Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
| (Не показано 43 проміжні версії 11 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
В адміністративному відношенні [[Автономна Республіка Крим]] складається з |
В адміністративному відношенні [[Автономна Республіка Крим]] складається з 10 районів. |
||
* 14 районів (з переважно сільським населенням), |
|||
* 11 територій, підпорядкованих міським радам міст республіканського підпорядкування (з переважно міським населенням). |
|||
== Райони |
== Райони == |
||
Після 7.09.2023 року територія АР Крим згідно правил нового адміністративно-територіального устрою, поділена на 10 районів.<ref name=":0">{{Cite web|title=Нові райони: Карти + склад|url=https://decentralization.gov.ua/news/12639|accessdate=18 травня 2021|archive-date=5 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210605090055/https://decentralization.gov.ua/news/12639}}</ref><ref>[https://www.rada.gov.ua/news/razom/240358.html Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення / 23 серпня 2023]</ref>: |
|||
[[Файл:Крим-адміністрація.png|600px|ліворуч|]] |
|||
# [[Бахчисарайський район]]. |
|||
# [[Білогірський район]]. |
|||
# [[Джанкойський район]]. |
|||
# [[Євпаторійський район]]. |
|||
# [[Керченський район]]. |
|||
# [[Курманський район]]. |
|||
# [[Перекопський район]]. |
|||
# [[Сімферопольський район]]. |
|||
# [[Феодосійський район]]. |
|||
# [[Ялтинський район]]. |
|||
{{Адміністративна карта АР Крим}} |
|||
{|- |
|||
| width="300" | |
|||
| width="300" | |
|||
|- |
|||
| '''Райони''' || '''Території,<br /> підпорядковані міським радам''' |
|||
|- |
|||
| '''1''' [[Бахчисарайський район]] || '''15''' [[Алуштинська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''2''' [[Білогірський район (Крим)|Білогірський район]] || '''16''' [[Армянська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''3''' [[Джанкойський район]] || '''17''' [[Джанкойська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''4''' [[Кіровський район (Крим)|Кіровський район]] || '''18''' [[Євпаторійська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''5''' [[Красногвардійський район (Крим)|Красногвардійський район]] || '''19''' [[Керченська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''6''' [[Красноперекопський район]] || '''20''' [[Красноперекопська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''7''' [[Ленінський район (Крим)|Ленінський район]] || '''21''' [[Сакська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''8''' [[Нижньогірський район]] || '''22''' [[Сімферопольська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''9''' [[Первомайський район (Крим)|Первомайський район]] || '''23''' [[Судацька міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''10''' [[Роздольненський район]] || '''24''' [[Феодосійська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''11''' [[Сакський район]] || '''25''' [[Ялтинська міська рада]] |
|||
|- |
|||
| '''12''' [[Сімферопольський район]] || |
|||
|- |
|||
| '''13''' [[Совєтський район (Крим)|Совєтський район]] || |
|||
|- |
|||
| '''14''' [[Чорноморський район]] || |
|||
|- |
|||
|} |
|||
'''Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч |
|||
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням. |
|||
Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад. |
|||
Територія, підпорядкована міській раді [[Севастополь|Севастополя]], а також північна частина [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]], що відноситься до [[Херсонська область|Херсонської області]] розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки. |
|||
== Населені пункти == |
== Населені пункти == |
||
| Рядок 90: | Рядок 57: | ||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Феодосія]] </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Феодосія]] </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 71,2 </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 71,2 </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[ |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Біюк-Онлар]] </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 11,4 </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 11,4 </td> |
||
</tr> |
</tr> |
||
| Рядок 100: | Рядок 67: | ||
</tr> |
</tr> |
||
<tr align="left"> |
<tr align="left"> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[ |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Яни Капу]] </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 30,3 </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 30,3 </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Гаспра]] </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Гаспра]] </td> |
||
| Рядок 120: | Рядок 87: | ||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Саки (місто)|Саки]] </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Саки (місто)|Саки]] </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 25,3 </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 25,3 </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[ |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Курман]] </td> |
||
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 10,6 </td> |
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 10,6 </td> |
||
</tr> |
</tr> |
||
| Рядок 132: | Рядок 99: | ||
|} |
|} |
||
</div> |
</div> |
||
<table align="center"> <tr align="center"> <td align="center"> |
<table align="center"> <tr align="center"> <td align="center"> </td> </tr> </table> |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
=== Кримська АРСР === |
=== Кримська АРСР === |
||
Після приходу до влади більшовиків і утворення 18 жовтня 1921 [[Кримська АРСР|Кримської АРСР]] адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося. |
|||
Після приходу до влади більшовиків і утворення [[Кримська АРСР|Кримської АРСР]] адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося, поки, нарешті, в [[1930]] році не було запроваджено поділ на райони. Спочатку районів було 16, а до [[1937]] році їх число було збільшено до 26. Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці. Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські, Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. До початку Великої Вітчизняної війни всі райони втратили національний статус (у [[1938]] році - німецькі, в [[1939]] - єврейські, потім всі інші). |
|||
На підставі резолюції ХІІ з'їзду РКП(б) «Про районування в окремих областях та республіках», а також спільної постанови Кримського ЦВК і РНК Кримської АСРР від 16 серпня 1923 р, округи на півострові було скасовано і затверджено новий поділ на 15 районів: Ак-Мечетський, Алуштинський, Вірменський, Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Карасубазарський, Сарабузький, Севастопольський, Сімферопольський, Старокримський, Судацький, Феодосійський, Ялтинський. Причому деякі райони були ліквідовані майже відразу після їх створення, а їх територія була приєднана до інших районів. Постановою Президії Кримського ЦВК від 19 липня 1924 р. «Про районування в Криму» (затвердженої 04.09.1924<ref>[[s:ru:Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С.С.Р.]]</ref>) скасовувалися Старокримський і Алуштинський райони, їх територія приєднувалася до Феодосійського і Ялтинського районів. Наступним рішенням Президії Кримського ЦВК були скасовані як самостійні одиниці Вірменський, Сарабузький і Ак-Мечетський райони. Перший з них було приєднано до Джанкойського, другий — до Сімферопольського, третій — до Євпаторійського районів. |
|||
1926 року були визначені і затвердженні міста (міські поселення).<ref>[https://docs.historyrussia.org/ru/nodes/391007-dekret-vserossiyskogo-tsentralnogo-ispolnitelnogo-komiteta-ob-utverzhdenii-spiska-gorodov-avtonomnoy-krymskoy-s-s-r-10-maya-1926-goda Декрет Всероссийского ЦИК. Об утверждении списка городов Автономной Крымской ССР 10 мая 1926 года] // Распубликован в № 116 Известий ЦИК Союза CCP и ВЦИК от 22 мая 192[6] года.</ref> |
|||
У 1930 р. було додатково створено ще 6 районів. В тому числі: Фрайдорфський єврейський національний район (населення району складало 26 тис. осіб; з них 33% — євреї, росіяни — 25%, кримські татари — 20%, німці — 15%), Біюк-Онларський німецький національний район, Ішунський, Ак-Мечетський, Алуштинський та Сейтлерський татарські національні райони<ref>[[s:ru:Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР]]</ref> (на 1930 р. районів було 16). |
|||
На початку 1935 р. відповідно до рішення листопадового пленуму ЦК ВКП (б) було проведене нове районування. В результаті були створені ще 9 нових районів, у тому числі Тельманівський з німецьким населенням до 50%, Лариндорфський з єврейським населенням до 60%, Куйбишевський з кримськотатарським населенням до 95%. |
|||
До [[1937]] року їх число було збільшено до 26 — в 1937 р. був створений Зуйський район.<ref>[[s:ru:Постановление ВЦИК от 10.06.1937 Об образовании нового Зуйского района]]</ref> |
|||
Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці. |
|||
Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські (6), Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. Та 441 сільська рада, в тому числі 178 татарських,130 російських, 40 німецьких, 32 єврейських. |
|||
До початку Німецько-Радянської війни всі райони та нацональні сільради втратили національний статус (у [[1938]] році - німецькі, в [[1939]] - єврейські, потім всі інші) в результаті ухвалення Президією Верховної Ради Автономії таємної постанови про ліквідацію 19 національних сільських рад і реорганізацію 11 національних сільських рад у ради без врахування національного складу населення (1938). |
|||
На карті кримськотатарські райони виділені бірюзовим, єврейські - синім, німецькі - червоним, український - жовтим, змішані райони - рожевим. |
На карті кримськотатарські райони виділені бірюзовим, єврейські - синім, німецькі - червоним, український - жовтим, змішані райони - рожевим. |
||
| Рядок 163: | Рядок 146: | ||
| '''8''' Євпаторійський район || '''21''' Сімферопольський район |
| '''8''' Євпаторійський район || '''21''' Сімферопольський район |
||
|- |
|- |
||
| '''9''' Зуйський район || '''22''' Старокримський район |
| '''9''' Зуйський район<!-- скасований 1938 р.<ref>Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 13. — 30 жовтня. — С. 3.</ref> --> || '''22''' Старокримський район |
||
|- |
|- |
||
| '''10''' Ічкинський район || '''23''' Судацький район |
| '''10''' Ічкинський район || '''23''' Судацький район |
||
| Рядок 177: | Рядок 160: | ||
|} |
|} |
||
Напад Німеччини на СРСР спричинив зміну адміністративно-територіального устрою в Криму. Крим разом з південними частинами Запорізької і Миколаївської областей ввійшов до складу [[Генеральна округа Таврія|Генерального округу «Таврія»]] — складову частину [[Рейхскомісаріат «Україна»|Рейхскомісаріату «Україна»]]. Центром його стало місто Мелітополь. Станом на 1 вересня 1941 р. територія округу складала 22900 квадратних кілометри та нараховувала 661981 особу. В 1943 р. округ «Таврія» складався з 4 штадткомісаріатів: Сімферополь, Севастополь, Керч, Мелітополь і 14 районних областей з центрами в Євпаторії, Джанкої, Курман-Кемельчі, Сімферополі, Ялті, Севастополі, Ічнах, Судаку, Керчі, Урюпінську, Каховці, Геніченську, Акимовці і Мелітополі, які складалися з районного центру і навколишніх населених пунктів. Щоправда, така адміністративна структура існувала лише на карті, оскільки Крим до моменту його звільнення знаходився під подвійним управлінням: номінально — під цивільним, а фактично — під воєнним. |
|||
* У 1944, 1945 та 1948 рр. проведена значна низка перейменувань.<ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС РСФСР от 14.12.1944 № 621/6]]</ref><ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС РСФСР от 21.08.1945 № 619/3]]</ref><ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области]]</ref> |
|||
* У [[лютий|лютому]] [[1954]] р. з [[РРФСР]] до складу УРСР була передана [[Кримська область]] — як депресивний регіон для відродження та відбудови народного господарства.<ref>''[[Аджубей Олексій Іванович|Аджубей А.]]'' Как Хрущёв Крым Украине отдал. // [[The New Times|Новое время]]. — 1992. — № 6. — с. 20–21.{{ref-ru}}</ref><ref>''[[Вольвач Петро Васильович|Вольвач П.]]'' «Подарок Хрущёва»? Передача Крыма советской Украине: «дар с барского плеча» или холодныйй расчёт? // {{не перекладено|Совершенно секретно|Совершенно секретно|ru|Совершенно секретно (газета)}}-Украина. — 2019. — № 3(358) (март). — с. 18–19.{{ref-ru}}</ref> |
|||
=== Кримська область === |
|||
* 24 квітня 1957 р. ліквідовано [[Балаклавський район]]<ref>{{АТП УРСР-1962|409}}</ref>; у 1959 р. скасовано 2 райони.<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Зуйського і Старокримського районів Кримської області»]]</ref> |
|||
Проте 30 червня 1945 р. Кримську АРСР було перетворено на Кримську область у складі РРФСР. |
|||
(Як стверджує Д. Велігодський, це було зроблено з порушенням конституцій СРСР, РРФСР та Кримської АРСР. А ці нормативні акти (про ліквідацію автономії) були визнані Верховною Радою СРСР у 1989 р. «незаконними і репресивними»). |
|||
* У 1944, 1945 та 1948 рр. проведена значна низка перейменувань.<ref>{{УПВР-РРФСР-621-6}}</ref><ref>{{УПВР-РРФСР-619-3}}</ref><ref>{{УПВР-РРФСР-18-05-1948}}</ref> |
|||
* У [[лютий|лютому]] [[1954]] р. з [[РРФСР]] до складу УРСР була передана [[Кримська область]]<ref>ще у 1944 р. М. Хрущов запропонував включити півострів до складу УРСР, але тоді у Москві різко виступили проти цього</ref> — як депресивний регіон для відродження та відбудови народного господарства.<ref>''[[Аджубей Олексій Іванович|Аджубей А.]]'' Как Хрущёв Крым Украине отдал. // [[The New Times|Новое время]]. — 1992. — № 6. — с. 20–21.{{ref-ru}}</ref><ref>''[[Вольвач Петро Васильович|Вольвач П.]]'' «Подарок Хрущёва»? Передача Крыма советской Украине: «дар с барского плеча» или холодныйй расчёт? // {{не перекладено|Совершенно секретно|Совершенно секретно|ru|Совершенно секретно (газета)}}-Украина. — 2019. — № 3(358) (март). — с. 18–19.{{ref-ru}}</ref> |
|||
* 24 квітня 1957 р. ліквідовано [[Балаклавський район]]<ref>{{АТП УРСР-1962|409}}</ref>; у 1959 р. скасовано ще 2 райони.<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Зуйського і Старокримського районів Кримської області»]]</ref> |
|||
* У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 10 районів<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>. Таким чином скасовувались 11 районів<ref>{{АТП УРСР-1962-додаток|34–36}}</ref><ref>{{АТД СССР-1962-доп.|110–111}}</ref>: Азовський, Кіровський, Куйбишевський, Октябрьський, Первомайський, Приморський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський та Судацький. |
* У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 10 районів<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>. Таким чином скасовувались 11 районів<ref>{{АТП УРСР-1962-додаток|34–36}}</ref><ref>{{АТД СССР-1962-доп.|110–111}}</ref>: Азовський, Кіровський, Куйбишевський, Октябрьський, Первомайський, Приморський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський та Судацький. |
||
* 11.02.1963 Євпаторійський р-н перейменовано на [[Сакський район]] (з перенесенням районного центру).<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 8 — с. 270.</ref> |
* 11.02.1963 Євпаторійський р-н перейменовано на [[Сакський район]] (з перенесенням районного центру).<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 8 — с. 270.</ref> |
||
* 10.06.1964 Алуштинський р-н ліквідований, м. [[Алушта]] віднесена до категорії міст обласного підпорядкування.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 25 — с. 354.</ref> |
* 10.06.1964 Алуштинський р-н ліквідований, м. [[Алушта]] віднесена до категорії міст обласного підпорядкування.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 25 — с. 354.</ref> |
||
* У 1965 р. деякі з них були відновлені до 12 |
* У 1965 р. деякі з них були відновлені до 12<ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР#По Кримській області|Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180701194206/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 |date=1 липня 2018 }}</ref>: Бахчисарайський, Білогорський, Джанкойський, Кіровський, Червоногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Чорноморський |
||
* У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: [[Первомайський район (Крим)|Первомайський]] та [[Совєтський район (Крим)|Совєтський]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.</ref> |
* У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: [[Первомайський район (Крим)|Первомайський]] та [[Совєтський район (Крим)|Совєтський]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.</ref> |
||
* 07.12.1979 — утворено [[Судацький район]]<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»]]</ref> |
* 07.12.1979 — утворено [[Судацький район]]<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»]]</ref> |
||
=== Автономна Республіка Крим до 2014: райони і міськради === |
|||
[[Файл:Крим-адміністрація.png|600px|ліворуч|]] |
|||
{{InlineBlock| |
|||
'''Райони:''' |
|||
# [[Бахчисарайський район]] |
|||
# [[Білогірський район (АР Крим)|Білогірський район]] |
|||
# [[Джанкойський район]] |
|||
# [[Кіровський район (АР Крим)|Кіровський район]] |
|||
# [[Красногвардійський район (АР Крим)|Красногвардійський район]] |
|||
# [[Красноперекопський район]] |
|||
# [[Ленінський район (АР Крим)|Ленінський район]] |
|||
# [[Нижньогірський район]] |
|||
# [[Первомайський район (АР Крим)|Первомайський район]] |
|||
# [[Роздольненський район]] |
|||
# [[Сакський район]] |
|||
# [[Сімферопольський район]] |
|||
# [[Совєтський район (АР Крим)|Совєтський район]] |
|||
# [[Чорноморський район]] |
|||
}} |
|||
{{InlineBlock| |
|||
'''Території, підпорядковані міським радам:''' |
|||
# [[Алуштинська міська рада]] |
|||
# [[Армянська міська рада]] |
|||
# [[Джанкойська міська рада]] |
|||
# [[Євпаторійська міська рада]] |
|||
# [[Керченська міська рада]] |
|||
# [[Красноперекопська міська рада]] |
|||
# [[Сакська міська рада]] |
|||
# [[Сімферопольська міська рада]] |
|||
# [[Судацька міська рада]] |
|||
# [[Феодосійська міська рада]] |
|||
# [[Ялтинська міська рада]] |
|||
}} |
|||
{{clear}} |
|||
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням. |
|||
Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад. |
|||
Територія, підпорядкована міській раді [[Севастополь|Севастополя]], а також північна частина [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]], що відноситься до [[Херсонська область|Херсонської області]] розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки. |
|||
=== Російська окупація === |
=== Російська окупація === |
||
У березні 2014 року територія Кримського півострову була окупована російськими загарбниками, а 18 березня — [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексована Російською Федерацією]], що знайшло відображення у так званому [[Договір про прийняття Криму до складу Росії|договорі про прийняття Криму до складу Росії]]. |
У лютому-березні 2014 року майже вся територія Кримського півострову була [[Російська окупація Криму|окупована]] російськими загарбниками, а 18 березня — [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексована Російською Федерацією]], що знайшло відображення у так званому [[Договір про прийняття Криму до складу Росії|договорі про прийняття Криму до складу Росії]]. |
||
Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус [[Муніципальне утворення (Росія)|муніципальних утворень]]. |
Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус [[Муніципальне утворення (Росія)|муніципальних утворень]]. |
||
| Рядок 196: | Рядок 226: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* ''[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.02.2019&rf7571=2 Автономна Республіка Крим]'' // Облікова картка на офіційному |
* ''[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.02.2019&rf7571=2 Автономна Республіка Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301074526/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.02.2019&rf7571=2 |date=1 березня 2019 }}'' // Облікова картка на офіційному вебсайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]. |
||
* [http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Автономної Республіки Крим] на сайті Верховної Ради. |
* [http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Автономної Республіки Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301013431/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistkr.html |date=1 березня 2019 }} на сайті Верховної Ради. |
||
* [https://web.archive.org/web/20101227102056/http://wwhp.ru/krwm.htm World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Крымской области]{{ref-ru}} |
* [https://web.archive.org/web/20101227102056/http://wwhp.ru/krwm.htm World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Крымской области]{{ref-ru}} |
||
== Література == |
== Література == |
||
* {{публікація|книга|автор= Андрощук А. В. |частина= Перейменування об'єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (ІІ половина ХХ століття) |частина посилання= http://history.org.ua/LiberUA/Book/Krym/17.pdf |назва= Крим в історичних реаліях України : Матеріали наук. конф. «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР» (Київ, 19 лютого 2004 р.) |посилання= http://resource.history.org.ua/item/0002035 |відповідальний= |місце= К. |видавництво= Інститут історії України НАН України |рік= 2004 |випуск= |сторінки= 317–334 |сторінок= 404 |isbn= 966-02-3348-9}} |
* {{публікація|книга|автор= Андрощук А. В. |частина= Перейменування об'єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (ІІ половина ХХ століття) |частина посилання= http://history.org.ua/LiberUA/Book/Krym/17.pdf |назва= Крим в історичних реаліях України : Матеріали наук. конф. «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР» (Київ, 19 лютого 2004 р.) |посилання= http://resource.history.org.ua/item/0002035 |відповідальний= |місце= К. |видавництво= Інститут історії України НАН України |рік= 2004 |випуск= |сторінки= 317–334 |сторінок= 404 |isbn= 966-02-3348-9}} |
||
* {{Книга:Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года}} |
|||
* {{Книга:Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года}} |
|||
* Крымская область: адм.-территор. деление на 1 января 1977 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета депутатов трудящихся; [сост. М. М. Панасенко]. — 3-е изд. — Симферополь: Таврия, 1977. — 116 с. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200210103129/http://www.soldat.ru/admdel|date=10-02-2020}} |
|||
* Крымская область. Административно-территориальное деление: на 1 января 1986 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета нар. депутатов; [сост. В. Д. Макеев]. — 4-е изд. — Симферополь: Таврия, 1986. — 112 с. |
|||
* Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.{{ref-ru}} |
* Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.{{ref-ru}} |
||
* {{АТУ України-2005|7–30}} |
* {{АТУ України-2005|7–30}} |
||
| Рядок 208: | Рядок 242: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Адміністративний устрій України]] |
* [[Адміністративний устрій України]] |
||
{{Автономна Республіка Крим}} |
|||
{{Адміністративний устрій України}} |
{{Адміністративний устрій за регіоном України}} |
||
{{Крим в темах}} |
{{Крим в темах}} |
||
[[Категорія:Автономна Республіка Крим|*]] |
|||
[[Категорія:Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим|*]] |
[[Категорія:Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим|*]] |
||
Поточна версія на 09:01, 10 червня 2024
В адміністративному відношенні Автономна Республіка Крим складається з 10 районів.
Після 7.09.2023 року територія АР Крим згідно правил нового адміністративно-територіального устрою, поділена на 10 районів.[1][2]:
- Бахчисарайський район.
- Білогірський район.
- Джанкойський район.
- Євпаторійський район.
- Керченський район.
- Курманський район.
- Перекопський район.
- Сімферопольський район.
- Феодосійський район.
- Ялтинський район.
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч на 1 січня 2008 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Після приходу до влади більшовиків і утворення 18 жовтня 1921 Кримської АРСР адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося.
На підставі резолюції ХІІ з'їзду РКП(б) «Про районування в окремих областях та республіках», а також спільної постанови Кримського ЦВК і РНК Кримської АСРР від 16 серпня 1923 р, округи на півострові було скасовано і затверджено новий поділ на 15 районів: Ак-Мечетський, Алуштинський, Вірменський, Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Карасубазарський, Сарабузький, Севастопольський, Сімферопольський, Старокримський, Судацький, Феодосійський, Ялтинський. Причому деякі райони були ліквідовані майже відразу після їх створення, а їх територія була приєднана до інших районів. Постановою Президії Кримського ЦВК від 19 липня 1924 р. «Про районування в Криму» (затвердженої 04.09.1924[3]) скасовувалися Старокримський і Алуштинський райони, їх територія приєднувалася до Феодосійського і Ялтинського районів. Наступним рішенням Президії Кримського ЦВК були скасовані як самостійні одиниці Вірменський, Сарабузький і Ак-Мечетський райони. Перший з них було приєднано до Джанкойського, другий — до Сімферопольського, третій — до Євпаторійського районів.
1926 року були визначені і затвердженні міста (міські поселення).[4]
У 1930 р. було додатково створено ще 6 районів. В тому числі: Фрайдорфський єврейський національний район (населення району складало 26 тис. осіб; з них 33% — євреї, росіяни — 25%, кримські татари — 20%, німці — 15%), Біюк-Онларський німецький національний район, Ішунський, Ак-Мечетський, Алуштинський та Сейтлерський татарські національні райони[5] (на 1930 р. районів було 16).
На початку 1935 р. відповідно до рішення листопадового пленуму ЦК ВКП (б) було проведене нове районування. В результаті були створені ще 9 нових районів, у тому числі Тельманівський з німецьким населенням до 50%, Лариндорфський з єврейським населенням до 60%, Куйбишевський з кримськотатарським населенням до 95%. До 1937 року їх число було збільшено до 26 — в 1937 р. був створений Зуйський район.[6]
Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці.
Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські (6), Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. Та 441 сільська рада, в тому числі 178 татарських,130 російських, 40 німецьких, 32 єврейських.
До початку Німецько-Радянської війни всі райони та нацональні сільради втратили національний статус (у 1938 році - німецькі, в 1939 - єврейські, потім всі інші) в результаті ухвалення Президією Верховної Ради Автономії таємної постанови про ліквідацію 19 національних сільських рад і реорганізацію 11 національних сільських рад у ради без врахування національного складу населення (1938).
На карті кримськотатарські райони виділені бірюзовим, єврейські - синім, німецькі - червоним, український - жовтим, змішані райони - рожевим.
| 1 Акмечитський (Ак-Мечетський) район | 14 Красноперекопський район |
| 2 Акшейхський (Ак-Шейхський) район | 15 Куйбишевський район (центр Албат) |
| 3 Алуштинський район | 16 Лариндорфський район (центр Джурчі) |
| 4 Балаклавський район | 17 Ленінський район |
| 5 Бахчисарайський район | 18 Маяк-Салинський район |
| 6 Бююк-Онларський район | 19 Сакський район |
| 7 Джанкойський район | 20 Сеїтлерський район |
| 8 Євпаторійський район | 21 Сімферопольський район |
| 9 Зуйський район | 22 Старокримський район |
| 10 Ічкинський район | 23 Судацький район |
| 11 Калайський район | 24 Тельманський район (центр Курман-Кемельчи) |
| 12 Карасубазарський район | 25 Фрайдорфський район |
| 13 Кіровський район (центр Іслям-Терек) | 26 Ялтинський район |
| 27 Севастополь |
Напад Німеччини на СРСР спричинив зміну адміністративно-територіального устрою в Криму. Крим разом з південними частинами Запорізької і Миколаївської областей ввійшов до складу Генерального округу «Таврія» — складову частину Рейхскомісаріату «Україна». Центром його стало місто Мелітополь. Станом на 1 вересня 1941 р. територія округу складала 22900 квадратних кілометри та нараховувала 661981 особу. В 1943 р. округ «Таврія» складався з 4 штадткомісаріатів: Сімферополь, Севастополь, Керч, Мелітополь і 14 районних областей з центрами в Євпаторії, Джанкої, Курман-Кемельчі, Сімферополі, Ялті, Севастополі, Ічнах, Судаку, Керчі, Урюпінську, Каховці, Геніченську, Акимовці і Мелітополі, які складалися з районного центру і навколишніх населених пунктів. Щоправда, така адміністративна структура існувала лише на карті, оскільки Крим до моменту його звільнення знаходився під подвійним управлінням: номінально — під цивільним, а фактично — під воєнним.
Проте 30 червня 1945 р. Кримську АРСР було перетворено на Кримську область у складі РРФСР. (Як стверджує Д. Велігодський, це було зроблено з порушенням конституцій СРСР, РРФСР та Кримської АРСР. А ці нормативні акти (про ліквідацію автономії) були визнані Верховною Радою СРСР у 1989 р. «незаконними і репресивними»).
- У 1944, 1945 та 1948 рр. проведена значна низка перейменувань.[7][8][9]
- У лютому 1954 р. з РРФСР до складу УРСР була передана Кримська область[10] — як депресивний регіон для відродження та відбудови народного господарства.[11][12]
- 24 квітня 1957 р. ліквідовано Балаклавський район[13]; у 1959 р. скасовано ще 2 райони.[14]
- У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 10 районів[15]. Таким чином скасовувались 11 районів[16][17]: Азовський, Кіровський, Куйбишевський, Октябрьський, Первомайський, Приморський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський та Судацький.
- 11.02.1963 Євпаторійський р-н перейменовано на Сакський район (з перенесенням районного центру).[18]
- 10.06.1964 Алуштинський р-н ліквідований, м. Алушта віднесена до категорії міст обласного підпорядкування.[19]
- У 1965 р. деякі з них були відновлені до 12[20][21]: Бахчисарайський, Білогорський, Джанкойський, Кіровський, Червоногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Чорноморський
- У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: Первомайський та Совєтський.[22]
- 07.12.1979 — утворено Судацький район[23]
Райони:
Території, підпорядковані міським радам:
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням.
Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад.
Територія, підпорядкована міській раді Севастополя, а також північна частина Арабатської стрілки, що відноситься до Херсонської області розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки.
У лютому-березні 2014 року майже вся територія Кримського півострову була окупована російськими загарбниками, а 18 березня — анексована Російською Федерацією, що знайшло відображення у так званому договорі про прийняття Криму до складу Росії.
Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус муніципальних утворень.
- ↑ Нові райони: Карти + склад. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
- ↑ Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення / 23 серпня 2023
- ↑ s:ru:Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С.С.Р.
- ↑ Декрет Всероссийского ЦИК. Об утверждении списка городов Автономной Крымской ССР 10 мая 1926 года // Распубликован в № 116 Известий ЦИК Союза CCP и ВЦИК от 22 мая 192[6] года.
- ↑ s:ru:Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР
- ↑ s:ru:Постановление ВЦИК от 10.06.1937 Об образовании нового Зуйского района
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 14 грудня 1944 року № 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР» (рос.)
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ ще у 1944 р. М. Хрущов запропонував включити півострів до складу УРСР, але тоді у Москві різко виступили проти цього
- ↑ Аджубей А. Как Хрущёв Крым Украине отдал. // Новое время. — 1992. — № 6. — с. 20–21.(рос.)
- ↑ Вольвач П. «Подарок Хрущёва»? Передача Крыма советской Украине: «дар с барского плеча» или холодныйй расчёт? // Совершенно секретно[ru]-Украина. — 2019. — № 3(358) (март). — с. 18–19.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Зуйського і Старокримського районів Кримської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 34–36.
- ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 110–111.(рос.) - ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 8 — с. 270.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 25 — с. 354.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»
- Автономна Республіка Крим [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Автономної Республіки Крим [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Крымской области(рос.)
- Андрощук А. В. Перейменування об'єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (ІІ половина ХХ століття) // Крим в історичних реаліях України : Матеріали наук. конф. «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР» (Київ, 19 лютого 2004 р.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 317–334. — 404 с. — ISBN 966-02-3348-9.
- Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 19. — 5000 экз.
- Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М.М. Панасенко. / Испол. ком. Крымского обл. Совета депутатов трудящихся. Орг.-инструкт. отд.; [под общ. ред. А. И. Татарникова]. — Симферополь: Крым, 1968. — 142 с. — 10 000 экз.
- Крымская область: адм.-территор. деление на 1 января 1977 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета депутатов трудящихся; [сост. М. М. Панасенко]. — 3-е изд. — Симферополь: Таврия, 1977. — 116 с. [Архівовано 10-02-2020 у Wayback Machine.]
- Крымская область. Административно-территориальное деление: на 1 января 1986 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета нар. депутатов; [сост. В. Д. Макеев]. — 4-е изд. — Симферополь: Таврия, 1986. — 112 с.
- Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.(рос.)
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 7–30.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 11–24. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
| |||||||
| |||||||||||
