Уткін В'ячеслав Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 15: Рядок 15:
| роки служби =
| роки служби =
| звання ={{Ранг|країна=Україна|звання=Старший лейтенант}}
| звання ={{Ранг|країна=Україна|звання=Старший лейтенант}}
| формування =[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|40px]]
| формування = {{30 ОМБр ЗСУ|2}}
| командування =
| командування =
| битви = [[Війна на сході України]]
| битви = [[Війна на сході України]]
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
{{!}} {{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
{{!}}}
{{!)}}
| університет =
| університет =
| signature =
| signature =
| інше =
| інше =
}}
}}
{{Однофамільці|Уткін (прізвище)}}
{{Однофамільці|Уткін}}
'''В'ячесла́в Олекса́ндрович У́ткін''' — старший лейтенант [[Збройні сили України|Збройних сил України]].
'''В'ячесла́в Олекса́ндрович У́ткін''' ([[23 лютого]] [[1977]], [[Липники (Коростенський район)|Липники]] [[Житомирська область|Житомирської області]] — [[30 серпня]] [[2014]], [[Лутугине]] [[Луганська область|Луганської області]]) — старший лейтенант [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник російсько-української війни.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився в родині військовослужбовця. Незабаром сім'я переїхала в селище [[Нові Білокоровичі]] [[Олевський район|Олевського району]] Житомирської області, де В'ячеслав закінчив загальноосвітню школу. Батько передчасно пішов з життя, тож хлопець став опорою для матері та молодшого брата.
На військовій службі з серпня 1994 року, закінчив навчання в Харківському військовому інституті. Заступник командира реактивної артилерійської батареї з озброєння, реактивний артилерійський дивізіон, [[30-а окрема механізована бригада (Україна)|30-а окрема механізована бригада]].


На військовій службі з серпня 1994 року. Після школи відслужив в армії, закінчив [[Харківський військовий університет]] за спеціальністю «Ракетні та космічні комплекси». На той час ракетні частини розформовувалися, тож службу розпочав у [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-й гвардійській танковій дивізії]] (згодом бригаді) в [[Новоград-Волинський|Новограді-Волинському]].
Загинув 30 серпня під час артилерійського обстрілу під Лутугиним.


Невдовзі одружився, народилася донька.
Вдома залишилися дружина та 14- річна донька. 2 вересня похований в Новограді-Волинському.


Обіймав посаду заступника командира реактивної артилерійської батареї з озброєння реактивного артилерійського дивізіону 30-ї окремої гвардійської механізованої бригади.
== Нагороди ==

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час [[Війна на сході України|російсько-української війни]], відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Загинув 30 серпня 2014 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Лутугине Луганської області. Тоді велися запеклі бої на кордоні з Російською Федерацією, бійці зазнавали втрат і терміново потребували техніки та снарядів. Дорога, якою підходила техніка, обстрілювалася «градами» з боку Росії. Коли снаряд влучив у танк, В'ячеслав наказав бійцям сховатися в траншеї, останнім залишив машину і загинув під обстрілом.

2 вересня похований на Алеї слави військово-меморіального кладовища міста Новоград-Волинський.

Вдома залишилися дружина та 14- річна донька.

== Нагороди та вшанування пам'яті ==
14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час [[Війна на сході України|російсько-української війни]], нагороджений [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня]] (посмертно).

На будівлі школи селища Нові Білокоровичі відкрито меморіальну дошку.


== Джерела ==
== Джерела ==
* [https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/23/1977-narodyvsya-vyacheslav-utkin-zagyblyy-geroy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny 1977 — народився В'ячеслав Уткін, загиблий герой російсько-української війни] — Український інститут національної пам'яті
* [http://www.president.gov.ua/documents/8732014-18002 Указ № 873/2014]
* [http://www.president.gov.ua/documents/8732014-18002 Указ № 873/2014]
* [http://nekropole.info/ru/person/view?id=3835986&l=ua В'ячеслав Уткін]
* [http://nekropole.info/ru/person/view?id=3835986&l=ua В'ячеслав Уткін]
* [http://novograd.osp-ua.info/?pokaz=88981 Герої не вмирають]
* [http://novograd.osp-ua.info/?pokaz=88981 Герої не вмирають]
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{ukr-mil-bio-stub}}
{{Учасники РУВ}}


[[Категорія:Уродженці Лугинського району]]
[[Категорія:Уродженці Липників (Лугинський район)]]
[[Категорія:Українські військовики]]
[[Категорія:Загинули в боях російсько-української війни 2014—2017]]
[[Категорія:Померли в Лутугинському районі]]
[[Категорія:Померли в Лутугинському районі]]
[[Категорія:Поховані в Новограді-Волинському]]

Версія за 09:16, 17 червня 2024

Уткін В’ячеслав Олександрович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження23 лютого 1977(1977-02-23)
Липники, Лугинський район
Смерть30 серпня 2014(2014-08-30) (37 років)
Лутугине
ПохованняЗвягель
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

В'ячесла́в Олекса́ндрович У́ткін (23 лютого 1977, Липники Житомирської області — 30 серпня 2014, Лутугине Луганської області) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився в родині військовослужбовця. Незабаром сім'я переїхала в селище Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області, де В'ячеслав закінчив загальноосвітню школу. Батько передчасно пішов з життя, тож хлопець став опорою для матері та молодшого брата.

На військовій службі з серпня 1994 року. Після школи відслужив в армії, закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «Ракетні та космічні комплекси». На той час ракетні частини розформовувалися, тож службу розпочав у 30-й гвардійській танковій дивізії (згодом бригаді) в Новограді-Волинському.

Невдовзі одружився, народилася донька.

Обіймав посаду заступника командира реактивної артилерійської батареї з озброєння реактивного артилерійського дивізіону 30-ї окремої гвардійської механізованої бригади.

Загинув 30 серпня 2014 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Лутугине Луганської області. Тоді велися запеклі бої на кордоні з Російською Федерацією, бійці зазнавали втрат і терміново потребували техніки та снарядів. Дорога, якою підходила техніка, обстрілювалася «градами» з боку Росії. Коли снаряд влучив у танк, В'ячеслав наказав бійцям сховатися в траншеї, останнім залишив машину і загинув під обстрілом.

2 вересня похований на Алеї слави військово-меморіального кладовища міста Новоград-Волинський.

Вдома залишилися дружина та 14- річна донька.

Нагороди та вшанування пам'яті

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

На будівлі школи селища Нові Білокоровичі відкрито меморіальну дошку.

Джерела