Савченко Микола Лаврінович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.5
 
Рядок 27: Рядок 27:


Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу]]<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/67198/10-Manzurenko.pdf?sequence=1 ЛИЦАРІ НАЙВИЩИХ БОЙОВИХ НАГОРОД УПА В НАКАЗАХ ГВШ]</ref>.
Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу]]<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/67198/10-Manzurenko.pdf?sequence=1 ЛИЦАРІ НАЙВИЩИХ БОЙОВИХ НАГОРОД УПА В НАКАЗАХ ГВШ]</ref>.

== У лавах РСЧА ==
== У лавах РСЧА ==
Народився [[20 лютого]] [[1921]] року у с.[[Березова Лука]] Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у [[Миргород]]і. В [[Червона армія|РСЧА]] отримав звання [[лейтенант]]а, під час відступу [[Червона армія|Червоної армії]] залишився на [[Полтавська область|Полтавщині]].
Народився [[20 лютого]] [[1921]] року у с.[[Березова Лука]] Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у [[Миргород]]і. В [[Червона армія|РСЧА]] отримав звання [[лейтенант]]а, під час відступу [[Червона армія|Червоної армії]] залишився на [[Полтавська область|Полтавщині]].


== У лавах УПА ==
== У лавах УПА ==
[[Файл:Grupa UPA 2.jpg|міні|праворуч|300пкс| Члени РЧ УПА (сидять зліва направо): [[Дуда Михайло Іванович|Михайло Дуда «Громенко»]]‚ член управи табору Ді-Пі Володимир Кліш, [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко «Байда»]]; (стоять зліва направо) Володимир Хомин-Чарський «Беркут», [[Ріпецький Модест Теодозійович|Модест Ріпецький «Горислав»]], Петро Гнатюк «Дорош»‚ Богдан Яньо-Крук «Мельодія», [[Футала Лев|Лев Футала «Лагідний»]]. Регенсбург‚ 1947 р.]]
[[Файл:Grupa UPA 2.jpg|міні|праворуч|300пкс| Члени РЧ УПА (сидять зліва направо): [[Дуда Михайло Іванович|Михайло Дуда «Громенко»]]‚ член управи табору Ді-Пі Володимир Кліш, [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко «Байда»]]; (стоять зліва направо) Володимир Хомин-Чарський «Беркут», [[Ріпецький Модест Теодозійович|Модест Ріпецький «Горислав»]], Петро Гнатюк «Дорош»‚ Богдан Яньо-Крук «Мельодія», [[Футала Лев|Лев Футала «Лагідний»]]. Регенсбург‚ 1947 р.]]
[[Файл:UPA in Germany.jpg|міні|праворуч|300пкс| (м. Регенсбург, 3.03.1948). Зліва направо: [[Фриз Микола|Микола Фриз («Вернигора»)]]‚ [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко («Байда»)]], Михайло Озимко (“Залізняк”), [[Боднар Роман|Роман Боднар («Сагайдачний»)]], [[Борис Михайло|Михайло Борис («Жан»)]]‚ [[Ріпецький Модест Теодозійович|Модест Ріпецький («Горислав»)]], [[Ґоляш Степан|Степан Ґоляш («Мар»)]]‚ [[Дуда Михайло Іванович|Михайло Дуда («Громенко»)]], [[Соколюк Зиновій|Зиновій Соколюк (“Семенів”)]].]]
[[Файл:UPA in Germany.jpg|міні|праворуч|300пкс| (м. Регенсбург, 3.03.1948). Зліва направо: [[Фриз Микола|Микола Фриз («Вернигора»)]]‚ [[Савченко Микола Лаврінович|Петро Миколенко («Байда»)]], Михайло Озимко («Залізняк»), [[Боднар Роман|Роман Боднар («Сагайдачний»)]], [[Борис Михайло|Михайло Борис («Жан»)]]‚ [[Ріпецький Модест Теодозійович|Модест Ріпецький («Горислав»)]], [[Ґоляш Степан|Степан Ґоляш («Мар»)]]‚ [[Дуда Михайло Іванович|Михайло Дуда («Громенко»)]], [[Соколюк Зиновій|Зиновій Соколюк («Семенів»)]].]]
З кінця [[1943]] року він зголосився до [[Українська повстанська армія|УПА]] в [[Карпати|Карпатах]], призначений командиром підрозділу [[ВО-5 «Маківка»]] на [[Дрогобицький район|Дрогобиччині]], частини охорони Великого Збору [[Українська головна визвольна рада|УГВР]] у липні [[1944]] року.
З кінця [[1943]] року він зголосився до [[Українська повстанська армія|УПА]] в [[Карпати|Карпатах]], призначений командиром підрозділу [[ВО-5 «Маківка»]] на [[Дрогобицький район|Дрогобиччині]], частини охорони Великого Збору [[Українська головна визвольна рада|УГВР]] у липні [[1944]] року.


Рядок 44: Рядок 45:


== На еміграції ==
== На еміграції ==
А у [[1948]] році Петро Миколенко (Савченко) Старшинським Збором був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном, членом [[Українська головна визвольна рада|ЗП УГВР]] у [[1948]]–[[1950]] р.р. Підвищений [[Українська головна визвольна рада|ЗП УГВР]] до майора з датою старшинства від [[1 липня]] [[1949]] року.
А у [[1948]] році Петро Миколенко (Савченко) Старшинським Збором був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном, членом [[Українська головна визвольна рада|ЗП УГВР]] у [[1948]]–[[1950]] р.р. Підвищений [[Українська головна визвольна рада|ЗП УГВР]] до майора з датою старшинства від [[1 липня]] [[1949]] року.


Емігрував до [[Сполучені Штати Америки|США]] у [[1950]] році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. В [[1973]] році проявив себе з-поміж ініціяторів створення торонтського Видавничого комітету «[[Літопис УПА]]», став його засновником, членом та співробітником.
Емігрував до [[Сполучені Штати Америки|США]] у [[1950]] році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. В [[1973]] році проявив себе з-поміж ініціяторів створення торонтського Видавничого комітету «[[Літопис УПА]]», став його засновником, членом та співробітником.
Рядок 68: Рядок 69:
* [http://gromada-lv.at.ua/index/komandir_viddilu_upa_petro_mikolenko/0-126 Олександр Панченко. Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії].
* [http://gromada-lv.at.ua/index/komandir_viddilu_upa_petro_mikolenko/0-126 Олександр Панченко. Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії].
* [http://www.imath.kiev.ua/~golub/gadyach/whois/whois.htm Хто був і є у місті Гадяч]
* [http://www.imath.kiev.ua/~golub/gadyach/whois/whois.htm Хто був і є у місті Гадяч]
* [https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/20/1921-narodyvsya-mykola-savchenko-komandyr-sotni-upa-shidnyaky 1921 — народився Микола Савченко, командир сотні УПА «Східняки»] — Український інститут національної пам'яті.
{{УПА-Захід}}
{{УПА-Захід}}
{{Структура УПА-Захід}}
{{Структура УПА-Захід}}

Поточна версія на 13:21, 16 червня 2024

Савченко Микола Лаврінович
 Майор
Хорунжий "Байда"
Загальна інформація
Народження20 лютого 1921(1921-02-20)
с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія
Смерть1 січня 1979(1979-01-01) (57 років)
Детройт, США США
Псевдо«Петро Миколенко», «Байда», «377»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Війни / битвиДруга світова війна
Командування
сотня «Східняки»
заст.к-ра ТВ-26 «Лемко»
2-й Перемиський курінь
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 20.10.1951
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко .

Савченко Микола Лаврінович (псевдо: «Петро Миколенко», «Байда», «377») (* 20 лютого 1921(19210220), с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія — пом. 1 січня 1979, Детройт, США) — хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», заст.командира ТВ-26 «Лемко», командир 2-го Перемиського куреня. Заступник керівника Місії УПА за кордоном. Член Закордонного представництва УГВР у 1948—1950 рр. Співорганізатор і неодноразовий голова Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Ініціатор створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», його засновник.

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу[1].

У лавах РСЧА

[ред. | ред. код]

Народився 20 лютого 1921 року у с.Березова Лука Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у Миргороді. В РСЧА отримав звання лейтенанта, під час відступу Червоної армії залишився на Полтавщині.

У лавах УПА

[ред. | ред. код]
Члени РЧ УПА (сидять зліва направо): Михайло Дуда «Громенко»‚ член управи табору Ді-Пі Володимир Кліш, Петро Миколенко «Байда»; (стоять зліва направо) Володимир Хомин-Чарський «Беркут», Модест Ріпецький «Горислав», Петро Гнатюк «Дорош»‚ Богдан Яньо-Крук «Мельодія», Лев Футала «Лагідний». Регенсбург‚ 1947 р.
(м. Регенсбург, 3.03.1948). Зліва направо: Микола Фриз («Вернигора»)‚ Петро Миколенко («Байда»), Михайло Озимко («Залізняк»), Роман Боднар («Сагайдачний»), Михайло Борис («Жан»)‚ Модест Ріпецький («Горислав»), Степан Ґоляш («Мар»)‚ Михайло Дуда («Громенко»), Зиновій Соколюк («Семенів»).

З кінця 1943 року він зголосився до УПА в Карпатах, призначений командиром підрозділу ВО-5 «Маківка» на Дрогобиччині, частини охорони Великого Збору УГВР у липні 1944 року.

У серпні 1944-го очолив сотню «Східняки», в якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України. 15 вересня 1944 року сотня «Байди» ввійшла до Лемківського загону ВО-6 «Сян», який підпорядковувався тимчасовій спеціальній військовій окрузі УПА-Захід-Карпати, що існувала протягом двох місяців (серпень-вересень 1944) на території, ще зайнятій німцями.

Після зміни лінії фронту — залишився в Лемківському курені, впродовж жовтня-листопада рейдував по Станиславівщині та Дрогобиччині. В поворотному рейді на Лемківщину його сотня провела 17 листопада 1944 року оборонний бій в околиці с. Сторонна Дрогобицького району, в якому відбила численні атаки ворога.

У січні 1945 року сотня перейшла згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА на північно-східню Тернопільщину вже без «Петра Миколенка», який тяжко захворів на запалення нирок. Однак восени «Байда» був покликаний на посаду курінного ад'ютанта й підвищений до старшого булавного з датою старшинства від 1 січня 1946 року. У лютому 1946 р. «Байда» був призначений заступником командира 26-го (Лемківського) ТВ «Лемко» та командиром Перемиського куреня. Від весни цього року він діяв зі своїми сотнями на Перемищині й був підвищений у званні до хорунжого з датою старшинства від 22 січня 1946 року.

В серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом «Байди» здійснив успіший рейд на Захід.

На еміграції

[ред. | ред. код]

А у 1948 році Петро Миколенко (Савченко) Старшинським Збором був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном, членом ЗП УГВР у 1948–1950 р.р. Підвищений ЗП УГВР до майора з датою старшинства від 1 липня 1949 року.

Емігрував до США у 1950 році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. В 1973 році проявив себе з-поміж ініціяторів створення торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», став його засновником, членом та співробітником.

Помер легендарний командир УПА «Байда», уродженець Березової Луки Микола Лаврінович Савченко (Петро Миколенко), 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Встановлено меморіальну дошку на будівлі Березоволуцького ліцею.[2]

19 травня 2023 року у місті Полтава провулок Смирнова перейменували на провулок Миколи Савченка.[3]

29 вересня 2023 року у місті Кременчук провулок Революціонерів перейменували на провулок Миколи Савченка[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЛИЦАРІ НАЙВИЩИХ БОЙОВИХ НАГОРОД УПА В НАКАЗАХ ГВШ
  2. ↑ ДО 80-РІЧЧЯ УПА: МАЙОР УПА САВЧЕНКО («БАЙДА») З СЕЛА БЕРЕЗОВА ЛУКА МИРГОРОДСЬКОГО ПОВІТУ ПОЛТАВЩИНИ
  3. ↑ https://www.facebook.com/poltava.news (19 травня 2023). У Полтавській громаді офіційно перейменували ще 95 вулиць (перелік). Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 19 травня 2023.
  4. ↑ У КРЕМЕНЧУЦІ У МЕЖАХ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ ЗМІНЕНО НАЗВИ ЩЕ 12 ОБ’ЄКТІВ ТОПОНІМІЇ.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
ВО-2 «Буг»
(з 1.09.1944 вкл. ВО-1 «Башта»)
ВО-3 «Лисоня»
ВО-4 «Говерла»
(з … вкл. ВО-5 «Маківка»)
ВО-6 «Сян»
(з 11.1944 до 04.1945 входила до ВО-2 «Буг»)
Інше
УПА-Захід-Карпати (тимчасова: 08-09.1944) • ВО-7 «Сучава» (запланована) • ВО-8 «Срібна» (запланована)
УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Савченко_Микола_Лаврінович&oldid=42825360