Венеція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
RarBot (обговорення | внесок)
Боти
3 219 750 редагувань
м Населення з вікіданих (2023) до картки
(Не показані 27 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 13: Рядок 13:
| longs = 9
| longs = 9
| висота = 2
| висота = 2
| населення = 260802
| населення = 250369
| рік_насел = 01-01-2023
| рік_насел = 30-5-2018<ref>[http://demo.istat.it/bilmens2018gen/index.html Dato Istat] - Постійне населення станом на 30 травня 2018 року.</ref>
| площа = 414,573211
| площа = 414,573211
| густота = 625,37
| густота = 602,0
| поштові_індекси = 30100
| поштові_індекси = 30100
| телефонний_код = 041
| телефонний_код = 041
Рядок 25: Рядок 25:
| www = http://www.comune.venezia.it/
| www = http://www.comune.venezia.it/
}}
}}
'''Вене́ція''' ({{lang-it|Venezia}}, {{lang-vec|Venesia}})&nbsp;— місто та [[муніципалітет]] в [[Італія|Італії]], у регіоні [[Венето]]. Адміністративний центр регіону. Розташоване на північному сході країни, на 117 невеликих островах у [[Венеціанська лагуна|Венеціанській лагуні]] [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Віддалене від Риму на 400 км<ref>Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів</ref>. Колишня столиця олігархічно-купецької [[Венеціанська республіка|Венеціанської республіки]]. Один з великих культурних центрів епохи [[Ренесанс]]у. Батьківщина [[Антоніо Вівальді]]. Великий італійський туристичний центр. Населення&nbsp;— {{formatnum:259263}} {{МНОЖИНА:259263|особа|особи|осіб}} (2012)<ref name="dem1">{{cite web |url=http://www.demo.istat.it/bil2012/index.html |title = Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня |publisher=[[ISTAT]] |accessdate=14 березня 2014}}{{ref-it}}</ref>. Близько 60 тисяч проживають в історичній частині міста, решта&nbsp;— на материковій частині муніципалітету та інших островах лагуни<ref>[http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/8360253.stm BBC News: Mock funeral for Venice's 'death']{{ref-en}}</ref>. Свято муніципалітету&nbsp;— [[21 листопада]]. Патрон&nbsp;— святий [[Марко (євангеліст)|Марк]], символом якого є лев, закарбований на прапорі і гербі міста.
'''Вене́ція''' ({{lang-it|Venezia}}, {{lang-vec|Venesia}}, {{lang-sl|Benetke}})&nbsp;— місто та [[муніципалітет]] в [[Італія|Італії]], у регіоні [[Венето]]. Адміністративний центр регіону. Розташоване на північному сході країни, на 117 невеликих островах у [[Венеційська лагуна|Венеційській лагуні]] [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Віддалене від Рима на 400 км<ref>Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів</ref>. Колишня столиця олігархічно-купецької [[Венеційська республіка|Венеційської республіки]]. Один з великих культурних центрів епохи [[Ренесанс]]у. Батьківщина [[Антоніо Вівальді]]. Великий італійський туристичний центр. Населення&nbsp;— {{formatnum:259263}} {{МНОЖИНА:259263|особа|особи|осіб}} (2012)<ref name="dem1">{{cite web |url=http://www.demo.istat.it/bil2012/index.html |title=Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня |publisher=[[ISTAT]] |accessdate=14 березня 2014 |archive-date=18 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140318064154/http://demo.istat.it/bil2012/index.html }}{{ref-it}}</ref>. Близько 60 тисяч проживають в історичній частині міста, решта&nbsp;— на материковій частині муніципалітету та інших островах лагуни<ref>[http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/8360253.stm BBC News: Mock funeral for Venice's 'death']{{ref-en}}</ref>. Свято муніципалітету&nbsp;— [[21 листопада]]. Патрон&nbsp;— святий [[Марко (євангеліст)|Марко]], символом якого є крилатий лев, зображений на прапорі і гербі міста.


== Назва ==
== Назва ==
* '''Вене́ція''' ({{lang-it|Venezia}}, {{IPA2|veˈnɛttsja}}; {{lang-la|Venetiae}})&nbsp;— сучасна італійська назва.
* '''Вене́ція''' ({{lang-it|Venezia}}, {{IPA2|veˈnɛttsja}}; {{lang-la|Venetiae}})&nbsp;— італійська назва
* '''Вене́сія''' ({{lang-vec|Venesia}}, {{IPA2|veˈnɛsja}})
* '''Вене́сія''' ({{lang-vec|Venesia}}, {{IPA2|veˈnɛsja}}) — венеційська назва
* '''Бене́тки''' ({{lang-sl|Benetke}}, {{lang2|cz|sk|Benátky}}) — словенська назва
⚫
* '''Град Венецький'''<ref name="Седовський">[http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto59.htm ''Яків Седовський''. ΑΝΑΘΗΜΑ ΤΗΣ ΤΙΜΗΣ]</ref>&nbsp;— від {{lang-la|Venetiarum Civitas}}.
* '''Мле́ці''' ({{lang2|bs|hr|Mleci}}, {{lang2|sr|cnr|Млеци}})&nbsp;— назва у південнослов'янських мовах<ref>[http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search_by_id&id=e1ljWhE%3D&keyword=Mleci Hrvatski jezični portal]</ref>
⚫
* '''Венецький Град'''<ref name="Седовський">{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto59.htm |title=''Яків Седовський''. ΑΝΑΘΗΜΑ ΤΗΣ ΤΙΜΗΣ |accessdate=30 жовтня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305001505/http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto59.htm }}</ref>&nbsp;— (від {{lang-la|Venetiarum Civitas}})


== Географія ==
== Географія ==
Порт на [[Адріатичне море|Адріатичному морі]] (вантажообіг понад 20 млн тонн на рік); міжнародний аеропорт ім. [[Марко Поло]]. Історичний центр розміщений на 118 островах Венеціанської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуто близько 400 мостів (зокрема [[Ріальто]] і так званий [[міст Зітхань]], обидва побудовані в кінці [[16 століття|XVI століття]]).
Порт на [[Адріатичне море|Адріатичному морі]] (вантажообіг понад 20 млн тонн на рік); міжнародний аеропорт ім. [[Марко Поло]]. Історичний центр розміщений на 118 островах Венеційської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуто близько 400 мостів (зокрема [[Ріальто]] і так званий [[міст Зітхань]], обидва побудовані в кінці [[16 століття|XVI століття]]).


Промислово-портова частина Венеції материкова. <br/>[[Суднобудування]] і судноремонт, [[кольорова металургія]], нафтопереробна, хімічна, електротехнічна, легка промисловість. <br/>Ремісниче виробництво художніх виробів зі скла (острів [[Мурано]]; музей), мережив (острів [[Бурано]]), [[Мозаїка|мозаїки]]. <br/>[[Університет]], консерваторія ([[1916]]). Музеї (зокрема Галерея Академії мистецтв). Перший загальнодоступний оперний театр ([[1637]]–[[1812]]), оперний театр «Феніче» ([[1792]]).
Промислово-портова частина Венеції материкова. <br/>[[Суднобудування]] і судноремонт, [[кольорова металургія]], нафтопереробна, хімічна, електротехнічна, легка промисловість. <br/>Ремісниче виробництво художніх виробів зі скла (острів [[Мурано]]; музей), мережив (острів [[Бурано]]), [[Мозаїка|мозаїки]]. <br/>[[Університет]], консерваторія ([[1916]]). Музеї (зокрема Галерея Академії мистецтв). Перший загальнодоступний оперний театр ([[1637]]–[[1812]]), оперний театр «Феніче» ([[1792]]).
Рядок 39: Рядок 41:
Острівна Венеція — морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Внутрішньоміські перевезення на моторних судах, [[гондола]]х, [[баржа]]х.
Острівна Венеція — морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Внутрішньоміські перевезення на моторних судах, [[гондола]]х, [[баржа]]х.


Уздовж каналів і вузьких кривих вулиць розміщені багато декоровані церкви, палаци. На центральній площі [[Сан-Марко (площа)|Сан-Марко]] — собор ([[IX століття|IX]]—[[XV століття]]), [[Палац дожів]] ([[XIV століття|XIV]]—[[XV століття|XV]] століть), Стара бібліотека Сан-Марко ([[XVI століття]]), будівлі релігійних братств (шкіл), монастирі. Місто і лагуна внесені до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини]].
Уздовж каналів і вузьких кривих вулиць розміщені багато декоровані церкви, палаци. На центральній [[Площа святого Марка|площі Сан-Марко]] — собор ([[IX століття|IX]]—[[XV століття]]), [[Палац дожів (Венеція)|Палац дожів]] ([[XIV століття|XIV]]—[[XV століття|XV]] століть), Стара бібліотека Сан-Марко ([[XVI століття]]), будівлі релігійних братств (шкіл), монастирі. Місто і лагуна внесені до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини]].


=== Клімат ===
=== Клімат ===
Венеція знаходиться в зоні [[Вологий субтропічний клімат|вологого субтропічного клімату]] (''Cfa'' за [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією кліматів Кеппена]]). Для Венеції характерно тривале спекотне літо з середньою температурою приблизно 23 градуси в липні (найтеплішому місяці), і м'якою зимою (середня температура січня дорівнює +2,5 градуса). Взимку іноді бувають заморозки і снігопади.
Венеція знаходиться в зоні [[Вологий субтропічний клімат|вологого субтропічного клімату]] (''Cfa'' за [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією кліматів Кеппена]]). Для Венеції характерне тривале спекотне літо з середньою температурою приблизно 23 градуси в липні (найтеплішому місяці) та м'якою зимою (середня температура січня дорівнює +2,5 градуса). Узимку іноді бувають приморозки і снігопади.


Венеція — південне місто, лежить приблизно на широті Криму.
Венеція — південне місто, лежить приблизно на широті Криму.
Рядок 90: Рядок 92:


== Історія ==
== Історія ==
{{main|Венеціанська республіка|Повені в Венеції|Повінь у Венеції (1966)}}
{{main|Венеційська республіка|Повені в Венеції|Повінь у Венеції (1966)}}
Перше поселення в Венеції на Ріва-Альта ([[Ріальто (квартал Венеції)|Ріальто]]) було засноване близько [[421]] року, міське поселення на островах [[Венеціанська лагуна|Венеціанської лагуни]] почало будуватися у другій половині [[VI століття]]<ref name='punta'>{{книга|автор=Ignazio del Punta.|заголовок=An Illustrated history of Venice|издательство=Pacini Editore (Pisa)|рік=2008|сторінки=11|isbn=9788863150124}}</ref>. З [[IX століття|IX]]—[[X століття|X]] по [[XVI століття]]&nbsp;— великий центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. У [[Середньовіччя|середні віки]] [[республіка]] (з кінця [[XIII століття]] олігархічна, під керівництвом [[дож]]а) із значною підвладною територією. У [[1797]]–[[1805]] і [[1815]]–[[1866]] Венеція&nbsp;— володіння [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]].
Перше поселення в Венеції на Ріва-Альта ([[Ріальто (квартал Венеції)|Ріальто]]) було засноване близько [[421]] року, міське поселення на островах [[Венеційська лагуна|Венеційської лагуни]] почало будуватися у другій половині [[VI століття]]<ref name='punta'>{{книга|автор=Ignazio del Punta.|заголовок=An Illustrated history of Venice|издательство=Pacini Editore (Pisa)|рік=2008|сторінки=11|isbn=9788863150124}}</ref>. З [[IX століття|IX]]—[[X століття|X]] по [[XVI століття]]&nbsp;— великий центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. У [[Середньовіччя|середні віки]] [[республіка]] (з кінця [[XIII століття]] олігархічна, під керівництвом [[дож]]а) із значною підвладною територією. У [[1797]]–[[1805]] і [[1815]]–[[1866]] Венеція&nbsp;— володіння [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]].


Під час 18-го століття, Венеція стала ймовірно найвитонченішим і елегантним містом Європи, і значно вплинула на розвиток мистецтва, архітектури і літератури.
Під час 18-го століття, Венеція стала ймовірно найвитонченішим і елегантним містом Європи, і значно вплинула на розвиток мистецтва, архітектури і літератури.


Під час [[Друга світова війна|Другої Світової Війни]], історичне місто майже не зазнало атак, єдине відзначене агресивне втручання було під час [[Operation Bowler|операції Боулера]], успішної операції [[Повітряні сили Великої Британії|повітряних сил Великої Британії]], що здійснили удар по Німецьким військово-морським силам в березні 1945. Усі цілі були уражені практично без архітектурних пошкоджень самого міста.<ref>{{cite news| url=http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1508776/Group-Captain-George-Westlake.html | work=The Daily Telegraph | location=London | title=Group Captain George Westlake | date=26 January 2006 | accessdate=13 June 2013}}</ref>
Під час [[Друга світова війна|Другої Світової Війни]], історичне місто майже не зазнало атак, єдине відзначене агресивне втручання було під час [[Operation Bowler|операції Боулера]], успішної операції [[Повітряні сили Великої Британії|повітряних сил Великої Британії]], що здійснили удар по Німецьким військово-морським силам в березні 1945. Усі цілі були уражені практично без архітектурних пошкоджень самого міста.<ref>{{cite news | url=http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1508776/Group-Captain-George-Westlake.html | work=The Daily Telegraph | location=London | title=Group Captain George Westlake | date=26 January 2006 | accessdate=13 June 2013 | archive-date=23 червня 2017 | archive-url=https://web.archive.org/web/20170623151838/http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1508776/Group-Captain-George-Westlake.html }}</ref>

[[Файл:MunicipalitaVCE.png|міні|Підрозділ на муніципалітет]]


== Адміністративний поділ ==
== Адміністративний поділ ==
Згідно зі статутом комуни Венеція, прийнятому в 1991 році, Венеція є столичним містом Італії. Місцеве самоврядування це мер і міська рада, які обираються населенням.
Згідно зі статутом комуни Венеція, прийнятому в 1991 році, Венеція є столичним містом Італії. Місцеве самоврядування це мер і міська рада, які обираються населенням.


Муніципалітет Венеції адміністративно поділяється на такі муніципалітети:
Гранд-канал (Canal Grande), звиваючись S-подібно, проходить через центр Венеції, ідучи за старим руслом річки. На його берегах, лежать 6 адміністративних районів (''[[сест'єре|sestieri]]''), що утворилися ще в [[Середньовіччя|Середньовіччі]]:
# Муніципалітет Венеція-Мурано-Бурано (інакше знаний як острівна Венеція) (60 198 жителів і 211 км²) (колишні квартали № 1 Сан-Марко — Кастелло — Сант-Елена, № 2 Каннареджо, № 3 Дорсодуро — Сан-Поло — Санта-Кроче, номер 4 Джудекка — Сакка Фізола, номер 7 Мурано і номер 8 Бурано)
# Муніципалітет Лідо-Пеллестріна (інакше знаний як Венеція на узбережжі) (20 183 мешканців і 72 км²) (колишні квартали № 5 Лідо — [[Маламокко]] — Альбероні та № 6 Пеллестрина — Сан-П'єтро-ін-Вольта)
# Муніципалітет Фаваро Венето (23 873 мешканців і 45 км²) (колишній округ 10 Фаваро)
# Муніципалітет Местре-Карпенедо (інакше знаний як центр Местре) (89 373 мешканців і 24 км²) (колишній квартал 11 Карпенедо Біссуола, номер 15 Пьяве 1866, номер 13 Сан-Лоренцо 25 квітня, номер 12 Терральо)
# Муніципалітет Чіріньяго-Зеларіно (інакше знанй як Местре захід) (39 083 мешканців і 26 км²) (колишні квартали № 14 Чипресіна — Зеларіно — Трівіньяно і № 16 Чиріньяго — Газера)
# Муніципалітет Маргера (28 645 жителів і 35 км²) (колишній район 17 Маргера — Катене і номер 18 Мальконтента)

Центральну частину острівної Венеції перетинає Великий канал, який звивається у формі букви S, слідуючи стародавньому руслу річки. На його берегах лежать 6 історичних підрозділів ('' [[Сест'єре|sestieri]] ''), утворених у [[Середньовіччя|Середньовіччі]]:
{|
{|
|+'''Мапа адміністративного поділу Венеції'''
|+'''Мапа адміністративного поділу Венеції'''
Рядок 108: Рядок 120:
||
||
* <span style="background:purple;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Каннареджо]] (Cannaregio)
* <span style="background:purple;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Каннареджо]] (Cannaregio)
* <span style="background:blue;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Кастелло]] (Castello)
* <span style="background:blue;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Кастелло]] (Castello), включаючи острів [[Острів Святого Михайла|Сан-Мікеле]] (San Michele)
* <span style="background:yellow;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Дорсодуро]] (Dorsoduro)
* <span style="background:yellow;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Дорсодуро]] (Dorsoduro), включаючи острів [[Джудекка]] (Giudecca) e [[Сака Фізола]] (Sacca Fisola)
* <span style="background:teal;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Сан-Марко (район Венеції)|Сан-Марко]] (San Marco)
* <span style="background:teal;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Сан-Марко (район Венеції)|Сан-Марко]] (San Marco), включаючи острів [[Сан-Джорджо-Маджоре (острів)|Сан-Джорджо]] (San Giorgio Maggiore)
* <span style="background:lime;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Сан-Поло]] (San Polo)
* <span style="background:lime;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Сан-Поло]] (San Polo)
* <span style="background:red;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Санта-Кроче]] (Santa Croce)
* <span style="background:red;">&nbsp;&nbsp;&nbsp;</span>&nbsp;[[Санта-Кроче]] (Santa Croce), включаючи острів Тронкетто (Tronchetto)
|}[[Файл:Venise Aero Pont de la Liberté.jpg|250px|thumb|right|[[Міст делла Ліберта|Міст Свободи]], що з'єднує Венецію з материком]]
|}[[Файл:Venise Aero Pont de la Liberté.jpg|250px|thumb|right|[[Міст делла Ліберта|Міст Свободи]], що з'єднує Венецію з материком]]


Інші райони острівної Венеції — це острови [[Мурано]] (Murano), [[Бурано]] (Burano), [[Маццорбо]] (Mazzorbo) і [[Торчелло]] (Torcello), розташовані на північний схід від центру.
На материковій частині розташований район (''frazione'') [[Местре]], з яким Венеція зв'язана [[Міст делла Ліберта|мостом Свободи]].

Узбережжя Венеції розташоване на південь від історичного центру і включає острови [[Лідо (острови)|Лідо]] і Пеллестріна.

Історичний центр з'єднаний [[Міст делла Ліберта|мостом Свободи]] (Ponte della Libertà) на материковій, на якому стоїть густонаселене селище [[Местре]] (Mestre).


=== Сусідні муніципалітети ===
=== Сусідні муніципалітети ===
Рядок 143: Рядок 159:
| всього=33783 | країн=142 | Укр=2444 | ЄС=6577 | таблиця=
| всього=33783 | країн=142 | Укр=2444 | ЄС=6577 | таблиця=
| країна1=[[Бангладеш]]у
| країна1=[[Бангладеш]]у
| примітка=<ref>{{cite web| url=http://demo.istat.it/str2015/index.html| title=Cittadini Stranieri| language=італ.| trans_title = іноземні громадяни |publisher=[[ISTAT]] | accessdate=12 серпня 2016}}</ref>
| примітка=<ref>{{cite web| url=http://demo.istat.it/str2015/index.html| title=Cittadini Stranieri| language=італ.| trans_title=іноземні громадяни| publisher=[[ISTAT]]| accessdate=12 серпня 2016| archive-date=13 червня 2016| archive-url=https://web.archive.org/web/20160613091718/http://demo.istat.it/str2015/index.html}}</ref>
}}
}}


Серед іноземців було найбільше жителів [[Бангладеш]] (15,9 %), Молдови (14,3 %) та Румунії (14,0 %).
Серед іноземців було найбільше жителів [[Бангладеш]] (15,9 %), Молдови (14,3 %) та Румунії (14,0 %).


З найближчими містами — [[Падуя]] і [[Тревізо]] Венеція утворює район ''PaTreVe'' з населенням 2,6 млн осіб. Крім італійської мови, поширений венеціанський діалект [[Венеційська мова|венетської мови]].
З найближчими містами — [[Падуя]] і [[Тревізо]] Венеція утворює район ''PaTreVe'' з населенням 2,6 млн осіб. Крім італійської мови, поширений венеційський діалект [[Венеційська мова|венетської мови]].


== Релігія ==
== Релігія ==
* Центр [[Венеціанський патріархат|Венеціанського патріархату]] [[Католицька церква в Італії|Католицької церкви]].
* Центр [[Венеційський патріархат|Венеційського патріархату]] [[Католицька церква в Італії|Католицької церкви]].


== Культура ==
== Культура ==
Рядок 162: Рядок 178:
[[Гранд-канал|Великий канал]] (Гранд-канал, ({{lang-it|Canal Grande}}) — головна вулиця Венеції. Для пішоходів майже недоступна.
[[Гранд-канал|Великий канал]] (Гранд-канал, ({{lang-it|Canal Grande}}) — головна вулиця Венеції. Для пішоходів майже недоступна.


Колекція Пеґі Гуґенгайм&nbsp;— художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі.<ref>Міла Тєшаєва: Дивовид // [[Український тиждень]] №&nbsp;3 (168) від 21 січня 2011 [http://www.tyzhden.ua/Travel/6958 Посилання]</ref>.
Колекція Пеґі Гуґенгайм&nbsp;— художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі.<ref>Міла Тєшаєва: Дивовид // [[Український тиждень]] №&nbsp;3 (168) від 21 січня 2011 [http://www.tyzhden.ua/Travel/6958 Посилання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111213014907/http://tyzhden.ua/Travel/6958 |date=13 грудня 2011 }}</ref>.


=== Освіта ===
=== Освіта ===
Бібліотека Марчіана — найбільша бібліотека міста, розташована на площі Святого Марка (заснована 1468). У Державному архіві Венеції зберігаються історичні документи з моменту утворення Венеціанської республіки. Публічна бібліотека фонду Кверини Стампалія.
Бібліотека Марчіана — найбільша бібліотека міста, розташована на площі Святого Марка (заснована 1468). У Державному архіві Венеції зберігаються історичні документи з моменту утворення Венеційської республіки. Публічна бібліотека фонду Кверини Стампалія.


Діє Венеціанська консерваторія (заснована в 1876 році, розташована в палаці Пізані) і Військово-морське училище Франческо Морозіні (навчальний заклад [[Військово-морські сили Італії|ВМС Італії]], засноване в 1937 році).
Діє Венеційська консерваторія (заснована в 1876 році, розташована в палаці Пізані) і Військово-морське училище Франческо Морозіні (навчальний заклад [[Військово-морські сили Італії|ВМС Італії]], засноване в 1937 році).


* Університет Ка 'Фоскарі — державний вищий навчальний заклад широкого профілю, заснований в 1868 році. Розташований в історичному центрі в палаці Ка 'Фоскарі.
* Університет Ка 'Фоскарі — державний вищий навчальний заклад широкого профілю, заснований в 1868 році. Розташований в історичному центрі в палаці Ка 'Фоскарі.
Рядок 178: Рядок 194:
San Marco, 30100 Venice, Italy - panoramio (680).jpg|[[Собор святого Марка]]
San Marco, 30100 Venice, Italy - panoramio (680).jpg|[[Собор святого Марка]]
Redentore01.jpg|[[Церква Іль Реденторе]]
Redentore01.jpg|[[Церква Іль Реденторе]]
Basilica di Santa Maria dei Frari - Venezia.jpg|[[Собор Санта-Марія Глоріоза деї Фрарі]]
Basilica di Santa Maria dei Frari - Venezia.jpg|[[Собор Санта-Марія-Глоріоза-дей-Фрарі]]
Santa Maria dei Miracoli (facciata).jpg|[[Санта-Марія-дей-Міраколі (Венеція)|Церква Санта-Марія-дей-Міраколі]]
Santa Maria dei Miracoli (facciata).jpg|[[Санта-Марія-дей-Міраколі (Венеція)|Церква Санта-Марія-дей-Міраколі]]
Wenecja Santa Maria della Salute.JPG|[[Собор Санта-Марія делла Салюте]]
Wenecja Santa Maria della Salute.JPG|[[Собор Санта-Марія-делла-Салюте]]
Chiesa Gesuati Venezia.JPG|[[Церква Джезуаті]]
Chiesa Gesuati Venezia.JPG|[[Церква Джезуаті]]
Chiesa di S.Giorgio dei Greci.jpg|Церква Сан-Джорджо дей Гречі
Chiesa di S.Giorgio dei Greci.jpg|Церква Сан-Джорджо-дей-Гречі
Madonna dell'Orto.jpg|[[Церква Мадонна делл'Орто]]
Madonna dell'Orto.jpg|[[Церква Мадонна делл-Орто]]
Chiesa di San Barnaba - Venezia.jpg|Церква Сан-Барнаба
Chiesa di San Barnaba - Venezia.jpg|Церква Сан-Барнаба
Chiesa di S.Michele in Isola, north exposure.jpg|Церква Сан-Мікеле
Chiesa di S.Michele in Isola, north exposure.jpg|Церква Сан-Мікеле
Рядок 208: Рядок 224:
* [[Джорджоне]] (1477?–1510) — художник
* [[Джорджоне]] (1477?–1510) — художник
* [[Тіціан]] (1480/1485–1576) — художник
* [[Тіціан]] (1480/1485–1576) — художник
* [[Якопо Робусті]], відомий як [[Тінторетто]] (1518—1594) — художник
* [[Якопо Робусті]], знаний як [[Тінторетто]] (1518—1594) — художник
* [[Себастьяно дель Пьомбо]](1485?—1547) — художник
* [[Себастьяно дель Пьомбо]](1485?—1547) — художник
* [[Паоло Веронезе]] (1528—1588) — художник
* [[Паоло Веронезе]] (1528—1588) — художник
Рядок 233: Рядок 249:


* Джуліо Камілло Дельмініо (1480—1544)&nbsp;— філософ<ref>{{cite web
* Джуліо Камілло Дельмініо (1480—1544)&nbsp;— філософ<ref>{{cite web
|url = https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/memory/pogruzhenie-v-pamjat/
|url = https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/memory/pogruzhenie-v-pamjat/
|title = Занурення в пам'ять
|title = Занурення в пам'ять
|author = Мальцев О.В.
|author = Мальцев О.В.
|date = 19.07.2018
|date = 19.07.2018
|website = oleg-maltsev.com
|website = oleg-maltsev.com
|publisher =
|publisher =
|accessdate = 2018-12-04
|accessdate = 2018-12-04
|lang = uk
|lang = uk
|archive-date = 4 грудня 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181204195142/https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/memory/pogruzhenie-v-pamjat/
}}</ref>.
}}</ref>.


Рядок 260: Рядок 278:
Зображення:Guardia Costera.jpg|Прибрежна охорона (Guardia Costiera)
Зображення:Guardia Costera.jpg|Прибрежна охорона (Guardia Costiera)
Зображення:Scala Contarini del Bovolo.JPG|Палаццо Контаріні Боволо
Зображення:Scala Contarini del Bovolo.JPG|Палаццо Контаріні Боволо
Зображення:Campo San Boldo (Venice).jpg|[[Vera da pozzo|Венеціанська криниця]]
Зображення:Campo San Boldo (Venice).jpg|[[Vera da pozzo|Венеційська криниця]]
Зображення:ItFontana_pubblica_venezia.jpg|Громадський фонтан в [[Дорсодуро]]
Зображення:ItFontana_pubblica_venezia.jpg|Громадський фонтан в [[Дорсодуро]]
Зображення:Torri dell'Arsenale.JPG|Арсенал
Зображення:Torri dell'Arsenale.JPG|Арсенал
Рядок 270: Рядок 288:


== Цікаві факти ==
== Цікаві факти ==
* За результатами опитування, яке провів журнал ''[[Forbes (журнал)|Forbes]]'' серед фахівців у 2010 році, Венеція потрапила до дванадцятки найкрасивіших міст світу<ref>[http://www.forbes.com/2010/01/22/paris-london-travel-lifestyle-travel-tourism-new-york-top-ten-cities.html World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010]</ref>.
* За результатами опитування, яке провів журнал ''[[Forbes (журнал)|Forbes]]'' серед фахівців у 2010 році, Венеція потрапила до дванадцятки найкрасивіших міст світу;<ref>{{Cite web |url=http://www.forbes.com/2010/01/22/paris-london-travel-lifestyle-travel-tourism-new-york-top-ten-cities.html |title=World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010 |accessdate=12 січня 2014 |archive-date=13 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171113042101/https://www.forbes.com/2010/01/22/paris-london-travel-lifestyle-travel-tourism-new-york-top-ten-cities.html/ }}</ref>
* Венеція є [[Місто без автомобілів|містом без автомобілів]];
* Із кожним роком Венеція все більше йде під воду, науковці прогнозують, що до 2098 року міста більше не буде на карті.<ref>{{Cite news|url=https://wanna.com.ua/podorozhi/tsikavi-fakti-pro-venetsiyu-yaki-vi-tochno-ne-znali/|title=Цікаві факти про Венецію|last=|first=|date=2018-08-10|language=ru-RU|work=Wanna|accessdate=2018-10-06}}</ref>
* Із кожним роком Венеція все більше йде під воду, науковці прогнозують, що до 2098 року міста більше не буде на карті.<ref>{{Cite news|url=https://wanna.com.ua/podorozhi/tsikavi-fakti-pro-venetsiyu-yaki-vi-tochno-ne-znali/|title=Цікаві факти про Венецію|last=|first=|date=2018-08-10|language=ru-RU|work=Wanna|accessdate=2018-10-06|archive-date=6 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181006195202/https://wanna.com.ua/podorozhi/tsikavi-fakti-pro-venetsiyu-yaki-vi-tochno-ne-znali/}}</ref>


== В художній прозі ==
== В художній прозі ==
Рядок 280: Рядок 299:
* [[Музеї Венеції]]
* [[Музеї Венеції]]
* [[Венеційський кінофестиваль]]
* [[Венеційський кінофестиваль]]
* [[Венеціанський карнавал]]
* [[Венеційський карнавал]]
* [[Венеційський бієнале]]
* [[Венеційський бієнале]]
* [[Венеціанське скло]]
* [[Венеційське скло]]
* [[Венеціанські мости]]
* [[Венеційські мости]]
* [[487 Венеція]] — астероїд, названий на честь міста.
* [[487 Венеція]] — астероїд, названий на честь міста.
* [[Піплмувер (Венеція)]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 290: Рядок 310:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Benigni, Umberto. [http://www.newadvent.org/cathen/15333a.htm Venice] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
* Benigni, Umberto. [http://www.newadvent.org/cathen/15333a.htm Venice] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181023120316/http://www.newadvent.org/cathen/15333a.htm |date=23 жовтня 2018 }} // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
* Chambers, D.S. ''The Imperial Age of Venice, 1380—1580''. London: Thames & Hudson. 1970.
* Chambers, D.S. ''The Imperial Age of Venice, 1380—1580''. London: Thames & Hudson. 1970.
* Lane, Frederic Chapin. ''Venice: Maritime Republic''. 1973.
* Lane, Frederic Chapin. ''Venice: Maritime Republic''. 1973.
Рядок 297: Рядок 317:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{ci}}
{{ci}}
* [http://english.comune.venezia.it// Офіційна сторінка]
* [http://english.comune.venezia.it// Офіційна сторінка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080517140706/http://english.comune.venezia.it/ |date=17 травня 2008 }}
* [http://www.unesco.org/venice UNESCO Venice Office]
* [http://www.unesco.org/venice UNESCO Venice Office] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081203115950/http://www.unesco.org/venice |date=3 грудня 2008 }}
* [http://www.turismovenezia.it/eng// Official Tourism and Events Site of the City of Venice]
* [http://www.turismovenezia.it/eng// Official Tourism and Events Site of the City of Venice] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090222095355/http://www.turismovenezia.it/eng/ |date=22 лютого 2009 }}
{{Пам'ятки Венеції}}
{{Пам'ятки Венеції}}
{{Столиці провінцій Італії}}
{{Столиці провінцій Італії}}
Рядок 310: Рядок 330:
[[Категорія:Венеція| ]]
[[Категорія:Венеція| ]]
[[Категорія:Міста Італії]]
[[Категорія:Міста Італії]]
[[Категорія:Венеціанська лагуна]]
[[Категорія:Венеційська лагуна]]
[[Категорія:Столиці колишніх держав]]
[[Категорія:Столиці колишніх держав]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані у 5 столітті]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані в V столітті]]

Версія за 15:20, 11 червня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Венеція (значення).
Венеція
італ. Venezia
вен. Venesia
Комуна
Герб Прапор
КраїнаІталія Італія
Регіон Венето
ПровінціяВенеція
Код ISTAT027042
Поштові індекси30100
Телефонний код041
Координати45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 12.33583° сх. д. / 45.43750; 12.33583Координати: 45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 12.33583° сх. д. / 45.43750; 12.33583
Висота2 м.н.р.м.
Площа414,573211 км²
Населення250 369 (01-01-2023)
Густота603,92 ос./км²
Розміщення
Commune
 
Мапа
Мапа
Влада
МерGiorgio Orsoni (8-4-2010)
Офіційна сторінка

Вене́ція (італ. Venezia, вен. Venesia, словен. Benetke) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Венето. Адміністративний центр регіону. Розташоване на північному сході країни, на 117 невеликих островах у Венеційській лагуні Адріатичного моря. Віддалене від Рима на 400 км[1]. Колишня столиця олігархічно-купецької Венеційської республіки. Один з великих культурних центрів епохи Ренесансу. Батьківщина Антоніо Вівальді. Великий італійський туристичний центр. Населення — 259 263 особи (2012)[2]. Близько 60 тисяч проживають в історичній частині міста, решта — на материковій частині муніципалітету та інших островах лагуни[3]. Свято муніципалітету — 21 листопада. Патрон — святий Марко, символом якого є крилатий лев, зображений на прапорі і гербі міста.

Назва

Географія

Порт на Адріатичному морі (вантажообіг понад 20 млн тонн на рік); міжнародний аеропорт ім. Марко Поло. Історичний центр розміщений на 118 островах Венеційської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуто близько 400 мостів (зокрема Ріальто і так званий міст Зітхань, обидва побудовані в кінці XVI століття).

Промислово-портова частина Венеції материкова.
Суднобудування і судноремонт, кольорова металургія, нафтопереробна, хімічна, електротехнічна, легка промисловість.
Ремісниче виробництво художніх виробів зі скла (острів Мурано; музей), мережив (острів Бурано), мозаїки.
Університет, консерваторія (1916). Музеї (зокрема Галерея Академії мистецтв). Перший загальнодоступний оперний театр (1637–1812), оперний театр «Феніче» (1792).

Острівна Венеція — морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Внутрішньоміські перевезення на моторних судах, гондолах, баржах.

Уздовж каналів і вузьких кривих вулиць розміщені багато декоровані церкви, палаци. На центральній площі Сан-Марко — собор (IX—XV століття), Палац дожів (XIV—XV століть), Стара бібліотека Сан-Марко (XVI століття), будівлі релігійних братств (шкіл), монастирі. Місто і лагуна внесені до списку Світової спадщини.

Клімат

Венеція знаходиться в зоні вологого субтропічного клімату (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена). Для Венеції характерне тривале спекотне літо з середньою температурою приблизно 23 градуси в липні (найтеплішому місяці) та м'якою зимою (середня температура січня дорівнює +2,5 градуса). Узимку іноді бувають приморозки і снігопади.

Венеція — південне місто, лежить приблизно на широті Криму.

Клімат Венеції
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 6,6 8,6 12,5 16,1 21,5 24,9 27,7 27,5 23,5 18,0 11,6 7,4 17,2
Середня температура, °C 3,3 4,7 8,3 12,0 17,1 20,5 23,0 22,6 18,9 13,8 7,8 4,0 13,0
Середній мінімум, °C −0,1 0,8 4,1 7,8 12,7 16,1 18,3 17,7 14,3 9,6 4,0 0,6 8,8
Норма опадів, мм 47.0 48.3 48.8 70.0 66.0 78.0 63.9 64.8 72.0 73.5 65.5 50.6 748.4
Вологість повітря, % 81 77 75 75 73 74 71 72 75 77 79 81 75.8
Джерело: VENEZIA/TESSERA (VE) 2 m. s.l.m. (a.s.l.)STAZIONE 105 VENEZIA TESSERA medie mensili periodo 61 - 90 / Meteo Aeronautica

Історія

Докладніше: Венеційська республіка, Повені в Венеції та Повінь у Венеції (1966)

Перше поселення в Венеції на Ріва-Альта (Ріальто) було засноване близько 421 року, міське поселення на островах Венеційської лагуни почало будуватися у другій половині VI століття[6]. З IX—X по XVI століття — великий центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. У середні віки республіка (з кінця XIII століття олігархічна, під керівництвом дожа) із значною підвладною територією. У 1797–1805 і 1815–1866 Венеція — володіння Австро-Угорської імперії.

Під час 18-го століття, Венеція стала ймовірно найвитонченішим і елегантним містом Європи, і значно вплинула на розвиток мистецтва, архітектури і літератури.

Під час Другої Світової Війни, історичне місто майже не зазнало атак, єдине відзначене агресивне втручання було під час операції Боулера, успішної операції повітряних сил Великої Британії, що здійснили удар по Німецьким військово-морським силам в березні 1945. Усі цілі були уражені практично без архітектурних пошкоджень самого міста.[7]

Підрозділ на муніципалітет

Адміністративний поділ

Згідно зі статутом комуни Венеція, прийнятому в 1991 році, Венеція є столичним містом Італії. Місцеве самоврядування це мер і міська рада, які обираються населенням.

Муніципалітет Венеції адміністративно поділяється на такі муніципалітети:

  1. Муніципалітет Венеція-Мурано-Бурано (інакше знаний як острівна Венеція) (60 198 жителів і 211 км²) (колишні квартали № 1 Сан-Марко — Кастелло — Сант-Елена, № 2 Каннареджо, № 3 Дорсодуро — Сан-Поло — Санта-Кроче, номер 4 Джудекка — Сакка Фізола, номер 7 Мурано і номер 8 Бурано)
  2. Муніципалітет Лідо-Пеллестріна (інакше знаний як Венеція на узбережжі) (20 183 мешканців і 72 км²) (колишні квартали № 5 Лідо — Маламокко — Альбероні та № 6 Пеллестрина — Сан-П'єтро-ін-Вольта)
  3. Муніципалітет Фаваро Венето (23 873 мешканців і 45 км²) (колишній округ 10 Фаваро)
  4. Муніципалітет Местре-Карпенедо (інакше знаний як центр Местре) (89 373 мешканців і 24 км²) (колишній квартал 11 Карпенедо Біссуола, номер 15 Пьяве 1866, номер 13 Сан-Лоренцо 25 квітня, номер 12 Терральо)
  5. Муніципалітет Чіріньяго-Зеларіно (інакше знанй як Местре захід) (39 083 мешканців і 26 км²) (колишні квартали № 14 Чипресіна — Зеларіно — Трівіньяно і № 16 Чиріньяго — Газера)
  6. Муніципалітет Маргера (28 645 жителів і 35 км²) (колишній район 17 Маргера — Катене і номер 18 Мальконтента)

Центральну частину острівної Венеції перетинає Великий канал, який звивається у формі букви S, слідуючи стародавньому руслу річки. На його берегах лежать 6 історичних підрозділів ( sestieri ), утворених у Середньовіччі:

Мапа адміністративного поділу Венеції
Міст Свободи, що з'єднує Венецію з материком

Інші райони острівної Венеції — це острови Мурано (Murano), Бурано (Burano), Маццорбо (Mazzorbo) і Торчелло (Torcello), розташовані на північний схід від центру.

Узбережжя Венеції розташоване на південь від історичного центру і включає острови Лідо і Пеллестріна.

Історичний центр з'єднаний мостом Свободи (Ponte della Libertà) на материковій, на якому стоїть густонаселене селище Местре (Mestre).

Сусідні муніципалітети

Список муніципалітетів метрополійного міста Венеція.

Демографія

З часів Середньовіччя до Нового часу Венеція була одним з найбільших міст Європи. Так, в XV столітті з населенням 180 тисяч жителів вона поступалася тільки Парижу. Населення історичної Венеції (без урахування материкової частини) продовжувало зростати до середини XX століття, після чого стало стабільно падати, скоротившись з 174,8 тисяч в 1951 році до 58,6 тисяч у 2012 році.Населення за роками:[8]


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживали 33 783 іноземці з 142 країн, серед них 6577 громадян країн Євросоюзу та 2444 громадяни України.[9]

Серед іноземців було найбільше жителів Бангладеш (15,9 %), Молдови (14,3 %) та Румунії (14,0 %).

З найближчими містами — Падуя і Тревізо Венеція утворює район PaTreVe з населенням 2,6 млн осіб. Крім італійської мови, поширений венеційський діалект венетської мови.

Релігія

Культура

Визначні місця

Площа святого Марка (італ. Piazza San Marco) — центральна площа міста.

Острів Святого Михайла (Сан-Мікеле, італ. San Michele) — острів мертвих. 1807 року за розпорядженням Наполеона I був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей, серед них: Ігор Стравінський (з дружиною Вірою), Крістіан Доплер, Сергій Дягілєв, Йосип Бродський, Езра Паунд та ін.

Великий канал (Гранд-канал, (італ. Canal Grande) — головна вулиця Венеції. Для пішоходів майже недоступна.

Колекція Пеґі Гуґенгайм — художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі.[10].

Освіта

Бібліотека Марчіана — найбільша бібліотека міста, розташована на площі Святого Марка (заснована 1468). У Державному архіві Венеції зберігаються історичні документи з моменту утворення Венеційської республіки. Публічна бібліотека фонду Кверини Стампалія.

Діє Венеційська консерваторія (заснована в 1876 році, розташована в палаці Пізані) і Військово-морське училище Франческо Морозіні (навчальний заклад ВМС Італії, засноване в 1937 році).

  • Університет Ка 'Фоскарі — державний вищий навчальний заклад широкого профілю, заснований в 1868 році. Розташований в історичному центрі в палаці Ка 'Фоскарі.
  • Університет Венеції IUAV — державний вищий навчальний заклад архітектурного профілю, заснований в 1926 році.
  • Академія витончених мистецтв — проводить навчання з мистецтвознавчих спеціальностей, заснована урядом Венеції в 1750 році.
  • Міжнародний університет Венеції — міжнародний центр підвищення кваліфікації з гуманітарних напрямків, заснований в 1995 році.

Храми

Відомі особи, пов'язані з Венецією


  • Джуліо Камілло Дельмініо (1480—1544) — філософ[11].

Галерея зображень

Цікаві факти

  • За результатами опитування, яке провів журнал Forbes серед фахівців у 2010 році, Венеція потрапила до дванадцятки найкрасивіших міст світу;[12]
  • Венеція є містом без автомобілів;
  • Із кожним роком Венеція все більше йде під воду, науковці прогнозують, що до 2098 року міста більше не буде на карті.[13]

В художній прозі

  • Дія твору Купера Фенімора «Браво» повністю відбувається в Венеції.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. ↑ Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.(італ.)
  3. ↑ BBC News: Mock funeral for Venice's 'death'(англ.)
  4. ↑ Hrvatski jezični portal
  5. ↑ Яків Седовський. ΑΝΑΘΗΜΑ ΤΗΣ ΤΙΜΗΣ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
  6. ↑ Ignazio del Punta. An Illustrated history of Venice. — 2008. — С. 11. — ISBN 9788863150124.
  7. ↑ Group Captain George Westlake. The Daily Telegraph. London. 26 January 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 13 June 2013.
  8. ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
  9. ↑ Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.) . ISTAT. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  10. ↑ Міла Тєшаєва: Дивовид // Український тиждень № 3 (168) від 21 січня 2011 Посилання [Архівовано 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Мальцев О.В. (19.07.2018). Занурення в пам'ять. oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  12. ↑ World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 12 січня 2014.
  13. ↑ Цікаві факти про Венецію. Wanna (ru-RU) . 10 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.

Джерела

  • Benigni, Umberto. Venice [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
  • Chambers, D.S. The Imperial Age of Venice, 1380—1580. London: Thames & Hudson. 1970.
  • Lane, Frederic Chapin. Venice: Maritime Republic. 1973.
  • Madden, Thomas. Venice: A New History. New York: Viking, 2012.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венеція

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Венеція&oldid=42769122