Тростянецький район (Сумська область): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
(Не показано 44 проміжні версії 29 користувачів) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
| прапор = Flag of Trostyanetskyj district.png |
| прапор = Flag of Trostyanetskyj district.png |
||
| опис прапора = Прапор Тростянецького району |
| опис прапора = Прапор Тростянецького району |
||
| герб = |
| герб = Coats of arms of Trostyanetskiy raion (Sumy Oblast).png |
||
| опис герба = Герб Тростянецького району |
| опис герба = Герб Тростянецького району |
||
| розташування = Trostyanetskyi-Raion.png |
| розташування = Trostyanetskyi-Raion.png |
||
| мапа = |
| мапа = |
||
| регіон = [[Сумська область]] |
| регіон = [[Сумська область]] |
||
| код КОАТУУ = 5925000000 |
| код КОАТУУ = 5925000000 |
||
| утворений = [[1939]] |
| утворений = [[1939]] р. |
||
| населення = |
| населення = {{Населення районів Сумської області|Тростянецький}} |
||
| площа = 1065 |
| площа = 1065 |
||
| густота = 34.8 |
| густота = 34.8 |
||
| код району = 5458 |
| код району = 5458 |
||
| поштові індекси = 42600—42661 |
| поштові індекси = 42600—42661 |
||
| центр = [[ |
| центр = м. [[Тростянець]] |
||
| міські ради = 1 |
| міські ради = 1 |
||
| селищні ради = |
| селищні ради = |
||
| сільські ради = |
| сільські ради = 12 |
||
| міста = 1 |
| міста = 1 |
||
| смт = |
| смт = |
||
| села = 46 |
| села = 46 |
||
| селища = 2 |
| селища = 2 |
||
| адреса = 42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. |
| адреса = 42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 3, 5-13-60 |
||
| |
| вебсторінка = [http://trs.sm.gov.ua/ Тростянецька РДА]<br/>[https://trostyanecka-rayrada.gov.ua/ Тростянецька районна рада] |
||
| голова РДА = Бурлака Володимир Миколайович<ref>{{РПУ|368/2020-рп|27 травня 2020|Про призначення В.Бурлаки головою Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/3682020-rp-33941}}</ref> |
|||
| голова РДА = Бабич Сергій Олександрович |
|||
| голова ради = |
| голова ради = Корж Андрій Володимирович |
||
|ліквідований=19 липня 2020 р.}} |
|||
}} |
|||
'''Тростянецький район''' |
'''Тростянецький район''' — колишній район [[Сумська область|Сумської області]] [[Україна|України]]. Районний центр — [[місто]] [[Тростянець|Тростянець]]. |
||
== Загальна характеристика == |
== Загальна характеристика == |
||
Тростянецький район розташований у південно-східній частині Сумської області, його адміністративний центр — місто Тростянець — за 59 км від обласного центру — м. Суми. Через район проходить Південна |
Тростянецький район розташований у південно-східній частині Сумської області, його адміністративний центр — місто Тростянець — за 59 км від обласного центру — м. [[Суми]]. Через район проходить Південна залізниця з чотирма залізничними станціями (в м. Тростянець розташована станція [[Тростянець-Смородине|Смородине]]) та автомобільна дорога загальнодержавного значення Суми-Олександрія. |
||
Тростянецький район межує з [[Краснопільський район|Краснопільським]], [[Охтирський район|Охтирським]], [[Великописарівський район| |
Тростянецький район межує з [[Краснопільський район (Україна)|Краснопільським]], [[Охтирський район|Охтирським]], [[Великописарівський район|Великописарівським]], [[Лебединський район|Лебединським]] та [[Сумський район|Сумським]] районами [[Сумська область|Сумської області]]. |
||
Рік утворення — 1939. Територія району — 1,047 тис. км² (4,5% території області), у тому числі сільськогосподарські угіддя 63,8 тис. [[Гектар|га]], з них рілля — 47,9 тис. га. до складу району входять 48 населених пунктів, які об'єднані в 1 міську раду, 1 районну та 16 сільських рад. Чисельність населення 39,5 тис. чол. |
Рік утворення — 1939. Територія району — 1,047 тис. км² (4,5 % території області), у тому числі сільськогосподарські угіддя 63,8 тис. [[Гектар|га]], з них рілля — 47,9 тис. га. до складу району входять 48 населених пунктів, які об'єднані в 1 міську раду, 1 районну та 16 сільських рад. Чисельність населення 39,5 тис. чол. |
||
Територія району має густу річкову сітку (8 річок і приток) |
Територія району має густу річкову сітку (8 річок і приток) — [[Ворскла]], [[Боромля (річка)|Боромля]], [[Олешня (притока Ворскли)|Олешня]], [[Дернова (річка)|Дернова]], [[Люджа]], [[Буймер (річка)|Буймер]], [[Ворсклиця]]. Головною річкою є [[Ворскла]] — одна з найчистіших річок в Україні (протяжність її по району 14 км). Крім того, є багато штучно створених водойм, загальна їх площа 608 га. Найбільше водоймище Дейнечне (с. [[Боромля]]), об'єм води якого більше 1 млн. м³. Крім цього, на околиці міста Тростянець розташоване [[Тростянецький парк|Нескучанське]] [[урочище]] з мальовничими природними озерами. |
||
На території Тростянецького району міститься більша частина виходів мінеральних вод. У нинішній час детально досліджені і використовуються два мінеральних джерела, які знаходяться в самому місті на території заводу мінеральних вод. |
На території Тростянецького району міститься більша частина виходів мінеральних вод. У нинішній час детально досліджені і використовуються два мінеральних джерела, які знаходяться в самому місті на території заводу мінеральних вод. |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
Нова історія району розпочинається після поразки козацьких військ у 1652 році в битві під Берестечком, коли населення Волині, Поділля, Київщини почало переселення на землі Слобожанщини. |
Нова історія району розпочинається після поразки козацьких військ у 1652 році в битві під Берестечком, коли населення Волині, Поділля, Київщини почало переселення на землі Слобожанщини. |
||
Основним заняттям населення було землеробство. Довгий час слободою Тростянець володіли нащадки духівника царя Петра І — Надаржинського. Пізніше Тростянець перейшов у володіння Голіциних. Саме у їхньому маєтку в 1864 році гостював молодий композитор П. Чайковський. тут він написав свій перший симфонічний |
Основним заняттям населення було землеробство. Довгий час слободою Тростянець володіли нащадки духівника царя Петра І — Надаржинського. Пізніше Тростянець перейшов у володіння Голіциних. Саме у їхньому маєтку в 1864 році гостював молодий композитор П. Чайковський. тут він написав свій перший симфонічний твір—увертюру до опери «Гроза». У 1889 році Тростянець відвідав А. Чехов, у 1883—1885 роках тут проживав П. Грабовський. |
||
У XIX сторіччі власником земель став цукрозаводчик Л. Є. Кеніг. З його ім'ям пов'язаний початок розвитку промисловості району. Значний поштовх до розвитку промислового будівництва дало прокладення Сумської дільниці Харківсько-Миколаївської залізниці. З'явились цукровий, лісопильний, винокурний заводи, млин та ряд інших підприємств. Напередодні революції 1917 року на підприємствах Тростянецького району працювало 2500 робітників. У радянські часи промисловість району набула значного розвитку. Було збудовано завод «Електропобутприлад», машинобудівний завод, шоколадну фабрику «Україна», продовжили свою роботу цукровий завод, деревообробний комбінат, держлісгосп, комбінат хлібопродуктів та цілий ряд інших підприємств. |
У XIX сторіччі власником земель став цукрозаводчик Л. Є. Кеніг. З його ім'ям пов'язаний початок розвитку промисловості району. Значний поштовх до розвитку промислового будівництва дало прокладення Сумської дільниці Харківсько-Миколаївської залізниці. З'явились цукровий, лісопильний, винокурний заводи, млин та ряд інших підприємств. Напередодні революції 1917 року на підприємствах Тростянецького району працювало 2500 робітників. У радянські часи промисловість району набула значного розвитку. Було збудовано завод «Електропобутприлад», машинобудівний завод, шоколадну фабрику «Україна», продовжили свою роботу цукровий завод, деревообробний комбінат, держлісгосп, комбінат хлібопродуктів та цілий ряд інших підприємств. |
||
Тростянеччина пишається іменами своїх видатних земляків: уродженця Тростянця письменника М.Хвильового, боромлянина поета-пісенника С.Алімова, поета Л.Татаренка. Всьому світові відомий Олімпійський чемпіон, що народився і виріс на тростянецькій землі, — В.Куц. У с.Боромля народився відомий діяч української діаспори у Австралії та Новій Зеландії [[Федорко Василь Омельянович]]. |
Тростянеччина пишається іменами своїх видатних земляків: уродженця Тростянця письменника М.Хвильового, боромлянина поета-пісенника С.Алімова, поета Л.Татаренка. Всьому світові відомий Олімпійський чемпіон, що народився і виріс на тростянецькій землі, — В.Куц. У с. Боромля народився відомий діяч української діаспори у Австралії та Новій Зеландії [[Федорко Василь Омельянович]]. |
||
== Адміністративний устрій == |
== Адміністративний устрій == |
||
Рядок 62: | Рядок 62: | ||
== Населення == |
== Населення == |
||
Динаміка чисельності населення Тростянецького району:<ref>http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm</ref> |
Динаміка чисельності населення Тростянецького району:<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |title=Архівована копія |accessdate=31 липня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223135/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |archivedate=2 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref> |
||
*1970 ‒ 57 570 |
* 1970 ‒ 57 570 |
||
*1979 ‒ 52 147 |
* 1979 ‒ 52 147 |
||
*1989 ‒ 49 326 |
* 1989 ‒ 49 326 |
||
*2001 ‒ 41 977 |
* 2001 ‒ 41 977 |
||
*2012 ‒ 37 108 |
* 2012 ‒ 37 108 |
||
Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F059&ti=19A050201%5F042%5F059%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%D1%F3%EC%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать|language=|trans_title= |publisher=|accessdate=|archiveurl= |archivedate= }}</ref>: |
|||
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення) за переписом 2001 р.<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5 Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць]</ref> |
|||
{{СВ-Таблиця-Піраміда |
|||
{| |
|||
| макс=2092 | всього=42134 |
|||
| ч0=863 | ж0=744 |
|||
| ч5=1131 | ж5=1031 |
|||
| ч10=1522 | ж10=1383 |
|||
| ч15=1318 | ж15=1185 |
|||
| ч20=1185 | ж20=1218 |
|||
| ч25=1374 | ж25=1349 |
|||
| ч30=1190 | ж30=1228 |
|||
| ч35=1412 | ж35=1413 |
|||
| ч40=1595 | ж40=1603 |
|||
| ч45=1419 | ж45=1555 |
|||
| ч50=1323 | ж50=1411 |
|||
| ч55=761 | ж55=942 |
|||
| ч60=1461 | ж60=2092 |
|||
| ч65=866 | ж65=1244 |
|||
| ч70=937 | ж70=1676 |
|||
| ч75=541 | ж75=1420 |
|||
| ч80=215 | ж80=682 |
|||
| ч85=130 | ж85=616 |
|||
}} |
|||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою">{{cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_059&ti=19A050501%5F021%5F059%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE+%F2%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%D1%F3%EC%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=%2E%2E%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F02%2F02%2F&xu=&yp=&lang=1&multilang=uk |title= Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову|accessdate=2023-09-07|archive-date= |archive-url= }}</ref>: |
|||
{|rules="all" style="border: 1px solid #999" |
|||
|- bgcolor="#CD9B9B" |
|||
! Національність |
|||
! Кількість осіб |
|||
! Відсоток |
|||
|- |
|||
| [[Українці в Україні|українці]] |
|||
| align="right"| 35736 |
|||
| align="right"| 84,82 % |
|||
|- |
|||
| [[Росіяни в Україні|росіяни]] |
|||
| align="right"| 5876 |
|||
| align="right"| 13,95 % |
|||
|- |
|||
| [[Білоруси в Україні|білоруси]] |
|||
| align="right"| 181 |
|||
| align="right"| 0,43 % |
|||
|- |
|||
| [[Цигани в Україні|цигани]] |
|||
| align="right"| 57 |
|||
| align="right"| 0,14 % |
|||
|- |
|||
| [[Вірмени в Україні|вірмени]] |
|||
| align="right"| 24 |
|||
| align="right"| 0,06 % |
|||
|- |
|||
| інші |
|||
| align="right"| 260 |
|||
| align="right"| 0,62 % |
|||
|} |
|||
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою"/>: |
|||
{|rules="all" style="border: 1px solid #999" |
|||
|- bgcolor="#CD9B9B" |
|||
! Мова |
|||
! Кількість осіб |
|||
! Відсоток |
|||
|- |
|||
| [[Українська мова в Україні|українська]] |
|||
| align="right"| 36283 |
|||
| align="right"| 86,11 % |
|||
|- |
|||
| [[Російська мова в Україні|російська]] |
|||
| align="right"| 5590 |
|||
| align="right"| 13,27 % |
|||
|- |
|||
| [[Білоруська мова в Україні|білоруська]] |
|||
| align="right"| 73 |
|||
| align="right"| 0,17 % |
|||
|- |
|||
| [[Вірменська мова|вірменська]] |
|||
| align="right"| 18 |
|||
| align="right"| 0,04 % |
|||
|- |
|||
| [[Циганська мова|циганська]] |
|||
| align="right"| 15 |
|||
| align="right"| 0,04 % |
|||
|- |
|||
| інші |
|||
| align="right"| 155 |
|||
| align="right"| 0,37 % |
|||
|} |
|||
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення) за переписом 2001 р.<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=2013-07-31 |archive-date=2013-10-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref> |
|||
{| |
|||
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|''''' |
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|''''' |
||
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська''' |
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська''' |
||
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська''' |
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська''' |
||
| align="center" style="background:#f0f0f0; |
| align="center" style="background:#f0f0f0;«|'''білоруська''' |
||
|- |
|- |
||
| '''Тростянецький район'''||'''86,1'''||'''13,3'''||'''0,2''' |
| '''Тростянецький район'''||'''86,1'''||'''13,3'''||'''0,2''' |
||
Рядок 110: | Рядок 199: | ||
| с. Буймер||96,4||3,6|| |
| с. Буймер||96,4||3,6|| |
||
|- |
|- |
||
| с-ще |
| с-ще Виноградне ||94,4||||3,7 |
||
|- |
|- |
||
| с. Скрягівка ||97,3||2,1||0,5 |
| с. Скрягівка ||97,3||2,1||0,5 |
||
Рядок 166: | Рядок 255: | ||
| с. Станова||95,4||4,2||0,2 |
| с. Станова||95,4||4,2||0,2 |
||
|- |
|- |
||
| |
| |
||
|} |
|} |
||
Рядок 174: | Рядок 263: | ||
Економічний потенціал району становлять 10 промислових, 15 сільськогосподарських підприємств, 19 фермерських господарств та 3 спеціалізовані будівельні організації. |
Економічний потенціал району становлять 10 промислових, 15 сільськогосподарських підприємств, 19 фермерських господарств та 3 спеціалізовані будівельні організації. |
||
Промислова продукція району відома в 25 країнах світу. Основними її виробниками є: ЗАТ |
Промислова продукція району відома в 25 країнах світу. Основними її виробниками є: ЗАТ „Крафт Фудз Україна“», ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод», Тростянецький держлісгосп. |
||
У районі працює 119 малих підприємств з чисельністю працівників на них близько 700 чол. |
У районі працює 119 малих підприємств з чисельністю працівників на них близько 700 чол. |
||
Рядок 180: | Рядок 269: | ||
== Соціальна сфера == |
== Соціальна сфера == |
||
Соціальну сферу району складають: центральна районна лікарня, 2 сільські дільничні лікарні, 5 сільських дільничних лікарських амбулаторій (в тому числі 4 амбулаторії сімейної медицини), 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 15 фельдшерських пунктів та лінійна поліклініка ст. Смородине; 20 загальноосвітніх шкіл та 11 закладів дошкільної освіти (5 міських та 6 сільських) і 1 навчально-виховний комплекс у с. Печини; 60 клубних і бібліотечних установ, 1 дитяча музична школа, 2 народних музеї та 24 музейні кімнати. |
Соціальну сферу району складають: центральна районна лікарня, 2 сільські дільничні лікарні, 5 сільських дільничних лікарських амбулаторій (в тому числі 4 амбулаторії сімейної медицини), 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 15 фельдшерських пунктів та лінійна поліклініка ст. Смородине; 20 загальноосвітніх шкіл та 11 закладів дошкільної освіти (5 міських та 6 сільських) і 1 навчально-виховний комплекс у с. Печини; 60 клубних і бібліотечних установ, 1 дитяча музична школа, 2 народних музеї та 24 музейні кімнати. |
||
== Політика == |
|||
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Тростянецького району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,70 % (проголосували 17 844 із 28 921 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] — 51,12 % (9 121 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]] — 15,69 % (2 799 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]] — 12,56 % (2 241 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]] — 5,62 % (1 002 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]] — 3,49 % (623 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,29 %.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-20}}</ref> |
|||
== Пам'ятки == |
== Пам'ятки == |
||
Рядок 191: | Рядок 283: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.oblrada.sumy.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1847 Сторінка на сайті облради] |
* [http://www.oblrada.sumy.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1847 Сторінка на сайті облради]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} |
||
{{Розташування2|nw=[[Сумський район]]|n=[[Краснопільський район (Україна)|Краснопільський район]]|ne=[[Краснопільський район (Україна)|Краснопільський район]]|w=[[Лебединський район]]|e=[[Краснопільський район (Україна)|Краснопільський район]]|sw=[[Охтирський район]]|s=|se=[[Великописарівський район]]}} |
|||
{{Тростянецький район (Сумська область)|nocat=1}} |
{{Тростянецький район (Сумська область)|nocat=1}} |
||
{{Сумська область}} |
{{Сумська область}} |
||
{{Населені пункти Поворскля}} |
{{Населені пункти Поворскля}} |
||
{{Охтирська округа}} |
{{Охтирська округа}} |
||
{{Вікіфікувати|дата=Травень 2008}} |
|||
{{Ukraine-geo-stub}} |
{{Ukraine-geo-stub}} |
||
{{Портали|Географія|Україна}} |
|||
[[Категорія:Райони Сумської області]] |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Колишні райони Сумської області]] |
|||
[[Категорія:Тростянецький район (Сумська область)| ]] |
[[Категорія:Тростянецький район (Сумська область)| ]] |
||
[[Категорія:Виборчий округ 162]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Україні 1939]] |
Поточна версія на 08:25, 11 червня 2024
Тростянецький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
![]() | |||||
Колишній район на карті Сумська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | ![]() | ||||
Область: | Сумська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5925000000 | ||||
Утворений: | 1939 р. | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 35 067 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1065 км² | ||||
Густота: | 34.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5458 | ||||
Поштові індекси: | 42600—42661 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Тростянець | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 46 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Корж Андрій Володимирович | ||||
Голова РДА: | Бурлака Володимир Миколайович[1] | ||||
Вебсторінка: | Тростянецька РДА Тростянецька районна рада | ||||
Адреса: | 42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 3, 5-13-60 | ||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
| |||||
|
Тростянецький район — колишній район Сумської області України. Районний центр — місто Тростянець.
Тростянецький район розташований у південно-східній частині Сумської області, його адміністративний центр — місто Тростянець — за 59 км від обласного центру — м. Суми. Через район проходить Південна залізниця з чотирма залізничними станціями (в м. Тростянець розташована станція Смородине) та автомобільна дорога загальнодержавного значення Суми-Олександрія.
Тростянецький район межує з Краснопільським, Охтирським, Великописарівським, Лебединським та Сумським районами Сумської області.
Рік утворення — 1939. Територія району — 1,047 тис. км² (4,5 % території області), у тому числі сільськогосподарські угіддя 63,8 тис. га, з них рілля — 47,9 тис. га. до складу району входять 48 населених пунктів, які об'єднані в 1 міську раду, 1 районну та 16 сільських рад. Чисельність населення 39,5 тис. чол.
Територія району має густу річкову сітку (8 річок і приток) — Ворскла, Боромля, Олешня, Дернова, Люджа, Буймер, Ворсклиця. Головною річкою є Ворскла — одна з найчистіших річок в Україні (протяжність її по району 14 км). Крім того, є багато штучно створених водойм, загальна їх площа 608 га. Найбільше водоймище Дейнечне (с. Боромля), об'єм води якого більше 1 млн. м³. Крім цього, на околиці міста Тростянець розташоване Нескучанське урочище з мальовничими природними озерами.
На території Тростянецького району міститься більша частина виходів мінеральних вод. У нинішній час детально досліджені і використовуються два мінеральних джерела, які знаходяться в самому місті на території заводу мінеральних вод.
Перші відомості про заселення території району датовані УІІІ-Х століттями, про що свідчать виявлені городище та курганний могильник сіверян.
Теперішня назва населеного пункту походить від однойменної річки Тростинки, яка перестала існувати у XIX столітті.
Є ще одна версія стосовно назви поселення. Наші пращури «тростянцями» називали сухі острівці серед заболоченої місцевості. Козацька слобода Тростянець дійсно будувалася серед боліт перед Охтирською горою у 1660 році.
Нова історія району розпочинається після поразки козацьких військ у 1652 році в битві під Берестечком, коли населення Волині, Поділля, Київщини почало переселення на землі Слобожанщини.
Основним заняттям населення було землеробство. Довгий час слободою Тростянець володіли нащадки духівника царя Петра І — Надаржинського. Пізніше Тростянець перейшов у володіння Голіциних. Саме у їхньому маєтку в 1864 році гостював молодий композитор П. Чайковський. тут він написав свій перший симфонічний твір—увертюру до опери «Гроза». У 1889 році Тростянець відвідав А. Чехов, у 1883—1885 роках тут проживав П. Грабовський.
У XIX сторіччі власником земель став цукрозаводчик Л. Є. Кеніг. З його ім'ям пов'язаний початок розвитку промисловості району. Значний поштовх до розвитку промислового будівництва дало прокладення Сумської дільниці Харківсько-Миколаївської залізниці. З'явились цукровий, лісопильний, винокурний заводи, млин та ряд інших підприємств. Напередодні революції 1917 року на підприємствах Тростянецького району працювало 2500 робітників. У радянські часи промисловість району набула значного розвитку. Було збудовано завод «Електропобутприлад», машинобудівний завод, шоколадну фабрику «Україна», продовжили свою роботу цукровий завод, деревообробний комбінат, держлісгосп, комбінат хлібопродуктів та цілий ряд інших підприємств.
Тростянеччина пишається іменами своїх видатних земляків: уродженця Тростянця письменника М.Хвильового, боромлянина поета-пісенника С.Алімова, поета Л.Татаренка. Всьому світові відомий Олімпійський чемпіон, що народився і виріс на тростянецькій землі, — В.Куц. У с. Боромля народився відомий діяч української діаспори у Австралії та Новій Зеландії Федорко Василь Омельянович.
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 16 сільських рад, які об'єднують 48 населений пункт та підпорядковані Тростянецькій районній раді[2].
Динаміка чисельності населення Тростянецького району:[3]
- 1970 ‒ 57 570
- 1979 ‒ 52 147
- 1989 ‒ 49 326
- 2001 ‒ 41 977
- 2012 ‒ 37 108
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 19 243 | 3516 | 2503 | 5571 | 4964 | 2559 | 130 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 22 792 | 3158 | 2403 | 5593 | 6000 | 5022 | 616 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 35736 | 84,82 % |
росіяни | 5876 | 13,95 % |
білоруси | 181 | 0,43 % |
цигани | 57 | 0,14 % |
вірмени | 24 | 0,06 % |
інші | 260 | 0,62 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 36283 | 86,11 % |
російська | 5590 | 13,27 % |
білоруська | 73 | 0,17 % |
вірменська | 18 | 0,04 % |
циганська | 15 | 0,04 % |
інші | 155 | 0,37 % |
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення) за переписом 2001 р.[6]
українська | російська | білоруська | |
Тростянецький район | 86,1 | 13,3 | 0,2 |
м. Тростянець | 90,7 | 8,5 | 0,2 |
с. Білка | 96,8 | 2,9 | 0,2 |
с. Вишневе | 90,5 | 7,9 | 1,6 |
с. Грузьке | 94,7 | 3,5 | 0,9 |
с. Микитівка | 99,4 | 0,3 | 0,3 |
с. Новоселівка | 88,4 | 11,6 | |
с. Олексине | 92,6 | 7,2 | 0,2 |
с. Хвощова | 97,8 | 2,2 | |
с. Боромля | 95,0 | 4,7 | 0,1 |
с. Вовків | 97,8 | 2,2 | |
с. Мозкове | 84,6 | 15,4 | |
с. Новгородське | 95,2 | 4,6 | |
с. Пархомівка | 91,7 | 8,3 | |
с. Першотравневе | 91,5 | 8,5 | |
с. Шевченків гай | 83,3 | 16,7 | |
с. Буймер | 96,4 | 3,6 | |
с-ще Виноградне | 94,4 | 3,7 | |
с. Скрягівка | 97,3 | 2,1 | 0,5 |
с. Гребениківка | 93,2 | 6,4 | 0,1 |
с. Братське | 96,7 | 3,3 | |
с. Градське | 96,0 | 4,0 | |
с. Набережне | 96,4 | 3,6 | |
с. Дернове | 12,7 | 87,1 | |
с. Рябівка | 65,0 | 35,0 | |
с. Жигайлівка | 95,9 | 3,7 | 0,1 |
с. Зарічне | 94,3 | 5,7 | |
с. Лучка | 92,3 | 7,2 | 0,6 |
с. Кам'янка | 90,9 | 8,9 | 0,1 |
с. Кам'янецьке | 19,7 | 77,1 | |
с. Криничне | 89,2 | 8,3 | 2,2 |
с-ще Лісне | 93,5 | 6,5 | |
с. Машкове | 97,5 | 2,5 | |
с. Люджа | 20,0 | 79,6 | 0,2 |
с. Мартинівка | 98,5 | 1,5 | |
с. Артемо-Растівка | 99,1 | 0,9 | |
с. Золотарівка | 97,0 | 3,0 | |
с. Мащанка | 97,3 | 2,7 | |
с. Ницаха | 15,6 | 84,1 | 0,2 |
с. Новоукраїнка | 94,3 | 5,7 | |
с. Печини | 13,5 | 86,5 | |
с. Савелове | 7,7 | 92,3 | |
с. Семереньки | 92,8 | 7,2 | |
с. Поляне | 19,7 | 80,1 | 0,2 |
с. Станова | 95,4 | 4,2 | 0,2 |
У районі розвинуті промислова та сільськогосподарська галузі.
Економічний потенціал району становлять 10 промислових, 15 сільськогосподарських підприємств, 19 фермерських господарств та 3 спеціалізовані будівельні організації.
Промислова продукція району відома в 25 країнах світу. Основними її виробниками є: ЗАТ „Крафт Фудз Україна“», ВАТ «Тростянецький машинобудівний завод», Тростянецький держлісгосп.
У районі працює 119 малих підприємств з чисельністю працівників на них близько 700 чол.
Соціальну сферу району складають: центральна районна лікарня, 2 сільські дільничні лікарні, 5 сільських дільничних лікарських амбулаторій (в тому числі 4 амбулаторії сімейної медицини), 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 15 фельдшерських пунктів та лінійна поліклініка ст. Смородине; 20 загальноосвітніх шкіл та 11 закладів дошкільної освіти (5 міських та 6 сільських) і 1 навчально-виховний комплекс у с. Печини; 60 клубних і бібліотечних установ, 1 дитяча музична школа, 2 народних музеї та 24 музейні кімнати.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тростянецького району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,70 % (проголосували 17 844 із 28 921 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,12 % (9 121 виборців); Юлія Тимошенко — 15,69 % (2 799 виборців), Олег Ляшко — 12,56 % (2 241 виборців), Анатолій Гриценко — 5,62 % (1 002 виборців), Сергій Тігіпко — 3,49 % (623 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,29 %.[7]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тростянецький район (Сумська область) |
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 травня 2020 року № 368/2020-рп «Про призначення В.Бурлаки головою Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Тростянецького району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 20 березня 2016.
- Сторінка на сайті облради[недоступне посилання з жовтня 2019]
Сумський район | Краснопільський район | Краснопільський район |
Лебединський район | ![]() |
Краснопільський район |
Охтирський район | Великописарівський район |
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|