Пещанський Володимир Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
Немає опису редагування
 
(Не показана 21 проміжна версія 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Архітектор
[[Файл:Володимир Пещанський.jpg|thumb|200px|Володимир Пещанський]]
|bgcolour =
'''Володимир Павлович Пещанський''' ({{н}} [[28 жовтня]] [[1873]], м. [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]]&nbsp;— {{†}} [[26 серпня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український архітектор, реставратор<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>, дослідник української старовини та педагог<ref name="koval">[http://museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=1817 ''Ярина Коваль.'' Літописні орієнтири] // Львівська газета, 2007</ref>. Проводив реставрацію та археологічні дослідження пам'яток в Києві, працював реставратором старовинних ікон в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] у Львові.
|colour =
| ім'я = Пещанський Володимир Павлович
| оригінальне ім'я =
|зображення =
| ширина =
| підпис =
|ім'я при народженні =
| дата народження = 28.10.1873
| місце народження = м. [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]]
| дата смерті = 26.8.1926
| місце смерті = м. [[Львів]]
| поховання =
| релігія =
| національність = українець
| громадянство =
| підданство =
| навчався = [[Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет|Інститут цивільних інженерів]] (Санкт-Петербург)
| працював у містах = [[Київ]], [[Харків]], [[Львів]]
| стиль = модернізований класицизм, неоампір
| найважливіші споруди =
| містобудівні проєкти =
| реставрація пам'яток = [[Військовий Микільський собор]], [[Церква Спаса на Берестові]], [[Богородчанський іконостас]]
| нереалізовані проєкти = проект розбудови музейного комплексу на [[Вулиця Драгоманова (Львів)|вулиці Мохнацького (тепер Драгоманова)]] (Львів)
| наукові праці = «Давні килими України» (1925), «Дещо про українські та великоруські ікони» (1926), «Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926)
| нагороди =
| сайт =
| автограф =
| примітки =
}}
'''Володимир Павлович Пещанський''' ([[28 жовтня]] [[1873]], м. [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]]&nbsp;— [[26 серпня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український архітектор, реставратор<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>, дослідник української старовини та педагог<ref name="koval">[http://museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=1817 ''Ярина Коваль.'' Літописні орієнтири]{{Недоступне посилання}} // Львівська газета, 2007</ref>. Проводив реставрацію та археологічні дослідження пам'яток в Києві, працював реставратором старовинних ікон в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] у Львові.


== Освіта ==
== Освіта ==
Володимир Пещанський здобув різнопланову освіту. Після закінчення Орловського кадетського корпуса вступив до Костянтинівського артилерійського училища в Петербурзі, звідки був випущений підпоручником і направлений в артилерійську бригаду Ніжин. Продовжив освіту в Миколаївській інженерній академії, а потім в [[Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет|Інституті цивільних інженерів]] в Петербурзі<ref name="malakov">[http://dlib.eastview.com/browse/doc/5519920 ''Дмитро Малаков''. Невідомий Володимир Пещанський.]</ref>.
Володимир Пещанський здобув різнопланову освіту. Спершу закінчив Орловський кадетський корпус, потім вступив до Костянтинівського артилерійського училища в Петербурзі, звідки був випущений підпоручником і направлений в артилерійську бригаду в Ніжин. Продовжив освіту в Миколаївській інженерній академії, а потім в [[Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет|Інституті цивільних інженерів]] в Петербурзі<ref name="malakov">{{Cite web |url=http://dlib.eastview.com/browse/doc/5519920 |title=''Дмитро Малаков''. Невідомий Володимир Пещанський. |accessdate=18 лютого 2012 |archive-date=6 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160306200658/http://dlib.eastview.com/browse/doc/5519920 }}</ref>.


== Діяльність ==
== Діяльність ==
Рядок 11: Рядок 41:


Проводив археологічні дослідження [[Михайлівський собор (Видубицький монастир)|Михайлівської церкви]] [[Видубицький монастир|Видубицького монастиря]] (1916).
Проводив археологічні дослідження [[Михайлівський собор (Видубицький монастир)|Михайлівської церкви]] [[Видубицький монастир|Видубицького монастиря]] (1916).
[[Файл:Facade project of the Ministry of Defense, sheet 01.jpg|міні|Фрагмент проєкту будинку на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Грушевського]] № 30/1]]
Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру<ref name="timof">{{Cite web |url=http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html |title=Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. |accessdate=18 лютого 2012 |archive-date=5 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131205112711/http://www.alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html }}</ref>; за його проєктами в Києві, зокрема, зведені:
* Житловий будинок на вул. Микільській № 18/49 (тепер — [[Лаврська вулиця|вул. Лаврська]]) (1910—1914),
* [[Центральний будинок офіцерів Збройних сил України|Будинок військової льотної школи прапорщиків]] (тепер&nbsp;— Центральний будинок офіцерів Збройних сил України)<ref name="zvid">''[[Трегубова Тетяна Олександрівна|Тетяна Трегубова]], Лариса Федорова.'' Будинок військової школи, 1914—18, 1931 // [[Звід пам'яток історії та культури України]]: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін.&nbsp;— К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1999.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— Київ.&nbsp;— А&nbsp;— Л.&nbsp;— 608 с. (стор. 334).</ref> на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Грушевського]] №&nbsp;30/1 (1914—1918, співавтор [[Кричевський Василь Григорович|В.&nbsp;Кричевський]], закінчений у 1931—1933 роках [[Каракіс Йосип Юлійович|Й.&nbsp;Каракісом]]).


У [[Харків|Харкові]] виконав скульптурне опорядження [[Азовсько-донський банк|Азовсько-Донського банку]] на Миколаївській площі № 18 (1914, проєкт Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).
Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру<ref name="timof">[http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник.]</ref>; за його проектами в Києві, зокрема, зведені:
* Житловий будинок на вул. Микільській № 18/49 (тепер — [[Лаврська вулиця|вул. Лаврська]]) (1910—1914),
* [[Центральний будинок офіцерів Збройних сил України|Будинок військової льотної школи прапорщиків]] (тепер — Центральний будинок офіцерів Збройних сил України)<ref name="zvid">''Тетяна Трегубова, Лариса Федорова.'' Будинок військової школи, 1914—18, 1931 // [[Звід пам'яток історії та культури України|Звід пам’яток історії та культури України]]: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. Кн. 1. Ч. 1. Київ. А Л. 608 с. (стор. 334).</ref> на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Грушевського]] №&nbsp;30/1 (1914—1918, співавтор [[Кричевський Василь Григорович|В.&nbsp;Кричевський]], закінчений у 1931—1933 роках [[Каракіс Йосип Юлійович|Й.&nbsp;Каракісом]]).


З 1922 року працював у [[Львів|Львові]], зокрема в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] заснованому [[Андрей (Шептицький)|Андреєм Шептицьким]]<ref>''Д.&nbsp;М.&nbsp;Посацька, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова.'' Національний музей у Львові // {{ЕІУ/7}}</ref>. В музеї керував реставрацією старовинного іконопису (в тому числі відомого [[Богородчанський іконостас|Богородчанського іконостасу]]) та упорядкуванням пам'яток народного мистецтва<ref name="УРЕ" />. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку наукових праць<ref name="timof" />. На замовлення Шептицького та [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Свєнціцького]] 1926 року виконав проєкт розбудови музейного комплексу на [[Вулиця Драгоманова (Львів)|вулиці Мохнацького (тепер Драгоманова)]]. Який однак не було реалізовано.<ref>''Д.&nbsp;М.&nbsp;Посацька.'' Проекти розбудови Національного музею у Львові у 1920—1960-х роках // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5–6 (137—138).&nbsp;— С. 7-8.</ref>
У [[Харків|Харкові]] виконав cкульптурне опорядження [[Азовсько-донський банк|Азовсько-Донського банку]] на Миколаївській площі № 18 (1914, проект Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).


З 1922 року працював у [[Львів|Львові]], зокрема в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] заснованому [[Андрей (Шептицький)|Андреєм Шептицьким]]<ref>''Д.&nbsp;М.&nbsp;Посацька, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова.'' Національний музей у Львові // {{ЕІУ/7}}</ref>, де керував реставрацією старовинного іконопису (в тому числі відомого [[Богородчанський іконостас|Богородчанського іконостасу]]) та упорядкуванням пам'яток народного мистецтва<ref name="УРЕ" />. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку наукових праць<ref name="timof" />. Залишив у спадок музею унікальну збірку українських килимів XVII—XVIII століть із Київщини, Полтавщини, Поділля та Переяславщини<ref name="koval" />.
Залишив у спадок музею унікальну збірку українських килимів XVII—XVIII століть із Київщини, Полтавщини, Поділля та Переяславщини<ref name="koval" />.
[[Файл:Надгробок на могилі архітектора В. Пещанського..jpg|міні]]
Помер у Львові , похований на полі № 43 Личаківського цвинтаря. Надгробок на могилі В. Пещанського нещодавно відремонтовано працівниками ЛКП "Музей " Личаківський цвинтар" .


== Наукові праці ==
== Наукові праці ==
* {{SM}} «[[:s:Давні килими Украіни|Давні килими України]]» [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/volodimir-peshhanskiy-davni-kilimi-ukrayini/ UARTLIB] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402111806/http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/volodimir-peshhanskiy-davni-kilimi-ukrayini/ |date=2 квітня 2015 }} (1925)
* «Давні килими України» (1925),
* «Дещо про українські та великоруські ікони» (1926),
* «Дещо про українські та великоруські ікони» (1926),
* «Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926, у співавт. з [[Драґан Михайло Дмитрович|М. Драґаном]] та [[Свєнціцький Іларіон Семенович|І. Свенціцьким]])<ref name="УРЕ" />.
* «Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926, у співавт. з [[Драґан Михайло Дмитрович|М. Драґаном]] та [[Свєнціцький Іларіон Семенович|І. Свенціцьким]])<ref name="УРЕ" />.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=191 Пещанський В. Давні килими України : з 20 рис. і 9 знімками / В. Пещанський. — Львів : З друк. вид. спілки ”Діло”, 1925. — 13, 3 с., 29 арк. іл. — (Збірки Національного Музею у Львові).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200921023512/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=191 |date=21 вересня 2020 }}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{reflist|2}}
== Посилання ==
*{{УМЕ11|частина=Пещанський Володимир|сторінки=1363}}


{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Народились 28 жовтня]]
[[Категорія:Народились 1873]]
[[Категорія:Померли 26 серпня]]
[[Категорія:Померли 1926]]
[[Категорія:Уродженці Переяслава-Хмельницького]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Українські реставратори]]
[[Категорія:Українські реставратори]]
[[Категорія:Уродженці Переяслава]]
[[Категорія:Померли у Львові]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]

Поточна версія на 09:08, 17 червня 2024

Пещанський Володимир Павлович
Народження28 жовтня 1873(1873-10-28)
Смерть26 серпня 1926(1926-08-26) (52 роки)
Національністьукраїнець
НавчанняІнститут цивільних інженерів (Санкт-Петербург)
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв, Харків, Львів
Архітектурний стильмодернізований класицизм, неоампір
Реставрація пам'ятокВійськовий Микільський собор, Церква Спаса на Берестові, Богородчанський іконостас
Нереалізовані проєктипроект розбудови музейного комплексу на вулиці Мохнацького (тепер Драгоманова) (Львів)
Наукові праці«Давні килими України» (1925), «Дещо про українські та великоруські ікони» (1926), «Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926)

Володимир Павлович Пещанський (28 жовтня 1873, м. Переяслав — 26 серпня 1926, Львів) — український архітектор, реставратор[1], дослідник української старовини та педагог[2]. Проводив реставрацію та археологічні дослідження пам'яток в Києві, працював реставратором старовинних ікон в Національному музеї у Львові.

Освіта

[ред. | ред. код]

Володимир Пещанський здобув різнопланову освіту. Спершу закінчив Орловський кадетський корпус, потім вступив до Костянтинівського артилерійського училища в Петербурзі, звідки був випущений підпоручником і направлений в артилерійську бригаду в Ніжин. Продовжив освіту в Миколаївській інженерній академії, а потім в Інституті цивільних інженерів в Петербурзі[3].

Діяльність

[ред. | ред. код]

У 1909 році Володимир Пещанський одержав призначення на службу до Київського кріпосного інженерного управління[3]. Разом з П. П. Покришкіним у 1913 році проводив реставрацію пам'яток в Києві:

Проводив археологічні дослідження Михайлівської церкви Видубицького монастиря (1916).

Фрагмент проєкту будинку на вул. Грушевського № 30/1

Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру[4]; за його проєктами в Києві, зокрема, зведені:

У Харкові виконав скульптурне опорядження Азовсько-Донського банку на Миколаївській площі № 18 (1914, проєкт Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).

З 1922 року працював у Львові, зокрема в Національному музеї заснованому Андреєм Шептицьким[6]. В музеї керував реставрацією старовинного іконопису (в тому числі відомого Богородчанського іконостасу) та упорядкуванням пам'яток народного мистецтва[1]. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку наукових праць[4]. На замовлення Шептицького та Свєнціцького 1926 року виконав проєкт розбудови музейного комплексу на вулиці Мохнацького (тепер Драгоманова). Який однак не було реалізовано.[7]

Залишив у спадок музею унікальну збірку українських килимів XVII—XVIII століть із Київщини, Полтавщини, Поділля та Переяславщини[2].

Помер у Львові , похований на полі № 43 Личаківського цвинтаря. Надгробок на могилі В. Пещанського нещодавно відремонтовано працівниками ЛКП "Музей " Личаківський цвинтар" .

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б Ярина Коваль. Літописні орієнтири[недоступне посилання] // Львівська газета, 2007
  3. а б Дмитро Малаков. Невідомий Володимир Пещанський. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2012.
  4. а б Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 18 лютого 2012.
  5. Тетяна Трегубова, Лариса Федорова. Будинок військової школи, 1914—18, 1931 // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — 608 с. (стор. 334).
  6. Д. М. Посацька, Л. Д. Федорова. Національний музей у Львові // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.
  7. Д. М. Посацька. Проекти розбудови Національного музею у Львові у 1920—1960-х роках // Галицька брама. — 2006. — № 5–6 (137—138). — С. 7-8.

Посилання

[ред. | ред. код]