Іслямтерецький район (АР Крим): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0
Ометр (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показано 34 проміжні версії 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Кіровський район}}
{{Otheruses|Кіровський район}}
{{ПВРУ-1352-VIII-чинність|Кіровський район|Іслямтерецький район}}
{{ПВРУ-1352-VIII-чинність|Кіровський район|Іслямтерецький район}}
{{ПВРУ-807-IX-чинність|Іслямтерецький район}}
{{Район
{{Район
| назва = Кіровський
| назва = Іслямтерецький
| герб = COA Kirovskyi Raion, Crimea.svg
| герб = COA Kirovskyi Raion, Crimea.svg
| опис герба = Герб Кіровського району
| опис герба = Герб Кіровського району
Рядок 16: Рядок 17:
| код району = 6555
| код району = 6555
| поштові індекси = 97300—97351
| поштові індекси = 97300—97351
| центр = [[Кіровське (Кіровський район)|Кіровське]]
| центр = [[Іслям-Терек]]
| міста = 1
| міста = 1
| смт = 1
| смт = 1
Рядок 24: Рядок 25:
| селищні ради = 1
| селищні ради = 1
| сільські ради = 11
| сільські ради = 11
| адреса = 97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39, 4-19-39
| адреса = 97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39
| веб-сторінка = [http://kirovskoe.com/index.phtml Кіровська РДА]
| вебсторінка = [http://kirovskoe.com/index.phtml Кіровська РДА]
| голова РДА = Гордєєв Олег Костянтинович
| голова РДА = Гордєєв Олег Костянтинович<ref>{{РПУ|909/2010-рп|9 червня 2010|Про призначення О.Гордєєва головою Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим|link=https://www.president.gov.ua/documents/9092010-rp-11465}}</ref>
| голова ради = Іванов Михайло Ростиславович
| голова ради = Іванов Михайло Ростиславович
}}
}}


'''Кі́ровський райо́н''' ('''Іслямтерецький район''') ({{lang-ru|Кировский район}}, {{Lang-crh|İslâm Terek rayonı}}) — [[район]] АР Крим. Розташований у [[схід]]ній частині [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]].
'''Іслямтерецький райо́н''' ({{Lang-crh|İslâm Terek rayonı}}) — колишній [[Райони України|район]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], зараз у складі [[Феодосійський район|Феодосійського району]]. Розташований у [[схід]]ній частині [[Крим|Криму]].


[[12 травня]] [[2016]] року Верховна Рада України перейменувала «Кіровський район» на «'''Іслямтерецький'''». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1352-19 Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»]</ref>.
[[12 травня]] [[2016]] року Верховна Рада України перейменувала «Кіровський район» на «'''Іслямтерецький'''». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1352-19 |title=Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» |accessdate=29 травня 2016 |archive-date=24 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160624054016/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1352-19 }}</ref>.


== Географічне розташування ==
== Географічне розташування ==
Межує на [[південь|півдні]] із [[Феодосійська міська рада|Феодосійською]] і [[Судацька міська рада|Судацькою міськрадами]], на [[схід|сході]] — з [[Ленінський район (Крим)|Ленінським районом]], на [[північ|півночі]] — з [[акваторія|акваторією]] озера [[Сиваш]], на північному заході — з [[Совєтський район (Крим)|Совєтським районом]], на [[захід|заході]] — з [[Білогірський район (Крим)|Білогірським]].
Межує на [[південь|півдні]] із [[Феодосійська міська рада|Феодосійською]] і [[Судацька міська рада|Судацькою міськрадами]], на [[схід|сході]] — з [[Єдикуйський район|Єдикуйським районом]], на [[північ|півночі]] — з [[акваторія|акваторією]] озера [[Сиваш]], на північному заході — з [[Ічкінський район|Ічкінським районом]], на [[захід|заході]] — з [[Білогірський район (АР Крим)|Білогірським]].
{{Розташування2|nw=[[Ічкінський район]]|n=[[Азовське море]]<br/>[[Сиваш]]|ne=[[Сиваш]]

|w=[[Білогірський район (АР Крим)|Білогірський район]]|e=[[Єдикуйський район]]
Адміністративним центром району є смт [[Кіровське (Кіровський район)|Кіровське]], яке розташоване за 103 км від столиці республіки — міста [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях Р|23}}).
|sw=[[Судацька міська рада]]|s=[[Судацька міська рада]]|se=[[Феодосійська міська рада]]}}
Адміністративним центром району є смт [[Іслям-Терек|Кіровське]], яке розташоване за 103 км від столиці республіки — міста [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях Р|23}}).


== Населення ==
== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F001&ti=19A050201%5F042%5F001%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=20 вересня 2020 }}</ref>:
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [https://web.archive.org/web/20150925112720/http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/1f72198049859f4b9205f22d12c3261e/pub-04-01.pdf]
{{СВ-Таблиця-Піраміда
| макс=2552 | всього=58016
| ч0=1388 | ж0=1300
| ч5=1666 | ж5=1614
| ч10=2371 | ж10=2381
| ч15=2552 | ж15=2235
| ч20=2089 | ж20=1977
| ч25=1945 | ж25=1888
| ч30=1789 | ж30=1741
| ч35=2004 | ж35=2026
| ч40=2286 | ж40=2365
| ч45=2177 | ж45=2388
| ч50=1700 | ж50=1982
| ч55=909 | ж55=1281
| ч60=1708 | ж60=2388
| ч65=1149 | ж65=1625
| ч70=957 | ж70=1631
| ч75=422 | ж75=1098
| ч80=135 | ж80=405
| ч85=94 | ж85=348
}}
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [https://web.archive.org/web/20150925112720/http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/1f72198049859f4b9205f22d12c3261e/pub-04-01.pdf]
{| class="wikitable sortable"
{| class="wikitable sortable"
!
!
Рядок 93: Рядок 118:
|}
|}


Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення за переписом 2001&nbsp;р.)<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5 Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць]</ref>
Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення за переписом 2001&nbsp;р.)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=8 квітня 2013 |archive-date=6 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>


{| class="wikitable sortable"
{| class="wikitable sortable"
Рядок 101: Рядок 126:
!українська
!українська
|-
|-
! Кіровський район||64,2||24,0||8,4
! Іслямтерецький район||64,2||24,0||8,4
|-
|-
| м. Старий Крим||62,1||25,8||5,2
| м. Старий Крим||62,1||25,8||5,2
|-
|-
| смт Кіровське||71,8||18,7||7,3
| смт Іслям-Терек||71,8||18,7||7,3
|-
|-
| Абрикосівська сільрада||71,9||15,9||9,3
| Абрикосівська сільрада||71,9||15,9||9,3
Рядок 132: Рядок 157:
== Природні ресурси ==
== Природні ресурси ==
Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах.
Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах.
На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті [[Головне пасмо Кримських гір|Головного пасма Кримських гір]]. Трохи північніше, від м. [[Старий Крим]], починається передгірське пасмо, яке тягнеться на захід. Передгірське пасмо з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно—кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок [[Індол (річка)|Індол]] і [[Чурюк-Су]]. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими [[Річкова тераса|терасами]] (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). Береговою смугою на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.
На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті [[Головне пасмо Кримських гір|Головного пасма Кримських гір]]. Трохи північніше, від м. [[Старий Крим]], починається передгірське пасмо, яке тягнеться на захід. Передгірське пасмо з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно—кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок [[Мокрий Індол]] і [[Чурюк-Су]]. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими [[Річкова тераса|терасами]] (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). Береговою смугою на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.


Корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами: [[вапняк]]ами, цегляно-черепичними [[глина]]ми і [[гравій|гравієм]], розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ «Старокримський», «Агармаш», АТ «Кримкар'єроуправління», «Грушівське».
Корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами: [[вапняк]]ами, цегляно-черепичними [[глина]]ми і [[гравій|гравієм]], розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ «Старокримський», «Агармаш», АТ «Кримкар'єроуправління», «Грушівське».


== Адміністративний устрій ==
== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Кіровського району (Крим)}}
{{main|Адміністративний устрій Кіровського району (АР Крим)}}
Район поділяється на 1 [[Старокримська міська рада|міську раду]], 1 [[Кіровська селищна рада (Кіровський район)|селищну раду]] і 11 [[Сільська рада|сільських рад]], які підпорядковані [[Кіровська районна рада (Крим)|Кіровській районній раді]] та об'єднують 41 [[населений пункт|населених пунктів]]<ref name="ВРУ">[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Кіровського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.
Район поділяється на 1 [[Старокримська міська рада|міську раду]], 1 [[Кіровська селищна рада (Кіровський район)|селищну раду]] і 11 [[Сільська рада|сільських рад]], які підпорядковані [[Кіровська районна рада|Кіровській районній раді]] та об'єднують 41 [[населений пункт|населених пунктів]]<ref name="ВРУ">[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Кіровського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120404023119/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistkr.html |date=4 квітня 2012 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.


== Економіка ==
== Економіка ==
Рядок 147: Рядок 172:


== Соціальна сфера ==
== Соціальна сфера ==
Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій «Старий Крим», ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт. Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних общин.
Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій «Старий Крим», ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт. Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних громад.


== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==
Пам'ятками археології особливо багате м. [[Старий Крим]], на території якого існувало поселення [[Бронзова доба|епохи бронзи]] (II тис. до н. е.); руїни пізньоскіфського городища на р. [[Агармиш (ріка)|Агармиш]]; залишки античного поселення (IV–III ст. до н. е. — перші століття н. е.).
Пам'ятками археології особливо багате м. [[Старий Крим]], на території якого існувало поселення [[Бронзова доба|епохи бронзи]] (II тис. до н. е.); руїни пізньоскіфського городища на р. [[Агармиш (ріка)|Агармиш]]; залишки античного поселення (IV—III ст. до н. е. — перші століття н. е.).


Пам'ятки історії та архітектури:
Пам'ятки історії та архітектури:
* руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої в 1287–1288 рр. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
* руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої у 1287—1288 роках. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
* [[мечеть]] 1314 року — часів правління Узбека — хана [[Золота Орда|Золотої Орди]];
* [[мечеть]] 1314 року — часів правління Узбека — хана [[Золота Орда|Золотої Орди]];
* руїни мечеті [[Куршум-Джамі]] (Свинцева мечеть) XIV ст.;
* руїни мечеті [[Куршум-Джамі]] (Свинцева мечеть) XIV століття;
* руїни середньовічної церкви (Х-XII ст.), руїни [[караван-сарай|караван-сараю]] (заїжджого двору) другої половини XIII–XIV ст.;
* руїни середньовічної церкви (Х—XII ст.), руїни [[караван-сарай|караван-сараю]] (заїжджого двору) другої половини XIII—XIV ст.;
* руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII–XIV ст.);
* руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII—XIV ст.);
* монастирський комплекс [[Сурб-Хач]] (XIV ст.).
* монастирський комплекс [[Сурб-Хач]] (XIV століття).


== Персоналії ==
== Персоналії ==
З містом Старий Крим зв'язані імена [[Айвазовський Іван Костянтинович|І. К. Айвазовського]] (жив в місті в 80-90-х роках XIX ст.), письменника [[Грін Олександр Степанович|Олександра Гріна]] (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кіммерійської школи живопису [[Богаєвський Костянтин Федорович|Костянтина Богаєвського]], поета, художника, філософа [[Волошин Максиміліан Олександрович|Максиміліана Волошина]], поетеси А. Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга [[Каплер Олексій Якович|Олексія Каплера]], поетеси Ю. Друніної, білоруського поета і перекладача [[Богданович Максим Адамович|Максима Богдановича]], письменника-фантаста В. Охотникова, скульптора і поета Т. Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка [[Національна академія наук України|АН України]] [[Амосов Микола Михайлович|Миколи Амосова]].
З містом Старий Крим зв'язані імена [[Айвазовський Іван Костянтинович|І. К. Айвазовського]] (жив в місті в 80-90-х роках XIX століття), письменника [[Грін Олександр Степанович|Олександра Гріна]] (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника [[кімерійська школа живопису|кімерійської школи живопису]] [[Богаєвський Костянтин Федорович|Костянтина Богаєвського]], поета, художника, філософа [[Волошин Максиміліан Олександрович|Максиміліана Волошина]], поетеси А. Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга [[Каплер Олексій Якович|Олексія Каплера]], поетеси Ю. Друніної, білоруського поета і перекладача [[Богданович Максим Адамович|Максима Богдановича]], письменника-фантаста В. Охотникова, скульптора і поета Т. Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка [[Національна академія наук України|АН України]] [[Амосов Микола Михайлович|Миколи Амосова]].


Встановлений пам'ятник Олександру Гріну.
Встановлений пам'ятник Олександру Гріну.
Рядок 169: Рядок 194:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/dzhankkirovskyj-rajon.html стаття Кіровський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/dzhankkirovskyj-rajon.html стаття Кіровський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929131152/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/dzhankkirovskyj-rajon.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)

{{Розташування2|nw=[[Совєтський район (Крим)|Совєтський район]]|n=[[Азовське море]]<br/>[[Сиваш]]|ne=[[Сиваш]]
|w=[[Білогірський район (Крим)|Білогірський район]]|e=[[Ленінський район (Крим)|Ленінський район]]
|sw=[[Судацька міська рада]]|s=[[Судацька міська рада]]|se=[[Феодосійська міська рада]]}}


{{commonscat|Kirovske Raion}}
{{commonscat|Kirovske Raion}}
Рядок 180: Рядок 201:
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}


[[Категорія:Райони Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Колишні райони Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Кіровський район (Крим)]]
[[Категорія:Кіровський район (Крим)| ]]
[[Категорія:Засновані 1935]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1935]]
[[Категорія:Виборчий округ 6]]
[[Категорія:Виборчий округ 6]]

Поточна версія на 06:42, 17 червня 2024


Іслямтерецький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 121600000
Утворений: 1935
Населення: 53951 (на 1.01.2019)
Площа: 1208 км²
Густота: 44.6 осіб/км²
Тел. код: +380-6555
Поштові індекси: 97300—97351
Населені пункти та ради
Районний центр: Іслям-Терек
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 11
Міста: 1
Смт: 1
Села: 38
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Іванов Михайло Ростиславович
Голова РДА: Гордєєв Олег Костянтинович[1]
Вебсторінка: Кіровська РДА
Адреса: 97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39
Мапа
Мапа

Іслямтерецький район у Вікісховищі

Іслямтерецький райо́н (крим. İslâm Terek rayonı) — колишній район Автономної Республіки Крим, зараз у складі Феодосійського району. Розташований у східній частині Криму.

12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Кіровський район» на «Іслямтерецький». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[2].

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Межує на півдні із Феодосійською і Судацькою міськрадами, на сході — з Єдикуйським районом, на півночі — з акваторією озера Сиваш, на північному заході — з Ічкінським районом, на заході — з Білогірським.

Ічкінський район Азовське море
Сиваш
Сиваш
Білогірський район Єдикуйський район
Судацька міська рада Судацька міська рада Феодосійська міська рада

Адміністративним центром району є смт Кіровське, яке розташоване за 103 км від столиці республіки — міста Сімферополя (автошлях Р23).

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 27 341 5425 4641 8024 6494 2663 94
Жінки 30 673 5295 4212 8020 8039 4759 348


Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [1]

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 29 290 50,5 26 103 51,4
кримські татари 14 816 25,5 14 516 28,6
українці 10 219 17,6 5 376 10,6
білоруси 955 1,7 520 1,0
татари 775 1,4 2 228 4,4
марійці 206 0,4 123 0,2
вірмени 198 0,3 194 0,4
корейці 175 0,3 149 0,3
греки 167 0,3 161 0,3
узбеки 128 0,2 148 0,3

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]

російська кримськотатарська українська
Іслямтерецький район 64,2 24,0 8,4
м. Старий Крим 62,1 25,8 5,2
смт Іслям-Терек 71,8 18,7 7,3
Абрикосівська сільрада 71,9 15,9 9,3
Владиславівська сільрада 67,9 18,0 9,2
Журавська сільрада 47,9 38,1 11,0
Золотополенська сільрада 69,0 16,6 12,3
Льговська сільрада 59,5 23,6 13,8
Партизанська сільрада 68,2 19,5 11,0
Первомайська сільрада 65,6 26,2 7,4
Привітненська сільрада 66,1 29,1 4,1
Синицинська сільрада 56,8 30,4 11,0
Токарєвська сільрада 75,1 10,4 8,4
Яркополенська сільрада 60,7 26,3 8,3

Природні ресурси

[ред. | ред. код]

Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах. На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті Головного пасма Кримських гір. Трохи північніше, від м. Старий Крим, починається передгірське пасмо, яке тягнеться на захід. Передгірське пасмо з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно—кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок Мокрий Індол і Чурюк-Су. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими терасами (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). Береговою смугою на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.

Корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами: вапняками, цегляно-черепичними глинами і гравієм, розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ «Старокримський», «Агармаш», АТ «Кримкар'єроуправління», «Грушівське».

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду і 11 сільських рад, які підпорядковані Кіровській районній раді та об'єднують 41 населених пунктів[5].

Економіка

[ред. | ред. код]

В економіці головне місце належить сільськогосподарському виробництву. На території району розміщені 11 сільськогосподарських підприємств: 3 заводи радгоспу, 8 сільськогосподарських підприємств, 7 фермерських господарств, підсобне господарство.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E97.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій «Старий Крим», ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт. Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних громад.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Пам'ятками археології особливо багате м. Старий Крим, на території якого існувало поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.); руїни пізньоскіфського городища на р. Агармиш; залишки античного поселення (IV—III ст. до н. е. — перші століття н. е.).

Пам'ятки історії та архітектури:

  • руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої у 1287—1288 роках. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
  • мечеть 1314 року — часів правління Узбека — хана Золотої Орди;
  • руїни мечеті Куршум-Джамі (Свинцева мечеть) XIV століття;
  • руїни середньовічної церкви (Х—XII ст.), руїни караван-сараю (заїжджого двору) другої половини XIII—XIV ст.;
  • руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII—XIV ст.);
  • монастирський комплекс Сурб-Хач (XIV століття).

Персоналії

[ред. | ред. код]

З містом Старий Крим зв'язані імена І. К. Айвазовського (жив в місті в 80-90-х роках XIX століття), письменника Олександра Гріна (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кімерійської школи живопису Костянтина Богаєвського, поета, художника, філософа Максиміліана Волошина, поетеси А. Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга Олексія Каплера, поетеси Ю. Друніної, білоруського поета і перекладача Максима Богдановича, письменника-фантаста В. Охотникова, скульптора і поета Т. Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка АН України Миколи Амосова.

Встановлений пам'ятник Олександру Гріну.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 9 червня 2010 року № 909/2010-рп «Про призначення О.Гордєєва головою Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
  2. Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
  4. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 квітня 2013.
  5. Адміністративно-територіальний устрій Кіровського району [Архівовано 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

Посилання

[ред. | ред. код]