портрет =
| розмір = 200px
| розмір =
| підпис = Дереворит Максима Кривоноса. XVII століття
| підпис =
| ім'я при народженні =
| ім'я при народженні =
| дата народження = бл. 1600
| дата народження = бл. [[1600]]
| місце народження = ''невідомо''
| місце народження = ''невідомо''
| дата смерті = 1648
| дата смерті = [[1648]]
| місце смерті = [[Замостя (Польща)|Замостя]], [[Річ Посполита]]
| місце смерті = [[Файл:Chorągiew_królewska_króla_Zygmunta_III_Wazy.svg|20px]] [[Замостя (Польща)|Замостя]], [[Річ Посполита]]
| місце поховання =
| місце поховання =
| координати місця поховання =
| координати місця поховання =
| прізвисько =
| прізвисько =
| приналежність = [[Гетьманщина]]
| приналежність =
| країна = [[Річ Посполита]]
| країна = [[Файл:Chorągiew_królewska_króla_Zygmunta_III_Wazy.svg|20px]] [[Річ Посполита]]<br>[[Файл:Flag_of_the_Cossack_Hetmanat.svg|20px]] [[Гетьманщина]]
| вид збройних сил =
| вид збройних сил =[[Файл:Alex_K_Bohdan_Chmelnickyi_prapor-horisontal.svg|20px]] [[Козацькі війська]]
| рід військ =
| рід військ =
| освіта =
| освіта =
| роки служби =
| роки служби =
| звання = полковник
| звання = [[Полковник (Гетьманщина)|Полковник]]
| формування =
| формування =
| командування =
| командування =
| битви = [[Хмельниччина]]<br />[[Битва під Жовтими Водами]]<br />[[Битва під Пилявцями]]<br />[[Корсунська битва]]<br />[[Битва під Махнівкою]]<br />[[Битва під Костянтиновом]]<br />[[Облога Високого Замку (1648)|Облога Високого замку (1648)]]
| битви = '''[[Хмельниччина]]'''<br />
*[[Битва під Жовтими Водами]]<br />
*[[Битва під Пилявцями]]<br />
*[[Корсунська битва]]<br />
*[[Битва під Махнівкою]]<br />
*[[Битва під Костянтиновом]]<br />
*[[Облога Високого Замку (1648)|Облога Високого замку (1648)]]
| нагороди =
| нагороди =
| відносини =
| відносини =
| інше =
| інше =
|зображення=}}
}}
'''Макси́м Кривоні́с''' ('''Кривонос''', або '''Перебійніс''' також '''Перейбийніс'''; близько 1600 — [[1648]]) — український військовий діяч періоду [[Хмельниччина|Хмельниччини]], [[Лисянський полк|лисянський полковник]], один з керівників [[козаки|козацько]]-[[Селяни|селянських]] повстань в [[Україна|Україні]] під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]]. Учасник [[Корсунська битва|Корсунської битви]], літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній 1648 року. Уперше в історії Львова взяв штурмом [[Облога Високого замку (1648)|Високий замок]].
'''Макси́м Кривоні́с''' ('''Кривонос''', або '''Перебійніс''' також '''Перейбийніс'''; близько [[1600]] — [[1648]], [[Замостя]], [[Річ Посполита]]) — [[Україна|український]] [[Воєначальник|військовий діяч]] періоду [[Хмельниччина|Хмельниччини]], [[Лисянський полк|лисянський полковник]], один з керівників [[козаки|козацько]]-[[Селяни|селянських]] повстань в [[Україна|Україні]] під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]]. Учасник [[Корсунська битва|Корсунської битви]], літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній [[1648]] року. Уперше в історії [[Львів|Львова]] взяв штурмом [[Облога Високого замку (1648)|Високий замок]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==


=== Походження ===
=== Походження ===
Біографічні дані про Максима Кривоноса незначні. Про його життя до початку повстання звісток немає. Справжнє його прізвище невідоме. Згідно з однією з версій, він з селянської (інша версія, що з попівської) родини з села [[Вільшанка (Жашківський район)|Вільшанка]] (підписувався «Максим Вільшанський»), або [[Острог]]а<ref>''Грушевський М''. Історія України-Руси.&nbsp;— Т. VIII.&nbsp;— Розділ XI.</ref>. Автор анонімного німецького памфлету (є припущення що це польський генерал Христофор Хувальдт), називає його вихідцем з [[Шотландія|Шотландії]]<ref>Дмитро Наливайко. «Очима заходу: Рецепція України в Західній Європі XI—XVIII&nbsp;ст.», Київ&nbsp;— «Основи»&nbsp;— 1998, http://litopys.org.ua/ochyma/ochrus4.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110718075729/http://litopys.org.ua/ochyma/ochrus4.htm |date=18 липня 2011 }}</ref>. Автор того ж памфлету називає його «ein gebohrenen Schott». У цьому разі прізвище Кривоноса може бути перекладом шотландського прізвища «Камерон», що означає «кривий ніс», а не прізвиськом, що посилається на зовнішність Кривоноса. Інші звістки непрямо свідчать про його місцеве походження<ref>Із польського памфлету проти Кривоноса: «Nie gniewajac na siebie wlasnego dziedzica… cnego Niemierzyca» (Документы об освободительной войне украинского народа 1648—1654 г.г., Киев, Наукова Думка, 1965, p.70): «Не накликай на себе гнів свого дідича, шляхетного Немирича»; часто вважається, що це свідчить про те, що Кривоніс був кріпаком у Немиричів</ref>.
Біографічні дані про Максима Кривоноса незначні. Про його життя до початку повстання звісток немає. Справжнє його прізвище невідоме. Згідно з однією з версій, він із селянської (інша версія, що з попівської) родини з села [[Вільшанка (Жашківський район)|Вільшанка]] (підписувався «Максим Вільшанський»), або [[Острог]]а<ref>''Грушевський М''. Історія України-Руси.&nbsp;— Т. VIII.&nbsp;— Розділ XI.</ref>. Автор анонімного німецького памфлету (є припущення що це польський генерал Христофор Хувальдт), називає його вихідцем з [[Шотландія|Шотландії]]<ref>Дмитро Наливайко. «Очима заходу: Рецепція України в Західній Європі XI—XVIII&nbsp;ст.», Київ&nbsp;— «Основи»&nbsp;— 1998, http://litopys.org.ua/ochyma/ochrus4.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110718075729/http://litopys.org.ua/ochyma/ochrus4.htm |date=18 липня 2011 }}</ref>. Автор того ж памфлету називає його «ein gebohrenen Schott». У цьому разі прізвище Кривоноса може бути перекладом шотландського прізвища «Камерон», що означає «кривий ніс», а не прізвиськом, що посилається на зовнішність Кривоноса. Інші звістки непрямо свідчать про його місцеве походження<ref>Із польського памфлету проти Кривоноса: «Nie gniewajac na siebie wlasnego dziedzica… cnego Niemierzyca» (Документы об освободительной войне украинского народа 1648—1654 г.г., Киев, Наукова Думка, 1965, p.70): «Не накликай на себе гнів свого дідича, шляхетного Немирича»; часто вважається, що це свідчить про те, що Кривоніс був кріпаком у Немиричів</ref>.


Мав брата, який загинув у [[Битва під Пилявцями|Пилявецькій битві]], дорослого сина [[Олександр Кривоносенко|Олександра Кривоносенка]].
Мав брата, який загинув у [[Битва під Пилявцями|Пилявецькій битві]], дорослого сина [[Олександр Кривоносенко|Олександра Кривоносенка]].
Рядок 43: Рядок 49:
=== Хмельниччина ===
=== Хмельниччина ===
{{Main|Хмельниччина}}
{{Main|Хмельниччина}}
Вся відома діяльність Максима Кривоноса тривала кілька місяців протягом 1648&nbsp;року. Вперше Кривоніс відзначився у [[Корсунська битва|Корсунський битві]], де керував передовим полком козацької армії. Зі сформуванням [[Лисянський полк|Лисянського полку]] став його першим [[Полковник (Гетьманщина)|полковником]]. З червня 1648&nbsp;року на [[Поділля|Поділлі]] очолив повсталі козацькі та селянські загони, з яких сформував цілу [[армія|армію]]. За свідченнями тогочасних джерел: {{text|якийсь поганець Кривоніс, збунтувавши всю чернь}}.
Вся відома діяльність Максима Кривоноса тривала кілька місяців протягом [[1648]]&nbsp;року. Вперше Кривоніс відзначився у [[Корсунська битва|Корсунський битві]], де керував передовим полком козацької армії. Зі сформуванням [[Лисянський полк|Лисянського полку]] став його першим [[Полковник (Гетьманщина)|полковником]]. З [[червень|червня]] [[1648]]&nbsp;року на [[Поділля|Поділлі]] очолив повсталі козацькі та селянські загони, з яких сформував цілу [[армія|армію]]. За свідченнями тогочасних джерел: {{text|якийсь поганець Кривоніс, збунтувавши всю чернь}}.


Здобув міста [[Ладижин]], [[Бершадь]], [[Тульчин]], [[Вінниця|Вінницю]] та інші. Того часу він титулував себе «''полковник його королівської милості [[Військо Запорозьке|Війська Запорізького]]''», без зазначення свого територіального полкового округу, бо сам мав під своєю владою полковників. Також, у 1648 році — наказний гетьман над чотирма полками: черкаським, корсунським, білоцерківським та уманським.
Здобув міста [[Ладижин]], [[Бершадь]], [[Тульчин]], [[Вінниця|Вінницю]] та інші. Того часу він титулував себе «''полковник його королівської милості [[Військо Запорозьке|Війська Запорізького]]''», без зазначення свого територіального полкового округу, бо сам мав під своєю владою полковників. Також, у [[1648]] році — [[наказний гетьман]] над чотирма полками: черкаським, корсунським, білоцерківським та уманським.

'''Битва під Корсунем'''

Максим Кривоніс, як козачий полковник, командував великим повстанським загоном. Цей загін під його вмілим проводом відіграв важливу роль у розгромі королівського війська в [[Корсунська битва|Корсунській битві]] [[1648]] року, яка стала однією з вирішальних у визвольній війні. Битва відбулося [[15]] – [[16 травня]] у міста [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь]]. Союзником [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в ній став кримський хан, який надіслав сильний загін кінноти. Після [[Битва під Жовтими Водами|поразки авангарду польської армії під Жовтими Водами]] її головні сили під командуванням коронного гетьмана [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького]] (25 тисяч чоловік) розташувалися укріпленим табором біля Корсуня. Особливе завдання Богдан Хмельницький поклав на полковника (отамана) Максима Кривоноса. Той був відправлений зі своїм загоном у ближній тил до королівської армії. Вранці [[16 травня]] Кривоніс почав переслідування по дорозі ар’єргардних військ коронного гетьмана Потоцького, який не без вагань вирішив залишити укріплений похідний табір під Корсунем. Вузькість дороги, густий ліс і штучні перешкоди завадили полякам розвернутися в бойовий стрій. В іншому випадку битва могла мати зовсім інший характер. Польська артилерія застрягла в ровах і не змогла відкрити вогонь по повстанцям. До того ж загін Максима Кривоноса посилив тиск на ворога з тилу.{{джерело|дата=лютий 2023}}

Польське військо виявилося розгромленим. Тільки в полон було взято 8500 чоловік, а трофеями переможців стали прапори королівської армії і 41 гармата, вся її артилерія. Полковник Кривоніс виявився одним з головних героїв Корсунської битви.<ref>{{Cite web|title=Максим Кривоніс|url=https://we.org.ua/legendarni-ukrayintsi/maksym-kryvonis/|website=Про Україну|accessdate=2023-02-10|language=uk|last=Helga}}</ref>


==== Війна на Волині та Поділлі ====
==== Війна на Волині та Поділлі ====
Рядок 63: Рядок 75:


==== Хмельницький та Кривоніс ====
==== Хмельницький та Кривоніс ====
Богдан Хмельницький у той час офіційно відмежувався від дій Кривоноса. Він писав комісарам Речі Посполитої, призначеним для укладення перемир'я, що не дозволяв Максимові Кривоносові ані зав'язувати бої, ані займати міста. Історики ставлять під сумнів щирість таких заяв гетьмана. У серпні армія Кривоноса з'єдналася з головними силами Хмельницького, який іще у липні виступив із [[Чигирин]]а. Максим Кривоніс взяв активну участь у поході Хмельницького під [[Львів]] та [[Замостя (Польща)|Замостя]] у серпні&nbsp;— листопаді 1648&nbsp;року. У деяких документах трапляються згадки про суперечки та навіть гострі конфлікти між Богданом Хмельницьким і Максимом Кривоносом. Одна з таких суперечок привела до арешту Кривоноса; його прикуто, але через день звільнено. Здійснено дане покарання: {{text|...ланцюгом за шию до гармати}}
[[Богдан Хмельницький]] у той час офіційно відмежувався від дій Кривоноса. Він писав комісарам Речі Посполитої, призначеним для укладення [[Зборівський договір|перемир'я]], що не дозволяв Максимові Кривоносові ані зав'язувати бої, ані займати міста. Історики ставлять під сумнів щирість таких заяв гетьмана. У серпні армія Кривоноса з'єдналася з головними силами Хмельницького, який іще у липні виступив із [[Чигирин|Чигирина]]. Максим Кривоніс взяв активну участь у поході Хмельницького під [[Львів]] та [[Замостя (Польща)|Замостя]] у серпні&nbsp;— [[листопад|листопаді]] [[1648]]&nbsp;року. У деяких документах трапляються згадки про суперечки та навіть гострі конфлікти між Богданом Хмельницьким і Максимом Кривоносом. Одна з таких суперечок привела до арешту Кривоноса; його прикуто, але через день звільнено. Здійснено дане покарання: {{text|...ланцюгом за шию до гармати}}


==== Облога Високого замку ====
==== Облога Високого замку ====
{{Main|Облога Високого замку (1648)}}
{{Main|Облога Високого замку (1648)}}
При облозі Львова козаки Кривоноса [[Облога Високого замку (1648)|захопили Високий Замок]]&nbsp;— позицію, яка домінувала над усією місцевістю. Звідти, як свідчив сучасник: {{text|можна було стріляти курей на [[Площа Ринок (Львів)|ринку]]}}
При облозі Львова козаки Кривоноса уперше в історії [[Облога Високого замку (1648)|захопили Високий Замок]]&nbsp;— позицію, яка домінувала над усією місцевістю, що мало важливе стратегічне значення, адже звідти, як свідчив сучасник: {{text|можна було стріляти курей на [[Площа Ринок (Львів)|ринку]]}}


==== Останній похід ====
==== Останній похід ====
У [[Битва під Пилявцями|Пилявецькій битві]] Максим Кривоніс командував лівим крилом козацької армії; причому його військо утаборилося окремо від війська Хмельницького. Сама чутка про появу Кривоноса під [[Замостя (Польща)|Замостям]] викликала у місті паніку.
У [[Битва під Пилявцями|Пилявецькій битві]] Максим Кривоніс командував лівим крилом козацької армії; причому його військо утаборилося окремо від війська Хмельницького. Сама чутка про появу Кривоноса під [[Замостя]]м викликала у місті паніку.


=== Смерть ===
=== Смерть ===
Максим Кривоніс помер під час облоги [[Замостя (Маневицький район)|Замостя]]. Причина смерті достеменно невідома. Найпоширенішою є версія, що він помер від [[Чума|чуми]]. Польський історик Тадеуш Кшонстек пропонує іншу версію: нібито Максим Кривоніс убитий за таємним наказом Богдана Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Також існує припущення, що Максим Кривоніс помер від рани, яку отримав в бою ще до початку облоги Львова, розташована вище серця рана тривало не гоїлась, через що почалося гнійне її ускладнення і [[Сепсис|зараження крові]].
Максим Кривоніс помер під час облоги Замостя. Причина смерті достеменно невідома. Найпоширенішою є версія, що він помер від [[Чума|чуми]]. Польський історик Тадеуш Кшонстек пропонує іншу версію: нібито Максим Кривоніс убитий за таємним наказом Богдана Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Також існує припущення, що Максим Кривоніс помер від рани, яку отримав в бою ще до початку облоги Львова, розташована вище серця рана тривало не гоїлась, через що почалося гнійне її ускладнення і [[Сепсис|зараження крові]].
{{Refimprovesect|дата=серпень 2018}}
{{Refimprovesect|дата=серпень 2018}}


Рядок 82: Рядок 94:
* У місті [[Тернопіль]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* У місті [[Тернопіль]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* У місті [[Львів]] існує [[Вулиця Максима Кривоноса (Львів)|вулиця Максима Кривоноса]]. Також, на [[Високий замок|Високому замку]] присутній постамент пам'ятника, як згадка про його взяття М. Кривоносом.
* У місті [[Львів]] існує [[Вулиця Максима Кривоноса (Львів)|вулиця Максима Кривоноса]]. Також, на [[Високий замок|Високому замку]] присутній постамент пам'ятника, як згадка про його взяття М. Кривоносом.
* У місті [[Іллінці]], [[Вінницька область|Вінницької області]] існує [[Вулиця Максима Кривоноса (Іллінці)|вулиця Максима Кривоноса]].
* У місті [[Запоріжжя]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* У місті [[Запоріжжя]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* У місті [[Жмеринка]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* У місті [[Іллінці]] одна з центральних вулиць носить ім'я Максима Кривоноса.
* У місті [[Кременчук]] існує [[Вулиця Суворова (Кременчук)|вулиця Максима Кривоноса]].
* У селищі [[Вільшана]], [[Черкаська область]], [[Городищенський район]] по вул. Шевченка (поблизу школи І-ІІІ ступенів)є погруддя Максима Кривоноса.
* У місті [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* У місті [[Немирів]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* Вулиця Кривоноса існує у [[Вінниця|Вінниці]], [[Рівне|Рівному]], [[Хмельницький|Хмельницькому]], [[Дніпро (місто)|Дніпрі]].
* У місті [[Чернівці|Чернівці]] існує вулиця Максима Кривоноса.
* У місті [[Погребище]] одну з вулиць перейменували на честь Максима Кривоноса.


=== Інше ===
=== Інше ===
* На його честь названий [[Список пластових куренів|пластовий курінь]] ч. 97 імені Максима Кривоноса.
* На його честь названий 97 курінь УПЮ імені Максима Кривоноса [[Пласт (організація)|Пласту]] — Національної скаутської організації України.
* Є одним з персонажів історичного роману [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуй-Левицького]] «[[Князь Єремія Вишневецький (роман) |Князь Єремія Вишневецький]]».
* Є одним з персонажів історичного роману [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуй-Левицького]] «[[Князь Єремія Вишневецький (роман) |Князь Єремія Вишневецький]]».
* Є одним з персонажів опери [[Данькевич Костянтин Федорович|Костянтина Данькевича]] «[[Богдан Хмельницький]]».
* Є одним з персонажів опери [[Данькевич Костянтин Федорович|Костянтина Данькевича]] «[[Богдан Хмельницький]]».


== Світлини ==
== Галерея ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
|Погруддя Максима Кривоноса. Бронза. [[Музей Богдана Хмельницького в Чигирині|Музей Богдана Хмельницького]] в [[Чигирин|Чигирині]]
Файл:Samokysh Kryvonis.jpg|Бій Кривоноса з Яремою ([[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]], 1934 р.)
Файл:Samokysh Kryvonis.jpg|Бій Кривоноса з Яремою ([[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]], 1934 р.)
Файл:Пам'ятник «Героям Визвольної війни Українського народу 1648–1654 рр Вид 117.JPG|Кривоніс у пам'ятнику «Героям Визвольної війни». [[Жовті Води]]
Файл:Пам'ятник «Героям Визвольної війни Українського народу 1648–1654 рр Вид 117.JPG|Кривоніс у пам'ятнику «Героям Визвольної війни» [[Жовті Води]]
Файл:Ukraine-Lviv-High Castle-7.jpg|Постамент пам'ятника Максимові Кривоносу біля підніжжя [[Високий замок|Високого замку]] у [[Львів|Львові]]
Файл:Ukraine-Lviv-High Castle-7.jpg|Постамент пам'ятника Максимові Кривоносу біля підніжжя [[Високий замок|Високого замку]] у [[Львів|Львові]]


</gallery>
</gallery>


Рядок 122: Рядок 135:
[[Категорія:Максим Кривоніс| ]]
[[Категорія:Максим Кривоніс| ]]
[[Категорія:Черкаські полковники]]
[[Категорія:Черкаські полковники]]
[[Категорія:Персоналії:Черкаська область]]
[[Категорія:Сподвижники Хмельницького]]
[[Категорія:Сподвижники Хмельницького]]
[[Категорія:Патрони юнацьких пластових куренів]]
[[Категорія:Патрони юнацьких пластових куренів]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Померли від чуми]]
[[Категорія:Померли від чуми]]
[[Категорія:Шотландці України]]
[[Категорія:Шотландці України]]

Поточна версія на 22:13, 7 червня 2024

Максим Кривоніс
Народженнябл. 1600
невідомо
Смерть1648
Замостя, Річ Посполита
чума
Країна Річ Посполита
Гетьманщина
Вид збройних сил Козацькі війська
ЗванняПолковник
Війни / битви

Макси́м Кривоні́с (Кривонос, або Перебійніс також Перейбийніс; близько 1600 — 1648, Замостя, Річ Посполита) — український військовий діяч періоду Хмельниччини, лисянський полковник, один з керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини. Учасник Корсунської битви, літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній 1648 року. Уперше в історії Львова взяв штурмом Високий замок.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Біографічні дані про Максима Кривоноса незначні. Про його життя до початку повстання звісток немає. Справжнє його прізвище невідоме. Згідно з однією з версій, він із селянської (інша версія, що з попівської) родини з села Вільшанка (підписувався «Максим Вільшанський»), або Острога[1]. Автор анонімного німецького памфлету (є припущення що це польський генерал Христофор Хувальдт), називає його вихідцем з Шотландії[2]. Автор того ж памфлету називає його «ein gebohrenen Schott». У цьому разі прізвище Кривоноса може бути перекладом шотландського прізвища «Камерон», що означає «кривий ніс», а не прізвиськом, що посилається на зовнішність Кривоноса. Інші звістки непрямо свідчать про його місцеве походження[3].

Мав брата, який загинув у Пилявецькій битві, дорослого сина Олександра Кривоносенка.

Український історик Володимир Кривошея зазначає:

Кривоноси у XVII ст. були достатньо відомим шляхетським родом на Мстиславщині. Вони володіли Бугодищами, Служнею, Кривоносівщиною, Кондратівським. Ці надання були отримані ще від князя Мстиславського. У середині цього століття там ще проживали дід Стефан та його онуки, брати Микола, Семен, Василь. Останні мали сестер: Полонію, заміжню за Валюжиничем, Варвару — за Яном Бушковським, Катерину — за Юхимом Товпигою, Ксенію — за Лукашем Бичковським. Юстина Кривоніс була дружиною Яна Козловського (1663). До них близькими (можливо, свояками) були шляхтичі Яків Слюнка, Олександр Товпига. Кривоноси і Товпиги володіли Кондратівкою на основі королівських привілеїв їх предкам. ...Товпига був козацьким полковником на початку XVII ст. Можливо, що і шляхтичі Мстиславського повіту Кривоноси належали до старовинних козацьких родів.

Його точна зовнішність не відома — образ, у тому числі М. Самокишем[4], переважно відтворювався за карикатурою з німецького памфлету XVII століття, в котрому попри згадки про «задиристий характер», і відповідно набік вивихнутий ніс, алюзію зображено дослівно[5].

Хмельниччина

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хмельниччина

Вся відома діяльність Максима Кривоноса тривала кілька місяців протягом 1648 року. Вперше Кривоніс відзначився у Корсунський битві, де керував передовим полком козацької армії. Зі сформуванням Лисянського полку став його першим полковником. З червня 1648 року на Поділлі очолив повсталі козацькі та селянські загони, з яких сформував цілу армію. За свідченнями тогочасних джерел:

якийсь поганець Кривоніс, збунтувавши всю чернь
.

Здобув міста Ладижин, Бершадь, Тульчин, Вінницю та інші. Того часу він титулував себе «полковник його королівської милості Війська Запорізького», без зазначення свого територіального полкового округу, бо сам мав під своєю владою полковників. Також, у 1648 році — наказний гетьман над чотирма полками: черкаським, корсунським, білоцерківським та уманським.

Битва під Корсунем

Максим Кривоніс, як козачий полковник, командував великим повстанським загоном. Цей загін під його вмілим проводом відіграв важливу роль у розгромі королівського війська в Корсунській битві 1648 року, яка стала однією з вирішальних у визвольній війні. Битва відбулося 1516 травня у міста Корсунь. Союзником Богдана Хмельницького в ній став кримський хан, який надіслав сильний загін кінноти. Після поразки авангарду польської армії під Жовтими Водами її головні сили під командуванням коронного гетьмана Миколая Потоцького (25 тисяч чоловік) розташувалися укріпленим табором біля Корсуня. Особливе завдання Богдан Хмельницький поклав на полковника (отамана) Максима Кривоноса. Той був відправлений зі своїм загоном у ближній тил до королівської армії. Вранці 16 травня Кривоніс почав переслідування по дорозі ар’єргардних військ коронного гетьмана Потоцького, який не без вагань вирішив залишити укріплений похідний табір під Корсунем. Вузькість дороги, густий ліс і штучні перешкоди завадили полякам розвернутися в бойовий стрій. В іншому випадку битва могла мати зовсім інший характер. Польська артилерія застрягла в ровах і не змогла відкрити вогонь по повстанцям. До того ж загін Максима Кривоноса посилив тиск на ворога з тилу.[джерело?]

Польське військо виявилося розгромленим. Тільки в полон було взято 8500 чоловік, а трофеями переможців стали прапори королівської армії і 41 гармата, вся її артилерія. Полковник Кривоніс виявився одним з головних героїв Корсунської битви.[6]

Війна на Волині та Поділлі

[ред. | ред. код]

Наприкінці червня, у розпалі повстанського руху, на Поділлі з'явився з власним полком князь Ярема Вишневецький, який відступав від задніпровських повстанців зі своїх Лубенських володінь до родових волинських маєтків. Ярема Вишневецький розпочав каральні дії проти повсталого населення Поділля та козаків. Проте, після деяких успіхів Ярема Вишневецького під Немировом та Махнівкою (Махновичами), повстанці здобули ці міста. Після відступу Яреми Вишневецького до Волині козацько-селянське військо під керівництвом Максима Кривоноса штурмом взяло (12 липня) Полонне — один з найбільш укріплених замків тогочасної України. У Полонській фортеці козаки захопили 80 гармат. 16 липня18 липня під Константиновом тривали бої між повстанцями (яких рахували на 50 тисяч), на чолі з Максимом Кривоносом, та військами Речі Посполитої — полками Осінського, Корицького, Суходольського, Тишкевича та Вишневецького, під головним командуванням останнього. У Вишневецького було близько 10 тисяч, але це регулярне, відбірне військо. Повстанці зазнали великих втрат, але поле битви лишилося за ними. "Вишневчани" відступили до Збаража, а Максим Кривоніс з військом рушив від Константинова на південь і, проминувши Межибож, 25 липня взяв приступом Бар — місто, яке укріплене не гірше за Полонне, і до того ж займало важливе стратегічне положення. У Барі повстанці також захопили велику кількість зброї та інших військових припасів.

Падіння Полонного і Бара зробило у суспільстві Речі Посполитої сенсацію не меншу, ніж жовтоводська та корсунська поразки коронних військ. Значна частина Волині і все Поділля перейшло під контроль Максима Кривоноса.

Ярема Вишневецький намагався придушити повстання жорстоким терором проти селян та міщан краю.

Війна на Поділлі перешкоджала встановленню перемир'я між Богданом Хмельницьким i Річчю Посполитою. У зриві мирної угоди звинувачені і Максим Кривоніс, і Ярема Вишневецький. Вони покладали всю вину один на одного.

Свою програму Максим Кривоніс висловив у листі до князя Владислава Заславського, закликаючи того до мирних переговорів:

те що було зачалося, заспокоїлося, і вже ми не хотіли пустошити землі польської, тільки уївся нам князь Єремія: людей мордував, стинав, на палю садив — скрізь, в кожнім місті серед міста шибениця, а тепер виявляється, що на палі були невинні люди… Коли ваша милість пришлеш на певний час до нас послів — я можу затриматись, а коли не буде — мушу боротися.

У даному повідомленні йшлося про козацьких послів, затриманих поляками; Максим Кривоніс не мав звісток про їхню долю.

Ярема Вишневецький відписував Адамові Киселю, який був посередником у мирних переговорах:

не хочеться й жити у такій вітчизні, і краще вмерти, ніж дозволити поганству й гультяйству панувати над нами

Хмельницький та Кривоніс

[ред. | ред. код]

Богдан Хмельницький у той час офіційно відмежувався від дій Кривоноса. Він писав комісарам Речі Посполитої, призначеним для укладення перемир'я, що не дозволяв Максимові Кривоносові ані зав'язувати бої, ані займати міста. Історики ставлять під сумнів щирість таких заяв гетьмана. У серпні армія Кривоноса з'єдналася з головними силами Хмельницького, який іще у липні виступив із Чигирина. Максим Кривоніс взяв активну участь у поході Хмельницького під Львів та Замостя у серпні — листопаді 1648 року. У деяких документах трапляються згадки про суперечки та навіть гострі конфлікти між Богданом Хмельницьким і Максимом Кривоносом. Одна з таких суперечок привела до арешту Кривоноса; його прикуто, але через день звільнено. Здійснено дане покарання:

...ланцюгом за шию до гармати

Облога Високого замку

[ред. | ред. код]

При облозі Львова козаки Кривоноса уперше в історії захопили Високий Замок — позицію, яка домінувала над усією місцевістю, що мало важливе стратегічне значення, адже звідти, як свідчив сучасник:

можна було стріляти курей на ринку

Останній похід

[ред. | ред. код]

У Пилявецькій битві Максим Кривоніс командував лівим крилом козацької армії; причому його військо утаборилося окремо від війська Хмельницького. Сама чутка про появу Кривоноса під Замостям викликала у місті паніку.

Смерть

[ред. | ред. код]

Максим Кривоніс помер під час облоги Замостя. Причина смерті достеменно невідома. Найпоширенішою є версія, що він помер від чуми. Польський історик Тадеуш Кшонстек пропонує іншу версію: нібито Максим Кривоніс убитий за таємним наказом Богдана Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Також існує припущення, що Максим Кривоніс помер від рани, яку отримав в бою ще до початку облоги Львова, розташована вище серця рана тривало не гоїлась, через що почалося гнійне її ускладнення і зараження крові.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Вулиці України

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VIII. — Розділ XI.
  2. Дмитро Наливайко. «Очима заходу: Рецепція України в Західній Європі XI—XVIII ст.», Київ — «Основи» — 1998, http://litopys.org.ua/ochyma/ochrus4.htm [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.]
  3. Із польського памфлету проти Кривоноса: «Nie gniewajac na siebie wlasnego dziedzica… cnego Niemierzyca» (Документы об освободительной войне украинского народа 1648—1654 г.г., Киев, Наукова Думка, 1965, p.70): «Не накликай на себе гнів свого дідича, шляхетного Немирича»; часто вважається, що це свідчить про те, що Кривоніс був кріпаком у Немиричів
  4. Битва карикатури з вигадкою. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  5. Корнєв А. Ю. Постаті Богдана Хмельницького та Максима Кривоноса у живописі та графіці козацької доби // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура. — 2013. — № 3. — С. 135—138.
  6. Helga. Максим Кривоніс. Про Україну (укр.). Процитовано 10 лютого 2023.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]