Перфецький Леонід Юліанович: відмінності між версіями

Леонід Перфецький
Леонід Перфецький;
Сотник
Загальна інформація
Народження	23 лютого 1901; Ладижинка
Смерть	25 жовтня 1977 (76 років); Монреаль ; Канада
Військова служба
Приналежність	УНР

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 16:40, 17 червня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перфецький.

Леонід Юліанович Перфецький (1900, Холмщина^[1], за іншими даними — 23 лютого 1901, с. Ладижинка, Черкаська область (на той час Київська губернія) — 25 жовтня 1977, Монреаль, Канада) — сотник Армії УНР, український художник-баталіст, графік.

Життєпис

Леонід Перфецький народився 23 лютого 1901 року в селі Ладижинка, Уманського повіту, Київської губернії. Батьки художника походили із Галичини, в Наддніпрянщину переїхали на зламі ХІХ — ХХ століть.^[2] Навчався в середній школі в Орлі, в Московському університеті. Під час Першої світової війни юнака мобілізували та відправили до школи прапорщиків у Петергоф біля Петрограду.

Після більшовицького перевороту родина виїхала до Казані. Коли Татарстан проголосив свою незалежність, Перфецький вступив до війська цієї республіки та продовжив розпочате в Москві навчання в Казанському університеті. Коли більшовики ліквідували татарську республіку, виїхав 1918 року в Україну, де вступив до війська в ранзі хорунжого кінноти Чорноморського коша, що став опісля 3-ю Залізною Дивізією^[1].

Брав активну участь у Визвольних Змаганнях. Був командиром кінної сотні 8-го пішого Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, був учасником Першого Зимового походу.^[2]

Окрім участі у військових операціях робив історичні замальовки тих подій. З надзвичайною точністю намагався відтворити всі атрибути військового побуту: уніформу, відзнаки, зброю. У його картинах знайшли відображення події бою під Крутами 29 січня 1918 року, здобуття Арсеналу, піднесення українського прапору на Чорноморському флоті у квітні 1918 року, події Першого (грудень 1919 року — травень 1920 року) та Другого (жовтень — листопад 1921 року) Зимових походів Армії УНР.^[2]

Перейшов з Армією УНР в еміграцію і вступив до Краківської Академії Мистецтв, де працював у класі професора Дембіцького^[1]. Навчався живопису також у Львові, в мистецькій школі Олекси Новаківського.

1925 року переїхав до Парижа, де навчався у майстерні художника Андре Лота. Був мистецьким завідувачем бібліотеки імені Симона Петлюри^[1]. У Парижі створив низку портретів видатних французів, займався творчими пошуками в рамках модерністичних течій. Виставляв свої твори в престижному Салоні Тюільрі та в приватних галереях, здобув визнання критиків. Влітку 1937 р. став куратором виставки з нагоди 250-ліття здобуття гетьманської булави Іваном Мазепою.^[2]

1941 року вивезений до Німеччини як аграрний робітник. 1942 року «Українське Видавництво» запросило митця до Львова, на посаду ілюстратора німецького видання — місячника «Наші Дні» (вийшло три номери) і викладача рисунку в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата Євгена Перфецького.

На ІІІ-й виставці Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові 1942 року Перфецький виставив одну роботу гуашшю, три графічні роботи і одну сепію — всі пріці на воєнні теми^[1].

1944 року вступив до дивізії «Галичина», як воєнний художник-кореспондент. Створив збірку графічних малюнків «Українська дивізія».^[2]

1945 року опинився в таборі воєнних полонених у Зальцбурзі, пізніше потрапив до таборів переміщених осіб в Австрії. Під час життя в таборі, у 1953 р., в щоденній газеті «Свобода» було опубліковано художній твір Перфецького під назвою «Україна у боротьбі», окрім того, збереглось 78 акварелей та нарисів із пластового життя.

1954 року прибув до Канади, оселився у Монреалі. Тут проживав митцем-самітником при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. У Монреалі розмалював фресками Українську Католицьку Церкву Святого Духа, Католицьку Церкву Святого Елезара. Працював над циклом «Апокаліпсис», створивши 24 картини до останньої книги Нового заповіту — «Об'явлення св. Івана Богослова».^[2]

1962 року в Едмонтоні Богданом Боцюрковим була організована виставка його творів з нагоди 30-річного ювілею Українського Національного Об'єднання.

Також мав персональні виставки в Філадельфії та Нью-Йорку в 1965 році^[1].

Помер Леонід Перфецький 25 жовтня 1977 року, похований на кладовищі Монт-Роял у Монреалі.

Творчість

Леонід Перфецький створив ряд картин та серії малюнків:

«Піднесення українського прапору на чорноморськім фльоті. 29 квітня 1918» Акварель.
«6-та січова стрілецька дивізія в Станіславові 1919» Акварель.
«Бій з татарами» Олія. 1921 р.
«Козаки під Трапезунтом» Олія. 1942 р.
«Бій під Крутами» Акварель.
«Духова оркестра на конях вступає в Київ»
«Зустріч Карла ХІІ з козаками» Акварель.
«Артилерія Чорної дивізії вступає в Київ»
«Останні набої» Олія.
та інші

У Монреалі, в церкві Св. Духа, — його настінні розписи релігійного змісту^[1].

Також створив один з перших українських коміксів, у якому зобразив боротьбу УПА під час Другої світової війни.

Більшість вцілілих картин майстра зібрано в книзі «Перфецький. Ілюстрована монографія»^[3], виданій українським клубом RAINSHOUSE 23 лютого 2021 року.

Вшанування пам'яті

На честь Леоніда Перфецького названа вулиця в місті Львів.

2021 року до 120-річчя з Дня народження Леоніда Перфецького було проведено творчий вечір, де художник позиціонувався як започатковувач українських коміксів (мальописів). Захід був організований Інститутом Національного Розвитку і проведений у приміщенні Товариства «Просвіта».^[5]^[6]

23 лютого (день народження Перфецького) запропоновано щорічно відзначати як «День українського коміксу»^[7]. В рамках цієї ініціативи клуб RAINSHOUSE заснував щорічну премію імені Леоніда Перфецького під назвою «Комікс Року»^[8] для підтримки авторів українських коміксів.

Джерела

Леонід Перфецький / За ред С.Гординського. — Нью-Йорк; Торонто, 1990. — 84 с. ISBN 0-916381-07-2
Коваленко Сергій. Перфецький Леонід/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Нотатки з мистецтва. Грудень 1978. — С. 59.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е УІНП. 1901 – народився Леонід Перфецький, художник-баталіст, офіцер Армії УНР. УІНП (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
↑ «Перфецький. Ілюстрована монографія». RAINSHOUSE (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
↑ Перфецький. Монографія. rainshouse.com. Процитовано 7 січня 2023.
↑ День Українського Коміксу (Микола Кравченко). Цензор.нет. 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ #КоміксРоку2021 // премія ім. Леоніда Перфецького. perfecky-award.rainshouse.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.

Посилання

Перфецький Леонід // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1344-1345. — 1000 екз.
Тріска О. Перфецький Леонід // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. ISBN 978-966-2067-65-1 С. 98-99.
Батальний живопис художника Леоніда Перфецького [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Митець та боєць Леонід Перфецький
Башняк Л. І. Образотворче мистецтво Українського стрілецтва доби визвольних змагань першої чверті ХХ століття
Леонід Перфецький: монографія. Редакція Святослава Гординського. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Мистецтво Леоніда Перфецького. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
«ПЕРФЕЦЬКИЙ. ІЛЮСТРОВАНА МОНОГРАФІЯ» видання клубу RAINSHOUSE [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[Нотатки-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Нотатки з мистецтва. Грудень 1978. — С. 59.

[:0-2] а ^б ^в ^г ^д ^е УІНП. 1901 – народився Леонід Перфецький, художник-баталіст, офіцер Армії УНР. УІНП (укр.). Процитовано 17 червня 2024.

[3] «Перфецький. Ілюстрована монографія». RAINSHOUSE (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.

[4] Перфецький. Монографія. rainshouse.com. Процитовано 7 січня 2023.

[5] День Українського Коміксу (Микола Кравченко). Цензор.нет. 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)

[6] Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[7] Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[8] #КоміксРоку2021 // премія ім. Леоніда Перфецького. perfecky-award.rainshouse.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 }}
 {{Othernames|Перфецький}}
-'''Леонід Перфецький''' ([[23 лютого]] [[1901]], с. [[Ладижинка]], [[Черкаська область]] (на той час [[Київська губернія]]) — [[25 жовтня]] [[1977]], [[Монреаль]], [[Канада]]) — [[сотник]] Армії [[УНР]], [[художник]]-баталіст, [[графіка|графік]].
+'''Леонід Юліанович Перфецький''' ([[1900]], [[Холмщина]]<ref name="Нотатки">[https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7860/file.pdf Нотатки з мистецтва. Грудень 1978.&nbsp;— С. 59.]</ref>, за іншими даними&nbsp;— [[23 лютого]] [[1901]], с. [[Ладижинка]], [[Черкаська область]] (на той час [[Київська губернія]])&nbsp;— [[25 жовтня]] [[1977]], [[Монреаль]], [[Канада]])&nbsp;— [[сотник]] Армії [[УНР]], український [[художник]]-баталіст, [[графіка|графік]].
 == Життєпис ==
-Леонід Перфецький народився [[23 лютого]] [[1901]] року в селі [[Ладижинка]], [[Уманський повіт|Уманського повіту]], [[Київська губернія|Київської губернії]]. Навчався в середній школі в [[Орел (місто)|Орлі]], в університетах в [[Москва|Москві]] й [[Казань|Казані]], пізніше в школі прапорщиків у [[Петергоф]]і біля [[Петроград]]у. Брав активну участь у [[Українсько-радянська війна|Визвольних Змаганнях 1917 — 1920 рр]]. Перейшов з Армією [[УНР]] в еміграцію і вступив до Краківської Академії Мистецтв. Навчався живопису у [[Львів|Львові]], в [[Мистецька школа Олекси Новаківського|мистецькій школі Олекси Новаківського]].
+Леонід Перфецький народився [[23 лютого]] [[1901]] року в селі [[Ладижинка]], [[Уманський повіт|Уманського повіту]], [[Київська губернія|Київської губернії]]. Батьки художника походили із Галичини, в Наддніпрянщину переїхали на зламі ХІХ&nbsp;— ХХ століть.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/23/1901-narodyvsya-leonid-perfeckyy-hudozhnyk-batalist-oficer-armiyi-unr|title=1901 – народився Леонід Перфецький, художник-баталіст, офіцер Армії УНР.|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-17}}</ref> Навчався в середній школі в [[Орел (місто)|Орлі]], в [[Московський Університет|Московському університеті]]. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] юнака мобілізували та відправили до школи прапорщиків у [[Петергоф]] біля [[Петроград]]у.
+Після більшовицького перевороту родина виїхала до [[Казань|Казані]]. Коли [[Татарстан]] проголосив свою незалежність, Перфецький вступив до війська цієї республіки та продовжив розпочате в Москві навчання в [[Казанський федеральний університет|Казанському університеті]]. Коли більшовики ліквідували татарську республіку, виїхав 1918 року в Україну, де вступив до війська в ранзі хорунжого кінноти [[Окремий Чорноморський кіш (Українська Держава)|Чорноморського коша]], що став опісля [[3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР|3-ю Залізною Дивізією]]<ref name="Нотатки"></ref>.
-[[1925]] року переїхав до [[Париж]]а, де навчався у майстерні художника Андре Лота.
+Брав активну участь у [[Українсько-радянська війна|Визвольних Змаганнях]]. Був командиром кінної сотні 8-го пішого Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, був учасником [[Перший зимовий похід|Першого Зимового походу]].<ref name=":0" />
-[[1941]] року вивезений до [[Німеччина|Німеччини]] як аграрний робітник. [[1942]] року [[Українське видавництво|«Українське Видавництво»]] запросило митця до [[Львів|Львова]], на посаду ілюстратора щомісячного видання «Наші Дні», роботу в якому поєднував з викладанням малювання в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата [[Перфецький Євген|Євгена Перфецького]]. [[1944]] року вступив до [[14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|дивізії «Галичина»]], як воєнний художник-кореспондент. [[1945]] року опинився в таборі воєнних полонених у [[Зальцбург|Зальцбурзі]].
+Окрім участі у військових операціях робив історичні замальовки тих подій. З надзвичайною точністю намагався відтворити всі атрибути військового побуту: уніформу, відзнаки, зброю. У його картинах знайшли відображення події [[Бій під Крутами (1918)|бою під Крутами]] 29 січня 1918 року, здобуття [[Січневе повстання (1918)|Арсеналу]], піднесення українського прапору на Чорноморському флоті у квітні 1918 року, події [[Перший зимовий похід|Першого]] (грудень 1919 року&nbsp;— травень 1920 року) та [[Другий зимовий похід|Другого]] (жовтень&nbsp;— листопад 1921 року) Зимових походів Армії УНР.<ref name=":0" />
-[[1954]] року прибув до [[Канада|Канади]], оселився у [[Монреаль|Монреалі]]. Тут проживав при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. [[1962]] року в [[Едмонтон]]і Богданом Боцюрковим була організована виставка його творів з нагоди 30-річного ювілею [[Українське національне об'єднання (Канада)|Українського Національного Об'єднання]].
+Перейшов з Армією [[УНР]] в еміграцію і вступив до [[Академія образотворчих мистецтв (Краків)|Краківської Академії Мистецтв]], де працював у класі професора [[Станіслав Дембіцький|Дембіцького]]<ref name="Нотатки"></ref>. Навчався живопису також у [[Львів|Львові]], в [[Мистецька школа Олекси Новаківського|мистецькій школі Олекси Новаківського]].
+[[1925]] року переїхав до [[Париж]]а, де навчався у майстерні художника Андре Лота. Був мистецьким завідувачем [[Бібліотека імені Симона Петлюри|бібліотеки імені Симона Петлюри]]<ref name="Нотатки"></ref>. У Парижі створив низку портретів видатних французів, займався творчими пошуками в рамках [[Модернізм|модерністичних]] течій. Виставляв свої твори в престижному Салоні Тюільрі та в приватних галереях, здобув визнання критиків. Влітку 1937&nbsp;р. став куратором виставки з нагоди 250-ліття здобуття гетьманської булави [[Іван Мазепа|Іваном Мазепою]].<ref name=":0" />
+[[1941]] року вивезений до [[Німеччина|Німеччини]] як аграрний робітник. [[1942]] року [[Українське видавництво|«Українське Видавництво»]] запросило митця до [[Львів|Львова]], на посаду ілюстратора німецького видання — місячника «Наші Дні» (вийшло три номери) і викладача рисунку в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата [[Перфецький Євген|Євгена Перфецького]].
+На ІІІ-й виставці Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові 1942 року Перфецький виставив одну роботу гуашшю, три графічні роботи і одну сепію&nbsp;— всі пріці на воєнні теми<ref name="Нотатки"></ref>.
+[[1944]] року вступив до [[14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|дивізії «Галичина»]], як воєнний художник-кореспондент. Створив&nbsp; збірку графічних малюнків «Українська дивізія».<ref name=":0" />
+[[1945]] року опинився в таборі воєнних полонених у [[Зальцбург|Зальцбурзі]], пізніше потрапив до таборів переміщених осіб в [[Австрія|Австрії]]. Під час життя в таборі, у 1953 р., в щоденній газеті «Свобода» було опубліковано художній твір Перфецького під назвою «Україна у боротьбі», окрім того, збереглось 78 акварелей та нарисів із пластового життя.
+[[1954]] року прибув до [[Канада|Канади]], оселився у [[Монреаль|Монреалі]]. Тут проживав митцем-самітником при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. У Монреалі розмалював фресками Українську Католицьку Церкву Святого Духа, Католицьку Церкву Святого Елезара. Працював над циклом «Апокаліпсис», створивши 24 картини до останньої книги Нового заповіту&nbsp;— [[Об'явлення Івана Богослова|«Об'явлення св. Івана Богослова»]].<ref name=":0" />
+[[1962]] року в [[Едмонтон]]і Богданом Боцюрковим була організована виставка його творів з нагоди 30-річного ювілею [[Українське національне об'єднання (Канада)|Українського Національного Об'єднання]].
+Також мав персональні виставки в Філадельфії та Нью-Йорку в 1965 році<ref name="Нотатки"></ref>.
 Помер Леонід Перфецький [[25 жовтня]] [[1977]] року, похований на кладовищі Монт-Роял у Монреалі.
@@ Рядок 49: / Рядок 67: @@
 * «Останні набої» Олія.
 * та інші
+У Монреалі, в церкві Св. Духа,&nbsp;— його настінні розписи релігійного змісту<ref name="Нотатки"></ref>.
 Також створив один з перших українських [[комікс]]ів, у якому зобразив боротьбу [[УПА]] під час Другої світової війни.
-Більшість вцілілих картин майстра зібрано в книзі "Перфецький. Ілюстрована монографія<ref>{{Cite web|title=«Перфецький. Ілюстрована монографія»|url=http://rainshouse.com/perfecky|website=RAINSHOUSE|accessdate=2021-04-24|language=en|archive-date=24 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210424160800/http://rainshouse.com/perfecky}}</ref>", виданій українським клубом RAINSHOUSE 23 лютого 2021 року.
+Більшість вцілілих картин майстра зібрано в книзі «Перфецький. Ілюстрована монографія»<ref>{{Cite web|title=«Перфецький. Ілюстрована монографія»|url=http://rainshouse.com/perfecky|website=RAINSHOUSE|accessdate=2021-04-24|language=en|archive-date=24 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210424160800/http://rainshouse.com/perfecky}}</ref>, виданій українським клубом RAINSHOUSE 23 лютого 2021 року.
-[[Файл:Leonid Perfecky.png|альт="Перфецький. Ілюстрована монографія"|міні|Обкладинка книги "Перфецький. Ілюстрована монографія"<ref>{{Cite web|title=Перфецький. Монографія|url=https://rainshouse.com/perfecky|website=rainshouse.com|accessdate=2023-01-07}}</ref>. Видання перше, від 23 Лютого 2021 року.]]
+[[Файл:Leonid Perfecky.png|альт="Перфецький. Ілюстрована монографія"|міні|Обкладинка книги «Перфецький. Ілюстрована монографія»<ref>{{Cite web|title=Перфецький. Монографія|url=https://rainshouse.com/perfecky|website=rainshouse.com|accessdate=2023-01-07}}</ref>. Видання перше, від 23 Лютого 2021 року.]]
 == Вшанування пам'яті ==
@@ Рядок 59: / Рядок 79: @@
 На честь Леоніда Перфецького названа [[Вулиця Перфецького|вулиця]] в місті [[Львів]].
-року до 120-річчя з Дня народження [[Перфецький Леонід|Леоніда Перфецького]] було проведено творчий вечір, де  художник позиціонувався як започатковувач українських коміксів (мальописів). Захід був організований [[Інститут Національного Розвитку|Інститутом Національного Розвитку]] і проведений у приміщенні [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Товариства «Просвіта»]]. <ref>{{Cite web|url=https://censor.net/ru/blogs/3249515/den_ukranskogo_komksu|назва=День Українського Коміксу (Микола Кравченко)|видавець=[[Цензор.нет]]|дата=23 лютого 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210606165650/https://censor.net/ru/blogs/3249515/den_ukranskogo_komksu|дата-архіву=6 червня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://bdis.org.ua/we/2021/02/komiks-ta-informatsiina-bezpeka-ukrainy/ |title=Архівована копія |accessdate=27 березня 2021 |archive-date=22 березня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210322072102/https://bdis.org.ua/we/2021/02/komiks-ta-informatsiina-bezpeka-ukrainy/ }}</ref>
+року до 120-річчя з Дня народження [[Перфецький Леонід|Леоніда Перфецького]] було проведено творчий вечір, де художник позиціонувався як започатковувач українських коміксів (мальописів). Захід був організований [[Інститут Національного Розвитку|Інститутом Національного Розвитку]] і проведений у приміщенні [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Товариства «Просвіта»]].<ref>{{Cite web|url=https://censor.net/ru/blogs/3249515/den_ukranskogo_komksu|назва=День Українського Коміксу (Микола Кравченко)|видавець=[[Цензор.нет]]|дата=23 лютого 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210606165650/https://censor.net/ru/blogs/3249515/den_ukranskogo_komksu|дата-архіву=6 червня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://bdis.org.ua/we/2021/02/komiks-ta-informatsiina-bezpeka-ukrainy/ |title=Архівована копія |accessdate=27 березня 2021 |archive-date=22 березня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210322072102/https://bdis.org.ua/we/2021/02/komiks-ta-informatsiina-bezpeka-ukrainy/ }}</ref>
 лютого (день народження Перфецького) запропоновано щорічно відзначати як «[[День українського коміксу]]»<ref>{{Cite web |url=https://ind.org.ua/2021/02/24/den-ukrainskoho-komiksu-vidznachennia-120-richchia-z-dnia-narodzhennia-leonida-perfetskoho-zasnovnyka-natsionalnoi-komiks-industrii/ |title=Архівована копія |accessdate=27 березня 2021 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225235008/https://ind.org.ua/2021/02/24/den-ukrainskoho-komiksu-vidznachennia-120-richchia-z-dnia-narodzhennia-leonida-perfetskoho-zasnovnyka-natsionalnoi-komiks-industrii/ }}</ref>. В рамках цієї ініціативи клуб RAINSHOUSE заснував щорічну премію імені Леоніда Перфецького під назвою «Комікс Року»<ref>{{Cite web|title=#КоміксРоку2021 // премія ім. Леоніда Перфецького|url=https://perfecky-award.rainshouse.com/|website=perfecky-award.rainshouse.com|accessdate=2021-12-04|language=ru-RU|archive-date=4 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211204165824/https://perfecky-award.rainshouse.com/}}</ref> для підтримки авторів українських коміксів.
@@ Рядок 66: / Рядок 86: @@
 * Леонід Перфецький / За ред С.Гординського. — Нью-Йорк; Торонто, 1990. — 84 с. ISBN 0-916381-07-2
 * ''[[Коваленко Сергій Станіславович|Коваленко Сергій]]''. Перфецький Леонід/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2015. — 368 с.
+== Примітки ==
+{{reflist}}
 == Посилання ==
-*{{УМЕ11|частина=Перфецький Леонід|сторінки=1344-1345}}
+* {{УМЕ11|частина=Перфецький Леонід|сторінки=1344-1345}}
-*Тріска О. Перфецький Леонід // [https://chtyvo.org.ua/authors/Avtorskyi_kolektyv/Zakhidno-Ukrainska_Narodna_Respublika_1918-1923_Entsyklopediia_Tom_3_P-S.pdf Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3]: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. ISBN 978-966-2067-65-1 С. 98-99.
+* Тріска О. Перфецький Леонід // [https://chtyvo.org.ua/authors/Avtorskyi_kolektyv/Zakhidno-Ukrainska_Narodna_Respublika_1918-1923_Entsyklopediia_Tom_3_P-S.pdf Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3]: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. ISBN 978-966-2067-65-1 С. 98-99.
 * [http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=12114 Батальний живопис художника Леоніда Перфецького] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101202055752/http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=12114 |date=2 грудня 2010 }}
 * [https://web.archive.org/web/20170113003641/http://artes-almanac.in.ua/art/articles/leonid_perfeckyi.html Митець та боєць Леонід Перфецький]
@@ Рядок 75: / Рядок 98: @@
 * [http://uartlib.org/allbooks/leonid-perfetskiy-monografiya-redaktsiya-svyatoslava-gordinskogo/ Леонід Перфецький: монографія. Редакція Святослава Гординського.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402132840/http://uartlib.org/allbooks/leonid-perfetskiy-monografiya-redaktsiya-svyatoslava-gordinskogo/ |date=2 квітня 2015 }}
 * [http://uartlib.org/mistetstvo-leonida-perfetskogo/ Мистецтво Леоніда Перфецького.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402124449/http://uartlib.org/mistetstvo-leonida-perfetskogo/ |date=2 квітня 2015 }}
-*[https://rainshouse.com/perfecky «ПЕРФЕЦЬКИЙ. ІЛЮСТРОВАНА МОНОГРАФІЯ» видання клубу RAINSHOUSE] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210424160800/http://rainshouse.com/perfecky |date=24 квітня 2021 }}
+* [https://rainshouse.com/perfecky «ПЕРФЕЦЬКИЙ. ІЛЮСТРОВАНА МОНОГРАФІЯ» видання клубу RAINSHOUSE] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210424160800/http://rainshouse.com/perfecky |date=24 квітня 2021 }}
 {{Бібліоінформація}}
 [[Категорія:Вояки Армії УНР]]
 [[Категорія:Українські художники]]
 [[Категорія:Українці Канади]]
-[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
+[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
 [[Категорія:Уродженці Уманського району]]
 [[Категорія:Акварелісти]]

Перфецький Леонід Юліанович: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:40, 17 червня 2024

Зміст

Життєпис

Творчість

Вшанування пам'яті

Джерела

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Перфецький Леонід Юліанович: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:40, 17 червня 2024

Життєпис

Творчість

Вшанування пам'яті

Джерела

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук