Семененко Микола Пантелеймонович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
OPbot (обговорення | внесок)
+
 
(Не показано 24 проміжні версії 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Науковець
'''Семененко Микола''' (* [[1905]]), [[геолог]] родом з Маріуполя, дійсний член АН УРСР (з 1948). По закінченні Дніпропетровського Гірничого Ін-ту (1927) працював у ньому (з 1937 — проф.), з 1944 завідував відділом рудних [родовищ Ін-ту Геологічних Наук АН УРСР (до 1952 одночасно проф. [[Київський університет|Київського університету]]). Праці С. присвячені [[петрографія|петрографії]] (заг. теоретичним питанням [[метаморфізм|метаморфічних]] та [[магматичні породи|магматичних порід]] України тощо), [[геологія рудних копалин|геології рудних копалин]] (зокрема Криворізького басейну), проблемам докембрію, [[геохронологія|геохронології]]; висвітленню геол. будови та петрографії [[Український Кристалічний масив|Укр. Кристалічного масиву]]. Зокрема: *«Гранітні пегматити України». Геол. ж., (ч. 6, 1940),
| ім'я =
*«Структура Укр. Кристалічного масиву», (там таки, ч. 9, 1948),
| ім'я_мовою_оригінала =
*«Структура рудных полей Криворожских железорудных месторождений», т. 1 (1946),
| зображення = Семененко.jpg
*«Железисто-кремнистые формации, их состав и положение в средней части украинского кристалического массива», у кн. «Геология железисто-кремнистых формаций Украины» (1959).
| зображення_розмір = 200пкс
| зображення_підпис =
| дата народження = 16.11.1905
| місце народження = [[Маріуполь]]
| дата смерті = 18.8.1996
| місце смерті =
| резиденція =
| громадянство =
| національність =
| галузь =[[петрологія]], [[рудні родовища]]
| заклад =
| Alma Mater =[[Дніпропетровський гірничий інститут]]
| відомий через =
| звання =
| ступінь =
| керівник = [[Танатар Йосип Ісаакович]]
| учні =
| нагороди ={{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!}}{{!}} {{Орден Леніна}} {{!}}{{!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Жовтневої Революції}}
{{!)}}
|автограф = Mykola Semenenko Signature 1948.png
}}{{Othernames|Семененко}}
'''Микола Пантелеймонович Семененко''' ([[16 листопада]] [[1905]], [[Маріуполь]] — [[18 серпня]] [[1996]]) — український [[геолог]], дійсний член [[АН УРСР]] (з [[1948]] року), [[заслужений діяч науки УРСР]] (з [[1957]] року), академік-секретар Президії АН УРСР (1948—1950), віцепрезидент АН УРСР (1950—1970), засновник і директор [[Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України|Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР]] (1969—1977).


== Біографія ==
===Література===
Народився [[16 листопада]] [[1905]] року в [[Маріуполь|Маріуполі]] на вулиці Донецькій, що на [[Слобідка (Маріуполь)|Слобідці]] в багатодітній родині.
*{{ЕУ}}
{{Bio-stub}}


По закінченні в [[1927]] році [[Дніпропетровський гірничий інститут|Дніпропетровського гірничого інституту]], викладав у ньому до літа 1941 року (з [[1937]] року — як [[професор]] та завідувач кафедри). Член [[ВКП(б)]] з 1932 року.
[[Категорія:Персоналії Се]]

[[Категорія:Геологи]]
У 1941—1942 роках — завідувач кафедри Інституту кольорових металів у місті Орджонікідзе Північно-Осетинської АРСР.
[[Категорія:Академіки НАНУ]]

У 1942—1944 роках — завідувач кафедри Іркутського гірничо-металургійного інституту.

З [[1944]] по 1969 рік завідував відділом рудних родовищ Інституту геологічних наук АН УРСР (одночасно в 1944—1953 роках — професор [[Київський університет|Київського державного університету]]).

З 1945 по липень 1948 року — заступник начальника Управління у справах вищої школи при Раді міністрів Української РСР.

У 1948—1950 роках — академік-секретар Президії Академії наук Української РСР.

У грудні 1950—1970 роках — віцепрезидент Академії наук Української РСР.

У 1951—1965 роках — голова Українського комітету захисту миру.

У 1969—1977 роках — організатор і перший директор [[Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України|Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР]]. Потім працював завідувачем відділу цього інституту.

Помер [[18 серпня]] [[1996]] року на 91-му році життя.

== Наукова діяльність ==
Роботи Семененка присвячені [[петрографія|петрографії]] (загальним теоретичним питанням [[метаморфізм|метаморфічних]] та [[магматичні породи|магматичних порід]] України тощо), [[геологія рудних копалин|геології рудних копалин]] (зокрема, Криворізького басейну), проблемам докембрію, [[геохронологія|геохронології]]; висвітленню геологічної будови та петрографії [[Український Кристалічний масив|Українського Кристалічного масиву]].

Серед учнів академіка Семененка — професори [[Нечаєв Сергій Валентинович|Сергій Нечаєв]], [[Щербак Микола Петрович|Микола Щербак]], [[Пономаренко Олександр Миколайович|Олександр Пономаренко]] тощо.

Основні праці:
* «Гранітні пегматити України». Геологічний журнал, (ч. 6, 1940),
* «Структура Українського Кристалічного масиву», (там таки, ч. 9, 1948),
* «Структура рудных полей Криворожских железорудных месторождений», т. 1 (1946),
* «Железисто-кремнистые формации, их состав и положение в средней части украинского кристалического массива», у кн. «Геология железисто-кремнистых формаций Украины» (1959).

== Нагороди, пам'ять ==
[[Файл:Погруддя Семененко.jpg|міні|200пкс|[[Погруддя]] Миколи Семененка роботи [[Скобліков Олександр Павлович|О. Скоблікова]] у [[Маріупольський краєзнавчий музей|Маріупольському краєзнавчому музеї]]]]
Нагороджений двома [[орден Леніна|орденами Леніна]], [[орден Жовтневої революції|орденом Жовтневої революції]], [[Орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]].

Іменем Миколи Семененка названо [[Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України|Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення]]. [[16 листопада]] [[2005]] року біля входу до інституту встановлене [[погруддя]] Миколи Семененка, виготовлене в [[1970-ті|1970-х]] [[скульптор]]ом [[Скобліков Олександр Павлович|Олександром Скобліковим]]<ref>[http://ictv.ua/facts/archive/53123/ ictv.ua]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Таке ж погруддя зберігається і на батьківщині вченого в [[Маріупольський краєзнавчий музей|Маріупольському краєзнавчому музеї]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* Шаталов Н. Н. Вклад академика Николая Пантелеймоновича Семененко в минерально-сырьевую базу Украины (К 110-летию со дня рождения). Геологічний журнал. 2015. № 4. С. 110—112.

== Посилання ==
* [http://donbass.name/ukr/stars_ukr/page/4/ Семененко Микола Пантелеймонович — Алея зірок Донбасу]
* [http://www.nas.gov.ua/Person/S/Documents/SemenenkoMP.pdf Семененко Микола Пантелеймонович на сайті НАН України]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

[[Категорія:Уродженці Маріуполя]]
[[Категорія:Випускники Дніпровської політехніки]]
[[Категорія:Українські геологи]]
[[Категорія:Дійсні члени НАН України]]
[[Категорія:Заслужені діячі науки УРСР]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Науковці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення]]

Поточна версія на 21:51, 12 червня 2024

Семененко Микола Пантелеймонович
Народився16 листопада 1905(1905-11-16)
Маріуполь
Помер18 серпня 1996(1996-08-18) (90 років)
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
 Україна
Діяльністьгеолог, викладач університету
Alma materДніпропетровський гірничий інститут
Галузьпетрологія, рудні родовища
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук[d]
Науковий керівникТанатар Йосип Ісаакович
ЧленствоНАНУ
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Жовтневої Революції
Автограф

Микола Пантелеймонович Семененко (16 листопада 1905, Маріуполь — 18 серпня 1996) — український геолог, дійсний член АН УРСР1948 року), заслужений діяч науки УРСР1957 року), академік-секретар Президії АН УРСР (1948—1950), віцепрезидент АН УРСР (1950—1970), засновник і директор Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (1969—1977).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 листопада 1905 року в Маріуполі на вулиці Донецькій, що на Слобідці в багатодітній родині.

По закінченні в 1927 році Дніпропетровського гірничого інституту, викладав у ньому до літа 1941 року (з 1937 року — як професор та завідувач кафедри). Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1941—1942 роках — завідувач кафедри Інституту кольорових металів у місті Орджонікідзе Північно-Осетинської АРСР.

У 1942—1944 роках — завідувач кафедри Іркутського гірничо-металургійного інституту.

З 1944 по 1969 рік завідував відділом рудних родовищ Інституту геологічних наук АН УРСР (одночасно в 1944—1953 роках — професор Київського державного університету).

З 1945 по липень 1948 року — заступник начальника Управління у справах вищої школи при Раді міністрів Української РСР.

У 1948—1950 роках — академік-секретар Президії Академії наук Української РСР.

У грудні 1950—1970 роках — віцепрезидент Академії наук Української РСР.

У 1951—1965 роках — голова Українського комітету захисту миру.

У 1969—1977 роках — організатор і перший директор Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР. Потім працював завідувачем відділу цього інституту.

Помер 18 серпня 1996 року на 91-му році життя.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Роботи Семененка присвячені петрографії (загальним теоретичним питанням метаморфічних та магматичних порід України тощо), геології рудних копалин (зокрема, Криворізького басейну), проблемам докембрію, геохронології; висвітленню геологічної будови та петрографії Українського Кристалічного масиву.

Серед учнів академіка Семененка — професори Сергій Нечаєв, Микола Щербак, Олександр Пономаренко тощо.

Основні праці:

  • «Гранітні пегматити України». Геологічний журнал, (ч. 6, 1940),
  • «Структура Українського Кристалічного масиву», (там таки, ч. 9, 1948),
  • «Структура рудных полей Криворожских железорудных месторождений», т. 1 (1946),
  • «Железисто-кремнистые формации, их состав и положение в средней части украинского кристалического массива», у кн. «Геология железисто-кремнистых формаций Украины» (1959).

Нагороди, пам'ять

[ред. | ред. код]
Погруддя Миколи Семененка роботи О. Скоблікова у Маріупольському краєзнавчому музеї

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, орденом Трудового Червоного Прапора.

Іменем Миколи Семененка названо Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення. 16 листопада 2005 року біля входу до інституту встановлене погруддя Миколи Семененка, виготовлене в 1970-х скульптором Олександром Скобліковим[1]. Таке ж погруддя зберігається і на батьківщині вченого в Маріупольському краєзнавчому музеї.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ictv.ua[недоступне посилання з травня 2019]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]