Королів Василь Костянтинович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 26 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Письменник
{{Письменник
|зображення =
|зображення =
|місце народження =
|alma mater = |bgcolour
|alma mater = |bgcolour
|Ім'я = Королів Василь Костянтинович (Василь Королів Старий)
|Ім'я = Королів Василь Костянтинович (Василь Королів Старий)
|Оригінал імені = Королів Василь Костянтинович
|Оригінал імені = Королів Василь Костянтинович
|Фото = V Koroliv.jpg
|Фото = Василь_Королів.jpg
|Ширина =
|Ширина =
|Підпис =
|Підпис =
Рядок 11: Рядок 10:
|Псевдоніми = В. Диканський, Старий Василь, Подорожний, П. Щур, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator, В. Д., П-ий
|Псевдоніми = В. Диканський, Старий Василь, Подорожний, П. Щур, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator, В. Д., П-ий
|Дата народження = 16.2.1879(4)
|Дата народження = 16.2.1879(4)
|Місце народження = [[Ладан (смт)|с. Ладин]], [[Прилуцький повіт]], [[Полтавська губернія]],<br>{{RUSold}}
|Місце народження = с. [[Ладан (селище)|Ладан]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]
|Дата смерті = 11.12.1941
|Дата смерті = 11.12.1941
|Місце смерті = [[Мельник (місто)|Мельник]], поблизу [[Прага|Праги]], [[Протекторат Богемії та Моравії]], {{GERnazi}}
|Місце смерті = [[Мельник (місто)|Мельник]], [[Чехословаччина]]
|Поховання =
|Поховання =
|Національність = [[українець]]
|Національність = [[українець]]
Рядок 29: Рядок 28:
|Автограф =
|Автограф =
}}
}}
⚫
'''Васи́ль Ко́стьович Королі́в (Стари́й)''' ({{ДН|16|2|1879|4}}  [[Ладан (смт)|с. Ладин]], [[Прилуцький повіт]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]] — [[11 грудня]] [[1941]], [[Мельник (місто)|Мельник]], поблизу [[Прага|Праги]], [[Протекторат Богемії та Моравії]]) — український [[громадський діяч]], [[письменник]], [[видавець]]. Член [[Товариство українських поступовців|ТУП]] (фактично ''сенатор''). Один із засновників [[УЦР|Української Центральної ради]]. Псевдоніми та криптоніми — ''В. Диканський'', ''Старий Василь'', ''Подорожний'', ''П. Щур'', ''Хуторянин Старий'', ''В. Дикий'', ''Amator'', ''В. Д.'', ''П-ий'' та ін.
[[Файл:Королів-Старий Василь.jpg|міні|200пкс|Василь Королів-Старий]]

⚫
'''Васи́ль Ко́стьович Королі́в (Стари́й)''' ({{ДН|16|2|1879|4}}&nbsp; [[Ладан (смт)|с. Ладин]], [[Прилуцький повіт]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|11|12|1941}}, [[:cs:Mělník|Мельник]], поблизу [[Прага|Праги]], [[Протекторат Богемії та Моравії]])&nbsp;— український [[громадський діяч]], [[письменник]], [[видавець]]. Член ТУП (фактично ''сенатор''). Один із засновників [[УЦР|Української Центральної ради]]. Псевдоніми та криптоніми&nbsp;— ''В. Диканський'', ''Старий Василь'', ''Подорожний'', ''П. Щур'', ''Хуторянин Старий'', ''В. Дикий'', ''Amator'', ''В. Д.'', ''П-ий'' та ін.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
⚫
Народився на [[Полтавська губернія|Полтавщині]] в дуже красивому лану в сім'ї [[священник]]а. Батько його, Королів Костянтин Іванович, певний час був настоятелем [[Троїцька церква (Диканька)|Свято-Троїцької церкви]] у [[Диканька|Диканьці]] (1891—1895, 1902—1912)<ref>[[Полтавіка. Полтавська енциклопедія|Полтавіка&nbsp;— Полтавська енциклопедія]]. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 203.</ref>. 1908 року він обвінчав письменника [[Діхтяр Олекса Іванович|Олексу Діхтяра]] і Варвару Корольову (написання прізвища було саме таке&nbsp;— на російський зразок), що була двоюрідною сестрою Василя. Мати виховувала трьох дітей, але коли Василю було два роки, вона і двоє його братів померли від холери.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/16/1879-narodyvsya-pysmennyk-i-hudozhnyk-odyn-iz-chleniv-centralnoyi-rady-vasyl-koroliv-staryy|title=1879 - народився письменник і художник, член Центральної Ради Василь Королів-Старий|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-08}}</ref>


⚫
Закінчив Полтавську бурсу та [[Полтавське духовне училище|Полтавську духовну семінарію]].<ref name=":0" /> У своїх спогадах про [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюру]] В.&nbsp;Королів згадував, як, вступивши до Полтавської бурси, познайомився з Симоном і підтримував цю дружбу довгі роки<ref name="Василь Костьович Королів-Старий">[http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=2250 Василь Костьович Королів-Старий]</ref>.
⚫
Народився на [[Полтавська губернія|Полтавщині]] у дуже красивому лану у сім'ї [[священик]]а. Батько його, Королів Костянтин Іванович, певний час був настоятелем [[Троїцька церква (Диканька)|Свято-Троїцької церкви]] у [[Диканька|Диканьці]] (1891–1895, 1902–1912)<ref>[[Полтавіка. Полтавська енциклопедія|Полтавіка&nbsp;— Полтавська енциклопедія]]. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 203.</ref>. 1908 року він обвінчав письменника [[Діхтяр Олекса Іванович|Олексу Діхтяра]] і Варвару Корольову (написання прізвища було саме таке&nbsp;— на російський зразок), що була двоюрідною сестрою Василя.


⚫
Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі, вступив до [[Харківська державна зооветеринарна академія|Харківського ветеринарного інституту]], що його закінчив 1902 року. Працював ветеринарним лікарем. Видав популярний посібник з ветеринарії&nbsp;— {{lang-ru|«Скотолечебник»}}. У 1911&nbsp;р. відкрив у Києві першу в Україні ферму «Зааненталь» з утриман­ням заанентальської породи кіз, яку за­віз із Швейцарії.<ref name=":0" />
⚫
Навчався в [[Полтавське духовне училище|Полтавській духовній семінарії]]. У своїх спогадах про [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюру]] В. Королів згадував, як, вступивши до Полтавської бурси, познайомився з Симоном і підтримував цю дружбу довгі роки <ref name="Василь Костьович Королів-Старий">[http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=2250 Василь Костьович Королів-Старий]</ref>.


Брав участь в революційному і українському національному русі. 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув'язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції. Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських [[газета|газет]] , [[Хлібороб (газета, Лубни)|«Хлібороб»]], «Засів». Був засновником найбільшого й найактивнішого в Києві видавництва [[Час (видавництво)|«Час»]] (1908—1920). Став першим редактором часопису «[[Книгарь]]»&nbsp;— першого критико-бібліографічного періодичного видання України, який видавало це видавництво. За час редагування опублікував на його сторінках 37 статей та відгуків на нові видання. Працював секретарем редакції газети [[Рада (газета)|«Рада»]], єдиної щоденної громадсько-­політичної газе­ти українською мовою в Україні (1906—1914). Часто під різними псевдонімами виступав на сторінках газет «Трибуна» й «Відродження».<ref name=":0" />
⚫
Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі вступив до [[Харківська державна зооветеринарна академія|Харківського ветеринарного інституту]], що його закінчив 1902 року. Працював ветеринарним лікарем. Видав популярний посібник з ветеринарії — {{lang-ru|«Скотолечебник»}}.


⚫
Був одним із активних членів [[Товариство українських поступовців|Товариства українських поступовців]] — таємної позапартійної політичної і громадської організації українців, яка постала в 1908 р. 7 березня 1917 року був обраний до складу членів [[УЦР|Української Центральної Ради]] від [[ТУП]]. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Один із фундаторів та голова Товариства шкільної освіти, член ради Київського товариства «Просвіта».
Брав участь в революційному і українському національному русі. 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув'язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції. Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських [[газета|газет]] [[Рада (газета)|«Рада»]], [[Хлібороб (газета, Лубни)|«Хлібороб»]], «Засів».


⚫
1919 року відряджений з дипломатичною місією [[УНР]] до [[Прага|Праги]], де й залишився емігрантом. Там познайомився з майбутньою дружиною — українською письменницею [[Королева Наталена Андріанівна|Наталеною Королевою]] і оселився в містечку [[Мельник (місто)|Мельник]] 1927 року.
У 1917 році працює у київському видавництві [[Час (видавництво)|«Час»]], а також став першим редактором часопису «[[Книгарь]]» — першого критико-бібліографічного періодичного видання України. За час редагування опублікував на його сторінках 37 статей та відгуків на нові видання.


Подружжя часто бувало на Закарпатті, яке тоді входило до складу Чехословаччини, де підробляло, малюючи ікони та розписуючи церкви. Зокрема, Королів він написав багато ікон та виконав розпис [[Василіяни|василіанської]] монастирської церкви в селі [[Імстичово|Імстичево]]. «В тій добі все, що могли ми заробити, ми виплачували за зроблені в Чехах видання товариства „Час“ та інші, щоб не осоромити перед чехами українського імені. Злидні тисли нас так, що треба було кидатись на заробіток кожної корони»,&nbsp;— згадував Королів.<ref name=":0" />
⚫
7 березня 1917 року був обраний до складу членів [[УЦР|Української Центральної Ради]] від [[ТУП]]. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Один із фундаторів та голова Товариства шкільної освіти, член ради Київського товариства «Просвіта».


Багато років викладав в [[Українська господарська академія|Українській господарській академії]] в [[Подєбради|Подєбрадах]], водночас не залишаючи літературної творчості. На початку грудня 1943&nbsp;р. поїхав на кілька днів у Прагу, щоб забрати книжки та листівки з друкарні, зупинився у друзів. Повернувся 11 грудня, зайшов в свою хату, перехрестився і впав дружині на руки. Лікарі констатували серцевий напад.<ref name=":0" />
⚫
1919 року В. Королів-Старий відряджений з дипломатичною місією [[УНР]] до [[Прага|Праги]], де й залишився емігрантом. Там познайомився з майбутньою дружиною&nbsp;— українською письменницею [[Наталена Королева|Наталеною Королевою]] і оселився в містечку [[Мельник(місто)|Мельник]] 1927 роre. Багато років викладав в [[Українська господарська академія|Українській господарській академії]] в [[Подєбради|Подєбрадах]], водночас не залишаючи літературної творчості.<br>

Там і помер: зайшовши в свою хату він перехрестився і впав дружині на руки.<br>
Похований разом з дружиною Наталеною Королевою на мiському цвинтарi святого Вацлава [[Мельник(місто)|Мельник]].
Похований разом з дружиною Наталеною Королевою на міському цвинтарі святого Вацлава Мельник.


== Творчість ==
== Творчість ==


Видав для дітей та юнацтва [[Роман (жанр)|роман]] «Чмелик» (Прага, 1920). Роман має підзаголовок «Навколо світу» і розповідає про долю юнака з Полтавщини, який змушений покинути рідну землю, блукати по світу, зазнаючи поневірянь скитальця. І хоча сяк-так владнав він своє життя в [[Австралія|Австралії]], туга за батьківщиною не полишає його. Врешті герой книги повертається в Україну. «Чмелик» В. Короліва-Старого виданий в Україні видавництвом «Світ дитини» 2010 року.
Видав для дітей та юнацтва [[Роман (жанр)|роман]] «Чмелик» (Прага, 1920). Роман має підзаголовок «Навколо світу» і розповідає про долю юнака з Полтавщини, який змушений покинути рідну землю, блукати по світу, зазнаючи поневірянь скитальця. І хоча сяк-так владнав він своє життя в [[Австралія|Австралії]], туга за батьківщиною не полишає його. Врешті герой книги повертається в Україну. «Чмелик» В. Короліва-Старого виданий в Україні видавництвом «Світ дитини» 2010 року.


Також привертає увагу [[збірка]] [[казка|казок]] «Нечиста сила», побудована на [[фольклор]]ному матеріалі. Збірка побудована в незвичному ключі — ніби на міжнародному конгресі, що відбувся в ніч на [[Івана Купала]] на [[Лиса Гора (Київ)|Лисій горі під Києвом]], казкові персонажі вирішили розповісти людям правду про себе, щоб якоюсь мірою розвіяти свою погану славу. І в цьому їм зголосився допомогти український журналіст.
Також привертає увагу [[збірка]] [[казка|казок]] «Нечиста сила», побудована на [[фольклор]]ному матеріалі. Збірка побудована в незвичному ключі — ніби на міжнародному конгресі, що відбувся в ніч на [[Івана Купала]] на [[Лиса Гора (Київ)|Лисій горі під Києвом]], казкові персонажі вирішили розповісти людям правду про себе, щоб якоюсь мірою розвіяти свою погану славу. І в цьому їм зголосився допомогти український журналіст.
Рядок 61: Рядок 59:
1930 року опублікував спогади про [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюру]], з яким не тільки навчався в Полтаві, але й співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка<ref name="Василь Костьович Королів-Старий"/>.
1930 року опублікував спогади про [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюру]], з яким не тільки навчався в Полтаві, але й співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка<ref name="Василь Костьович Королів-Старий"/>.


Один з найвизначніших його творів — спогади «Згадки про мою смерть». Книжка була завершена 9.11.1941 року. Автор відвіз її до видавництва і, повернувшись додому, помер. У книзі В. Королів-Старий не тільки описує ті випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті, а й роздумує над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917–1921 років.
Один з найвизначніших його творів — спогади «Згадки про мою смерть». Книжка була завершена 9 листопада 1941 року. Автор відвіз її до видавництва і, повернувшись додому, помер. У книзі Королів-Старий не тільки описує ті випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті, а й роздумує над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917—1921 років.


== Вшанування пам'яті ==
== Твори ==
У [[Диканька|Диканці]] вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Василя Короліва.<ref>{{Cite web|title=Деколонізація топонімії Диканщини: Мазепа, діячі УНР і «Просвіти», Бандера і Шухевич|url=https://poltava.to/project/8085/|website=Інтернет-видання «Полтавщина»|date=2023-11-27|accessdate=2023-12-03|language=uk}}</ref>
⚫
* Королів-Старий В.Роман «Чмелик» ([[Прага]], 1920)

⚫
* Королів-Старий В.Збірка казок «Нечиста сила» (Київ — Каліш, 1923)
== Бібліографія ==
* Королів-Старий В.П'єса-казка «Русалка-жаба» ([Львів], 1923)
⚫
* Королів-Старий В. [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9388 Український народний герой Симон Петлюра: спроба характеристики: брошура / В. Королів (В. Старий). — Київ ; Прага: Т-во «Час», 1919. — 37, 1 с.]
* Королів-Старий В.Спогади «Згадки про мою смерть» ([Прага], 1941)
* Королів-Старий В. Згадки про мою смерть. — Прага: Пробоєм, 1942. — 123 с.
* Королів-Старий В. Роман «Чмелик» ([[Прага]], 1920)
⚫
* Королів-Старий В. Збірка казок «Нечиста сила» (Київ — Каліш, 1923)
⚫
* Королів-Старий В. П'єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923)
⚫
* Королів-Старий В. «З моїх споминів про Петлюру» // [[Збірник пам'яті Симона Петлюри|Збірник пам'яти С. Петлюри (1879—1926)]]. — Прага, 1930. — С. 177—189.
* Королів-Старий В. [https://chtyvo.org.ua/authors/Koroliv_Staryi/Zukh-Klapovukh_ta_Roman_Lopukh/ Зух-Клаповух та Роман Лопух. Чарівна казка з рисунками автора.] Львів, 1936 — 48 с.
⚫
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9390 Королів-Старий В. Чарівне намисто: світові казки про дівчат / переповів Василь Королів-Старий ; рис. П. Андрусева. — Львів: Наш приятель, 1937. — 71, 1 с. : іл. — (Бібліотечка нашого приятеля ; вип. 12).]
* Королів-Старий В. Милосердний Самарянин: Оповідання. — Львів: Українська бібліотека, 1938. — 126 с.
* Королів-Старий В. Милосердний Самарянин: Оповідання. — Львів: Українська бібліотека, 1938. — 126 с.
* Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. — К.: Школа, 2006. — 256 с.
* Королів-Старий В. [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9389 Згадки про мою смерть / Василь Королів-Старий ; вступ. слово: С. Росоха. — Прага: Пробоєм, 1942. — 123 с. — (Книгозбірня Пробоєм ; число 23).]
* Королів-Старий В. Чмелик. Роман. — Прага, 1920; Королів-Старий В. Чмелик: Роман. — Монреаль, 1955. — 419 с.
* Королів-Старий В. Згадки про мою смерть: Спомини. — 2-е вид.— Торонто: Добра книжка, 1961. — 182 с.
* Королів-Старий В. Згадки про мою смерть: Спомини. — 2-е вид.— Торонто: Добра книжка, 1961. — 182 с.
* Королів-Старий В. Чарівне намисто. Казки про дівчат. — К.: Веселка, 1993. — 64 с.
* Королів-Старий В. Чарівне намисто. Казки про дівчат. — К.: Веселка, 1993. — 64 с.
* Королів-Старий В. Чмелик. Роман. — Прага, 1920; Королів-Старий В. Чмелик: Роман. — Монреаль, 1955. — 419 с.
* Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. — К.: Школа, 2006. — 256 с.
⚫
* «З моїх споминів про Петлюру» // [[Збірник пам'яті Симона Петлюри|Збірник пам'яти С. Петлюри (1879–1926)]]. — Прага, 1930. — С. 177–189.
⚫
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9390 Королів-Старий В. Чарівне намисто : світові казки про дівчат / переповів Василь Королів-Старий ; рис. П. Андрусева. — Львів : Наш приятель, 1937. — 71, 1 с. : іл. — (Бібліотечка нашого приятеля ; вип. 12).]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9389 Королів-Старий В. Згадки про мою смерть / Василь Королів-Старий ; вступ. слово: С. Росоха. — Прага : Пробоєм, 1942. — 123 с. — (Книгозбірня Пробоєм ; число 23).]
⚫
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9388 Королів В. К. Український народний герой Симон Петлюра : спроба характеристики : брошура / В. Королів (В. Старий). — Київ ; Прага : Т-во ”Час”, 1919. — 37, 1 с., 1 арк. портр. — (Серія біографічна ; число 2).]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 87: Рядок 87:
* Шевчук В. Про «нечисту», чи невидиму силу, силу та письменника, який про неї писав, Василя Короліва-Старого // Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. — К.: Школа, 2006. — С. 5-10.
* Шевчук В. Про «нечисту», чи невидиму силу, силу та письменника, який про неї писав, Василя Короліва-Старого // Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. — К.: Школа, 2006. — С. 5-10.
* ''Корсак Іван'' Тиха правда Модеста Левицького: повість-есей /І. Ф. Корсак.-К.: Ярославів Вал, 2009.- 165с.
* ''Корсак Іван'' Тиха правда Модеста Левицького: повість-есей /І. Ф. Корсак.-К.: Ярославів Вал, 2009.- 165с.
* Жеґцу І. Візія України в нашій еміграційній мемуаристиці. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — 148 с.
* Жеґуц І. Візія України в нашій еміграційній мемуаристиці. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — 148 с.
* Пеленська О. Понівечена пам'ять // Літературна Україна. −2009. — 26 березня. — С. 1, 2.
* Пеленська О. Понівечена пам'ять // Літературна Україна. −2009. — 26 березня. — С. 1, 2.
* Погребенник Ф. П. КоролівСтарий Василь Костянтинович //Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 5.
* Погребенник Ф. П. КоролівСтарий Василь Костянтинович //Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 5.
* Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять: Статті, дослідження, спогади.- Полтава: Верстка, 2000. — 442 с.
* [[Ротач Петро Петрович|Ротач П.]] І слово, і доля, і пам'ять: Статті, дослідження, спогади.- Полтава: Верстка, 2000. — 442 с.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9392 Провідник для українців у Чехословаччині / скомпонував В. Королів-Старий. — Прага : Вид. Укр. громад. ком. в Ч.-С. Р., 1923. — 55 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9392 Провідник для українців у Чехословаччині / скомпонував В. Королів-Старий. — Прага: Вид. Укр. громад. ком. в Ч.-С. Р., 1923. — 55 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9391 На зеленому острові : оповідання / Ів. Грушка, Д. Захар, А. Веніг, Е. Свобода ; передм., пер. з чес. мови В. Старий ; заставки О. Судомори. — Київ ; Прага : Вид. Т-ва ”Час”, 1919. — 70 с. : іл.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9391 На зеленому острові: оповідання / Ів.&nbsp;Грушка, Д.&nbsp;Захар, А.&nbsp;Веніг, Е.&nbsp;Свобода ; передм., пер. з чес. мови В.&nbsp;Старий ; заставки О.&nbsp;Судомори.&nbsp;— Київ ; Прага: Вид. Т-ва «Час», 1919.&nbsp;— 70 с. : іл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210123080823/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9391 |date=23 січня 2021 }}
⚫
* В. К. Старий Хуха Муховинка


⚫
* В.К.Старий Хуха Муховинка
== Посилання ==
== Посилання ==
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Королів Василь] // {{УМЕ6|сторінки=730}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Королів Василь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=730}}
* [https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/16/1879-narodyvsya-pysmennyk-i-hudozhnyk-odyn-iz-chleniv-centralnoyi-rady-vasyl-koroliv-staryy 1879 — народився письменник і художник, член Центральної Ради Василь Королів-Старий] — Український інститут національної пам'яті
* [http://www.ukrcenter.com/Література/19423/Василь-Королів-Старий/Біографія Василь Королів-Старий на ukrcenter.com]
* [http://www.ukrcenter.com/Література/19423/Василь-Королів-Старий/Біографія Василь Королів-Старий на ukrcenter.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305105633/http://www.ukrcenter.com/Література/19423/Василь-Королів-Старий/Біографія |date=5 березня 2016 }}
* [http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=165 Бібліотека Української Літератури]
* [http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=165 Бібліотека Української Літератури] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151124162622/http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=165 |date=24 листопада 2015 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=318 Королів Василь в Електронній бібліотеці "Культура України"]
* [http://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=318 Королів Василь в Електронній бібліотеці «Культура України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210415164129/https://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=318 |date=15 квітня 2021 }}

* [https://diasporiana.org.ua/?s=Королів-Старий Королів Василь в Електронній бібліотеці Diasporiana]
{{Authority control}}
{{ukr-bio-stub}}


{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські дитячі письменники]]
[[Категорія:Українські дитячі письменники]]

Поточна версія на 11:50, 8 червня 2024

Королів Василь Костянтинович (Василь Королів Старий)
Королів Василь Костянтинович
ПсевдонімВ. Диканський, Старий Василь, Подорожний, П. Щур, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator, В. Д., П-ий
Народився4 (16) лютого 1879(1879-02-16)
с. Ладан, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер11 грудня 1941(1941-12-11) (62 роки)
Мельник, Чехословаччина
ПохованняHřbitov svatého Václavad
Країна Російська імперія
 Чехословаччина
Національністьукраїнець
Діяльністьгромадський діяч
письменник
Мова творівукраїнська
У шлюбі зКоролева Наталена Андріанівна
CMNS: Королів Василь Костянтинович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Васи́ль Ко́стьович Королі́в (Стари́й) (4 (16) лютого 1879(18790216)  с. Ладин, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 11 грудня 1941, Мельник, поблизу Праги, Протекторат Богемії та Моравії) — український громадський діяч, письменник, видавець. Член ТУП (фактично сенатор). Один із засновників Української Центральної ради. Псевдоніми та криптоніми — В. Диканський, Старий Василь, Подорожний, П. Щур, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator, В. Д., П-ий та ін.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився на Полтавщині в дуже красивому лану в сім'ї священника. Батько його, Королів Костянтин Іванович, певний час був настоятелем Свято-Троїцької церкви у Диканьці (1891—1895, 1902—1912)[1]. 1908 року він обвінчав письменника Олексу Діхтяра і Варвару Корольову (написання прізвища було саме таке — на російський зразок), що була двоюрідною сестрою Василя. Мати виховувала трьох дітей, але коли Василю було два роки, вона і двоє його братів померли від холери.[2]

Закінчив Полтавську бурсу та Полтавську духовну семінарію.[2] У своїх спогадах про Симона Петлюру В. Королів згадував, як, вступивши до Полтавської бурси, познайомився з Симоном і підтримував цю дружбу довгі роки[3].

Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі, вступив до Харківського ветеринарного інституту, що його закінчив 1902 року. Працював ветеринарним лікарем. Видав популярний посібник з ветеринарії — рос. «Скотолечебник». У 1911 р. відкрив у Києві першу в Україні ферму «Зааненталь» з утриман­ням заанентальської породи кіз, яку за­віз із Швейцарії.[2]

Брав участь в революційному і українському національному русі. 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув'язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції. Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських газет , «Хлібороб», «Засів». Був засновником найбільшого й найактивнішого в Києві видавництва «Час» (1908—1920). Став першим редактором часопису «Книгарь» — першого критико-бібліографічного періодичного видання України, який видавало це видавництво. За час редагування опублікував на його сторінках 37 статей та відгуків на нові видання. Працював секретарем редакції газети «Рада», єдиної щоденної громадсько-­політичної газе­ти українською мовою в Україні (1906—1914). Часто під різними псевдонімами виступав на сторінках газет «Трибуна» й «Відродження».[2]

Був одним із активних членів Товариства українських поступовців — таємної позапартійної політичної і громадської організації українців, яка постала в 1908 р. 7 березня 1917 року був обраний до складу членів Української Центральної Ради від ТУП. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Один із фундаторів та голова Товариства шкільної освіти, член ради Київського товариства «Просвіта».

1919 року відряджений з дипломатичною місією УНР до Праги, де й залишився емігрантом. Там познайомився з майбутньою дружиною — українською письменницею Наталеною Королевою і оселився в містечку Мельник 1927 року.

Подружжя часто бувало на Закарпатті, яке тоді входило до складу Чехословаччини, де підробляло, малюючи ікони та розписуючи церкви. Зокрема, Королів він написав багато ікон та виконав розпис василіанської монастирської церкви в селі Імстичево. «В тій добі все, що могли ми заробити, ми виплачували за зроблені в Чехах видання товариства „Час“ та інші, щоб не осоромити перед чехами українського імені. Злидні тисли нас так, що треба було кидатись на заробіток кожної корони», — згадував Королів.[2]

Багато років викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах, водночас не залишаючи літературної творчості. На початку грудня 1943 р. поїхав на кілька днів у Прагу, щоб забрати книжки та листівки з друкарні, зупинився у друзів. Повернувся 11 грудня, зайшов в свою хату, перехрестився і впав дружині на руки. Лікарі констатували серцевий напад.[2]

Похований разом з дружиною Наталеною Королевою на міському цвинтарі святого Вацлава Мельник.

Творчість

[ред. | ред. код]

Видав для дітей та юнацтва роман «Чмелик» (Прага, 1920). Роман має підзаголовок «Навколо світу» і розповідає про долю юнака з Полтавщини, який змушений покинути рідну землю, блукати по світу, зазнаючи поневірянь скитальця. І хоча сяк-так владнав він своє життя в Австралії, туга за батьківщиною не полишає його. Врешті герой книги повертається в Україну. «Чмелик» В. Короліва-Старого виданий в Україні видавництвом «Світ дитини» 2010 року.

Також привертає увагу збірка казок «Нечиста сила», побудована на фольклорному матеріалі. Збірка побудована в незвичному ключі — ніби на міжнародному конгресі, що відбувся в ніч на Івана Купала на Лисій горі під Києвом, казкові персонажі вирішили розповісти людям правду про себе, щоб якоюсь мірою розвіяти свою погану славу. І в цьому їм зголосився допомогти український журналіст.

Серед його доробку статті — «У затінку (світлій пам'яті Марії Загірньої)», «Людина без копії — Борис Грінченко», переклади з чеської мови. Відомий своїми малярськими творами, зокрема серією малюнків природи та побуту Закарпаття та іконами, написаними для церков цього краю. Фундаментальною малярською його працею слід вважати розпис василиянської монастирської церкви в с. Імстичево.

1930 року опублікував спогади про Симона Петлюру, з яким не тільки навчався в Полтаві, але й співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т. Г. Шевченка[3].

Один з найвизначніших його творів — спогади «Згадки про мою смерть». Книжка була завершена 9 листопада 1941 року. Автор відвіз її до видавництва і, повернувшись додому, помер. У книзі Королів-Старий не тільки описує ті випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті, а й роздумує над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917—1921 років.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У Диканці вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Василя Короліва.[4]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 203.
  2. ↑ а б в г д е УІНП. 1879 - народився письменник і художник, член Центральної Ради Василь Королів-Старий. УІНП (укр.). Процитовано 8 червня 2024.
  3. ↑ а б Василь Костьович Королів-Старий
  4. ↑ Деколонізація топонімії Диканщини: Мазепа, діячі УНР і «Просвіти», Бандера і Шухевич. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 27 листопада 2023. Процитовано 3 грудня 2023.

Література

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королів_Василь_Костянтинович&oldid=42738219