Савченко Микола Лаврінович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
|||
(Не показані 9 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
{{othernames|Савченко }} |
{{othernames|Савченко }} |
||
'''Савченко Микола Лаврінович ''' ([[псевдо]]: '''«Петро Миколенко»''', '''«Байда»''', ''«377»'') (* {{ДН|20|2|1921}}, с. [[Березова Лука]], [[Миргородський повіт]], [[Полтавська губернія]] — {{†}} {{ДС|1|1|1979}}, [[Детройт]], [[Сполучені Штати Америки|США]]) — хорунжий [[УПА]], командир сотні «Східняки», заст.командира [[ТВ-26 «Лемко»]], командир 2-го Перемиського куреня. Заступник керівника Місії УПА за кордоном. Член Закордонного представництва [[УГВР]] у 1948—1950 рр. Співорганізатор і неодноразовий голова Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Ініціатор створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», його засновник. |
'''Савченко Микола Лаврінович ''' ([[Псевдо діячів ОУН та УПА|псевдо]]: '''«Петро Миколенко»''', '''«Байда»''', ''«377»'') (* {{ДН|20|2|1921}}, с. [[Березова Лука]], [[Миргородський повіт]], [[Полтавська губернія]] — {{†}} {{ДС|1|1|1979}}, [[Детройт]], [[Сполучені Штати Америки|США]]) — хорунжий [[УПА]], командир сотні «Східняки», заст.командира [[ТВ-26 «Лемко»]], командир 2-го Перемиського куреня. Заступник керівника Місії УПА за кордоном. Член Закордонного представництва [[УГВР]] у 1948—1950 рр. Співорганізатор і неодноразовий голова Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Ініціатор створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», його засновник. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== У лавах РСЧА == |
== У лавах РСЧА == |
||
Рядок 33: | Рядок 32: | ||
== У лавах УПА == |
== У лавах УПА == |
||
[[Файл:Grupa UPA 2.jpg|міні|праворуч|300пкс| Члени РЧ УПА (сидять зліва направо): [[Дуда Михайло Іванович|Михайло Дуда «Громенко»]]‚ член управи табору Ді-Пі Володимир Кліш, [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко «Байда»]]; (стоять зліва направо) Володимир Хомин-Чарський «Беркут», [[Ріпецький Модест Теодозійович|Модест Ріпецький «Горислав»]], Петро Гнатюк «Дорош»‚ Богдан Яньо-Крук «Мельодія», [[Футала Лев|Лев Футала «Лагідний»]]. Регенсбург‚ 1947 |
[[Файл:Grupa UPA 2.jpg|міні|праворуч|300пкс| Члени РЧ УПА (сидять зліва направо): [[Дуда Михайло Іванович|Михайло Дуда «Громенко»]]‚ член управи табору Ді-Пі Володимир Кліш, [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко «Байда»]]; (стоять зліва направо) Володимир Хомин-Чарський «Беркут», [[Ріпецький Модест Теодозійович|Модест Ріпецький «Горислав»]], Петро Гнатюк «Дорош»‚ Богдан Яньо-Крук «Мельодія», [[Футала Лев|Лев Футала «Лагідний»]]. Регенсбург‚ 1947 р.]] |
||
[[Файл:UPA in Germany.jpg|міні|праворуч|300пкс| (м. Регенсбург, 3.03.1948). Зліва направо: [[Фриз Микола|Микола Фриз («Вернигора»)]]‚ [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко («Байда»)]], Михайло Озимко ( |
[[Файл:UPA in Germany.jpg|міні|праворуч|300пкс| (м. Регенсбург, 3.03.1948). Зліва направо: [[Фриз Микола|Микола Фриз («Вернигора»)]]‚ [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко («Байда»)]], Михайло Озимко («Залізняк»), [[Боднар Роман|Роман Боднар («Сагайдачний»)]], [[Борис Михайло|Михайло Борис («Жан»)]]‚ [[Ріпецький Модест Теодозійович|Модест Ріпецький («Горислав»)]], [[Ґоляш Степан|Степан Ґоляш («Мар»)]]‚ [[Дуда Михайло Іванович|Михайло Дуда («Громенко»)]], [[Соколюк Зиновій|Зиновій Соколюк («Семенів»)]].]] |
||
З кінця [[1943]] року він зголосився до [[Українська повстанська армія|УПА]] в [[Карпати|Карпатах]], призначений командиром підрозділу [[ВО-5 «Маківка»]] на [[Дрогобицький район|Дрогобиччині]], частини охорони Великого Збору [[Українська головна визвольна рада|УГВР]] у липні [[1944]] року. |
З кінця [[1943]] року він зголосився до [[Українська повстанська армія|УПА]] в [[Карпати|Карпатах]], призначений командиром підрозділу [[ВО-5 «Маківка»]] на [[Дрогобицький район|Дрогобиччині]], частини охорони Великого Збору [[Українська головна визвольна рада|УГВР]] у липні [[1944]] року. |
||
Рядок 46: | Рядок 45: | ||
== На еміграції == |
== На еміграції == |
||
А у [[1948]] році Петро Миколенко (Савченко) Старшинським Збором був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном, членом [[Українська головна визвольна рада|ЗП УГВР]] у [[1948]]–[[1950]] |
А у [[1948]] році Петро Миколенко (Савченко) Старшинським Збором був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном, членом [[Українська головна визвольна рада|ЗП УГВР]] у [[1948]]–[[1950]] р.р. Підвищений [[Українська головна визвольна рада|ЗП УГВР]] до майора з датою старшинства від [[1 липня]] [[1949]] року. |
||
Емігрував до [[Сполучені Штати Америки|США]] у [[1950]] році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. В [[1973]] році проявив себе з-поміж ініціяторів створення торонтського Видавничого комітету «[[Літопис УПА]]», став його засновником, членом та співробітником. |
Емігрував до [[Сполучені Штати Америки|США]] у [[1950]] році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. В [[1973]] році проявив себе з-поміж ініціяторів створення торонтського Видавничого комітету «[[Літопис УПА]]», став його засновником, членом та співробітником. |
||
Рядок 53: | Рядок 52: | ||
== Вшанування пам'яті == |
== Вшанування пам'яті == |
||
Встановлено меморіальну дошку на будівлі Березоволуцького ліцею.<ref>[https://poltava.to/project/7533/ ДО 80-РІЧЧЯ УПА: МАЙОР УПА САВЧЕНКО («БАЙДА») З СЕЛА БЕРЕЗОВА ЛУКА МИРГОРОДСЬКОГО ПОВІТУ ПОЛТАВЩИНИ]</ref> |
|||
19 травня 2023 року у місті [[Полтава]] провулок Смирнова перейменували на провулок Миколи Савченка. |
|||
19 травня 2023 року у місті [[Полтава]] провулок Смирнова перейменували на провулок Миколи Савченка.<ref>{{Cite web|title=У Полтавській громаді офіційно перейменували ще 95 вулиць (перелік)|url=https://poltava.to/news/71303/|website=Інтернет-видання «Полтавщина»|date=2023-05-19|accessdate=2023-05-19|language=uk|last=https://www.facebook.com/poltava.news}}</ref> |
|||
29 вересня 2023 року у місті [[Кременчук]] провулок Революціонерів перейменували на провулок Миколи Савченка<ref>{{Cite web|url=https://kremen.gov.ua/index.php?view=single-news&news-id=31896|title=У КРЕМЕНЧУЦІ У МЕЖАХ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ ЗМІНЕНО НАЗВИ ЩЕ 12 ОБ’ЄКТІВ ТОПОНІМІЇ|url-status=dead}}</ref>. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 68: | Рядок 69: | ||
* [http://gromada-lv.at.ua/index/komandir_viddilu_upa_petro_mikolenko/0-126 Олександр Панченко. Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії]. |
* [http://gromada-lv.at.ua/index/komandir_viddilu_upa_petro_mikolenko/0-126 Олександр Панченко. Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії]. |
||
* [http://www.imath.kiev.ua/~golub/gadyach/whois/whois.htm Хто був і є у місті Гадяч] |
* [http://www.imath.kiev.ua/~golub/gadyach/whois/whois.htm Хто був і є у місті Гадяч] |
||
* [https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/20/1921-narodyvsya-mykola-savchenko-komandyr-sotni-upa-shidnyaky 1921 — народився Микола Савченко, командир сотні УПА «Східняки»] — Український інститут національної пам'яті. |
|||
{{УПА-Захід}} |
{{УПА-Захід}} |
||
{{Структура УПА-Захід}} |
{{Структура УПА-Захід}} |
Поточна версія на 13:21, 16 червня 2024
Савченко Микола Лаврінович | |
---|---|
Майор | |
Загальна інформація | |
Народження | 20 лютого 1921 с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія |
Смерть | 1 січня 1979 (57 років) Детройт, США |
Псевдо | «Петро Миколенко», «Байда», «377» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Війни / битви | Друга світова війна |
Командування | |
сотня «Східняки» заст.к-ра ТВ-26 «Лемко» 2-й Перемиський курінь | |
Нагороди та відзнаки | |
Савченко Микола Лаврінович (псевдо: «Петро Миколенко», «Байда», «377») (* 20 лютого 1921, с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія — пом. 1 січня 1979, Детройт, США) — хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», заст.командира ТВ-26 «Лемко», командир 2-го Перемиського куреня. Заступник керівника Місії УПА за кордоном. Член Закордонного представництва УГВР у 1948—1950 рр. Співорганізатор і неодноразовий голова Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Ініціатор створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», його засновник.
Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу[1].
Народився 20 лютого 1921 року у с.Березова Лука Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у Миргороді. В РСЧА отримав звання лейтенанта, під час відступу Червоної армії залишився на Полтавщині.
З кінця 1943 року він зголосився до УПА в Карпатах, призначений командиром підрозділу ВО-5 «Маківка» на Дрогобиччині, частини охорони Великого Збору УГВР у липні 1944 року.
У серпні 1944-го очолив сотню «Східняки», в якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України. 15 вересня 1944 року сотня «Байди» ввійшла до Лемківського загону ВО-6 «Сян», який підпорядковувався тимчасовій спеціальній військовій окрузі УПА-Захід-Карпати, що існувала протягом двох місяців (серпень-вересень 1944) на території, ще зайнятій німцями.
Після зміни лінії фронту — залишився в Лемківському курені, впродовж жовтня-листопада рейдував по Станиславівщині та Дрогобиччині. В поворотному рейді на Лемківщину його сотня провела 17 листопада 1944 року оборонний бій в околиці с. Сторонна Дрогобицького району, в якому відбила численні атаки ворога.
У січні 1945 року сотня перейшла згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА на північно-східню Тернопільщину вже без «Петра Миколенка», який тяжко захворів на запалення нирок. Однак восени «Байда» був покликаний на посаду курінного ад'ютанта й підвищений до старшого булавного з датою старшинства від 1 січня 1946 року. У лютому 1946 р. «Байда» був призначений заступником командира 26-го (Лемківського) ТВ «Лемко» та командиром Перемиського куреня. Від весни цього року він діяв зі своїми сотнями на Перемищині й був підвищений у званні до хорунжого з датою старшинства від 22 січня 1946 року.
В серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом «Байди» здійснив успіший рейд на Захід.
А у 1948 році Петро Миколенко (Савченко) Старшинським Збором був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном, членом ЗП УГВР у 1948–1950 р.р. Підвищений ЗП УГВР до майора з датою старшинства від 1 липня 1949 року.
Емігрував до США у 1950 році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. В 1973 році проявив себе з-поміж ініціяторів створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», став його засновником, членом та співробітником.
Помер легендарний командир УПА «Байда», уродженець Березової Луки Микола Лаврінович Савченко (Петро Миколенко), 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США).
Встановлено меморіальну дошку на будівлі Березоволуцького ліцею.[2]
19 травня 2023 року у місті Полтава провулок Смирнова перейменували на провулок Миколи Савченка.[3]
29 вересня 2023 року у місті Кременчук провулок Революціонерів перейменували на провулок Миколи Савченка[4].
- ↑ ЛИЦАРІ НАЙВИЩИХ БОЙОВИХ НАГОРОД УПА В НАКАЗАХ ГВШ
- ↑ ДО 80-РІЧЧЯ УПА: МАЙОР УПА САВЧЕНКО («БАЙДА») З СЕЛА БЕРЕЗОВА ЛУКА МИРГОРОДСЬКОГО ПОВІТУ ПОЛТАВЩИНИ
- ↑ https://www.facebook.com/poltava.news (19 травня 2023). У Полтавській громаді офіційно перейменували ще 95 вулиць (перелік). Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ У КРЕМЕНЧУЦІ У МЕЖАХ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ ЗМІНЕНО НАЗВИ ЩЕ 12 ОБ’ЄКТІВ ТОПОНІМІЇ.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Олександр Панченко. Полтавець — один з командирів УПА. // Свобода. 16 квітня 2010. С. 15.
- Олександр Панченко. Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії.
- Хто був і є у місті Гадяч
- 1921 — народився Микола Савченко, командир сотні УПА «Східняки» — Український інститут національної пам'яті.
|
|